.

Планування видатків за окремими статтями (підстаттями, елементами видатків) кошторису (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 15937
Скачать документ

Реферат на тему:

Планування видатків за окремими статтями (підстаттями, елементами
видатків) кошторису

Специфіка роботи різноманітних бюджетних установ визначає особливості
планування їх фінансово-господарської діяльності. Відмінності в методах
розрахунків аналогічних показників кошторису неоднотипових установ часом
дуже значні. Водночас ряд підстатей кошторису видатків, наприклад
видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, відрядження,
капітальний ремонт будівель та споруд, визначаються за єдиною для всіх
установ методикою.

Планування видатків за стандартною методикою. Видатки на оплату
комунальних послуг та енергоносіїв є найбільшими за обсягом і містять
переважно видатки на оплату теплопостачання, водопостачання і
водовідведення, постачання електроенергії, природного газу.
Розраховуються вони у процесі планування кожний окремо, а інші види
енергоносіїв та комунальних послуг, як правило, в загальній сумі входять
до елементів витрат «Оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв»
(код 1 165).

Серед видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв найбільшою є
питома вага витрат, пов’язаних з опаленням будівель (приміщень), їх
величина і методи планування залежать насамперед від системи
теплопостачання (опалення) будівель. Зараз бюджетні установи
користуються послугами теплоцентралей або мають власне (пічне чи
котельне) опалення. У першому випадку сума видатків бюджетної установи
визначається відповідно до укладеної угоди з опалювальною організацією,
в другому — плановий розрахунок складніший: видатки на опалення
розраховуються згідно з установленими нормами витрат палива, діючих цін
і тарифів на нього, даних про кубатуру опалювальних приміщень.

У розрахунках бюджетних асигнувань на опалення одним з найважливіших
показників є показник об’єму (кубатури) приміщень. Кубатура будівель
визначається за зовнішнім обміром. Слід мати на увазі, що при плануванні
видатків на опалення цей показник відрізняється від аналогічного
показника, який використовується під час планування видатків на
капітальний ремонт будівель і споруд. Різниться і методика їх
використання.

Кубатура опалювальних приміщень визначається за формулою:

де В0 — середньорічна кубатура будівель, за якою визначаються видатки на
опалення;

В1 — кубатура будівель на початок року;

В2 — кубатура будівель на кінець року;

М1 — тривалість опалювального сезону в місяцях;

М2 — число місяців опалювального сезону, протягом яких функціонує нова
кубатура.

Приклад. Тривалість опалювального сезону в районі, де розташована школа,
становить 7 місяців (з 15 жовтня до 15 травня). Об’єм будівель за
зовнішнім обміром на початок року — 15 000 м . З 1 вересня очікується
введення нових приміщень сумарним об’ємом 600 м . За наведеною вище
формулою середньорічний об’єм опалювальних приміщень становить 15214м,
тобто

Якщо протягом року не передбачається зміна кубатури опалювальних
приміщень, видатки на опалення визначаються виходячи з фактичної
кубатури будівель на початок планового року.

Потреба в паливі розраховується окремо на опалення будівель,
приготування (розігрів) їжі, кип’ятіння води тощо. Ця потреба
визначається в кілограмах умовного палива на 1 м будівель за зовнішнім
обміром, а при пічному опаленні — на 1 м опалювальної площі. Норми
витрат умовного палива встановлюються, як правило, обласними органами
державної влади. Переведення умовного палива в натуральне (сорт вугілля,
мазуту, дров та ін.) здійснюється за встановленими коефіцієнтами. Якщо
установа одержує один вид палива, то потреба визначається за нормами на
цей вид палива, без застосування таких показників, як умовне паливо і
коефіцієнти переведення. При використанні двох і більше видів палива
попередньо визначається питома вага кожного виду в загальній кількості
палива.

Норми витрат палива для приготування (розігріву) їжі,
санітарно-гігієнічних та інших потреб установлюються в кілограмах на
одного учня, одне ліжко чи інші розрахункові одиниці в рік.

Приклад. Загальноосвітня школа використовує два види палива: вугілля
Донецького басейну (85 %) і дрова (15 %). Норма витрат вугілля для
підігріву їжі і кип’ятіння води — 2 кг на одного учня. У школі
навчається 900 учнів. Коефіцієнт умовного палива для донецького вугілля
дорівнює 1,11, а для дров — 5,387.

Умовного палива на 1 м приміщень витрачається 7,14 кг. Потреба в паливі
буде визначена в результаті такого розрахунку: (15214х7,14) + (2х900) і
становить 110 428 кг умовного палива. Необхідний об’єм натурального
палива становить: 104,2 т вугілля (110,428х0,85х1,11) і 89,2 м3 дров
(110428х0,15х5,387).

Загальна сума видатків на паливо визначається множенням потреби в паливі
на вартість 1 т або 1 м3 палива і додаванням до одержаного добутку
вартості його перевезення та вартості рубання дров.

Приклад такого розрахунку показано в табл. 5.

Таблиця 5

РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ПАЛИВА

Показник Усього У тому числі

вугілля дрова

Загальна потреба в паливі, т або м3 110,428 104,2 89,2

Ціна за 1 м або 1 т, грн х 32,0 9,5

Ціна за перевезення 1 т або 1 м3, грн x 4,0 3,0

Ціна за рубання 1 м3 дров, грн x — 3,8

Загальна вартість палива, грн 5205,16 3751,2 1453,96

Другим за величиною видом видатків на оплату комунальних послуг та
енергоносіїв бюджетних установ є витрати на оплату електроенергії, їх
розмір залежить від площі освітлювальних приміщень, функціонального їх
призначення (класна кімната, коридор, вестибюль тощо), тарифів на
електроенергію, а також від кількості годин природного освітлення
(географічні райони, в яких розташована установа і число змін її
роботи).

Планування витрат на освітлення здійснюється за двома позиціями:
освітлення приміщень і витрати електроенергії для технічних потреб. При
визначенні витрат на освітлення із загальної площі виокремлюється площа
підсобних приміщень, оскільки на їх освітлення електроенергії
витрачається значно менше.

