.

Перспективи взаємодії конкуренції і партнерства: підходи до розуміння (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1443
Скачать документ

Реферат на тему:

Перспективи взаємодії конкуренції і партнерства: підходи до розуміння

Складні соціально-економічні процеси, що відбуваються в сучасному
суспільстві потребують розробки адекватних концепцій і відповідного
методологічного забезпечення. Для вирішення цього завдання важливим є
соціально-філософський аналіз конкуренції і партнерства як
фундаментальних констант суспільного буття. Реалії українського
сьогодення свідчать про продовження одночасного впровадження конкуренції
й партнерства в усіх сферах суспільства. Конкуренція як феномен і
конкурентна боротьба як процес є невід’ємним атрибутом ринкової
економіки. Однак, щоб вижити у ворожому середовищі, суб’єкт ринкових
відносин кооперується з іншими суб’єктами і, таким чином, вступає в
партнерські відносини, специфіка яких детермінується особливостями
економічного розвитку суспільства. Отже, в так званий економічний період
людської історії, не дивлячись на багатоманітність підходів до розуміння
сутності явищ конкуренції й кооперації, виділення їх форм і аналізу
механізму взаємодії, майже всі дослідники погоджуються, що вони є
невід’ємними феноменами означеного періоду людської історії. Стосовно
перспектив існування й взаємодії цих феноменів сучасна світова наука не
дає однозначної відповіді. Визначаючи перспективи взаємодії конкуренції
і партнерства суспільствознавча думка наголошує на зміні економічного
періоду історії людства на постекономічний, а також певній специфіці
суспільно-економічних відносин у зв’язку з цим.

З. Бауман, О. Тоффлер, Ж. Бодрійар, Ф. Фукуяма та деякі інші соціологи й
економісти Заходу вважають, що постекономічний період людської історії
означатиме не посилення колективізму, як це прогнозували класики
марксизму, а навпаки, розквіт індивідуалізму в новій історичній якості.
Тобто це означає певний спосіб життя, що індивідуалізується. Такий
спосіб життя позбавлений будь-яких ознак економічної конкуренції,
взаємної боротьби за досягнення успіху або перерозподіл ресурсів і
заснований на індивідоморфній, мікропроцесорній техніці, яка позбавляє
людей від необхідності кооперації або корпоративності [3, 23]. На думку
Френсіса Фукуями, індивідуалізм цілком може мати позаекономічні
складові, і рушійним мотивом діяльності індивідів може бути не перемога
в конкурентній боротьбі, а визнання їх іншими людьми [5, 67].

З висловами подібного роду погоджується російський учений
В. Іноземцев. Він схиляється до думки, що господарське значення
приватної власності може бути подолане не усупільненням виробництва, а
його глобальною і всесторонньою індивідуалізацією, воно тим самим
приведе до домінанти індивідуалістичних начал в образі життя людей [2,
480]. Таким чином, “людина індивідуалістична” є свого роду трансформація
“людини економічної” у надекономічний її стан [3, 24].

“Людина індивідуалістична”, яка позбавлена феноменів конкуренції і
кооперації змальована у книзі Зігмунда Баумана “Індивідуалізоване
суспільство”. Людина, що “індивідуалізується”, за З. Бауманом, втрачає
повністю контроль над більшістю значущих для неї соціальних процесів;
звідси виникає цілком очевидна її незахищеність перед невизначеними і
неконтрольованими нею змінами в суспільстві; звідси, у свою чергу,
примітивність і швидкоплинність її цілей і прагнень, дезинтеграція
всього її існування. “Особистісне” і “суспільне” позиціонуються у двох
різних світах, не пов’язаних один з одним. У кожному з цих світів діє
своя логіка, практично незрозуміла в іншому світі [1, LIII]. Обидві
версії, оптимістична (В. Іноземцев) і песимістична (З. Бауман), так чи
інакше пов’язуються з надекономічним ступенем розвитку людського роду
[3, 24].

Стосовно визначення перспектив взаємодії конкуренції і кооперації автор
дослідження, використовуючи антропологічний підхід до аналізу заявленої
проблеми, вважає доречним зазначити наступне.

З позицій антропологічного підходу природа людини ірраціональна,
інстинктивна, її поведінка обумовлена біологічною мотивацією (в основі
якої базові потереби в їжі, одязі, безпеці, волі та ін.).

Сьогодні антропологічний підхід виходить із таких принципів як:

1. Сталість, інваріантність фундаментальних родових якостей людини як
істоти біологічної, соціальної і розумової (духовної), що споконвічно
володіє волею [4, 87]. З огляду на те, що конкуренція притаманна
вітальності людини, кооперація – її соціальності, а синтез конкуренції і
партнерства здійснює духовне начало людини – взаємодія конкуренції і
партнерства є вічним і незмінним принципом людського і суспільного
буття.

2. Універсальність людини, єдності людського роду і незалежно від
етнічних, расових, соціальних, географічних і інших відмінностей,
рівноцінності всіх людей [4, 88]. Отже, принцип взаємодії конкуренції і
кооперації, що є притаманний природі людині як родовій істоті є
універсальним і не залежить від етнічних, расових, соціальних,
географічних та інших відмінностей, але механізм взаємодії феноменів
конкуренції і кооперації може набувати різні форми.

3. Невід’ємності природних прав людини, їх пріоритету стосовно принципів
устрою, законів і діяльності держави [4, 88]. Таким чином, незалежно від
особливостей економічного й політичного устрою, конкуренція і кооперація
як природні якості людини будуть існувати до тих пір, поки не щезне
останній індивід із лиця землі. Однак автор дослідження погоджується з
Ф. Фукуямою, В. Іноземцевим, З. Бауманом в тому, що постекономічний
період людської історії принесе зміну у особливості
соціально-економічних, політичних й духовних відносин. Зміна відносин
власності обов’язково вплине на особливості взаємодії конкуренції і
кооперації: в постекономічному суспільстві конкуренція буде відбуватися
не за обмежені суспільні ресурси й економічні блага, а кооперація за
можливість найшвидшого їх отримання в як можна більшій кількості,
взаємодія конкуренції і кооперації буде відбуватися за позаекономічні
цінності – визнання, прихильність, увагу до людини та ін. Таким чином,
взаємодія конкуренції і кооперації, як принцип суспільного розвитку, є
універсальною, однак із ускладненням суспільно-економічних відносин, з
переходом від економічної стадії історії людства до постекономічної,
форми взаємодії конкуренції і партнерства будуть модифіковані, однак
сутність цієї взаємодії залишиться незмінною.

Література:

1. Бауман З. Индивидуализированное общество. – М., 2002.

2. Иноземцев В.Л. За десять лет. К концепции постэкономического
общества. – М., 1998.

3. Суименко Е.И., Ефременко Т.О. Homo economicus современной Украины.
Поведенческий аспект. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2004. – 244
с.

4. Філософія управління персоналом. Монографія / Під ред. В.Г.
Воронкової. – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної
академії, 2005. – 472 с.

5. Fukuyama F. Trust. The Social Virtues and Creation of Prosperity. –
N.Y., 1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020