.

Знос і амортизація основних засобів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
509 3907
Скачать документ

Реферат на тему:

Знос і амортизація основних засобів

Як уже було сказано, розрізняють два види зносу основних засобів –
фізичний і моральний.

Фізичний знос – це поступова втрата основними засобами споживної
вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих
елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема:
особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних
засобів; кваліфікації робітників та їхнього ставлення до основних
засобів у процесі використання, інтенсивності та умов їх використання.
Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів через нове
капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних
засобів.

Моральний знос – це знос основних засобів унаслідок створення нових,
більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява
досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить
економічно доцільною заміну діючих основних засобів іще до їх фізичного
зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих засобів
призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується
порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та
устаткуванні.

Моральний знос зменшує вартість основних виробничих засобів через
скорочення суспільне необхідних витрат на їх відтворення. Сума
нарахованого зносу характеризує стан основних виробничих засобів.
Вирахуванням з первісної (відновлюваної) вартості основних виробничих
засобів суми зносу визначають залишкову вартість основних виробничих
засобів.

Зв = [В(100-І)]:100,

де Зв – залишкова вартість основних виробничих засобів;

В – відновлювальна (первісна) вартість основних виробничих засобів;

І – ступінь зносу основних виробничих засобів, %.

Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних
виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх
придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних
відрахувань, установленими законодавчими актами. Амортизаційні
відрахування включаються до складу валових витрат, що беруться для
обчислення оподатковуваного прибутку.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

* на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного
виробничого використання, у тім числі на самостійне виготовлення
основних засобів для власних виробничих потреб (включно з витратами на
виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні
таких основних засобів);

* на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших
способів поліпшення основних засобів.

Безпосередньо відносяться до складу валових витрат звітного періоду:

* витрати на придбання основних засобів або нематеріальних активів з
метою їх наступної реалізації іншим підприємствам чи використання таких
основних засобів у виробництві інших основних засобів, призначених для
такої реалізації;

* кошти та витрати на утримання основних засобів, що перебувають на
консервації.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості
основних засобів і норм таких відрахувань, а також від методів їх
нарахування.

Відповідно до чинного законодавства суб’єктам підприємницької діяльності
пропонується як базу для нарахування амортизації застосовувати залишкову
вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального
ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на
індекс інфляції.

Підприємства мають право самостійно застосовувати метод прискореної
амортизації. Завдяки прискореній амортизації зменшуються втрати від
морального старіння основних виробничих засобів.

Сутність прискореного методу нарахування амортизації полягає в тім, що
без скорочення встановлених нормативних строків служби основних засобів
підприємствам дозволяється протягом двох років проводити амортизаційні
відрахування в підвищених розмірах, але з відповідним зниженням їх у
наступні роки.

Унаслідок зростання амортизаційних відрахувань знижується розмір
оподатковуваного прибутку, а отже, і величина податку на прибуток.
Одночасно зменшується прибуток від реалізації товарної продукції.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням
норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок
звітного періоду.

А = (Ба * Н) / 100% ,

де А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Ба – балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок
звітного періоду, грн.;

Н – норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з
груп основних засобів, %.

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються
у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів на
початок звітного періоду в таких розмірах’.

На календарний рік

Група 1 – 5%

Група 2 – 25%

Група 3 – 15%

На квартал

Група 1 – 1,25% (5:4)

Група 2 – 6,25% (25:4)

Група 3 – 3,75% (15:4)

Балансова вартість груп основних засобів на початок звітного періоду
розраховується за формулою:

Ба = Бз + Па – Ва – Аа,

де Ба – балансова вартість групи основних засобів на початок звітного
періоду;

Бз – балансова вартість групи основних засобів на початок періоду, що
передував звітному;

Па – сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення
капітального ремонту, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення
основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

Ва – вартість виведеної з експлуатації відповідної групи основних
засобів протягом періоду, що передував звітному;

Аа – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував
звітному.

