.

Організація обліку виконання бюджету у фінансових органах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
481 5953
Скачать документ

Реферат на тему:

Організація обліку виконання бюджету у фінансових органах

Облік виконання бюджету у фінансових органах (місцеві фінансові органи
та органи Державного казначейства України) здійснюють відповідні служби
цих органів. Так, облік виконання Державного бюджету України та місцевих
бюджетів за доходами здійснюють органи Державного казначейства. Облік
виконання місцевих бюджетів за видатками до повного впровадження
казначейського обслуговування ведуть управління бухгалтерського обліку і
звітності у складі головних фінансових управлінь обласних, міських (міст
Києва і Севастополя) державних адміністрацій, а також відділи
бухгалтерського обліку і звітності районних, міських і районних у містах
фінансових управлінь. Після впровадження повнофункціонального
казначейського обслуговування місцевих бюджетів їх облік виконання буде
здійснюватися територіальними органами Державного казначейства.

Фінансові органи належать до бюджетних установ. Крім обліку виконання
бюджету, вони здійснюють облік виконання своїх кошторисів. Облік
виконання бюджету і облік виконання кошторису у фінансових органах чітко
розмежовані.

Бюджетним обліком називається сукупність облікових процедур про рух і
стан фінансових ресурсів при виконанні бюджету та виконанні кошторисів
бюджетних установ. Система бюджетного обліку складається з трьох
підсистем (видів) обліку — бухгалтерський, фінансовий і управлінський
облік, які грунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі,
відрізняючись за формою і періодичністю розрахунку даних.

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх
операцій, надання користувачам інформації про стан активів і
зобов’язань, результати виконання бюджетів (кошторисів) та їх змін.

Фінансовий облік ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки,
кредитування за вирахуванням погашення і фінансування дефіциту бюджетів,
а також підбиття результатів виконання бюджетів (кошторисів).

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва
оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній формі для
планування й управління, оцінки і контролю використання бюджетних
коштів.

Предметом бюджетного обліку є фактичний стан і рух фінансових ресурсів.
Об’єктами бюджетного обліку є: доходи і видатки бюджету; фінансування і
борг бюджету; кошти, що перебувають на рахунках; кошти в розрахунках;
фонди і резерви, які формуються у бюджетах у процесі їх виконання;
матеріальні цінності бюджетних установ.

Методом бюджетного обліку називається сукупність послідовно
застосовуваних способів, за допомогою яких створюється інформаційна
модель фактичного стану і руху фінансових ресурсів у процесі обліку
виконання бюджетів (кошторисів) та постійно підтримується відповідність
цієї моделі відображеній у ній дійсності. Кожна ланка цієї низки
способів, взята окремо, називається елементом методу бюджетного обліку.
До елементів методу бюджетного обліку належать: наскрізне документування
первинної інформації про предмет обліку; періодичне проведення
інвентаризацій; виявлення вартісної сутності економічних явищ, що
змінюють стан фінансових ресурсів; використання бухгалтерських рахунків
— специфічного інструментарію систематизації первинних відомостей,
наявних у документах; застосування подвійного запису на бухгалтерських
рахунках; подання інформаційної моделі стану фінансових ресурсів у
вигляді балансу; відображення найважливіших фрагментів інформаційної
моделі руху фінансових ресурсів у вигляді зовнішньої звітності та
внутрішніх зведень.

Завданнями обліку виконання бюджету є повне, своєчасне і достовірне
відображення процесу виконання державного та місцевих бюджетів.

Бюджетний облік, як і бухгалтерський облік загалом, здійснюється на
підставі первинних документів, якими оформляються операції з виконання
бюджету, схем їх документообороту, облікових реєстрів, у яких
відображаються ті чи інші операції.

Усі операції з виконання бюджету оформляються документально. Документи,
в яких відображаються відомості про ці операції та підтверджується їх
здійснення, називаються первинними, оскільки вони є основою для ведення
обліку. Головним первинним документом у процесі виконання бюджету є
платіжне доручення. Ознаки і показники операції, зафіксовані у
первинному документі, називаються реквізитами документа.

