Реферат на тему:

Картографічні дослідження радіоекологічної ситуації — атлас поліського
району.

На сьогоднішній день екологічні інтереси ще недостатньо
усвідомлені в суспільстві. Вони займають в ієрархії інтересів значно
нижчий щабель, ніж економічні. Далеко не усіма реально визначається той
факт, що людство, як і будь-який інший живий вид, має свою екологічну
нішу, тобто свою систему взаємовідносин з оточуючим природним
середовищем, законі яких повинні бути обов’язково враховані у
життєдіяльності людей. Суспільство в цілому знайоме з тим, який вплив
воно справляє на природу.

Досить тривалий час у науці панувала методологія точних розрахунків,
оцінок, прогнозів. Вона перекривала прагнення до обгрунтованоїстратегії,
а екологічні і культурні цінності отримували тільки економічний вимір.
Між тим комплексного географічного підходу питання про роль життєвого
середовища у розвитку суспільства може бути розроблене на належному
рівні.

Мінуло вже десятиріччя після катастрофи — достатний час для того, щоб
став слабшим «чорнобильський синдром», але недостатній для того, щоб
зусиллями суспільства подолати всі її наслідки. Більше того, за
ствердженнями багатьох фахівців, найгірші наслідки — наслідки для
здоров’я населення — ще попереду, хоча деякі негативні тенденції
спостерігаються вже сьогодні. Ситуація ускладнюється глибокою кризою, що
охопила усі сторони суспільного життя в Україні. Необхідність широких
міждисциплінарних досліджень наслідків масштабного радіоактивного
забруднення середовища життєдіяльності суспільства, а також виділення на
основі цього особливої еколого-географічнох ситуації, тільки зростає.
Актуальність такого підходу безумівна, тому що еколого-географічна
сітуація, що виникає у певних регіонах, визначає характер і особливості
(у т. ч. територіальні) взаємодії картографічної моделі — зразка
узагальнення радіоекологічної інформації. Спеціально розробленою
науковою концепцією радіоекологічного атласу визначено основні подходи
до опрацювання інформації, вібору тематики карт та подання їх змісту у
проблемоорієнтованій їх системі.

Цю наукову концепцію можна використовувати як типову для створення
атласів довгострокового моніторингу радіоекологічної ситуації в районі,
області та всій зоні впливу аварії на ЧАЄС.

Територія Поліського району Київської області складає 130 тис.га., на
ній розміщено 62 населенних пункта, у тому числі селеща міського типу
Поліське і Вільча.На території району функціонувало 10 промислових
підприємств, 5 будівельних організацій, 11 колгоспів, 2 радгоспи. Станом
на 26 квітня 1986 року в районі проживало 36 тис чоловік. На той час у
землекористуванні було 52 803 га сільськогосподарських угідь, 60 тис.га
лісів. Поголів’я великої рогатої худоби складало більше 40 тис.голів.

У практиці системних картографічних досліджень наслідків Чорнобильській
катастрофи сформувалася особлива методологія й методика
багатоаспектниного узагальнення результатів вивчення радіоекологічної
ситуації, соціально-економічних проблем та шляхів їх вирішення в
районах, що потерпіли від радіаційного забруднення.

В методології картографії важливу роль відіграють системний підхід,
загальні й спеціфічні методи моделювання, геоінформаційне забезпечення
картографічних розробок.

Під системним картографуванням розуміють створення карт, їх серії та
атласів як просторових системно-упорядкованих, образно-знакових моделей
різніх об’єктів дійсності компонентів навколишнього середовища і
суспільства, їх подальший розвиток та функціональне значення.

У вивчені наслідків великих техногенних катастроф, зокрема
Чорнобильської, має бути відчутним перехід від статичного опису окремих
екстремальних ситуацій у певних просторових межах до системного
пояснення масштабів, характеру і наслідків катастрофічних явищ у
термінах просторово-часових змін.

