.

Методика та організація обліку фінансових результатів у системі фінансового обліку та відображення їх у звітності (на прикладі спиртзаводу) (дипломна)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
1259 23113
Скачать документ

Дипломна робота

на тему:

Методика та організація обліку фінансових результатів у системі
фінансового обліку та відображення їх у звітності (на прикладі
спиртзаводу)

Зміст

Вступ

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

Характеристика нормативної бази з питань дослідження.

1.2. Суть та види фінансових результатів.

1.3 Методика розрахунку фінансових результатів згідно П(С)БО.

Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

2.1 Облік фінансових результатів від звичайної діяльності.

2.2. Облік фінансових результатів від надзвичайної діяльності.

2.3.Облік податку на прибуток.

Розділ 3. АУДИТ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

3.1. Методи аналізу фінансового стану підприємства

3.2 Аудит обліку доходів і результатів діяльності.

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Основною метою діяльності підприємств усіх форм власності незалежно від
галузевої належності, виду діяльності та інших чинників є отримання
доходів у розмірі, достатньому для покриття витрат і подальшого розвитку
виробництва. Проте, сучасні умови господарювання та стан економіки
України зумовлюють поступове зменшення кількості прибуткових підприємств
і відповідно, збільшення збиткових. Причинами цього є порушення
пропорцій у розвитку промисловості та сільського господарства, зниження
купівельної спроможності споживачів, підвищення податкового тиску,
недоліки у проведенні приватизації державних підприємств та земельної
реформи та інше. Проте підприємства самостійно шукають вихід із
кризового становища з метою підвищення платоспроможності,
конкурентноздатності власної продукції та покращення фінансового стану.

Для ефективного управління діяльністю керівники, власники, менеджери та
інші управлінці повинні мати економічну інформацію, яка відповідає їх
потребам. Формування такої достовірної, точної, оперативної та повної
інформації відбувається у системі бухгалтерського обліку. На
сьогоднішній день у нашій країні проходить процес реформування обліку з
метою максимального наближення до міжнародної системи і використання
прогресивного досвіду економічно розвинутих країн. Безумовно, що жодна
реформа не може відбуватися абсолютно безболісно. Тому впровадження
Національних стандартів обліку та нового Плану рахунків викликає певні
труднощі як у бухгалтерів-практиків, так і у науковців. Про це свідчить
велика кількість публікацій у періодичних виданнях облікового характеру.
Однією з важливих частин бухгалтерського обліку, яка потребує особливої
уваги, є облік фінансових результатів та їх відображення у звітності. Це
пов’язано з тим, що саме від фінансових результатів, їх правильного
обліку, контролю, аналізу та аудиту, залежить фінансово-майновий стан та
ефективність діяльності підприємства. Усе вище сказане зумовило
актуальність та вибір теми дипломної роботи.

Мema і завдання дослідження полягає у вивченні діючої методики обліку,
контролю, аналізу та аудиту фінансових результатів У відповідності із
Законом України “Про бухгалтерський облік і Звітність в Україні”,
національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та
діючого плану рахунків; обгрунтування та розробка пропозицій щодо
удосконалення методики та організації обліку та аудиту фінансових
результатів.

Предметом та объектом дослідження є методика та організація обліку
фінансових результатів у системі фінансового обліку та відображення їх у
звітності. Дипломна робота виконана на прикладі Ковалівського
спиртозаводу.

Обсяг та структура роботи. Дипломна робота складається з трьох розділів,
висновків та списку використаної літератури (51 джерел). Робота
викладена на 77 сторінках друкованого тексту, містить 3 таблиць, 8 схем
та 4 графіків.

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

Характеристика нормативної бази з питань дослідження.

Згідно з Національним та Міжнародним стандартами з бухгалтерського
обліку термін “дохід” означає валовий приплив (надходження) економічної
вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної
діяльності підприємства. Коли ці припливи сприяють збільшенню власного
капіталу, окрім збільшення, яке пов’язане з внесками акціонерів, то його
називають прибутком, коли зменшенню – то збитком.

Концептуальне визначення валового доходу, як збільшення економічних
вигод, протягом звітного періоду в формі надходження (збільшення)
активів чи зменшення зобов’язань, яке веде до зростання власного
капіталу (крім вкладів власників), подане у статті 7 П(С)БО 3, окремі
статті Положення конкретизують це поняття по відношенню до таких
операцій, як реалізація товарів і послуг, дивіденди, відсотки, отримання
доходів внаслідок використання іншими підприємствами активів даного
підприємства та інші.

Правило визнання доходу від продажу, реалізації готової продукції,
товарів – це дата, коли підприємство:

( передало значний ризик і винагороду від володіння товаром покупцю;

( не зберігає ні такої спадкоємності керівництва, яка звичайно пов’язана
з володінням, ні ефективного контролю за реалізованими товарами;

( може достовірно виміряти суму доходу;

( має впевненість, що економічні вигоди внаслідок реалізації і
надійдуть;

( може із значним ступенем достовірності оцінити фактичні чи очікувані
витрати (рис. 1.1.).

Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі
принципів нарахування та відповідності. Тому доходи визнаються, коли
бони відбуваються ( а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові
кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких
вони відносяться.

Застосування принципів нарахування та відповідності під час (визнання
доходу як елемента обліку про фінансові результати рідбувається таким
чином(рис. 1.1).

ДОХОДИ

види

Підлягали отриманню та отримані у звітному періоді Підлягали отриманню,
але не отримані у звітному періоді отримані, але не підлягали отриманню
у звітному періоді

визнання

Доходи звітного періоду

е-‘”. ‘ 1

Доходи майбутніх періодів

Звіт про фінансові результати

Баланс

Фінансові звіти

Рис 1.1. Визнання доходу у фінансовому обліку та звітах під час

використання нринущсиня -нарахування

Для визначення моменту визнання доходу потрібно знати економічний зміст
господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Внаслідок
врахування вимог принципу превалювання змісту над формою дохід від
продажу реалізації може бути визначений як на датy відвантаження, так і
до чи або після неї

1.2. Суть та види фінансових результатів.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 визначені три види
доходів:

1) продаж готової продукції (або куплених товарів);

2) надання послуг (виконання робіт);

3) проценти, роялті, дивіденди та інші види доходу.

В міжнародній практиці ці доходи характеризуються за такими типами
діяльності:

( звичайні від поточної основної діяльності, яка визначена статутом
(іншої) діяльності, інвестиційної або фінансової діяльності (дивіденди,
проценти тощо);

( надзвичайні (стягнені сплачені штрафи, пені, неустойки, пожежа,
повінь, тощо).

Як видно з вищенаведеного, доходи перш за все поділяють за видами,
діяльності, і внаслідок якої вони виникають, від звичайної та
надзвичаиної діяльності (події).

Звичайна діяльність – це будь-яка діяльність підприємства, а Вгакож
операції, які забезпечують ЇЇ або виникають внаслідок здійснення такої
діяльності.

Прикладами звичайної діяльності є виробництво та реалізація юдукції,
розрахунки з постачальниками і замовниками, працівниками, банківськими
установами, податковими органами тощо. Списання знецінених запасів,
переоцінка короткострокових інвестицій, курсові різниці, економічні
санкції за господарськими договорами, за порушення податкового
законодавства також належить до звичайної діяльності як операції, які її
супроводжують.

Ті ж самі події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і
звичайними для іншого. Наприклад, втрати від того розглядатимуться як
надзвичайні для підприємства, яке їх Ізнало, та звичайними витратами для
страхової компанії, яка цйснює* страхування від таких випадків.

Звичайну діяльність поділяють на операційну та не операційну (фінансову
та інвестиційну).

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші
види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або Реалізацією
продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення
підприємства та забезпечують основну частину його доходу.

Досліджуване підприємство – Ковалівський спирт завод займається
виробництвом спирту етилового ректифікованого “Екстра” вищої очистки по
ГОСТу 5962-67 із зерна і меляси. Випускається горілка і горілчані вироби
по ГОСТу 12712-80 із спирту “Екстра” вищої очистки із використанням
різних інгредієнтів, ароматичних спиртів, цукру, меду і лимонної кислоти
та ін. В асортименті заводу входить 30 сортів горілок і
лікеро-горілчаних виробів.

Цех мінеральної води випускає воду природно-столову Ковалівська по ДСТУ
878-93 з загальною мінералізацією 0,4-0,9 г/дм3.

Розрахункові документи вважаються пред’явленими покупцеві (замовникові)
з моменту передачі їх цьому покупцеві (замовникові) способом,
передбаченим договором (якщо розрахунки здійснюються без установ банків)
або подачі їх в установу банку (якщо розрахунки здійснюються через
установи банків).

Якщо за умовами договору (контракту) продукцію приймає покупець
(замовник) безпосередньо на підприємстві – виготовлювачі, то вона
вважається реалізованою після передачі її покупцеві (замовникові),
оформлення документами, передбаченими умовами договору (контракту) і
пред’явлення розрахункових документів покупцеві (замовникові).

Реалізованою вважається також продукція, за яку покупець одержав гроші
(або відповідну суму вартості).

Для комерційного торговельного підприємства такими будуть операції з
придбання та реалізації товарів, для виробничого (придбання матеріалів і
сировини, виготовлення продукції та її реалізація, для інвестиційної
компанії – формування портфелю інвестицій тощо.

Витрати, пов’язані з основною діяльністю, розрізняють за
функціями-виробництво, управління, збут та інші.

Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація тих необоротних
активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів
грошових коштів.

Фінансова діяльність визначає діяльність, яка призводить до змін розміру
і складу власного та позичкового капіталу підприємства.

При побудові обліку доходів відкривають такі рахунки, котрі Пов’язані з
цими видами діяльності:

дохід від участі в капіталі;

інші фінансові доходи (прибутки);

інші доходи (прибутки).

Надзвичайна діяльність – операції або події, які відрізняються від
звичайних і не відбуваються часто або регулярно.

До надзвичайних подій відносять операції такого типу: стихійне лихо
(землетрус, повінь, смерч тощо), пожежа, техногенні аварії тощо.
Покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел
враховується під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайної
події як доходи.

1.3 Методика розрахунку фінансових результатів згідно П(С)БО.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання,
що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу
за рахунок внесків учасників підприємства ), за умови, що оцінка доходу
може бути достовірно визначена.

Taк само i інші активи, дохід визнається, якщо його оцінка доходу може
бути визначена. Наведені критерії визнання доходу, застосовуються окремо
до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосувати до окремих
елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це
випливає із суті такої господарської операції ( операцій ). Окремі
категорії складають дохід від реалізації продукції (товарів, інших
активів) та дохід від надання послуг. Це пов’язано з тим, що до визнання
цих видів доходу пред’являються додаткові умови. Не визнається дохід,
якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та
іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову
справедливу вартість.

Визначений дохід ( виручка ) від реалізації продукції ( товарів, робіт,
послуг ) не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та
безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості
визнається витратами підприємства.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і

обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджет й
позабюджетних фондів;

сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним
договором на користь комітента, принципала тощо;

сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено
відповідним договором;

надходження, що належать іншим особам;

надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Деякі з зазначених надходжень мають особливий порядок відображення в
обліку. Зокрема це стосується ПДВ, акцизу та інших податків, які входять
до ціни продажу, а також надходжень за (договором комісії, агентським та
іншим аналогічним договором. відповідно до вимог П(С)БО 3 “Звіт про
фінансові результати” до складу доходу від реалізації продукції,
товарів, робіт або послуг включається вся сума надходжень, тобто без
врахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих
податків (ПДВ, акцизу тощо ). Таким чином, зазначені надходження мають
бути відображені за кредитом рахунків з обліку доходів, а потім
вираховуються проведенням через дебет того самого рахунку, або дебет
рахунку 704 “Вирахування з доходу”. Інші надходження, які не визнаються
доходом відображаються в обліку проведеннями без застосування рахунків 7
класу.

Різні види доходу від продажу (реалізації) мають різні критерії
визнання.