Різноманіття первинних документів зобов’язує науково їх класифікувати
за:

1) ступенем узагальнення інформації документи поділяються на первинні та
зведені. Первинним є документ, у якому вперше відображається одна або
кілька операцій, а зведеним — документ, узагальнюючий дані первинних
документів;

2) характером використання документи поділяються на разові та
накопичені. Разовим є документ, в якому подана одна операція, а
накопиченим — документ, де показані ознаки й показники кількох
однорідних операцій;

3) кількістю облікових позицій виділяють однорядкові і багаторядкові
документи;

4) місцем створення документи поділяються на зовнішні та внутрішні;

5) способом заповнення документи поділяються на заповнені традиційно
(вручну) і за допомогою засобів механізації.

Схеми документообороту показують, хто і на якій підставі виписує цей
документ, кому він надсилається, де і як використовується. Під час
здійснення однієї операції з виконання бюджету виписується один або
кілька документів, які перебувають в обігу між різними організаціями.
Документооборотом називається рух документів з моменту їх виникнення до
здачі в архів.

Загальну схему документообороту можна подати так:

На основі первинних документів здійснюються записи в меморіальні ордери
і в облікові реєстри.

Записи в облікових реєстрах ведуться в основному з меморіальних ордерів.
Вони мають форму документів, які призначаються для скорочення записів в
облікові реєстри з первинних документів. Наприклад, протягом дня
надійшло кілька первинних документів, якими оформляється надходження
доходів. Усі вони відображаються в одному меморіальному ордері.
Меморіальний ордер складається за такою формою (табл. 12):

Таблиця 12

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 10 за 10 липня 2002 р.

Найменування операції Код Дебет Кредит Сума, грн

Надходження до загального фонду доходів (дотацій, субвенцій) Примітка:
1231 ? 61 211; 011?040 1001 1231 ? 3141

6911 ? 6121 489539,56

Перерахування коштів розпорядникам на поточні видатки із загального
фонду Примітка: 12 324 ? 1231; 014 ? 011 2502 3142?41231

1232?3621

9221?9911 38 373,70

Райфінуправління: повернення кредиту до інших установ Примітка:
22316?1231; 054?011 6553 3 142?1231

2231?4431

7231?7921 330 000,00

Разом за меморіальним ордером 857 913,26 ДОВІДКОВО (за всіма МО за
день):

За банківською випискою За проведеннями Відхилення Залишок на початок
дня: 370 782,19

Надходження: 489539,56 489539,56 0,00

Видатки: 368373,70 368373,70 0,00

Залишок на кінець дня: 491 948,05 491 948,05 0,00

Головний бухгалтер________________

Обліковий реєстр — це носій інформації, отриманої на підставі первинних
документів або з інших реєстрів. Зовнішній вигляд і матеріальна основа
облікових реєстрів різноманітні: книги, відомості, картки, табуляграми,
машинограми, магнітні стрічки, магнітні диски. Облікові реєстри
класифікуються за такими ознаками: 1)за матеріальною основою поділяються
на паперові та виконані без використання паперу; 2) за способом
заповнення — на заповнення вручну, з використанням машин і автоматично;
3) за характером групування інформації — на систематичні, хронологічні і
комбіновані; 4) за способом графлення реєстри бувають контокорентні,
багатографні, шахові та ін.; 5) за ступенем узагальнення інформації
розрізняють синтетичні, аналітичні і комбіновані реєстри; 6) за способом
розміщення записів реєстри поділяються на односторонні і двосторонні.

Бюджетний облік може вестись за різноманітними системами і формами,
різними способами, залежно від чого встановлюються форми облікових
реєстрів.

Система і форма обліку. Розрізняють дві системи бухгалтерського обліку —
просту і подвійну. За простої системи кожна операція оформляється одним
записом в обліковому реєстрі, а за подвійної — реєструється на двох
рахунках.

Подвійна система є більш сучасною і прогресивною, оскільки створює
передумови для внутрішнього контролю через складання балансу. Вона є
основною в бюджетному обліку. Проста система ведення обліку допускається
в невеликих бюджетних установах, які не охоплені централізованим
обліком.

За подвійної системи бухгалтерського обліку застосовують різні його
форми. У бюджетному обліку використовуються три форми: журнал-головна,
меморіально-ордерна і журнально-ордерна. Відмінність однієї форми від
іншої полягає у використанні для ведення обліку тих чи інших облікових
реєстрів.

