Реферат на тему:
Форвардна валютна операція
Форвардна валютна операція
1. Сутність форвардної валютної угоди.
2. Методи котирувань форвардного курсу
3. Розрахунок теоретичного форвардного курсу.
4. Форвардний дилінг: переваги і недоліки.
5. Практика визначення дати форвард.
6. Закриття форвардного валютного контракту.
7. Правила випуску форвардних валютних контрактів в
Україні.
8. Правила обігу форвардних контрактів в Україні.
1. Сутність форвардної валютної угоди.
Строкові угоди, або угоди на термін (форвардні, ф’ючерсні) – це угоди,
за якими сторони домовляються про купівлю або продаж певного фінансового
активу у визначений угодою строк за ціною, зафіксованою на момент її
укладення.
Стандартними термінами виконання строкових угод є, як правило, 1, 3, 6,
9 і 12 місяців.
Форвардні валютні операції — це угоди з обміну валют, які
відбуватимуться у майбутньому, але за курсом, зафіксованим на поточну
дату.
Укладаються, як правило, на строк до одного року, проте в окремих
випадках, коли йдеться про ринок стабільних валют (наприклад, долар США
відносно англійського фунта стерлінгів, євро чи японської ієни), можливе
оформлення угод на п’ять або більше років наперед.
Ринок форвардних операцій терміном до 6 міс, як правило, досить
стабільний, а на довший термін — нестійкий. При цьому окремі операції
можуть викликати сильні коливання обмінних курсів.
Головними особливостями фінансових операцій на термін є такі:
• Валютний курс фіксується в момент укладення контракту;
• Як правило, валютний курс не збігається із курсом спот;
• Виконання контракту (поставка валюти) здійснюється або на певну
дату в майбутньому, або між двома певними датами;
• Не існує стандартизації форвардних контрактів.
Угоди з іноземною валютою на термін укладаються з метою:
– конверсії валют у комерційних цілях,
– страхування портфельних чи прямих капіталовкладень за кордоном
– отримання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці.
Схема 1.
МЕХАНІЗМ УКЛАДЕННЯ ФОРВАРДНИХ ВАЛЮТНИХ КОНТРАКТІВ
Дата укладення угоди Дата валютування
? ?
?Термін форвардного контракту (наприклад,
3 місяці)? ?2 робочі
дні? час?
3 січня 3 квітня 5 квітня
У момент укладання цих угод фіксуються курс і сума, але до настання
терміну розрахунки за зазначеними сумами не здійснюються. Обсяги
форвардної угоди не обмежуються, і їх забезпечення не вимагається. Як
правило, часові інтервали, що передбачаються форвардними угодами,
становлять від одного до двох тижнів та від одного до 12 місяців.
Форвардний контракт — це тверда угода, тобто угода, обов’язкова для
виконання.
Особа, яка зобов’язується поставити валюту за контрактом, відкриває
коротку позицію, тобто продає форвардний контракт.
Особа, яка одержує валюту за контрактом, відкриває довгу позицію, тобто
купує контракт.
Укладення контракту не вимагає від контрагентів яких-небудь витрат (якщо
не брати до уваги можливі накладні витрати, пов’язані з укладенням
угоди).
Форварди можуть передбачати штрафні санкції за їх невиконання.
Форвардний контракт – це контракт, що укладається поза біржею. Оскільки,
як правило, дана угода припускає дійсну поставку або купівлю
відповідного активу, то контрагенти погоджують зручні для них умови.
Тому форвардний контракт не є стандартним контрактом. У зв’язку з цим
вторинний ринок для нього або дуже вузький, або взагалі відсутній,
оскільки важко знайти яку-небудь третю особу, інтересам якої точно б
відповідали умови форвардного контракту, укладеного виходячи з інтересів
двох сторін. Таким чином, ліквідувати свою позицію за контрактом один із
учасників, як правило, зможе лише за згоди свого контрагента (недолік
форвардного контракту).
До позитивних моментів проведення форвардних валютних операцій можна
віднести те, що вони надають більше можливостей для маневру. Тоді як
операція “спот” має бути виконана або відкладена практично негайно,
форвардні контракти залишають час для здійснення аналізу, контролю і
проведення необхідного коригування.
Однак слід мати на увазі той факт, що при укладанні форвардного
контракту валютний ризик значно зростає, оскільки збільшується
ймовірність непередбачуваної зміни курсу валюти на дату поставки, а
також ризик щодо неплатоспроможності партнера. Тому під час укладання
форвардної операції клієнт обов’язково повинен мати відповідні кошти —
залишок на рахунку чи кредитну лінію — для покриття цього ризику.
