.

Тренінги розвитку здібностей. інноваційного підходу до вирішення проблем раціоналізації трудової діяльності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 4767
Скачать документ

Реферат на тему:

Тренінги розвитку здібностей. інноваційного підходу до вирішення проблем
раціоналізації трудової діяльності

У процесі творчості з позиції психології велике значення має уява. За
визначенням Т. Рібо, “усі речі, які ми застосовуємо, не виключаючи
найпростіших і звичайних, становлять… кристалізовану уяву” . Творча
фантазія має знайти вихід у конкретних вчинках. Природа фантазії (уяви)
була досліджена багатьма вченими-психологами та фізіологами, зокрема І.
М. Сєченовим, О. О. Ухтомським, В. Штерном, Р. Вудвортсом та ін. Пошук
смислу і створення нових образів розвивається від міфу до евристичного
пошуку. Це є елементом розвитку сили розуму і виховується системою
тренінгів і ділових ігор. Цей аспект людської діяльності потребує
значної уяви. Надто регламентовані ігрові заняття не мають простору для
уяви, якщо вони націлені лише на результат.

Тренінг загалом — це формальний процес, який має такі складові: тренер,
ідеї, методи проведення та учасники.

Розглядаючи ділові ігри та тренінги як елементи розвитку творчої сили
розуму і творчий процес, необхідно організовувати такі події, як
випадковість, форму змагання, драматизму, перипетії.

Ігрові ситуації не повинні бути сталими, сама стратегія має бути
прихованою. Для організації такого роду ігрових занять існують різні
системи, наприклад ОДІ (організаційно-діяльних ігор).

Тренінги мають безліч варіантів проведення, що керуються тренерським
стилем, підходом, інформацією та іншими складовими.

Власне поняття “тренінг” у сучасному вигляді аналогічне поняттям
“розвиток здібностей”, “активне навчання”. Сучасні тренінгові центри
пропонують досить широке коло різноманітних тренінгів, що сприяють
розвитку знань та вмінь, містять різні біоенергетичні прийоми та вправи,
формують зміни життєдіяльних установ людини. Метою вивчення цієї
проблеми в курсі “Раціоналізація трудової діяльності” є відбір тільки
тих тренінгів та методів, які спрямовані на розвиток творчості, чи
інакше — інноваційного підходу. Тренери як особистості і фахівці мають
відповідати певним вимогам. Вони повинні мати здібності створювати
програми тренінгу та повчальні “переживання”, що є новими, стимулюючими,
а також бути енергійними та вольовими, дуже емоційними, творчими людьми.

Курс тренінгів з розвитку інтелектуальних здібностей починається з
системи тестів, за результатами яких оцінюється здатність до
раціоналізації (креативність). До таких належать тести з оцінки
коефіцієнту інтелекту, наведені у навчальному посібнику “Теория и
практика самоменеджмента”.

Процес творчості має виражений особистісний характер. З цієї позиції
кожному необхідно визначити власний тип мислення та готовність до
раціоналізаторського підходу.

Розрізняють чотири базові типи мислення:

1. Предметне мислення безпосередньо пов’язане з предметом у просторі і
часі. Перетворення інформації здійснюється за допомогою предметних дій.
Існують фізичні обмеження на перетворення. Операції виконуються тільки
послідовно. Результатом є думка, втілена в новій конструкції. Таким
типом мислення володіють люди, що мислять практично.

2. Образне мислення не пов’язане з предметом у просторі та часі.
Перетворення інформації здійснюється за допомогою дії з образами. Не
існує фізичних обмежень на перетворення. Операції можна здійснювати
послідовно та одночасно. Результатом є думка, втілена у новий образ.
Таке мислення мають люди з художнім баченням світу.

3. Знакове мислення. Перетворення інформації здійснюється за допомогою
розумових висновків. Знаки поєднуються у більші одиниці за правилами
єдиної граматики. Результатом є думка у формі поняття чи висловлювання,
фіксуючого єдині стосунки між визначеними предметами. Таким мисленням
володіють гуманітарії.

