11.4. УМОВИ ПРАЦІ ТА ФАКТОРИ ЇХ ФОРМУВАННЯ

Умови праці — це сукупність взаємозв’язаних виробничих,
санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних
факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил
суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на
здоров’я і працездатність людини (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Класифікація умов праці.

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу
протягом заданого часу і залежить від чинників як суб’єктивного, так і
об’єктивного характеру (статі, віку, стану здоров’я, рівня кваліфікації,
умов, за яких відбувається праця тощо).

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори
виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі
виробництва:

• фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні,
зусилля, пов’язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці
або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють
такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;

• нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості
продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям,
небезпека для життя і здоров’я людей під час виконання робіт, особлива
точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє,
підвищене;

• робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно
засобів виробництва). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне,
незручно-стиснене і дуже незручне;

• монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних,
короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна,
середня, підвищена;

• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси
за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1см2 за хвилину). Стадії
впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або
знижені, середні, високі, дуже високі;

• забруднення повітря (вміст домішок в 1м3 або літрі повітря і їх вплив
на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний,
середній, підвищений, сильний, дуже сильний;

• виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах).
Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

• вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і
кількість обертів або поштовхів за хвилину). Є такі рівні значень
указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

• освітленість у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути
нормальна, недостатня або осліплююча.

 

На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її
настрій, ставлення до праці, стан здоров’я та ін.

Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.

Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення яких
викликає у працюючих відчуття дискомфорту.

Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких
потребує припинення роботи.

Кожний із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його
вплив ураховується окремо під час атестації і паспортизації робочого
місця.

На підприємствах і в організаціях (незалежно від форм власності і
господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання,
сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних
виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета
атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або
уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації їхніх прав на
здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги
та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої
визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені
колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років.

Атестація робочих місць передбачає: .

• виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

• санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища,
визначення ступеня важкості і напруженості трудового процесу на робочому
місці;

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці та
відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним
та санітарним нормам і правилам;

• установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру
за гігієнічною класифікацією;

• обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими
(особливо шкідливими) умовами праці;

• визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне
забезпечення;

• аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на
оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх
факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих. На
підставі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів
умов праці:

• з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;

• зі шкідливими і важкими умовами праці;

• зі шкідливими умовами праці.

Ці дані заносяться до Карти умов праці.

За результатами атестації складаються переліки:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких
підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких
пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів
підприємства;

• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно
здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Умови праці визначаються певними критеріями факторів виробничого
середовища і трудового процесу (додаток).

На кожному робочому місці на працездатність впливають, здебільшого,
декілька факторів, а не всі, і їх вплив можна подати через інтегральну
оцінку умов праці. Крім особистих факторів, вплив яких неможливо
врахувати прямими показниками, а лише через показники приросту виробітку
за одиницю часу в разі незмінних умов виробничого середовища і якісного
стану робочої сили.

Практика підприємств свідчить про те, що оцінка поліпшення умов праці
може бути здійснена шляхом зіставлення фактичних умов праці з
нормативними, прийнятими для базового періоду.

В сучасних умовах господарювання все більшого значення набуває проблема
поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом
впровадження нової техніки, технологій, оздоровлення виробничого
середовища, врахування вимог естетики праці.

Похожие записи