Реферат на тему
Фінансові послуги на ринку цінних паперів
План
1. Показники, що характеризують якість облігацій
2. Біржові операції
3. Механізм реалізації опціонних операцій
Література1 Показники, що характеризують якість облігацій
1.Прямий дохід від облігації, який встановлює в процентному виразі
залежність між величиною доходу за облігацією та її ціною. Якщо ціна
облігації вища від її номінальної вартості, то величина прямого доходу
буде нижчою від норми процента. Якщо ж ціна нижча номінальної вартості,
то прямий дохід вищий за процентну ставку.
Прямий дохід за облігацією = Норма процента х Номінальну вартість
облігації / Ціна облігації. (8.22)
2. Дохід за облігацією на дату погашення визначає фактичний процентний
дохід інвестора на цей момент. Як відомо, в день погашення виплачується
номінальна вартість облігації (100 %), а ринкова ціна в день покупки
може бути вищою номінальної вартості (перевищувати 100 %) чи бути нижчою
(менше 100 %).
Дохід за облігацією на дату погашення = ((Норма процента + (Сума
погашення – Ціна в день покупки) / Період) / ((Ціна в день покупки +
Сума погашення) / 2 ) 100 %. (8.23)
3. Ціна конверсії визначає середню ціну акцій при обміні на них
конвертованих облігацій:
Ціна конверсії = Номінальна вартість конвертованої облігації / Кількість
акцій за конвертовану облігацію (8.24)
3 Біржові операції
Біржові операції за своєю суттю – це купівля і продаж цінних паперів.
Вони здійснюються з різними цілями. Цінні папери купують для одержання
доходів від них у вигляді дивідендів або процентів. У цьому випадку
покупцями є інвестори. Вони можуть продавати свої цінні папери з метою
придбання акцій та облігацій, які приносять вищий дохід, або коли
відчувають потребу у грошах.
Крім того, купівлею-продажем цінних паперів займаються для одержання
доходів у вигляді курсової різниці. Основний об’єкт таких біржових
операцій – звичайні акції, оскільки їх курс найбільше зазнає коливань.
Для торговця цінними паперами немає значення, у якому напрямі змінюється
їх курс. Для нього важливо передбачити цей напрям. Якщо він передбачає,
що курс цінних паперів підніметься, то він скуповує їх з тим, щоб
пізніше перепродати за вищою ціною і навпаки.
Операції (торговельні угоди) з цінними паперами на біржі здійснюються за
певними правилами. Найчастіше цінні папери продаються і купуються
стандартними пакетами.На фондовій біржі продаються і купуються, як
правило, раніше випущені папери відкритих корпорацій за умови, що вони
допущені для обігу на біржі. Цінні папери нового випуску, як правило, за
передплатою розміщуються в інвестиційних дилерів і спочатку реалізуються
через позабіржовий ринок. Тільки після цього компанія може спробувати
одержати допуск для своїх цінних паперів на фондову біржу, тобто
домогтися включення їх у список паперів, які котируються на біржі .
До біржового обігу за рішенням біржового комітету допускаються цінні
папери лише великих і відомих компаній. Щоб бути включеною у цей обіг,
корпорація повинна відповідати суворим кількісним і якісним критеріям та
дати згоду на дотримання правил операцій, які існують на цій біржі. На
біржах існують різні критерії допуску цінних паперів до обігу. Важливим
з них є: порівняно великий випуск цінних паперів, публічне їх розміщення
серед широкого кола власників, наявність у корпорації емітента робочого
капіталу у певному мінімальному розмірі, прибуткова діяльність цієї
корпорації протягом кількох останніх років.
Обмежений допуск цінних паперів для обігу на біржі спричинив створення
на початку 80-х років на основних фондових біржах окремих секцій, що
дістали назву других ринків . До цінних паперів, які допускаються біржею
на цей ринок, висуваються не такі суворі вимоги, як до паперів, що
включаються до основного біржового списку. Другий ринок дає можливість
новим, невеликим, венчурним компаніям підняти ліквідність їх цінних
паперів.
