РЕФЕРАТ

на тему:

Сумська область

ПЛАН

1. Загальні відомості

2. Історія

3. Економіка регіону

4. Культура і традиції

5. Природа

6. Регіональні екологічні проблеми.

Список використаної літератури

Сумська область

 

1. Загальні відомості

Адміністративний центр — Суми

Сумська область розташована в північно-східній частині України. Сусідами
її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході –
Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498 км її межі
збігаються з українсько-російським кордоном, де область межує з
Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Полісся та
Лісостепу. На Поліссі переважають дерново-підзолисті грунти, в
лісостеповій частині – глибокі малогумусні чорноземи та вилугувані
середньогумусні чорноземи.

Загальна площа Сумщини становить 2383,2 тис. га (3,9% від території
держави), в тому числі 1705,2 тис. га сільськогосподарських угідь (71,6%
від загальної площі), з яких 1236,5 тис. га рілля (51,9%), 454,3 тис. га
(19%) ліси та лісовкриті площі. По території області протікає 165 річок,
протяжність яких складає 5,4 тис. км. Найбільші з них – Десна, Сейм,
Сула, Псел, Ворскла. В межах області розташовані 33 великих озера та
більше 1600 ставків і водойм з загальним об’ємом води майже 130 млн. м3.
Площа природно-заповідного фонду області становить 156,5 тис. га (6,57%
від загальної площі).

Адміністративно-територіальний поділ

Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввiйшли 12 районiв
Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей.
Нині в її складi 18 районiв, 15 мiст, із них 7 — обласного
підпорядкування, 20 селищ мiського типу, 384 сiльради, 1500 сiльських
населених пунктiв. Найбільші міста — Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни,
Шостка.

Кордони

Сумська область розташована в пiвнiчно-схiднiй частинi України. На
пiвночi та сходi вона межує з Брянською, Курською, Бєлгородською
областями Росiї, на пiвднi та пiвденному сходi — з Полтавською i
Харкiвською, на заходi — з Чернiгiвською областями України.

Населення

Населення — 1 млн. 369 тис. 800 осіб станом на червень 2001 р., з них
мiського — 886100 осіб, сiльського — 483700 осіб.

2. Історія

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв
тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної
Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi
слов’янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло
слов’янське плем’я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного
розвитку схiдних слов’ян зумовив формування феодальних вiдносин й
утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу — Київської Русi, про
велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: «На кiнець IX ст. уже
багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не
тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву».

До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на
кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був
порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80
давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень,
iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи:
Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини
була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст.
Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi
землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам
присвячено найвидатнiшу пам’ятку Київської Русi — «Слово о полку
Iгоревiм». На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули
монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i
пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу
Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi
намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до
смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i
територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина,
Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а
пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були
Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I. Виговського. Саме тут, пiд
Конотопом, вiдбулася знаменита Соснiвська битва, в якiй українська армiя
перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилося в
центрi боротьби гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя
народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi —
царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебединi
були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест
із засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина
столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II
в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового
устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено
адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за
винятком стислого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову
вiдродилася українська державнiсть, — тоталiтарної Росiйської радянської
соцiалiстичної держави.

20-40-вi роки — це перiод репресiй проти прибiчникiв iнших партiй, а
потiм i проти комунiстiв, яких звинувачували в шпигунствi, саботажi,
буржуазному нацiоналiзмi, участi в терористичних органiзацiях. Усi вони
названi «ворогами народу», а реабiлiтацiя відбулася лише в 50-тi, для
декого — в 90-тi роки. Серед репресованих — вихiдцi iз Сумщини: поети i
письменники Б.Д. Антоненко- Давидович, М.К. Зеров, П.Й.
Капельгородський, поет i художник Н.Х. Онацький, iсторики В.О.
Пархоменко, М.П. Василенко, В.Д. Юркевич, археологи М.Я. Рудинський,
М.О. Макаренко, геолог М.Г. Свiтальський, командарм I.Ф. Федько, педагог
М.Л. Довгополюк.