Витрати на освітлення визначаються залежно від площі будівель, фактичних
витрат електроенергії та діючих норм і тарифів. Потреба в електроенергії
на освітлення визначається за встановленими нормами на 1 м2 площі або на
одну освітлювальну точку в рік.

Витрати на оплату електроенергії для технічних потреб визначаються
виходячи з потужності апаратури, терміну її використання і встановленого
тарифу, а також з урахуванням фактичних витрат. За нововведеними в дію
електроприладами витрати електроенергії визначаються на основі даних про
їх потужність і число годин роботи.

Оскільки ці витрати призначені на оплату електроенергії, яка
використовується бюджетними установами для своїх основних цілей, то
державою встановлені для них нижчі тарифи, ніж на електроенергію, яка
використовується іншими споживачами.

Витрати на оплату електроенергії визначаються на основі даних
спеціальних лічильників, котрі встановлюються окремо для обліку
електроенергії на освітлення і на технічні потреби. Коли в установі
немає роздільного обліку витрат електроенергії, обсяги електроенергії,
спожитої на технічні потреби, визначаються керівником бюджетної установи
разом з організацією електропостачання.

У кошторисі бюджетної установи розрахунок видатків на оплату
електроенергії складається приблизно за такою формою (табл. 6):

Таблиця 6

РОЗРАХУНОК ВИДАТКІВ НА ОПЛАТУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Показник Ураховано в кошторисі на поточний рік Визначено на плановий рік

Витрати електроенергії для освітлення 1 м2 або на одну точку в рік,
кВт•год. 10,5 10,5

Витрати електроенергії на всю площу робіт і на всі освітлювальні точки,
кВт•год. 45900 45900

Витрати електроенергії для технічних потреб, кВт•год. 7000 7000

Загальна вартість електроенергії (вартість 1 кВт•год.XКількість
електроенергії), грн 2592,1 2592,1

Третім видом видатків установ освіти й охорони здоров’я, розташованих у
сільській місцевості, які визначаються за окремим розрахунком під час
індивідуального кошторисного планування за кодом 1343, є витрати,
пов’язані з наданням керівним, педагогічним і медичним працівникам та
членам їхніх сімей, що проживають разом з ними, безплатних квартир і
комунальних послуг.

Квартира, а також опалення й освітлення надаються в натурі за нормами,
що діють у даній місцевості.

За рахунок бюджетної установи здійснюється оплата за квартиру, опалення
й освітлення. Усі інші послуги оплачуються за рахунок доходів
працівників цих установ.

У кошторисах бюджетних установ розрахунок видатків на оплату безплатно
наданих квартир і комунальних послуг здійснюється за такою формою (табл.
7):

Таблиця 7

РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Прізвище, ім’я, по батькові Посада Число членів сім’ї Площа кварти-ри, м
Кіль-кість палива, т Ціна 1т палива, грн Оплата палива за рік, грн
Квар-тирна плата за рік, грн Оплата освіт-лення за рік, грн Оплата за
житло, усього за рік, грн

Для розрахунку даного виду видатків основним показником є розмір
житлової площі, яку займає працівник. При цьому до уваги беруться всі
члени сім’ї працівника незалежно від того, перебувають вони на його
утриманні чи мають самостійні заробітки.

Оплата квартир проводиться згідно з їх фактичною площею. Якщо в наданих
квартирах житлова площа перевищує встановлені нормативи, то установа
оплачує і надлишки, тобто за надлишки житлової площі плата з працівників
не утримується.

Працівники, які мають право на безплатну житлову площу, забезпечуються
паливом для опалення та електроенергією для освітлення їхніх квартир
виходячи з фактичних витрат палива та електроенергії і тарифів (цін) на
них. Витрати на опалення й освітлення квартир працівників освіти й
охорони здоров’я визначаються за тими самими місцевими нормами, за якими
визначаються відповідні витрати на опалення та освітлення будівель
бюджетних установ. Необхідно підкреслити, що комунальні послуги цим
працівникам надаються тільки в натуральній формі, заміна їх грошовою
компенсацією не допускається.

Якщо немає можливості надати квартири зазначеним вище працівникам у
будинках, які належать місцевим органам влади чи відповідним державним
установам, житлова площа надається за нормами місцевої влади в найманих
приміщеннях. Укладання угод щодо наймання квартир та видатки на їх
оплату здійснюють органи місцевого самоврядування або відповідні
установи. При цьому вартість наймання квартири ці установи оплачують
безпосередньо особі, яка здала житлову площу в найм.

Працівники, які проживають у власних будинках, мають право на безплатне
отримання тільки палива й електроенергії за встановленими нормами.

За медичними та педагогічними працівниками і членами їхніх сімей
зберігається право на безплатні квартири з опаленням та освітленням у
разі виходу їх на пенсію за умови, що загальний стаж роботи кожного з
цих працівників в установі освіти або охорони здоров’я становить не
менше 10 років.

Право на безплатну квартиру (незалежно від розміру житлової площі) з
опаленням та освітленням зберігається за членами сім’ї померлого
пенсіонера, якщо на момент його смерті вони користувались цими пільгами
і після смерті пенсіонера отримували пенсію, яка є для них єдиним
джерелом існування.

Видатки на водопостачання і водовідведення, утримання в чистоті будівель
(приміщень), вулиць і дворів установ визначаються на підставі фактичних
середніх витрат на розрахункову одиницю (одного учня, одне ліжко тощо).
Наприклад, видатки на поточний ремонт будівель визначаються за нормами
на 1 м , а видатки на поточний ремонт інвентарю та обладнання — в
розмірі 2—4 % від його балансової вартості. Така методика розрахунків
дає змогу забезпечити високу якість планування. А тому, коли необхідна
особлива точність розрахунків цих видатків, най-значніші із них
плануються окремо. При цьому виділяються витрати на водопостачання і
водовідведення, поточний ремонт будівель і споруд, поточний ремонт
інвентарю та обладнання, на заходи з охорони праці і техніки безпеки, на
утримання і наймання автотранспорту, на позавідомчу охорону, а також
видатки на канцелярське приладдя, матеріали й предмети для поточних
господарських потреб.

