Реферат на тему:

Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства
(організації). Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства
(організації). Основні напрями забезпечення економічної безпеки за
окремими функціональними складовими. Служба безпеки фірми (підприємства,
організації)

Поняття й цілі

За ринкових умов господарювання дуже важливого (якщо не вирішального)
значення набуває економічна безпека всіх суб’єктів підприємницької та
інших видів діяльності.

Економічна безпека фірми (підприємства, організації) — це такий стан
корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і
технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких
можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання
для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й
соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним
впливам (загрозам).

Необхідність постійного забезпечення економічної безпеки зумовлюється
об’єктивно наявним для кожного суб’єкта господарювання завданням
забезпечення стабільності функціонування досягнення головних цілей своєї
діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того,
наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть
спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки
окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути:
1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб’єктів
господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій,
підприємств (організацій)-(конкурентів); 2) збіг об’єктивних обставин
(стан фінансової кон’юнктури на ринках даного підприємства, наукові
відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).
Залежно від суб’єктної обумовленості негативні впливи на економічну
безпеку можуть мати об’єктивний і суб’єктивний характер. Об’єктивними
вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного
підприємства або його окремих працівників. Суб’єктивні впливи мають
місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих
його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб
гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер
і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних
цілей економічної безпеки належать:

? забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової
стійкості та незалежності підприємства (організації);

? забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої
конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб’єкта
господарювання;

? досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної
організаційної структури управління підприємством (організацією);

? досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його
інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;

? мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської
діяльності на стан навколишнього середовища;

? якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства
(організації);

? забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і
досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх
підрозділів підприємства та відділів організації;

? надійне забезпечення безпеки персоналу підприємства, його капіталу і
майна, а також комерційних інтересів.

Структурні

елементи і схема забезпечення

економічної

безпеки

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних
структуроутворюючих елементів і загальної схеми забезпечення економічної
безпеки. Типову структуру функціональних складових економічної безпеки з
коротким описом їхньої сутності показано на рис. 18.1. Загальна схема
процесу забезпечення економічної безпеки включає такі дії (заходи), що
здійснюються послідовно та одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу,
прав, інформації, технології та устаткування);

2) загальностратегічне прогнозування і планування економічної безпеки за
функціональними складовими;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності
підприємства (організації);

4) загальнотактичне планування економічної безпеки за функціональними
складовими;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства
(організації);

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства
(організації);

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна
буде досягти належного рівня економічної безпеки.

Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства (організації)

Загальна

методологія

оцінки рівня

економічної

безпеки

Економічна наука розробила, а господарська практика випробувала загальну
методологію оцінки рівня економічної безпеки підприємства (організації).
Його пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію
через зважування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які
обчислюються із допомогою порівняння можливої величини шкоди
підприємству та ефективності заходів щодо запобігання цій шкоді.
Сукупний критерій економічної безпеки будь-якого суб’єкта господарювання
(kсеб) можна розрахувати, користуючись формулою

, (18.1)

де kі — величина окремого (поодинокого) критерію за і-ю функціональною
складовою; di — питома вага значущості і-ї функціональної складової; п —
кількість функціональних складових економічної безпеки підприємства.

Рис. 18.1. Типовий перелік функціональних складових

економічної безпеки підприємства (організації).

З досвіду понад 50 підприємств Росії, питома вага значущості
функціональних складових економічної безпеки, показаних на рис. 18.1,
становить: у промисловості ( [1, 2, 3] — 0,2; [5] — 0,15; [4, 6] — 0,1;
[7] — 0,05; сільському господарстві ( [3] — 0,3; [1, 6] — 0,2; [2, 4] —
0,1; [5, 7] — 0,05; торгівлі ( [1] — 0,3; [5] — 0,2; [3] — 0,15; [2, 4,
7] — 0,1; [6] — 0,05. Отже, у названих галузях економіки найбільша
значущість становить 0,3, а найменша — 0,05.

Оцінка рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням
розрахункових значень kсеб з реальними величинами цього показника по
підприємству (організації), що аналізується, а також (коли це можливо)
по аналогічних суб’єктах господарювання відповідних галузей економіки.

Аналіз та оцінка досягнутого

рівня економічної безпеки

Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну kсеб
здійснюється функціональний аналіз заходів із забезпечення необхідного
рівня економічної безпеки за окремими складовими з використанням
відповідного алгоритму (рис. 18.2).

Результати функціонального аналізу оформляються у вигляді спеціальної
таблиці-карти (табл. 18.1). Заповнюючи таку таблицю-карту негативні
явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки,
ураховують окремо для кожної з них, натомість вартість заходів, які
повторюються стосовно різних функціональних складових, ураховується в
бюджеті підприємства (організації) лише один раз.

Оцінка ефективності діяльності відповідних структурних підрозділів
підприємства (організації) з використанням даних про витрати на
запобігання можливим негативним впливам на економічну безпеку та про
розміри відверненої і заподіяної шкоди дає об’єктивну (підкріплену
економічними розрахунками) панораму результативності діяльності всіх
структурних підрозділів (відділів, цехів) з цього питання. Конкретна
оцінка ефективності роботи структурних підрозділів того чи того суб’єкта
господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з використанням
таких показників: 1) витрати на здійснення заходу; 2) розмір відверненої
шкоди; 3) розмір заподіяної шкоди; 4) ефективність здійсненого заходу
(як різниця відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати на
здійснення заходу). Для більшої наочності та зручності користування
зазначені показники доцільно подавати у формі нескладної таблиці.

Рис. 18.2. Алгоритм проведення функціонального аналізу заходів

із забезпечення необхідного рівня економічної безпеки.

