Договірні ощадні інститути як суб’єкти фінансового посередництва
План
1. Недержавні пенсійні фонди
2. Види пенсійних схем. Розрахунок премій і пенсій
3. Управління діяльністю страхових компаній
4. Страхові ймовірності і страхування життя
Договірні ощадні інститути (пенсійні фонди та страхові компанії)
відіграють вирішальну роль в акумуляції інвестиційних заощаджень
довгострокового характеру. На відміну від банківських установ та
інвестиційних посередників ці фінансові інституції безпосередньо не
спеціалізуються на ефективному розміщенні фінансових ресурсів, їх
основною функцією є забезпечення своєчасних пенсійних та страхових
виплат клієнтам.
Розсудлива людина намагається передусім забезпечити свою старість та, в
разі смерті, свою родину коштами (спадщиною). Тому виникає попит на
послуги пенсійних фондів і на страхові поліси зі страхування життя. З
погляду економічної сутності послуги зі страхування життя та послуги з
недержавного пенсійного страхування мають чимало спільного. Отже, саме
вони і будуть предметом нашої сьогоднішньої лекції.
1. Недержавні пенсійні фонди
Проблема пенсійного забезпечення зачепила в останні десятиліття всі
розвинуті країни, що в значній мірі пов’язано з помітним старінням
населення. Не минула ця проблема й України. Свій внесок у її рішення
вносять недержавні пенсійні фонди (НПФ). Такі фонди не є новиною для
України.
До 1917 р. подібного роду заклади функціонували в Російській імперії
під назвою пенсійні та емеритальні каси.
Недержавні пенсійні фонди як інституційні інвестори функціонують у всіх
країнах з ринковою економікою. При цьому їх роль та місце у структурі
фінансового посередництва є неоднаковою у різних країнах. У країнах з
високо розвинутими системами державного пенсійного забезпечення,
наприклад, роль таких установ незначна порівняно зі США, де вони стали
основними інституційними інвесторами за обсягами контрольованих
фінансових активів.
Недержавні пенсійні фонди є установами сфери недержавного добровільного
пенсійного забезпечення, які спеціалізуються виключно на операціях з
накопичення, розміщення та управління пенсійними внесками, а також
здійсненні пенсійних виплат учасникам цих фондів.
З економічної точки зору забезпечення пенсіями у зв’язку зі старістю на
базі НПФ представляє собою своєрідний довгостроковий інвестиційний
процес, на першому етапі якого здійснюються вкладення (внески до фонду)
і послідовне нарощення коштів за рахунок доходів від інвестування
вільних грошових коштів, на другому – одержання віддачі у вигляді
періодичних пенсій.
Залежно від кола можливих учасників пенсійні фонди поділяються на такі,
що здійснюють пенсійне забезпечення:
• працівників конкретного підприємства чи групи підприємств
(корпоративні або виробничі фонди);
• громадян, пов’язаних за родом їхньої професійної діяльності
(професійні фонди);
• будь-яких громадян незалежно від місця та характеру роботи (так звані
відкриті фонди).
Пенсійним фондам зазвичай надається сприяння на державному рівні,
оскільки інвестиційна політика цих установ має переважно консервативний
характер, значні обсяги акцій та облігацій, які перебувають у володінні
пенсійних фондів, «вилучаються з обігу» і не використовуються у фондових
спекуляціях. Отже, пенсійні фонди відіграють важливу роль у стабілізації
фінансових ринків. Притаманна пенсійним фондам гнучкість інвестиційної
політики та умов пенсійного забезпечення дає змогу якнайповніше
узгоджувати соціальні, інвестиційні та інші інтереси учасників
(працівників) та спонсорів (передусім – роботодавців) цих установ.
Обрані роботодавцями умови та порядок здійснення додаткового пенсійного
забезпечення учасників визначають тип пенсійних рахунків, які
використовуються недержавними пенсійними фондами. Пенсійні фонди можуть
формувати накопичення на індивідуальних або солідарних пенсійних
рахунках.
