Реферат
на тему:
Платон
Платон (427-347до н.е.), учень Сократа, виклав свої погляди на державу,
демократію, політичні режими і форми правління у своїй відомомій роботі
“Держава”.
У своїх поглядах на державу Платон виходив з того, що існує ідеальна
держава, ідеальний зразок і його багаторазові повторення-перекручування
в реальному світі речей.
На думку Платона, висловлену ним у трактаті “Держава”, головною основою
ідеальної держави є справедливість. Вона полягає в тому, щоб кожному
громадянину було відведено особливе заняття, найбільш відповідну його
натурі роботу, тобто справедливість є відповідність реальної речі своїй
ідеї,адже держава тоді є ідеальним (им ідеї держави),коли кожен
громадянин діє в згоді зі своєю власною сутністю.А оскільки між людьми
існують індивідуальні розходження, Платон пропонує розподіл суспільства
на стани: філософів–правителів, воїнів–стражів і
ремісників–виробників. Ці стани Платон ототожнює з трьома початками в
людській душі,а саме: розумним, лютим і надихаючим. У підкріплення свого
аристократичного ідеалу Платон пропонував вселяти громадянам міфи про
те, як бог домісив у душі людей частки металів: у душі тих з них, що
здатні правити і тому найбільш коштовні, він домісив золота, у душі
їхніх помічників-і срібла,а в душі хліборобів і ремісник–заліа і міді.
Якщо ж в останніх народиться дитина з домішкою шляхетних металів, то
його переклад у вищі розряди можливий тільки з ініціативи правителів.
Для Платона ідеальна будува–та, де кожен громадянин тотожний у своїх
інтересах суспільному цілому,не являє собою ще особистості, що претендує
на индивідуальнуу самоцінність і повну автономію у вчинках. У нього
держава і цивільне суспільство представлені в єдиному, цілісному,
нерозчленованому понятті.
Для збереження станів Платон пропонує створити особливу систему
виховання для нащадків правителів і стражів. В основу цієї системи
покладені мусическое і гімнастичні мистецтва.Мусическое зміцнює дух і
виховує любов до батьківщини, гімнастичне зміцнює тіло і готує громадян
до захисту своєї держави. Після закінчення навчання цим дисциплінам
показавших себе найбільш знаючими і доброчесними юнаком починають
готувати до діяльності правителів. Вони вивчають мистецтво міркування і
ведення споровши, а потім філософію, що вінчає всю систему знань.
Метою держави, що Платон вважав ідеальним , саме і є забезпечення для
максимального числа їхніх громадян умов для добродеятельной життя.
Платон виділяє наступні форми правління: царський лад (монархія),
аристократія, тимократия , олігархія , демократія , тиранія. самим
правильним і розумної він вважає царський лад і аристократію. Інші форми
правління є послідовним відхиленням від ідеальної держави. Спершу
аристократія як влада кращих вироджується в тимократию.
Аристократія -іце правлениелучших зі схваленням народу. Владою володіє і
править той , хто слывет доблесним і мудрої. В основі такої форми
правління лежить рівність по народженню. На думку Платона , на роль
правителя ідеально підходить лише той,хто добровільно не захоче бути
правителем і займатися виправленням чужих пороків. Найменш підходять
люди , що керуються честолюбством , грошима , пошаною.
Щоб досягти однодумності і згуртованості двох вищих станів, що утворять
разом клас стражів держави,Платон установлює для них спільність майна і
бюта. “Насамперед ніхто не повинний володіти ніякою приватною
власністю,якщо в тім немає крайньої необхідності.Потім ні в кого не
повинно бути такого чи житла комори, куди не мав би доступу всякий
бажаючий” . Стражам забороняється мати родину , для них уводиться
спільність дружин і дітей.
Громадянам третього стану дозволялося мати приватну власність, гроші ,
торгувати на ринках …
Геніально угадавши значення поділу праці в економічному житті
суспільства , Платон проте виступав за обмеження господарської
активності і збереження аграрно замкнутого, “самодостатнього “ держави .
Виродження аристократії мудрих,за його словами, спричиняє твердження
приватної власності і звертання в рабів вільних землевласників із
третього стану. Так виникає критско-спартанскй тип держави, чи
тимократия ( “ тімі “- честь), панування найсильніших воїнів. Держава з
тимократическим правлінням буде вічно воювати.
Наступний вид державного устрою-і олігархія-і з’являється в результаті
скупчення багатства в приватних осіб . Цей лад заснований на майновому
чензе. Владу захоплюють деякі багаті,тоді як бідняки не беруть участь у
керуванні.Олігархічна держава, що роздирається ворожнечею багатіїв і
бідняків, буде постійно воювати саме із собою.
Наступною формою державного правління, є демократія,що логічно випливає
з олігархії.Перемога бідняків приводить до встановлення
демократії–влади народу.Тут панують свавілля і безнаявність. Нарешті,
надмірна воля обращаеся у свою протилежніст–надмірне
рабство.Установлюється тиранія ,найгірший вид держави. Влада тиранів
тримається на віроломстві і насильстві. Головною причиною зміни усіх
форм держави Платон вважала псування людських удач.Вихід з порочних
станів суспільства він зв’язував з поверненням до изночальному
будува–правління мудрих.
Діалог “Закони” є останнім твором Платона. У ньому він зображує “другий
по достоїнству” державний лад, наближаючи його до реальної дійсності
грецьких полісів.
Основні відмінності діалогу “Закони” від діалогу “Держава” такі.
По-перше,Платон відмовляється від колективної власності філософів і
воїнів і встановлює для громадян єдиний порядок користування майном.
Земля є власністю держави.Вона поділяється на рівні по родючості
ділянки.Кожен громадянин одержує земельний наділ і будинок , якими
користається на правах володіння. Всі інші види майна громадяни можуть
придбати в приватну власність , але її розміри обмежені.
По-друге, розподіл громадян на стани заміняється градацією по майновому
цензі.Політичні права громадяни здобувають у залежності від розмірів
майна, звписавшись в один з чотирьох класів. Чи розбагатівши зубожівши,
вони переходять в інший клас.Усі разом громадяни утворять правлячу
верхівку. Крім занять у власному господарстві їм ставиться в обов’язок
служба у війську, відправлення тих чи інших державних посад, участь у
спільних трапизах, жертвоприносини…
По-третє, виробничі потреби землеробства передбачається тепер цілком
забезпечити за рахунок рабської праці. Разом з визнанням рабства в
Платона з’являється і ипренебрежительное відношення до продуктивної
праці . Передбачаючи виступу невільників,Платон радить землевласникам
приобретатькак можна менше рабів однієї національності і не провокувати
їхнє невдоволення жорстоким звертанням.
По-четверте, Платон докладно описує в діалозі організацію державної
влади і закони найкращого ладу.
Ідеальним державним устроєм Платон називає правління, де сполучені
початки демократії і монархії. До таких початків відносяться:
демократичний принцип арифметичної рівності (вибори по большенству
голосів) і монархічний принцип геометричної рівності(вибір по заслугах і
достоїнству). Демократичні початки держави знаходять своє вираження в
діяльності народних зборів.
Усі виборні державні органи і правителі зобов’язані діяти в точній
відповідності з законом.
У діалозі “Закони” Платон писав: “ Я бачу близьку загибель тієї
держави,де закон не має сили і знаходиться під чиєюсь владою.Там же ,де
закон–владика над правителями, а його раби, я вбачаю порятунок держави
і всі блага,які тільки можуть даровать державам боги”.
Викладені в діалогах Платона соціально-політичні програми були з погляду
консервативними.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
