Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область)

Підсумкова практична робота

учня 9-Б класу

середньої школи № 16

м. Києва

Шевченка Миколи

ХЕРСОН — місто, обл. центр. Розташований на правому березі Дніпра, за
25 км від Дніпровського лиману Чорного м. Залізничний вузол, морський і
річковий порт, аеропорт. Пл. 206 км2. Поділяється на три міські райони.
Населення 361,2 тис. чол. (1990). Засн. 1778 на місці військ,
укріплення, перші згадки про X. належать до 1737.

Поверхня хвиляста, розчленована балками, ярами; є блюдце-подібне
зниження. Перевищення висот до 52,5 м. Пересічна т-ра січня —3,2°, липня
+23,0°. Опадів 380 мм на рік. Діє Херсонський обласний центр по
гідрометеорології. Пл. зелених насаджень 3122 га. У місті — ботсад, 2
дендропарки і парк — пам’ятки садово-паркового мистецтва, 7 пам’яток
природи (всі — місц. значення).

X.— значний пром. центр Пд. України. Його спеціалізацію визначають
суднобудування і судноремонт, с.-г. машинобудування, текст, і консервна
галузі промисловості. Суднобудування і судноремонт представлені
суднобуд. виробничим об’єднанням (випускає сучасні океанські танкери,
суховантажні судна, контейнеровози, залізобетонні доки, ліхтеровози),
суднобуд.-судноремонтним (пасажирські теплоходи та катери, самохідні
річкові баржі, буксири тощо) та суднорем. з-дами (обслуговує судна
Азово-Чор-номорського басейну, випускає потужні плавучі доки). Головне
підприємство с.-г. машинобудування — виробниче об’єднання «Херсонський
комбайновий завод імені Г. І. Петровсько-го» — випускає самохідні
кукурудзозбиральні комбайни «Херсонець», дощувальні установки та ін.
с.-г. техніку. Серед ін. підприємств галузі — з-ди карданних валів та
електромашинобудівний. Найбільші підприємства легкої пром-сті
об’єднання: виробниче бавовняне та обласне виробничо-торг. взуттєве;
швейна, спорт, виробів ф-ки.

Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консервний комбінат,
консервний, хлібний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди;
м’ясний, рибний, хлібопродуктів комбінати; кондитерська, макаронна,
харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів представлена домобуд. і
пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об’єднанням буд.
матеріалів, з-дами залізобетонних виробів, буд. деталей. Працюють
нафтопереробний і скло-виробів з-ди.

X.—важливий культурний центр республіки. Функціонують 3 вузи: пед. (з
ф-том природничих наук), с.-г., індустріальний; вечірній філіал
Миколаївського кораблебуд. ін-ту; 14 середніх спец.навч.закладів (серед
них — гідрометеоролог. технікум); 12 профес.-тех. уч-щ. Український
н.-д. ін-т зрошуваного землеробства з комплексним селекційним центром по
рослинництву в умовах зрошування, ін. наук. установи і
проектно-конструкторські орг-ції. У місті — Херсонський відділ
Географічного т-ва України, Херсонський обласний будинок природи, 2
держ. музеї — Херсонський краєзнавчий музей та худож. музей, 2 театри —
український муз.-драматичний та ляльок; обл. філармонія. Планетарій.
Бюро подорожей та екскурсій. Турист. готель *Лілея».

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена ЗО.III 1944. Розташована на Пд. України. На
Пн. межує з Дніпроп., на Зх.— з Микол., на Сх.— із Запоріз. областями,
на Пд.— з Респ-кою Крим. Омивається водами Чорного і Азовського морів.
Пл. 28,56 тис. км2 (4,7 % території України). Нас. 1248,8 тис. чол. (на
1.1 1990; 2,4 % населення республіки). Центр — м. Херсон. В «»ласті — 18
ра йонів; 9 міст, у т. ч. З обласного підпорядкування, ЗО с-щ міськ.
типу, 675 сільс. населених пунктів.

Близькість X. о. до пром. центрів Донецько-Придніпровсько-го
економічного району, вихід до Азово-Чорномор. басейну і наявність
великої річкової магістралі — Дніпра є сприятливими факторами для
розвитку нар.-госп. комплексу, зумовлюють її значний трансп.-

розподільний і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій
природній зоні пов’язане гол. природне багатство області — зем.
ресурси, але посушливий клімат, маловод-ність і слаба залісеність
негативно впливають на розвиток с.-г. вироби.