Так, дохід від реалізації готової продукції визнається, якщо:

підприємство передало покупцеві суттєвий ризик і вигоди, пов’язані з
правом власності на готову продукцію;

підприємство не бере подальшої участі у керівництві, пов’язаному з
володінням, і не здійснює ефективного контролю за проданою продукцією;

сума доходу може бути достовірно оцінена;

ймовірне отримання підприємством економічних вигод, пов’язаних з
операцією;

затрати, які були або будуть понесені в зв’язку з операцією, можуть бути
достовірно визначені.

Останнє означає, що дохід не може бути визнаний, якщо витрати не
підлягають достовірній оцінці. Тому будь-який аванс, вже отриманий за
продаж продукції чи товарів, визнається як зобов’язання.

Аналогічно визнається дохід від продажу товарів торговим приємством.

Виходячи з перших двох вимог важливе значення при визнанні доходу мають
умови договору (контракту ) продажу активу. Якщо умовами договору
передбачено, що право власності на продукцію переходить до покупця, з
моменту її доставки на склад, то відповідно, всі ризики транспортування
несе продавець, і тому проведення з відображення в обліку доходу буде
зроблено після підтвердження факту оприбуткування продукції на склад
покупця. Якщо ж умовами Контракту передбачено, що право власності на
продукцію переходить покупцю з моменту її завантаження на транспортні
засоби, то проведення з відображення доходу робиться після підтвердження
акту списання продукції з складу продавця.

Визнаний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної
безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості
дізнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом)
Бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”.

Особливість визнання доходу пов’язаного з наданням послуг полягає в
тому, що він визнається, виходячи зі ступеня завершеності Операції з
надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений за
наявності всіх наведених вище умов:

можливості достовірної оцінки доходу;

ймовірності надходження економічних вигод від надання послуг;

можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на
дату балансу;

можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та
необхідних для їх завершення.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений
і не існує ймовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не
визнається, а зазначені витрати визнаються витратами звітного періоду.
Якщо надалі сума доходу буде оцінена, то дохід визнається за такою
оцінкою. У разі сумніву щодо отримання суми, раніше визнаної як дохід,
неоплачена сума, стосовно якої перестає існувати ймовірність оплати,
визнається як витрати.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:

вивченням виконаної роботи;

визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у
загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку із
наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат,
здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають
обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій)
за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного
його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще
визначає ступінь завершеності надання послуг).

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно
визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі
визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Узагальнюючи інформацію відносно визнання доходу від надання послуг
можна зробити висновок, що є два підходи (фактично методи) визначення
доходу з надання послуг:

1) метод рівномірного нарахування (коли не має можливості визначити
оосяг виконання);

2) метод поетапного завершення (на основі процента готовності або
питомої ваги затрат.

Перший варіант має дві модифікації:

1) експертна оцінка (фактичне вивчення) виконаного обсягу робіт;

2) процент готовності (характеристик співвідношення).

Друга модифікація можлива з використанням таких характеристик
співвідношення:

(1.1)

(1.2)

У підприємства від надання в користування іншим особам с активів виникає
дохід у вигляді процентів, роялті та девідендів. Для цілей
бухгалтерського обліку зазначені терміни мають таке значення:

1.Проценти – це плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів
або сум, що заборговані підприємству.

2.Роялті – платежі за використання нематеріальних активів підприємства
(патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів
тощо).

3.Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками
(власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі
підприємства.

Дохід, який виникає у підприємства у вигляді процентів, роялті та
дивідендів визначається, якщо виконуються такі умови:

імовірне надходження економічних вигод, повязаних з такою операцією;

дохід може бути достовірно оцінений.

Такий підхід повинен визнаватися у такому порядку:

( проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать,
виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними
активами;

( роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним
змістом відповідної угоди;

( дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої
вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

У разі відстрочки платежу, внаслідок чого виникає різниця між
справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх
еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи,
послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді
процентів.

При фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку істотним
є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.

Валовий дохід містить у собі валовий приплив економічної вигоди, що його
одержало (або може одержати) підприємство. Суми, які утримуються у формі
податків (акцизний збір, додана вартість тощо), не становлять
економічної вигоди. Тому вони виключаються із ваового доходу та
визначають процес формування чистого доходу.

Чистий дохід – це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які
визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які
отримуються від імені третьої сторони, податок з продажу, мито, будь-які
надані торговельні знижки.

Чистий дохід (Дч), отриманий чи очікуваний до отримання, визначається за
формулою:

Дч=ДВ-П-ДТР-Зн-Уц-ПТ-М, (1.3)

де ДВ: валова сума грошових коштів, яка надійшла або має надійти на
рахунки в банку чи до каси підприємства;

П – податки, що підлягають перерахуванню до державного бюджету;

ДТР – доходи, отримані на користь третіх осіб (крім держави);

Зн – знижки;

Уц – уцінки;

ПТ – повернення товарів за умовами укладеного договору;

М – мито:

В окремих випадках оцінка доходу здійснюється за окремими правилами:

підприємство здійснило операцію обміну готової продукції або товарів
(або послуг) на товари або послуги, готову продукцію, які є подібні по
суті та вартості. У цьому випадку дохід не визнається;

в окремих випадках дохід оцінюється за справедливою вартістю отриманих
готових виробів, товарів або послуг, скорегованих на суму будь-яких
переданих грошових коштів (або їх еквівалентів). Сума доходу у цьому
випадку розраховується за формулою:

Дч=Вспр – ГК, (1.4)

де Дч – дохід чистий;

Вспр – справедлива вартість отримання товарів;

ГК – сплачені за цієї ж операцією грошові кошти або їх еквіваленти.

Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою
вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню
підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або
одержаних грошових коштів або їх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або
підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити
неможливо, то дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт,
послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим
бартерним контрактом.

Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

2.1 Облік фінансових результатів від звичайної діяльності.

Порядок- формування в обліку інформації про доходи від звичайної
діяльності підприємства її розкриття у фінансовій звітності визначаються
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”,затвердженим
наказом МФУ від 29.11.99 p. № 290.

Для обліку доходів та фінансових результатів, а також для надання Звіту
про фінансові результати призначені рахунки класів 7 і 8.

Рахунки класу 7 використовуються для обліку доходів і фінансових
результатів і групуються відповідним чином .

Рахунки класу 8 призначені для накопичення інформації про витрати за
елементами. Ця інформація необхідна для заповнення відповідноґо розділу
Звіту про фінансові результати.

Особливістю обліку доходів є їх класифікація за видами діяльності.
Найменування рахунків і субрахунків до них є докладним описом складу
доходів з віднесенням їх до конкретного виду діяльності.

Сьогодні вся діяльність підприємства поділяється на звичайну та
надзвичайну.

У свою чергу, звичайна діяльність включає в себе операційну,фінансову та
іншу звичайну діяльність.

У зв’язку з цим всі доходи поділяються на операційні, фінансові, доходи
від іншої звичайної діяльності, а також надзвичайні доходи.

Фінансовий результат від операційної діяльності включає в себе
фінансовий результат від основної діяльності (як правило, результат від
реалізації), а також прибуток або збиток від іншої операційної
діяльності.

Для відображення загального доходу (всієї виручки) від реалізації у
Звіті про фінансові результати передбачена стаття “Дохід (виручка) від
реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг)”.

Для обліку виручки від реалізації новим Планом рахунків значений рахунок
70 “Доходи від реалізації”. У свою чергу, собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг) обліковується на рахунку 90
“Собівартість реалізації”.

Для одержання чистого доходу у дебет рахунку 70 відносяться ПДВ,
акцизний збір, інші обов’язкові податки та збори, що сплачуються з
виручки від реалізації, а також та частина доходу, яка належить
підприємству (виплати за договорами комісії, спільної діяльності та
інші).

При визначені доходу від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг)
з валової реалізації вираховуються повернення і оцінка зданих товарів; а
також знижки з продажів за дострокову оплату праці.

Для відображення в обліку повернення товарів, а також інших сум, що
підлягають вирахуванню з доходів, новим Планом рахунків передбачений
субрахунок 704 “Вирахування з доходу”.

Дебетовий оборот за цим рахунком відображається за статтею “Інші
вирахування з доходу” та вираховується від суми валової реалізації у
Звіті про фінансові результати.

Доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) обліковується на
окремому рахунку 70 “Доходи від реалізації”.

Зіставлення чистих доходів від реалізації і собівартості лізованої
продукції дає можливість визначити валовий фінансовий результат
(прибуток або збиток).

У кінці року сальдо рахунки 70 і 90 списуються на субрахунок 791
“Результат основної діяльності”, за даними якого визначається прибуток
або збиток від основної діяльності.

Бухгалтерські записи з обліку операцій, пов’язаних з одержанням
фінансових результатів від реалізації товарів, робіт, послуг такі:

1. Відображено у складі доходу виручку від реалізації товарів, робіт,
послуг за продажними цінами:

Дт 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”

Кт 70 “Доходи від реалізації”.

2. Нараховано ПДВ, акцизний збір, інші податки та обов’язкові платежі,
що сплачуються з виручки від реалізації:

Дт 70 “Доходи від реалізації” –

Кт 64 “Розрахунки за податками й платежами”.

3. Списано виробничу собівартість готової продукції:

Дт 90 “Собівартість реалізації” –

Кт 28 “Товари”.

4. Віднесено суму доходу (виручки) від реалізації за мінусом ПДВ
назбільшення фінансового результату від основної діяльності:

Дт 70 “Доходи від реалізації” –

Кт 791 “Результат основної діяльності”.

5. Списано собівартість реалізації на зменшення фінансового результату
від основної діяльності:

Дт 791 “Результат основної діяльності” – Кт 90 “Собівартість
реалізації”.

Доход від реалізації робіт (послуг) визнається, якщо:

може бути достовірно визначена сума доходу;

існує впевненість у надходженні економічних вигод від надання послуг
(виконаних робіт);

може бути достовірно визначений ступінь завершеності здійснення послуг
(виконання робіт);

можлива достовірна оцінка здійснених витрат, а також витрат, необхідних
для завершення робіт.

Оцінка ступеня завершеності робіт (надання послуг) проводиться на
підставі вивчення виконаної роботи:

визначення питомої ваги обсягу послуг, виконаних на певну дату, у
загальному обсязі послуг, які повинен бути надані;

визначення питомої ваги витрат, здійснених у зв’язку з наданням на певну
дату, у загальній сумі послуг, що очікуються.

Таким чином, дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання
послуг) не означає виникнення доходів від реалізації. І навпаки, доход
може бути визнаний до здійснення факту відвантаження (якщо виконані всі
критерії визнання доходу). Це означає, що не весь відвантажений товар
буде відображатися у складі доходу (виручки) від реалізації, як це було
раніше.

У випадку, якщо до моменту відвантаження продукції акцептовано документи
на її оплату, право власності, згідно з договором, перейшло до покупця,
але вона знаходиться на відповідальному зберіганні у виробника, у Звіті
про фінансові результати буде визнаний доход від реалізації такої
продукції з одночасним відображенням собівартості реалізації,
збільшенням дебіторської заборгованості покупця, нарахуванням ПДВ та
інших податків з обороту.

Якщо ж доход, відображений за даними бухгалтерського обліку, відповідає
критеріям визнання доходу, його необхідно виключити зі складу доходу (та
відсторнувати записи, пов’язані з реалізацією).

При цьому повинна бути відновлена виробнича собівартість готової
продукції (товарів, незавершеного виробництва) у складі відповідних
статей балансу.

Виходячи з цього наведемо приклад: підприємство може здати товар
незадовільної якості, у зв’язку чим існує ймовірність повернення
проданого товару покупцями. Згідно умовами договору покупець має право
відмінити покупку. У такому випадку піприємство-продавець зберігає за
собою зобов’язання перед покупцем у зв’язку з невпевненістю в тому, чи
будуть одержані гроші від покупця або товар буде повернений. Іншими
словами, відсутня достатня впевненість в одержанні економічних вигод
підприємством. Тому доход від продажу такого товару буде відображений
після закінчення строків можливого повернення покупцем товарів за
умовами договору.