Формування індивідуальних пенсійних рахунків пов’язане із застосуванням
накопичувальної системи пенсійного забезпечення, принципом якої є
систематичне довгострокове нагромадження коштів для забезпечення виплати
пенсій, досягнення балансу пенсійних внесків і виплат пенсій.
Накопичувальна система пенсійного забезпечення може функціонувати за
методом виплати пенсій за рахунок резерву.
Метод виплати пенсій за рахунок резерву забезпечує цілковиту гарантію
виплати пенсії в майбутньому. За такого методу на ім’я кожного з
учасників пенсійного фонду відкривається індивідуальний пенсійний
рахунок, пенсійні виплати здійснюються в межах залишків на пенсійних
рахунках. Тобто за такого методу виплати пенсій одним учасникам не
можуть здійснюватись за рахунок коштів інших учасників.
У разі застосування пенсійними фондами системи солідарного пенсійного
забезпечення попереднє здійснення накопичень для виплати пенсій не є
обов’язковим. За найпростішої «солідарної схеми» пенсійні виплати на
користь учасників, що вийшли на пенсію, фінансуються за рахунок поточних
надходжень (внесків) на солідарні рахунки пенсійних фондів. При цьому
розмір пенсії не залежить від суми внесків окремого працівника, а
встановлюється виходячи з виробничого стажу його роботи та його
середньої заробітної плати. Для фінансування виплат пенсій із
застосуванням солідарної системи використовується метод покриття
поточних виплат, який не передбачає створення резерву для виплати
пенсій. Відповідно, недоліком солідарної системи є те, що вона не дає
стовідсоткових гарантій щодо сплати пенсій у майбутньому – в разі
застосування такої системи недержавним пенсійним фондом можливе
виникнення дефіциту поточних внесків, що не дозволить йому виконувати
зобов’язання з виплат пенсій.
В солідарних системах пенсійного забезпечення може застосовуватись метод
послідовного створення резерву, який у спеціалізованій літературі також
називають змішаним методом, оскільки він є гібридним по відношенню до
двох попередніх методів. У разі використання зазначеного методу пенсійні
внески на початку діяльності пенсійного фонду значно перевищують поточні
витрати на сплату пенсій. Вільні кошти інвестуються з метою отримання
додаткового доходу в різноманітні фінансові інструменти (нерідко це
можуть бути й акції підприємств-роботодавців). У період, коли більшість
учасників фонду досягає пенсійного віку, дефіцит поточних внесків
покривається за рахунок капіталізованих внесків, які були здійснені
раніше, та інвестиційних одходів, отримуваних від володіння пенсійними
активами за період функціонування фонду. Крім того, практикується
створення спеціалізованих установ щодо гарантування пенсійних виплат.
Схему взаємодії засновників та учасників недержавного пенсійного фонду,
адміністратора, компанії з управління активами та зберігача наведено на
рис. 20.
Рис. 20. Орієнтовний механізм функціонування недержавного пенсійного
фонду
2. Види пенсійних схем. Розрахунок премій і пенсій
У діючих тривалий час пенсійних фондах накопичуються величезні кошти.
Наприклад, активи пенсійних фондів країн Європейського союзу у 1993 р.
складали більше 1,2 трлн. дол..
За умовами фінансування пенсійні схеми, що практикуються у світі та в
Україні, поділяються на:
• нефондовані (передбачається виплата пенсій з поточних надходжень); ці
схеми не представляють великого інтересу у відношенні застосування
кількісного фінансового аналізу;
• фондовані, або накопичувальні (для забезпечення виплати пенсій
створюються цільові фонди);
• частково фондовані (цільові фонди створюються не для всіх учасників;
наприклад, тільки для осіб, що виходять на пенсію).
До фондованих схем відносяться:
• ощадні (відмінні особливості: не враховуються ймовірності дожиття
кожного учасника фонду, передбачається успадкування накопичень, відсутня
солідарність учасників у забезпеченні виплат, оговорюється конкретний
термін виплат); даний метод забезпечення старості представляє собою
купівлю індивідуальної фінансової ренти;
• страхові (солідарність учасників, немає успадкування накопичень,
ураховуються ймовірності дожиття застрахованих);
• змішані ощадно-страхові схеми.