Сумщина стала базою масового партизанського руху. Тiльки в пiвнiчних
районах областi було створено 35 партизанських загонiв. Воювали сумчани
i в Українськiй повстанськiй армiї: переважна бiльшiсть потрапляла до
УПА. Одним iз лiдерiв Органiзацiї українських нацiоналiстiв був син
поета О.Олеся Олег Ольжич, страчений фашистами в 1944 роцi.

Сумщина — батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i
критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича,
поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського,
педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i
педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших.

Найбільш цікавими об’єктами туризму є: пам’ятки архітектури XVII-XIX
століть у місті Путивль, пам’ятка садово-паркового мистецтва і
архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам’ятки
архітектури XVIII — XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового
мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми;
пам’ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та
Охтирка.

3. Економіка регіону

Промисловість

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають
машинобудування, паливна, харчова, хімічна і нафтохімічна промисловості.
У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих
товарів становить 76%. Загалом у регіоні на самостійному балансі
перебувають 273 промислових підприємства, окрім того, функціонує 327
малих промислових підприємств.

Сільське господарство

У 2005 році валовий збір зерна у регіоні становив близько 446,0 тис. т,
цукрових буряків — 664,0 тис. т, насіння соняшника — 27,7 тис. т,
картоплі — 343,6 тис. т. Також вироблено 108,7 тис. т м’яса, 517,8 тис.
т молока і 295,3 млн. штук яєць. На початок 1999 року в області
працювало 781 фермерське господарство.

Населення області складає 1243,9 тис. чоловік, яке проживає в 35 міських
населених пунктах (15 міст та 20 селищ міського типу), та 1498 селах.

Промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп,
Охтирка, Ромни, Шостка, де розташовані найбільші промислові підприємства
машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та
інших галузей. У 2004 р. зростання обсягів промислового виробництва
склало 7,6% (в Україні – 12,5%), основними чинниками якого були
сприятлива зовнішня і внутрішня кон’юнктури та підвищення продуктивності
праці на 7%.

Ріст обсягів виробництва відбувся майже за всіма основними видами
промислової діяльності. У добувній промисловості одержано приріст 6% (в
Україні – 4,1%), нафтогазовидобувні підприємства збільшили видобуток
нафти на 3,3%, але скоротили видобуток газу на 12,4%. У хімічній та
нафтохімічній промисловості випуск продукції збільшився на 4,4% (в
Україні – 14,4%), у машинобудуванні – на 11,6% (в Україні – 28%).

На підприємствах харчової та переробної промисловості виробництво
зменшилось на 5%, на підприємствах легкої промисловості – зниження
виробництва на 4,4%. Підприємства енергетичної галузі збільшили обсяги
виробництва на 10,3%, в той же час як по Україні цей показник має
тенденцію до зниження (-1,1%).

За результатами 2004 р. 134 підприємства (53%) наростили обсяги
промислового виробництва в порівнянні з минулим роком, 81 підприємство
їх скоротило.

У 2004 р. на 5 підприємствах області впроваджена система управління
якістю продукції відповідно до міжнародних стандартів ISO 9000, а всього
в області її впровадили 16 підприємств.

Протягом року в промисловості впроваджено 57 нових прогресивних
технологічних процесів (за 2003 р. – 35), проте кількість освоєних нових
видів продукції зменшилась проти минулого року на 38,5% і склала 205
найменувань, з них 73 – нові види техніки (у 2003 р. – 64).

В аграрному секторі усіма категоріями господарств вироблено валової
продукції (у порівняних цінах) на суму 2192 млн. грн., що на 10% більше,
ніж у 2003 р., у т. ч. в сільськогосподарських підприємствах усіх форм
власності – на 23%, у господарствах населення – на 2%,

Валовий збір зернових культур склав майже 1,3 млн. тонн, що на 476 тис.
тонн більше, ніж у попередньому році, у т. ч. сільськогосподарськими
підприємствами зібрано 1,1 млн. тонн. Збільшення виробництва зерна
відбулося за рахунок розширення посівних площ на 66,1 тис. га (14,9%) та
підвищення врожайності на 6,9 ц/га (37,9%).