Доход не буде визнаватися також у тому випадку, якщо відвантажені товари
підлягають монтажу, який не виконаний на момент відвантаження і є
значною частиною контракту. У цій ситуації значний ризик володіння
зберігається у підприємця – продавця.

У багатьох випадках одержання економічних вигод пов’язано з значною
невпевненістю. Тому доход може бути визнаний, коли впевненість зникне
або компенсація буде одержана.

Незначний ризик володіння зберігається за підприємством у випадку
продажу товару з надання гарантійного ремонту. В даному випадку ризик є
незначним, тому доход, як правило, визначається на продажу (якщо
виконуються всі інші критерії визнання доходу).

Слід також звернути увагу на собівартість реалізованої продукції.
По-перше, при визначені собівартості реалізації продукції варів)
підприємство використовує один із методів оцінки запасів їх вибутті
(ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості, нормативних затрат,
ідентифікованої собівартості та роздрібних цін).

По-друге, до собівартості реалізованої готової продукції не включаються
загально господарські витрати та відсотки за кредит. І по-третє, згідно
зі Стандартом 16 “Витрати” до собівартості готової продукції не
включається сума постійних нерозподілених загально виробничих витрат,
розрахованих з урахуванням нормальної виробничої потужності. Такі
витрати відносяться на збільшення собівартості реалізованої продукції
звітного періоду.

Тепер перейдемо до розгляду інших операційних доходів.

У старій формі Звіту про фінансові результати за статтею “Інші
операційні доходи і витрати” відображались доходи (збитки) від так
званої “Іншої реалізації”. Інший операційний доход старшої форми Звіту в
іу собі доходи від реалізації основних фондів, нематеріальних активів,
матеріальних цінностей, цінних паперів, від здачі в оренду окремих
інвентарних об’єктів основних фондів, від операції з купівлі і продажу
іноземної валюти.

У новій формі Звіту зі складу операційних доходів старої форми
відображаються тільки доходи від реалізації матеріальних цінностей,
доходи від операційної оренди і доходи від операцій купівлі-продажу
валюти. Крім того в новій формі передбачається відображення не кінцевого
фінансового результату від операційної діяльності, а окремими
відображення операційних доходів. У складі операційних доходів
відображається виручка від реалізації за мінусом ПДВ.

Новий План рахунків містить детальний перелік інших операційних доходів.
Для обліку операційних доходів, не пов’язаних з ііеалізацією продукції
(товарів, робіт, послуг), передбачено рахунок 71 “Інший операційний
доход”. Наприкінці року сальдо рахунка 71 списується на субрахунок 791
“Результат основної діяльності”.

Інший .операційний доход містить у собі:

дохід від реалізації іноземної валюти

доход від реалізації інших оборотних активів

доход від операційної оренди активів;

доход від операційних курсових різниць;

відшкодування раніше списаних активів;

доход від списання кредиторської заборгованості;

гранди, субсидії

інші доходи від операційної діяльності.

Бухгалтерські записи з відображення операцій, пов’язаних з утриманням
доходів від іншої операційної діяльності такі:

1. Відображено доход від реалізації оборотних активів:

Дт 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” –

Кт 712 “Доход від реалізації інших оборотних активів”;

2. Нараховано ПДВ у складі доходу від реалізації:

ДТ 712 “Доход від від реалізації інших оборотніх активів” –

Кт 641 “Розрахунки за податками”;

3. Списано реалізовано оборотні активи:

Дт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” –

Кт 20 “Виробничі запаси”;

4.Відображено реалізацію іноземної валюти:

Дт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” –

Кт 711 “Доходи від реалізації іноземної валюти”;

5. Списано вартість реалізованої валюти за курсом НБУ на датy списання:

Дт 942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти” –

Кт 334 “Грошові кошти в дорозі в іноземні валюті”;

6. Віднесено на витрати послуги банку за конвертацію іноземної валюти:

Дт 942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти” –

Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”;

7. Одержано доходи від операційної оренди:

Дт 37 “Розрахунки з різними дебіторами” –

Кт 713 “Доход від операційної оренди активів”;

8. Нараховано ПДВ з вартості орендної плати:

Дт 713 “Доход від операційної оренди активів”;

Кт 641 “Розрахунки за податками”;

9. Одержано доход від операційних курсових різниць:

Дт рахунків 362, 612, 632; –

Кт 714 “Доход від операційної курсової різниці”;

10. Отримані пені, тарифи, неустойки:

Дт Рахунків обліку грошових коштів або рахунки 36, 37 –

Кт 715 “Одержано, пені, штрафи, неустойки”;

11. Списано кредиторську заборгованість по закінченні строків позивної
давності:

Дт рахунків 36,63,68-

Кт 717 “Доход від списання кредиторської заборгованості”;

12. Віднесено до складу операційного доходу кошти, одержані як цільове
фінансування і раніше віднесені на рахунок 48 (одержання цільового
фінансування є систематичним):

Дт 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” –

Кт 718 “Одержані гранти та субсидії”;

13. Віднесено інший операційний доход на рахунок фінансових результатів
по закінченні звітного періоду:

Дт 71 .”Інший операційний доход” –

Кт 791 “Результат основної діяльності”.

2.2. Облік фінансових результатів від надзвичайної діяльності.

Звіт про фінансові результати передбачає окреме відображення доходів від
участі в капіталі ті інших фінансових доходів. Для обліку доходів від
інвестицій призначені рахунки 72 і 73.

На рахунку 72 “Доход від участі в капіталі” відображається прибуток,
отриманий від інвестицій в асоційовані дочірні або спільні підприємства,
облік яких ведеться методом участа в капіталі.

Якщо підприємство, інвестиції в якому обліковуються за методом участі в
капіталі, у звітному періоді отримало чистий прибуток, то підприємство —
інвестор повинно нарахувати доход від участі в капіталі у тій частці, що
йому належить. Цей доход буде відображено за рядком 110 “Доход від
участі в капіталі” Звіту про фінансові результати з одночасним
збільшенням суми інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в
капіталі (за рядком 040 балансу).

Доход від участі в капіталі буде визначено як добуток чистого прибутку
звітного періоду асоційованого, дочірнього і (або) спільного
підприємства на частку у статутному капіталі такого підприємства.

У разі, якщо підприємство, інвестицією в яке обліковуються за методом
участі в капіталі, було отримано збиток, сума збитку підлягає віднесенню
на рахунок 96 (субрахунок рахунка 80) “Втрати від участі капіталі” з
одночасним зменшенням величини інвестицій, облік яких ведеться за
методом участі в капіталі (за рядком 040 балансу).

У свою чергу, доходи за акціями, що складають до 25 % голосів іншого
підприємства, будуть відображатися у Звіті про фінансові результати за
статтею “Інші фінансові доходи” (ряд. 120).

Записи з відображення в обліку інвестицій, облік яких ведеться методом
участі в капіталі наступні:

Відображення інвестором прибутку, одержаного (що належить) і участі в
капіталі:

Дт 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі в капіталі”

Кт 72 “Доходи від участі в капіталі”.

2. Відображення інвестором частини збитків у складі втрат від участі в
капіталі (якщо результатом діяльності підприємства, інвестиції в яке
обліковуються методом участі в капіталі, є збитки):

Дт 96 “Витрати від участі в капіталі” –

Кт 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в
капіталі”.

3.Віднесення доходів від участі в капіталі, одержаних за звітний рік до
складу фінансового результату від фінансових операцій:

Дт 72 “Доходи від участі в капіталі” –

Кт 792 “Результат фінансових операцій”.

4. Списання втрат від участі в капіталі, одержаних за рік, для
визначення фінансового результату від фінансових операцій:

Дт 792 “Результат фінансових операцій” –

Кт 96 “Втрати від участі в капіталі”.

У складі інших фінансових доходів (на субрахунку до рахунка або на
новому рахунку 73 “Інші фінансові доходи2”) будуть відображені
дивіденди, відсотки, доходи від фінансової оренди та інші доходи,
отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, що обліковуються
методом участі в капіталі).

Рахунок 73 використовується для відображення дивідендів, відсотків ті
інших доходів, отриманих від фінансових інвестицій (крім доходів, що
обліковуються методом участі в капіталі).

В кінці року сальдо рахунків 72, 73 списується на субрахунок 792
“Результат фінансових операцій”, що дає можливість визначити результат
від фінансової діяльності підприємства.

Облік операцій, пов’язаних з отриманням інших фінансових доходів
відображається так:

1. Нараховано суму дивідендів, відсотків, роялті, що підлягають
одержанню:

Дт 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” –

Кт 83 “Інші фінансові доходи”.

2. Віднесення інших фінансових доходів, одержаних за звітній рік до
складу фінансового результату від фінансових операцій:

Дї 73 “Інші фінансові доходи” –

Кт 792 “Результат фінансових операцій”.

Інші фінансові доходи у Звіті про фінансові результати відображаються у
рядку 120 однойменної назви.

Для обліку доходів від іншої звичайної діяльності новим Планом рахунків
передбачені рахунок 74 “Інші доходи”. За статтею “Інші доходи” Звіту про
фінансові результати показуються:

дохід від реалізації необоротних активів і фінансових інвестицій;

дохід від реалізації необоротних активів

дохід від не операційних курсових різниць;

дохід від реалізації майнових комплексів;

дохід від безоплатно отриманих активів;

інші доходи від звичайної діяльності.

Сальдо рахунка 74 списується на субрахунок 793 “Результат іншої
звичайної діяльності.

Облік операцій, пов’язаних з отриманням доходів від іншої звичайної
діяльності наступний:

1.Відображено реалізацію фінансових інвестицій:

Дт З77 “Розрахунки з іншими дебіторами”

Кт 741 “Доход від реалізації фінансових інвестицій”.

2. Відображено реалізацію основних засобів, нематеріальних активів та
інших необоротних активів:

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

Кт 742 “Доход від реалізації необоротних активів”.

3. Одержано доход від не операційних курсових різниць:

Дт 377 “Доходи від неопераційної курсової різниці”

4. Доход від безоплатно одержаних активів:

Дт 69 “Доходи майбутніх періодів”

Кт 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів”.

5. Віднесенням до складу доходів звітного періоду сум дооцінки об’єкта,
який раніше був уцінений (якщо сума попередньої уцінки була списана на
затрати):

Дт 10 “Основні засоби” –

Кт 746 “Інші доходи”.

6. У кінці року віднесено суму інших доходів на фінансові результати від
іншої звичайної діяльності:

Дт 74 “Інші доходи” (у розрізі субрахунків) –

Кт 793 “Результат іншої звичайної діяльності”.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування рядки
170, 175 Звіту про фінансові результати) визначається як сума фінансових
результатів від основної діяльності, від іншої операційної діяльності
(що в сумі складе фінансовий результат від операційної діяльності),
фінансових доходів, інших доходів від іншої звичайної діяльності, а
також фінансових витрат та інших витрат від іншої звичайної діяльності.

Прибуток від звичайної діяльності (ряд. 190) визначається як різниця між
прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податків з
прибутку.

Доходи підприємства можуть виникати внаслідок надзвичайних подій, які є
результатом операцій або подій, що відрізняються від звичайної
діяльності і не виникають регулярно.

Прикладом надзвичайних подій є:

стихійне лихо, аварії;

прийняття нових законів;

експропріація власності;

відшкодування збитків від надзвичайних подій та ін.

Для обліку доходів, що виникають внаслідок надзвичайних подій
призначений рахунок 75 надзвичайні доходи зі ставленням залишків
рахунків 75 і 99 на субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій”
надасть можливість визначити фінансовий результат від надзвичайних
операцій.

Бухгалтерські записи з відображення в обліку надзвичайних подій
наступні:

1. У випадку наступного відшкодування вартості майна, знищеного
стихійним лихом, страховою організацією (якщо майно було застраховано)
сума, віднесена при списанні на витрати від звичайних операцій,
відносяться до складу доходів від таких (операцій у розмирі страхового
відшкодування:

Дт 654 “За індивідуальним страхуванням” –

Кт 75 “Надзвичайні доходи”.

2. Віднесено буму надзвичайних доходів, одержаних за рік, на рахунок
фінансових результатів від надзвичайних подій:

Дт 75 “Надзвичайні доходи” –

Кт 794 “Результат надзвичайних подій”.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку
(збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку,
надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку.

У відповідності з методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів
бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України
від-29.12.2000р. №356, облік доходів і результатів діяльності ведеться у
журналі №6 за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 79. Рахунок 44
“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” відображається у журналі №7
і відомості 7.2. “Відомість аналітичних даних рахунка 44 “Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)”

2.3.Облік податку на прибуток.

На підприємстві основним узагальнюючим показником фінансових результатів
господарської діяльності є прибуток. Порядок використання прибутку
визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган
згідно з статутом підприємства.

За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановлених нормативах
здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди та фонди на
підприємстві, покриваються збитки минулих років.

Чистий прибуток одержаний товариством як результат його господарської
діяльності після сплати податків до бюджету, а також інших платежів,
спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі,
обумовленому зборами учасників товариства.

Сума, що залишилася, спрямовується на формування фондів підприємства а
саме:

резервного капіталу у розмірі не менше 25 % статутного капіталу
товариства. Він використовується для покриття витрат,

пов’язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат.Резервний
фонд створюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 5 %
чистого прибутку товариства до одержання необхідної суми. Кошти фонду
зараховується на спеціальний рахунок в установі банку.

Рішення про використання коштів фонду приймається зборами учасників
товариства;

фонду сплати дивідендів. Розмір планової і нарахованої за рік суми
грошових коштів цього фонду затверджується зборами учасників товариства;

фонду соціально-культурного розвитку, який формується і використовується
відповідно до рішень, затверджених зборами учасників товариства.

В разі потреби підприємство може формувати й інші фонди.

Збитки, що можуть виникати в результаті діяльності товариства
покриваються з резервного фонду, а у разі недостатності – з інших
фондів, створених на підставі установчих документів.

Нерозподілений прибуток – це сума чистого прибутку, нерозподіленого у
вигляді дивідендів між акціонерами і власниками підприємства. В момент
виникнення весь чистий прибуток за звітній період може бути визначений
як нерозподілений.

Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачений
рахунок 44 “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)”.

На рахунку 44 ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих
збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному
році прибутку. За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку
від усіх видів діяльності, за дебетом – збитки та використання прибутку.

Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році,
відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6
“Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” відображається
кореспонденцією рахунків 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті (збитки)”
за рахунками-бухгалтерського обліку відповідних об’єктів класів 1 -6.

Чистий прибуток визначається в кінці звітного року і відображається по
дебету на рахунку 79 “Фінансові результати” і по кредиту рахунку 44
“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Збиток по звітному балансу
відображається по дебету рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті
збитки)” і по кредиту рахунку 79 “Фінансові результати” (останній в
будь-якому випадку закривається). Кредитове сальдо по рахунку 44
“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” характеризує нерозподілений
прибуток, а дебетове сальдо – непокритий збиток.

Збиток звітного року записується по дебету рахунку 44 “Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)”, дебютові сальдо по цьому рахунку означає
суму непокритого на даний момент збитку. Витрати, втрати і збитки, які
обліковуються на цьому рахунку, а також суми податків з прибутку, які не
перекривають прибуток, поєднуються до непокритих збитків.

Аналітичний облік до рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті
збитки)” ведеться тільки по оборотах звітного року.

На рахунку доцільно виділити наступні аналітичні позиції:

чистий прибуток звітного періоду;

поточні витрати, втрати, які списані як використання прибутку в звітному
періоді;

відрахування до резервного фонду;

девіденди, які нараховані за минулі звітні періоди;

дивіденти, які нараховані за звітний період (авансом).

По всіх-аналітичних позиціях аналітичний облік ведуть наростаючим
підсумком з початку звітного року.

Згідно з діючим положенням, отриманий підприємством прибуток
обліковується на субрахунках 441. прибуток нерозподілений оліковується
наростаючим підсумком з початку року і до кінця року рахується
нерозподіленим.

Використання отриманого прибутку протягом року відбувається по дебету
субрахунку 443. Прибуток, використаний в звітному році в кореспонденції
з кредитом відповідних рахунків:

– 40 “Статутний капітал”, 43 “Резервний капітал” (на суму прибутку,
використану на збільшення статутного чи резервного капіталу);

– 67 “Розрахунки з учасниками” (на суму нарахованих на рахунок прибутку
дивідендів учасникам по простих і привілейованих акціях, а також
нараховано прибутку вибуваючим учасникам);

Субрахунок 443 “Прибуток, використаний в звітному періоді виконує роль
регулюючого контр пасивного рахунка по відношенню до субрахунку 441
“Прибуток нерозподілений”. Він дозволяє визначити, яка суму прибутку
була використана і знаходиться в господарському обороті підприємства. В
кінці року суму використаного прибутку списують в зменшення
нерозподіленого прибутку записом

Дт 441 “Прибуток нерозподілений” –

Кт 443 “Прибуток, використаний в звітному періоді

В кінці звітного періоду сальдо рахунку 791 списується на рахунок 441
“Прибуток нерозподілений”.

Облік операцій, пов’язаних з формуванням і використанням нерозподіленого
прибутку наступний:

1. Списання фінансового результату від основної діяльності до складу не
розподіленого прибутку:

Дт 791 “Результат основної діяльності”

Кт441 “Прибуток нерозподілений”.

2. Відображено використання прибутку, одержаного підприємством нa
збільшення статутного капіталу:

Дт 443 “Прибуток, використаний в звітному періоді” –

Кт 40 “Статутний капітал”

3. Нараховано дивіденди власникам:

Дт 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” –

Кт 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”.

4. Нараховано податок з суми дивідендів:

Дт 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

5. Проведено відрахування до резервного капіталу.

Дт 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

Кт 43 “Резервний капітал”.

6. Списані непокриті збитки:

– за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства:

Дт 441 “Прибуток нерозподілений”

Кт 442 “Непокриті збитки”

– за рахунок коштів резервного капіталу:

Дт 43 “Резервний капітал” –

Кт 442 “Непокриті збитки”

Списання збитку від основної діяльності буде відображатись за дебетом
рахунку 442 “Непокриті збитки”.

2.4. Відораження інформації про фінансові результати у бухгалтерській
звітності

Зміст і форма Звіту про фінансові результати визначена Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”.

Основні умови визнання доходів і витрат:

1. За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у
Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження
активу або погашення зобов’язання, які призводять до збільшення власного
капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків
учасників).

2. За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати
відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу
або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного
капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення
або розподілу власниками).

3. Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних
періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на
основі систематичного та раціонального розподілу (наприклад, у вигляді
амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні
економічні вигоди.

4. Витрати слід негайно відображати у Звіті про фінансові результати,
якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому
стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

5. Не дозволяється згортання доходів та витрат, крім випадків,
передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності та
функціями побудований розділ 1 Звіту про фінансові результати, що
забезпечує послідовне зіставлення доходів і витрат для визначення
чистого прибутку (збитку) звітного періоду (рис.2.2.).

Статті доходів Статті витрат

Дохід від реалізації

Собівартість реалізації

Готової продукції,

Продукції

Товарів

Товарів

Робіт і послуг

Робіт і послуг

Адміністративні витрати

Витрати на збут

Інший операційний дохід

Інші операційні витрати

Реалізація інших обороттмх активів (крім фінансових інвестицій)

Собівартість реалізованої іноземної валюти

Собівартість реалізованих виробничих запасів

Операційна оренда активів

Операційна оренда активів

Операційна курсова різниця (позитивна)

Втрати від операційної курсової різниці

Одержані пені, штрафи, неустойки

Визнані пені, штрафи, неустойки

Відшкодування раніше списаних активів

Втрати від знецінення запасів

Списання кредиторської заборгованості

Нестачі і втрати від псування цінностей

Одержані гранти та субсидії

Сумнівні та безнадійні борги

Інші операції

Інпгі витрати операційної діяльності

Фінансовий результат від операційної діяльності

Дохід від участі в капіталі

Витрати від участі в капіталі

Інвестиції в асоційовані підприємства

Від інвестицій в асоційовані підприємства

Спільна діяльність

Від спільної діяльності

Інвестиції в дочірні підприємства

Від інвестицій в дочірні підприємства

Інші фінансові доходи

Фінансові виграти

Дивіденди одержані

Відсотки за кредит

Відсотки одержані

Інші фінансові витрати

Інші доходи від фінансової операції

Інші доходи Інші витрати

Реалізація необоротних активів Собівартість нереалізованих оборотних
активів

Реалізація фінансових інвестицій Собівартість реалізованих фінансових
інвестицій

Реалізація майнових комплексів Собівартість реалізованих майнових
комплексів

Не операційна курсова різниця

Втрати від не операційних курсових різниць

Безкоштовно отримані активи Уцінка необоротних активів і фінансових
інвестицій

Інші доходи від незвичайної діяльності

Списання необоротних активів

Інші витрати операційної діяльності

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

Податки з прибутку зі звичайної діяльності

Рис 2.2. Відповідність до ходів і витрат у Звіті про фінансовий
результати

У рядку 110 “Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг)” відображається загальний доход (виручка) від реалізації
продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих
знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на
додану вартість, акцизного збору).У цьому ж рядку надходження за
договорами комісії, доручення, агентськими та іншими аналогічними
договорами. Організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними
паперами, у цій статті відображають вартість, за якою реалізовано цінні
папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, пов’язаних з
розміщенням, купівлею і .продажем цінних паперів.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом
періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування
(основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно до суми
нарахованої амортизації цих об’єктів.

Щодо оцінки доходу, то доход відображається в бухгалтерському обліку в
сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню
.

У рядку 015 “Податок на додану вартість” відображається сума (податку на
додану вартість, яка включена до складу доходу (виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг).

У рядку 020 “Акцизний збір” підприємство-платник акцизного збору
відображає суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг).

У рядку 025 показуються суми інших зборів або податків з обороту.
Наприклад, збір на обов’язкове державне пенсій не страхування з операцій
продажу ювелірних виробів (крім обручок), платини та дорогоцінного
каміння.

У рядку 030 “Інші вирахування з доходу” відображаються надані знижки,
повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу
(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без непрямих
податків (в тому числі суми, одержувані підприємством на користь
комітента тощо). Зокрема, у цій статті відображають одержані
підприємством від інших осіб суми доходів на користь комітента,
принципала, співвиконавця, субпідрядника тощо за договорами комісії,
підряду агентськими та іншими аналогічними угодами.

У рядку 035 “Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг)” визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків
зборів, знижок тощо.

У рядку 040 “Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг) показується виробнича собівартість реалізованої продукції
(робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. У цій статті
організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами,
відображають балансову вартість реалізованих цінних паперів.

Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована
протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих
витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загально виробничі витрати.

Загально-виробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

$

0

?

$

?

??n??

-?oB

?

@

B

F

H

¦

?