Кожна наука має на миті вивчення певного аспекту наслідків
Чорнобильської катастрофи в чітко визначеному, найбільшпродуктивному для
неї інтервалі наукового пізнання. Основою, на якій будуватимуться
географічні дослідження цієї значної проблеми, повинна бути
територіальна парадигма. Її суть полягає не тільки і не стільки в тому,
що тнриторія — це арена взаємодії різних рушійних сил і компонентів
природи і суспільства, а й в існуванні певних і закономірних просторових
форм прояву природних та антропогенних процесів, а також у наявності їх
територіальної обумовленості і визначеності.

Шляхи має вказати системи наук, які всебічно вивчають радіаційну
ситуацію та вплив її на здоров’я людей. В цей системі певне місце
належить еколого-географічним дослідженням зони впливу аварії на
Чорнобильській АЕС. Значення радіаційно-екологічних карт, як результатів
цих досліджень не потребує особливих пояснень чи доказів.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територія Поліського району
зазнала значного радіоактивного забруднення.

Метою створення атласу Поліського району було не лише картографічне
забезпечення даної радіаційно забрудненної території, а й, головним
чином, побудова комплексної модели-зразка.

Системний підхід використовують відносно зображуваних явищ і форм їх
картографічного втілення, його застосовують у багатьох напрямках
досліджень: екологичних, еколого-економічних, біогеоекологічних,
техногенно-екологічних тощо. Він і визначає всі форми систематизації
інформації і програму наукових досліджень, системи геоінформаційного
забезпечення.

Застосування системного підходу в картографічному узагальненні
результатів досліджень радіоекологічної ситуації, яка склалась в
результаті аварії на Чорнобильській АЕС, забезпечує єдність оцінки
впливу радіоактивного фактору, а також можливостей реабілітації
території, які потрапили під радіоактивне забруднення. Така об’єктивна
орієнтація визначає тематичну структуру картографічної полімоделі,
тематику розділів радіоекологічного атласу.

Головна орієнтація цієї системи карт відображення не лише основних
зв’язків об’єктів та явищ в зоні екологічної біди, оцінки сучасної
радіоекологічної ситуації, а й її змін та шляхів господарчого
використання забрудненної території, забезпечення сприятливих для
здоров’я людей, умов життєдіяльності в зоні впливу аврії на ЧАЕС та за
її межами.

Загальною концепцією картографічного забезпечення довгострокового
радіоекологічного моніторингу передбачалося висвітлити природно-,
соціально- та економіко-екологічні аспекти, а також медико-екологічні
(санітарно-гігієнічні) та еколого-економічні.

Основний масштаб карт 1 : 200 000. В цьому масштабі складено топокарти
широкого вжитку для усіх областей України.Отжеможливим є вокористання їх
як карт-основ для створення атласів, аналогічних атласу Поліського
району.

Аналізуючи результати теоретико-методичних та
експериментально-практичних робіт, виконаних під час створення атласу
Поліського району, можна зазначити, що орієнтири, накреслені у науковій
концепції, значно ширше охоплюють проблематику радіоекологічних
досліджень, ніж це вдалося практично. Причини — брак конкретно
локалізованої інформації по усії населенних пунктах, кварталах лісу,
річках і по комплексах заходів щодо території певних підприємств, груп
населення та осередків його розселення.

Проте аналіз карт по розділах дає змогу визначити конкретні особливості
радіоекологічної ситуації.

По карті вступного розділу атласу зони впливу аварії на ЧАЕС можна
визнвчити, що смуга радіаційного забруднення перекреслює територію
Поліського району з північного сходу на південний захід за досить
значними показниками забруднення радіо — цезієм. До речі, ця карта
підтверджує доцільність, актуальність усіх виконаних картографічних
розробок.

Карти радіаційного забруднення грунтів на сільськогосподарських угіддях
та лісах, а також ділової деревини у лісах вимальовують сучасну ситуацію
на основі відповідних галузей радіо-екологічного моніторингу.

