Пошукова робота.
Облік асигнувань і видатків бюджету.
Документооборот з фінансування видатків бюджету. При діючому в Україні
з 1 липня 1993 р. методі фінансування з Державного і місцевих бюджетів —
фінансування видатків у межах наявних фінансових ресурсів (залишків
коштів на рахунку), основним первинним документом є платіжне доручення
за формою 0410001, підготовлене власником рахунків (табл. 30), та
документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки,
рахунки-фактури, накладні, товаротранспортні накладні, трудові угоди,
договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати
здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти
тощо). Порядок оформлення і подання цих документів органам Державного
казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов’язань, згідно з
якими розпорядник коштів бюджету, як споживач, повинен сплатити належну
суму виконавцеві за умови реалізації цих зобов’язань.
Примітка. У полі «Призначення платежу» можуть бути введені додаткові
параметри, визначені Державним казначейством України.
Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників
бюджетних коштів:
• за загальним фондом та іншими доходами спеціального фонду — відповідно
до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов’язань, згідно
з кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах
залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації
видатків;
• за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) —
відповідно до кошторисних призначень та у межах загального залишку
коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами
економічної класифікації видатків. Схема документообороту процесу
фінансування видатків з Державного бюджету через органи Державного
казначейства показана на рис. 17.
Фінансування розпорядників коштів з Державного бюджету здійснюється
зарахуванням коштів на їх рахунки, відкриті в органах Державного
казначейства для наступної оплати видатків.
Фінансування видатків із загального фонду Державного бюджету
здійснюється через органи Державного казначейства за такими стадіями:
перша (головна) стадія — виділення, зарахування, розподіл і
перерахування бюджетних асигнувань головними розпорядниками коштів
розпорядникам коштів II ступеня. Вона складається (див. рис. 17) з
першого етапу «Виділення і зарахування асигнувань» та другого етапу
«Розподіл асигнувань і переказування коштів»;
друга стадія — зарахування, розподіл і переказування бюджетних
асигнувань розпорядниками коштів II ступеня розпорядникам коштів III
ступеня. Вона складається (див. рис. 17) з двох етапів — третього етапу
«Зарахування коштів» і четвертого етапу «Розподіл асигнувань і
переказування коштів»;
третя стадія — зарахування, розподіл бюджетних асигнувань і
переказування коштів розпорядниками коштів III ступеня підвідомчим
установам та одержувачам коштів. Вона відбувається аналогічно другій
стадії і складається з одного (п’ятого) етапу «Зарахування, розподіл
асигнувань і переказування коштів»;
четверта стадія — безготівкова оплата рахунків розпорядниками й
одержувачами бюджетних коштів (див. рис. 18—19);
п ‘ята стадія — виплати готівкою розпорядникам і одержувачам бюджетних
коштів (див. рис. 20).
Фінансування видатків із Державного бюджету (здійснення асигнувань та
оплата видатків) проводяться органами Державного казначейства за
наявності даних про територіальне розташування мережі розпорядників та
одержувачів бюджетних коштів, розпису асигнувань державного бюджету,
розподілу показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподілу
показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в
розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за територіями, а
також на підставі затверджених індивідуальних кошторисів доходів і
видатків з планами асигнувань із загального фонду бюджету.
Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття
розпорядниками та одержувачами коштів бюджету зобов’язань на здійснення
видатків Державного бюджету України.
Органи Державного казначейства приймають від розпорядників та
одержувачів коштів бюджету, які в них обслуговуються, реєстри
зобов’язань і реєстри фінансових зобов’язань — у межах їх залишків,
обліковують на відповідних бухгалтерських рахунках і ведуть картки
обліку зобов’язань та фінансових зобов’язань розпорядників
(одержувачів). З метою ефективного управління коштами Державного бюджету
Державне казначейство України консолідує інформацію, одержану від своїх
територіальних органів, щодо наявності неоплачених фінансових
зобов’язань для прийняття відповідних рішень про виділення асигнувань
розпорядникам коштів.