[uTu?uzv4wowBx„xHy?yeyeUUOOOAOO???©©›?O & F' „ ]„ ????(???? ????(???? ?? ????(???? ????(???? ????(???? ????(???? ?$ ??????????вання і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загально-виробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. До постійних загально-виробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загально-виробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності. Нормальна виробнича потужність-це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з (врахуванням запланованого обслуговування виробництва. Нерозподілені постійні загально-виробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції. Отже, постійні загально-виробничі витрати включаються до складу виробничої собівартості продукції (рахунок 23) в повній сумі лише у випадку, коли фактичний обсяг виробництва дорівнює або перевищує нормальну потужність. Якщо фактичний обсяг виробництва нижчий від нормальної потужності, то до складу виробничої собівартості продукції (рахунок 23) включається лише частина постійних загально виробничих витрат, а решта витрат, включаються до вартості реалізованої продукції (рахунок 90). У рядках 050, 055 відображається валовий прибуток (збиток),що розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рад. 035-ряд. 040). У рядку 060 “Інші операційні доходи” відображаються суми, інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема доходи від операційної оренди активів, від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів) тощо. У рядку 070 “Адміністративні витрати” відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговування підприємства. У рядку 080 “Витрати на збут” відображаються витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), а також витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо. У рядку 090 “Інші операційні витрати” відображаються витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти, собівартість реалізованих виробничих запасів, сума безнадійної дебіторської заборгованості, втрати від знецінення запасів, нестачі й втрати від псування цінностей, штрафи, пеня, неустойка, втрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення, інші витрати операційної діяльності. У рядках 100, 105 відображається прибуток (збиток) від операційної діяльності, що обчислюється як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку). Іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат (ряд. 050 - ряд. ,060 - ряд; 070 -ряд. 080 - ряд. 090). У рядку 110 “Доход від участі в капіталі” відображається доход, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі. У рядку 120 “Інші фінансові доходи” показуються дивіденди, відсотки та інші доходи, утримані від фінансових інвестицій (крім дохоів, які обліковуються за методом участі в капіталі). У рядку 130 “Інші доходи” показується доход від реалізації фінансових інвестицій необоротних активів і майнових комплексів; доход від' не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У рядку 140 “Фінансові витрати” показуються проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо). У рядку 150 “Витрати від участі в капіталі” відображається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі. У рядку 160 “Інші витрати” відображаються: собівартість (реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від не операційних курсових різниць (наприклад, курсова різниця з заборгованості за придбані основні засоби); втрати від оцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати які виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У рядках 170, 175 відображається прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, що визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших втрат збитків) (ряд 100 + ряд. 120 = ряд. 130 - ряд. 140 - ряд. 160). У рядку 180 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” показуємо податок на прибуток, визначений за податковим законодавством відповідно до даних Декларації про прибуток підприємства). У рядку 190 показуємо прибуток від звичайної діяльності, визначений як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток (ряд. 170 - ряд. 180). У рядку 195 показуємо збиток від звичайної діяльності. У рядках 200, 205 “Надзвичайні доходи” та “Надзвичайні витрати” відображаються відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахування суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи і втрати від інших подій і операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій. Втрати від надзвичайних {подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок втрат. У рядку 210 “Податки з надзвичайного прибутку” вражається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від звичайних подій. У рядках 220, 225 показується чистий прибуток (збиток), розрахований як алгебраїчна сума прибутку (збитку від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку. У рядках 230 - 270 наводяться відповідні елементи операційних тграт, яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом завітного періоду. У рядку 230 показується елемент операційних витрат “Матеріальні витрати”, яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду. У рядку 240 відображається елемент “Витрати на оплату праці”, вкладу якого включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. У рядку 250 відображається елемент операційних витрат “Відрахування на соціальні заходи”, до якого включаються: відрахування на пенсійне забезпечення; відрахування на соціальне страхування; страхові внески на випадок безробіття, відрахування індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи. У рядку 260 показується елемент операційних витрат “Амортизація”, до складу якого включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інші, необоротних матеріальних активів. У рядку 270 у складі інших операційних витрат включаються витрати операційної діяльності, які не ввійшли до перехованих вище елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку тощо. Розділ ІІІ Звіту про фінансові результати “Розрахунок показників прибутковості акцій” заповнюватиметься акціонерними товариствами, прості або потенційно прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах, а також товариствами, які перебувають у процесі випуску таких акцій. Розділ 3. Аудит фінансових результатів 3.1. Методи аналізу фінансового стану підприємства В умовах ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничу діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживача їх продукції, змушує продавця (виробника) враховувати їх інтереси і запити і виробляти ту продукцію,яка потрібна покупцеві. Підприємство, що програло в цій боротьбі, звичайно стає банкрутом, а відтак не може оплатити вартість товарів, робіт, послуг, розрахуватися з бюджетом по обов'язкових платежах та платежах до позабюджетних фондів, якщо зобов'язання по платежах перевищують вартість його майна. Отже, щоб не стати банкрутом, підприємство мусить постійно стежити за ситуацією на ринку і забезпечити високу конкурентноздатність своєї продукції. Одним з інструментів з'ясування конкурентноздатності є аналіз фінансового стану підприємства. Фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, яка відображає фінансове відношення суб'єкта ринку і його здатність фінансувати свою діяльність станом на відповідну дату. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (перед кризовим) і кризовим. Розпочинаючи аналіз фінансового стану підприємства насамперед аналізують динаміку валюти балансу та його структуру. Зростання валюти балансу порівняно з попереднім періодом - добрий і знак, але слід звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла. Позитивним є, якщо це сталося за рахунок збільшення власного капіталу або хоча б його частки разом зі збільшенням суми позикових коштів. Разом з тим, негативним є збільшення кредиторської заборгованості при низькій ліквідності активів. Зменшення валюти балансу свідчить про деяке згортання діяльності підприємства. Динаміку змін у структурі активів і пасивів можна простежити, порівнюючи абсолютні величини залишків за кожною статтею балансу на кінець періоду із залишками на початку. Таким порівнянням також підлягають підсумкові величини за розділами. Ознакою незадовільної роботи є наявність простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості. Оскільки окремих статей, які показували б саме прострочену заборгованість, у новій формі балансу не передбачено (ці суми не значаться окремими рядками, а входять до загальних сум дебіторської і кредиторської заборгованості), то при перегляді звітного балансу треба продивитися аналітичні розшифрування за кожним дебітором (кредитором) для прийняття рішення щодо ліквідації таких заборгованостей. Знаком для роздумів є зростання абсолютних величин за цими статтями порівняно з попереднім періодом. У такому випадку варто оцінити платоспроможність підприємства і визначити коефіцієнт ліквідності, враховуючи при цьому величину оборотного капіталу. Найбільш ліквідними активами є кошти та їх еквіваленти, а також поточна дебіторська заборгованість. При цьому прострочена дебіторська заборгованість враховується лише у разі вжиття певних заходів щодо її погашення, тобто коли є впевненість у швидкому її перетворенні на кошти. До високоліквідних активів належать також цінні папери, які враховуються у складі поточних фінансових інвестицій, тобто ті, що містяться у другому розділі активів. Менш ліквідними активами вважаються товари, готова продукція, запаси, незавершене виробництво. Враховуючи правило зростаючої ліквідності, розрізняють три рівні платоспроможності підприємства: грошову; розрахункову; ліквідну. грошової платоспроможності (Кг.п.) визначається відношенням суми залишків за статтями коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до суми залишків за непогашеними кредитами та поточної кредиторської заборгованості. (3.1) Цю формулу можна відобразити, використовуючи рядки балансу: (3.2) де р.230 ф.1 - грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті; р.240 ф.1 - грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті; р.220 ф.1 - поточні фінансові інвестиції; р.620 ф.1 - поточні зобов'язання. Визначивши дані коефіцієнти на початок і кінець звітного періоду і порівнявши їх, можна побачити зростання чи зменшення грошової платоспроможності підприємства протягом звітного періоду. риачення цього коефіцієнта не повинно бути менше 0,2. Але вище 0,35 не завжди потрібно, оскільки надмірний залишок коштів свідчить про неефективне їх використання. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності (Кл.п.) визначається відношенням загальної суми оборотних (поточних) активів і витрат майбутніх періодів до загальної суми зобов'язань і доходів майбутніх періодів. Тобто (3.2) де р.270ф.1 – витрати майбутніх періодів р.480 ф.1 -довгострокові зобов'язання; р.630 ф.1 - доходи майбутніх періодів. Цей коефіцієнт повинен бути більшим за 1. Таким чином визначають, чи вистачає у підприємства всіх оборотних засобів для повної ліквідації своїх боргових зобов'язань. Коефіцієнт критичної ліквідності (К лікв.) визначається відношенням величини оборотних активів за мінусом запасів і незавершеного виробництва до величини поточних зобов'язань. тобто (3.3) де р.100 ф.1 - виробничі запаси; P.I 10 ф.1 - тварини на вирощуванні та відгодівлі; р. 120 ф.Г - незавершене виробництво. Цей показник повинен дорівнювати одиниці. Але на практиці можливо, що він рівний 0,8 - 0,9. Коли активи низько ліквідні, є загроза потрапити в скрутне фінансове становище: Проте надто висока ліквідність (коефіцієнт ліквідності значно перевищує одиницю) говорить про недоліки у використанні поточних активів, що призводить до зниження показника прибутковості (рентабельності). Коефіцієнт оборотності запасів (К о.з.) визначається відношенням виручки від реалізації без урахування ПДВ і акцизів до середньої суми негрошових оборотних активів (НПА). К о.з . = виручка від реалізації (р.035 ф.2) (3.4) середній залишок НПА (р.р.(100 -150) ф.1, де р.035 ф.2 - чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); р. 100 ф. 1 - виробничі запаси; р.110 ф.1 - тварини на вирощуванні та відгодівлі; р.120 ф.1 - незавершене виробництво; р. 1 ЗО ф. 1 - готова продукція; р.140 ф.1 -товари; р.150 ф.І - векселі одержані. Розрахунок даних коефіцієнтів показаний в таблиці 3.1. Таблиця 3.1. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності № пп.. Назва показників Величина показників норматив На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 Коефіцієнт грошової платоспроможності 0,002 0,004 0,2-0,35 2 Коефіцієнт ; ліквідної платоспроможності 0,95 0,87 >1

3 Коефіцієнт критичної

ЛІКВІДНОСТІ 0,7 0,76 0,8-0,9

4 Коефіцієнт Оборотності

запасів 0,76 0,84 Середньо

галузевий

показник

оборотності

запасів

З даної таблиці видно, що на даному етапі підприємство має негативні
показники ліквідності.

Звернемо тепер увагу на рентабельність. Вона як показник дає (уявлення
про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими
величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на
фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника
рентабельності прибуток (у чисельнику) співвідноситься з чинниками, які
мають найбільший вплив на його отримання. У зв’язку з цим розглянемо
кілька окремих показників рентабельності.

Активи підприємства – це різні форми вкладеного в бізнес власного і
позиченого капіталу разом, тому потрібно визначити його прибутковість
(рентабельність).

Рентабельність

(3.5)

Середня вартість всіх активів за звітний період визначають як середнє
арифметичне між валютами балансів на початок і кінець звітного періоду.

Показник рентабельності сумарного інвестованого капіталу визначає
продуктивність усього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від
джерел його надходження. Він показує, скільки прибутку приносить кожна
гривня, інвестована в активи.

Рентабельність продажу показує, скільки прибутку приносить кожна гривня
обсягів реалізації. Її ще називають маржею прибутку. Дану маржу, як
правило, визначають окремо за кожним видом діяльності або за кожною
групою реалізованої продукції.

(3.6)

тобто

Крім того ще визначають рентабельність чистих активів:

(3.7)

де А – підсумок активу балансу,

тобто

де р.220 ф.2 – прибуток;

р.280 ф.1 – підсумок активу балансу;

р.480 ф.1 – довгострокові зобов’язання;

р.620 ф.1 – поточні зобов’язання;

р.630 ф.1 – доходи майбутніх періодів.

Оскільки аналізоване підприсмотве-нйведемо загальні дані про діяльність
підприємства (таблиця 3.2)

Таблиця 3.2.

