КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Тиск атмосфери, від чого він залежить. Класи мінералів Намалюйте схему і
поясніть положення Землі по відношенню до Сонця, а також розподіл
сонячних променів на поверхні Землі в день літнього сонцестояння.

ПЛАН

Тиск атмосфери, від чого він залежить

Класи мінералів

Намалюйте схему і поясніть положення Землі по відношенню до Сонця, а
також розподіл сонячних променів на поверхні Землі в день літнього
сонцестояння.

1. Тиск атмосфери, від чого він залежить

Атмосферою, чи повітряною оболонкою Землі, називають газове середовище,
що оточує «тверду» Землю й обертається разом з нею. Маса атмосфери
складає ~5,15·1018 кг.

Всякий газ робить тиск на його стінки, що обмежують, перпендикулярно
(нормально) до цієї стінки. Числове значення (модуль) цієї сили тиску,
віднесеної до одиниці площі, і називають тиском. Тиск газу обумовлено
рухами його молекул, тим «бомбардуванням», що вони піддають стінки. При
зростанні температури і зберіганні об’єму газу швидкості молекулярних
рухів збільшуються і, отже, тиск зростає.

Середній тиск атмосфери на поверхню Землі на рівні моря дорівнює 101 325
н/м2 (це відповідає 1 атмосфері чи 760 мм рт. ст.). Щільність і тиск
атмосфери швидко убувають з висотою: біля поверхні Землі середня
щільність повітря r = 1,22 кг/м3, на висоті 10 км (= 0,41 кг/м3), а на
висоті 100 км r=8,8(10-7 кг/м3).

Атмосфера має шарувату будівлю, шари розрізняються своїми фізичними і
хімічними властивостями (температурою, хімічним складом, іонізацією
молекул тощо).

де ро, р — атмосферний тиск на поверхні Землі Та на висоті Нр о —
густина повітря біля поверхні Землі; е — основа натурального логарифму
(е =2,718), атмосферного повітря на по Землі (на рівні моря),
врівноваженого при 0°С стовпчиком  ртуті Заввишки 760ммрт.ст., називають
нормальним тиском.

Повітря в закритому (негерметично) помешканні досить вільно вирівнює
свій тиск із зовнішнім повітрям через пори і щілини в стінах, через
вікна і т.д. Тому на метеорологічних станціях немає потреби поміщати
барометри під відкритим небом — їх встановлюють усередині помешкання.

Основним приладом для виміру атмосферного тиску служить ртутний
барометр. У цьому приладі, відомому з курсу фізики, атмосферний тиск
врівноважується тиском стовпа ртуті; по змінах висоти ртутного стовпа
можна судити про зміни атмосферного тиску.

Інший принцип виміру атмосферного тиску, широко застосовуваний в
анероїдах, барографах, метеорографах, радіозондах, заснований на
деформаціях пружної, порожньої усередині металевої коробки при змінах
зовнішнього тиску на неї. Прилади цього типу потрібно тарувати
(градуювати) за показниками ртутного барометра. В даний час тиск, як уже
сказано вище, виражають у гектопаскалях (гПа). Середній атмосферний тиск
на рівні моря близько до 1013 гПа.

2. Класи мінералів

КЛАС МІНЕРАЛІВ, *класс минералов, **class of minerals, ***Klasse von
Mineralien – систематична одиниця в мінералогії, яка виділяється в межах
типів за провідним електронегативним елементом або радикалом у складі
мінералів, а в окремих випадках – за типом сполук.

Весь мінеральний світ поділяється на 20 класів:

1) прості речовини;

2) карбіди, силіциди, нітриди і фосфіди;

3) арсеніди, антимоніди і вісмутиди;

4) телуриди;

5) сульфіди і селеніди;

6) оксиди;

7) гідроокиси і гідрати;

8) силікати;

9) борати;

10) фосфати, берилофосфати і арсенати;

11) ванадати;

12) вольфрамати і молібдати;

13) телурати і хромати;

14) карбонати;

15) сульфати;

16) йодати;

17) нітрати;

18) хлориди, броміди і йодиди;

19) флуориди;

20) органічні сполуки

Класифікувати мінерали можна по ряду ознак. Можна виділяти мінерали по
ведучому чи характерному елементу, розглядаючи, наприклад, мінерали, що
містять мідь, свинець і т.д. Існують генетичні класифікації, у яких
виділяють мінерали по їх походженню, наприклад, мінерали магматичні,
пегматитові, скарновие і т.д. Усі ці класифікації не задовільні з ряду
причин, але можуть бути використані як додатковий довідковий матеріал.