2. Методи котирувань форвардного курсу
До таких методів належать:
2) метод «аутрайт» (угоди аутрайт). За котирування
методом «аутрайт» банк вказує для клієнтів як повний спот-курс, так і
повний форвардний курс, а також термін та суму поставки валюти.
Операція аутрайт означає, що продавець зобов’язується продати, а
покупець – купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед
курсом
3) метод своп-ставок (угоди своп). У більшості випадків
на міжбанківському ринку форвардний курс котирується за допомогою
своп-ставок.
Форвардні валютні премії та дисконти розраховуються таким чином:
Де FD (pm, dis) – форвардний диференціал (премія або дисконт);
FR – форвардний курс;
SR – спот-курс;
t – строк дії форвардного контракту, днів
Угоди своп означають комбінацію двох протилежних конверсійних операцій з
різними датами валютування.
Курс аутрайт – невідкладний курс, в якому враховані премія чи знижка. У
разі наявності премії валюта на строк дорожча, ніж готівковий курс, за
наявності знижки – дешевша.
Якщо є значення премії і дисконту, можна розрахувати курс аутрайт.
Термін “аутрайт” вживається для запобігання плутанини в розумінні умов
форвардної операції, коли йдеться про одиничну форвардну угоду (на
відміну від операції форвард, яка є частиною операції своп, що являє
собою поєднання купівлі на умовах спот з одночасним форвардним
продажем).
Форвардні пункти – це абсолютні пункти даного валютного курсу (в
одиницях валюти котирування), на які коригується курс спот при
проведенні форвардних операцій. Відображають різницю у процентних
ставках за конкретні проміжки часу між валютами (процентний
диференціал). Форвардні пункти також називають своп-пунктами, форвардною
різницею або своп-різницею.
Щоденно SR та FR на 30, 90 та 180 днів публікують “The Wall Street
Journal”, “Financial Times”, “Reuters”.
3. Розрахунок теоретичного форвардного курсу
Форвард-курс (форвардний курс) визначає очікувану вартість валюти через
певний період часу і є ціною, за якою дана валюта продається або
купується за умови її поставки на певну дату в майбутньому.
Теоретично форвардний курс валюти може дорівнювати її курсу спот, однак
на практиці він завжди виявляється або вищим, або нижчим за курс спот.
Якщо форвардний курс вищий за курс спот, він є сумою курсу спот і
відповідної різниці (форвардної маржі), що в даному випадку називається
премією (pm, репорт — R, або ажіо). Якщо форвардний курс нижчий за курс
спот, він є курсом спот, від якого віднята форвардна маржа, що
називається в цьому випадку дисконтом (дисконт — dis, чи депорт — D,
або дизажіо).
Отже, форвардний курс відрізняється від курсу спот на величину
форвардної маржі. Маржа може бути у вигляді премії, тоді форвардний курс
вищий за курс спот, або у вигляді дисконту (скидки). У такому випадку
форвардний курс нижчий, ніж курс спот.
Такий порядок визначення курсу за форвардною застосовується при прямому
котируванні валют. При непрямому котируванні валют дисконт додається до
курсу “спот”, а премія, навпаки, віднімається від нього. Форвардні курси
оголошуються комерційними банками і публікуються в котирувальних
таблицях. У бюлетені вказуються або тільки розміри премій і дисконтів,
або курс за терміновою угодою.
Премії і дисконти по валюті, як правило, розраховуються на базі року для
того, щоб можна було порівняти прибутковість від вкладу валюти у
форвардну операцію з відповідною прибутковістю від вкладання валюти в
інші форми валютних операцій.
Форвардна валютна угода застосовується, головним чином, для страхування
платежів. Ціни на форвардному ринку в умовах стабільної економіки та
вільного переміщення капіталу пов’язані з різницею в процентних ставках.
Форвардний (розрахунковий) курс повинен дорівнювати відношенню
процентних ставок за міжбанківським кредитом, помноженому на курс спот.
Теоретичний беззбитковий форвардний курс може бути визначений з
урахуванням процентних ставок за валютами, з якими проводяться форвардні
операції. При цьому форвардний курс валюти А до валюти В при прямому
котируванні буде дорівнювати:
,
– сума форвардної угоди у валюті В;
– еквівалентна їй сума у валюті А.
