.

Агроландшафтні системи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 2059
Скачать документ

Реферат на тему:

Агроландшафтні системи

У сучасній географічній літературі достатньо аргументованими є
твердження про неможливість забезпечення об’єктивності дослідження
взаємодії складових системи „суспільство–природа” шляхом застосування
лише диференційованого підходу. Навпаки, пізнання просторово–часових
закономірностей природокористування реалізується на основі єдності і
спільних зусиль різноманітних географічних дисциплін, що зумовлює
існування загальнонаукового географічного підходу. Зазначене стосується
і пізнання процесів агрогенезу, в результаті яких формуються,
розвиваються і функціонують агроландшафтні системи (АЛС).

Процеси агрогенезу, як складові неоднорідного антропогенного процесу,
виникають, існують і розвиваються при сільськогосподарському
використанні ландшафтних комплексів (ЛК), і в результаті – призводять до
виникнення системних поліструктурних утворень – АЛС. Під ними розуміють
комплекс взаємодіючих систем сільськогосподарського призначення, що
виникають унаслідок інтегрованого поєднання натуральних, інформаційних і
виробничих сил, утворених потоками речовини, енергії й інформації, які
формують структурне полісистемне утворення [8].

Важливість досліджень АЛС визначається багатьма причинами, які у
сукупності визначають необхідність і до деякої міри становлять суть
пізнання трансформації природного середовища під впливом
сільськогосподарського природокористування. Методологічним підґрунтям
тут стає ландшафтознавчий підхід, що фундується на
ландшафтно-функціональному, історико-ландшафтному,
структурно-ландшафтному і ландшафтно-організаційному принципах [9].
Зазначене засвідчує, що один із предметів агроландшафтознавчих
досліджень – це чинники формування й функціонування АЛС.

Досліджуючи АЛС Чернівецької області і з’ясовуючи питання їхньої
оптимізації, нами було проаналізовано наукові підходи до класифікації
чинників агроландшафтогенезу та зауважено особливості їхнього
регіонального прояву. Завданням цієї статті є виявлення різноманіття і
попереднє впорядкування чинників формування й функціонування АЛС з метою
їхнього подальшого глибокого аналізу та систематизації.

Наукові основи вивчення АЛС загалом, і чинників їхнього формування
зокрема, закладені в працях з антропогенного ландшафтознавства Л.І.
Воропай, М.Д. Гродзинського, Г.І. Денисика, А.Г. Ісаченка, О.М.
Маринича, Ф.М. Мількова, В.О. Ніколаєва, В.М. Пащенка, В.С.
Преображенського, Г.І. Швебса, П.Г. Шищенка та багатьох інших. Питання
агроландшафтогенезу неодноразово були предметом дискусій на наукових
форумах. Але однозначності у науково-теоретичному трактуванні чинників
агроландшафтогенезу не спостерігається. Одним із невирішених питань
залишається і спроба їхньої систематизації

Згідно з трактуванням у “Советском энциклопедическом словаре” за 1985 р.
під терміном “фактор” (від лат. factor – виробляючий) розуміють причину,
рушійну силу якого-небудь процесу, явища, що визначає характер чи окремі
його риси. Практично ідентичне визначення ми знаходимо у М.Ф. Реймерса
[7]. Фактором (чинником українською мовою), в загальному розумінні,
вважають рушійну силу процесів чи умов, що впливає на них, суттєву
обставину в якому-небудь процесі, явищі. Згаданим авторомом виділяється
низка різноманітних за змістом, характером тощо чинників у науках про
землю. Але впорядкування їхнє розглядається з позицій екології. М.Ф.
Реймерс наводить 71 визначення поняття “фактор”. У згаданій класифікації
він систематизує фактори за часом, періодичністю, черговістю виникнення,
походженням, середовищем виникнення, характером, об’єктом впливу,
умовами дії, ступенем впливу, спектром впливу. Всі вони мають місце
сьогодні в науковому вжитку, проте чіткого визначення чинників
формування, існування й розвитку АЛС тут ми не знаходимо. Напевне буде
правомірним застосування зазначеного поділу чинників і до процесів
агроландшафтогенезу, оскільки усе зазначене віддзеркалює головні сторони
АЛС.