Розрахунок господарських та інших поточних видатків здійснюється в
кошторисах установ за такою формою (табл. 8).

Таблиця 8

РОЗРАХУНОК ГОСПОДАРСЬКИХ ТА ІНШИХ ПОТОЧНИХ ВИДАТКІВ

Види видатків Ураховано в кошторисі на поточний рік, тис. грн
Передбачено на плановий рік, тис. грн

Канцелярське приладдя

Оплата теплопостачання

Оплата водопостачання і водовідведення

Оплата електроенергії

Оплата безплатно наданих квартир і комунальних послуг

Поточний ремонт обладнання, інвентарю, будівель і споруд

Інші поточні видатки

Усього

Видатки на відрядження (код 1140). Службовим відрядженням вважається
поїздка працівника підприємства, організації, установи за розпорядженням
керівника на певний строк для виконання службового доручення поза місцем
його постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота
яких має роз’їзний характер, не може розглядатись як відрядження.

Відрядження оформляється наказом по установі, в якому зазначається пункт
призначення, установа (організація), куди відряджається працівник,
термін і мета відрядження. Відрядному працівникові видається належним
числом оформлена відрядна посвідка. Час прибуття працівника на місце
відрядження позначається у відмітках про день прибуття і день від’їзду,
які проставляються у відрядній посвідці. Якщо працівник відряджається в
кілька населених пунктів, відмітки про день прибуття і від’їзд
ставляться в кожному населеному пункті. Наказ про направлення працівника
у відрядження не видається і відрядна посвідка не виписується, якщо
працівник повинен повернутись на місце роботи в той самий день.

Службові відрядження реєструються на підприємствах, в організаціях,
установах, у спеціальних журналах, форми яких установлені Міністерством
фінансів України. У них фіксується дата від’їзду працівника у
відрядження і повернення на постійне місце роботи.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній
заробіток на час відрядження. Час перебування працівника в дорозі
входить у термін відрядження.

Заробітна плата відрядженому працівникові виплачується за основним
місцем роботи, але за його бажанням може бути переведена йому поштовим
переказом до місця відрядження. Витрати на пересилання заробітної плати
несе установа, яка відрядила працівника.

Згідно з інструкцією термін відрядження не повинен перевищувати ЗО днів
у межах України, а за кордон — 60 календарних днів, не враховуючи часу
перебування в дорозі. Цей строк визначається керівником або його
заступником, але не може перевищувати встановленої вище загальної норми
календарних днів.

Днем від’їзду працівника у відрядження вважається день відправлення
транспортного засобу (потягу, літака, автобуса тощо), а днем прибуття —
день прибуття до місця постійної роботи. При відправленні транспорту до
24-ої години включно днем від’їзду вважається поточна доба, а з 0 годин
— наступна доба. Аналогічно визначається і дата приїзду. Якщо станція,
пристань, аеродром розташовані за межами населеного пункту, де
знаходиться місце роботи відрядженого, необхідно врахувати час прибуття
працівника до станції, пристані, аеродрому.

Відрядженому працівникові виплачуються добові за кожний день перебування
його у відрядженні, у тому числі витрати у святкові дні, дні перебування
у дорозі, дні вимушеної зупинки в дорозі.

Установа, яка відрядила працівника, відшкодовує витрати, пов’язані з
найманням ним житла за місцем відрядження (за винятком випадків, коли
відрядженому безплатно надане житлове приміщення) на основі пред’явлених
працівником рахунків з оплати житлових приміщень. Витрати на наймання
житлового приміщення оплачуються за термін від дня вибуття працівника у
відрядження до дня прибуття з неї включно.

У разі пред’явлення працівником документів, які підтверджують оплату ним
бронювання місць у готелі, витрати також відшкодовує установа.

Установа (організація), яка відрядила працівника, оплачує йому проїзд до
місця відрядження і назад на підставі поданих працівником проїзних
документів, але оплата не повинна перевищувати: у разі користування
залізницею — вартості проїзду в плацкартному (купейному) вагоні; водними
шляхами — вартості проїзду в каютах, які оплачуються за 5—8-ю групами
тарифних ставок на суднах морського флоту і в каютах 3-ї категорії на
суднах річкового флоту; шосейними і ґрунтовими дорогами — вартості
проїзду транспорту загального користування (крім таксі). У разі
користування повітряним транспортом відшкодовується вартість квитка
звичайного класу.

Вид транспорту вибирає, як правило, відряджений. Але адміністрація
вправі запропонувати працівникові вид транспорту, яким йому необхідно
користуватись. Відрядженому компенсуються також видатки, пов’язані з
його проїздом на громадському транспорті (крім таксі) до залізничної
станції, пристані, аеродрому, якщо вони розташовані за межами населених
пунктів.

З дозволу керівника установи відрядженому працівникові може бути
оплачений проїзд у м’якому вагоні потягу, в каютах, які оплачуються за
1—4-ю групами тарифних ставок на суднах морського флоту, і в каютах
1—2-го класу на суднах річкового флоту, якщо проїзд продовжується більше
доби в один кінець чи здійснюється в нічні години або можуть бути
відшкодовані витрати на придбання квитка 1-го класу при користуванні
повітряним транспортом.

Дозвіл керівника установи на відшкодування працівникові витрат з проїзду
до місця відрядження і назад потрібний і тоді, коли працівник не подав
проїзних документів. У даному разі з дозволу керівника працівникові
компенсується лише мінімальна вартість проїзду від місця постійної
роботи до місця відрядження і назад.

У разі тимчасової втрати працівником працездатності в період відрядження
йому виплачуються добові і відшкодовуються витрати, пов’язані з
найманням житлового приміщення (крім випадків, коли він перебуває на
стаціонарному лікуванні).