4. Символічне мислення. Перетворення інформації здійснюється за
допомогою висновків (алгебраїчних правил чи арифметичних знаків і
операцій). Результатом є думка, яка висловлюється у вигляді структур чи
формул, що фіксують істотні відносини між символами. Таке мислення
притаманне людям із математичними нахилами.

Рекомендований Г. Никифоровим тест на визначення типу мислення та
креативних здібностей наведений у дод. 2.

Творчий потенціал людини та її успіхи у вибраній сфері діяльності є
результатом її ставлення до життя. Системи тренінгів, рекомендовані М.
Микалко, Д. Скоттом, обов’язково містять підготовчі психотехнології, що
формують вміння:

• долати стреси;

• контролювати власну енергію та долати втому;

• бути впевненим у власних силах;

• досягати мети;

• формувати власний імідж.

Існують різні методи та підходи, на основі яких будують та проводять
тренінги інтелекту.

Майкл Микалко рекомендує систему з шести методів розв’язання творчих
завдань, на основі яких можливо розвинути особистіші здібності до
раціоналізації. Є два типи методів.

Методи пошуку протилежних вихідних установок дають змогу:

• уникнути традиційного погляду на проблему;

• отримати нову інформацію про предмет, який вивчаємо;

• виробити новий підхід до проблеми;

• знайти новаторське рішення.

Іншими методами техніки вирішення винахідницьких завдань є методи
роздрібнення і деталізації. Застосовуючи ці методи, необхідно
роздрібнити завдання на складники, потім, змінюючи кут зору,
проаналізувати отриманий “матеріал”, відшукати нестандартні підходи до
вирішення і насамкінець скласти частини завдання в єдине ціле. До них
належать:

Метод “шматочки і кубики” дає змогу висунути новаторську ідею шляхом
відбору характерних ознак.

Метод “бульбашки думок” полягає у складанні схеми думок, бажано
графічно, при цьому дозволяється вільний вибір асоціацій і фіксується
все, що спадає на думку, потім визначаються їх взаємозв’язок та нові
ідеї.

Метод “скампер” ґрунтується на складанні переліку питань та маніпуляцій
з ними. При цьому відбувається генерування нових, альтернативних ідей.

Метод “скринька ідей” ґрунтується на морфологічному аналізі і
спрямований на об’єднання у блоки параметрів завдання та засобів їх
опису.

Існує ще одна інтуїтивна, нераціональна сфера, яка при опануванні і
правильному використанні може сприяти творчому пошуку нових ідей.

Це рекомендований Д. Скоттом рецептивний метод [66]. Він допомагає
отримати проникливість, інформацію та розуміння, які неможливо досягти
раціонально. Це прийоми техніки розуму, розвитку логічних здібностей.

Методи колективного розвитку творчих здібностей систематизовані
професором МАУП В. М. Колпаковим. Досліджуючи теорію та практику
прийняття управлінських рішень, він рекомендував систему методів.

Метод “мозкового штурму ” будується за принципом будь-якого
психотренінгу. Існує кілька різновидів методу “мозкового штурму”:
прямий, зворотний, подвійний “мозковий штурм”, “конкуренція ідей” та ін.
Розглянемо деякі з них.

Прямий “мозковий штурм” — метод колективного генерування ідей з
розв’язання творчого завдання, мета якого — відбір ідей.

Ідеї відбирають спеціалісти-експерти у два етапи. Спочатку відбирають
найоригінальніші та найраціональніші ідеї, потім оптимальні з
урахуванням завдання і мети його розв’язання.

Зворотний “мозковий штурм” передбачає не генерування нових ідей, а
критику існуючих.

Цей метод базується на принципах:

• співтворчості у процесі пошуку рішення;

• довіри до творчих можливостей та здібностей одне одного;

• оптимальної рівноваги інтуїтивного та логічного (заборона критики,
критичного аналізу ідей призводить до гальмування процесів лівих півкуль
мозку та стимулює правопівкульні).