Найбільш розповсюдженої є хімічна класифікація мінералів. У основу
виділення груп у цій класифікації покладений хімічний принцип.

Класифікувати мінерали потрібно по хімічному принципі (по типах хімічних
сполук, по характері хімічного зв’язку) з обов’язковим обліком
структурних особливостей мінералів.

Насамперед, у царстві мінералів можна розрізняти елементарні речовини

і сполуки. Серед елементарних речовин ми розглянемо один клас мінералів,
що зустрічаються у виді вільних елементів, — самородні елементи.

Серед сполук по хімічній ознаці (ведучим аніонам) виділяються наступні
типи.

I тип. Сірчисті сполуки чи сульфіди. Це сполуки металів з чи сіркою
аналогами сірки — миш’яком, сурмою, телуром, селеном.

II тип. Галоідні чи сполуки галогениди. Стосовні сюди мінерали являють
собою сполуки з галогенами — фтором, хлором і набагато рідше бромом і
йодом.

III тип. Кисневі сполуки, серед яких можна виділити оксиди — сполуки
металів з киснем і кисневі солі (оксосоли) – сполуки металів з
комплексними кисневими аніонами. Останні надзвичайно широко поширені в
природі, вони є найголовнішими мінералами, що складають земну кору.

Самородні елементи.

У самородному стані в природі відомі близько 40 хімічних елементів, але
більшість з них зустрічається дуже рідко.

Перебування елементів у самородному виді зв’язано з будівлею їхніх
атомів, стійкі електронні оболонки, що мають. Хімічно інертні в
природних

умовах елементи називаються шляхетними; самородний стан для них є
найбільш характерним. До них відносяться золото Au, срібло Ag, платина
Pt і елементи групи платини. Дуже часто в самородному стані
зустрічаються вуглець З, сірка S і мідь Cu.

Рідше зустрічаються так називані напівметали: миш’як As, сурма Sb,
вісмут Bi. Такі мінерали як залізо Fe, свинець Pb, олово Sn, ртуть Hg,
зустрічаються як самородні вкрай рідко і перебування їхній представляє
лише науковий інтерес. Деякі елементи (хром, алюміній) узагалі не
зустрічаються у самородному виді.

Сульфіди.

Сірчистих і аналогічних ним мінералів нараховують більш 200 видів, але
загальний зміст їх у земній корі невелике і не перевищує 0.15%.

З хімічної точки зору вони є в основному похідними сірководню H2S. У
деяких рідких мінералах місце сірки займають Se і Te.

За аналогією із сульфідами також виділяють арсеніди й антимоніди. В усіх
цих сполуках широко розвиті ізоморфні заміщення одних елементів іншими.
Найбільше поширення мають дисульфіди і сульфіди заліза, на частку яким
приходиться близько 4/5 усіх сульфідів. Звичайними сульфідами є сульфіди
міді, свинцю, цинку, срібла, сурми і т.д. У виді ізоморфних домішок до
складу сульфідів входить цілий ряд рідких і розсіяних елементів, не
утворюючих самостійних мінералів.

Сульфіди за невеликим виключеннями мають металевий блиск, велику
щільність і невисоку твердість. Зустрічаються вони у виді кристалів,
друз, частіше — у виді суцільних зернистих мас і вкрапленников.

Походження сульфідів головним чином гідротермальне, а також магматичне,
скарновое і для деяких екзогенних осадове.

При окислюванні сульфіди розкладаються і легко переходять у різні
вторинні мінерали: карбонати, сульфати, окисли і силікати, стійкі в
поверхневих умовах.

Сульфіди мають велике практичне значення — це найважливіші руди свинцю,
цинку, міді, срібла, нікелю й інших металів.

По структурному принципі серед сульфідів можна виділити сульфіди
координаційної, цепочечной, шаруватої й іншої структур. Так, наприклад,
сульфіди можна класифікувати, виділяючи структурні мотиви:
координаційний, острівний, цепочечний, шаруватий.