Добові і видатки на наймання житлового приміщення оплачуються за термін,
протягом якого працівник за станом здоров’я не зміг приступити до
виконання службового доручення чи повернутись до місця постійного
проживання. Але даний термін не повинен перевищувати двох місяців.
Тимчасова непрацездатність і неможливість за станом здоров’я повернутись
до місця постійного проживання підтверджуються відповідними документами
в установленому порядку. Дні тимчасової непрацездатності не включаються
у строк відрядження. За ці дні працівникові виплачується допомога у
зв’язку з тимчасовою непрацездатністю на загальних умовах.

За кодом 1140 кошторису видатків бюджетних установ «Видатки на
відрядження» плануються тільки видатки, пов’язані з оплатою проїзду,
виплатою добових і квартирних працівникам при відрядженнях та оплатою
підйомних, проїзду, добових при переміщеннях працівників. Заробітна
плата відрядженим працівникам виплачується за рахунок коштів,
передбачених за підстаттею 1.1 «Оплата праці працівників бюджетних
установ».

Бюджетні асигнування за цією підстаттею в кошторисах бюджетних установ
передбачаються, як правило, на рівні сум, запланованих на попередній
рік. У разі необхідності різкого збільшення бюджетних асигнувань на
відрядження порівняно з попереднім роком (у зв’язку з виробничими
потребами) бюджетна установа дає детальне обґрунтування і методом
прямого розрахунку визначає суму видатків на вказані цілі.

Визначаючи кошти на оплату видатків на відрядження, необхідно врахувати
можливість подальшого скорочення цих витрат у зв’язку з більш
раціональною організацією відряджень, скороченням їх числа і терміну, а
також зниженням витрат на оплату видатків за службовими переміщеннями.

Асигнування на капітальний ремонт будівель і споруд (код 2130) для
бюджетних установ визначає вищестояща організація, спеціалісти якої
проводять обстеження технічного стану будівель і споруд, складають
перелік ремонтних робіт, необхідних для першочергового виконання. На
основі дефектних актів і технічної документації на кожну будівлю
складається кошторис витрат на капітальний ремонт.

Слід мати на увазі, що за кошти, виділені на капітальний ремонт будівель
і приміщень, в установленому порядку може здійснюватися розширення,
реконструкція та благоустрій об’єктів освіти й охорони здоров’я.

За рахунок цих коштів дозволено (надано право) здійснювати роботи з
приєднання вказаних будівель (приміщень) до водопроводу, каналізації,
електроосвітлювальних мереж, з улаштування центрального опалення замість
пічного й упорядкування у зв’язку з цим споруд для котельних, з побудови
споруд для дров, обладнання ліфтів.

Роботи з капітального ремонту, як правило, повинні виконувати
ремонтно-будівельні організації, які здобули це право за конкурсом. На
практиці невеликі за обсягом роботи з капітального ремонту можуть
здійснювати працівники цих установ із залученням інших осіб зі сторони.

Планування видатків за галузевою ознакою. Специфіка діяльності окремих
бюджетних установ, як уже зазначалося, обумовлює значні відмінності в
методиці розрахунків інших статей кошторису. Найважливішим у кошторисних
розрахунках є визначення суми витрат за підстаттею 1.1 «Оплата праці
працівників бюджетних установ». У більшості бюджетних установ ці витрати
становлять понад 50 %, а їх розрахунок є найбільш складною і
трудомісткою частиною роботи зі складання кошторису.

Особливості кошторисного планування у середніх загальноосвітніх школах.
До фонду заробітної плати працівників школи входить заробітна плата
вчителів за проведені уроки і перевірку зошитів; заробітна плата за
додаткову та інші види праці вчителів; заробітна плата керівних
працівників (навчально-допоміжного персоналу),
адміністративно-господарських працівників. За кожною категорією
працівників у кошторисі школи складається окремий розрахунок.

Розрахунок витрат на оплату праці починається з визначення фонду
заробітної плати педагогічного персоналу, який охоплює оплату учителям
за години навчальних занять, перевірку зошитів та інші види робіт.

Фонд заробітної плати учителів планується виходячи з кількості
педагогічних ставок і розміру середньої ставки вчителя в місяць.
Визначення кількості педагогічних ставок (а не числа учителів)
обумовлено тим, що оплата праці учителів здійснюється пропорційно
виконаному навчальному навантаженню, встановленому на повну ставку:
вчителям 1—4-х класів — за 20 год., а вчителям 5—11-х — за 18 год.
педагогічної роботи в тиждень. Використання в розрахунку фонду
заробітної плати педагогічного персоналу такого показника, як середня
ставка учителя в місяць, викликане ще й тим, що ставки заробітної плати
вчителям визначаються залежно від їх освіти і кваліфікації.

Число навчальних годин на один клас у тиждень на 1 січня планового року
і на 1 вересня, як правило, однакове. Воно може змінитися, наприклад, у
тому разі, якщо вчителі початкових класів будуть самі вести заняття з
музики, співів і фізкультури або в окремих старших класах (особливо в
сільській місцевості) зміниться наповненість класу й у зв’язку з цим
клас буде (або, навпаки, не буде) розділятися на дві підгрупи на уроках
праці та іноземної мови.

Середня ставка заробітної плати учителя за місяць визначається на основі
даних тарифікаційного списку вчителів у школі. Для цього місячний фонд
заробітної плати вчителів за кожною групою класів (1—4-ті, 5—9-ті,
10—11-ті), показаною у тарифікаційному списку, ділиться на відповідне
цим групам класів число педагогічних ставок.

Тарифікаційний список слугує основним вихідним документом для визначення
фонду заробітної плати вчителів та інших працівників школи.

Тарифікація вчителів — важливий і відповідальний момент у житті школи.
Вона слугує не тільки для визначення заробітної плати, а й для
раціонального та об’єктивного розподілу навчального навантаження, з тим
щоб педагогічні кадри були використані найактивніше.

