Реферат на тему:
Технічне забезпечення фінансового аналізу
Телекомунікаційне середовище
Останнім часом дедалі більшого поширення набуває так звана багатовимірна
аналітика на базі технологій OLAP (On-Line Analitical Processing) –
засоби підтримки прийняття рішень, процес аналізу в реальному режимі
часу. Сутність її полягає в можливості надання інформації за будь-якими
бажаними для користувача класифікаційними ознаками (наприклад, суми
грошових надходжень від реалізації продукції, структура реалізації за
видами продукції, структура витрат на реалізовану продукцію, часові
інтервали, споживачі продукції за обсягами та по регіонах тощо). В
аналітиці вісь координат, що відповідає певній ознаці, — це грань куба.
Кількість граней обмежена лише потужністю сервера клієнта. Оператор у
змозі формувати візуальну інформацію (таблиці, графіки) за будь-яким
варіантом комбінації ознак, заданим користувачем.
Багатовимірна аналітика зручна в користуванні. Вона здатна одночасно
отримувати дані з баз даних, Excel, Word тощо. Можливо суттєво скоротити
час очікування результатів під час роботи в реальному режимі, оскільки
початкова інформація, що надійшла на сервер OLAP із серверів клієнтів,
заздалегідь за спеціальними алгоритмами агрегується, стискаючись у
тисячі разів. OLAP відслідковує по всіх джерелах, з яких було отримано
інформацію щодо того, чи не відбулися зміни, чи не з’явилася нова
інформація. Якщо так, то прийматиметься лише оновлена частка інформації.
Суттєвою перевагою багатовимірної аналітики є також можливість
дискретизувати інформацію (наприклад, отримавши дані по платежах за рік,
наводити їх по кварталах, місяцях, добах).
У дод. 1 наведено приклад форм надання фінансової аналітичної інформації
на базі технологій OLAP.
Стрімкий розвиток у сфері надання інформаційних послуг через Web-сайти
Internet сприяє інтеграції фінансово-аналітичних систем різних
підприємств. Наприклад, у створеній московською компанією “СервоКомп”
системі “Абсолют-Интра”, якою користуються багато українських
підприємств, закладений механізм, що забезпечує гнучку інтеграцію з
іншими корпоративними інформаційними та фінансовими системами.
Інтеграція систем може бути на рівні взаємного обміну даними
(експорт/імпорт) і/або на рівні розробки спеціальних інтерфейсів.
Запроваджуються технології багатовимірного аналізу даних. Система
виконує функції оперативного багатопланового аналізу та прогнозування,
що забезпечує: збирання інформації по ключових бізнес-процесах; аналіз
поточних і нагромаджених даних; бізнес-прогноз. Кожна предметна область
аналізу базується на одному чи кількох масивах даних (багатовимірних
“кубах”), що описуються інформаційною моделлю і характеризуються набором
осей (показників, за якими має здійснюватися аналіз даних). Оператор
може гнучко варіювати предметними областями аналізу й обирати показники
за різними критеріями. Дружній інтерфейс програми (меню,
кнопки, поля, підказки тощо розміщені наочно, зрозуміло й зручно для
користувача) не висуває особливих вимог до комп’ютерної підготовки
фінансових аналітиків. Отримані дані можна “експортувати” у поширений
формат MS Excel.
Система “Абсолют-Интра” є потужним аналітичним механізмом, який дає
змогу зменшити витрати підприємств, підвищити ефективність і
прогнозування бізнесу, а завдяки цьому забезпечити додаткові доходи її
користувачам.
Автоматизоване робоче місце фінансового аналітика
Обробка економічної та фінансової інформації трудомістка і передбачає
великий обсяг різноманітних обчислень, а тому автоматизація аналітичних
розрахунків стала об’єктивною потребою.
Обчислювальні засоби, які нині доступні та є в багатьох суб’єктів
господарювання, дають змогу цілком автоматизувати обробку всіх
економічних даних, у тому числі з фінансового аналізу. Ефективність
автоматизації розрахунків виявляється в тому, що:
• зростає продуктивність праці аналітиків; вони вивільняються від
технічної, рутинної роботи і у змозі приділити більше уваги творчій
діяльності, що сприяє поглибленню досліджень, розв’язанню складніших
задач;
• більш глибоко та всебічно досліджуються економічні явища й процеси,
повніше вивчаються фактори та виявляються резерви поліпшення фінансового
стану підприємства;
• підвищуються оперативність і якість аналізу, його загальний рівень,
конструктивність і дійовість.
На базі сучасних персональних комп’ютерів (ПК) створюються
автоматизовані робочі місця (АРМ) фінансового аналітика, що поєднані з
АРМ бухгалтера, економіста, статистика та ін. Це дає змогу перейти до
комплексної автоматизації аналізу економічної та фінансової діяльності
підприємства.