Облік виконання бюджету у фінансових органах ведеться за формою
«Журнал-головна». За цієї форми синтетичний облік здійснюється у книзі
«Журнал-головна», де відображаються обороти за рахунками синтетичного
обліку. Аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах, відомостях та
на картках. Ця форма є компактною, проте допустима у разі, коли план
рахунків невеликий і здійснювані операції порівняно однорідні.

Відомо кілька способів ведення бюджетного обліку: ручний, механізований
і автоматизований.

За ручного способу облікові реєстри (книги, відомості, картки) заповнює
вручну бухгалтер, який опрацьовує інформацію. Це традиційний спосіб
ведення обліку, який характеризується великою трудомісткістю і потребою
у залученні значної кількості кваліфікованих спеціалістів.

За механізованого обліку використовувалися спеціальні облікові реєстри,
пристосовані для їх складання на бухгалтерських машинах. Такими
реєстрами є відомості і картки. Зміст форм цих облікових реєстрів
загалом відповідав обліковим реєстрам, що використовувалися за ручного
ведення обліку. Бухгалтерські машини давали змогу поєднати операції
заповнення облікових реєстрів з виконанням найпростішої арифметичної
обробки їх (наприклад, підсумовування у рядках і графах даного
документа). Такий спосіб ведення обліку зручний тоді, коли документ
повністю заповнюється за одну обробку. Проте в практиці бюджетного
обліку такі операції мають незначну питому вагу, і тому цей спосіб
обліку великого поширення не набув. Крім того, розвиток комп’ютерної
техніки витіснив його.

Автоматизований спосіб ведення обліку передбачає використання
комп’ютерів. У сучасних умовах цей спосіб заснований на використанні
персональних комп’ютерів. Інформація заноситься в комп’ютер бухгалтером
і зберігається на машинних носіях. Основою комп’ютерного обліку є
встановлені форми облікових реєстрів, тобто немає потреби, як за
механізованого обліку, розробляти спеціальні форми. За комп’ютерного
обліку відпадає потреба у заповненні бухгалтерських книг, карток,
відомостей. Однак існує проблема зберігання інформації, яка може бути
втрачена або пошкоджена з різних причин, у тому числі і через
комп’ютерні віруси.

Підсумкові дані з комп’ютера завжди можуть бути роздруко-вані, тобто
забезпечується перехід від машинних до звичайних носіїв інформації.

Автоматизований спосіб ведення обліку набув широкого використання з
початку 90-х років. У даний час облік виконання Державного бюджету
України ведеться на персональних комп’ютерах. Облік виконання місцевих
бюджетів ведеться як вручну, так і автоматизовано, на персональних
комп’ютерах.

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського
обліку операцій з виконання Державного та місцевих бюджетів.

У бюджетному обліку окремо виділені плани рахунків з обліку виконання
бюджету у фінансових органах та кошторисів у бюджетних установах.

Облік виконання бюджету у фінансових органах ведеться за єдиним планом
рахунків, який поділяється на три частини: балансові рахунки, фінансові
рахунки, меморандні і позабалансові рахунки. Кожна частина плану
рахунків складається з класів (однозначні), розділів (рахунки другого
порядку — двозначні), груп (рахунки третього порядку — тризначні) і
самих рахунків (рахунки четвертого порядку — чотиризначні).

План рахунків обліку виконання Державного і місцевих бюджетів містить
дев’ять класів:

Клас 1 «Активи». Він визначає — активи бюджетів і включає єдиний
казначейський рахунок (консолідований кореспондентський рахунок)
Державного казначейства в Національному банку України, кошти бюджетів у
інших банках, розміщені депозити, цінні папери, надані бюджетні кредити,
інші активи (кошти в дорозі та заблоковані на рахунках,
товарно-матеріальні цінності), кореспондентські рахунки, відкриті
управліннями Державного казначейства в територіальних управліннях НБУ.

Клас 2 «Зобов’язання». Він визначає зобов’язання держави, які виникають
у процесі виконання бюджетів, та включає зобов’язання, що пов’язані з
випуском в обіг цінних паперів, за отриманими кредитами і депозитами, за
іншими зобов’язаннями.