Ці суми можна представити наступним чином з урахуванням нарахування
відсотків за простою ставкою:
де Sа сума угоди у валюті А в перерахунку на курс спот;
Sb – еквівалентна їй сума за курсом спот у валюті В,
Iа, Ib – процентні ставки за валютами А і В:
d – термін форвардної угоди;
Ка і Кb – тривалість процентного року при розрахунку відсотків за
валютами А і В.
Отже,
Приклад 1. Курс долара США до ієни рівний 1880 ієн. Процентні ставки на
грошовому ринку дорівнюють 200% за операціями в ієнах і 15% за
операціями в доларах США. Визначити теоретичні 90-денний і 180-денний
форвардні курси долара США до ієни, якщо тривалість процентного року
становить за ієнами 365 днів, а за доларами США – 360 днів. .
Розв’язання. При терміні форвардної угоди 90 днів:
ієн за 1 долар США.
Форвардна маржа, що є в даному випадку премією, буде дорівнювати:
Премія =2706-1880=826 ієн за дол. США.
При терміні форвардної угоди 180 днів:
ієни за 1 долар США
Форвардна маржа (премія) буде дорівнювати:
Премія =3474-1880=1594 ієни за дол. США.
Реально форвардні курси не котируються як такі. Валютні дилери працюють
лише з форвардними маржами (преміями або дисконтами), причому значення
форвардної маржі даються для курсу покупки і курсу продажу. Оскільки
курс купівлі повинен бути завжди нижче курсу продажу, за значеннями
форвардної маржі можна відразу визначити, як котирується валюта – з
премією або дисконтом. Якщо значення форвардної маржі для курсу купівлі
будуть більше її відповідних значень для курсу продажу, валюта
котирується з дисконтом, якщо менше – з премією. Форвардний курс буде
дорівнювати курсу спот плюс премія або курс спот мінус дисконт.
Приклад 2. На валютному ринку є наступні дані котирування валют для
форвардних угод:
Термін Долар/ієна. Долар/швейц.франк
Спот 1860-1890 1,7550-1,7560
1 місяць 90-125 5-3
2 місяці 185-225 17-15
3 місяці 310-340 28-25
Визначити, як котирується долар США до ієни і швейц.франка та його
форвардний курс до ієни та швейц.франка для 3-місячних угод.
Розв’язання. Для курсу долара до ієни форвардна маржа для курсу купівлі
менша, ніж для курсу продажу. Отже, долар США котирується до ієни з
премією і його форвардний 3-місячний курс буде дорівнювати:
Курс спот 1860-1890
Премія (3 місяці) 310-340
Курс форвард 2170-2230
Для курсу долара до франка форвардна маржа для курсу купівлі більша, ніж
для курсу продажу. Отже, долар США котирується до німецької марки з
дисконтом і його форвардний 3-місячний курс буде дорівнювати:
Курс спот 1,7550-1,7560
Премія (3 місяці) 28-25
Курс форвард 1,7522-1,7535
У якості основи для визначення форвардної маржі на практиці звичайно
використовують її значення, які одержують з урахуванням близького
форвардного курсу, що визначається, виходячи з наступних міркувань.
Вважається, що сума у валюті В, яка котирується, еквівалентна
відповідній сумі у валюті А, яка котирується, – перерахована за
наближеним форвардним курсом для прямого котирування, буде дорівнювати
сумі у валюті В за курсом спот, збільшеній (зменшеній) на суму
відсотків, що була б отримана для суми у валюті В за курсом спот,
розміщеній на термін форвардної угоди за ставкою процентів, яка дорівнює
абсолютній величині різниці процентних ставок за валютами А і В для
тривалості процентного року, рівній 360 дням.
З наведеного раніше виразу для теоретичного беззбиткового форвардного
курсу можна зробити висновок: якщо ставка відсотків за валютою А буде
вище ставки відсотків за валютою В, що котирується, – форвардний курс
валюти А буде меншим її спот-курсу, тобто валюта А буде котируватися з
дисконтом.
У цьому випадку сформульоване припущення можна записати математично в
такому вигляді:
де Sb – сума у валюті, що котирується В; НКФ – наближений курс форвард;
КС – курс спот; Ia, Ib – ставки відсотків за валютами А і В;
d – термін
Звідси одержуємо, що наближений курс форвард буде дорівнювати:
;
а форвардна маржа:
Якщо ставка відсотків за валютою А, що котирується, буде нижчою за
ставку відсотків за валютою В, що котирується, форвардний курс валюти А
буде більшим за її курс спот і приблизно буде дорівнювати:
Форвардна маржа (премія) буде при цьому дорівнювати:
Приклад 3. Визначити наближену форвардну маржу і форвардний курс для
умов прикладу 1.
