Особливе місце в соціальній роботі займає соціальна психологія, як
галузь психологічної науки.
Соціальна психологія дозволяє вивчити психічні явища, які виникають у
процесі взаємодії людей у різних організованих і неорганізованих
(формальних і неформальних) соціальних групах. У структуру соціальної
психології входять наступні три групи проблем:
1. Соціально-психологічні явища у великих групах (у макро середовищі).
Сюди відносяться проблеми масової комунікації, механізми і ефективність
впливу засобів масової комунікації на різні спільності людей,
закономірності поширення суспільних настроїв, обрядів, звичаїв і т.д.
2. Соціально-психологічні явища в малих групах (у мікро середовищі).
Вони включають проблеми психологічної сумісності в замкнутих групах,
міжособистісних відносин, лідерства і інші.
3. Соціально-психологічні прояви особистості людини (соціальна
психологія особистості). Тут розглядають, наскільки особистість
відповідає соціальним очікуванням у великих і малих групах, як вона
сприймає вплив малих груп, яка залежність самооцінки особистості від
оцінки її групою, в яку входить особистість, і т.д. До проблем
соціальної психології особистості відносяться проблеми, пов’язані з
вивченням спрямованості клієнта, його самооцінки, самопочуття і
самоповаги, стійкості його щодо сугестивності, питання, пов’язані з
вивченням його соціальних установок, їх динаміки, перспектив розвитку.
Зазначені три групи проблем соціальної психології не можуть, зрозуміло,
бути протиставлені одна одній. Їх варто розглядати в єдності особистості
(клієнта) і соціуму, сукупності відносин, що визначають сутність
особистості.
У свою чергу, важливе місце в соціальній психології займає психологія
родини і шлюбу. Будучи міждисциплінарним напрямком у психології, вона
вивчає проблеми родини і шлюбу; включає дослідження в області
соціології, економіки, етнографії, юриспруденції, демографії і інших.
Дослідження родини і шлюбу включають: вивчення факторів, що впливають на
якість шлюбу, цикл розвитку і ролеву структуру родини, розподіл влади
між членами родини, міжподружнє спілкування, установки на шлюб і родину,
детермінанти вибору шлюбного партнера, психологічні особливості батьків
і їх дітей, ефективність різних зразків виховання і т.д.
Дані, якими оперує психологія родини і шлюбу, є підставою для формування
різного роду психологічних програм соціального захисту і підтримки
населення.
Необхідним елементом системи психологічного знання в соціальній роботі є
теорія психології спілкування. Соціальне навчання, органічно включене в
соціальну роботу, допомагає оволодіти навичками спілкування, яке
розвиває і виховує особистість. Це, в свою чергу, сприяє створенню
сприятливих взаємовідносин.
Важливе значення у вирішенні завдань соціальної роботи має теорія
соціального конфлікту, як індивідуально-особистісного, так і
індивідуально-групового і міжгрупового. Відповідний
соціально-психологічний аналіз конфлікту забезпечує дієвість соціальної
роботи, підвищує ефективність трудової (навчальної) діяльності.
Можна назвати ще багато проблем професійної соціальної роботи, які
вимагають відповідного психологічного підгрунтя. Це, зокрема, стосується
і психології соціальної діяльності. Соціальна діяльність представляє
собою вивчення і перетворення соціуму і особистості.
В структурі соціальної діяльності присутні психологічно чітко забарвлені
елементи – мотивація, психологічний аналіз, управління.
Психологічне забезпечення соціальної роботи безпосередньо стосується
управління нею. Психологізація соціального управління підвищує
ефективність виховного і розвиваючого впливу соціуму.
Цілі соціальної діяльності мають складний характер, основою їх
найчастіше є створення сприятливих психологічних умов для самодіяльності
особистості в процесі соціального захисту. Наприклад, проводячи
діагностику освітнього, професійного, культурного рівня молодих
працівників ОВС – кандидатів на керівні посади, соціально-психологічна
служба формує у них впевненість в тому, що вони зможуть успішно
справитися з новими професійними обов’язками.
Це ж саме стосується працівників, які за віком чи станом здоров’я
змушені відмовитися від служби в ОВС. У них слід формувати впевненість у
можливості перепідготовки і успішного включення в інший вид діяльності.
В соціальній роботі широко використовуються найрізноманітніші
психологічні методи. Вони спрямовані на вирішення завдань соціалізації,
вдосконалення соціуму.
Психологічні методи, які застосовуються в соціальній роботі, поділяються
на індивідуальні і групові.
Істотні результати в соціальній роботі дають методи психодіагностики, з
допомогою яких вирішуються численні завдання вивчення особистості,
групи, колективу.
В практиці соціальної роботи широко використовується психологічна
консультація, за результатами якої будується відповідна індивідуальна і
групова робота.
Використовуються методи психологічної адаптації, які допомагають
включати реципієнтів в соціальну діяльність так, що вони чіткіше
усвідомлюють соціальну ситуацію, розвивають адекватну самооцінку,
пристосовуються до умов життєдіяльності, які нерідко змінюються.
Останніми роками досить типовими методами соціальної роботи стали
соціально-психологічний тренінг і аутотренінг.
Чітко виражений психологічний характер носять методи корекції поведінки,
мотивації, спілкування, самооцінки: реципієнт усвідомлює недоліки в
структурі власної особистості, виробляє нові моделі поведінки,
вправляється у їх застосуванні з наступним узагальненням і переносом
соціально-психологічних утворень в нові умови своєї життєдіяльності.
Методи психотерапії зорієнтовані на психологічні перетворення в
структурі цілісної особистості.
Слід відзначити, що сьогодні у відповідності з потребами практики
соціальної роботи, активно розвивається в нетрах психологічної науки
поряд з іншими її галузями і психологія соціальної роботи [2]. Її
науковий потенціал використовується в процесі безпосереднього
соціального захисту і підтримки різних категорій населення.
Психологія соціальної роботи — це галузь психологічної науки, що вивчає
закономірності формування і розвитку психологічної діяльності індивіда
(клієнта) або групи (родини), які опинилися в життєво скрутних
обставинах і потребують соціального захисту, підтримки ззовні. Вона
вивчає закономірності розвитку взаємин клієнта (соціальної групи) з
фахівцем різного профілю, який сприяє вирішенню соціальних проблем. Вона
розглядає психологічні аспекти відновлення (реабілітації) соціально
значучих якостей клієнта (групи) під впливом позитивних факторів
соціального середовища і повернення клієнта до активної життєдіяльності.
До числа основних проблем психології соціальної роботи відносяться
питання психічного здоров’я окремої людини, психологічного здоров’я
родини; проблеми їх адаптації до різних змін на тій або іншій стадії
життєдіяльності; психологічні труднощі виховання дітей і підлітків;
основи взаємин батьків і дітей; психологічні умови запобігання
міжособистісних і міжгрупових конфліктів; питання психологічної допомоги
різним категоріям населення, психологічний відбір, професійна орієнтація
і психологічна підготовка фахівців сфери соціальної роботи.
Різноманіття проблем, що відносяться до сфери уваги психології
соціальної роботи, зумовлює складність її структури, основними
елементами якої є психологія клієнта, психологія родини, що виявляються
в життєво важких для них ситуаціях, психологія фахівця, який вступає з
ними в спілкування для надання підтримки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