Населення і трудові ресурси. У нац. складі переважають українці (бл.
75,7 %), проживають також росіяни (бл. 20,2 %), білоруси, євреї та ін.
національності. Пересічна густота нас. 44 чол. на 1 км2, що майже вдвічі
нижче, ніж у середньому по республіці. Найгустіше заселені пд.-зх.
частина області та приміські райони. Міське населення становить 767,6
тис. чол. (61,5 % всього населення області), що значно нижче
середньоресп. рівня урбанізації (75 %). Переважають середні та малі
міста, розташовані вздовж мор. узбережжя, по Дніпру та на перехрестях
основних трансп. магістралей. Близько 2/, міськ. населення
сконцентровано у Херсоні, який разом зі своїми містами-супутниками
Цюру-пинськом і Голою Пристанню утв. Херсонську міську агломерацію.
Система міськ. розселення формується у пониззі Каховського водосховища —
Нова Каховка, Каховка, Бери-слав. Ін. великі міста — Гені-чеськ,
Скадовськ. Сільс. розселення розріджене, пересічна густота населення у
сільс. місцевості бл. 17 чол. на 1 км2. Найгустіше заселені райони
вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20—ЗО чол. на 1 км2). Помітно
зростає населення, у т. ч. і сільське у районах, де створені потужні

Площа зелених насаджень у .іеле-них зонах міст і селищ міського типу
Херсонської області (тис. га).

зрошувальні системи — Каховському, Чаплинському, Ска-довському,
Каланчацькому. В нар. г-ві області зайнято близько 635 тис. чол.;
переважна більшість — у галузях матеріального вироби.: у пром-сті — 25
%, с. г.— 28,3 %. У невиробничій сфері зайнято менше 25 % трудових
ресурсів області. Заг. рівень забезпеченості трудовими ресурсами
недостатній.

Природні умови і ресурси.

У геоструктурному відношенні тер. області розташована на пд. краї
Східно-Європейської платформи. Кристалічний фундамент занурюється від
0,1—0,3 на Пн. до 2—3,5 тис. м на Пд. На корі вивітрювання і
граніто-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата
теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На Пн.
вона складається з палеогенових карбонатних та глинистих порід, які
місцями від-слонюються у річкових долинах, далі на Пд. під ними
залягають карбонатні верхньокрсй-дові і піщано-глинисті нижньо-крейдові
відклади. Верхній шар осадочного чохла складається з міоценових пісків
та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південно-Укра-їнської
монокліналі. Серед антропогенових найпоширенішими є породи лесової
формації. Вони перекривають піщані алювіальні відклади різновікових
терас. Значну площу займають піски 1-ї надзаплавної тераси на
лівобережжі Дніпра нижче Каховського вдсх. Область розташована в межах
Причорноморської низовини, в нижній течії р. Дніпра. Поверхня —
слабохвиляста рівнина, полого нахилена в пд. напрямі. Абсолютні висоти
коливаються від 100 до 10 м. Узбережжя Азовського м. і зат. Сиваш
піднімається над рівнем моря лише на 5—10 м. На Пд. і особливо на Пд.
Сх. рівнинність поверхні порушується подами і балками-розлогами (глиб.
їх врізу досягає 10— 15 м). Поди займають бл. 20 % тер. області, їх
глиб. 6—8 м (подекуди — до 15 м), пл. 0,2— 1 км2 (бувають поди до 120
км2: Великий Чапельський, Агайманський та ін.). З інших форм рельєфу
трапляються штучні насипи — могили (вис. до 20 м). На лівобережжі Дніпра
смугою завдовжки до 140 км простягаються Олешківські піски з дюнами
вис. 8—15 м. Берегова лінія порізана мілководними затоками і лиманами
(Дніпровський лиман, Ягор-лицька, Тендрівська, Джарил-гацька,
Каркінітська затоки Чорного м., Сиваш — Азовського м.), які
відокремлюють невеликі півострови (частина п-ова Ягорлицький Кут,
Чон-гарський та ін.) та довгі вузькі піщані коси (Тендрівська,
Кін-бурнська, частина Арабатської Стрілки, Бирючий Острів). У межах
області о-ви Джарилгач, Довгий, Круглий, Смалений, Бабин, Орлів, Чурюк,
Куюктук (див. окремі статті). Серед корисних копалин області
найпоширеніші вапняки, че-репашники, глини, піски, солі Сиваша і
прибережних озер. Є торф (Кардашинське родовище), газ (Стріл ківське
родовище). Виявлено запаси бокситів (Ви-сокопільське родовище). На
узбережжі і в пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і грязі мають
лік. властивості.