Крім других ринків, при деяких фондових біржах функціонують ринки
вторинних відносно акцій та облігацій цінних паперів – опціонів,
ф’ючерсів . Як на фондових біржах світу, так і у практиці українських
біржових операцій (правда частково) при угодах із цінними паперами
допускаються до виконання наступні види операцій:
· операції з готівкою (касові операції);
· операції на строк;
· операції з премією;
· операції з опціоном.
Суть операцій з готівкою полягає в тому, що оплата куплених цінних
паперів проводиться негайно чи, виходячи з технічних причин, у
встановлені біржою строки (наприклад, за облігаціями – на наступний
день, а за акціями – на п’ятий робочий день) за курсом для здійснення
угоди.
Операція продажу цінних паперів на строк носить аналогічний характер.
Суть операцій на строк полягає в тому, що кінцевий грошовий розрахунок
за угодою, здійснюваною на біржі в день Х, проводиться в день У,
визначений клієнтами (звичайно до місяця).
Суть операцій з премією і опціоном полягає в тому, що вони побудовані за
принципом угод на строк, проте дають можливість відмовитися від своїх
зобов’язань, виплативши клієнту попередньо обумовлену суму (премію чи
опціон).
Операції з премією та опціоном відрізняються одна від одної, головним
чином, тривалістю відстрочки кінцевих розрахунків. У першому випадку
відстрочка дається на строк 1 – 3 місяці, в другому – 1 – 9 місяців.
Операції з премією дають «страховку» лише покупцям цінних паперів, тому
що продавати їх відповідно до цієї процедури не можна. Ціна акцій при
операціях з премією складається з котирування їх при угодах на строк
плюс спеціальне котирування плюс величина премій.
Операції з опціоном дозволяють здійснювати угоди з цінними паперами як
для покупця, так і для продавця, використовуючи більш довгу відстрочку
для прийняття кінцевого рішення.
Існує метод продажу з опціоном, при якому продавець, що запропонував
цінні папери, може відмовитись від їх продажу, поступившись грошовою
сумою у вигляді опціону на користь покупця, який не втримав у результаті
угоди свою покупку. Будь-яка гра, а тим більше на курсах цінних паперів,
є ризиковою химерою для її учасників. Проте якщо ці угоди можливі, то
головною є умова, щоб вони проходили в рамках встановлених правил, не
носили масового характеру і цим істотно не впливали на поведінку біржі.
З цією метою на ринках цінних паперів створені організаційні умови і
передбачені технічні можливості здійснювати такі, часто суто
спекулятивні, угоди, як покупка акцій частково на залучені засоби,
продаж позичених у брокерів акцій, а також операції на ринку опціонів.
Зміст типової угоди з маржею полягає в тому, що клієнт може придбати
акції певних корпорацій лише взявши борг у брокерській конторі чи іншій
фінансовій установі. Спекулятивні угоди з маржею здійснюються з акціями
корпорацій, ймовірність підвищення курсу яких досить велика.
Опціон є двосторонньою угодою про передачу права на покупку або продаж
певного базисного активу (цінних паперів, валюти й ін.) за визначеною
ціною на певну дату. При цьому покупець опціону набуває права на покупку
або продаж активу. Продавець опціону бере на себе зобов’язання продати
або купити актив на вимогу покупця.
За умовами опціону на покупку, наприклад акцій, власник (утримувач)
опціону має право придбати акції у особи, що виписала контракт, за
обумовленою ціною. Це право діє протягом обумовленого обмеженого
терміну. Продавець опціону на покупку буде зобов’язаний продати акції,
якщо того зажадає покупець опціону. За умовами опціону на продаж власник
(утримувач) опціону має право продати акції особі, що виписала опціон,
за обумовленою ціною в обмовлений термін. Продавець опціону буде
зобов’язаний купити ці акції, якщо того зажадає власник опціону.
