.

Позабюджетна діяльність вищих навчальних закладів: аналіз чинників, що впливають на її здійснення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2638
Скачать документ

Реферат на тему:

Позабюджетна діяльність вищих навчальних закладів: аналіз чинників, що
впливають на її здійснення

 

Для розгляду економічних проблем вищої освіти зручно користуватися
терміном «бюджетне фінансування», маючи на увазі, що це безоплатне
забезпечення діяльності бюджетних установ коштами бюджету. Чи можна у
такому разі вважати, що позабюджетне фінансування – це всі інші
надходження коштів у навчальний заклад? Звичайно так і вважають, хоча,
це не зовсім так.

Всі кошти, що надходять у вуз не з бюджету, зрозуміло, є позабюджетними.
В даному випадку відмінною ознакою є їх «неналежність» до джерела
надходження, тобто до бюджету. Можливо, це не найвдаліша класифікація,
але вона давно ввійшла у вжиток, а термін має загальноприйнятий
характер. Таким чином, джерела надходження коштів (було б логічним
назвати кошти, що надходять в ВНЗ доходами, але стосовно бюджетних
коштів цей термін не застосовується) в навчальний заклад поділяються на
бюджетні і позабюджетні.

Отже, фінансування може здійснюватися з таких джерел:

?     бюджет засновника;

?     спонсорські кошти;

?     власні кошти, що знаходяться в розпорядженні (власності).

Отже, можна вважати, що позабюджетне фінансування – це отримання коштів,
що надходять з власних джерел.

Тому, коли йде мова про позабюджетне фінансування, слід це розуміти як
отримання надходжень в результаті діяльності, що приносить доходи, а
також пожертвувань, одержаних від «не засновників», на відшкодування
витрат за тими видами діяльності, які доходів не приносять, але з тих
або інших причин є необхідними для діяльності організації.

Класифікація власних надходжень є основою для визначення:

?     напрямків позабюджетної активності навчальних закладів;

?     організації обліку і звітності позабюджетної діяльності;

?     податкових наслідків ведення вузами тих чи інших видів діяльності,
що приносить доходи.

Класифікувати власні надходження можна декількома способами.

Чинне законодавство, зокрема додаток 1 до Постанови КМУ № 659 від
17.05.2002 року, чітко регламентує перелік власних надходжень бюджетних
установ.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи:

а) перша група – плата за послуги, що надаються бюджетними установами
згідно із законами та нормативно-правовими актами.

Перша група поділяється на такі підгрупи:

1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх
функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним
установам як плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням
основних функцій та завдань бюджетних установ;

2) надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої
діяльності.

До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від
господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних
підприємств, господарств, майстерень, тощо; квартирна плата та плата за
гуртожиток тощо;

3) плата за оренду майна бюджетних установ;

4) надходження бюджетних установ від реалізації майна.

До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від
реалізації необоротних активів, за здані як брухт і відходи чорні,
кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно
із законодавством залишаються у розпорядженні установи.

б) друга група — інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Друга група поділяється на такі підгрупи:

1) благодійні внески, гранти та дарунки.

До цієї підгрупи відносяться всі види добровільної безповоротної та
безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні
внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та
меценатів.

Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію
цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної
допомоги тощо;

2) кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих
конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від
інших бюджетних установ. [1]

На противагу класифікації, що затверджена зазначеною постановою,
пропонуємо базовими елементами класифікації дві основні групи, що
визначають характер позабюджетної діяльності та фінансовий результат. До
цих груп належать:

1. Основна діяльність:

?         реалізація однієї або декількох освітніх програм;

?         здійснення науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт;

?         діяльність щодо забезпечення і обслуговування навчального і
науково-дослідного процесу.

Під навчальною діяльністю вузу розуміється: навчання українських і
іноземних студентів; підготовка аспірантів і докторантів; навчання за
другою спеціальностями; навчання на підготовчих курсах; тестування
школярів і абітурієнтів; консультування по учбових дисциплінах;
репетиторство; навчання на курсах за окремими дисциплінами;
перепідготовка і підвищення кваліфікації; поглиблене вивчення окремих
дисциплін понад навчальні плани; додаткова освіта, включаючи гуртки,
секції, клуби, колективи та ін.; навчання за індивідуальними планами,
зокрема в спеціально створених умовах; інші освітні послуги.

Під науковою (науково-технічною) діяльністю вузу розуміється: створення
і передача наукової (науково-технічної) продукції, об’єктів
інтелектуальної власності, зокрема на експорт; надання послуг наукового
характеру – консультування, експертиза, патентні роботи, рецензування та
ін.; виконання науково-дослідних робіт на конкурсній основі, включаючи
гранти.