В українських НПФ одержали розповсюдження як страхові, так і ощадні
пенсійні схеми. У методичних цілях аналіз зручніше розпочати з останніх.
У таких схемах платежі (внески, пенсії) не пов’язуються з ймовірностями
їх виплат, тому немає необхідності застосовувати таблиці смертності й
комутаційні числа, де аргументом є вік.
Для розрахунку премій, вочевидь, слід застосовувати формули, що
визначають сучасну вартість ренти, якщо премія сплачується єдино разовим
внеском, або розміри членів обмежених постійних рент, якщо премії
сплачуються в розстрочку.
Розглянемо приклади розрахунку суми єдиноразового внеску і розмірів
послідовних внесків до фонду на протязі низки років.
Нехай необхідно визначити розміри премій, необхідні для забезпечення
виплат страхової пенсії. Пенсійні виплати, відкладені на n років,
повинні складати R тис. грн. на рік, пренумерандо. Строк виплат t років.
На внесок нараховуються відсотки за ставкою і. Очевидно, що єдиноразовий
внесок дорівнює сучасній вартості майбутніх виплат. Загальна формула для
його розрахунку має вигляд:
(7.1) Е = А*v-n
де v – дисконтний множник за ставкою і
v = 1+і
А – сума, накопичена на індивідуальному рахунку учасника фонду на
початок виплат пенсії
А = R[1-(1+i)-t]/i (1+і)
Нехай ці дані представлені наступними значеннями:
n
R
t
i
20
10
15
0,09
Таким чином, виплати представляють собою відкладену на 20 років, річну
фінансову ренту, розмір якої дорівнює 10 тис. грн.
v= 1+0,09 = 1,09
А = 10000 грн. х [1-(1+0,09)-15]/0,09 х 1,09 = 87861,5 грн.
Е = 87861*1,09-20 = 15677 грн.
Таким чином, аби одержати бажаний розмір пенсії через 20 років,
необхідно на сплатити внесок у розмірі 15677 грн.
Рішення можна проілюструвати наступним графіком:
Рис. 21. Накопичення і сплата пенсії
Розглянемо інший приклад. Необхідно визначити єдиноразову нетто-премію,
що сплачується при укладенні страхового пенсійного контракту з чоловіком
N1 років. Розмір річної пенсії P тис. дол., виплати пренумерандо з N2
років довічно. Норматив доходності – q %.
Визначимо цей самий показник у випадку, коли пенсія сплачується не
довічно, а на строк N3 років.
Для скорочення запису страхових ануїтетів і спрощення розрахунків
застосовують так звані комутаційні функції. Зміст цих чисел важко, хоча
й можливо, змістовно інтерпретувати. Їх простіше сприймати як чисто
технічні, допоміжні засоби (детальніше див. Тему 2).
Нехай аналізовані дані представлені значеннями:
N1
N2
N3
P
Q
40
60
15
1
9
В цьому випадку маємо відкладений, пожиттєвий ануїтет пренумерандо. Для
наявних даних одержимо (скориставшись таблицею комутаційних функцій):
Е40 = 1 тис. дол. х N60/D40 = 1х3082,2/2939,5 = 1,0485 тис. дол.
Якщо пенсія страхується не довічно, а на строк 15 років, то розмір
нетто-премії складе:
Е40 = 1 тис. дол. х (N60-N75)/D40 = 0,8158 тис. дол.
Таблиця 8.