За цими картами можна накреслити дуже конкретні плани розвитку
моніторингових досліджень: де саме слід брати пробу грунтів, деревини на
вміст в них радіонуклідів. Поряд з цим карти визначають осередки ризику:
де слід найперше оздоровити сільськогосподарські угіддя (не
використовувати продукцію для харчування людей подекуди й домашніх
тварин) звідки не можна брати лісову сировину для широкого вжитку, а
направляти її на спеціальну обробку, яка забезпечує екологічну безпеку
відповідної продукції.

Карти першого розділу відображають прироно-екологічну ситуацію та не
дуже багатий природний потенціал району (переважно господарське значення
мають лісові ресурси та угвддя, придатні для сільськогосподарського
використання). Головна функція карт цього розділу — характеристика
властивостей навколишнього середовища, які сприяють або перешкоджають
міграціям радіонуклідів. Особливе значення серед інших має карта
«Природна захищеність підземних вод від забруднень з земної поверхні»,
складена за матеріалами, опрацьованими гідрогеологами під керівництвом
Е.В.Соботовича в межах програми «Полісся».

У другому розділі атласу вміщено карти демографічної ситуації.
Розглядаючи карту структури населення за статтю та віком, можна
визначити сучасні особливості у співвідношеннях різних груп населення:
переважання людей похилого віку майже в усіх населених пунктах (ефект
«перевернутої пляшки» у діаграмній фігурі), недостатня кількість людей
працездатного віку для розвитку господарства у районі, наявність дітей в
дуже радіаційно забрудненних населених пнктах (загроза генофонду
населення). Якщо перша особливість — це цілком закономірний наслідок
радіаційного забруднення території, то друга складає проблему для
господарської реабілітації території, а третя вимагає негайних дій щодо
усунення небезпеки життя дітей на забруднених територіях. Карти
чисельності та природного руху населення призначені для розгляду й
оцінки причин та наслідків відповідних демографічних процесів. Диманічні
показники (на різні дати) дають можливість визначити переважання
процесів депопуляції населення (перебільшення кількості померлих жителів
у порівнянні з кількістю новонароджених). Інші картидають змогу
розглянути характер зайнятості населення в господарських сферах, трудові
ресурси, виробничі та соціально-побутові умови життя людей. Усі карти
розділу створюють уявлення про сучасний стан демографічної ситуації,
дають змогу прогнозувати розвиток певних демографічних процесів та
оцінювати можливості запровадження заходів по соціальному захисту
населення.

Третій розділ карт присвячено галузевій структурі господарства та її
трансформації внаслідок аварії на ЧАЕС. Подано характеристику земель,
вилучених з господарського використання, оскільки запроваджено зону
безумовного відселення. За відповідною картою можна визначити
реабілітаційний потенціал господарського користування територією певних
сільско- та лісогосподарських підприємств. У чотирьох картах відображена
динаміка структури посівних площ, ефективності сільскогосподарського
виробництва, одержання основних видів продукції й техніко-економічних
показників постсільсьгосподарських підприємствах ( стан на 1985 та 1999
роки). Візуальне сприйняття діаграмних фігур дає змогу визначити за їх
розмірами характер трансформації господарства, яка відбулася після
аварії на ЧАЕС. Для користувача цих карт важливою є можливість одержання
з карт дуже конкретних числових значень усіх показників, поданих різними
засобами зображення діаграмних фігур (стовпчикові діаграми,
чотирикутники, за способом Варзара, паралелепіпеди). Окрім стовпчикових
діаграм, чотирикутники та паралелепіпеди, побудовані на дві дати,
накладаються один на одний. Зміни форми діаграм по кожному з підприємств
спричинені змінами кількісних значень показників. Так, наприклад, зміни
паралелепіпеду по господарству «Хабне»свідчіть, що середньорічна
чисельність робітників значно знизилася, а інші техніко-економічні
показники майже не змінилися, а от по господарсту «Нива» чисельність
робітників знизилася, проте значно зросла фондоозброєність праці, а
слідом і валова продукція на одного сільскогосподарського робітника.
Динаміку врожайності основних сільскогосподарських культур подано по
роках (1985-1999рр).