Під діяльністю вузу по забезпеченню навчального і науково-дослідного
процесу розуміється: навчально-виробнича діяльність (тобто виробнича
практика), що реалізується навчальними і учбово-виробничими майстернями,
підприємствами, агростанціями, господарствами, магазинами, друкарнями,
підприємствами і підрозділами громадського харчування, підприємствами по
наданню побутових послуг та ін.; роботи по обслуговуванню і ремонту,
зокрема приладів, устаткування, обчислювальної техніки, приміщень,
меблів, комунікацій і ін. в частині забезпечення основної діяльності
навчального закладу; діяльність по забезпеченню студентів харчуванням,
проживанням, медичним і культурним обслуговуванням; діяльність по
забезпеченню проживання працівників вузу; надання послуг бібліотек,
транспорту, спортивних споруд, обчислювальної техніки, оргтехніки;
надання інформаційно-комунікаційних послуг в рамках основної діяльності;
інші послуги із забезпечення навчального і науково-дослідного процесу.

2. Інша діяльність, що включає інші надходження, тобто інша дозволена
вищим навчальним закладам діяльність, що приносить доходи і не
відноситься до вказаних видів основної діяльності.

Під іншою діяльністю вузів розуміють: створення автомобільних стоянок і
гаражів; виготовлення товарів народного споживання; ремонт побутової і
іншої техніки; надання побутових послуг; надання посередницьких послуг;
проведення культурних, спортивно-оздоровчих заходів і організація
виставок; дольова участь в діяльності інших установ і організацій;
придбання акцій, облігацій, сертифікатів і інших цінних паперів,
включаючи випуск власних, і отримання доходів по них (дивідендів,
відсотків і ін.); вкладення грошових коштів на депозитні рахунки;
надання ресурсів освітньої установи – приміщень, устаткування, земельних
ділянок, юридичної адреси – в оренду (суборенду); отримання фінансових
санкцій – штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків за рішеннями
суду і ін.; внески юридичних і фізичних осіб (зокрема – іноземних),
зокрема пожертвування, подарунки, внески, включаючи добродійні і
опікунські, цільові спонсорські і ін.; реалізація основних засобів,
матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, включаючи
утилізацію і здачу дорогоцінних металів.

Основними чинниками, що визначають напрями і ефективність позабюджетної
діяльності навчального закладу, є характеристики його потенційних
можливостей для здійснення різних видів цієї діяльності – навчальної,
наукової, забезпечуючої тощо. Розгортаючи ту чи іншу діяльність, слід
оцінити потенціал навчального закладу для її здійснення. Особливо
важливо це зробити, якщо є декілька варіантів використання наявних
ресурсів.

Як достатньо простий метод оцінки потенціалу навчального закладу для
розвитку позабюджетної діяльності можна запропонувати такий.

На першому етапі складається перелік чинників, що визначають потенціал
навчального закладу, його можливості щодо здійснення діяльності, що
приносить доходи. На другому етапі ці чинники оцінюються для умов
конкретного вузу. Важливо, щоб перелік був достатньо, але не надмірно
великим, а оцінку чинників здійснювали фахівці, що глибоко розуміють
потенційні можливості конкретного навчального закладу.

До таких чинників можна віднести:

1. Науковий потенціал

Науковий потенціал впливає на залучення договорів на виконання НДДКР,
грантів, замовлень на експортні поставки наукової продукції, залучення
аспірантів і докторантів на платній основі, участь в програмах розвитку
регіонів.

2. Внутрішня нормативна база

Наявність повної і відпрацьованої нормативної бази забезпечує
стимулювання розвитку різноманітних видів позабюджетної діяльності,
мінімізацію фінансових і матеріальних втрат, скорочення організаційного
періоду позабюджетної діяльності у зв’язку з ясним розумінням
послідовності і порядку дій, «прозорість» відносин з приводу
позабюджетної діяльності і місця кожного працівника в ній.

3. Загальна політика здійснення позабюджетної діяльності

Для успішного здійснення позабюджетної діяльності в навчальному закладі
повинні бути створені максимально сприятливі умови, свого роду
корпоративний, підприємницький клімат, сформульовані і оприлюднені
принципи політики в цій області, такі як, наприклад: зацікавленість
кожного підрозділу і співробітника в максимізації об’ємів власних коштів
і їх ефективному використанні; стабільність прийнятого порядку
фінансових відносин між підрозділами, співробітниками і «центром»,
керівництвом; єдність політики стосовно всіх підрозділів, співробітників
і видів діяльності.

4. Наявність ліцензії і її параметри, акредитації, сертифікації і т.д.

Наявність ліцензій (акредитації, сертифікатів і ін.) є необхідною умовою
для здійснення більшості видів позабюджетної діяльності і, крім того,
визначає ряд найважливіших кількісних і якісних обмежень для неї:
граничний контингент студентів і, відповідно, потенційні розміри
платного прийому; набір спеціальностей, за якими здійснюється освітня
діяльність і ін.

5. Регіон розташування

Регіон розташування навчального закладу визначає зовнішні умови його
функціонування – демографічну ситуацію, ємкість ринку праці для
випускників, рівень добробуту населення, стан економіки регіону і її
спеціалізацію, вектор потреби економіки в освітніх послугах, структуру
освіти в регіоні, соціальну мобільність населення, наявність зв’язків з
іншими регіонами у сфері освіти, що склалися, наявність інших
конкуруючих вузів.