Окисли — сполуки елементів з киснем, у гідроокислах присутній також
вода. У земній корі на частку окислів і гідроокислів приходиться біля
17%, з них на частку кремнезему (Si2) близько 12.5%.

Найбільш розповсюдженими мінералами цієї групи є окисли

кремнію, алюмінію, заліза, марганцю і титана. У кристалічних структурах
мінералів класу окислів катіони металів знаходяться в оточенні аніонів
кисню (в окислах) чи гідроксилу (у гідроокислах) . Серед окислів можна
виділити прості окисли, у яких відносини між катіонами і аніонами
змінюються в межах від 2:1 до 1:2 (R2O, R2O3, RO2) і складні окисли, для
яких характерні подвійні сполуки типу RO*R2O3.

Походження мінералів класу окислів різне магматичне,

пегматитове, гідротермальне, але більшість окислів утворилося в

результаті екзогенних процесів у верхніх шарах літосфери. Багато

ендогенні мінерали при вивітрюванні руйнуються і переходять в окисли і

гідроокисли.

Фізичні властивості окислів різні: для більшості з них характерна

висока твердість. Мінерали класу окислів мають велике практичне

значення.

Карбонати і сульфати.

Карбонати — численна група мінералів, що мають широке

поширення. У структурному відношенні всі карбонати відносяться до одному

основному типу — аніони [CO3]2- являють собою ізольовані радикали в

формі плоских трикутників.

Більшість карбонатів безводні прості сполуки, головним чином Ca,

Mg і Fe з комплексним аніоном [CO3]2-. Менш поширені складні

карбонати, що містять додаткові аніони (OH) -, F- і Cl-. Серед найбільше

розповсюджених безводних карбонатів розрізняють карбонати тригональної і

ромбічної сингоній.

Карбонати звичайно мають світле фарбування: білу, рожеву, сіру і т.д.,

виключення представляють карбонати міді, що мають зелене чи синє
фарбування.

Твердість карбонатів близько 3-4.5; щільність невелика, за винятком

карбонатів Zn, Pb і Ba.

Важливою діагностичною ознакою є дія на карбонати кислот

(HCl і HNO3) , від яких вони в тім чи іншому ступені скипають з
виділенням

вуглекислого газу.

По походженню карбонати осадові (біохімічні чи хімічні

опади) чи осадочно-метаморфічні мінерали; виділяються також

поверхневі, характерні для зони окислювання й іноді низькотемпературні

гідротермальні карбонати.

Сульфати — солі сірчаної кислоти. Вони мають світле фарбування, невелику

твердість, багато хто з них розчинні у воді. Основна маса сульфатів

має осадове походження — це хімічні морські й озерні опади.

Багато сульфатів є мінералами зони окислювання, відомі сульфати і як

продукти вулканічної діяльності.

Розрізняють сульфати безводні, водяні і складні, утримуючі крім
загального

для всіх аніонного комплексу [SO4]2- також додаткові аніони (ОН) -.

3. Намалюйте схему і поясніть положення Землі по відношенню до Сонця,

а також розподіл сонячних променів на поверхні Землі в день літнього
сонцестояння.

Рухаючись по екліптиці, 22 червня Сонце відходить найдалі від небесного
екватора в бік Північного полюса світу (на 23°27′). Опівдні для
північної півкулі Землі воно знаходиться найвище над горизонтом (на цю
величину вище від небесного екватора, див. мал. 1 і 2). День найдовший,
він називається днем літнього сонцестояння.

№ Назва, хімічна формула Твердість Спайність, злам Колір, колір риси
Блиск Питома вага Сингонія, форма кристала Походження Діагностичні
ознаки Практичні застосування

I. Самородні елементи (складаються з одного хімічного елемента)

графить, З 1 зроблена в одному напрямку стально-серий; риса чорна,
блискуча маслянистий 2 — 2,3 гексагональна (луската) метаморфічне
твердість, чорний колір, маже руки, пише на папері, жирний на ощупь,
тендітний у металургії, електропроизводстве, вироблення фарби й олівців