Основні напрями забезпечення економічної безпеки за окремими
функціональними складовими

Фінансова

складова

Серед функціональних складових належного рівня економічної безпеки
фінансова складова вважається провідною й вирішальною, оскільки за
ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь-якої економічної
системи.

Загальну схему процесу забезпечення фінансової складової економічної
безпеки зображено на рис. 18.3.

Спочатку оцінюються загрози економічній безпеці, що мають
політико-правовий характер і включають:

? внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування та
управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова цінова й
кадрова політика);

? зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринку цінних паперів;
цінова та інші форми конкуренції; лобіювання конкурентами недостатньо
виважених рішень органів влади);

? форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військові конфлікти)
та обставини, наближені до форс-мажорних (несприятливі законодавчі акти,
ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо).

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової
економічної безпеки підлягають аналізу:

? фінансова звітність і результати роботи підприємства (організації) —
платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання
капіталу та прибутку;

? конкурентний стан підприємства (організації) на ринку — частка ринку,
якою володіє суб’єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і
менеджменту;

? ринок цінних паперів підприємства (організації) — оператори та
інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою забезпечення фінансової складової економічної
безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів
та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи
тим суб’єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

Інтелектуальна

й кадрова

складова

Належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу
кадрів, їхнього інтелекту й професіоналізму. Змістову характеристику
всього циклу забезпечення інтелектуальної та кадрової складової
економічної безпеки наведено на рис. 18.4.

Рис. 18.3. Типова схема забезпечення фінансової складової

економічної безпеки.

Рис. 18.4. Послідовно здійснювані заходи процесу забезпечення

інтелектуальної і кадрової складової економічної безпеки.

Забезпечення інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки
охоплює взаємозв’язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи
того суб’єкта господарювання:

? перший — зорієнтовано на роботу з персоналом фірми, на підвищення
ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

? другий — націлено на збереження й розвиток інтелектуального
потенціалу, тобто сукупності прав на інтелектуальну власність або на її
використання (у тім числі патентів і ліцензій), та на поповнення знань і
професійного досвіду працівників підприємства (організації).

На першій стадії процесу забезпечення цієї складової економічної безпеки
здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких
дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку
підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих
структурних підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити
максимальну користь своїй фірмі. Вони можуть бути зумовлені низьким
рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих
категорій персоналу підприємства (організації) чи нераціональним
витрачанням.

Процес планування та управління персоналом, спрямований на забезпечення
належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи
підбору, найму, навчання і мотивації праці необхідних працівників,
включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії і волю
до творчості, забезпечення соціальними благами.

Важливою ланкою встановлення нормального рівня економічної безпеки є
оцінка ефективності заходів, яка здійснюється через зіставлення
загальної величини витрат на запобіжні заходи і витрати, які могло б
зазнати підприємство.

Техніко-

технологічна

складова

Процес забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки
звичайно передбачає здійснення кількох послідовних етапів. Перший етап
охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції,
аналогічної профілю даного підприємства чи організації-проектувальника
(збирання та аналіз інформації щодо особливостей технологічних процесів
на підприємствах, котрі виготовляють аналогічну продукцію; аналіз
науково-технічної інформації стосовно нових розробок у даній галузі, а
також технологій, спроможних здійснити інтервенцію на галузевий
технологічний ринок). Другий етап — це аналіз конкретних технологічних
процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних
технологій.

На третьому етапі здійснюється: а) аналіз товарних ринків за профілем
продукції, що виготовляється підприємством, та ринків
товарів-замінників; б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції
підприємства; в) прогнозування можливої специфіки необхідних
технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних товарів.
Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії
розвитку підприємства (виробника продукції), що має включати:

1) виявлення перспективних товарів з групи (номенклатури, асортименту),
що виготовляється підприємством;

2) планування комплексу технологій для виробництва перспективних
товарних позицій;

3) бюджетування технологічного розвитку підприємства на засаді
оптимізації витрат за програмою технологічного розвитку, за вибору
альтернатив, опрацювання власних розробок або за придбання патентів і
необхідного устаткування на ринку;

4) розробка загального плану технологічного розвитку підприємства (з
відображенням у ньому вибору: альтернативного варіанта технологічного
розвитку; строків та обсягів фінансування; відповідальних виконавців);

5) складання плану власних корпоративних НДДкР відповідно з планом
технологічного розвитку підприємства.

На п’ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку
підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської
діяльності. Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати
практичної реалізації заходів щодо забезпечення техніко-технологічної
складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків
ефективності таких заходів.

Формалізована оцінка рівня техніко-технологічної складової ЕБП(о) за
окремим функціональним критерієм (коефіцієнтом) здійснюється на основі
аналізу розрахунку останнього (ОФК) за формулою

, (18.2)

— сумарний завданий підприємству збиток за техніко-технологічною
складовою його економічної безпеки.

Як додаток до плану забезпечення техніко-технологічної складової
економічної безпеки треба розробити планову карту розрахунку
ефективності заходів з виокремлюванням прогнозованих необхідних
показників. У такій карті, як правило, зазначають: розмір можливих
збитків від негативних впливів; витрати на реалізацію заходів для
відвернення очікуваної (можливої) шкоди і забезпечення
техніко-технологічної безпеки підприємства; можливе значення окремого
функціонального критерію ефективності заходів, що здійснюються для
забезпечення цієї складової економічної безпеки; функціональні
підрозділи підприємства (організації), які є відповідальними за
реалізацію пропонованого комплексу заходів.

Політико-правова складова

a

a

oe

^ „ † ?

?

oe

???????????J

gdk

Похожие записи