Розв’язання:
При терміні угоди 90 днів:
ієн за долар США.
ієн за долар США.
При терміні угоди 180 днів:
ієн за дол. СШЛ
НКФ =1880+1739=3619 ієн за дол. США.
Прибутковість форвардних операцій можна оцінити у вигляді еквівалентної
річної ставки відсотків. При цьому відношення прибутку від форвардної
операції до вкладеної суми вважається рівним відношенню форвардної маржі
до форвардного курсу. Використовуючи формулу для ефективної річної
ставки простих відсотків при тривалості процентного року 360 днів,
одержуємо:
Приклад 4. Визначити прибутковість форвардної операції для умов
прикладів 1 і 3.
Розв’язання. Для терміну угоди 90 днів при використанні теоретичного
форвардного курсу (приклад 1) прибутковість операції буде дорівнювати:
При використанні наближеного курсу форвард (приклад 3) прибутковість
становитиме:
Для терміну угоди 180 днів при теоретичному форвардному курсі
прибутковість операції буде дорівнювати:
Для наближеного курсу форвард прибутковість становить:
В Україні у зв’язку з низькою насиченістю ринку інформацією про поточні
валютні курси, а також поточні процентні ставки на міжбанківські
гривневі депозити процес розрахунку форвардних пунктів проводиться
дилерами самостійно, і отримані значення можуть суттєво відрізнятись у
різних банках.
Для простоти запам’ятовування знаходження форвардного курсу дилери
використовують наступне правило “сходинок”:
Якщо форвардні пункти ростуть зліва направо (котирування bid менша
котирування offer), то для знаходження курсу аутрайт для дати
валютування, віддаленішої, ніж спот, форвардні пункти додаються до курсу
спот:
Низький Високий Найвищий
Якщо форвардні пункти зменшуються зліва направо (сторона bid більша за
сторону offer), то для знаходження курсу аутрайт для дати валютування,
віддаленішої, ніж спот, форвардні пункти вираховуються з курсу спот:
Високий Низький Найнижчий
Іноді можна зустріти котирування форвардних пунктів у вигляді -4/+4, що
означає “навколо паритету” (round par.).
Це відбувається, якщо процентні ставки для двох валют на даний період
рівні, а також фактично рівні форвардний і спот-курси.
Форвардний курс у даному випадку становитиме:
Спот-курс 1,4995 1,5005
Форвардні пункти -4 +4
Курс аутрайт 1,4991 1,5009
Перераховані вище правила розрахунку курсу аутрайт діють для форвардних
строків (термінів більших, ніж спот). Для угод з датою валютування
“завтра” або навіть “сьогодні”, які ближчі, ніж дата спот,
застосовуються зворотні правила розрахунку курсу аутрайт.
Якщо форвардні пункти зростають зліва направо, то для знаходження курсу
аутрайт для дати валютування раніше, ніж спот, форвардні пункти
міняються місцями і вираховуються з курсу спот.
Якщо форвардні пункти зменшуються зліва направо (сторона bid більше
сторони offer), то для знаходження курсу аутрайт до споту форвардні
пункти міняються місцями та додаються до курсу спот.
Для розрахунку форвардних крос-курсів застосовуються ті ж правила, що і
для знаходження крос-курсів спот, тобто необхідно перемножити або
розділити доларові форвардні курси валют.
4. Форвардний дилінг: поняття, переваги і недоліки.
Серед комерційних банків та інших учасників валютного ринку є дилери,
які грають на зниження чи підвищення валютних курсів (їх прийнято
вважати спекулянтами.7 Як відомо, спекулянтів, які грають на пониження,
називають “ведмедями”, а дилерів, які спеціалізуються на грі валют, курс
яких має підвищувальну тенденцію, називають “биками”. Так, якщо
очікується спад курсу валюти, “ведмеді ” продають її за діючим у даний
момент форвардним курсом з поставкою цієї валюти покупцю у визначений
договором термін. У випадку сприятливого для них розвитку курсу валюти
вони можуть достатньо дешево купити її на ринку, одержавши тим самим
прибуток у вигляді курсової різниці. Окрім того подібні угоди порушують
рівновагу між попитом та пропозицією валюти і дезорганізовують валютний
ринок).
Особливим видом угод на валютному ринку є угоди з нестандартними
строками. Терміни, які не є стандартними при форвардних угодах, можуть
завдати клопоту як самим маркет-мейкерам (фінансові установи, які
постійно здійснюють котирування курсів купівлі і продажу різних валют і
вступають в угоди по них), так і їх клієнтам, особливо якщо на
відкритому ринку неможливо знайти відповідних курсових співвідношень.