сірка, S 1,5-2,5 недосконала жовтий (усі відтінки), зеленуватий; риса
жовта майже біла жирний до алмазного 1 — 2,1 ромбічна. Форма —
пірамідальна утворяться із сульфатів, осаджується у виді вогонов при
вулканізації дуже тендітна при терті, електризується, легко загоряється
від сірника і горить синім полум’ям для одержання сірчаної кислоти, у
гумовій промисловості, у виробництві сірників, пороху

золото, Au 2,5-3 спайності ні, злам жовтий металличес-кий 15,6-19,0
кубічна, форма — окта- идрическая гідротермальне висока щільність,
тягучість, ковкість, мала твердість ювелірна справа, приладобудування,
зуболікарська справа

II. Сульфіди

4. пірит, Fe2 6-6,5 недосконала, злам нерівний до раковистого блідий,
латунно-жовтий, золотавий; риса зеленувата чорна чи чорна сильний
металевий 4,9-5,2 кубічна, форма чи кубів пентагондодекаедров
гідротермальне, почасти магматичне, метаморфічне, осадове твердість,
колір бліда, латунно-жовта, золотава, велика питома вага. Сировина для
одержання сірчаної кислоти

5. халькопірит, CuFe2 (мідний колчедан) 3,5-4 недосконала, злам нерівний
латунно-жовта, зеленувато-золотавий, риса чорна з зеленуватим відтінком
сильний металевий, часто з райдужною чи синьою мінливістю 4,1-4,3
тетрагональна форма тетраедрическая гідротермальне, рідше магматичне,
метаморфічне тендітний, невелика твердість, великий питома вага,
мінливість важлива мідна руда

6. галеніт, Pb (свинцевий блиск) 2-3 зроблена в трьох напрямках ( по
гранях куба) свинцево-сірий, риса чорна сіро-чорна металличес-кий
7,4-9,6 кубічна, форма куба октаедра і пентагондодекаед-ра
гідротермальне, іноді утвориться в контактових зонах невелика твердість,
свинцево-сріблистий колір, кристали у виді зернистих мас важлива
свинцева руда

7. сфалерит, Zn (цинкова обмотка) 3,9-4,0 зроблена в шести напрямках
безбарвна, жовта, бура, коричнева, зеленувато-жовтий, риса коричнева,
бура, жовті відтінки алмазний напівметалевий 3,9-4,1 кубічна, форма
тетраедрическая, додекаедрическая гідротермальна, рідко пневматолитовое,
осадове невелика твердість, велика питома вага, кристали у виді
вкраплень, суцільних зернистих чи щільних мас, щіток, друз головна
цинкова руда

8. молібденіт, Mo2 (молибдено-вий блиск) 1 зроблена в одному напрямку
свинцево-сірий, риса сіра частіше з зеленуватим відтінком металличес-кий
4,7-5,0 гексагональна форма гексагональна рідше призматичес-кая
пневматолитовое, гідротермальне пише на папері, залишає блакитнувато
сіру рису, жирний на ощупь, кристали у виді лускатих чи листових мас,
найважливіша молібденова руда

9. кіновар, Hg 2-2,5 зроблена в одному напрямку яскраво-червоний,
кровяно-красний, темно-червоний, риса червона багряна алмазний, до
металевого чи сильно напівметалевого 8-8,2 тригональна форма
ромбоедрическая гідротермальне кристали з подвійними проростаннями у
виді зернистих, щільних, землистих мас важлива ртутна руда, а також
природна фарба

III. Галогениди

10. галит, NaCl 2,0-2,5 зроблена в трьох напрямках безбарвний, білий,
жовтий, червоний, бурий, голубой, риса біла скляний 2,1-2,6 кубічна,
форма кубічна осадова, утвориться за допомогою осадження в замкнутих чи
напівзамкнутих басейнах тендітний, легко розчиняється у воді, має
солоний смак, зустрічається у виді пухких чи суцільних щільних мас,
друзов харчовий продукт і сировина для хімічної промисловості

11. сильвин, KCl (калійна сіль) 1,5-2,0 зроблена в трьох напрямках
водяно-прозрачний безбарвний, риса біла скляний, на поверхні разностей
окерний 2 кубічна, форма кубічна осадова, утвориться шляхом осадження в
замкнутих чи напівзамкнутих басейнах добре розчиняється у воді, смак
гірко солоний калійне добриво, у хімічній промисловості для одержання
їдкого калію, у медицині