Клімат X. о. помірно континентальний з м’якою малосніжною зимою та
жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від —5° на Пн. до —3° на
Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з т-рою понад +10° становить
215—230 днів. Сума активних т-р за рік 3200— 3400°. Річна кількість
опадів незначна — 300—410 мм, переважна їх кількість випадає влітку у
вигляді злив. Сніговий покрив нестійкий. Серед несприятливих кліматич.
явищ, що завдають шкоди г-ву — суховії (25—ЗО днів на рік, в окремі роки
— 50—60), пилові бурі (3—8 днів, у районі Херсона — до 9—12 днів), град
(1—2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2—3 роки,
найчастіше вони бувають на Пд. області. X. о. розташована у двох
агрокліматич. зонах — посушливій, дуже теплій (пн. частина) і дуже
посушливій, помірно жаркій зоні з м’якою зимою. Діє Херсонський обласний
центр по гідрометеорології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон,
Нова Каховка, Генічеськ, с-ща міськ. типу Велика Олександрівка, Нижні
Сірогози, Асканія Нова, села Бехтери, Попелак, Хорли.

У межах області лише 6 річок довж. понад 10 км. Гол. ріка — Дніпро
(нижня течія; перетинає область з Пн. Сх. на Пд. Зх.) з прит. Інгульцем.
Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави (найбільший — Кінська) і
утворює т. з. Дніпровські плавні. Значні площі на Пд. та Сх. області не
мають поверхневого стоку. По долинах річок невеликі ставки, озера, на
Дніпрі — Каховське водосховище. Пересічна густота річкової сітки
становить 0,1 км/км 2. Для річок області характерне мішане живлення:
снігове становить 85—90 %, підземне — 10—15 %. Природний режим річок
змінений внаслідок їх зарегульованості. Річки і водойми використовують
для водопостачання, зрошування, риборозведення. Лимани і затоки мають
рибопром. і рекреаційне значення. Серед зональних типів грунтів
переважають чорноземи південні малогумусні і слабогумусо-вані, які
змінюються чорноземами південними солонцюватими, далі на Пд.—
каштановими солонцюватими грунтами в комплексі з солонцями. Характерні
для області інтра-зональні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові
грунти і солоді подів. У межах Нижньодніпровських пісків — дернові
піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з
слабогумусовани-ми пісками і чорноземними піщаними грунтами подекуди з
кучугурним рельєфом. На піщаних островах і косах — дернові переважно
оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексі з
слабогу-мусованими пісками. У плавнях Дніпра — торфово-болотні грунти, у
заплаві Інгульця — лучні грунти на алювіальних відкладах. Майже вся
територія області розорана. X. о. лежить у Причорноморській (Понтичній)
степовій геоботанічній провінції. Характерні
ксерофітно-різнотравно-тип-чаково-ковилові і типчаково-ковилові
степи,заплавні і подові луки. Природні степи збереглися лише в долинах
річок і на схилах балок. Домінують ковила волосиста, ковила Лес-сінга,
типчак, житняк гребінчастий, полин кримський. Для подів характерні
асоціації пирію подового з гірчаком і хріном. У заплавах росте вербняк,
пирій повзучий, мітлиця біла, осока тощо, на болотах і Дніпровських
плавнях — очерет, рогіз, куга озерна, осока. На піщаних аренах ростуть
дубові та березові гайки, вербово-шелюгові зарості, ксерофітні злаки.
Нижньодніпровські піски засаджені сосною, садами, виноградниками. На
узбережжях заток і лиманів зростають солонець європейський трав’янистий,
содник, айстра степова тощо. Лісові насадження займають бл. 90 тис. га.
Тваринний світ області різноманітний: риб — 182 види, земноводних — 8,
плазунів — 11, птахів — бл. 300, ссавців — до 70 видів. Водяться лисиця
руда, заєць-русак, тхір степовий, ховрах крапчастий і ховрах малий,
бабак, сліпак тощо. Серед птахів найпоширеніші куріпка сіра, шуліка
чорний, боривітер степовий, орел степовий, жайворонок; у плавнях —
коровайка, норець чор-ношиїй, баклан великий, мартин сріблястий,
лебідь-шипун, чапля руда, лунь болотяний. У річках і ставках водиться
щука, окунь, судак, рибець, сазан, лящ, короп. У Чорному морі пром.
значення мають бички, кефаль, хамса, чехонь, скумбрія, осетрові,
ставрида та ін.