Таблиця смертності та стандартних комутаційних функцій
(чоловіки, дисконтна ставка – 9%)
????aXaeXeX?XoeXuXthXxjjjjj
5 16285 186188 32,272 911,9
22 99268 0,00234 232 14908 169903 32,005 879,6
23 99036 0,00249 247 13645 154994 31,171 847,6
24 98789 0,00263 260 12487 141349 30,130 816,4
25 98529 0,00277 273 11426 128862 29,037 786,3
26 98256 0,00293 288 10454 117435 28,100 757,2
27 97968 0,00312 306 9562,5 106982 27,372 729,1
28 97663 0,00333 325 8745,6 97419,2 26,718 701,8
29 97338 0,00356 347 7996,7 88673,6 26,118 675,1
30 96991 0,00381 370 7310,3 80676,9 25,553 648,9
31 96622 0,00405 391 6681,2 73366,6 24,825 623,4
32 96230 0,00425 409 6104,7 66685,4 23,803 598,6
33 95821 0,00445 426 5576,8 60580,7 22,768 574,8
34 95395 0,00465 444 5093,6 55003,9 21,730 552,0
35 94951 0,00487 462 4651,3 49910,3 20,781 530,3
36 94489 0,00514 486 4246,5 45259,0 20,025 509,5
37 94003 0,00550 517 3875,8 41012,6 19,557 489,4
38 93486 0,00595 556 3536,2 37136,7 19,303 469,9
39 92930 0,00649 603 3224,9 33600,5 19,202 450,6
40 92327 0,00708 654 2939,5 30375,6 19,093 431,4
41 91673 0,00770 706 2677,7 27436,1 18,916 412,3
42 90967 0,00831 756 2437,7 24758,5 18,584 393,4
43 90211 0,00888 801 2217,8 22320,8 18,068 374,8
44 89410 0,00943 843 2016,6 20103,0 17,446 356,7
45 88567 0,00997 883 1832,7 18086,4 16,763 339,3
46 87684 0,01057 927 1664,6 16253,7 16,142 322,5
47 86757 0,01126 977 1511,0 14589,2 15,609 306,4
48 85780 0,01208 1036 1370,6 13078,2 15,190 290,8
49 84744 0,01303 1104 1242,3 11707,6 14,850 275,6
50 83640 0,01409 1178 1124,8 10465,3 14,540 260,7
51 82461 0,01522 1255 1017,4 9340,48 14,207 246,2
52 81206 0,01637 1329 919,20 8323,06 13,805 232,0
53 79877 0,01754 1401 829,50 7403,85 13,348 218,2
54 78476 0,01872 1469 747,66 6574,35 12,841 204,8
55 77007 0,01997 1538 673,09 5826,69 12,332 192,0
56 75469 0,02136 1612 605,18 5153,60 11,859 179,7
57 73857 0,02293 1694 543,35 4548,42 11,430 167,8
58 72164 0,02470 1782 487,06 4005,07 11,037 156,4
59 70381 0,02665 1876 435,81 3518,01 10,655 145,3
60 68505 0,02871 1967 389,17 3082,20 10,250 134,7
61 66539 0,03080 2049 346,78 2693,04 9,799 124,4
62 64489 0,03296 2126 308,35 2346,25 9,324 114,6
63 62364 0,03523 2197 273,57 2037,90 8,842 105,3
64 60167 0,03765 2265 242,14 1764,34 8,364 96 5
65 57901 0,04027 2332 213,78 1522,20 7,898 88,1
66 55570 0,04310 2395 188,23 1308,42 7,443 80,2
67 53175 0,04616 2455 165,25 1120,19 6,998 72,8
68 50720 0,04947 2509 144.60 954,947 6,563 65,8
69 48211 0,05304 2557 126,10 810,344 6,136 59,2
70 45654 0,05691 2598 109,55 684,243 5,720 53,1
71 43056 0,06108 2630 94,787 574,691 5,312 47,3
73 37775 0,07044 2661 69,995 398,255 4,523 37,1
74 35114 0,07568 2657 59,692 328,260 4,145 32,6
75 32456 0,08129 2638 50,619 268,568 3,775 28,4
76 29818 0,08738 2606 42,664 217,949 3,420 24,7
77 27213 0,09393 2556 35,721 175,284 3,078 21,2
78 24656 0,10098 2490 29,694 139,563 2,751 18,2
79 22167 0,10857 2407 24,491 109,869 2,439 15,4
80 19760 0,11672 2306 20,029 85,3780 2,145 13,0
81 17454 0,12548 2190 16,231 65,3486 1,868 10,8
82 15264 0,13489 2059 13,022 49,1178 1,612 9,0
83 13205 0,14497 1914 10,335 36,0957 1,375 7,4
84 11290 0,15577 1759 8,1074 25,7603 1,159 6,0
85 9531,7 0,16733 1594,9 6,2794 17,6529 0,964 4,8
86 7936,7 0,23931 1899,3 4,7969 11,3735 1,053 3,9
87 6037,4 0,34210 2065,4 3,3477 6,57654 1,051 2,8
88 3972,0 0,48910 1942,7 2,0206 3,22886 0,907 1,8
89 2029,3 0,69940 1419,3 0,9471 1,20827 0,608 0,8
90 610,01 1 610,01 0,2612 0,26119 0,240 0,2
Розглянемо ще один варіант нарахування і сплати пенсій. Потрібно
визначити розмір премії для наступних умов. Сорокарічний чоловік вносить
премію на протязі T1 років; пенсія річна, довічна, в розмірі P тис.