12. флюорит, Ca2 (плавиковий шпат) 4 зроблена в чотирьох напрямках
фіолетова, зелена, жовта, рожевий, риса біла, блідо-фіолетова скляний,
жирнуватий 3-3,2 кубічна, форма куба, октаедра і додекаедра
гідротермальне, пневматолитовое й осадове тендітний легко розчиняється у
воді, являє собою хімічні опади морів і озер гарний флюс для руд,
вихідний матеріал для виготовлення фтористих препаратів, в оптику

IV. Окисли і гідроокисли

13. кварц, Si2 7 дуже недосконала, злам рановистий, нерівний безбарвної,
білої, димчастої, рожевої, сірої, чорний, риси немає світлий на гранях
кристала на зламі жирний 2,5-2,9 тригональна, форма подовжених
гексагональних призм із пірамідальними закінченнями магматичне,
пегматитове, гідротермальне, осадове, метаморфічне різновиду: гірський
кришталь, аметист в оптику, радіотехніку, ювелірна справа, скляне

14. обпа, Si2*n2O 5,5-6,5 спайності ні, злам рановистий, просвічує
білої, жовтої, сірої, синьої, бурий, риси немає воскової тьмяний

осадове, продукт вивітрювання силікатів, гідротермальне аморфний,
утворить натечние форми і псевдоморфози ювелірний виріб,
використовується у виробництві вогнетривких цеглин, у кераміку

15. гематит, Fe2O3 5,5-6,0 спайності ні, злам рановистий чи землистий
від червоно-бурого до залізно-чорного, риса червона с синюватим
відливом, тьмяний, скляний 4,9-5,3 тригональна, форма ромбоедрического
чи таблитчатого виду, лусочки, пластинки метаморфічне, осадове,
пневматолитовое не магнитен чи слабко магнитен, різновид- залізна руда ,
залізна троянда, патечний гематит, землистий чи охристий залізняк
важлива залізна руда

16. магнітить, Fe3O4 (магнітний залізняк) 5,5-6,5 недосконала, злам
рановистий, зернистий залізно-чорного чорта чорна металевий,
напівметалевий, тьмяний 4,9-5,2 кубічна, форма октаедрическая
магматичне, метаморфічне сильно магнітний важлива залізна руда

17. лимонит, Fe2O3*n2O 4-5,5 спайності немає іржаво-жовтий,
жовтувато-бурий, темно бурий, риса жовтувато-бура, бура тьмяний,
металевий, напівметалевий 3,6-4 форма псевдоморфозная у виді кубиків по
піриті осадове скритокристалличес-кий, аморфний важлива залізна руда,
м’який землистий різновид- як жовта мінеральна фарба

18. корунд, Al2O3 9 тригональна синюватий, сірий, червоний, чи синювато
жовтувато-сірий, риси немає сильний скляний 3,9-4 форма бочанкообразная
контакто- метоморфическое, магматичне різновид: рубін, сапфіри, наждак
абразивні матеріали, у ювелірній справі

19. боксит, Al2O3*n2O 1,0-4,0 злам зелистий, худий на ощупь біла,
рожева, сірувата, бурувато-червоний, риса блідого кольору тьмяний 2,5
суцільні щільні пухкі маси, ооліти осадове, при вивітрюванні гірських
порід не дає з водою пластичні маси, тьмяний, сухий на ощупь
найважливіша руда для алюмінієвої промисловості, одержання фарб

V. Карбонати

20. кальцит, CaCO3 (вапняний шпат) 3 зроблена в трьох напрямках білий,
сірий, голубой, жовтий. Риса біла скляний, скляно-перламутровий 2,7
тригональна, форма ромбоедра зернисті, ооліти, друзи. осадове,
гідротермальне, метаморфічне легко розколюються на косі паралелепіпеди
(ромбоедри) у будівельній промисловості, у металургії

21. доломить, CaMg(CO3) (гіркий шпат) 3,5-4 зроблена в трьох напрямках
білий, жовтий, сірий. Риса біла скляний іноді перламутровий 2,8-2,9
тригональна, форма ромбоедра осадове, гідротермальне, іноді метаморфічне
у порошку скипає від дії соляної кислоти у металургії як флюс і
вогнетривкий матеріал для виготовлення цементу