Деякі дослідники під чинниками розуміють як самі компоненти, так і
окремі їхні властивості (чи певну сукупність властивостей). Так, Г.П.
Міллер та деякі інші вчені, компонентами ЛК вважають їхні матеріальні
системи, а чинниками – їхні функціональні характеристики [5].
Узагальнюючи уяву про фактори, В.С. Преображенський та ін.
систематизують їх відповідно до інтенсивності впливу (ведучі і не
ведучі), за напрямами впливу (зовнішні і внутрішні), за походженням
(природні й антропогенні) [6]. Л.І. Воропай, окрім компонентів і їхніх
властивостей, як чинники ландшафтогенезу розглядає групу
просторово-позиційних і групу часових історико-еволюційних [1]. Певне
впорядкування чинників ландшафтогенезу парагенетичних систем ми бачимо у
роботі М.В. Дутчака. Ним виділяються такі групи факторів:
просторово-позиційні, часові історико-еволюційні, літолого-тектогенні,
геоморфогенні, гідрогенні, кліматогенні, біогенні, антропогенні [3]

У працях багатьох вчених у трактуванні поняття “чинник” простежується
неоднозначність. Так, А.Г. Ісаченко зауважує, що чинник і компонент це
не одне і те ж саме [4]. Але, розвиваючи свої думки, ці поняття він
надалі синонімує. Ця розмитість трактувань, очевидно, визначається тією
обставиною, що чинники, як першопричини, з’являються одночасно і як
компоненти, і як власне чинники, залежно від наукового рівня їхнього
аналізу. Наприклад, клімат, як компонент ЛК у планетарному розумінні,
водночас є чинником формування ландшафтів регіонального рівня. Вартим
уваги є міркування вченого про неможливість існування головного чинника
ландшафтогенезу, оскільки всі чинники відіграють різну роль і їх просто
неможливо зіставити. Головними може бути група чинників. Зазначене –
суттєве й щодо формування АЛС.

f

h

¦

V¤¦th

c

¤

Fпою чинників, дія яких відслідковується в сфері соціальних,
інженерно-технічних і економічних інтересів. Якщо чинники першої групи
впливають безпосередньо на кількісні і якісні сторони продуктивності
АЛС, то інші – формують умови реалізації чинників першої групи, і
відповідно їхній

вплив буде опосередкованим. На сьогоднішній день АЛС зазнають процесів
інтенсифікації, що за А.А. Дорофеєвим є результатом дії таких чинників
різного змісту і рівнів, як: наявність трудових ресурсів, створення
новітньої сільськогосподарської техніки, впровадження нових технологій
вирощування, збору і збереження врожаю, створення широкої
інфраструктури, селекція нових сортів, боротьба зі шкідниками і
хворобами, раціональне розміщення культур, удосконалення культури
землеробства, хімізація земель, меліорація земель [2]. Як бачимо,
однозначного підходу до систематизації чинників, та й самого розуміння
поняття тут недостатньо.

На основі визнаних принципів трактування сутності чинників існування АЛС
створено схему їхньої ієрархії (див. рис.). Певною мірою вона відтворює
різноманіття чинників агроландшафтогенезу і дає змогу віднайти
ієрархічне місце їхніх нових різновидів. Відповідним підґрунтям для
побудови схеми, окрім теоретичного аналізу, стало дослідження АЛС
Чернівецької області. Завдяки йому було виявлено низку особливостей
регіонального прояву агроландшафтотвірних чинників.

З’ясовано, що формування сучасних АЛС зумовлене інтегративним впливом
природничих, історико-еволюційних та соціально-економічних чинників.
Водночас просторове положення відіграє синтезуючу та системоутворюючу
роль у формуванні, функціонуванні й динаміці АЛС.

