Реферат на тему:
Управління якістю і конкурентоспроможністю продукції
Сучасні складні економічні та політичні процеси в Україні не дозволяють
вітчизняним підприємствам у повній мірі боротися за розширення
внутрішнього та зовнішнього ринку збуту і одною з причин такого
становища є недостатньо висока якість продукції.
Актуальність підвищення якості та забезпечення конкурентоспроможності
сягає свого апогею через близьке приєднання України до Світової
організації торгівлі й мінімізацію тарифного захисту внутрішнього
національного ринку, що спричинить збільшення конкурентного тиску на
ринку.
Основою конкурентоспроможності підприємств в Україні в умовах переходу
до ринкових відносин все більше виступає якість продукції, тому
правильно обрана стратегія управління якістю продукції дозволить
забезпечити ефективний розвиток підприємства і підвищення його
конкурентоспроможності.
Мета роботи – вдосконалення системи управління якістю продукції на
підприємстві і на цій базі підвищення його конкурентоспроможності.
Якість продукції — це поняття, яке характеризує параметричні,
експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу,
рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність
[5].
Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини,
низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації
робітників, неритмічність виробництва тощо [5].
Підвищення якості — одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і
втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє
підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за
рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін. Саме в умовах
відкритої ринкової економіки немислимої без гострої конкуренції,
проявляються фактори, які роблять якість продукції умовою виживання
товаровиробників, мірилом результативності її господарської діяльності,
економічного добробуту країни [2].
До таких факторів можна віднести стратегічне планування, наукову
організацію праці, удосконалення мотиваційних стимулів, створення
системи навчання робітників усіх категорій та використання нових методів
контролю.
Конкурентоспроможність — це обумовлене економічними, соціальними та
політичними факторами становище країни або окремого товаровиробника на
внутрішньому та зовнішньому ринках [2].
Весь комплекс робіт щодо забезпечення конкурентоспроможності продукції
слід розділити на дві частини: базис та надбудова.
Базисна частина пов’язана з освоєнням нової та удосконаленням існуючих
технології виробництва продукції. Надбудова – робота з управління якістю
цієї продукції, в тому чисті і системного управління на основі вимог
стандартів серії ISO 9000 та принципів ТQМ [4].
Система забезпечення якості продукції підприємства – це система
управління нею, оскільки метою більшості підприємств є забезпечення
конкурентоспроможності товарів, що виробляються на внутрішньому та
зовнішньому ринках.
Проблема підвищення якості має кілька аспектів: технологічний,
організаційний, економічний, соціальний, юридичний та комерційний, при
цьому вирішення економічних питань є першочерговими.
Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції:
впливає на: зростання продуктивності суспільної праці; темпи й
ефективність науково-технічного прогресу; структуру виробництва та
функціональний розподіл потужностей;
забезпечує: ефективне використання основних фондів; економію
сировини, матеріалів, палива, енергії; зростання ефективності
інвестицій;
сприяє: повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів;
виходу підприємств на світовий ринок, збільшенню експорту; формуванню
іміджу підприємства як економічно надійного партнера [1].
Вирішення проблеми підвищення якості продукції на підприємстві — це
насамперед високий його імідж серед покупців, це вихід не тільки на
внутрішній, а й на зовнішній ринок, це основа для одержання
максимального прибутку та забезпечення стійкого фінансового становища.
Щоб забезпечити не лише конкурентоспроможність, а й лідерство на ринку,
підприємство зобов’язане використовувати такий тип поведінки, як
збутовий маркетинг [3].
Найважливішою проблемою розвитку економіки України є підвищення
ефективності суспільного виробництва при зосередженні зусиль на випуск
конкурентоспроможної продукції і одночасному забезпеченні повної
зайнятості працездатного населення.
Управління якістю продукції підприємства – це цілеспрямований напрям
підвищення конкурентоспроможності його продукції, який може бути
досягнутий за рахунок таких заходів:
активізувати діяльність Національної ради з якості при
Президенті України з метою проведення державної політики у сфері якості
[3];
забезпечення політичної підтримки щодо підвищення якості
та конкурентоспроможності продукції з боку держави;
заходів щодо співробітництва України з міжнародними
організаціями, у тому числі з Європейською організацією [3];
забезпечення організації діяльності підприємства,
підвищення якості продукції та конкурентоспроможності на основі розробки
відповідної його стратегії;
впровадження системи заходів, що направлені на
впровадження досягнень НТП, нових технологій, новацій для забезпечення
виробництва високоякісної продукції;
створення служб інформації про новітні технології, зміни у
законодавстві, перспективні ринки збуту, що забезпечать підвищення
якості продукції [3];
створення центрів відповідальності за якістю продукції за
місцем її виробництва;
забезпечення заходів щодо підвищення якості стратегічного
маркетингу;
використання японського досвіду (як напрям підвищення
якості продукції) – створення робочих груп якості та впровадження
мотиваційних стимулів;
створення системи навчання робітників підприємства усіх
категорій, від зусилля яких залежить забезпечення якості продукції.
Довгостроковий курс розвитку підприємства повинен бути у сучасних умовах
направлено на досягнення не стільки кількісних показників, скільки
якісних, тому менеджерам підприємств доцільно звернути увагу на розробку
пропозицій для свого підприємства з метою підвищення
конкурентоспроможності продукції і виходу на міжнародний рівень.
Література:
1. Економіка підприємств: Підручник/ за заг. ред. С.Ф. Покропивного. –
Вид. 2-ге, переоб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005.-528с.
2. Портер М. Конкуренція. – М: Вільямс,2000.
3. Харченко Т.Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства як
засіб ринкового реформування. // Актуальні проблеми економіки. – 2003.-
№2. – с.70.
4. ДСТУ 2926-94. Системи якості. Комплекси керування якістю: системні
технологічні. Основні положення. – К., 1994.
5. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч.
посіб. – 2-е вид., випр.і доп. – К.: Знання, 2005. – 662с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter