.

Фіксований сільськогосподарський податок, податок із власників транспортних засобів, податок на нерухоме майно (нерухомість) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
331 1875
Скачать документ

Фіксований сільськогосподарський податок

Згідно із Законом України від 17 грудня 1998 р. «Про фіксований
сільськогосподарський податок» з 1 січня 1999 p. передбачено внесення
змін в оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, котрі
використовують землю як засіб виробництва.

1. Для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється фіксований
сільськогосподарський податок замість таких податків і зборів
(обов’язкових платежів):

— податок на прибуток підприємств;

— плата (податок) за землю;

— податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів;

— комунальний податок;

— збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних
доріг;

— збір до Державного інноваційного фонду;

— збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету;

— плата за придбання торгового патенту на здійснення торговельної
діяльності;

— збір за спеціальне використання природних ресурсів (за користування
водою для потреб сільського господарства).

Інші податки та збори, визначені Законом України «Про систему
оподаткування», повинні сплачуватися сільськогосподарськими
товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених відповідними
законодавчими актами.

2. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є
сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм
господарювання та власності (колективні й державні сільськогосподарські
підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, фермерські
господарства), які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та
збутом сільськогосподарської продукції, а їхній валовий дохід від
операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва
та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік
перевищує 50% загальної суми ва левого доходу підприємства.

Якщо у звітному періоді валовий дохід підприємства від опера цій з
реалізації сільськогосподарської продукції власного виробний тва та
продуктів її переробки становить лише 50% загального обсяг\ реалізації,
підприємство сплачуватиме податки у наступному податковому періоді на
загальних підставах.

3. Платники фіксованого сільськогосподарського податку, мають право на
вибір форми сплати вказаного податку — грішми або у вигляді поставок
сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара
сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає
коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію
протягом податкового року.

Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара
сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого
сільськогосподарського податку, здійснюватиметься, виходячи з такого
еквівалента — однієї тонни пшениці м ‘якої третього класу за цінами, які
щорічно визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара
сільськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксованого
сільськогосподарського податку, буде визначатися як співвідношення
вартості однієї тонни пшениці, узятої за еквівалент, до однієї тонни
відповідної продукції. Таке співвідношення буде встановлюватись
обласними радами щорічно, але не пізніше 1 січня.

4. За об’єкт оподаткування береться площа сільськогосподарських угідь,
переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих
йому у користування, у тім числі на умовах оренди.

5. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлюються з
одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової їх
оцінки в таких розмірах:

— для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;

— для багаторічних насаджень — 0,3.

6. Платники фіксованого сільськогосподарського податку визначають його
суму на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених Законом, і до 1
лютого подають розрахунок до державної податкової служби за місцем їх
знаходження.

Протягом поточного року щомісяця до 20 числа місяця, наступного за
звітним, указаний податок сплачується у розмірі третини суми податку,
визначеної на кожний квартал. Установлено такий квартальний розподіл
річної суми податку: І квартал — 10%, II квартал — 10%, III квартал —
50%, IV квартал — 30%.

За сплати фіксованого сільськогосподарського податку у формі поставок
сільськогосподарської продукції встановлені такі терміни.

За поставок зерна термін встановлюється за погодженням з районною
державною адміністрацією, але не пізніше 15 жовтня (ранні зернові
культури) та 1 грудня (пізні зернові та технічні культури). Поставка
продукції тваринництва для сплати податку має здійснюватись щомісячно,
але не пізніше останнього дня поточного місяця. При цьому витрати,
пов’язані з транспортуванням сільськогосподарської продукції до
заготівельних підприємств і організацій, несуть платники податку.

З метою стабілізації сільськогосподарського виробництва з 1 січня 1999
року до 1 січня 2001 року звільняються від сплати фіксованого
сільськогосподарського податку сільськогосподарські товаровиробники, які
є платниками податку згідно з розглянутим вище Законом.