22. сидерит, FeCO3 (залізний шпат) 3,5-4,5 зроблена в трьох напрямках
сірий, жовтий, бурий. Риса біла чи жовтувата скляний часто перламутровий
3,7-3,9 тригональна, плоскі і скривлені ромбоедри осадове,
гідротермальне при нагрітої соляної кислоти скипає із шипінням у великих
скупченнях- руда для заліза

23. малахіт, CuCO3* *Cu(OH)2 3,5-4 зроблена в одному напрямку
смарагдово-зелена. Риса блідо-зелена скляний, тьмяний, шовковий 3,9-4
моноклінна, призматичес-кая осадове в зоні окислений руд тендітний,
скипає при соляної кислоти коштовний виробний камінь

VI. Сульфати

23. гіпс (легкий шпат), CaSO4 * * 2H2O 2 дуже зроблена в одному
напрямку, заїдливий безбарвний, білий, жовтий, рожевий, синюватий. Риса
біла скляний, перламутровий, на площинах спайності шовковистий,
волокнистий 2,3 моноклінна, таблитчатая осадове, продукт гідратації
ангідриту різновиду: алебастр, селеніт як цемент і матеріал для ліпних
робіт, у медицині

24. ангідрит, CaSO4 3-3,5 зроблена в трьох напрямках білий, сіруватий,
голубой, червоний. Риса біла скляний іноді з перламутром 2,8-3,0
ромбічна, таблитчатая осадове кристали зустрічаються рідко для одержання
спеціального цементу і дрібних художніх виробів

25. барит, BaSO4 3-3,5 зроблена в трьох напрямках безбарвний, білий,
сірий. Риса біла скляний, перламутровий на площинах спайності 4,3-4,5
ромбічна, таблитчатая, призматичес-кая, стовпчаста осадове,
гідротермальне тендітний, важкий у якості білив, у гумовій
промисловості, барієві препарати

26. мірабіліт, Na2SO4 10H2O 1,5-2 зроблена в одному напрямку, раковистий
безбарвний. Риса біла скляний, тьмяний 1,48 моноклінна, тонко голкова,
короткостолбчатая осадове, ґрунтові вицвети легко розчиняється у воді,
гірко солоний смак сировина для соди, у скляній і барвистій
промисловості

VII. Фосфати

27. апатит, Ca5(Cl,F) * * [ PO4]3 5 недосконала, нерівний,
раковистий безбарвний, білий, зелений, жовтий, фіолетовий. Риса біла на
гранях — скляний, у зламі — жирний 3,2 гексагональна призматичес-кая,
таблична пегматитове, магматичне, метаморфичное дуже тендітний один з
мінералів для одержання фосфорних добрив

28. фосфорит, 2-5 отсутствует, землистий, нерівний сірий, білуватий,
грязно-жовтий. Риса сірувата, серо-буровастая тьмяний 3,2 кристала не
утворить осадове, біогенне при терті — запах дружиною сірника для
одержання суперфосфату

VIII. Силікати

29. олівін (перидот), (Mg,Fe)2 Si4 6,5-7 недосконала, раковистий
маслиново-зелений, буруватий до чорного. Риси немає скляний, жирнуватий
3,3-3,4 ромбічна, рідкі зернистої маси магматичне тендітний у ювелірній
справі

30. топаз, Al2(Fe,OH)2 * * Si4 8 зроблена в одному напрямку, нерівний
безбарвний, блакитний, жовтий, рожевий. Риси немає скляний 3,4-3,6
ромбічна, призматичес-кая пегматитове, пневматолитовое

дорогоцінний камінь у точних приладах

31. рогова обманка, (Ca,Na)2(Mg,FeMn, Al[OH]2 [(Si,Al)4O11]2 5,5-6
зроблена під кутом 124(, заїдливий сіро-зелений, темно-зелений. Риса
зелена іноді отсутствует скляний на площинах спайності — шовковистий
3,1-3,5 моноклінна, стовпчастого чи голкового вигляду пегматитове,
магматичне, метаморфічне