При угодах з опціонами їхні учасники розраховують на протилежні
тенденції. Покупець опціону при покупцы розраховує на підвищення курсу
акцій, а продавець – на його пониження. Якщо курс акцій виявиться вищим
від зазначеного в опціоні на покупку, його покупець отримає зиск за
рахунок курсової різниці (за винятком премії продавцю опціону), а
продавець матиме збитки. Якщо ж курс акцій знизиться, збережеться або
підвищиться несуттєво, покупцю опціону буде невигідно його
реалізовувати, і він понесе збитки в розмірі премії, виплаченої продавцю
при виписуванні опціону. Продавець же опціону на покупку в цьому випадку
без всякого вкладення своїх засобів отримає зиск у розмірі премії.
Фінансові ф’ючерси, що є також контрактом на операцію з цінними паперами
у чітко встановлений час у майбутньому, відрізняються від опціонів тим,
що вони передбачають зобов’язання, а не право на проведення тієї або
іншої операції, яке бере на себе покупець ф’ючерсу.
В операціях із цінними паперами беруть участь посередники, що
поділяються на брокерів та дилерів. Брокер зводить продавця з покупцем,
одержуючи за посередництво комісійні. Дилер купує цінні папери від свого
імені та за свій рахунок з метою їх перепродажу. У ролі посередників
виступають як окремі особи, так і цілі фірми, інтегруючи у своїй роботі
брокерські та дилерські операції, а також комерційні банки.
Спеціалізовані посередницькі фірми не мають єдиної загальноприйнятої
назви. Найчастіше їх називають інвестиційними дилерами (банками,
домами), біржовими, дилерськими фірмами.
4 Механізм реалізації опціонних операцій
Приклад 8.2. Курс акцій компанії складає 4000 гр. од. Гравець, що
розраховує на підвищення курсу акцій, купує опціон на покупку акцій за
фіксованою ціною 4200 гр. од., сплативши при цьому премію 500 гр. од. за
акцію. Визначити результати угоди, якщо курс акцій після закінчення
терміну опціону становитиме:
а) 5000 гр. од.;
б) 4100 гр. од.;
в) 4400 гр. од.
Розв’язання
а) якщо курс акцій складе 5000 гр. од., держатель (покупець) опціону
реалізує своє право на їхню покупку. При цьому його прибуток на одну
акцію складе: 5000 (прибуток від продажу куплених акцій) – 4200 (ціна,
за якою він відповідно до опціону купить акції) – 500 (премія продавцю
опціону) = 300 гр. од.
Якщо продавець опціону не мав у своєму розпорядженні акцій до моменту
подання йому вимоги на продаж, він буде вимушений купити їх за ціною
5000 гр. од. і продати держателю опціону за обумовленою ціною 4200 гр.
од. З урахуванням отриманої премії його збитки становитимуть тих же 300
гр. од. на акцію.
Якщо ж продавець опціону мав акції у момент його продажу, його збитки
будуть пов’язані з недоотриманим прибутком, оскільки він буде вимушений
продати акції за ціною, нижче ринкової;
б) якщо курс акцій складе 4100 гр. од., держателю опціону буде невигідно
його реалізовувати, і він відмовиться від свого права. При цьому його
збитки і, відповідно, прибуток продавця опціону будуть дорівнювати
сплаченій премії – 500 гр. од. за акцію;
в) якщо курс акцій буде рівний 4400 гр. од., відмовившись від свого
права на їхню купівлю, утримувач опціону понесе збитки в розмірі
сплаченої премії – 500 гр. од. за акцію. При реалізації ж опціону збитки
його складуть: 4200 (ціна акцій за опціоном) + 500 (премія) – 4400
(ціна, за яку він продасть куплені акції) = 300 гр. од., тобто менше
сплаченої премії.
Таким чином, потенційні збитки держателя опціону на покупку обмежені
розміром премії, а потенціальний прибуток може, залежно від росту курсу,
бути великим. Продавець такого опціону іде на ризик великих збитків, а
його потенційний прибуток обмежений розміром премії. Якщо ж опціон на
покупку придбано для фактичної покупки необхідного товару, його
держатель страхується від непередбаченого росту цін.