Субстратом становлення АЛС стають натуральні ЛК різного таксономічного
рангу з властивими їм регіональними відмінами. На тлі рівнинних
лісостепових ЛК Прут-Дністровського межиріччя сформувались АЛС зі
значним переважанням польового виду виробничої діяльності. В межах
передгірних лісо-лучних ЛК Буковинського Передкарпаття утворились АЛС
лучно-пасовищного й польового характеру функціональної діяльності
господарств, що є результатом природного контактного положення
території. Гірсько-лісовий регіон представлений АЛС лучно-пасовищного
виду виробничої діяльності з осередковим землеробством.

Суттєве значення для сучасного стану і динаміки АЛС мають природні й
природно-антропогенні процеси. Вони являють собою комплекс геодинамічних
і гідро-кліматичних процесів, прояв яких іноді детермінується діяльністю
людини, вносячи значні корективи у функціонування АЛС, аж до повної
їхньої трансформації. З іншого боку, сучасне функціонування АЛС є
історично зумовленим.

АЛС Чернівецької області сформувались протягом тривалого історичного
часу, пройшовши такі часові віхи і стадії: початкову, ранню, середню і
зрілу. Ці стадії, поділяючись на ряд взаємопереплетених фаз,
відображають сутнісні характеристики АЛС і розкривають їхні регіональні
відмінності. Населення (щільність, національний склад, виробничі
навички, землеробська культура тощо) і трудові ресурси теж відіграють
важливу роль у розміщенні, розвитку й функціонуванні АЛС регіону.

Інтегруючим показником функціонування АЛС є виробничо-територіальна
спеціалізація господарств, що значною мірою залежить від економічних
умов в державі й регіоні. Це, в свою чергу, зумовлює відмінності у
значеннях коефіцієнта аграрного навантаження (від 0,01 до 2,3) окремих
систем і опосередковано визначає екологічний стан території.

Вивчення наявних підходів до систематизації чинників агроландшафтогенезу
дає змогу побачити їхнє різноманіття й усвідомити спільне
методолого-методичне ландшафтознавче підґрунтя їхнього пізнання. Процеси
становлення, функціонування й розвитку АЛС доцільно розглядати як
результат взаємодії на різних ієрархічних рівнях у просторі і часі та
різних за генезисом груп чинників, які за позиційністю диференціюються
на просторові, просторово-часові і часові. Поняття “історико-еволюційні”
чинники агроландшафтогенезу, на нашу думку, коректніше використовувати
щодо часового терміну і характеру їхньої дії. В той же час, у
генетичному відношенні, справедливим буде виокремлення природничих,
Схема систематизації чинників формування, функціонування і динаміки АЛС
антропогенних і техногенних чинників. При відповідному накладанні
утворюватимуться їхні проміжні форми.

агалом, підстав для виділення чинників агроландшафтогенезу може бути
дуже багато. Це визначається завданнями дослідження, методами їхнього
здійснення, ступенем декомпозиції АЛС різного ієрархічного рівня,
аспектами їхнього пізнання тощо. Поки що систематизація чинників
агроландшафтогенезу і їхній структурний аналіз залишаються перспективним
і необхідним напрямом наукових пошуків у галузі антропогенного
ландшафтознавства.

ЗВикористана література

Воропай Л.И. Антропогенные процессы, их роль в формировании
территориальной географической структуры // Физ. геогр. и геоморф. 1986.
Вып. 33.

Дорофеев А.А. О некоторых физико-географических задачах оптимизации
агроландшафтов // Рац. использ. и охрана природн. комплексов. М, 1986.

Дутчак М.В. Природно-територіальні комплекси Дністровської
долинно-річкової системи в межах Середнього Придністров’я, їх зміни під
впливом гідротехнічної системи: Автореф. дис. … канд. геогр. наук:
11.00.01 / НАН України. Ін-т географії. К., 1994.

Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование.
М., 1991.

Миллер Г.П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территории
Львов, 1974.

Преображенский В.С., Александрова Т.П., Куприянова Т.П. Основы
ландшафтного анализа. М., 1988.

Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М., 1990.

Скрипник Я.П. Агроландшафтні системи Чернівецької області, проблеми
використання і оптимізації: Автореф. дис. … канд. геогр. наук:
11.00.01 / Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 2002.

Шищенко П.Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном
проектировании. Монография. Киев, 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020