Автоматизоване робоче місце — це сукупність інструментальних засобів
кінцевого користувача, що включає інформаційне, програмне, технічне й
методичне забезпечення, призначене для професійної діяльності
користувача на ПК, і працює як автономно, так і у складі мережі.
Ефективність АРМ багато в чому залежить від організації комунікаційного
процесу. АРМ функціонує одночасно як джерело, передавач, приймач і
споживач інформації. Обґрунтуванням для встановлення комунікації є
потреба в інформації. До інструментальних засобів АРМ належать: бази
даних, бази знань, системи управління базами даних, текстові редактори,
табличні процесори, графічні редактори, операційні оболонки, експертні
системи (див. під-розд. 3.2), пакети прикладних програм. Автоматизовані
робочі місця повинні мати розвинену систему периферійного обладнання та
прилади інтерфейсу з локальною обчислювальною мережею. АРМ — це певна
частина інформаційної системи, виокремлена згідно зі структурою
управління підприємством і оформлена у вигляді самостійного
програмно-апаратного комплексу. Концептуальна відмінність АРМ на основі
ПК від застосування лише ПК полягає в тому, що в АРМ відкрита
архітектура ПК функціонально (здатність до саморозвитку, до постійної
зміни складу аналітичних задач і показників), фізично та ергономічно
настроюється на конкретного користувача (персональне АРМ) або на групу
користувачів (групове АРМ).
Для цієї технології характерним є робота користувача в режимі
маніпулювання даними, а не програмування, коли користувач бачить екран
(екран, принтер) і діє (клавіатура, “миша”, сканер), а не знає та
пам’ятає; безпаперовий процес обробки документа, коли на папері
фіксується лише остаточний варіант документа; наскрізна інформаційна
підтримка на всіх етапах проходження інформації з використанням
інтегрованих баз даних; інтерактивний режим розв’язування задачі;
можливість колективного створення документів на основі мереж ПК;
можливість інтерактивної перебудови форми та способу під час
розв’язування задачі.
Перевагами обробки інформації на АРМ є простота створення та введення
баз даних; єдиний опис даних, їх надійність і захист; модульна побудова
програмного забезпечення; технологічна спеціалізація програм;
функціональна повнота; застосування стандартних процедур; близька до
природної мова спілкування з ПК.
Основними функціями АРМ можуть бути введення, нагромадження та
зберігання інформації; автоматичне протоколювання робочих процесів;
відображення вихідної інформації та результатів її обробки на екрані ПК.
Упровадження автоматизованих робочих місць ліквідує розрив у часі між
виробничо-господарським процесом, отриманням первинної інформації, її
обробкою й видачею результатів, що дає змогу оперативно впливати на
процес управління.
Кожному класу користувачів відповідає певний тип АРМ, орієнтований на
задоволення його потреб. Іншими словами, АРМ організовують за
функціональною ознакою, у нашому випадку — це АРМ фінансового аналітика.
АРМ реалізовує функціональну технологію загалом або її частину. Яка
частина закріплюється за АРМ, визначається декомпозицією мети у
структурі управління об’єктом з урахуванням цілісності предметної
технології. Розподіл між ПК та учасниками функціональної технології
стосується даних, що зберігаються, або процесів їх обробки.
Незалежно від змісту розв’язуваних задач у АРМ забезпечується можливість
для користувача виконувати такі дії; обробляти текстові документи,
таблиці, графіки, схеми; здійснювати пошук інформації в довідкових
фондах і архівах користувача; обмінюватися документами й даними;
поповнювати перелік і вдосконалювати задачі фінансового аналізу; в
умовах невизначеності розглядати кілька можливих варіантів і приймати
відповідні рішення.
Отже, в умовах АРМ розробляється технологічна схема, розрахована на
користувача. Набір операцій, що описує різноманітність конкретних задач,
обмежений і добре піддається алгоритмізації. АРМ реалізовує інтерактивну
обробку даних, під час якої кінцевий користувач, як правило, виконує
такі дії; запитує потрібну інформацію та приймає рішення щодо подальшої
обробки інформації. Обробка даних характеризується багатократністю
розрахунків у реальному масштабі часу.
Підтримка прийняття рішень фахівця завжди цільова й може відображатися у
вигляді; сукупності відомостей, що дають змогу оцінити ситуацію та
виробити відповідні рішення; підготовки варіантів можливих рішень для
прийняття одного з них менеджером; оцінки наслідків у разі зміни стану
об’єкта управління.
Автоматизоване робоче місце фінансового аналітика оснащене ПК (процесор,
дисплей, клавіатура, принтер тощо). Використання програмного,
методичного та інформаційного забезпечення дає змогу автоматизувати
аналітичні розрахунки.