Метод ключових питань доцільно застосовувати для збирання додаткової
інформації в умовах проблемної ситуації чи впорядкування вже наявної при
вирішенні проблеми. Питання, що задають, є стимулом для формування
стратегії та тактики розв’язання завдання, розвивають інтуїцію,
наштовхують людину на ідею рішення, спонукають до правильних відповідей.

Відомо, що за часів Стародавнього Риму політикам пропонувалося для
збирання повнішої інформації ставити собі ряд запитань та відповідати на
них.

Метод “ідейна інженерія” враховує та опрацьовує у письмовій формі ідеї
співробітників будь-якого підприємства. Процес застосування методу
складається з п’яти етапів:

1. Визначення мети. Керівник підприємства чи, наприклад, будь-якого
функціонального відділу висуває мету.

2. Вибір учасників. Відбір здійснюють за тими ж критеріями, що й при
класичному мозковому штурмі, тобто запрошуються співробітники, які мають
пропозиції з приводу питання, яке розглядається, а також ті, хто ще не
ознайомився з темою обговорення.

3. Аналіз труднощів та причин виникнення проблеми. Збирається робоча
команда, щоб проаналізувати труднощі та причини виникнення проблеми.

4. Збір пропозицій щодо вирішення проблеми. Усі істотні дані, зібрані на
попередньому етапі, формуються у вигляді питань та пропонуються команді
для вирішення. Пропозиції щодо вирішення проблеми фіксуються на картках.

5. Складання програми заходів. Пропозиції щодо вирішення проблеми
перевіряють та оцінюють спеціалісти. Результати заносять до погодженої
програми дій.

Запис пропозицій та ідей (на етапах 3 і 4) здійснюється таким чином, щоб
під час коротких дискусій групи у складі 4-6 чол. почергово відбувалися
фази дискусії та запису (наприклад, фаза запису — 10 хв, дискусії — 10
хв; фаза запису — 5 хв, дискусії — 5 хв і т. ін.)

Метод вільних асоціацій. На етапі генерування ідей при використанні
нових асоціацій підвищується результативність творчої діяльності за
рахунок виникнення нових ідей. У процесі зародження асоціацій
встановлюються неординарні зв’язки між елементами вирішуваної проблеми і
попереднім досвідом осіб, залучених до колективної праці. Метод враховує
особливості діяльності мозку людини, який генерує нові ідеї при
виникненні нових асоціативних зв’язків. Так, якщо члени групи пропонують
слово, поняття, то воно може стати базисом для встановлення асоціативних
зв’язків.

Метод інверсії. У процесі пошуку ідеї вирішення проблеми можна знайти,
змінивши напрям пошуку на протилежний, тобто такий, що суперечить
встановленим традиційним поглядам, продиктованим логікою та здоровим
глуздом. Часом у ситуаціях, коли логічні прийоми, процедури мислення
видаються безплідними, оптимальною є протилежна альтернатива рішення.

Класичний приклад інверсії — винайдення ракети К. Е. Ціол-ковським. Він
вирішив, що винайшов гармату, але гармату літаючу, з тонкими стінками,
таку, що випускає замість ядер гази.

Метод базується на принципах дуалізму (подвоєності), діалектичної
єдності та оптимального використання протилежних (прямих і зворотних)
процедур творчого мислення, діалектичного підходу до аналізу об’єкта
дослідження.

Метод особистої аналоги. При вирішенні проблеми іноді здійснюється
заміна досліджуваного об’єкта, закони функціонування якого невідомі, на
аналогічний об’єкт з уже відомими якостями.

Звичайно використовують “прямі аналогії”, “суб’єктивні аналогії”,
“символічні та фантастичні аналогії”. Необхідні особисті аналогії, коли
об’єкту дослідження надають власні почуття, емоції, мету та функції. Це
дає можливість немовби зростися з об’єктом, “відчути”, осмислити та
перевірити його плюси та мінуси на собі. В основу методу покладено
принцип заміщення досліджуваного об’єкта (процесу) іншим об’єктом
(собою).