Клас 3 «Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів». Цей клас
відображає зобов’язання бюджетів і розпорядників бюджетних коштів та
включає операції за коштами: державного бюджету, місцевих бюджетів; які
підлягають розподілу між рівнями бюджетів; тимчасово віднесеними на
доходи бюджету; на рахунках розпорядників бюджетних коштів, органів
Державного казначейства.

Клас 4 «Розрахунки». Цей клас відображає розрахунки, які виникають між
бюджетами в процесі їх виконання, розрахунки за векселями, позицію
Державного казначейства щодо іноземної валюти та балансуючі рахунки.

Клас 5 «Результат виконання бюджету». Він включає результат виконання
загального та спеціального фондів бюджетів.

Клас 6 «Доходи бюджету». Цей клас включає доходи: Державного та місцевих
бюджетів; доходи, які підлягають розподілу; кошти, тимчасово віднесені
на доходи бюджетів.

Клас 7 «Видатки бюджету». Цей клас включає видатки Державного та
місцевих бюджетів.

Клас 8 «Управлінський облік». Цей клас включає: меморандні (технічні)
рахунки, які є елементом управлінського обліку і не входять у баланс про
виконання бюджету; кошти передані та кошти отримані органами Державного
казначейства в процесі виконання бюджетів.

Клас 9 «Позабалансовий облік». Цей клас включає: тимчасові планові
показники, пропозиції та інші планові показники; кошторисні призначення;
асигнування; планові показники за доходами бюджету; зобов’язання
розпорядників бюджетних коштів; розрахункові документи, не оплачені в
строк; нараховані доходи і витрати; зобов’язання і вимоги за
кредитуванням та всіма видами гарантій.

Класи 1—4 описують операції, узагальнені у балансі, тобто відбивають
кінцеві результати виконання бюджетів на певну дату. Рахунки цих класів
називають балансовими.

Класи 5—7 характеризують виконання бюджетів і застосовуються для
визначення результатів (різниця між доходами і видатками). Це —
фінансові рахунки.

Класи 8 і 9 призначені для ведення управлінського обліку.

Розрізняють два види рахунків: активні й пасивні. Активні рахунки
призначені для обліку ресурсів бюджету за їх складом та розміщенням, а
пасивні — для обліку джерел бюджетних коштів за їх цільовим
призначенням. Наведемо схеми активного і пасивного рахунків (табл.13 та
14).

Таблиця 13

Таблиця 14

Залежно від змісту операції її сума записується двічі: за дебетом одного
рахунка і за кредитом іншого.

Рахунки 1-го класу «Активи» та 7-го «Видатки бюджету» — активні, а 6-го
класу «Доходи бюджету», 2-го класу «Зобов’язання» та 3-го класу «Кошти
бюджетів та розпорядників бюджетних коштів» — пасивні.

Рахунки 4-го класу «Розрахунки» та 5-го класу «Результат виконання
бюджету» — активно-пасивні. Рахунки перелічених класів призначені для
обліку розрахунків, коли бюджет є одночасно і дебітором, і кредитором.

Рахунки 81, 90, 91, 92, 94, 95 розділів — пасивні, а рахунки 82, 83 та
93 розділів — активні. Крім того, виділяються: контрактив-ні рахунки —
7911, 8911 і 9911; контрпасивні рахунки — 6911, 8921 і 9921;
активно-пасивні рахунки — групи 713 і 723, 7921.

Бюджетний облік має забезпечувати виконання основних функцій:

— запис інформації про операції з виконання бюджетів, що здійснюються
фінансовими органами, та можливість відображення їх в агрегованому
вигляді у звітності з метою аналізу й управління;

— відображення детальної інформації про контрагентів кожної операції та
параметрів самих операцій для складання внутрішніх звітів з метою
аналізу та контролю.

Ведення агрегованого обліку забезпечується за допомогою синтетичного
обліку з використанням балансових рахунків Плану рахунків обліку
виконання бюджетів.