Головна роль у проведенні тарифікації належить директору школи. Він
перевіряє документи про освіту і кваліфікаційну категорію учителів,
вихователів та інших працівників разом з працівниками профспілкової
організації, розподіляє навчальне навантаження і визначає ставки
заробітної плати та посадові оклади.

Тарифікаційний список за затвердженою формою складає директор школи
разом з представником централізованої бухгалтерії (бухгалтером школи),
після чого подає його в вищестоящу організацію, де його затверджують у
встановленому порядку.

У тарифікаційному списку вказуються всі працівники школи (директор, його
заступники, вчителі, вихователі, лікарі, бібліотекарі та ін.), ставки
заробітної плати і посадові оклади, які залежать від освіти та
кваліфікаційної категорії працівників.

Місячний фонд заробітної плати визначається множенням середньої ставки
на кількість педагогічних ставок, установлених за числом класів,
планованих на 1 січня і 1 вересня.

Знаючи місячний фонд заробітної плати вчителів, який повинен
виплачуватись у поточному і в наступному навчальних роках, можна
обчислити фонд заробітної плати на відповідне число місяців і на рік.
Річний фонд заробітної плати за кошторисом міської школи визначається
множенням місячного фонду заробітної плати на 1 січня на 8,5 і на 1
вересня — на 3,5 місяця, а в сільських школах — відповідно на 8 і 4
місяці. Це обумовлено тим, що заробітна плата вчителям міських шкіл
виплачується два рази в місяць, і тому за другу половину грудня вона
виплачується в січні наступного бюджетного року. Вчителі ж сільських
шкіл переважно одержують заробітну плату один раз (20-го числа кожного
місяця), у зв’язку з чим усі виплати проводяться протягом одного
бюджетного року.

Річний фонд заробітної плати вчителів за години навчальних занять
визначається як сума підсумків заробітної плати за 8,5 і 3,5 місяця або
8 і 4 місяці.

Крім заробітної плати за години навчальних занять, вчителі одержують
додаткову оплату за перевірку зошитів і письмових робіт учнів. Учителям
1—4-х класів загальноосвітніх шкіл додаткова оплата за перевірку зошитів
учнів проводиться в розмірі 10 % ставки заробітної плати за місяць. Вона
виплачується тільки основному вчителю класу, незалежно від обсягу
педагогічного навантаження.

Вчителям 5—11-х класів загальноосвітніх шкіл доплата за перевірку
письмових робіт учнів здійснюється в таких розмірах: мова і література —
13 %; математика — 10 %; іноземна мова — 6 % ставки заробітної плати.

Якщо кількість учнів у класі менша 15 осіб, перевірка письмових робіт
учнів оплачується вчителям у розмірі 50 % установленої доплати.

Додаткова оплата за перевірку письмових робіт учнів 5—11-х класів
проводиться пропорційно навчальному навантаженню учителів. При цьому
розмір одержуваних кожним вчителем доплат за перевірку письмових робіт у
місяць визначається під час тарифікації і не перераховується у зв’язку
зі зміною кількості учнів у класі протягом року.

Загальне число годин на перевірку зошитів у 5—11-х класах обчислюється
на підставі числа годин, передбачених навчальним планом на предмети,
згідно з якими здійснюється оплата за перевірку зошитів.

Видатки на перевірку зошитів за місяць визначаються за даними
тарифікаційного списку. У кошторисі школи планування видатків на оплату
за перевірку зошитів проводиться виходячи із середніх витрат на один
клас відповідно до тарифікації. Середні витрати за перевірку зошитів на
один клас за тарифікацією визначаються діленням місячного фонду
заробітної плати на перевірку зошитів на кількість класів за
відповідними групами.

За фондом заробітної плати педагогічного персоналу в кошторисі школи
здійснюється розрахунок фонду заробітної плати керівних працівників,
адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу.
Планування фонду заробітної плати цієї категорії працівників має деякі
особливості, обумовлені встановленим порядком визначення штатів і
посадових окладів.

Штатні розписи шкіл визначаються на основі затверджених Міністерством
освіти і науки України типових штатів, де кількість штатних одиниць
залежить переважно від кількості класів.

Штатні розписи шкіл затверджуються відповідними органами освіти згідно з
типовими штатами.

Ставки заробітної плати і посадові оклади керівних працівників залежать
від кількості учнів у школі, адміністративно-господарського і
навчально-допоміжного персоналу шкіл. Вони встановлюються згідно з
чинними нормативами залежно від освіти та кваліфікаційної категорії
окремих працівників.

Чисельність цього персоналу на початок планового року визначається з
урахуванням його фактичної наявності і можливостей доукомплектування в
межах типових штатів, а на кінець року— з урахуванням зміни числа
класів, учнів та інших показників, залежно від яких установлюються
штати. У зв’язку з цим для кошторису школи розраховують середньорічну
кількість ставок. Під час розрахунку цього показника враховується
місцезнаходження школи (місто або село). Для міських шкіл розрахунок
ведеться за 8,5 і 3,5 місяця, а для сільських — із розрахунку 8 і 4
місяці.

Для деяких категорій цього персоналу розрахунок середньорічної кількості
ставок ведеться з урахуванням сезонного характеру роботи. Наприклад, у
школі є чотири ставки машиніста (кочегара). Тривалість опалювального
сезону — 7 місяців. На ремонт котельні і надання відпустки зазначеним
працівникам передбачено ще 1 місяць. Середньорічне число ставок
кочегарів у цьому разі становить 2,667 одиниць (4 ставких8 місяців/12
місяців).

У школах, що знову відкриваються, посади директора школи і заступника
директора з адміністративно-господарських питань вводяться не раніше,
ніж за 2 місяці до відкриття школи, а інших працівників — не раніше, ніж
за 2—3 тижні.

Для кожної групи персоналу школи в кошторисі вказується середня ставка
заробітної плати за місяць, її розрахунок для працівників, заробітна
плата яких залежить від рівня освіти, кваліфікації і обсягу роботи,
здійснюється на основі тарифікаційного списку, а для персоналу, посадові
оклади якого встановлені в твердих сумах, — на основі штатного розпису.