Функціональне програмне забезпечення створюється на базі засобів
загального програмного забезпечення для розв’язання конкретних
аналітичних задач. Програми можуть бути локальні та комплексні.
Залежно від змісту задач можливі такі режими обробки інформації;
пакетний (централізована обробка інформації, користувач не має
доступу до машинних ресурсів, операторів цікавить не зміст інформації, а
лише своєчасність отримання результатів розрахунків); теле-обробка (у
разі необхідності взаємодії користувача з ПК у процесі обробки
інформації, що надходить від віддалених абонентів); інтерактивний, або
діалоговий, режим (користувач має змогу втручатися у процес
розв’язування задач на ПК; це особливо важливо для задач з параметрами,
що не формалізуються, тому заздалегідь не можуть бути введені, а
задаються або коригуються користувачем при отримуванні результатів
розв’язання задачі); режим реального часу (обробка інформації зі
швидкістю, близькою до швидкості процесу в реальному житті, який генерує
вихідну інформацію; приклади використання такого режиму у фінансовому
менеджменті: визначення гранично припустимого рівня знижок з урахуванням
змін ринкової ціни капіталу з метою заохотити споживачів скорочувати
терміни сплати; визначення гранично припустимих цін продажу продукції з
урахуванням подорожчання енергоносіїв, тарифів тощо); режим поділу часу
(до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів
або програм; потребує спеціального програмного забезпечення та
спеціальних технічних пристроїв).
На першому етапі створення АРМ фінансового аналітика використовуються
зазвичай локальні програми, що призначені для багаторазового розв’язання
задач одного й того самого типу.
На другому етапі, етапі подальшого розвитку АРМ, створюються програми
комплексного аналізу, які охоплюють різні аспекти економічної та
фінансової діяльності підприємства і містять сукупність взаємопов’язаних
задач, тобто їх систему. Для розробки такої системи потрібно:
а) визначити користувачів результатів аналізу, а також періодичність,
зміст і форми подання підсумкових даних через потоки вихідної та
результативної інформації;
б) здійснити математичну постановку задачі, розробити моделі та
алгоритми її розв’язання;
в) розробити відповідну інформаційну систему і створити банк даних;
г) розробити програми для розв’язання задач на ПК;
д) запровадити АРМ фінансового аналітика у практику менеджменту, вживши
комплекс організаційних заходів, зокрема з підготовки
фахівців-аналітиків і ознайомлення всього управлінського персоналу
підприємства з аналітичними можливостями АРМ і напрямками його
подальшого розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Финансовый анализ. — М.: ДИС, 1998. —
128 с
Багов В. П., Ступаков В. С, Токаренко Г. С. Методика оценки
эффективности стратегии корпоративной системы по обобщающим
характеристикам // Финансы. — 2000. — № 11.
Бенъ Т. Г., Довбня С. Б. Інтегральна оцінка фінансового стану
підприємства // Фінанси України. — 2002. — № 6.
Быкова Е. В. Показатели денежного потока в оценке финансовой
устойчивости предприятия // Финансы. — 2000. — № 2.
Великий Ю. М., Проскура О. Ю. Особливості кризового стану вітчизняних
підприємств і методів його оцінки // Фінанси України. — 2002. — № 10. —
С 29-34.
Вітлинський В. В., Пернарівський О. В., Баранова А. В. Оцінка
кредитоспроможності позичальника та ризику банку // Фінанси України. —
1999. — № 12.
Глазунов В. Н. Управление доходом фирмы // Финансы. — 2001.—№8.
Графов А. В. Оценка финансово-экономического состояния предприятия //
Финансы. — 2001. — № 7.
Держкомстат України. Статистичний щорічник. — К.: Техніка, 1993-2001.
Дронов Р. И., Резник А. И., Бунина Е. М. Оценка финансового состояния
предприятий // Финансы. — 2001. — № 4. \\. Дунский А. Открытые системы
// Новости компьютерного рынка.—2001.—№ 6.
Єлейко Я. I, Музичук А. А. Моделювання фінансових стратегій у
випадковому середовищі // Фінанси України. — 2002. — № 2.
Загородній А. Г., ВознюкГ. Л., Смовженко Т. С Фінансовий словник. — К.:
Знання; Львів: ЛБІНБУ, 2002. — 568 с
Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз. — К.: МАУП, 2000.
Інформаційні системи і технології в економіці: Навч. посіб. / За ред. В.
С Пономаренка. — К.: Вид. центр “Академія”, 2002. -542 с.
Карпушенко М. Ю. Совершенствование механизма оценки финансового
положения строительного предприятия: Дис. … канд. экон. наук. —
Харьков, гос. акад. гор. хоз-ва. — Харьков, 2000.
Ковалев В. В, Финансовый анализ. — М.: Финансы и статистика, 1998. —512
с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