Метод дає змогу:

• розвинути уяву, фантазію — образне мислення, що сприятиме прийняттю
оригінальних рішень проблеми;

• досліджувати об’єкти, що вивчаються, не залучаючи кошти, ресурси.

Завдяки використанню методу можна отримати тільки ідею вирішення
проблеми.

Метод номінальної групи використовують для пошуку найкращих варіантів
вирішення проблем.

Умови та вимоги методу:

• залучають експертів, які добре розуміються на проблемі, але раніше
разом не працювали;

• особи, які беруть участь у співпраці, можуть генерувати власні ідеї,
але потім з урахуванням позиції колег можуть їх переглянути;

• склад групи — щонайменше 6 чоловік, щонайбільше 15 чоловік;

• експерти не повинні перебувати у службових стосунках;

• тривалість роботи групи — 5 годин (з урахуванням опанування методу);

• ідеї, які висловлюють, сприймаються не тільки на базі особистого
ставлення до них, а й з урахуванням стосунків у групі;

• ідея ніби відокремлюється від авторів.

Метод синектики полягає в отриманні найоригінальніших ідей за рахунок
навчання учасників використанню у процесі “мозкового

штурму” методів аналогії, інтуїції, абстрагування, вільного мислення, а
також застосування несподіваних метафор, елементів гри, що дає змогу
звичайну проблему у незвичній ситуації вирішити несподівано та
оригінально.

Умови та вимоги методу:

• проблема формулюється у загальному (образному) вигляді;

• обговорення слід починати не з проблеми, а з аналізу її загальних
ознак, що характеризують ситуацію, яка склалася;

• не рекомендується зупинятися на одній, навіть оригінальній, ідеї
вирішення.

Метод “ТИЛМАГ” (трансформація ідеальних елементів вирішення за допомогою
матриць навчання за асоціацією та узагальненням) замінює процес
відчуження класичної синектики “раціональним” методом.

Цей метод застосовують по можливості в одній групі і у такій
послідовності:

1. Аналіз і визначення проблеми.

2. Визначення “ідеальних” елементів потенційних рішень.

3. Ущільнення “ідеальних” елементів до чітких понять.

4. Виникнення асоціацій з попарного поєднання “ідеальних елементів”.

5. Висновок щодо відібраних узагальнень.

Етапи знаходження рішень відбуваються за правилами мозкового штурму.

Метод колективних нотаток подібний до методу “ідейної інженерії”. Усім
опитуваним з приводу проблеми видають так звані записники для ідей, що
містять точний опис проблеми. Кожний щоденно занотовує у свій записник
всі ідеї, що виникли у нього відносно цієї проблеми.

Приблизно через місяць усі записники з ідеями здають координатору, який
впорядковує матеріал, резюмує його та відмежовує принципові рішення.
Результати цієї обробки вивчаються та обговорюються всіма учасниками.

Переваги цього методу полягають у тому, що учасники не потребують
координації за часом та місцем проведення групового засідання.

Тригерна техніка. При використанні методу тригерної техніки на першому
етапі кожний член групи протягом кількох хвилин коротко, у вигляді тез
записує своє рішення проблеми, що розглядається.

Потім усі учасники висловлюють свої ідеї. При цьому однакові ідеї не
повинні пропонуватися двічі. Якщо у процесі доповідей учасники знаходять
нові ідеї, вони їх також занотовують. Другий етап з пропозиціями нових
ідей починається після того, як були названі всі пропозиції першого
етапу. Для виявлення нових ідей обговорення може відбуватися у кілька
етапів.

Метод фокальних об’єктів передбачає активізацію насамперед асоціативного
мислення людини.

Сутність методу фокальних об’єктів полягає у перенесенні ознак випадково
знайдених об’єктів на об’єкт удосконалення, який перебуває ніби у фокусі
переносу, а тому називається фокальним.