грн.. Обидва потоки платежів (премії і виплати) пренумерандо. Ставка
доходності – q %. Розрахуємо розмір премії при розстрочці у T2 років.
Нехай аналізовані дані представлені значеннями:
T1
T2
P
Q
5
10
10
9
Р = 10000 х N60/(N40-N45) = 2508,1 тис. грн.
Р = 10000 х N60/(N40-N50) = 1548,0 тис. грн.
3. Управління діяльністю страхових компаній
Напрям страхування, який прийнято узагальнено називати страхуванням
життя, охоплює всі види страхування від подій, які неминуче колись
настануть.
В англомовній практиці для позначення цього напряму страхування навіть
вживається спеціальний термін assurance, що означає «впевненість», у той
час коли для інших видів страхування (так званих ризикових)
використовується термін insurance, тобто «забезпечення».
Договори страхування життя – це договори змішаного страхування життя,
страхування дітей до повноліття і вступу в шлюб, страхування додаткової
пенсії та ренти, довічне страхування тощо. Договори страхування життя
укладаються здебільшого громадянами, а не юридичними особами. Такі
договори не лише забезпечують страховий захист людини, а й являють собою
своєрідні інвестиції, що їх робить страхувальник.
На відміну від інших фінансових посередників страхові компанії, що
здійснюють страхування життя, мають змогу залучати вільні кошти
страхувальників під значно менший відсоток річних, оскільки таке
залучення відбувається на підставі забезпечення страхового захисту. Тому
страховики перебувають у вигіднішому становищі порівняно з іншими
фінансовими посередниками. Договори страхування життя укладаються на
тривалий строк, зобов’язання по виплатах віддалені в часі, їх можна
досить точно прогнозувати. Тому страховики можуть дозволити собі
формувати значну частку довгострокових вкладень у загальному обсязі
фінансових інвестицій. Особливі інвестиційні можливості компаній зі
страхування життя роблять їх становище на фінансових ринках унікальним –
саме вони (поряд із пенсійними фондами) задовольняють значну частину
потреб економіки в дефіцитному та дешевому довгостроковому капіталі.
Необхідно виділити два основні види страхових полісів зі страхування
життя:
1. Безперервне страхування життя (на все життя).
2. Строкове страхування життя (на певний термін).
Поліси з безперервного страхування життя передбачають сплату
страхувальником значної суми початкового страхового внеску, як правило,
протягом перших двох років після укладання угоди. Вартість полісу з
безперервного страхування з часом зростає у зв’язку зі зростанням
імовірності смерті власника. При цьому власнику надаються права
анулювання полісу та повернення коштів. Таким чином, придбання полісів з
безперервного страхування життя є одним з альтернативних видів
інвестицій.