До фонду заробітної плати навчально-допоміжного персоналу входить також
додаткова оплата за виконання вчителями обов’язків, не пов’язаних
безпосередньо з проведенням навчальних занять. Фонд заробітної плати за
додатковими видами оплати визначається виходячи із середньорічного числа
ставок і середньої ставки за місяць.

Визначаючи кількість ставок, необхідно мати на увазі, що класне
керівництво оплачується вчителям 1—4-х класів у розмірі 13 %, а 5—11-х
класів — у розмірі 20 % ставки заробітної плати. Причому учитель може
здійснювати класне керівництво тільки в одному класі. Питання про
доплату за завідування конкретним кабінетом вирішується директором школи
виходячи із наявності в кабінетах необхідного для проведення навчальних
занять обладнання. За наявності в школі навчально-дослідної ділянки,
доплата за завідування нею передбачається тільки на період
сільськогосподарських робіт учнів. У школах, де є теплиці або парникове
господарство, доплата за завідування здійснюється протягом усього року.

Після того як розраховано фонд заробітної плати за додатковими видами
оплати праці вчителів, визначається загальна сума фонду оплати праці
вчителів, а також загальна сума фонду заробітної плати керівного,
адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу школи.
До загальної суми річного фонду заробітної плати цієї категорії
працівників включаються виплати допомоги у разі тимчасової
непрацездатності.

Видатки за підстаттею 1.2 «Нарахування на заробітну плату» (код 1120)
показують витрати, пов’язані зі сплатою зборів на обов’язкове державне
пенсійне страхування, загальнообов’язкове державне соціальне
страхування.

Розмір відрахувань визначено у відсотках до суми фонду заробітної плати.
До підстатті 1.2 видатків шкіл входять тільки нарахування на суми
асигнувань, передбачених за підстаттею 1.1.

Обсяг видатків за підстаттею 1.2 визначається множенням фонду оплати
праці за підстаттею 1.1 «Оплата праці працівників бюджетних установ» на
тариф зборів, який встановлено чинним законодавством.

Видатки на продукти харчування (код 1133) плануються в кошторисі школи
за рахунок бюджетних асигнувань на харчування учнів, які перебувають на
режимі подовженого дня і повністю або частково звільнені від плати за
харчування.

Виконавчим органам місцевих органів влади надано право звільняти від
оплати за харчування дітей малозабезпечених сімей у кількості до 25 % до
загального числа учнів школи (групи) з подовженим днем, з них до 10 % —
повністю, до 15 % — половина розміру плати. Число днів харчування одного
учня у рік визначається з урахуванням звітних даних за минулі роки.

У зв’язку з тим, що протягом року кількість учнів, що перебувають у
групах подовженого дня, може змінюватись, у кошторисі розраховується
середньорічна кількість учнів. Розрахунок видатків на харчування
ведеться в перерахунку на повністю звільнених від плати за харчування.

Число учнів, повністю звільнених від плати за харчування, — 23. У
перерахунку на повністю звільнених від плати за рахунок бюджету
харчування буде надаватися 40 учням (23 + 34,5•50 %).

Загальна сума видатків на харчування визначається множенням
середньорічної кількості учнів, звільнених від плати за харчування (у
перерахунку на повністю звільнених), на кількість днів харчування в році
і на вартість харчування одного учня в день.

Обсяг витрат на придбання обладнання та інвентарю з терміном служби
менше одного року (код 1131) і придбання невиробничого обладнання та
предметів довгострокового користування (код 2112) установлюється згідно
з кошторисом школи вищестоящою організацією в межах асигнувань,
передбачених на ці потреби з бюджету. При цьому враховується кількість
наявного інвентарю та обладнання, а також розглядається перелік і
вартість основних предметів та обладнання, яке підлягає придбанню в
плановому році. Останній перелік необхідного школі обладнання та
інвентарю складається з виділенням кількості намічених до придбання
предметів і вартості одиниці кожного предмета.

На основі цих даних визначається сума видатків на придбання предметів
кожного конкретного виду. Підсумувавши отримані величини, одержимо
загальну суму витрат на ці потреби. Зауважимо, що витрати з доставки,
монтажу та інші роботи щодо цих предметів і обладнання передбачаються
також у межах асигнувань на ці потреби. У кошторисі розрахунок
здійснюється за такою формою (табл. 9):

Таблиця 9

РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ПРИДБАННЯ ОБЛАДНАННЯ ТА ІНВЕНТАРЮ

Назва обладнання та інвентарю Належить за нормою Фактична наявність
обладнання Передбачається придбати в плановому році

Усього У тому числі минає строк експлуатації Кіль-кість Ціна Сума

У перелік предметів, що підлягають придбанню в плановому році, може
входити тільки те обладнання та інвентар, яке передбачене затвердженими
нормативами. Типовий перелік навчального обладнання для загальноосвітніх
шкіл затверджується Міністерством освіти і науки України. Включати до
списків обладнання та інвентарю предмети, не передбачені в цих
переліках, не завжди правомірно. Придбання таких предметів за рахунок
бюджетних коштів вважається порушенням фінансової дисципліни.

Асигнування на придбання м’якого інвентарю та обмундирування (код 1134)
передбачаються в кошторисі школи з подовженим днем і кошторисах шкіл,
які мають групи з режимом подовженого дня.

Розрахунок цих асигнувань здійснюється за формою, наведеною вище для
обладнання та інвентарю, з урахуванням норми оснащення і в межах
асигнувань, виділених вищестоящою організацією.

Планування видатків на придбання інших матеріалів і предметів
здійснюється на основі середньорічної кількості класів і встановлених
норм видатків на класи. Таким методом, наприклад, плануються видатки на
придбання книг, періодичних, довідкових та інформаційних видань для
бібліотечних фондів. Решта видатків на придбання матеріалів та інвентарю
для господарських цілей планується методом прямого розрахунку, а також
виходячи із фактичного виконання кошторису за зазначеним видом видатків
у поточному році.