На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних
призначень та з урахуванням неоплачених фінансових зобов’язань
складаються пропозиції про виділення асигнувань із загального фонду
державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів загальною
сумою (табл. 31). Затверджені пропозиції обліковуються Державним
казначейством на рахунках позабалансового обліку в автоматизованому
режимі. При внесенні змін до пропозицій складається довідка (табл. 32),
облік цих змін здійснюється на відповідних рахунках позабалансового
обліку.
На підставі затверджених пропозицій Державне казначейство України готує
в автоматизованому режимі, використовуючи довідники відкритих зведених
особових та особових рахунків, розпорядження про виділення бюджетних
асигнувань (табл. 33) у розрізі головних розпорядників коштів, яке
підписується начальниками відповідних управлінь та затверджується
Головою Державного казначейства України або його заступником. Це
розпорядження про виділення бюджетних асигнувань є підставою для їх
зарахування на зведені особові рахунки та/або особові рахунки головних
розпорядників коштів.
Зведені особові рахунки — рахунки, які відкриваються в органах
Державного казначейства головним розпорядникам для зарахування виділених
бюджетних асигнувань державного бюджету без зазначення кодів бюджетної
класифікації видатків і подальшого їх зарахування на особові і
реєстраційні рахунки.
Особові рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державного
казначейства розпорядникам за певною функцією для зарахування виділених
асигнувань, що підлягають подальшому розподілу ними та перерахуванню
конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів.
Виписка із зведеного особового або особового рахунка надається головному
розпоряднику коштів за результатами попереднього операційного дня.
Головні розпорядники протягом наступного робочого дня після отримання
виписки подають відповідному управлінню Державного казначейства України
розподіли виділених бюджетних асигнувань за територіями у розрізі
розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів на паперових та
електронних носіях (табл. 34).
Державне казначейство України реєструє розподіли виділених бюджетних
асигнувань у журналі реєстрації в автоматизованому режимі (табл. 35). За
несвоєчасне надання розподілу виділених бюджетних асигнувань
відповідальність несуть головні розпорядники.
Отримані розподіли, за підписом керівника та головного бухгалтера або
осіб, яким надано право розпорядження рахунками і підписання
розрахункових документів, перевіряються в автоматизованому режимі
Державним казначейством щодо відповідності вказаних у них сум залишкам
на відповідних рахунках, залишкам невикористаних асигнувань
розпорядників нижчого рівня та одержувачів, включених до розподілу за
даними бухгалтерського обліку, невиконаним зареєстрованим фінансовим
зобов’язанням та наданій мережі.
У разі невідповідності цим даним розподіл повертається головному
розпоряднику на доопрацювання з відміткою причини відмови у день його
подання. Якщо виділення бюджетних асигнувань має цільове призначення, то
розподіл повинен ураховувати примітку щодо їх призначення. Якщо
вищезазначена примітка не врахована, то розподіл повертається без
виконання.
Перевірені розподіли групуються Державним казначейством України за
територіями і складаються реєстри на перерахування виділених бюджетних
асигнувань (табл. 36), які є підставою реєстрів складення та
затвердження зведеного реєстру у розрізі управлінь Державного
казначейства (табл. 37). Після цього засобами електронного зв’язку вони
передаються територіальним управлінням Держказначейства.
Рішення щодо механізму підкріплення коштами приймається Державним
казначейством України на підставі платіжного календаря відповідної
області та інформації територіальних управлінь про залишки коштів на
рахунках, відкритих у відповідних органах Державного казначейства.
Підставою для перерахування коштів відповідному органу Державного
казначейства є розпорядження (табл. 38). Механізм підкріплення коштами
реєстрів під виділені бюджетні асигнування встановлюється окремо у
кожному конкретному випадку.
Управління Державного казначейства на підставі реєстрів готує
меморіальні документи для зарахування виділених бюджетних асигнувань на
відповідні рахунки розпорядників коштів та/або одержувачів. Меморіальні
документи — це документи, що використовуються для безготівкових
перерахувань з рахунка на рахунок у межах управлінь Державного
казначейства, а також для документального підтвердження зазначених
операцій. До їх складу входять меморіальні ордери, платіжні доручення,
платіжні вимоги-доручення, акредитиви, векселі, інкасові доручення
(розпорядження), розпорядження операційному відділу, чеки.