Маркет-мейкер при цьому повинен враховувати, що з угодами на стандартні
терміни особливих проблем не буде, чого не можна сказати про деякі угоди
на нестандартний період, так як, щоб здійснити просту операцію з
терміном поставки доларів через 2,5 місяця, він вимушений купити долари
на умовах угоди з терміном у 2 чи 3 місяці. Або ж укласти контракт про
купівлю частини суми з доставкою валюти через 2 місяці і другий контракт
відносно частини, яка залишилась. Якщо перша частина операції буде
невдалою, то по другому контракту дилер отримає дохід. Якщо ж він
впевнений у визначеному ним напрямку руху відсоткових ставок, то він
може спеціально залишити відкриту позицію по форвардній угоді.
Більшість дилерів коректують форвардні курси так, що наявні відкриті
позиції стають невразливими з точки зору зміни валютних курсів
(девальвації та ревальвації) Більш важчим є визначення форвардного курсу
по угоді з нестандартним терміном, коли дата розрахунків є поруч з
технічною датою: кінцем місяця, кварталу, року, з періодом нарахування
відсотків по податках, з випуском державних цінних паперів т.д. Для
цього дилер повинен точно знати, як подібні події раніше відображалися
на структурі процентних ставок і рухові валютних курсів.
Технічні періоди звично означають для ринку встановлення логічно
невиправданих форвардних курсів і процентних ставок на найближчі
розрахункові дати по форвардних операціях.
Наприклад: відомо, що часто на кінець року різко скорочується пропозиція
швейцарських франків, тому до цієї події ринок готовиться заздалегідь.
Дилеру достатньо подивитися іа форвардну маржу, щоб визначити чи все в
ній було враховано.
Нехай на 15 листопада 1996 року курси спот і форвард долара США до
швейцарського франка склали відповідно
Спот 1,2690 – 1,2700
1 місяць 150 – 145
2 місяці 150 – 145
У даному прикладі помітною є певна невідповідність між одно – і
двомісячною маржею, особливо якщо маржа за три місяці складе 200-195.
Беручи до уваги, що листопад є місяцем підписання угоди, а кінець року
потрапляє на період між датами розрахунків по одномісячній і двомісячній
угоді. Складність виникає лише у тому випадку, коли клієнт має бажання
купити и продати долари за ціною з датою розрахунків у наступному оці,
особливо у перших числах січня.
Таким чином, дилер може з впевненістю сказати, що коли кінець року
позаду, то на ринку швейцарської валюти знову встановляться низькі
процентні ставки (у порівнянні із доларовими ставками), і відповідно,
форвардна маржа знову буде показувати дисконт по операціях доларів проти
швейцарських франків при форвардних операціях. З цього випливає, що
дилеру вигідніше продавати швейцарські франки з поставкою на початку
січня, або вірніше сказати – купувати долари США.
В активно працюючих дилінгових відділах вимушені операції своп регулярно
мають місце. І не тільки через те, що звичні термінові операції можуть
бути покриті тільки тоді, коли по них передбачаються втрати, але ще і в
результаті того, що клієнти і банки-кореспонденти пропонують угоди на
відносно невеликі суми. Дуже часто число таких операцій є невеликим у
порівнянні з загальним обсягом операцій на світовому ринку. За
виключенням невеликих сум в неосновних і рідкісних валютах, маленькі
замовлення не можуть бути розміщені на міжбанківському ринку, так як
обійдуться дуже дорого.
Видатки по операціях на суму 10 млн. доларів ненабагато вищі, ніж при
сумі 10 тис. доларів. Насправді, більш маленькі угоди з комерційним
клієнтом будуть коштувати дорожче, бо необхідно вживати більше
запобіжних заходів для того, щоб еквівалент був переведений на потрібний
рахунок і потрібному одержувачу.
Найбільш зручним способом при виконанні доручень клієнтів для банку було
б нагромадити значну суму до розрахунку на будь-який певний день, але це
важко, навіть майже неможливо. Єдине, що для банку є прийнятним, це
покрити ризик по операціях з різними термінами, виходячи з якоїсь
відповідної усередненої дати, а таке є можливим, якщо банк скористається
позиціями, створеними іншими клієнтами, чи операціями з кореспондентами.
При проведенні операцій на термін необхідно з’ясувати як виникають і
використовуються форвардні позиції.