Основні показники економічного і соціального розвитку ВАТ “Яворівського
заводу металопластмас” за 2001 рік

Одиниці виміру Сума

1 Валовий сукупний продукт (у порівняльних цінах): В тому числі:

Тис. грн. 3130,4

2 Валовий внутрішній продукт у порівняльних цінах (валовий сукупний
продукт за виключенням матеріальних витрат) Тис. грн. 1760,0

3 Обсяг промислового виробництва (у порівняльних цінах на 1.01.2002
року)

Тис. грн. 2905

4 Використання виробничих потужностей (%) % % 11,9 15,5

5 Середньострокова чисельність працюючих (в розрізі підприємства) в т.ч.
працівників виробничого персоналу (в розрізі підприємства) Чол. 231

222′

6 Виробництво товарів народного споживання (у порівняльних цінах на 1
.,01.20 (tfp.) всього: в т.ч. побутових товарів. Тис. грн. Тис. грн.
Тис. грн. 1542

19

1523

7 Виробництво ТНС (у порівняльних цінах на 1.01.20 (Цр.) в розрізі
підприємства.

Тис. грн. 1542

8 Виробництво найважливіших видів товарів народного споживання у
натуральному вимірі: вироби

$. Тис. 56

9 Роздрібний товарооборот, включаючи громадське харчування (в діючих
цінах)

Тис. грн. 103,8

10

Обсяг реалізації побутових послуг (у діючих цінах)

Тис. грн.

8,1

11

Обсяг реалізації платних послуг (у діючих цінах)

Тис. грн.

1,2

12

Грошові доходи населення

Тис. грн.

405,5

Загалом рентабельністю називають будь-який показник, при обчисленні
якого в чисельнику записують величину прибутку. В Знаменнику можуть бути
різні чинники, які так чи інакше впливають на прибуток або навпаки,
залежать від нього. Не можна сказати, який з показників найважливіший.
Кожен з них має важливе значення в процесі аналізу фінансового стану
підприємства.

3.2 Аудит обліку доходів і результатів діяльності.

Вивчення фінансових результатів діяльності – один із важливих напрямків
аудиту :

Метою аудиту і операцій з обліку доходів і результатів діяльності є
встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення
доходів та формування фінансових результатів, повноти і своєчасності
відображення первинних даних в зведених документах та облікових
регістрах, правильності ведення обліку доходів і результатів діяльності
та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності
відображення доходів та визначення результатів діяльності у звітності
господарюючого суб’єкта, відповідності методики обліку та оподаткування
операцій з обліку доходів від реалізації, інших операційних доходів,
доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів,
надзвичайних доходів, фінансових результатів тощо, що застосовуються на
підприємстві, чинним нормативним документам України в період, що
перевіряється. [25]

Завданнями аудиту операцій з обліку доходів і результатів діяльності є:

> перевірка правильності розмежування доходів і фінансових результатів
діяльності за кожною класифікаційною групою;

> встановлення правильності умов визнання та оцінки доходів і
результатів від звичайної діяльності;

> перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інших операційних
доходів;

> перевірка правильності накопичення та віднесення доходів фінансової,
інвестиційної та надзвичайної діяльності;

> підтвердження достовірності і правильності відображення на рахунках
бухгалтерського обліку операцій з обліку доходів і фінансових
результатів діяльності;

> підтвердження законності та правильності визначення і відображення в
звітності доходів і фінансових результатів діяльності згідно принципів
бухгалтерського обліку;

>перевірка правильності формування чистого прибутку звітного періоду,
його розподілу та використання

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів
господарської діяльності господарюючого суб’єкту значно відрізняється
від перевірки балансових статей активів та зобов’язань підприємства
тощо.

Для успішного проведення перевірки процесу реалізації аудитор повинен
мати уявлення про характер і особливості ринків збуту продукції, що
випускається господарюючим суб’єктом, про конкурентну ситуацію на цих
ринках, про платоспроможність споживачів цієї продукції. [38]

В процесі вивчення операцій з обліку доходів і фінансових результатів
з’ясовується:

> умови визнання доходів і результатів від звичайної діяльності;

> визначається, чи ведеться окремий облік доходів і фінансових
результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності;

> уточнюється, чи відбувались зміни облікової політики;

> досліджується методика формування чистого прибутку підприємства та
його розподілу;

> перевіряється наявність необхідних пояснень у примітках до звітності.

Вивчення операцій з обліку доходів і фінансових результатів від
діяльності.проводиться в наступній послідовності.

Перевірка правильності класифікації, оцінки, та умов визнання доходів і
результатів діяльності. Увага аудиторів проведенні такої перевірки
концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду.

Згідно з П(С)БО 15 доходи визнаються на наступних умовах:

1. Збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання
власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків
учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно
визначена.

2. Визнання доходів, які включаються до складу об’єктів облікового
процесу на підставі Принципів нарахування і відповідності доходів і
витрат.

3. Критерії визнання доходу, застосовуються окремо до кожної операції.
Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї
операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із змісту
операції,

4. Можлива достовірна оцінка суми доходів. Разом з тим окремі види
доходу мають певні особливості визнання. Аудитору необхідно звернути
увагу на те, що не визнаються доходами наступні види надходжень:

> суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і
обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та
позабюджетних фондів;

> суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним
договором на користь комітента, принципала тощо;

> суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

> суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

>суми завдатку під заставу або в погашення, позики, якщо це передбачено
відповідним договором;

> надходження, що належать іншим особам;.

> надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Перевірка правильності відображення доходів і результатів від реалізації
продукції (товарів, робіт і послуг). Операції з реалізації продукції
відіграють основну роль в формуванні результатів господарської
діяльності господарюючого суб’єкта, тому їх достовірність е досить
високою. При перевірці операцій з реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) контролер, з одного боку, використовує внутрішні джерела доказів
(розрахунки собівартості реалізованої продукції, накладні на
відвантаження готової продукції, акти ліквідації основних засобів), а з
іншого – змішані джерела доказів (рахунки, виставлені господарюючим
суб’єктом на оплату за відвантажену продукцію і акцептовані покупцями у
встановленому порядку), які можуть бути підтверджені відомостями,
отриманими від третіх сторін (підтвердження обсягу дебіторської
заборгованості).

Таким чином, при перевірці операцій з обліку доходів від реалізації
продукції (товарів, робіт і послуг) контролеру слід з’ясувати:

> наявність наказу про облікову політику підприємства із зазначенням
умов визнання доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);

> правильність визначення і законність відображення фактичного доходу
від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунках бухгалтерського
обліку;

> законність і обгрунтованість створення резервів по сумнівних боргах;

> правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на
бартерній основі. При цьому необхідно встановити, чи немає випадків
нерівномірного відображення цих операцій, минаючи рахунок 70 і чи
правильно визначений фінансовий результат від реалізації продукції
(робіт, послуг) за бартерною угодою;

> правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по
рахунках:70,791,90,91,92,93.

Для встановлення достовірності прибутку (збитку) від реалізації
проводиться перевірка правильності обліку відвантаження та реалізації
продукції, товарів, пов’язаних зі збутом продукції.

В ході проведення перевірки повинно бути підтверджено, що:

> операції з реалізації належним чином санкціоновані;

> на рахунках бухгалтерського обліку відображені всі реально здійснені
угоди з продажу;

> реалізація своєчасно відображена на відповідних рахунках обліку;

> вартісна оцінка операцій з продажу правильно визначена;

> суми продажу правильно класифіковані;

> суми дебіторської заборгованості по розрахунках за поставку продукції
(робіт, послуг) правильно відображені на відповідних рахунках.

Правильність відображення операцій з реалізації встановлюється в ході
вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки .даних, відображених в
облікових регістрах господарюючого суб’єкта, з первинними документами і
навпаки.

Аудитору необхідно перевірити дотримання політики господарюючого
суб’єкта щодо надання кредитів покупцям, процедур доставки та
ціноутворення при виконанні щоденних операцій. Перевірка проводиться
шляхом, порівняння фактичних цін по різних видах продукції, умов оплати
транспортних витрат або доставки, вказаних в рахунках, з даними
відповідних документів, затверджених керівництвом. Фактичні ціни та
умови доставки, що одержуються з рахунків-фактур або
товарно-транспортних накладних, можна порівняти із затвердженими
прайс-листами, номенклатурою цін, іншими документами, які визначають
порядок та умови реалізації. [21]

Якщо ціни продажу або умови продажу продукції визначаються індивідуально
для кожного замовника, то необхідно впевнитися в тому, що вони були
належним чином санкціоновані уповноваженою на це особою підприємства
(наприклад, начальником відділу продажу). У випадку, якщо продаж
базується на виконанні деяких крупних договорів, сума та опис фактично
доставлених товарів або наданих послуг повинні бути пов’язані з умовами
таких угод.

Особливу увагу аудитор концентрує на перевірці наявності необхідних
дозволів на здійснення операцій з продажу, а також перевірці
правильності відображення всіх реально здійснених операцій з продажу на
рахунках бухгалтерського обліку. При цьому враховується можливість
виникнення наступних помилок:

> дані по реально здійснених операціях не відображені в обліку;

>на рахунках відображено фіктивні операції.

Подібні помилки можуть відповідно призводити до заниження або завищення
вартості активів та сум продажу. Перевірка повноти та достовірності
відображення сум продажу та реалізації на рахунках бухгалтерського
обліку може бути частиною перевірки ефективності системи внутрішнього
контролю.

При перевірці достовірності відображення сум від реалізації продукції,
товарів слід вибірково порівняти ряд записів в регістрах обліку з даними
первинних документів (коносаментів, товарно-транспортних накладних
тощо), а також з документами, що засвідчують приймання відвантаженої
продукції (виконаних робіт, наданих послуг), для підтвердження того, що
товари були дійсно відвантажені, роботи виконані, послуги надано і право
власності на них перейшло від виконавця до замовника (покупця).
Одночасно увага звертається на умови поставки для точного визначення
моменту переходу права власності.

У випадку, якщо факт переходу права власності не можна встановити з
наявної документації, необхідно проаналізувати платежі, отримані від
замовника (покупця) в погашення дебіторської заборгованості, і на
підставі цього зробити висновок про реальність угоди, відображеної на
відповідних субрахунках рахунку 70.

Перевірка повноти обліку реалізації продукції проводиться шляхом
вибіркової перевірки товарно-транспортних накладних (чи документів, що
їх замінюють) відділу продажу з рахунками-фактурами і даними
бухгалтерського обліку. При проведенні такої перевірки аудитор і ревізор
повинні бути впевнені, що всі товарно-транспортні накладні зібрані і
належним чином зберігаються у відділі продажу, що встановлюється шляхом
аналізу порядкової нумерації таких документів.

При перевірці своєчасності обліку доходів від реалізації, як правило,
аудитору необхідно порівняти дати, зазначені в товарно-транспортних
накладних, з датами відповідних рахунків-фактур, датами записів по
рахунках обліку реалізації та дебіторської заборгованості. Значні
розбіжності в датах можуть свідчити про потенційні проблеми у
своєчасності обліку реалізації.

Точний розрахунок суми продажу впливає на правильне виставїіення
рахунків-фактур за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги
та подальше відображення цих даних в облікових регістрах.

Перевірка правильності оцінки реалізації вміщує в себе перерахунок даних
обліку для виявлення можливих арифметичних помилок. Як правило, в ході
дослідження підраховуються кінцеві суми рахунків-фактур чи здійснюється
перевірка контрольних документів, підготовлених самостійно.

Окрім повного і достовірного обліку даних щодо проданої продукції
(виконаних робіт, наданих послуг), також важливо, щоб ці дані були
правісіьно класифіковані в Звіті про фінансові результати.

В процесі перевірки класифікації операцій з обліку доходів від
реалізації на підставі первинних документів визначається правильність
відображення кореспонденції рахунків в облікових регістрах, правильність
відображення у Головній книзі. [7]

Повнота відображення даних з реалізації (продажу) в регістрі (обліку
розрахунків з покупцями та замовниками) є важливою, оскільки визначає
можливість господарюючого суб’єкта контролювати оплату непогашеної
дебіторської заборгованості.