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп і
балансових рахунків IV порядку Плану рахунків обліку виконання
державного та місцевих бюджетів та забезпечує отримання інформації про
операції, які виконуються органом Державного казначейства і
відображаються у фінансовій звітності. Синтетичний облік забезпечується
за допомогою синтетичних (зведених) рахунків — рахунки, на яких
ураховуються операції у зведених показниках, без поділу їх на окремі
елементи. На цих рахунках відображається склад коштів та джерела їх
формування, а також процеси виконання плану у зведеному, узагальненому
вигляді і тільки у вартісному виразі. Вони слугують для загального
аналізу стану ресурсів і виконання планових показників у грошовому
виразі. У синтетичному обліку всі операції відображаються в грошовій
одиниці України.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію
забезпечується за допомогою аналітичного обліку на аналітичних
(деталізованих) рахунках. Аналітичними є рахунки, які деталізують зміст
синтетичних рахунків. Кожна однорідна група аналітичних рахунків
об’єднується конкретним синтетичним рахунком. Дані аналітичних рахунків
мають бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку. Відкриті
аналітичні рахунки повинні містити обов’язкові параметри, визначені
окремими порядками Державного казначейства.

Реєстри синтетичного та аналітичного обліку операцій — це носії
спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку
тощо, їх призначення — хронологічне, систематичне чи комбіноване
накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних
документів. Органи Державного казначейства України ведуть такі
обов’язкові облікові реєстри: оборотно-сальдовий баланс (щоденний баланс
оборотів і залишків за балансовими, фінансовими, позабалансовими
рахунками та рахунками управлінського обліку), особові картки (у тому
числі з розподілом за кодами економічної класифікації видатків),
сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками
(таблиці 15—18).

Таблиця 15 Ф. 7-1

ОБОРОТНО-САЛЬДОВА ВІДОМІСТЬ ЗА АНАЛІТИЧНИМИ РАХУНКАМИ

на «__»_________20_р.

Номер рахунка Сальдо на початок Обороти Сальдо на кінець

дебет кредит дебет кредит дебет кредит

Таблиця 16 Ф. 7-2

САЛЬДОВА ВІДОМІСТЬ ЗА АНАЛІТИЧНИМИ РАХУНКАМИ

на « _» 20_р.

Номер рахунка Сальдо

дебет кредит

Таблиця 17 Ф. 7-3

ОСОБОВА КАРТКА ЗА АНАЛІТИЧНИМ РАХУНКОМ

Дата Тип

операції Номер

документа Обороти Сальдо

за дебетом за кредитом дебет кредит

Разом за операцією

Разом за день

Разом за місяць

Разом за рік

Таблиця 18

Ф. 7-4

КВК Код організації

ОСОБОВА КАРТКА ЗА АНАЛІТИЧНИМ РАХУНКОМ

Дата Тип операції Номер

документа КЕКВ Обороти Сальдо

за дебетом за кредитом дебет кредит

Разом за операцією

Разом за день

Разом за місяць

Разом за рік

У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за
дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за
кожним балансовим, фінансовим та позабалансовим рахунками, а також за
рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками
другого та третього порядків. У ньому відображаються підсумки за кожним
класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Правильність
складання щоденного балансу оборотів і залишків контролюється рівністю
дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом.
Наявність такої рівності є обов’язковою умовою початку нового
операційного дня в органі Державного казначейства.

Звірка тотожності даних аналітичних рахунків відповідним рахункам
синтетичного обліку обов’язково здійснюється не рідше одного разу на
місяць відповідальними виконавцями за балансовими та позабалансовими
рахунками перевірної відомості з даними відповідних рахунків
оборотно-сальдового балансу. Свідченням проведеної звірки аналітичного
обліку з синтетичним (даних перевірної відомості з балансом) — є підписи
посадових осіб органу Державного казначейства — головного бухгалтера,
його заступника.

За операціями в іноземній валюті облік здійснюється у грошовій одиниці
України за діючим курсом НБУ на день здійснення. Одночасно вказані
записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (за кожною валютою
окремо). В аналітичному обліку операції в іноземній валюті ведуться в
подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому
еквіваленті за діючим курсом Національного банку України.