32. берилл, Be3Al2(Si6O18) 7,5-8 недосконала, нерівний, часто раковистий
блідо-зелений, рожевий, синевато-голубой, винно-жовтий. Риси немає
скляний 2,6-2,9 гексагональна 6-вугільні призматичес-кие кристали
пегматитове, пневматолитовое тендітний, різновиду: смарагд руда на
бериллий, дорогоцінні камені — смарагд і акваморий

33 турмалін 7-7,5 недосконала, нерівний безбарвний, рожевий, зелений,
бурий, чорний. Риси немає скляний 2,9-3,25 тригональна, стовпчаста,
призматичес-кая пегматитове, гідротермальне, метаморфічне тендітний,
електризується при терті рожевий турмалін використовується як
дорогоцінний камінь

34. тальк, Mg3(OH)2 [Si4O10] чи 3Mg 4Si2 H2O 1 дуже зроблена в одному
напрямку білий, жовтуватий, зелений. Риса біла жирний, на площинах
спайності — перламутро-вий 2,7-2,8 моноклінна, листова, луската
метаморфічне добре розщеплюється на товстий непружні листочки
кислотоогнеупорний матеріал, виготовлення пудри

35. мусковіт, KAl2(OH)2 [AlSi3O10] чи K2O 3Al2O3 6Si2 2H2O 2-3 дуже
зроблена в одному напрямку безбарвний, з відтінками зелений і жовтий
кольори. Риса біла скляний, перламутро-вий 2,7-3,1 моноклінна,
таблитчатая магматичне, пегматитове, метаморфічне прозорий, добре
розщеплюється на тонкі пружні листочки і лусочки використовується як
ізоляційний і тугоплавкий матеріал

36. біотит, K(Mg,Fe)3 (OH,F)2[AlSi3O10] чи K2O 6(Mg,Fe)O Al2O3 6Si2 2H2O
2-3 дуже зроблена в одному напрямку чорний, темно-зелений. Риса біла чи
зелена скляний, перламутро-вий 3-3,1 моноклінна, таблитчатая
магматичне, пегматитове, метаморфічне у товстих пластинах непрозорий,
легко розщеплюється на тонкі пружні листочки промислового значення не
має

37. каолініт, Al4(OH)8 [Si4O10] чи Al2O3 Si2 2H2O 1-2,5 дуже зроблена в
одному напрямку, злам землистий білий, злегка жовтуватий чи чорнуватий.
Риса біла, жирна тьмяний, жирнуватий, у лусочках перламутро-вий 2,6
моноклінна, малі по розмірах осадове, сильно гигроскопичен, жирний на
ощупь, видає запах глини основна сировина порцелянової і керамічної
промисловості, будівельний матеріал

38. альбіт, Na[AlSi3O8] чи Na2O Al2O3 6Si2 6-6,5 зроблена в двох
напрямках під кутом < 90( білий, сіруватий, жовтуватий. Риси не дає скляний на площинах спайності - перламутровий 2,6 триклинна, таблитчатая магматичне, пегматитове, гідротермальне промислового значення не має 39. ортоклаз, K[AlSi3O8] чи K2O Al2O3 6Si2 6-6,5 зроблена в двох напрямках під прямим кутом, східчастий, нерівний білий, кремовий, блакитнуватий, сірий, рожевий. Риси не дає скляний на площинах спайності - перламутровий 2,6 моноклінна, призматичес-кая магматичне, пегматолитовое у скляній і керамічній промисловості 40. мікроклін 6-6,5 зроблена в двох напрямках майже під прямим кутом білий, кремовий, блакитнуватий, сірий, рожевий. Риси не дає скляний на площинах спайності - перламутровий 2,6 триклинна, призматичес-кая магматичне, пегматолитовое амазоніт- зелений різновид у скляній і керамічній промисловості, як виробний камінь - амазоніт IX. Вуглеводні 41. янтар, C10H16 O4 2-2,5 отсутствует, раковистий бурштиново-жовтий, червонуватий, бурий. Риси не дає скляний, жирний 1,05-1,09 аморфний смола викопних хвойних дерев горить з виділенням приємного запаху, електризується для виготовлення художніх виробів, гарний ізолятор для електроприладів 2 1 1

Похожие записи