X. о. лежить у межах Причорноморської середи ьостепової
фізико-географічної провінції (пн. частина) та
Причорно-морсько-Приазовської сухо-степової фізико-географічної
провінції. Переважають се-редньостепові рівнинні та луко-степові
низовинні, на Пд.— су-хостепові примор. природно-тер. комплекси з
фрагментами солонців і солончаків. Серед сучас. природних і
природно-антропогенних процесів, несприятливих для с.-г. вироби.,—
ерозія (еродовано 115 тис. га), засолення грунтів, зсуви, дефляція,
замулювання водойм, річищ річок, абразія (щорічно на площі бл. 100 га,
особливо на берегах Каховського вдсх.). У боротьбі з негативними
процесами застосовуються комплексна меліорація, контурне
землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних і
протиерозійних лісосмуг, залісення пісків, поліпшення луків тощо. У
Цюрупинську працює Нижньодніпровська н.-д. станція залісення пісків і
виноградарства на пісках.

На Херсонщині — 69 територій та об’єктів природно-заповідного фонду
(заг. пл. 123,3 тис. га): 2 біосферні заповідники (Асканія-Нова, частина
Чорноморського біосферного заповідника), 5 заказників (Бакайсь-кий
заказник. Березові Колки, Джарилгацький заказник, Ягор-лицький заказник.
Саги}, дендрологічний парк Асканія-Нова (всі — респ. значення); 7
заказників, 32 пам’ятки природи, 12 парків — пам’яток садово-паркового
мистецтва, 10 заповідних урочищ місц. значення.

Народногосподарський комплекс. Г-во області — це розвинений
аграрно-індустріальний комплекс, у складі якого багатогалузеве
інтенсивне с. г., потужна харч. пром-сть, машинобудування,
нафтопереробна, легка промисловість, буд. індустрія, транспорт. У
загальному обсязі продукції с. г. і пром-сті частка с.-г. продукції
перевищує 85 %.

Промисловість. Провідними галузями пром-сті є машинобудування і
металообробка (понад 39 % товарної пром. продукції), легка (бл. 23 %),
харчова (понад 15 %) та паливна (10 %). У структурі маш.-буд. галузі
виділяють суднобудування і судноремонт, с.-г. та електротех.
машинобудування. У Херсоні будують океанські танкери, суховантажні
судна, рудовози, контейнеровози, ліхтеровози, дизель-електроходи для
арктичної навігації, плавучі доки для ремонту суден, проводять ремонтне
обслуговування пром. суден Азово-Чор-номорського басейну; для потреб
річкового флоту випускають річкові та озерні пасажирські теплоходи,
катери, земснаряди, баржі,буксири, судна мішаного типу «ріка — море»
(суднобуд. виробниче об’єднання, суднобуд.-суднорем., су-днорем. з-ди).
Серед ін. маш.-буд. підприємств — виробниче об’єднання «Херсонський
комбайновий з-д імені Г. І. Петров-ського», з-ди карданних валів і
електромашинобудівний (Херсон), електрозварювального устаткування
(Каховка), електромаш.-будівні (Нова Каховка, Берислав) та ін.
Забезпеченість місц. с.-г. сировиною, наявність рибних ресурсів зумовили
значний розвиток харч. пром-сті. Важливе значення мають консервна
(херсонські консервні комбінат і з-д, Ска-довський консервний з-д) і
виноробна (Херсон, Берислав, Нова Каховка, Генічеськ, Цю-рупинськ)
галузі. Значного розвитку набула м’ясна (Херсон, Новотроїцьке, Нова
Каховка), мол. і маслосироробна (Бери-слав, Генічеськ, Скадовськ,
Херсон), олійно-жирова (Херсон), рибна (Генічеськ, Херсон),
борошномельно-круп’яна пром-сть. Серед галузей легкої пром-сті
осн.значення має текстильна (Херсон, виробниче бавовняне об’єднання). Є
окремі підприємства швейної, взут., трикотажної та ін. галузей легкої
пром-сті (Херсон, Генічеськ, Цюрупинськ). На девізній сировині працює
Херсон. нафтопереробний з-д. У Херсоні — з-д скловиробів, у Цюрупинську
— целюлозно-паперовий з-д. Пром-сть буд. матеріалів переробляє місц.
сировину (з-ди залізобетонних виробів та вапнякові в Херсоні, Каховці,
Новій Каховці, Білій Криниці, Архангельському; до-мобуд. комбінати в
Херсоні та Новій Каховці). В межах області сформувався с.-г. вироби,
області є виноградарство. На площі 26 тис. га вирощується бл. 300 сортів
винограду. Значні площі займають садові насадження (24 тис. га);
переважають кісточкові культури — абрикоси, персики, черешня, сливи;
вирощують також айву, яблуні, груші. Серед галузей тваринництва провідне
місце посідає скотарство м’ясо-мол, напряму, свинарство, тонкорунне
вівчарство та птахівництво. В області —163 колгоспи, у т. ч. 9
риб-колгоспів, 169 радгоспів. Функціонують понад 20 спец. г-в по
вирощуванню яловичини, більше ЗО — по вирощуванню свинини, 15
птахоінкубаторних станцій, 3 птахофабрики; 19 комбікормових з-дів (Біла
Криниця, Каланчак, Каховка та ін.). На Чорному й Азовському морях та
Дніпрі й Інгульці — рибальство. В області сформувалися такі
спеціалізовані агро-пром. комплекси (АПК): зер-нопромисловий,
виноградарсько-виноробний, плодоовочекон-сервний, олійно-жировий,
м’ясо-, молоко- та птахопроми-слові.

