.

Проблеми суспільства і людини у філософії просвітителів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2099
Скачать документ

Реферат на тему :

Проблеми суспільства

і людини у філософії просвітителів

План

Філософія на службі у Просвітництві.

Поширення філософії .

Хронологічні межі.

Життя Вольтера.

Філософія на службі у Просвітництва . Філософія , що стала
панівною вже в 18 столітті , була новим типом філософії передовсім тому
, що ставила перед собою практичні цілі . Вона вірила , що зуміє
покращити життя та змінити спосіб мислення ; вона намагалась здобути
знання не для самої себе, а для просвіти людей , для очищення їх від
забобонів та визволення з неуцтва . Забобоном та неуцтвом філософія 18
століття вважає віру в надприродні речі та явища , а освідченими тільки
тих , що визнавали лише всідчення розуму. Це була філософія “
вільнодумства ” коли когось в той час називали “ філософом ” то в
буденному значенні це означало те ж , що й вільнодумець , а в
противників теж , що і безбожники та вільнодумці . Вістря філософії було
скероване проти тієї потуги , яка видавалася найбільшою перешкодою для
просвіти людей : проти релігії . Тодішнє їх протистояння було тим більш
бурхливим , що відбувалось воно після кільканадцяти століть тісних
зв’язків . Філософія 18 століття боролась з консервативнами силами .

Філософія проголошувалась частиною суспільних реформ та сприяло
тому , що в 18 столітті закінчилось великою революцією . Підпорядкована
таким практичним цілям філософія в 18 столітті все ж таки стала
настільки типовою та домінантною , що звичайно весь цей філософський
період називався періодом Просвітництва .

2. Поширення філософії .Поставивши перед собою нові цілі,
філософія дала нові результати . 18 століття сприяло збагаченню
філософських ідей , а ще більше їх розповсюдженню . Воно зміцнювало
науковий , а також суспільний статус філософії . У 18 столітті значно
зріс об’єм філософської літератури : збільшення кількості людей , що
займається філософією , та кількість публікованих філософських праць .
Тоді Гельвецій писав : ” У наш час поезія вийшла з моди , велику славу
може дати тільки філософія “. Оживлена актуальними та прогресивними
ідеями філософія стала модою та охопила широкі верстви населення .

Поряд із філософами-фахівцями , вона привабила цілі на- товпи
аматорів . Власне в цьому сенсі слід зрозуміти назви “вік філософів “
назву 18 століття дало собі само . Ідеалом 17 століття було точне знання
, тоді як ідеал 18 століття ста- новило знання доступне . За для ширшої
діяльності Просвітництво відмовилось від точності .

Філософи перестали писати на латині , світовою мовою науки стала
французька мова . З’явились невідомі колись : філософи-літератори як
Шефтсбері , Фонтенель чи Руссо , філософи-публіцисти як Бейль чи Вольтер
. В тодішній філософії виробився особливий стиль – ясний , але водночас
і поверховий . За винятком Німеччини , університети перестали
відігравати в філософії важливу роль , їх місця зайняли спеціальні
спільноти вчених .

18 століття було часом розквіту академій та різних Sociedes des
Savants ; саме в цьому столітті зародились підвалини сьогоднішньої
організації науки . Проте найбільше філо- софське пожвавлення було не в
академіях , а в салонах . Ми уявляємо собі , що філософія в добі
Просвітництва була вільною , незалежною , що вона скинула з себе усі
примуси та забобони , а тому могла висловлювати навіть найбільш сміливі
погляди .

Ми також уявляємо собі , що її дух незалежності та вільнодумства
охоплював найширші кола , а також був уні- версальним духом епохи . Так
от і перше і друге не є цілком точним . Дух , який видається нам типовим
для усього століття, насправді був духом авангарду і характеризував лише
вузьке коло літераторів , учених , філософів з великого світу Парижу ,
двору Фрідріха в Постдамі , чи Станіслава Августа в Варшаві . Цей дух
був чужий не тільки простому народу , яле й середній буржуазії причому
навіть у Франції . Вольтер дійсно мав числених читателів ; такі як Дідро
чи Гельбах , мали їх не багато . А боротьба велась саме з філософією .
1757 року у Франції вийшов указ , який згідно якого автор та видавець
книжки , що була видана шкідливою та аморальною , міг бути засуджений до
смертної кари . 1752 р. та 1759 р. вирок було винесено Великій
Енциклопедії . 1758 р. було заборонено книжку Гельвеція , 1762 –
засуджено “ Еміля “ й Руссо був змушений залишити Францію . Подібне
відбувалось і у інших країнах . Свобода філософії прийшла ані легко ані
швидко , й заходи які здаються нам епохами свободи , насправді такими не
були .