Незважаючи на здійснені заходи по нарощуванню виробництва вигідних в
економічному плані культур кукурудзи та цукрового буряку, в області не
вдалося досягти очікуваних результатів. Зерна кукурудзи зібрано менше,
ніж у минулому році, на 7%, цукрового буряку – на 6%.

Спостерігається негативна динаміка і в розвитку галузі тваринництва.
Поголів’я великої рогатої худоби, свиней, птиці зменшилося в порівнянні
з минулим роком відповідно на 7%, 7,4%, 0,1%.

У порівнянні з 2003 р. тваринницькою галуззю області вироблено 502 тис.
тонн молока (+1%), 336 млн. шт. яєць (+3%), 98,2 тис. тонн м’яса (-5%).

Відповідно до завдань, визначених програмами енергозбереження, в області
продовжується робота по збільшенню виробництва власних енергоносіїв та
підвищенню ефективності енергоспоживання. У результаті реконструкції
Шосткинської ТЕЦ та введенню в дію трьох установок на ВАТ “СМНВО ім.
Фрунзе” власні генеруючі потужності по виробництву електроенергії
збільшились з 50 мВт у 2000 р. до 143 мВт у 2004 р. Процес паспортизації
енергоспоживаючих об’єктів відбувається повільно. Станом на 01.01.05 р.
в області зареєстровано 638 енергопаспортів, або 74% підприємств, що
підлягають паспортизації, з них у цьому році зареєстровано лише 28.

У 2004 р. завершено будівництво та реконструкцію 42 котелень закладів
освіти, у т. ч. збудовано 22 енергозберігаючи міні — котельні.
Розширюється впровадження дахових та блочних котелень і в житловому
секторі – їх збудовано 17. Протягом року на 95 котлоагрегатах, що
працюють на природному газі, проведені режимно-налагоджувальні
еколого-теплотехнічні роботи.

Прокладено понад 18 км тепломереж з використанням попередньо ізольованих
пінополіуретаном труб, у т. ч. 2,5 км у 2004 р. За рік встановлено 87,4
тис. один. поквартирних приладів обліку холодної води та 52,4 тис. один.
гарячої води. Рівень оснащеності житлового фонду області поквартирними
приладами обліку досяг 35,8%.

4. Культура і традиції

Суми сьогодні — це красиве сучасне місто, в якому історичні пам’ятки і
неторкані куточки природи органічно поєднуються, створюючи неповторні
ансамблі. У центрі міста стоїть Воскресенська церква — унікальний
пам’ятник архітектури кінця XVII століття, який увібрав кращі риси
давньоруського та українського дерев’яного зодчества.

Сумчани пишаються своїм художнім музеєм, одним із найдавніших і
найцікавіших в Україні. Твори живопису, графіки і скульптури
розмістилися в будинку колишнього казначейства, пам’ятнику архітектури
XIX ст.

У збірках західноєвропейського мистецтва — роботи італійських,
фламандських, голландських, французьких майстрів кінця XVI — початку XX
століть.

Колекція українського дореволюційного мистецтва містить ряд ікон XVIII
в., чудові парсуни, офорти Т. Шевченка тощо.

5. Природа

Сумщина — унікальний у природному відношенні куточок України. Область
нараховує 168 об’єктів та територій природно-заповідного фонду
(український степовий заповідник Михайлівська цілина, заказники,
дендропарк, заповідні урочища). Область приваблює мальовничими берегами
численних річок, джерелами питної води з цінними лікувальними і питними
властивостями. Пам’ятки архітектури є в Путивлі, Ромнах, Лебедині,
Охтирці.