Державне регулювання діяльності страхових компаній передбачає
встановлення обмежень щодо володіння ризиковими активами (звичайні
акції) а зобов’язує страхові компанії формувати достатні обсяги
високоліквідних активів для забезпечення страхових виплат. На практиці
компанії зі страхування життя дотримуються консервативної інвестиційної
політики, вкладаючи кошти в довгострокові активи з високим інвестиційним
рейтингом – облігації та акції корпорацій, комерційні заставні, державні
облігації.
Поруч із пенсійними фондами страхові компанії надають послуги з
індивідуального та колективного пенсійного страхування. У разі
колективного страхування страхова компанія обслуговує персонал окремих
підприємств або членів окремих профспілок, при цьому кожен працівник
страхується в індивідуальному порядку. Характерною особливістю
пенсійного страхування є чітко фіксована сума пенсійних виплат, яка
залежить від розмірів страхових внесків.
Таким чином, страхова пенсія – це страховий ануїтет, сплата якого
відбувається в разі досягнення страхувальником визначеного угодою віку.
У процесі діяльності страхової компанії створюється резерв страхових
виплат для забезпечення платежів у майбутньому. Резерви страхових виплат
з пенсійного страхування розраховуються як різниця теперішньої вартості
виплат, які зобов’язана провести страхова компанія в майбутньому, і
теперішньої вартості майбутніх внесків страхувальників за кожним
контрактом:
– резерв страхових виплат;
– теперішня вартість майбутніх внесків страхувальника.
Резерви пенсійних виплат використовуються як джерело для інвестування
коштів у цінні папери та інші фінансові активи. Таке інвестування
здійснюється або шляхом укладення договору про довірче управління
коштами між страховою компанією та трастовим відділом комерційного
банку, або шляхом безпосереднього вкладення коштів у фінансові активи.
4. Страхові ймовірності і страхування життя
Для здійснення актуарних розрахунків, у тому числі розрахунків вартостей
страхових ануїтетів, необхідні вихідні дані, що характеризують
сукупність застрахованих за статтю та віком, а також система нормативних
демографічних показників, які відображають статистичні закономірності
дожиття до того чи іншого віку. Останні містяться у таблицях смертності
(табл. 8).
Ця таблиця представляє собою числову модель процесу вимирання за віком
деякої абстрактної сукупності людей. Така таблиця демонструє, як
послідовно зі зростанням віку зменшується ця сукупність, досягаючи нуля
відразу після граничного віку ?. Вона є узагальненням даних
демографічної статистики за деякий період часу.
Основний показник таблиці смертності – кількість людей lx у віці рівно х
років, що залишились у живих з первісної сукупності l0, яка звичайно
рівна 100 тис. чоловік. Для актуарних розрахунків застосовують повні
таблиці смертності, в яких вік показаний з інтервалом в 1 рік.
Величини lx визначаються розрахунковим шляхом на основі заданих
ймовірностей смерті (qx) або, що рідше, кількості померлих (dx).
На практиці застосовують і більш повні таблиці. Зокрема, у груповому
пенсійному і медичному страхуванні застосовують таблиці вибуття, в яких
окрім смертності ураховуються й інші причини скорочення числа учасників
страхування.
На основі даних таблиці смертності нескладно одержати систему
ймовірностей дожиття, необхідну для розрахунку відповідних страхових
показників. Розглянемо найбільш важливі з таких ймовірностей.
Імовірність прожити від віку х до х+п:
Наприклад:
Імовірність чоловіку у віці 30 років прожити ще 10 років складе:
За даними таблиці смертності знаходять й імовірності смерті у певному
віці. Наприклад, імовірність померти у віці від х до х+п:
Приклад:
Імовірність для чоловіка у віці 30 років померти на протязі наступних
10 років визначається як:
У деяких актуарних розрахунках (наприклад, у пенсійному страхуванні)
необхідні імовірності дожиття подружніх пар. Ці імовірності також
розраховуються по таблицях смертності.
Зимовець В.В., Зубик С.П., Фінансове посередництво: Навч. посіб. – К.:
КНЕУ, 2004. – 288 с. (Розділ 3, §3.3.3-3.34)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