При виписуванні опціону на продаж його покупець розраховує на зниження
курсу акцій. Якщо курс акцій буде нижче означеного в опціоні, його
покупець отримає прибуток за рахунок курсової різниці (за вирахуванням
сплаченої премії), а продавець понесе збитки. Якщо ж курс акцій зросте,
збережеться або знизиться несуттєво, покупець опціону буде змушений
відмовитися від його реалізації. При цьому збитки покупця і прибуток
продавця будуть дорівнювати розміру премії.
Приклад 8.3. Курс акцій компанії складає 4000 гр. од. Гравець, що
розраховує на пониження курсу акцій, купує опціон на їхній продаж за
ціною 3700 гр. од., сплативши при цьому премію 500 гр. од. за акцію.
Визначити результати угоди, якщо курс акцій після закінчення терміну
опціону становитиме:
а) 3000 гр. од;
б) 3800 гр. од;
в) 3500 гр. од.
Розв’язання
а) якщо курс акцій складе 3000 гр. од., держатель опціону реалізує своє
право на їхній продаж особі, що виписала опціон. При цьому його прибуток
на акцію становитиме:
3700 (ціна, за якою він продає куплені акції) – 3000 (ціна, за якою він
купить акції для перепродажу) – 500 (сплачена премія) = 200 гр. од.
Продавець опціону буде змушений у цьому випадку купити акції за ціною,
вище ринкової;
б) якщо курс акцій буде рівний 3800 гр. од., держателю опціону буде
невигідно його реалізовувати, і він відмовиться від свого права, понесе
при цьому збитки в розмірі сплаченої премії – 500 гр. од. на акцію.
Прибуток продавця опціону в цьому випадку буде дорівнювати отриманій
премії;
в) якщо курс акцій складе 3500 гр. од., збитки держателя опціону при
його реалізації будуть рівні: 3500 (ціна, за якою він буде змушений
купити акції) + 500 (премія) – 3700 (ціна, за якою він продає акції
відповідно до умов опціону) = 300 гр. од., тобто менше сплаченої премії.
Теоретично можливий прибуток на акцію держателя опціону на продаж і,
відповідно, теоретично можливий ризик продавця такого опціону (при
падінні курсу акцій до нуля) будуть рівні різниці між фіксованою в
опціоні ціною і премією (в розглянутому прикладі – 3200 гр. од. на
акцію).
Література
Конституція України.
Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91.
3. Зміни та доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову
біржу» від 10.09.97.
4Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»
від 30.10.96.
Указ Президента України «Про безпосереднє залучення УФБ до
приватизаційних процесів» від 1995 року.
6. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 1991 року.
7. Закон України «Про власність» від 07.02.91 № 697-ХІІ.
8. Закон України «Про заставу» від 2.10.92 № 2654-ХІІ.
9. Закон України «Про страхування». – К.: Парламент, 1998. – 37 с.
10. Земельні відносини в Україні: Законодав. акти і нормат. док. /
Упоряд. Л. Новаковський та ін.; Держ. ком. України по земел. ресурсах. –
К.: Урожай, 1998.
11. Закон України «Про збори на обов’язкове пенсійне страхування» від
26.06.97 р. № 400 – ВР.
12. Закон України «Про збори на обов’язкове соціальне страхування.» від
26.06.97 р. № 402 – ВР.
13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій
внутрішньої державної позики 1998 року» від 6.04.98 р. № 463.
14. Постанова КМУ «Про затвердження Правил виготовлення і використання
вексельних бланків» від 10.09.92 № 528-92 п.
19. Азаров М. Янчуков В. Регіональна система масових електронних
платежів // Вісник НБУ. – 1998. – № 10. – С. 49.
20. Адамик Б.П. Мінімальні резервні вимоги як інструмент
грошово-кредитного регулювання // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С.
37 – 42.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