3.Хронологічні межі – філософії Просвітництва зайняли все
конкретніші місця картезіанства , яке до неї було особливо у Франції ,
панівною філософією . Перехідною формою панівною було “
напівкартезіанство “ яке запозичило з доктри- ни Декарта методологію та
фазами , яке відкинуло метафізику; від нього до позиції , яку займало
Просвітництво залишався один крок .

В Англії було інакше тут філософія Просвітництва запанувавши майже
одразу після середньовічної філософії . Втрохи найбільшою філософією ,
вона застала не новочасне картезіанство , а анахронічну схоластику , яку
викладали в колоніях , або ж містично щоправда передвістя Просвітництва
, зявилось у Англії ще раніше в філософії Ф.Бекона , але погляди цих
мислителів на той час не прийнялась і розпо- всюдження нової філософії
почалось лише від Лондона , зате перемогла вона дуже швидко – можливо
тому , що нові течії мірялись силою ї з уже зовсім застарілою філософією
. Досить того , що Англія випередила , інші країни . Просвітництво
зародилось ще в 17 столітті у Голандії , яка на той час була осередком
найвищої у Європі інтелектуальної культури . Але власного філософського
характеру воно набуло лише в Англії . Звідси перейшло до Франції , де
одразу це стало головним осередком , з якого ідеї просвітництва
появились на всю Європу .

Період філософії просвітництва приблизно припадає на календарно
18 століття , але це тільки приблизно . Вдійсності він зародився
десятьма роками раніше і так само раніше закінчився 1690 – 1790 . роки
. В Англії філософія найбільше розвинулась у першому десятиліттях 18
століття . У Франції філософію запровадив Вольтер , хоча традиції
пристосували інші філософи , зокрема Бейль та Фонтенель . Роки 1745-1755
були вершиною розвитку українського Просвітництва . В цей час в Парижі
зявився незвичайний ансамбиль учених , який репрезентував різні відтінки
філософії . Але вже в цих роках найбільшого розквіту Просвітництва
з’явилиль перші сиптоми занепаду . Перший твір Юма зявився вже 1739 р.,
перший твір Руссо 1750 р. обидва хоча і виросли в атмосфері Про-
світництва , проте посприяли його занепаду . Але панування Просвітництва
панувало до кінця 18 століття . Революція почала кінець Просвітництва у
Франції , а потім його витіснив Романтизм , та нові філософські ідеї
Канта .

Руссо колись сказав , що треба вибирати або ти стаєш людиною
зобов’язаною ( homme a prejudges ) або людиною парадоксів ( homme a
paradoxes ) . Cаме він вибрав парадокс в цей час . Подібний вибір
зробили більшість філософів Про- світнитва , які не лякались парадлоксів
. Щоправда , багато нинішніх парадоксів , завтра перетворюються якщо не
на забо- бони , то на труїзми . Але по сьогоднішній день так і зали-
шились парадоксами .

Життя Вольтера . Франсуа-Марі Аруа ( 1654-1778 ) змінив за
анаграмою свою імя на Вольтера , і під цим іменем увійшов у історію .
Літні сезони 1726-1724 р. Вольтер провів в Англії . Звідси він
повернувся іншою людиною і філософом та борцем Просвітництва . Вольтер
розгорнув бурхливу філософську , наукову-поетичну , публіцистичну
діяльність . Його думки мали в своєму розпорядженні одне з найбільш
блискучих пер , які коли-небуть знала філософська література . Протягом
лише декількох років він зумів прищепити країні ідеї Просвітництва , а
для себе здобути маєток і світову славу . Коли суперечки із
співвідчизниками змусили його залишити країну , він оселився в Берліні
1750-1757 р. де жив при дворі Фрідріха другого , згодом 1760 р. оселився
у Швейцарії , в своєму замку Ферней , звідки керував Просвітницьким
рухом усієї Європи. Вождем цього руху він залишився і до кінця своїх
днів , а після смерті став його символом .

Був час коли Вольтер вірив , що дасть розв’язок мета- фізичних
проблем , яле 1870 р. старцем , змученим та розчарованим , як сам писав
повернувся до емпіричної філософії , як блудний до вбогого , але чесного
батька . Його розуму були притамані не стільки оригінальність , скільки
непересічність , кмітливість . Його діяльність була водночас і
гуманітарною і деструктивною . Тоді як одні вважають його втіленням
дияволу, а для інших він був улюбленцем , най- більшим добродієм людства
. Найтиповіші гасла Про- світництва проявлялися в гаслах Вольтера це
були розум , природа та людство . Усі три мали потенційну загостреність
“розум“ був гаслом проти одкровеня , “ природа “ – проти надприродніх
вчинків , “ людство “ прикладом як найвища етична ціль .

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020