З наведеної формули випливає, що витрати на придбання основних засобів
збільшують балансову вартість відповідної групи з урахуванням
транспортних і страхових HYPERLINK
“http://click01.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyOjTLs6pQrMax-XcGLDp3pkkzMmAg
2Ql94y24QL0ylU1LwTOSS3cqO9QwqQXoLKDP-pJAcYQLrHRy*AqrRyCHWCHlBCZvk3Zz3lxd
enBuX*ahu1k*tCWkJ3XBCVn9HaNUDpC51tH0yZislj76hEn1o3EIjrVuLusLBuhq1jsnOsdL
SeD5qXisOxNE5N9qhcwOHpKg3unhzGxCX2UkBgxQrRHrhzGWPXtxstCQlsjWGEEphyYdV25k
DAHs9IwE-1jJvZ0DsmGzgXUl5vJDufQPtEK-LUCvo7RB9PQBd3ku6oCvZ366hip693GJVdv0
ZmiMZ-aPagZIM8S91P-96ulkcCNLASadbNuN*WGKcVzKc*q6t5DTEGnyROiK5CjsbEIz9Out
TeTEHKhNTwYbqyKAgSRsmKdz4fCzQwaiwrphfWQPSHqq1zUHUuSfgepo13T7KNTfvECJqFTw
zbXHkJbyj0NoIW7IgNf3Jk0y3V-tjVgItIjCt9S-OwsxXRKoyoHuEuMC34” \t “_blank”
платеж ів, а також інших витрат, понесених у зв’язку з таким придбанням,
без урахування сплаченого податку на додану вартість, коли підприємство
зареєстроване як платник такого податку.

У разі виведення з експлуатації окремих об’єктів основних засобів групи
І у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи І зменшується на суму
балансової вартості такого об’єкта. Сума перевищення виручки від продажу
над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів групи І та
нематеріальних активів включається до валових доходів, а сума
перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу
включається до валових витрат підприємства.

У разі виведення з експлуатації основних засобів груп 2 і 3 у зв’язку з
їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості
продажу таких основних засобів. Якщо сума вартості основних засобів
дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її
балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається
до валового доходу підприємства відповідного періоду.

У разі виведення з експлуатації окремого об’єкта основних засобів групи
І у зв’язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та
консервацією з рішення підприємства або Кабінету Міністрів України
балансова вартість такого об’єкта для цілей амортизації прирівнюється до
нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

У разі виведення з експлуатації окремих основних засобів груп 2 і З у
зв’язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією,
модернізацією та консервацією з рішення підприємства або Кабінету
Міністрів України балансова вартість груп не змінюється. Уведення таких
основних засобів в експлуатацію після капітального ремонту,
реконструкції та модернізації збільшує балансову вартість групи основних
засобів тільки на суму витрат, пов’язаних з цими роботами.

Якщо підприємство приймає рішення про ліквідацію окремого об’єкта
основних засобів групи І, балансова вартість такого об’єкта не
відноситься до валових витрат і відшкодовується за рахунок власних
джерел підприємства.

Нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість визначити поточну
вартість не зношеної частини основних засобів, а також вартість тієї їх
частини, яка відноситься на виробництво продукції. Одночасно
визначається нагромаджувана частина фінансових ресурсів для наступного
заміщення основних засобів, які вибувають з виробничого процесу через
зношення.

Приклад 1.

Порядок визначення амортизаційних відрахувань (вихідні дані беремо з
табл. 8.2).

Індекс інфляції за 1999 рік становив 108,3%. На основі наведених даних
необхідно визначити амортизаційні відрахування на І квартал 2000 р.

Слід зазначити, що індексація основних виробничих засобів станом на
01.01.2000 р. на підприємстві не проводиться, оскільки індекс інфляції
за 1999 р. не перевищує 110%. Крім того, облік балансової вартості
основних засобів групи 1 ведеться для кожної окремої будівлі, споруди, а
потім визначається балансова вартість у цілому по групі 1.

1. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 1 станом на
01.01.2000 p.:

Бз1 = 498,4 + 28,9 – 9,5 – 6,0 = 511,8 тис. грн.

2. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 2 станом на
01.01.2000 p.:

Бз2 = 187,0 + 26,0 – 15,9 – 8,6 = 188,5 тис. грн.

3. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 3 станом на
01.01.2000 p.:

Бз3 = 561,2 + 59,5 – 21,9 – 14,6 = 584,2 тис. грн.

4. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 2000 р. для
першої групи основних засобів за формулою:

А1 = (Бз1*Н)/100%, звідси А1 = (511,8*1,25%)/100%=6,4 тис. грн.

5. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 2000 р. для
другої групи основних засобів:

4 6 OOTH

a

6 Oa

AА2 = (Бз2*Н)/100%, звідси А2 = (188,5*6,25%)/100%=11,8 тис. грн.

6. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 2000 р. для
третьої групи основних засобів:

А3 = (Бз3*Н)/100%, звідси А3 = (584,2*3,75%)/100% = 21,9 тис. грн.

Загальна сума амортизаційних відрахувань за І квартал 2000 р.
становитиме 40,1 тис. грн. (6,4 + 11,8 + 21,9).

Підприємства всіх форм власності мають право проводити щорічну
індексацію балансової вартості груп основних засобів та нематеріальних
активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = (Іі-10%):100%,

де Кі – коефіцієнт індексації балансової вартості основних засобів на
початок звітного року;

Іі – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація основних засобів не
провадиться. У разі, коли підприємство застосувало коефіцієнт
індексації, воно зобов’язане визначити капітальний дохід у сумі, що
дорівнює різниці між скоригованою балансовою вартістю відповідної групи
основних засобів та балансовою вартістю такої групи основних засобів до
індексації. Сума капітального доходу включається до складу валових
доходів кожного звітного кварталу і дорівнює одній четвертій відсотка
річної норми амортизації відповідної групи основних засобів від суми
капітального доходу такої групи.

Приклад 2.

Індекс інфляції за 1999 р. становив 116,0%. Завдання розв’язуємо в такий
спосіб.

1. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 1 станом на
01.01.2000 p.:

Бз1 = 344 + 20 – 6 – 4 = 354 тис. грн.

2 Проводимо індексацію балансової вартості основних засобів групи 1
згідно з визначеним коефіцієнтом індексації за формулою: Кі = (Іі -10%):
100%; Кі = (116,0 -10): 100 = 1,06,

звідси Бз, = 354 * 1,06 = 375,2 тис. грн.

3. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 2 станом на
01.01.2000 p.:

Бз2 = 129 + 18 – 11 – 6 = 130 тис. грн.

4. Проводимо індексацію балансової вартості основних засобів групи 2
згідно з коефіцієнтом індексації:

Бз2 = 130 * 1,06 = 137,8 тис. грн.

5. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 3 станом на
01.01.2000 p.:

Бз3 = 387 + 41 – 15 – 10 = 403 тис. грн.

6. Проводимо індексацію балансової вартості основних засобів групи 3
згідно з коефіцієнтом індексації:

Бз3 = 403 * 1,06 = 427,2 тис. грн.

7. Визначаємо загальну балансову вартість основних засобів після
індексації:

Ба = 375,2 + 137,8 + 427,2 = 940,2 тис. грн.

8. Визначаємо суму зміни первісної вартості основних засобів у зв’язку з
їх індексацією:

940,2 – 860,0 = 80,2 тис. грн.

На суму 80,2 тис. грн. буде збільшено вартість основних засобів станом
на 01.01.99 р.

9. Визначаємо суму капітального доходу, яка включається до складу
валових доходів у І кв. 2000 p., за групою 1:

((375.2-354.0)*1.25%)/100% = 0,3 тис. грн. 10. Визначаємо суму
капітального доходу, яка включається до складу валових доходів у І кв.
2000 р. за групою 2:

((137,8-130,0)*6,25%)/100% = 0,5 тис. грн.