Природно-заповідний фонд області

Природно-заповiдний фонд областi представлений унiкальними та найкраще
збереженими природними територiями та об’єктами майже всiх типiв та
категорiй. Сьогоднi їх кiлькiсть досягла 208i становить 158164,27 га або
6,64 % вiд загальної територiї областi. Це один з найкращих показникiв
на Українi.

В областi iснують: один нацiональний природний парк, вiддiлення
природного заповiдника, 10 заказникiв, 3 пам’ятки природи, 2
парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; 2
регiональних ландшафтних парки, 29 заповiдних урочищ, 54 заказники, 62
пам’ятки природи, 19 паркiв-пам’яток садово-паркового мистецтва та 1
ботанiчний сад мiсцевого значення.

Заказники загальнодержавного значення

 

1 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/vb.html» \t «_blank»
«Великий бiр» 1231,0 Лiсовий Шосткинський

2 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/shal.html» \t «_blank»
«Шалигинський» 2868,1 Ландшафтний Глухiвський

3 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/s-sem.html» \t «_blank»
«Середньосеймський» 2020,8 Ландшафтний Буринський,

Бiлопiльський,

Путивльський

4 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/byar.html» \t «_blank»
«Банний яр» 2020,8 Ботанiчний Сумський

5 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/jur.html» \t «_blank»
«Журавлиний» 258,0 Орнiтологiчний Сумський

6 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/a-g.html» \t «_blank»
«Андрiяшiвсько-Гудимiвський» 1509,6 Гiдрологiчний Роменський

7 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/bil.html» \t «_blank»
«Бiловодсьoкий» 1515,7 Гiдрологiчний Роменський

8 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/klim.html» «Климентiвський»
1007,5 Гiдрологiчний Охтирський

9 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/bak.html» \t «_blank»
«Бакирiвський» 2606,0 Гiдрологiчний Охтирський,

Тростянецький,

Пам’ятки природи загальнодержавного значення

 

1 » HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/yabl-kol.html» \t «_blank»
Яблуня-колонiя » 0,06 Ботанiчна Кролевецький

2 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/boromlya.html» \t «_blank»
«Урочище Боромля» 55,0 Зоологiчна Конотопський

3 HYPERLINK «http://www.eco.sumy.ua/parks/sheleh.html» \t «_blank»
«Озеро Шелехiвське» 7,0 Гiдрологiчна Лебединський

 

Діяльність в галузі охорони навколишнього природного середовища була
направлена на реалізацію державної екологічної політики та впровадження
системних методів управління відповідно до Комплексної програми охорони
навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 р., яка
передбачає комплексний системний підхід до вирішення екологічних проблем
у сферах поводження з відходами, управління водними та земельними
ресурсами, розвитку екомережі та стратегії охорони, використання і
відтворення біоресурсів.

Виконання першочергових заходів Комплексної програми та аналіз
екологічних показників компонентів довкілля дозволяє характеризувати
екологічний стан області як стабільний і керований.

Аналіз обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в
порівнянні з минулим роком свідчить про їх незначне збільшення з 27,8
тис. т у 2003 р. до 30,2 тис. т у 2004 р., що обумовлено стабілізацією
роботи промислових підприємств, збільшенням обсягів виробництва.
Одночасно в області проведений цілий ряд природоохоронних заходів, що
дало змогу скоротити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
від стаціонарних джерел. Щільність викидів від стаціонарних джерел по
області складає 1,2 т на 1 км2 (по Україні – більше 6 т на 1 км2), у
розрахунку на душу населення – 24,3 кг/рік.

Викиди від автотранспортних засобів становлять 50,6 тис. т, або
62,% від загальних викидів шкідливих речовин по області.

У сфері використання водних ресурсів обсяг забраної води в порівнянні з
2003 р. збільшився на 11,1 млн. м3, відповідно збільшився і скид стічних
вод. Скид забруднюючих речовин в водні об’єкти на душу населення склав
36,1 кг/рік, споживання води — 240,7 л/добу, в т.ч. з підземних джерел
– 136,9 л/добу. Протягом року вирішувались невідкладні першочергові
завдання по будівництву та реконструкції очисних споруд у мм. Білопілля,
Конотоп, Лебедин та смт. Хотінь. Виконано ліквідаційний тампонаж 69
недіючих артезіанських свердловин, проведено ремонт 15 свердловин, які
вийшли з ладу. Прокладено та капітально відремонтовано 2150 п.м.
каналізаційних мереж.