Як виникають форвардні позиції, краще всього (пояснити) побачити на
такому прикладі:
Наприклад:
1. Вранці дилер купує у клієнта
на умовах спот 1 000 000 од. ін. валюти
2. Інший клієнт купує на 1 місяць 1 500 000 од. ін. валюти
3. Пізніше у той самий день
банк-кореспондент продає на
термін у 6 місяців 500 000 од. ін. валюти
————————————————————————
————————-
Баланс 0 од. ін. валюти
Рідко коли комерсанти покривають долари доларами, чи франки франками.
Окрім того, суми, які продаються і купляються клієнтами, не сходяться
так гладко як у даному прикладі. Дуже часто суми типу 33 333,33 та інші
повинні бути враховані в позиціях, або зразу, або на стадії підготовки
звіту, коли торгові відділи банку припиняють операції з валютою.
Отримати збалансовану позицію на кінець дня, не виходячи на ринок, було
б дивом. Але частіше зустрічаються маленькі і більші залишки по
дилінгових рахунках операцій спот і форвард. Це може створювати
труднощі, так як не завжди легко виявити валютний дисбаланс і розмістити
його в дилера, який спеціалізується на спот чи форвардних операціях.
Чистий результат з елементарних операцій у даному прикладі являє собою
дві відкритих термінових позиції:
а) довга позиція в 1 000 000 одиниць іноземної валюти з операцій спот
проти одномісячної угоди.
б) коротка позиція в 500 000 одиниць іноземної валюти з одномісячної
угоди проти шестимісячної.
Порівняно невеликий ризик для банку, якщо тільки під валютою не
розуміється безмежна кількість національної валюти.
Наприклад: якщо іноземною валютою будуть італійські ліри, при курсі
приблизно 2300 ITL за 1 UKP то сума в 1000000 одиниць іноземної валюти
буде дуже незначною, якщо її виразити у фунтах стерлінгів. Але якщо це
буде валюта, курс якої до фунтів стерлінгів складе 1 до 1 чи менше, то
сума в реальному виразі буде набагато більша.
Тим не менше, для даного прикладу припустимо, що отриманий еквівалент
при переказі іноземної валюти в національну не буде дуже великим. Якщо ж
не буде ніяких несприятливих змін у структурі процентних ставок, то
ризик втрат по позиціях спот/форвард і форвард /форвард буде
мінімальним.
І дійсно, якщо 500 000 на 5 місяців, те ж саме, що й 2 500 000 на 1
місяць, непокритими залишаються 1 500 000 одиниць на 1 місяць. Ця
ситуація має місце, якщо одномісячну зворотну позицію вирахувати з 5-ти
місячної позиції, переведеної в одномісячний еквівалент.
Залишаючи усі термінові позиції не перекриваючими одна одну, дилер
вивільняється від здійснення низки операцій, що є дуже важливими.
Якщо ринок не може запропонувати прийнятного покриття по терміновій
угоді, то дилеру треба буде провести, щонайменше 7 операцій, щоб
забезпечити страхове покриття, тобто 3 угоди спот і 2 своп. Однак,
відклавши момент прийняття рішення на кінець дня, у нього може з’явитися
можливість покрити ризик, проводячи один своп спот/форвард і одну угоду
форвард /форвард- всього – 4.
Неправильною буде думка, що суми і терміни по угодах за великий період
часу приблизно зрівняються, виходячи із математичного закону великих
чисел
На практиці попит і пропозиція валюти знаходиться у рівновазі досить
рідко. Завжди прослідковується певний тренд.
Країна А експортує більше, ніж країна В імпортує із країни А, і
відповідно, або курс валюти країни А буде більше, або курс валюти країни
В буде менше.
І якщо подібна ситуація складається у країни А з низкою інших торгових
партнерів, то швидше всього не тільки валютний курс буде знижуватися,
але і діючі відсоткові ставки на валюту країни В підвищуватимуться.
Торгівля, лише один із факторів, який визначає курс валюти. Але за
короткий період ще сильніше на ньому відображається рух капіталів.
Спот-операції у крос-валютах, страхуючи оператора в дилінговому відділі,
спричиняють немало труднощів при спробі визначити, хто з операторів
отримав прибуток по тій чи іншій операції (угоді). Ще більш складнішою
ця проблема є при форвардному дилінгу тому, що по крайній мірі одна з
валют по терміновій угоді постане у сумі, яка не співпадає з сумою,
отриманою по операції спот.
Переваги і недоліки форвардного дилінгу
З хороших дилерів по угодах спот не завжди будуть хороші дилери по
форвардних угодах. Спот-дилінг вимагає постійного знання ситуації з
попитом і пропозицією. Тому постійно необхідно застосовувати відповідні
заходи для страхування відкритих позицій.