Особливості кошторисного планування у вищих закладах освіти. Штати
професорсько-викладацького персоналу формуються за нормативом кількості
студентів на одного викладача, який затверджує Міністерство освіти і
науки України. Розміри посадових ставок професорсько-викладацького
складу залежать від посади, наукового ступеня і вченого звання.

Фонд заробітної плати професорсько-викладацького персоналу визначається
множенням кількості штатних одиниць на середню ставку заробітної плати
одного викладача в поточному році, а фонд оплати праці викладачів з
погодинною оплатою — множенням кількості навчальних годин на вартість
оплати однієї академічної години. Погодинний фонд заробітної плати не
повинен перевищувати 4 % фонду заробітної плати
професорсько-викладацького складу.

Погодинний фонд заробітної плати використовується також для оплати праці
голів державних екзаменаційних комісій, рецензентів дипломних робіт і
дисертацій.

Величина витрат на прання білизни для гуртожитків залежить від кількості
студентів, котрі проживають у гуртожитку, періодичності прання білизни і
вартості послуг з прання. Розрахунок витрат здійснюється за формою, що
наведена в табл. 10.

Таблиця 10

РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ПОСЛУГ З ПРАННЯ

Найменування Число комплектів білизни, які здаються одноразово Вага
комплектів, кг Число разздавання білизни в пральню зарік Вартість прання
(чистки) 1 кг білизни, грн Сума витрат за рік, тис. грн

1. Постільна білизна (простирадла, підодіяльники, наволочки, рушники)

2. Покривала

3. Ковдри

4. Інший м’який інвентар (штори, скатерки та ін.)

Усього

Примітка. Число комплектів білизни має відповідати кількості мешканців
гуртожитку.

Сума витрат на утримання позавідомчої охорони залежить від режиму роботи
працівників правоохоронних органів і визначається на основі договору,
який укладається між даними органами і навчальним закладом.

Витрати на утримання автотранспорту залежать від кількості одиниць
наявних транспортних засобів за видами і середніх витрат на їх
утримання, що склалися за минулий період. Витрати на наймання
автотранспорту для постійного обслуговування навчального закладу
визначаються за договором між сторонами. Планування витрат на наймання
автотранспорту для виконання разових робіт здійснюється на рівні
фактичних витрат за попередній рік.

Витрати на виплату стипендій студентам денної форми навчання
розраховуються на основі встановленої норми охоплення студентів
стипендією і середнього розміру стипендії на одного студента.

Норма охоплення може встановлюватися і доводитись Міністерством освіти і
науки України до кожного державного вищого навчального закладу залежно
від обсягу бюджетних асигнувань, які виділяються Міністерством фінансів
України на вказані цілі. Міністерство освіти і науки України може
диференціювати норму охоплення з метою заохочення молоді до вступу на
спеціальності, що визначені державою як пріоритетні.

На цей час норма охоплення визначається у вигляді середнього бала, який
дає право на отримання стипендії, що встановлений Кабінетом Міністрів
України.

Середній розмір стипендії обчислюється діленням стипендіального фонду на
кількість стипендіатів.

Планова сума витрат на виплату стипендій визначається множенням
кількості студентів та процент охоплення і на середню стипендію.

Стипендіальний фонд аспірантів планується виходячи із кількості
аспірантів і середньої стипендії.

Планування витрат на науково-дослідну роботу здійснюється за такими
напрямами:

наукова робота кафедр;

наукові відрядження;

видатки на захист дисертацій.

Сума витрат за кожним напрямом розраховується виходячи із загальної
величини наявних бюджетних асигнувань і конкретних заходів, які
передбачає здійснити навчальний заклад у плановому році.

Так, перший напрям передбачає фінансування фундаментальних і прикладних
наукових досліджень, передбачених державними програмами економічного,
науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку,
охорони довкілля, які виконують кафедри вищого навчального закладу.
Розмір асигнувань визначається методом прямого розрахунку залежно від
обсягу науково-пошукових і дослідно-проектних робіт, кошторисних норм та
цін.

За даним напрямом здійснюється фінансування підготовки навчальних
підручників і посібників, іншої навчально-методичної літератури. Сума
асигнувань розраховується на основі плану підготовки і видання вказаної
навчальної літератури і необхідних витрат за кожною позицією видання.
При цьому навчальний заклад виходить із можливостей бюджетного і
позабюджетного фінансування цих робіт.

Витрати на наукові відрядження розраховуються на основі плану участі
професорсько-викладацького складу, стажерів, аспірантів, докторантів у
наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, проведення наукових
досліджень та експериментів, за межами місцевості, де розташований
навчальний заклад, та ін. При цьому сума витрат розраховується методом
прямого розрахунку виходячи із відстані і часу виконання цього виду
робіт.

За відсутності інформації і неможливості прямого розрахунку сума
асигнувань обчислюється на підставі фактичних витрат на зазначені цілі в
поточному році.

Видатки на захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора чи
кандидата наук розраховуються виходячи із передбачуваного в плановому
році числа захистів дисертаційних робіт і середньої норми витрат на одну
роботу, що склалась у поточному році. Сума видатків може плануватись за
показниками фактичних витрат поточного року.

Особливості кошторисного планування в установах охорони здоров’я. Штати
медичного персоналу установ охорони здоров’я формуються за такими
категоріями: лікарі, середній медичний персонал, молодший медичний
персонал.

За цими категоріями розраховується фонд оплати праці виходячи із
кількості штатних одиниць та середньої заробітної плати за кожною
категорією медичного персоналу.

Штати лікарського персоналу по стаціонару формуються залежно від
потужності лікарняної установи, тобто обсягу медичних послуг, які
потенційно може надати ця установа. Потужність лікарняної установи
визначається не тільки кількістю ліжок, а й оснащеністю сучасним
медичним обладнанням і апаратурою як необхідного засобу лікування та
діагностики. Тому Міністерство охорони здоров’я України має розробити
такі науково обгрунтовані штатні нормативи лікарського персоналу, які б
відповідали сучасним вимогам.