Від сплати фіксованого сільськогосподарського податку також звільняються
дослідні господарства вітчизняних науково-дослідних установ і навчальних
закладів, професійно-технічні училища сільськогосподарського профілю та
сортовипробувальні станції.

Податок із власників транспортних засобів

Кошти, що надходять від стягнення податку, спрямовуються на фінансування
будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів
загального користування, проведення природоохоронних заходів на
водоймищах. Податок зараховується в бюджети місцевого самоврядування.
Структурно-логічну схему податку на транспортні засоби зображено на рис.
1

Рис. 1 Структурно-логічна схема податку на траспортні засоби суб’єктів
господарювання

Порядок обчислення і сплати податку на транспортні засоби регулюється
Законом України «Про податок із власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів» від 18 лютого 1997 p.

Платниками податку є підприємства, організації, установи (юридичні
особи) — власники транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів.

Згідно із законодавством об’єктами оподаткування є автомобілі (легкові,
вантажні, спеціального призначення); колісні трактори; мотоцикли, яхти,
судна парусні, човни моторні і катери. Не оподатковуються: трактори на
гусеничному ходу; машини та механізми для сільськогосподарських робіт;
автомобілі швидкої допомоги та пожежні;

транспортні засоби (підйомні й самохідні), що використовуються на
заводах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані.

Ставки податку визначено в розрахунку на рік: зі 100 см3 об’єму двигуна,
з 1 кВт потужності двигуна, з 1 см довжини транспортного засобу. Усі
ставки податку встановлені в ЕКЮ (з 1 січня 1999 року в ЄВРО) за видами
транспортних засобів і диференційовані залежно від потужності двигуна,
виду транспортного засобу, його призначення й використання.

Обчислення податку здійснюється на підставі даних про кількість
транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року. Якщо
транспортні засоби отримані у другому півріччі, то податок сплачується в
половинному розмірі.

Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним
оглядом транспортних засобів за період до наступного технічного огляду.

Сплата податку здійснюється в валюті України, розраховується за валютним
курсом Національного банку на перший день кварталу, в якому сплачується
податок, і залишається незмінною до кінця кварталу.

Від сплати податку звільняються підприємства автомобільного транспорту
загального користування (стосовно транспортних засобів, зайнятих
перевезенням пасажирів, у тому разі, коли законодавче встановлено тарифи
на оплату проїзду). Сільськогосподарські підприємства-товаровиробники
сплачують податок на трактори колісні, автобуси і спеціальні автомобілі
для перевезення людей (з кількістю місць менше 10) у розмірі 50%.

Для підприємств встановлено достатньо високу відповідальність за сплату
податку. У разі заниження податку стягується вся сума заниження і штраф
у двократному розмірі від тієї ж суми. За відсутності обліку об’єктів
оподаткування або за ведення обліку з порушенням установленого порядку
(неподання, несвоєчасне подання розрахунків та інших документів,
необхідних для обчислення і сплати податку) стягується штраф у розмірі
50% від суми податку, що підлягає сплаті. Сплата вказаних штрафів
здійснюється за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні
підприємства.

Сума податку на транспортні засоби включається до складу валових витрат
платника, а отже, зменшує оподатковуваний прибуток і суму податку на
нього. Джерелом сплати податку на транспортні засоби є балансовий
прибуток підприємства, що впливає на розмір чистого прибутку
підприємства.

Аналіз механізму стягнення податку на транспортні засоби дає змогу
зробити висновок, що поряд із фіскальною функцією вказаний податок
виконує регулюючу функцію. Він спрямований на підвищення інтенсивності
використання транспортних засобів.

Податок на нерухоме майно (нерухомість)

У Законі України «Про систему оподаткування» передбачений податок на
нерухоме майно суб’єктів господарювання. Законодавчих актів щодо
вказаного податку поки що не прийнято.

