.

Об’єктивна необхідність та суть фінансів. Функції фінансів. Фінансова політика, її зміст та завдання. Соціально-економічна суть і функції бюджету держ

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 10169
Скачать документ

Контрольна робота

Об’єктивна необхідність та суть фінансів. Функції фінансів. Фінансова
політика, її зміст та завдання. Соціально-економічна суть і функції
бюджету держави

План

Вступ.

1. Об’єктивна необхідність та суть фінансів.

2. Функції фінансів.

3. Фінансова політика, її зміст та завдання.

4. Соціально-економічна суть і функції бюджету держави. 1. Об’єктивна
необхідність та суть фінансів

Фінанси – складне, багатогранне явище. Має різноманітні ознаки та форми
прояву. Термін “фінанси” походить від латинських слів “finantio”,
“finantia” і означає:

1. платіж на користь держави;

2. обов’язкову сплату грошей.

На початку зародження фінанси використовувались для:

1. позначення платежів і доходів як у грошовій, так і у натуральній
формі на користь держави і для виконання нею своїх функцій;

2. позначення грошових сум і грошової плати;

3. позначення різних форм зиску і несправедливого зменшення доходів
населення. Використання фінансів не підлягало будь-якому контролю з боку
населення. Фінанси розглядаються:

1. у вузькому розумінні – грошові відносини і фінансова діяльність, що
відображаються у доходах і витратах окремих суб’єктів фінансових
відносин;

2. у широкому трактуванні – відносини, що складаються у суспільстві в
процесі руху вартості створеного ВВП, який, у свою чергу, відображається
у грошових потоках, що виникають між окремими суб’єктами фінансових
відносин і пов’язані з формуванням відповідних доходів та здійсненням
видатків.

Найбільш поширеним є такі визначення фінансів:

1. як специфічна економічна діяльність на мікрорівні;

2. застосування різноманітних економічних прийомів і методів для
максимізації достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного
в справу (Е. Нікбахт і А. Гропеллі).

Таким чином, фінанси – це система економічних відносин, за допомогою
яких здійснюється формування та використання централізованих і
децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і
завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.

Функції фінансів

Функції фінансів окреслені на рисі .2.

Традиційно фінанси виконують дві функції:

1) розподільчу;

2) контрольну.

Розподільча – основна для фінансів. Проявляється в процесі розподілу ВВП
та національного доходу шляхом утворення фондів грошових коштів і
використання їх за цільовим призначенням. Основні об’єкти фінансового
розподілу наведені на рис. 1.3.

Об’єкти розподільчих відносин

У процесі розподілу вартості ВВП і НД беруть участь держава, юридичні
особи т домогосподарства (рис. 1.4.).

Механізм дії розподільчої функції фінансів включає:

Первинний розподіл – розподіл вартості ВВП, доходів підприємств та
формування первинних доходів суб’єктів, зайнятих у створенні ВВП. До
первинних доходів відносять:

1. зарплату – для фізичних осіб;

2. прибуток – для юридичних осіб;

3. надходження від державних послуг, використання державних ресурсів –
для держави.

Фінансова політика, її зміст та завдання

Фінансова політика визначається як:

1. політика держави та інших суб’єктів господарювання у сфері фінансів;

2. складова частина економічної політики держави (суб’єктів економіки);

3. сукупність фінансових заходів (розподільчих і перерозподільчих), які
здійснюються відповідними суб’єктами через фінансову систему.

Залежно від рівня економічної системи розрізняють:

1. фінансову політику держави (макрорівень);

2. фінансову політику підприємства (мікрорівень).

Зміст фінансової політики держави виражається в єдності її ланок. Ланки
фінансової політики:

1. розробка науково-обґрунтованих концепцій розвитку фінансів;

2. визначення основних напрямів використання фінансів, виходячи із
необхідності вирішення економічних і соціальних завдань, що стоять на
даний момент перед державою;

3. здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених
цілей.

Мета – оптимальний розподіл ВВП між галузями національної економіки,
соціальними групами населення, територіями.

Завдання – забезпечення реалізації тої чи іншої державної програми
відповідними фінансовими ресурсами.

Форми вираження фінансових заходів:

1. фінансове законодавство;

2. фінансовий механізм (система форм і методів мобілізації фінансових
ресурсів);

3. структура доходів і видатків бюджету держави.

Залежно від характеру заходів і часу, на які вони розраховані,
розрізняють: фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія – основні напрямки використання фінансів на тривалу
перспективу. Прикладом стратегічних завдань і відповідно їх фінансового
забезпечення є впровадження власної грошової одиниці, проведення
приватизації, подолання інфляції, спаду виробництва.