Транспортна система. В області розвинуті всі види
транспорту:залізничний, автомобільний, річковий, мор., повітр.,
трубопровідний. Заг. довж. з-ць 1988 становила 459 км, густота — 16,1 км
на 1000 км3. Залізничні вузли — Херсон, Каховка. Заг. довж. автомоб.
шляхів 5,4 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 5,0 тис. км. Густота
автомобільних шляхів з твердим покриттям — 176,8 км на 1000 км2. Морські
порти: Херсон, Генічеськ, Скадовськ. Судноплавство по Дніпру, річкові
порти: Херсон, Нова Каховка, Гола Пристань. У Херсоні — аеропорт. Тер.
області проходять траси нафтопроводу Кременчук — Херсон, аміако-проводу
Тольятті — Одеса, газопроводу Шебелинка — Одеса.

Внутрішні відміни. На тер. області виділяють чотири госп. підрайони.
Південно-За-х і д н й й (Нижньодніпровський) підрайон спеціалізується
на суднобудуванні і судноремонті, легкій і харч. пром-сті, вироб. паперу
і буд. матеріалів; с. г. приміськ. типу. Основу госп. комплексу
становить Херсон. пром. вузол. У С х і д н о-м у підрайоні, що охоплює
лівобережжя центр, частини області, розвинуті машинобудування і
металообробка, харчова пром-сть, вироби, електроенергії, буд.
матеріалів; зрошуване землеробство (вирощування озимої пшениці,
кукурудзи на зерно, соняшнику, баштанних). Осн. пром. центри — Нова
Каховка, Каховка. Пром-сть Північного підрайону базується на переробці
с.-г. сировини, добуванні буд. матеріалів. Рослинництво гол. чин.
зернового, тваринництво — м’ясо-мол, напрямів. Розвинуті садівництво,
виноградарство, баштанництво. Пром. центри: Борислав, Нововоронцовка,
Ви-сокопілля та ін. Галузі спеціалізації Приморського підрайону —
металообробка, харч., легка та пром-сть буд. матеріалів. Зрошуване
землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно,
овоче-баштанних, винограду та фруктів). Пром. центри: Генічеськ,
Скадовськ, Новоолексі-ївка.

Невиробнича сфера. У X. о.—З вузи: пед. (з ф-том природничих наук),
с.-г., індустріальний (всі — в Херсоні); 19 серед. спец. навч. закладів
(серед них — Херсон, гідрометеоролог. технікум); 24 профес.-тех.
уч-ща. У Херсоні працює Укр. н.-д. ін-т зрошуваного землеробства, в
Асканії-Новій Чап-линського р-ну — н.-д. ін-т тваринництва степових
районів «Асканія Нова». Діє Херсонський відділ Географічного товариства
України, Херсонський краєзнавчий музей, Генічеський краєзнавчий музей.
Херсонський обласний будинок природи. а також худож. музей; театри: укр.
муз.-драм. та ляльок, обл. філармонія (Херсон). Рекреація. Область має
значні можливості розвитку курортного г-ва та масового відпочинку у
долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища.
Дніпровського лиману. Чорного і Азовського морів, але використовуються
вони незначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань і Скадовськ та
курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області — 8 санаторіїв та
пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку,
численні бази відпочинку та шкільні табори. Обл. тур. екскурсійне
виробниче об’єднання (з 1991 — відділення Укр. акціонерного товариства
по туризму і екскурсіях); 4 бюро подорожей та екскурсій (Херсон, Асканія
Нова, Генічеськ, Скадовськ), 2 туристські готелі («Лілея» у Херсоні,
«Нова Каховка» у Новій Каховці), 2 турбази («Чорномор» у смт Лазурному
Скадовського р-ну та ім. Остапа Вишні у с. Крин-ках Цюрупинського р-ну).
Тер. області проходять 5 планових туристських маршрутів. Численні
об’єкти туризму (див. карту; за станом на 1991).

Похожие записи