У сфері поводження з відходами відповідно до затверджених програм
продовжується впровадження системних заходів по утилізації та
перезатарюванню непридатних пестицидів, збору та переробці свинцевих
відходів. Завдяки реалізації заходів цієї системи в області перезатарено
та утилізовано більше 190 тонн непридатних агрохімікатів. Відповідно до
методики проведення інвентаризації відходів на засадах екологічного
аудиту проведена інвентаризація на 22 підприємствах. Розглянуті та
погоджені матеріали паспортизації місць видалення відходів по 85
підприємствах та полігонах ТПВ. За 2004 р. підприємствам видано 282
ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів. Обсяг накопичених
відходів становить 29,4 млн. т, що в розрахунку на 1 км2 площі області
складає близько 1234 т. У порівнянні з ситуацією в Україні стан
поводження з відходами в області ще умовно безпечний.

У галузі охорони земель та біоресурсів проводяться роботи по створенню
захисних лісонасаджень на непридатних для сільськогосподарського
виробництва та ерозійно-небезпечних землях: за рік заліснено 371 га
таких земель. На площі 6,6 тис. га здійснено консервацію деградованих
орних земель.

У мисливському господарстві області на охорону, відтворення диких тварин
та проведення біотехнічних заходів використано близько 400 тис. грн.
Продовжуються роботи по розбудові екомережі області. За рік розроблено
11 проектів створення об’єктів природно-заповідного фонду, створено 10
нових природно-заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею
211 га у Глухівському, Роменському, Буринському, Лебединському та
Ямпільському районах.

6. Регіональні екологічні проблеми.

• Збільшення обсягів викидів в атмосферу в умовах зростання економічної
активності підприємств, реанімація старих технологій та використання
застарілого обладнання.

• Низька ефективність очистки господарсько-побутових стоків, зношення
основних фондів очисних споруд та каналізаційних мереж. Безгосподарні
водозабірні свердловини як результат порушення основних принципів
розпаювання сільгосппідприємств.

• Відсутність достатньої кількості полігонів побутових відходів.
Наявність великої кількості (2,5 тис. т) заборонених, неопізнаних та
непридатних пестицидів та агрохімікатів.

• Погіршення стану лісів, їх масове захворювання. Лісові пожежі як
результат низької культури лісогосподарювання.

• Низький рівень обсягів виконання рекультивації відпрацьованих земель,
зсувні процеси та підтоплення, забруднення земель буровими розчинами,
високомінералізованими водами та нафтою в районах видобутку нафти та
газу.

• Зменшення різноманітності та чисельності рослинного і тваринного
світу, зростання масштабів браконьєрства та самовільних рубок.

Список використаної літератури

Географія України / За ред. Ф.Д.Заставного. – Львів, 2001.

Розміщення продуктивних сил / За ред. Є. П. Качана — К.: Вища шк., 1997.
– 350 с.

Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Г.П. Баб’як, В.Я. Брич,
М.П. Дусановська та ін.; За ред. Є.П.Качана. – К.: Вища шк., 1999. – 375
с.

Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. –
К., Юридична книга, 2001. – 552 с.

Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного
вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. — К.: КНЕУ,
2000. – 76 с.

Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В.Ковалевський, О.Л.
Михайлюк, В.Ф.Семенов та ін.; За ред. Ковалевського О.Л. – К.: Тов.
«Знання», КОО, 1998. – 546 с.

Розміщення продуктивних сил; Навч. посібник / За ред. В. В.
Ковалевського, В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк та ін. — К.: Либідь, 1996.

Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. –Львів:
Світ, 1993. –240 с.

Похожие записи