Четвертий розділ вміщує карти, які характеризують наслідки дії
радіаційного фактору на здоров’я людей. В оцінціцієї дії вихіднимиє
карти колективних доз опромінення та дозових навантажень на щитовидну
залазу та інші органи в результаті опромінення людей різного віку
радіактивним йодом. Розроблено новий тип карт захворюваності людей, які
постраждали від аварії на ЧАЕС та населення забруднених територій
(наприкладі злоякісних новоутворень). З метою аналізу дії радіаційного
фактору на захворюваність населення створено карту полів щільності
випадків злоякісних новоутворень у населення району до 1985 р. та після
аварії (1992, 1999 рр.), які дали змогу перейти від дискретного подання
інформації по населенних пунктах до континуального. Ці карти
використовуються разом з картами полів щільності забруднення територій
радіонуклідами для створення кореляційних карт зв’язків між зазначеними
явищами. Ці розробки можна вважати методично значимим експериментом,
який має бути поширений на дослідження й інших груп хвороб, які
зазначено у науковій концепції атласу. Екперимент здійснено на базв
матеріалів Українського центру радіаційної медицини.

Наспупний розділ вміщує моніторингові карти наслідків дії радіаційного
забруднення на навколишнє середовище. Чотири з них відображають динаміку
забруднення населених пунктів цезієм — 137, стронцієм — 90, гамма-фону
на поверхні землі та на висоті 1метра над нею по роках (1986-2000 р.р.).
Графіки максимальних, мінімальнихта середніх значень показників
забруднення дають змогу визначити, яким чином змінюється радіоекологічна
ситуація в кожному з населенних пунктів району. Зовсім інші засоби
зображення (стовпчикові діаграми різного кольору) застосовано для
відображення динаміки забруднення навколишнього середовища менш
поширеними радіонуклідами (Cs — 134, Ru -106, Ce -144,Pu -239). До цього
ж розділу вміщено карти результатів моніторингу радіаційного забруднення
грунтів у лісах (цезієм-134 та 137). Ступень забруднення подається
інтенсивністю зафарбування певних контурів лісу. Інші засоби зображення
використано для подання результатів радіологічного обстеження всіх
дев’яти видів кормів для тваринництва у господарствах жорсткого
радіаційного контролю. За довжиною радіусів секторів, що позначають
певний вид кормів, можна визначити ступень їх забруднення. Одразу впадає
в око надзвичайно високі показники забрудненя силосу та зернофуражу у
господарстві «Мир». За висотою стовпчиків , що позначають мінімальні та
максимальні значення питомої активності радіонуклідів у молоці (по цезію
— 10 ), можна визначити господарства ризику споживання місцевих
молочних продуктів.

Завершує атлас Поліського району розділ карт заходів по охороні здоров’я
людей та попередженню міграцій радіонуклідів в навколшньому середовищі
та рекомендацій по соціальному захисту населення й господарській
реабілітації території даного району. Сполучення в межах однієї карти
даних про державні заходи, здійснювані у районі щодо відселення людей,
відчуження лісових та сільськогосподарських угідь з господарського
землекористування, з зонами радіаційного забруднення дає змогу більш
чітко обгрунтувати вже запроваджені заходи та зорієнтувати подальші дії
в цьому напрямку.

Резюмуючи результати картографічних досліджень, які набрали форми
радіоекологічного атласу, слід підкреслити значимість одночасної
розробки методики картографічного опрацювання вихідної, дуже детальної,
закрема моніторингової інформації, яка базувалося на традиційній
картографічної методології. Наступний етап картографічниї робіт —
поглиблення та розширення тематики карт, в тому числі кореляційних,
прогнозних тощо.

Робота по розробці та створенню атласу Поліського району Київської
області була розпочата і значна її частина виконана в Інституті
географіі НАН України. Зараз ця робота продовжена на базі лабораторії
геодезії, картографії та фотограметрії географічного факультету
Київського національного університету, що дає змогу з застосуванням
нових ГІС інформаційних технологій провести оновлення вже створених
карт, а також можливість по створенню карт нових тематик, в тому числі
прогнозних та кореляційних.

Похожие записи