Відкриття аналітичних рахунків проводиться для обліку операцій з
виконання бюджетів за Планом рахунків обліку виконання бюджетів, а саме:

— для зарахування доходів державного бюджету, що не надходять
безпосередньо на рахунки розпорядників коштів бюджету. При цьому
відкриваються рахунки для: обліку надходжень до загального фонду
державного бюджету за балансовим рахунком 3111; обліку надходжень коштів
спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні
видатки за балансовим рахунком 3121; зарахування коштів, що
розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету
за балансовим рахунком 3131; зарахування коштів, які підлягають
розподілу між державним і місцевими бюджетами за балансовим рахунком
3311; зарахування коштів, тимчасово віднесених на доходи державного
бюджету, що підлягають розподілу за балансовим рахунком 3411;
зарахування інших коштів, тимчасово віднесених на доходи державного
бюджету за балансовим рахунком 3412 (зарахування коштів, які надходять
від реалізації податкової застави);

— для зарахування коштів від повернення наданих бюджетних кредитів. При
цьому рахунки для зарахування повернення бюджетних кредитів
перевідкриваються за балансовим рахунком 3113;

— для акумулювання коштів загального та спеціального фондів (крім
власних коштів розпорядників коштів бюджету) державного бюджету. При
цьому відкриваються: три аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3112
для акумулювання доходів загального фонду, за якими здійснюється або не
здійснюється відрахування дотацій місцевим бюджетам, та коштів
загального фонду, що надійшли від повернення бюджетних кредитів;
аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3122, окремо за кожним видом
надходжень, для акумулювання коштів спеціального фонду, які
направляються на спеціальні видатки; аналітичні рахунки за балансовим
рахунком 3132 для акумулювання коштів, що розподіляються між загальним
та спеціальним фондами державного бюджету, причому розподіл здійснюється
у вищих органах Державного казначейства;

— для обліку операцій розпорядників коштів бюджету. При цьому відповідно
до призначення бюджетних коштів відкриваються рахунки таких видів: 1)
особові рахунки: особові рахунки для обліку коштів до розподілу
загального фонду відповідного бюджету; зведені особові рахунки головних
розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду відповідного
бюджету; особові рахунки для обліку коштів до розподілу спеціального
фонду відповідного бюджету; зведені особові рахунки головних
розпорядників за коштами, отриманими зі спеціального фонду відповідного
бюджету; 2) реєстраційні рахунки для обліку коштів загального фонду
відповідного бюджету; 3) спеціальні реєстраційні рахунки: спеціальні
реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів; спеціальні
реєстраційні рахунки для обліку коштів на виконання окремих доручень;
спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших власних коштів;
спеціальні реєстраційні рахунки для обліку субвенцій, одержаних з
бюджету іншого рівня; спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших
коштів спеціального фонду, що надходять за розподілом вищих
розпорядників коштів; спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших
коштів спеціального фонду, що безпосередньо зараховуються на рахунки
установ; 4) рахунки для обліку депозитних сум розпорядників коштів
бюджету;

— для обліку операцій одержувачів коштів бюджету та інших клієнтів;

— для обліку активів бюджетів;

— для фінансового обліку;

— для управлінського обліку;

— для позабалансового обліку.

Національний банк України встановив загальні вимоги до формування коду
аналітичного рахунка, а саме:

• довжина коду рахунка не повинна перевищувати 14 знаків, включаючи один
контрольний розряд;

• перші п’ять цифр регламентовані, з них: перші чотири цифри — код
рахунка четвертого порядку; п’ята цифра — ключ, що вираховується
автоматично;

• останні дев’ять цифр установлюються органом Державного казначейства.
Вони є ознаками і параметрами рахунків, що різняться за кількістю
знаків, залежно від виду і призначень рахунків. Чим більше ознак і
параметрів потрібно для вивчення та відображення тієї чи іншої операції
бюджету, тим більшою мірою деталізується кожний рахунок. Такими ознаками
і параметрами, що забезпечує унікальність номера рахунка, є: ознака
коштів бюджету; код відомчої класифікації розпорядника коштів бюджету;
назва клієнта, код за ЄДПРОУ, код програмної класифікації, код
функціональної класифікації; код бюджетної класифікації за доходами, код
відповідної податкової інспекції, код відділення Державного
казначейства, код території.

План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій. Операції в
іноземній валюті здійснюються за тими рахунками, що й операції в гривні.
Зв’язок між операціями в іноземній і національній валютах забезпечують
технічні рахунки валютних позицій та гривневого еквівалента валютних
позицій (4611, 4612).