*

*

j¦aL

ний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.

Фінансова політика підприємства – це система форм та методів, які
використовуються для фінансового забезпечення його функціонування і
досягнення визначеної мети.

Основні завдання фінансової діяльності підприємства:

1. фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської та
інвестиційної діяльності;

2. пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення
рентабельності і платоспроможності;

3. виконання фінансових зобов’язань перед господарськими суб’єктами,
бюджетом, банками;

4. мобілізація фінансових ресурсів у розмірах, необхідних для
фінансування розвитку, збільшення власного капіталу тощо;

5. контроль за ефективним, цільовим розподілом і використанням
фінансових ресурсів.

Перерозподіл – полягає у створенні і використанні вторинних доходів
(централізованих фондів) за рахунок розподіленої вартості. Його
необхідність пов’язується із:

– утриманням невиробничої сфери;

– забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх
функцій. До вторинних доходів відносять:

1. загальнодержавні доходи (бюджет, цільові державні фонди, відомчі
фонди міністерств і відомств;

2. корпоративні доходи (фонди підприємств).

Вторинний розподіл – другий етап перерозподілу в частині формування
доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній (невиробничій) сфері.

У результаті розподілу (первинного і вторинного) та перерозподілу
створеної вартості в усіх власників, груп населення утворюються кінцеві
доходи, з використанням яких пов’язана заключна стадія руху НД і
відтворювального процесу – його споживання.

Контрольна функція – породжена розподільчою природою фінансів:

1. відображає властиві фінансам ознаки, які. полягають у їх здатності
сигналізувати про проходження розподільчого процесу, тобто виступати
інструментом перевірки правильності утворення, розподілу і використання
фондів грошових коштів у процесі господарювання;

2. охоплює всі сторони діяльності суспільства і суб’єктів економіки;

3. знаходить свій прояв у фінансовому контролі, який є одним із
найдієвіших видів контролю.

Фінансовий контроль здійснюють відповідні фінансові органи (інституції),
до яких в Україні належать Міністерство фінансів, Державне казначейство,
Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова служба та інші.

У ринковій економіці поряд з названими функціями виділяють ще такі:
функцію формування фондів грошових коштів: функцію використання фондів
грошових коштів: функцію відтворення; функцію стимулювання. Разом з тим
вказані функції мають розподільні ознаки, а тому їх можна об’єднати в
цілісну розподільчу функцію.

Соціально-економічна суть і функції бюджету держави

Державний бюджет – складова ланка державних фінансів. Функціонування
бюджету держави визначається такими причинами:

1. існуванням товарно-грошових відносин;

2. функціонуванням держави;

3. потребами розширеного відтворення.

Бюджет держави можна розглядати з трьох позицій (рис. 6.1).

За економічним змістом За матеріальним змістом За формою прояву

Рис. 6.1. Суть бюджету держави як соціально-економічної категорії

За функціональною будовою бюджет включає дохідну і видаткову частини
(рис. 6.2).

Джерела формування Напрями
використання

1 податкові надходження Державний бюджет 1 економічна діяльність держави

2 неподаткові надходження

2 соціальна сфера і соціальний захист населення

3 доходи від операцій з

3 державне управління, правоохоронна діяльність

капіталом

4 національна оборона

4 бюджетні трансферти

5 зовнішньоекономічна діяльність

5 цільові бюджетні фонди

6 обслуговування державного боргу

Рис. 6.2. Механізм формування та використання бюджетного фонду

Суть бюджету виражається через функції, які він виконує. Державний
бюджет як складова ланка фінансової системи виконує розподільчу і
контрольну функції. Особливості розподільчої функції бюджету:

1. основним об’єктом розподілу виступає чистий дохід суспільства –
національний дохід;

2. одна і та ж частина національного доходу може багаторазово проходити
через бюджетний розподільчий механізм (наприклад, прибуток, заробітна
плата);

3. багатоканальність грошових потоків.

В умовах сьогодення суттєво зростає роль бюджету як фінансового важеля.
Бюджетна політика має забезпечувати вирішення наступних важливих
завдань:

1. забезпечення фінансової стабілізації;

2. стимулювання інвестиційної активності;

3. скорочення непродуктивних виплат з бюджету;

4. зміцнення дохідної частини бюджету за рахунок удосконалення системи
оподаткування;

5. створення системи дієвого фінансового контролю за ефективним
використання державних видатків;

6. посилення контролю за величиною державного боргу.

Література

За ред. Доброзіної «Загальна теорія фінансів» М.1995.

В.М. Опарін «Фінанси» Загальна теорія. Навий посібник. К.1999.

За економічним змістом

За матеріальним змістом

За формою прояву

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019