Після зарахування виділених бюджетних коштів на відповідні рахунки
розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів органи Державного
казначейства надають їм виписку з відповідного рахунка за результатами
попереднього операційного дня. Інші дії з перерозподілу виділених
бюджетних асигнувань аналогічні операціям, які проводяться на рівні
Державного казначейства України.
Облік виконаних операцій здійснюється в щоденному режимі. Інформація
подається до Державного казначейства України засобами електронної пошти
у визначені терміни для формування бази даних.
У разі внесення змін до реєстрів та розпорядження про виділення
асигнувань загального/спеціального фонду державного бюджету готується
нове розпорядження із зазначенням суми збільшення (+) чи зменшення (-)
асигнувань головному розпоряднику. Підставою для внесення змін та
перерозподілу асигнувань є звернення (лист) головного розпорядника
бюджетних коштів з обґрунтуванням необхідності вищезазначених змін та
перерозподілу, готуються нові зведені реєстри та реєстри з приміткою
«зміни асигнувань». Якщо вносяться зміни до пропозицій, розпоряджень про
виділення бюджетних асигнувань, зведених реєстрів та реєстрів,
здійснюється облік цих змін на відповідних рахунках позабалансового
обліку в автоматизованому режимі.
На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів,
відкриті в органах Державного казначейства, зараховуються кошти, що
надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від будь-яких інших
юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень,
здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо. Кошти, що
надходять безпосередньо на рахунки розпорядників бюджетних коштів,
уважаю-ться доходами спеціального фонду державного бюджету або коштами,
що відносяться на відновлення касових видатків.
Усі суми коштів, що надходять готівкою в каси установ, мають бути
зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки установ, які відкриті в
органах Державного казначейства. У разі внесення готівки на ім’я
розпорядників бюджетних коштів або одержувачів відправники коштів у
розрахункових документах (квитанціях тощо) зазначають номери спеціальних
реєстраційних рахунків розпорядників коштів, відкритих в органах
Державного казначейства. Зарахування коштів органами Державного
казначейства здійснюється на підставі платіжних доручень на вказані в
них рахунки.
Кошти спеціального фонду державного бюджету, що являють собою власні
надходження установ та субвенції, зараховуються на спеціальні
реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної
класифікації видатків, однак видатки здійснюються відповідно до
кошторису доходів та видатків за конкретними кодами економічної
класифікації видатків з урахуванням довідок про внесення змін до розпису
за спеціальним фондом державного бюджету.
Усі інші дії щодо видатків із спеціальних реєстраційних рахунків
розпорядників бюджетних коштів спеціального фонду бюджету здійснюються
відповідно до порядку, установленого для загального фонду державного
бюджету.
Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні
надходження установ, розпорядники бюджетних коштів можуть перераховувати
вищим та підвідомчим установам і організаціям кошти, що не передбачені
кошторисами доходів і видатків. Перерахування таких коштів здійснюється
на підставі платіжних доручень або меморіальними ордерами у разі роботи
органів Державного казначейства у Внутрішній платіжній системі без
виходу в Систему електронних платежів Національного банку України. Дане
перерахування коштів розпорядниками бюджетних коштів вищим та/або
підвідомчим установам відображається відповідно як отримання та/або
зменшення доходів.
Взаємовідносини органів Державного казначейства і розпорядників коштів
на рівні області організовуються в такому самому порядку, як і
взаємовідносини Центрального апарату Державного казначейства та
головного розпорядника коштів.
Основним плановим документом, на підставі якого одержувачу
перераховуються бюджетні кошти і надається право їх використовувати, є
план використання бюджетних коштів. Одержувачем бюджетних коштів є
підприємства і організації, що не мають статусу бюджетної установи, які
отримують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені
органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання
послуг безпосередньо через розпорядників бюджетних коштів. План
використання бюджетних коштів одержувачами затверджується їх керівниками
за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні
кошти. За відсутності зазначеного планового документа видатки з рахунка
одержувача не здійснюються. Тому потрібно відрізняти одержувачів коштів
бюджету від підприємств, установ і організацій, які отримують бюджетні
кошти за виконані роботи (надані послуги тощо).