Форвардний дилер, який діє подібно оператора по операціях спот, створює
великі термінові позиції і в певному ступені втрачає над ними контроль,
особливо щодо обмежень:
– курси спот;
– дати розрахунків;
– терміни;
– країни;
– загальний підсумок;
– тривалість дня.
Форвардний дилер, який починає створювати термінові позиції, блокує
ліміти на місяці чи роки. Враховуючи всі аспекти, які впливають на
форвардний дилінг, він є більш вимогливим, ніж спот-дилінг, так як
затрачає більше часу на створення позиції і отримання позитивного
результату по ній. Спот-дилер знає розмір доходу, втрат чи потенційного
ризику на його позиції постійно, якщо він веде поточні записи і у певний
період, може прийняти застережливі заходи.
З форвардним дилером ситуація дещо інша. Окрім звичних обмежень, йому
доводиться слідкувати за подіями і перспективами. Яким буде платіжний
баланс, індекс роздрібних цін, кількість грошей в обігу, відсоткові
ставки – у найближчі З чи 6 місяців? Тобто, за суттю, форвардний дилінг
– це питання вибору стратегічних позицій, направлених на одержання
прибутку через тривалий період часу, і повсякденної тактичної роботи по
підтримці вибраних стратегічних позицій.
Комерційні банки з чисельною клієнтурою можуть бути, вимушені проводити
тільки форвардний дилінг. Але у будь-якому випадку дилер повинен
постійно слідкувати за загальною сумою заборгованості, а також за
тривалістю і розмірами відкритих термінових позицій.
Загалом форвардний дилер менше підпадає під ризик, ніж спот-дилер, так
як форвардний курс звично міняється не більше, ніж на 1% в рік, замість
1-2% (а іноді і більше) від рівня спот-курсів протягом операційного дня.
З річного розрахунку, спот-дилер отримає втрати значно більші, якщо буде
продовжувати втрачати по 1% кожного дня.
Другою перевагою форвардного дилінгу є те, що тенденція руху різниці
процентних ставок інколи прослідковується досить чітко і, відповідно,
форвардна угода, яка проводиться в хороший час, має великий шанс
принести прибуток.
Перевага відкриття термінової позиції полягає у тому, що якщо дилер
знає, що ситуація зумовить рух процентних ставок по якійсь валюті у
певному напрямку, то у нього є більше, ніж звичний шанс. І якщо одна із
процентних ставок буде змінена у передбаченому напрямку, то прибуток
йому забезпечений.
5. Практика визначення дати форвард.
У різних фірмах фінансового і споживчого ринку термінові, контракти,
підпадають виконанню на 30-й, 60-й, 90-й, 120-й, і т.д. плюс 30 днів до
наступної форвардної дати так звані звичні форвардні дати.
Основний принцип визначення форвардної дати такий.
Наприклад. Якщо дата спот приходиться на 4 січня то розрахунок по
одномісячній угоді на 4 лютого.
2 місяці 4 березня
3 місяці 4 квітня
6 місяців 4 липня
9 місяців 4 жовтня
12 місяців 4 січня (наступного року)
2 роки 4 січня (через 1 рік)
Якщо логічно форвардна дата припадає на небанківський день, то
застосовується домовленість, як і у випадку спот, тобто перший наступний
робочий день в обох банках стане форвардною датою. Таким чином валютний
місяць може тривати 30, 31, 35 і більше днів, а також менше, ніж 28
навіть у лютому.
Специфіку має розрахунок спот-дат та форвардних дат, які припадають на
кінець місяця.
Наприклад, якщо угоду укладено 29 січня, дата спот буде 31 січня. Тоді
розрахункова дата по одномісячній угоді ніяк не може бути 31-м числом,
бо у лютому 28 чи 29 днів. Отже, якщо остання дата спот потрапляє на
останній робочий день місяця, то форвардна дата буде відповідати цій
даті, якщо також буде припадати на останній робочий день. Таким чином,
дата спот 31 січня дасть нам одномісячну форвардну дату 28 чи 29 лютого.
А якщо 28 чи 29 лютого припадає вихідний, то тоді 26 чи 27 або останній
зручний день.
Реальні проблеми виникають, якщо сторони заплатили і отримали валюти у
різні дні. Тоді виясняють хто із сторін припустив помилки, або ж при
неможливості виявити (якщо переговори були по телефону), ризик ділиться
навпіл.
Для євродоларів і євровалют використовуються ті ж загальноприйняті
правила, що і для валютного ринку.