Усі рахунки, що відкриваються в органі Державного казначейства, в тому
числі рахунки клієнтів, рахунки фінансового, управлінського,
позабалансового обліку та інші підлягають реєстрації в книзі відкритих
рахунків, яка ведеться в розрізі балансових рахунків четвертого порядку
з включенням таких позицій щодо рахунка:

номер балансового рахунка;

номер особового рахунка;

код контрагента;

найменування контрагента;

дата відкриття рахунка;

дата закриття рахунка.

Книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписами
керівника, головного бухгалтера та скріплені відбитком печатки органу
Державного казначейства і зберігатись у призначеної (наказом чи
розпорядженням) відповідальної особи.

Ведення книги відкритих рахунків можливе і в автоматизованому порядку на
машинному (електронному) носії інформації зі збереженням архіву та
обов’язковим роздруковуванням, в повному обсязі, за станом на 1-ше число
кожного звітного місяця змін, що відбулися протягом наступного місяця та
1 січня року.

Інформація про відкриття (закриття) або зміни номерів усіх видів
рахунків (крім рахунків фізичних осіб та офіційних представництв)
відправляється відповідальною за це особою органу Державного
казначейства в триденний термін, включаючи день відкриття (закриття)
рахунка, в електронному вигляді або спеціальною поштою до Державної
податкової адміністрації за місцем реєстрації клієнта та в Національний
банк України для включення до зведеного електронного реєстру власників
рахунків. При цьому уповноваженою особою (заступником головного
бухгалтера, начальником відповідного структурного відділу/сектору)
здійснюється контроль за отриманням довідки з ДПА про взяття на облік
рахунка.

План рахунків з обліку виконання бюджету у фінансових органах
розроблений для Державного і місцевих бюджетів. При цьому, як уже
зазначалося, розмежовуються облік виконання бюджету і облік виконання
кошторису фінансового органу як бюджетної установи (він ведеться за
окремим планом рахунків, затвердженим для бюджетних установ).

Баланс виконання бюджету. За даними поточного обліку на початок кожного
місяця складають баланс про виконання бюджету (ф. № 1 -м). Одна його
частина — це актив, який відбиває фінансові ресурси бюджету на певну
дату, їх склад та розміщення, друга — пасив, де відображаються джерела
утворення ресурсів бюджету.

В активі балансу відображають дебетові залишки за активними рахунками
1-го класу «Активи» (ресурси бюджету) і 7-го класу «Видатки бюджету» та
за активно-пасивними рахунками 4-го класу «Розрахунки». В активі також
відображають залишок за дебетом 5-го класу рахунків «Результати
виконання бюджету».

У пасиві балансу відображають кредитові залишки за пасивними рахунками
2-го класу «Зобов’язання», 3-го класу «Кошти бюджетів та розпорядників
бюджетних коштів» і 6-го класу «Доходи бюджету», за активно-пасивними
рахунками 4-го класу «Розрахунки», 5-го класу «Результат виконання
бюджету».

Баланс виконання бюджету фінансовими органами (Державного казначейства,
територіальних органів казначейства, фінансових управлінь) дає
узагальнену інформацію про стан активів і пасивів бюджету за звітний
період. Структура балансу має такий вигляд (табл. 19):

Таблиця 19

СТРУКТУРА БАЛАНСУ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ

Актив Пасив

1 . Активи (ресурси бюджету)

2. Розрахунки

3. Видатки бюджету

4. Результат виконання бюджету 1 . Доходи бюджету

2. Зобов’язання

3. Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів

4. Розрахунки

5. Результат виконання бюджету

Баланс Баланс

Список використаної літератури:

Мец В. О. Економічний аналіз. Збірник завдань і тестів. 236 с.

Міжнародні розрахунки та валютні операції. За заг. ред. М. І. Савлука.
392 с.

Молодцова О. П. Управління якістю програмної продукції. 248 с.

Моторин Р. М., Моторина Т. М. Система національних рахунків. 336 с.

Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза. 202 с.

Наконечний С.І., Савіна С.С. Математичне програмування. 362 с.

Нікітін А.В. Ситуаційне моделювання банківської діяльності. 153 с.

Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. 948 с.

Оболенський О.Ю. Державна служба. 344 с.

Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія). 240 с.

Опришко В. Ф., Омельченко А. В., Фастовець А. С. Право Європейського
Союзу. 472 с.

Опришко В.Ф., Шульженко Ф.П. Правознавство. 767 с.

Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право. 312с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020