Встановлення повноти відображення даних з реалізації здійснюється в ході
перевірки правильності класифікації операцій з продажу, як це описано
вище. При перевірці правильності рознесення даних регістру обліку
продажу по рахунках Головної книги необхідно також пересвідчитися, що ці
дані належним чином відображено на рахунках обліку дебіторської
заборгованості.

В багатьох випадках рознесення даних по рахунках обліку дебіторської
заборгованості в Головній книзі грунтується не на даних регістру обліку
доходів від реалізації, а на даних журналу з обліку дебіторської
заборгованості, який включає не тільки відомості про виставлені за
період рахунки, але й інформацію про отримані платежі. В цьому випадку,
необхідно перевірити, чи відповідає сума виставлених рахунків, зазначена
в журналах з обліку дебіторської заборгованості, сумі продажу з регістру
обліку продажу. Крім того, необхідно впевнитися, що дані журналів по
рахунках обліку розрахунків з покупцями та замовниками належним чином
рознесені по відповідних рахунках Головної книги. [21]

В ході перевірки відображення результатів від реалізації продукції
(робіт, послуг) аудитору необхідно зосередити увагу на правильності
визначення і відображення результату від реалізації продукції на рахунку
791.

Використовуючи прийом арифметичної перевірки документів, аудитор у
Головній книзі по рахунку 70 перевіряють правильність визначення
відповідних показників.

Перевірка правильності відображення інших операційних доходів і
результатів операційної діяльності. При перевірці операцій з обліку
інших операційних доходів та результатів від цих операцій аудитору
необхідно встановити:

> правильність і повноту відображення доходів від визнаних боржниками
штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів. При
цьому аудитору необхідно порівняти суми отриманих штрафів, пені,
неустойок, відображених по кредиту відповідного субрахунку рахунку 71, з
сумами, зазначеними в договорах. Вияснити, чи не викликане порушення
умов господарських договорів недопостачанням сировини іншими
підприємствами і чи пред’явлені до них претензії. Під час дослідження
необхідно порівняти суми отриманих штрафних санкцій, відображених по
дебету рахунку 31, з сумою, відображеною по дебету рахунку 374. У
випадку розходження необхідно вияснити причину;

> повноту отримання відсотків по сумах, які обліковуються на
розрахункових, поточних, валютних та інших рахунках підприємства. Для
цього контролеру слід перевірити договори підприємства з установами
банків, де знаходяться рахунки підприємства;

> правильність і повноту отриманих доходів від сум, які знаходяться на
депозитних рахунках. Увага контролерів при цьому концентрується на
перевірці аналізу повноти і своєчасності отримання цих доходів,
відповідно до договорів;

> дотримання умов за договорами позики і повноти отримання доходів за
всіма видами позик;

> правильність відображення доходів від курсових різниць по операціях з
валютою;

> правильність віднесення на доходи інших операцій;

> правильність списання боргів і дебіторської заборгованості. Під час
перевірки увага зосереджується на встановленні дотримання термінів
позовної давності;

> правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку на рахунку 71
та його віднесення в кінці кожного місяця на фінансові результати.

Перевірка правильності відображення фінансових доходів і
результатів від фінансових операцій. При перевірці операцій з обліку
фінансових доходів і результатів від таких операцій контролеру необхідно
встановити:

> правильність отримання і документального оформлення доходів від участі
в капіталі інших підприємств. Особливу увагу при цьому слід зосередити
на перевірці договорів по спільній діяльності;

> правильність і повноту отримання дивідендів по акціях і доходів по
облігаціях та іншим цінних паперах, які належать підприємству. У випадку
встановлення перерахування або виплати доходів, дивідендів чи відсотків
іншим підприємствам і фізичним особам, аудитору необхідно перевірити
правомірність таких операцій;

> правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку на рахунках
72, 73 та його віднесення в кінці кожного місяця на фінансові
результати. [33]

Перевірка правильності відображення інших доходів та фінансових
результатів від інвестиційної діяльності. Під час дослідження операцій з
обліку інших доходів і результатів від інвестиційної діяльності
необхідно звернути увагу на:

> повноту перерахування і отримання доходів від здачі майна в оренду,
при цьому перевірити договори оренди;

> законність- списання витрат по утриманню законсервованих потужностей і
об’єктів. Необхідно виявити, чи є постанова відповідних керівних
структур або рішення акціонерів про консервацію даного об’єкту, чи
виділені кошти на охорону таких об’єктів, чи не відноситься до них
частина витрат з охорони, освітлення, підтримання порядку підрозділів
діючого підприємства;

> правильність списання збитків від списання раніше присуджених боргів
по недостачах і крадіжках, по яких повернуті виконавчі документи.

Перевірка правильності відображення надзвичайних доходів і результатів
від них операцій. При перевірці операцій з обліку доходів і результатів
від надзвичайних операцій аудитору необхідно встановити:

> правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих втрат
від стихійного лиха, а також в результаті пожеж, аварій, інших
надзвичайних подій, які викликані екстремальними ситуаціями;

> правильність віднесення доходів від стихійного лиха, пожеж тощо. Для
цього аудитор перевіряє наявність рішення компетентних органів про
визнання факту техногенної аварії;

> підтвердження надзвичайних доходів відповідними первинними
документами, наявність рішення компетентних органів про визнання
надзвичайної події, стихійного лиха, техногенної аварії тощо.

Перевірка правильності та достовірності формування фінансового
результату, його використання і розподілу. Одним з важливих завдань
перевірки обліку фактичного прибутку є встановлення відповідності
записів синтетичного та аналітичного обліку чистого доходу (виручки) від
реалізації продукції (товарів, робіт і послуг), валового прибутку,
результату основної діяльності, результату фінансових операцій,
результату іншої звичайної діяльності, результату надзвичайних подій
записам в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.

Проведення перевірки фінансових результатів передбачає наступну
послідовність робіт:

> перевірка тотожності показників бухгалтерської звітності і регістрів
бухгалтерського обліку фінансових результатів;

> встановлення правильності оформлення первинних документів;

> перевірка правильності визнання доходів і витрат за видами діяльності
та віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;

> вивчення організації обліку фінансових результатів діяльності;

> визначення правильності обліку результату основної діяльності;

> визначення правильності обліку результату фінансових операцій;

> визначення правильності обліку результату іншої звичайної діяльності

> визначення правильності обліку результату надзвичайних подій;

> перевірка правильності розподілу чистого прибутку підприємства;

> виявлення відхилень фактичного використання прибутку від планових
значень, їх причин та наслідків;

> перевірка правильності визначення належних до сплати до бюджету
платежів та податків. [28]

При проведенні перевірки аудитору необхідно звернути увагу на
правильність розмежування понесених витрат у відповідності до одержаних
доходів. Таким чином, необхідно встановити, чи дотримуються
підприємством вимоги П(С)БО 15 “Дохід” і 16 “Витрати” щодо класифікації
понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямками
діяльності.

Таблиця 3.3 Класифікація доходів і витрат згідно положень
бухгалтерського обліку

Доходи Витрати

Доходи від реалізації Собівартість реалізації Загальновиробничі витрати
Адміністративні витрати Витрати на збут

Інший операційний дохід

Інші витрати операційної діяльності

Дохід від участі в капіталі Витрати від участі в капіталі

Інші фінансові доходи Фінансові витрати

ІНШІ ДОХОДИ Інші витрати

Надзвичайні доходи Надзвичайні витрати

Перевіряючи формування чистого приоутку (збитку) діяльності

підприємства, аудитор визначає дотримання господарюючим суб’єктом
порядку його визначення. [7]

Чистий прибуток (збиток) звітного періоду включає:

> чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг)

> валовий прибуток (збиток)

> фінансові результати від операційної діяльності

> фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

> фінансові результати від звичайної діяльності

> фінансові результати від надзвичайної діяльності

Результати перевірки правильності визначення чистого прибутку
підприємства в значній мірі залежать від якості проведеного дослідження
процесу виробництва і реалізації продукції, перевірки основних засобів
та іншого майна, розрахункових операцій тощо.

При проведенні перевірки операцій з використання прибутку необхідно
пам’ятати, що згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції
по його застосуванню, прибуток, отриманий у звітному періоді,
розподіляється між власниками (нарахування дивідендів), іде на виплати
за облігаціями, на відрахування до резервного капіталу та на інше
використання в поточному періоді.

Під час дослідження операцій з використання прибутку необхідно звернути
увагу на перелік та порядок створення фондів спеціального призначення,
які регулюються установчими документами.

Здійснюючи вивчення обліку фінансових результатів, аудитор і ревізор
повинні враховувати, що в звітності формування фінансового результату
показується розгорнуто.

Висновки і пропозиції

На основі проведеного в дипломній роботі дослідження можна зробити
наступні висновки і пропозиції:

1. Згідно з Національним та Міжнародним стандартами з бухгалтерського
обліку термін “дохід” означає валовий приплив (надходження) економічної
вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної
діяльності підприємства. Коли ці припливи сприяють збільшенню власного
капіталу, окрім збільшення, яке пов’язане з внесками акціонерів, то його
називають прибутком, коли зменшенню – то збитком.

2. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 визначені три види
доходів:

1) продаж готової продукції (або куплених товарів);

2) надання послуг (виконання робіт);

3) проценти, роялті, дивіденди та інші види доходу.

В міжнародній практиці ці доходи характеризуються за такими типами
діяльності:

звичайні від поточної основної діяльності, яка визначена статутом або
неосновної (іншої) діяльності, інвестиційної або фінансової діяльності
(дивіденди, проценти тощо);

надзвичайні (стягнені сплачені штрафи, пені, неустойки, пожежа, повінь
тощо).

Доходи від кожної операційної діяльності, аналогічно затратам поділяють
за такими функціями :

виробництво, в тому числі;

виробництво продукції;

виробництво послуг;

купівля та продаж товару;

2)управління (адміністративні);

3)збут (продаж).

3. Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення
зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком
зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства ), за
умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

4. При-фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку
істотним є правильне тлумачення двох різновидів доходу:

валового та чистого.

Валовий дохід містить у собі валовий приплив економічної вигоди, що його
одержало (або може одержати) підприємство. Суми, які втримуються формі
податків (акцизний збір, додана вартість тощо), не становлять
економічної вигоди. Тому вони виключаються із валового доходу та
визначають процес формування чистого доходу.

Чистий дохід – це зменшений валовий дохід на економічні елементи які
визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які
отримуються від імені третьої сторони, податок з продажу, мито, будь-які
надані торговельні знижки.

5. Порядок формування в обліку інформації про доходи від звичайної
діяльності підприємства її розкриття у фінансовій звітності визначаються
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженим
наказом МФУ від 29.11.99 p. N 290.

Для обліку доходів та фінансових результатів, а також для складання
Звіту про фінансові результати призначені рахунки класів 7 і 8.

Рахунки класу 8 призначені для накопичення інформації про витрати за
елементами. Ця інформація необхідна для заповнення відповідного розділу
Звіту про фінансові результати.

6. Звіт про фінансові результати передбачає окреме відображення доходів
від участі в капіталі ті інших фінансових доходів. Для обліку доходів
від фінансових інвестицій призначені рахунки 72 і 73.

На рахунку 72 “Доход від участі в капіталі” відображається прибуток,
отриманий від інвестицій в асоційовані дочірні або спільні підприємства,
облік яких ведеться методом участі в капіталі.

Доход від участі в капіталі буде визначено як добуток чистого прибутку
звітного періоду асоційованого, дочірнього і (або) спільного
підприємства на частку у статутному капіталі такого підприємства.

У разі, якщо підприємство, інвестицією в яке обліковуються за методом
участі в капіталі, було отримано збиток, сума збитку підлягає віднесенню
на рахунок 96 (субрахунок рахунка 80) “Втрати від участі в капіталі” з
одночасним зменшенням величини інвестицій, облік яких ведеться за
методом участі в капіталі (за рядком 040 балансу).