11. Визначаємо суму капітального доходу, яка включається до складу
валових доходів у І кв. 2000 р. за групою 3:

((427,2 – 403.0) * 3,75)/100% = 0,8 тис. грн.

Загальна сума капітального доходу, яку буде включено до складу валових
доходів І кв. 2000 p., становитиме 1,6 тис. грн. (0,3 + 0,5 + 0,8).

З метою створення фінансових умов для прискорення впровадження у
виробництво науково-технічних досягнень та підвищення заінтересованості
підприємств у поновленні активної частини основних засобів підприємства
мають право самостійно застосовувати прискорену амортизацію основних
засобів. Слід зазначити, що норми прискореної амортизації застосовуються
тільки до групи 3 основних засобів. Це пояснюється тим, що саме до
третьої групи включається активна частина основних засобів, яка
безпосередньо бере участь у процесі виробництва і зношується
інтенсивніше, ніж інші основні засоби.

За застосування прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації
основних засобів не використовується. Норми прискореної амортизації
встановлюються залежно від строку експлуатації основних засобів:

1-й рік – 15%

2-й рік – 30%

3-й рік – 20%

4-й рік – 15%

5-й рік – 10%

6-й рік – 5%

7-й рік – 5%

Положення про прискорену амортизацію не поширюється на підприємства, що
випускають продукцію, ціни на яку встановлюються державою.

Облік основних засобів, до яких застосовується прискорена амортизація,
ведеться окремо за кожним об’єктом. При цьому амортизаційні відрахування
нараховуються на таку балансову вартість, яка дорівнює первісній
вартості цих об’єктів, збільшеній на суму витрат, пов’язаних із
поліпшенням таких засобів.

Амортизація окремого об’єкта основних засобів групи 1 провадиться до
досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян. Тоді залишкову вартість об’єкта відносять до
валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а
надалі вартість об’єкта вважається нульовою.

Амортизація основних засобів групи 2 і 3 провадиться до досягнення
балансовою вартістю групи нульового значення.

Література:

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р.

Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.

Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992 р.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 липня 1991 р.

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р.

Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р.

Закон України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради України. –
1992. – №31.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р.

Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 р.

Закон України “Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992 р.

Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р.

Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій діяльності” // Відомості Верховної Ради
України. – 1992. – №2.

Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”
від 26 червня 1997 р.

Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26
червня 1997р.

Закон України “Про державний бюджет України на 1999 р.” від 31 грудня
1998 р.

Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17
грудня 1999р.

Закон України від 13 лютого 1998 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.

Закон України від 22 лютого 2000 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про підприємництво”.

Закон України від 30 червня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про банкрутство”.

Закон України від 20 травня 1999 р. “Про Національний банк України”.

Закон України від 4 листопада 1999 р. “Про запровадження єдиного збору,
який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”.

Закон України від 20 травня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про оренду державного та комунального майна”.

Закон України від 18 листопада 1999 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 p. №996-XIV.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з
питань оподаткування” від 2 березня 2000 р.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2000 р.” від 17 лютого
2000 р. №1458.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про створення Державного
інноваційного фонду” від 18 лютого 1992 р.

Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279 “Про
нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств
та організацій та джерела їх покриття”.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про
порядок санації державних підприємств” // Зібрання постанов Уряду
України. – 1994. – № 5.

Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ
26.04.96 p., №473.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено
постановою КМУ 23.04.96 р. № 452.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ
9.02.96р. №186.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню науково-дослідних
і дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою КМУ 20.06.96
р. № 830.

Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану
неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. –
1997. – №40.

Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій //
Українська інвестиційна газета. – 1998. -№3.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 “Про
складання фінансової звітності”.

Постанова Правління Пенсійного фонду України “Про затвердження змін та
доповнень до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами,
установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове Державне
пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до
Пенсійного фонду України” від 9 січня 2000 р. №1-3.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020