Дати валютування форвардних угод:
Пряма дата (straight dates або flat dates) – стандартні періоди 1, 2, 3,
6 місяців, 1 рік. Якщо при укладанні форвардної угоди аутрайт
визначаються стандартні терміни, а дата спот припадає на останній день
місяця, тоді для визначення дати валютування діє правило останньої дати
місяця (end of month rule).
Коротка дата (short dates) — до одного місяця (1 день, 1 тиждень, 2
тижні).
Ламана дата (broken dates) – дата валютування не збігається зі
стандартними термінами.
6. Закриття форвардного валютного контракту.
При виконанні форвардних валютних контрактів може виникнути така
ситуація, коли інша сторона контракту (клієнт) або не може, або не бажає
виконати свої зобов’язання за цим контрактом, що зветься закриттям
форвардного валютного контракту.
Закриття може бути повним або частковим.
Повне закриття існує, коли клієнт виявляє, що:
а) він не може отримати іноземну валюту, яку він за контрактом повинен
продати банку;
б) йому більше не потрібна іноземна валюта, яку він за контрактом
повинен купити у банку.
Часткове закриття банк здійснює, коли клієнт виявляє, що:
а) він не може отримати повну суму іноземної валюти, яку він за
контрактом повинен продати банку;
б) йому більше не потрібна вся іноземна валюта, яку він за контрактом
повинен купити у банку.
Форвардне покриття можливе на період аж до п’яти років і навіть на
триваліший період, але курси продажу та купівлі переважно котируються
на:
а) 1 місяць;
б) 2 місяці;
в) 3 місяці;
г) 6 місяців;
д) 12 місяців.
7. Правила випуску форвардних валютних контрактів в Україні.
Метою форвардних валютних контрактів є мінімізація ризиків, зумовлених
змінами курсів валют на ринку.
Рівень ризику за форвардними валютними контрактами становить різницю між
курсом валюти за форвардним валютним контрактом та ринковим спот-курсом
валюти на дату розрахунків за цим контрактом.
Форвардні валютні контракти укладаються на первинному ринку за
стандартною формою, що відповідає чинному законодавству України.
Покупцями і продавцями форвардних валютних контрактів можуть бути
банки-резиденти та банки-нерезиденти України, що визначаються чинним
законодавством України.
Первинним продажем форвардного валютного контракту вважається така угода
купівлі-продажу контракту, якій не передує інший форвардний контракт,
однією із сторін якого виступав покупець (продавець) цього контракту, а
його предмет (сума іноземної валюти, дати поставки та здійснення
платежу) збігається з цим форвардним контрактом.
За умови первинного продажу форвардного валютного контракту підлягають
заповненню такі реквізити:
номер контракту;
місце та дата укладання;
офіційні назви та реквізити сторін;
вид та сума валюти, що є предметом укладення контракту;
процентні ставки та курс валюти контракту;
дати платежу та поставки валют;
інші реквізити, що визначають права і відповідальність сторін.
Зміни та доповнення до форвардного валютного контракт оформлюються у
письмовій формі і з моменту підписання є невід’ємною частиною цього
форвардного контракту.
8. Правила обігу форвардних контрактів в Україні.
Продаж (передача) зобов’язань за форвардним валютним контрактом іншим
особам здійснюється продавцем лише за умови згоди покупця форвардного
валютного контракту у будь-який час до закінчення строку дії
(ліквідації) форвардного контракту.
Продаж (передача) зобов’язань за форвардним валютним контрактом іншим
особам, включаючи продавця такого форвардного валютного контракту, може
бути здійснено покупцем без погодження з іншими сторонами форвардного
контракту у будь-який час до закінчення строку дії (ліквідації)
форвардного контракту
Зміни до форвардного валютного контракту вносяться покупцем чи продавцем
контракту у разі згоди на це обох сторін контракту. У змінах до
форвардного валютного контракту вказуються:
номер та дата укладання контракту, до якого вносяться зміни;
порядковий номер і дата внесення змін до контракту;
реквізити і назва попереднього покупця (продавця) форвардного валютного
контракту та особи, яка набуває його повноважень;
ціна продажу форвардного валютного контракту;
умови реалізації форвардного валютного контракту (дата поставки; строк
здійснення платежу).
Розірвання угоди за форвардним валютним контрактом здійснюється за
відмови від зазначеної угоди однієї із сторін і згоди іншої сторони, або
у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Претензії щодо виконання форвардного валютного контракту можуть бути
висунуті лише емітентові цього форвардного валютного контракту.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