Рахунок 73 використовується для відображення дивідендів, відсотків |ті
інших доходів, отриманих від фінансових інвестицій (крім доходів, що
обліковуються методом участі в капіталі).

В кінці року сальдо рахунків 72, 73 списується на субрахунок 792
“Результат фінансових операцій”, що дає можливість визначити результат
від фінансової діяльності підприємства.

Доходи підприємства можуть виникати внаслідок надзвичайних подій, які є
результатом операцій або подій, що відрізняються від звичайної
діяльності і не виникають регулярно.

Для обліку доходів, що виникають внаслідок надзвичайних подій
призначений рахунок 75 надзвичайні доходи зі ставленням залишків
рахунків 75 і 99 на субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій”
надасть можливість визначити фінансовий результат від надзвичайних
операцій.

8. На підприємстві основним узагальнюючим показником фінансових
результатів господарської діяльності є прибуток. Порядок використання
прибутку визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним
орган згідно з статутом підприємства.

За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановлених нормативах
здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди та фонди на
підприємстві, покриваються збитки минулих років.

Чистий прибуток одержаний товариством як-результат його господарської
діяльності після сплати податків до бюджету, а також ініпих платежів,
спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі,
обумовленому зборами учасників товариства.

9. Чистий прибуток визначається в кінці звітного року і відображається
по дебету на рахунку 79 “Фінансові результати” і по кредиту рахунку 44
“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Збиток по звітному балансу
відображається по дебету рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті
збитки)” і по кредиту рахунку 79 “Фінансові результати” (останній в
будь-якому випадку закривається). Кредитове сальдо по рахунку 44
“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” характеризує нерозподілений
прибуток, а дебетове сальдо -непокритий збиток.

Збиток звітного року записується по дебету рахунку 44 “Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)”, дебітові сальдо по цьому рахунку, означає
суму непокритого на даний момент збитку. Витрати, втрати і збитки, які
обліковуються на цьому рахунку, а також суми податків з прибутку, які не
перекривають прибуток, приєднуються до непокритих збитків.

10. Враховуючи правило зростаючої ліквідності, розрізняють три
рівні-платоспромжності підприємств

грошову;

розрахункову;

ліквідну.

Визначивши коефіцієнти грошової і ліквідної платоспроможності на початок
і кінець звітного періоду і порівнявши їх, можна побачити зростання чи
зменшення грошової платосгірбможності підприємства протягом звітного
періоду. Значення цього коефіцієнта не повинно бути менше 0,2. Але вище
0,35 не завжди потрібно, оскільки надмірний залишок коштів свідчить про
неефективне їх використання.

12. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність
(недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які
впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську
діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності
прибуток (у чисельнику) співвідноситься з чинниками, які мають
найбільший вплив на його отримання. Рентабельність продажу показує,
скільки прибутку приносить кожна гривня обсягів реалізації. Її ще
називають маржею прибутку. Дану маржу» як правило, визначають окремо за
кожним видом діяльності або за кожною групою реалізованої продукції.

Загалом рентабельністю називають будь-який показник, при обчисленні
якого в чисельнику записують величину прибутку. В знаменнику можуть бути
різні чинники, які так чи інакше впливають на прибуток або, навпаки,
залежать від нього. Не можна сказати, який з показників найважливіший.
Кожен з них має важливе значення в процесі аналізу фінансового стану
підприємства.

13. Завданням аудиту фінансових результатів підприємства є перевірка
достовірності формування фінансових ресурсів і розподіл їх за цільовим
призначенням, згідно з чинними нормативами, виявлення резервів,
удосконалення маркетингу, який забезпечує збільшення доходу в умовах
ринкових відносин, а також визначення достовірності бухгалтерського
обліку і звітності про фінансові результати діяльності підприємства.

Об’єктами аудиту фінансових результатів є насамперед маркетингова
діяльність, її стан та напрямки розвитку, що дає змогу встановити
першопричини прорахунків у бізнесі, бізнес-план підприємства; загальний
фінансовий стан, його стабільність і фінансова мобільність; ліквідність
і банкрутство.

14. Особливості аудиту фінансової діяльності підприємства в умовах
ринкової економіки полягають у тому, що фінансовий менеджмент прагне до
гнучкої стратегії і тактики господарської діяльності, яка забезпечує
конкурентоспроможність підприємства.

Встановленням нормативів у фінансовій діяльності займається саме
підіприєметво з метою досягнення найбільшого економічного ефекту, тому
не дивно, що інформація про нормативи становить комерційну таємницю.
Аналіз відхилень від цих нормативів є прерогативою внутрішнього аудиту,
який здійснюється службами підприємства. Аналіз фінансового стану, що
грунтується на бухгалтерській звітності, провадиться здебільшого
зовнішнім аудитом, тобто спеціалізованими аудиторськими фірмами,
власниками або державними органами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Андреев В.Д. Практический аудит. – И.: Экономика, 1994. – 234 с.

Артеменко В.Г.Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебн. пособие.
–М.:Изд-во “ДИС”, НГАЭиУ, 1997. – 78 с.

Білуха М.Т. Аудит у бізннесі.-Д: фірма “Преском”, 1994. -193 с.

.Бирюкова И.К., Випих Г.Т. Практический бухгалтерский учёт и аудит в
Украине.- К ”Экономика и право, 1996. – 97 с.

Ботко Л.Р, Новий напрям роботи податкового аудиту. -// Вісник У.
46.12.2000. – 58 с.

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів
вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” Вид. 2-е, доп. і перероб. –
Житомир: ЖІТІ, 2000. – 387 с.

Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і
ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів
спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир; ЖІТІ, 2000. – 387 с.

Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В. Бухгалтерський
правлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності
150106 “Облік і аудит”. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 401 с.

Бухгалтерський і податковий облік у сільському господарстві: Методичний
посібник для бухгалтера. – X.: Фактор, – 78 с. Ю. Бухгалтерський
фінансовий облік. Підручник / – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 503 с.

Буфатіна І. Порядок обліку доходів і витрат. – Все про бухгалтерський
облік. 56. 23 червня 2000 р. – 22 – 33 с. 12. Гарасим ., Кізима А.Я.,
Забчук В.Д. та ін. Фінансовий облік і звітність на риємствах різних
галузей / За ред. Хомина П.Я. – Тернопіль:2000.- 168с.

Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственних и
торговых предприятиях, 2000.: Учеб. Пособие для центов вузов / Под ред.
Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2000. – 456 с. Экономика. Финансы.
Право.).

Грачева Р.К. Аналіз фінансового стану підприємства.// Нова бухгалтерія.
Бібліотека “Дебета-Кредита”.Том 3. – 39 с.

Грачева; Р.К. Облік фінансових результатів.// Нова бухгалтерія. іліотека
“Дебета-Кредита”. Том 3. – 212 с.

ГрачоваР.К. Загальна схема бухгалтерських проведень з формування
фінансового результату.// Нова бухгалтерія. Бібліотека “Дебета
кредита”;Том 4. – 79 с.

Грачова Р.К. Формування операційного прибутку (збитку).// Нова
бухгалтерія.Бібліотека “Дебета-Кредита”. Том 4. -126 с.

Губачова О., Мельохіна О. Нові підходи до побудови балансу та

розкриття його статтей.// Бухгалтерський облік і аудит. N 9.1999. – 27

17 Губачова О. Мельохіна О. Нові підходи до побудови балансу та
розкриття, його статтей. // Бухгалтерський облік і аудит. N 10.1999. –
20

Економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об’єднань:
Навч. посібник (За ред. проф. С.І. Шкарабана, доц. M.I.Сипачова. –
Тернопіль: ТАНГ, 1995. -191 с.

19 Журавель Г.П., Крупка Я.Д., Палюх М.С., Гуцайлюк Л.О., Фаріон ,
Бухгалтерський облік: особливості в галузях економіки: навчальний
посібник.- Тернопіль: Економічна думка, 1999. – 399 с.

20 Завгородний В.П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе
управления предприятием. – К.: Издательство “Ваклер”, 1997. -с.

21 Завгородний В.П., Савченко Я.В. Бухгалтерский учет, контроль и аудит
в условиях рынка. – К.: Изд-во “Блиц-Информ”, 1996. – 675 с.

22 Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999р. 996- .

23 Закон України “ Про аудиторську діяльність”.

24 Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

25 Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту. – К.: Ділова Україна,
96.-234С.

26 Зубілевич С.Я. Вимоги до аудиту в умовах реформування обліку і
звітності в Україні.// Бухгалтерський облік і аудит. N 10.1999. – 38 с.
).

27 Зубілевич С.Я. Звіт про фінансові результати.// Бухгалтерський облік
і аудит. N 10.1999. -17 с.

28 Зубілевич С.Я. Звіт про фінансові результати.// Бухгалтерський облік
і аудит. N 11.1999. – 40 с.

29 Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку,
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємст і
організацій II Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21грудня
1999 р. за 893/4186. Наказ Міністерства фінансів України від 30
листопада 1999 р N 291.

30 Інструція про порядок виготовлення, зберігання і застосування
облікових форм первинного обліку II Затверджено наказом Державного
комітету статистики України від 27 липня 1998 p. N 263. 33. Інструкція
про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства
(із змінами і доповненнями, внесенимй згідно від 17 листопада 1999 р.
282), затв. наказом від 18 з ня 1995; pi N139;

31 Карпова Т.П. Управленчиский учет: Учебник для вузов. – М.: Аудит,
ЮНИТИ, 1998. – 234 с,

32 Калюга Є.К. Контроль за правильністю складання Звіту про фінансові
результати.// Вісник ПСУ. N37.2000. – 23 с.

33 Калюга Є.К. Порядок виправлення помилок в бухгалтерському обліку і
внесення змін до фінансової звітності.// Вісник ПСУ. 2000.-36с.

34 Калюґа Є.К. Контроль трансформації Звіту про фінансові результати.//
Вісник ПСУ. N 48.2000. – 33 с.

35 Литвин Ю.Я., Хомин П.Я., Олійник В.М., Совінський B.C., Дерій В.А. та
ін. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. – Тернопіль:
“Тернопіль”, 1998. – 543 с.

36 Нападовська Л.В. Управлінський облік: Монографія. – Дніпропетровськ:
Наука і освіта, 2000. – 345 с.

37 План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій // затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291 і
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999р. за
N892/4185.

38 Петрик О.К. Проблеми перевірки аудитором початкових залишків за
рахунками обліку і статтями балансу підприємств в період формування
системи бухгалтерського обліку та звітності в Україні. // Бухгалтерський
облік і аудит. N 11. 2000. – 56 с.

39 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до
фінансової звітності”.

40 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “ Звіт про фінансові
результати “.

41 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід “

42 Пушкар М.C., Журавель Г.П., Литвин Ю.Я., Мельник В.Г. Теоретичні
основи бухгалтерського обліку. – Тернопіль, 1998. -213 с.

43 Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит: Навч.-метод.
посібник. – К.: ТОВ “ НІОС”, 1998. -196 с.

44 Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий К: Учеб.
– Мн.: ИП “ Экоперспектива “, 1997 . 335 с.

45 Савицкая Г.В. Анализ хозяйственой деятельности предприятий: 2 изд.,
перераб. и доп. – Мн.: ИП “ Экоперспектива”, 1997. – 359 с.

46 Скирпан О.П., Олійник В.М., Палюх М.С. Бухгалтерський облік у
сільському господарстві. Навчальний посібник. – 3 – тє вид., перероб. –
К.: КНЕУ, 2000. – 299 с.

47 Терехов А.А., Терехов М.А. Контроль и аудит; основные методические
приемы и технология. – М.: Финансы и статистика, 18.-177 с.

48 Хомин П.Я., Палюх М.С., Костецький I.I., Забчук В.Д. і Коресподенція
в оліковому забезпеченні звітності. – Тернопіль; “Дружба , 1998. -115 с.

PAGE 1

PAGE 3

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020