Мета введення названого податку — забезпечити збалансування доходів і
витрат консолідованого бюджету держави та сприяти підвищенню
ефективності використання нерухомості суб’єктами господарювання. Було
підготовано кілька варіантів закону стосовно цього податку. Останній
його варіант, опрацьований 1997 року, передбачав, що об’єктом
оподаткування є земля, а також постійні будівлі і споруди, що
конструктивно й технологічно зв’язані з землею, на якій їх розміщено.

Структурно-логічну схему останнього варіанта проекту Закону «Про податок
на нерухоме майно (нерухомість)» подано на рис. 2

Рис. 2 Структурно-логічна схема податку на нерухоме майно (нерухомість)

Податок на нерухомість має бути загальнодержавним податком і є
різновидом податку на майно. Податок на нерухомість складається з суми
податків на землю, будівлі і споруди.

Нерухомість — це земля і постійно розміщені на ній будівлі та споруди.
Будівлі — це житлові будинки, офіси, гаражі, дачі. Споруди — це об’єкти
які підпадають під визначення першої групи основних фондів, за винятком
будівель. Якщо об’єкт, який належить до основних фондів першої групи,
використовується одночасно як споруда та як будівля, платник податку має
звернутися до податкової адміністрації із заявою про розмежування
напрямів використання такого об’єкта з метою окремого визначення
податкових баз і строків оподаткування.

Слід звернути увагу на те, що в розглянутому варіанті проекту закону
щодо податку на нерухомість передбачається для розрахунків бази
оподаткування застосовувати індексацію бази оподаткування на рівень
інфляції. Така індексація можлива, коли рівень інфляції, розрахований на
базі податкового року, дорівнює або перевищує 110 відсотків.

ПОДАТОК ІЗ ВЛАСНИКІ В ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Платники податку

Об’єкт оподаткування

Ставки податку

Джерело сплати податку

Податкові пільги

Термін сплати

Штрафні санкції

Підприємства, організації – власники транспортних засобів

– автомобілі

– колісні трактори

– мотоцикли

– яхти, судна парусні, човни моторні

– зі 100 см3 об’єму двигуна

– з 1 кВт потужності двигуна

– з 1 см довжини транспортного засобу

ЕКЮ (ЄВРО)

– вид транспортного засобу

– потужність двигуна

– призначення, використання

Фактори, що впливають на ставку

Прибу-ток

– автомобілі швидкої допомоги, пожежні

– транспортні засоби для перевезення пасажирів підприємствами
автотранспорту загального користування

Звільнені від податку

Перед реєстра-цією, технічним оглядом

– за приховання (заниження) податку штраф 200% суми податку

– за неподан-ня в строк розрахунків та інших документів – штраф 50% суми
податку

– за несвоє-часне пере-рахування податку – пеня 0,3% за кожний день
затримки

– трактори колісні, автобуси і спеціальні автомобілі для перевезення
людей у сільськогосподарських підприємствах – товаровиробниках

Податок зменшується на 50%

Податок на нерухомість

Податок на будівлі

Податок на споруди

Об’єкти оподаткування

Обчислюється множення одиниці вимірювання будівлі, що має окремий
реєстраційний номер в державній податковій адміністрації, на середню
поточну її вартість визначену на 1 січня податкового року

База оподаткування

Встановлюється законом про державний бюджет на поточний рік

Ставка податку

Податковий період – податковий рік

Будівлі

Податковий період – календарний місяць

Споруди

Встановлюється законом про державний бюджет на поточний рік (не нижче 1%
та не вище 3% від бази оподаткування)

Ставка податку

Сукупна балансова вартість споруд, що перебувають у власності
(користуванні) платника податку

База оподаткування

1. Що перебувають у власності:

– держави та територіальних громад

– неприбуткових релігійних організацій

– установ і організацій іноземних держав

2. Законсервовані та не введені в експлуатацію

3. Пам’ятка культури, архітектури

4. Природоохоронного призначення

5. Що знаходяться в зонах відчуження

Не оподатковуються будівлі та споруди:

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020