Оплата видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (оплата
рахунків і виплати готівкою) проводиться як шляхом безготівкових
платежів безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності,
організацій та установ, що виконали роботи або надали послуги
розпорядникам (одержувачам) коштів, так і через надання чеків на
отримання готівки в установах банків на цілі, передбачені в кошторисах
доходів та видатків розпорядників коштів або планах використання
бюджетних коштів одержувачів.
Для обліку доходів і видатків розпорядників та одержувачів коштів на їх
ім’я відкриваються реєстраційні рахунки. Реєстраційні рахунки — це
рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства
розпорядникам і одержувачам коштів державного та місцевих бюджетів для
обліку операцій за коштами загального фонду відповідного бюджету.
У зв’язку із включенням до складу бюджету коштів спеціального фонду
розпорядникам коштів в органах казначейства відкриваються також
спеціальні реєстраційні рахунки. Спеціальні реєстраційні рахунки — це
рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів усіх ступенів та
одержувачам коштів відповідного бюджету для обліку доходів і видатків,
передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду. До кожного
реєстраційного та спеціальних реєстраційних рахунків в органах
Державного казначейства відкриваються особові картки (табл. 39—44), які
містять інформацію про виділені бюджетні кошти на оплату витрат, суми їх
використання та залишку.
У міру зарахування коштів на реєстраційні рахунки розпорядників на
підставі виписки та реєстрів на виділення бюджетних асигнувань
проводяться записи в особових картках. Виписки з реєстраційних рахунків,
що підтверджують зарахування коштів, видаються розпорядникам або
одержувачам коштів.
Виписки з реєстрів за рахунками складаються в двох примірниках, з
обов’язковим зазначенням призначення коштів, які надійшли з Державного
бюджету, кодів їх бюджетної класифікації, дати і підпису виконавця.
Перший примірник виписки з реєстрів видається розпоряднику коштів, а
другий — залишається в операційному підрозділі Держказначейства.
Одночасно з цим в особових картках (див. табл. 39—44) розпорядників
коштів зазначається сума коштів, виділених на здійснення витрат.
Після отримання виписки з реєстраційного рахунка розпорядник коштів
протягом операційного дня (з 9 до 13 год.) подає до органу Державного
казначейства, в якому відкриті його реєстраційні рахунки, необхідні
документи для проведення платежів (рахунки-фактури, накладні,
товаротранспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт,
акти виконаних робіт тощо) і платіжні доручення. На підставі цих
документів відповідний орган Державного казначейства переказує кошти за
надані послуги, виконані роботи безпосередньо суб’єктам господарської
діяльності або відмовляє в оплаті. Схема документообороту і процес
безготівкової оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних
коштів з рахунків загального чи спеціального фондів Державного і
місцевого бюджету показані на рисунках 18—19.
Особові картки до спеціальних реєстраційних рахунків ведуться окремо за
кожним видом видатків спеціального фонду та за кодами класифікації
видатків (див. табл. 40—44). Усі інші дії з оплати витрат розпорядників
і одержувачів бюджетних коштів по спеціальному фонду здійснюються в тому
самому порядку, що й з оплати витрат розпорядників бюджетних коштів по
загальному фонду, тільки в межах загального залишку коштів на рахунку.
Для одержання коштів готівкою (на заробітну плату, стипендії, службові
відрядження тощо) розпорядник або одержувач коштів подає до Управління
обслуговування кошторисів або операційного відділу органу Державного
казначейства заявку на видачу готівки (табл. 45). Заявка виписується
розпорядником чи одержувачем коштів на уповноважену особу, з якою у
нього укладено договір про повну матеріальну відповідальність і яка має
право отримувати і видавати кошти.
При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом з
довіреністю подаються платіжні доручення на перерахування сум податку на
доходи фізичних осіб, сум нарахувань до фондів соціального страхування
та сум страхових внесків до Пенсійного фонду. Чек виписується на ім’я
особи, яка вказана в заявці на видачу готівки.
На підставі належно оформленого грошового чека (табл. 46) уповноважена
особа розпорядника коштів отримує готівку з відкритого в установі банку
поточного рахунка органу Державного казначейства. Невикористана готівка
повертається на цей самий поточний рахунок за спеціальними документами.
У них обов’язково вказується номер відповідного реєстраційного рахунка.
Схема документообороту і порядок отримання готівки розпорядником чи
одержувачем коштів показані на рис. 20.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