Штати лікарського персоналу за амбулаторно-поліклінічною установою
формуються залежно від кількості населення, яке вона обслуговує.
Нормативи штатної кількості лікарів відповідного профілю на 10 тис.
жителів розробляє Міністерство охорони здоров’я України.

Середня заробітна плата лікаря, за якою розраховується фонд заробітної
плати лікарського персоналу, обчислюється на основі тарифікаційного
списку. Він є основним документом, який визначає місячний розмір
заробітної плати кожного лікаря. Середня ставка розраховується діленням
місячного фонду заробітної плати всього лікарського персоналу за
тарифікацією на його чисельність. Фонд заробітної плати лікарського
персоналу на місяць обчислюється множенням кількості штатних одиниць на
середню зарплату одного лікаря.

Штати середнього медичного персоналу по стаціонару формуються залежно
від кількості лікарів цілодобових постів. Число останніх визначається за
встановленими Міністерством охорони здоров’я України нормативами на
кількість ліжок у відділеннях відповідного профілю.

По поліклініках кількість штатних одиниць середнього медичного персоналу
залежить переважно від кількості лікарів відповідної спеціальності.

Заробітна плата кожного працівника цього персоналу встановлюється на
базі тарифікаційного списку. На його основі і розраховується середня
заробітна плата середнього медичного працівника. Вона визначається
діленням загальної суми місячного фонду заробітної плати за тарифікацією
на чисельність середнього медичного персоналу. Фонд заробітної плати
середнього медичного персоналу на місяць обчислюється множенням числа
штатних одиниць на середню зарплату одного середнього медичного
працівника.

Штати молодшого медичного персоналу залежать переважно від кількості
лікарів, а також від обсягу медичних послуг, які надає установа. Ставки
заробітної плати такого персоналу встановлюються на основі чинного
законодавства з оплати праці. Фонд заробітної плати розраховується як
добуток кількості штатних одиниць молодшого медичного персоналу і його
середньої заробітної плати.

Планування витрат на харчування здійснюється на основі нормативів, що
диференційовані за профілями відділень. Нормативи встановлюються
відповідно до чинного законодавства.

Сума витрат на харчування по кожному відділенню розраховується множенням
кількості ліжок у відділенні на число днів їх функціонування протягом
року і на грошову норму витрат на один ліжко-день.

Витрати по стаціонару на придбання медикаментів та перев’язувальних
матеріалів плануються за грошовими нормативами на один ліжко-день, що
встановлюються відповідно до чинного законодавства з диференціацією за
профілем відділень. Планування цих же витрат по
амбулаторно-поліклінічних установах здійснюється на основі грошових
нормативів на одне лікарське відвідування, які затверджуються в
установленому порядку. Сума витрат розраховується множенням кількості
лікарських відвідувань за рік на норму витрат на одне відвідування.
Кількість лікарських відвідувань за рік визначається множенням числа
лікарських посад на число відвідувань у день і на кількість робочих днів
у плановому році.

Число відвідувань лікаря відповідного профілю за день визначається за
підсумком таких нормативів:

прийому хворих у поліклініці;

обслуговування хворих на дому;

профілактичних оглядів населення в установлені дні або години в
поліклініці і на виїздах.

Особливості кошторисного планування у дошкільних установах. Штати
вихователів і обслуговуючого персоналу формуються залежно від кількості
дітей, числа груп за строком перебування дітей у дошкільному закладі —
садку чи яслах. За строком перебування дітей у дошкільному закладі
створюють групи: 10,5-го-динні; 12-годинні та цілодобові.

Дошкільні заклади, які забезпечують санаторно-курортне лікування,
формують санаторні групи, які за кількістю дітей значно менші за
звичайні.

Фонд заробітної плати навчально-виховного й
адміністративно-обслуговуючого персоналу розраховується множенням числа
штатних посад на середню заробітну плату. Середня зарплата визначається
на основі штатного розпису. Крім того, планується фонд заробітної плати,
призначений для залучення додаткового персоналу, пов’язаного зі заміною
окремих категорій працівників на період чергової профспілкової відпустки
(вихователі, поварі та ін.). Цей фонд визначається методом прямого
розрахунку: множенням кількості днів відпустки працівників, яких
замінюють на період відпустки, на середню зарплату. Середньоденна
заробітна плата визначається діленням місячної заробітної плати на
кількість робочих днів на місяць.

Витрати на харчування плануються за нормативами, диференційованими за
групами залежно від терміну перебування дітей у садках і яслах.
Розрахунок здійснюється за формою, наведеною в табл. 11.

Таблиця 11

РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

Групи за терміном перебування Кількість дітей Кількість днів
функціонування групи Кількість діто-днів (гр. 2 х гр. 3) Норма витрат на
1 діто-день, грн Сума витрат, грн (гр. 4 х гр. 5)

1 2 3 4 5 6

10,5 год.

12год.

24 год.

Усього

Список використаної літератури:

Осадець С. С. Страхування. 599 с.

Пересада А.А. Інвестиційний аналіз. 485 с.

Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування. 271 с.

Писаревська Т. А. Інформаційні системи і технології в управлінні
трудовими ресурсами. 279 с.

Петрашко Л. П. Валютні операції. 204 с.

Петюх В.М., Ємельяненко Л.М., Торгова Л.В. Конфліктологія. 316с.

Подолинський С. А. Вибрані твори. 328 с.

Політична історія XX століття /Заред. В. Ф. Салабая. 376 с.

Рогач І. Ф. та ін. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах.
239 с.

Ромашко О. Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків. 240 с. Савченко
А. Г. Макроекономічна політика. 166с. Савченко В. Я. Аудит. 322 с.

Савченко В. А. Управління розвитком персоналу. 351 с.

Саушкін О. Ф. Рівняння вищих степенів, методи розв’язання, контрольні
індивідуальні завдання. 100 с.

Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях.
380 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020