6. Обладнання

Наявність необхідного обладнання визначає можливість підготовки фахівців
сучасного рівня, залучення замовлень на дослідження і розробки, надання
широкого спектру різних (зокрема – унікальних) послуг, товарів, робіт і
ін., здачі обладнання в оренду.

7. Виробничі потужності

Володіння виробничими потужностями забезпечує виконання робіт,
пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням замовлень (зокрема на
серійне виробництво), підтримкою наукоємкого бізнесу, інновацій на
власних потужностях, забезпеченням науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт.

8. Інформаційні ресурси

Інформаційні ресурси створюють умови для підтримки сучасних освітніх
технологій (зокрема дистанційного навчання), реалізації додаткових
освітніх послуг, надання послуг з використанням Інтернету. Вони є
фундаментом для розробки і реалізації програмних продуктів, баз даних,
інформаційних систем, зокрема комерційних, створюють можливості
вирішення організаційних і управлінських завдань на сучасному рівні.

9. Бібліотечний фонд

Бібліотеки надають бібліографічні послуги, послуги з користування своїми
фондами, ксерокопіюванню, підтримці широкого спектру освітніх послуг і
наукових робіт.

10. Приміщення

Створюють умови для нарощування платного контингенту відповідно до
ліцензійних вимог. Наявність площ визначає можливість здачі їх в оренду,
організації іншої діяльності, що приносить доходи (наприклад, надання
готельних послуг, поселення студентів платної форми навчання, створення
інфраструктури проживання – пралень, підприємств побутового
обслуговування і ін.)

11. Кадри

Наявність достатньої кількості професорсько-викладацького і
учбово-допоміжного персоналу відповідної кваліфікації дає можливість
збільшення прийому студентів на платне навчання, перепідготовки і
підвищення кваліфікації, розширення спектру спеціальностей і напрямів
підготовки.

12. Земля

Наявність ділянок для житлового і іншого будівництва дозволяє привертати
інвестиційні ресурси; наявність ділянок для здачі в оренду є необхідною
умовою отримання відповідних доходів, землі сільськогосподарського
призначення дозволяють здійснювати виробництво продукції і т.д.

13. Методична база

Методична база є джерелом отримання прямих доходів від реалізації
методичних матеріалів, створює можливість розширення спектру і
підвищення якості освітніх послуг, сприяє зростанню привабливості
навчального закладу.

14. Імідж і співпраця з випускниками навчального закладу

Рівень суспільного визнання навчального закладу, відомі випускники
сприяють створенню ефективно працюючих опікунських рад, рекламі
навчального закладу, залученню замовлень, спонсорських коштів і
пожертвувань.

Отже, в конкретному навчальному закладі створення ефективного механізму
залучення власних коштів починається з визначення напрямів діяльності,
вибору конкретної послуги або продукції, виходячи з характеристик його
потенційних можливостей.

Ступінь впливу вказаних чинників на вибір напрямів (оцінку потенційних
можливостей) позабюджетної діяльності може бути оцінена шляхом
експертних оцінок. Декілька експертів оцінюють кожний чинник
позабюджетної діяльності за ступенем його «розробленості,
реалізованості» в конкретному навчальному закладі. Як експертів можна
залучити, наприклад, викладачів, студентів. Зміст оцінки полягає в тому,
що кожна складова потенціалу навчального закладу оцінюється експертами в
балах, наприклад від 0 до 5. Підсумкові оцінки обчислюються, наприклад,
як проста сума оцінок. У якості експертів були обрані 10 викладачів
Тернопільського державного економічного університету.

Що дає складання такої (або схожої таблиці) для практичної роботи? А те,
що за її результатами можна зробити висновки щодо готовності навчального
закладу до здійснення позабюджетної діяльності за різними напрямками.
Зокрема, умовний приклад показує, що науковий потенціал навчального
закладу для здійснення іншої діяльності (оцінка 17) недостатній в
порівнянні з освітньою і науковою (оцінки 47 і 49 відповідно). Отже,
потрібно або розгортати в першу чергу освітній і науковий напрями, або
нарощувати потенціал для іншої діяльності. Запропонований підхід
дозволяє оцінити потенціал навчального закладу щодо здійснення
позабюджетної діяльності.

Таблиця 1.

Експертна оцінка основних чинників позабюджетної діяльності

(умовний приклад)

Основні фактори Напрями позабюджетної діяльності

Навчальна Наукова Забезпечувальна Інша

Науковий потенціал 47 49 30 17

Внутрішня нормативна база 36 37 31 24

Загальна політика щодо позабюджет-ної діяльності 39 41 34 21

Наявність ліцензії та її параметри 43 42 39 25

Регіон розташування 45 43 37 29

Обладнання 30 31 30 26

Виробничі потужності 29 27 33 29

Інформаційні ресурси 41 42 29 25

Бібліотечний фонд 37 37 26 14

Приміщення 42 38 35 26

Кадри 47 48 41 29

Земля 33 32 33 31

Методична база 49 47 37 13

Імідж та випускники 43 43 29 25

Всього 561 557 464 334

Література:

1. Додаток 1 (Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги
щодо їх утворення та напрями використання)до Постанова КМУ № 659 від
17.05.2002 року.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020