У результаті можуть з’явитися несподівані варіанти рішення. Метод
фокальних об’єктів дає позитивні результати у пошуку нових модифікацій
відомих пристроїв та засобів.

Метод ланцюжків випадковостей та асоціацій є результатом розвитку методу
фокальних об’єктів. Цей метод, розроблений у нашій країні, допомагає
відшукати багато підказок для розвитку та виявлення ідей нових,
незвичайних товарів широкого вжитку, розширення їх асортименту, а також
за допомогою асоціацій запропонувати принципово нові підходи до
конструювання машин та обладнання.

Метод реалізується таким чином. Добираються синоніми об’єкта, їх
послідовність (у довільному порядку) складає перший ланцюг. Другий
створюється із випадкових слів. До кожного слова добирається перелік
його ознак. Генерування ідеї відбувається шляхом чергування поєднань до
конкретного об’єкта випадково вибраних об’єктів. Якщо при цьому
випадково виникає варта уваги ідея (наприклад, нової конструкції), то на
цьому можна зупинитися. В іншому разі ланцюжки асоціацій генерують з
ознак випадкових об’єктів. Потім до елементів ланцюжка синонімів
конкретного об’єкта долучають елементи ланцюжка асоціацій, що дає новий
поштовх до генерування ідей. Після цього вирішують питання про
необхідність продовження генерування ланцюжків асоціацій, оцінюють та
вибирають раціональні варіанти ідей. Завершується реалізація методу
відбором оптимального рішення. Останнім часом поширеним тренінгом
розвитку розумових здібностей є тренінг “Допомога іншої сторони” за
методом психолога Хозе Сильви. Він має інше філософське підґрунтя, ніж
наведені вище.

Таким чином, підготовка тренінгів з розвитку інноваційного підходу до
вирішення проблем раціоналізації трудової діяльності базується на двох
групах методів:

• методи особистого розвитку, до яких належать методи, рекомендовані М.
Микалком, Д. Скоттом і X. Сильвою;

• методи колективного пошуку і вирішення творчих ідей. Організація
тренінгів на базі цих методів передбачає наявність

таких елементів, як тренер, ідеї та методи.

Тренінги є окремою сферою трудової діяльності. Вони спрямовані на
розвиток творчого потенціалу кожної людини та сприяють розвитку
сучасного суспільства загалом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Богданов А. А. Тектология: всеобщая организационная наука: В 2 кн. – М.:
Экономика, 1989.

Богданов А. А. Очерки организационной науки. — М.: Экономика, 1985.

Боно Эдварде. Рождение новой идеи: о нешаблонном мышлении: Пер. с англ.
— М., 1976.

Буш Г. Я. Рождение изобретательских идей. — Рига, 1976.

Буш Г. Я. Стратегия эвриологии. — Рига, 1986.

Ерманский О. А. Теория и практика рационализации. — М., 1995.

Подоровская М. М. Организация труда. — К.: МАУП, 2000.

Практикум по профессиональной деятельности и менеджменту / Под. ред. Г.
Никифорова и др. — СПб.: Питер, 2001.

Проблема законодавчого забезпечення охорони інтелектуальної власності в
Україні. — К., 2001.

Романець В. А. Психологія творчості. — К.: Либідь, 2001.

Саноян Г. Г. Создание условий оптимальной работоспособности на
производстве. — М.: Экономика, 1978.

Скотт Д. Сила ума. Описание пути к успеху в бизнесе. — К., 1991.

Сладкевич В. П., Чернявский А. Д. Современный менеджмент. — К.: МАУП,
2002.

Щёкин Г. В. Основы кадрового менеджмента: Учебник: В 2 кн. — К.:МАУП,
1994.

ЩёкинГ. В. Теория кадровой политики: Моногр. —К.: МАУП, 1997.

Щёкин Г. Планирование и организация работы с персоналом: Учеб. пособие.
—К: МЗУУП, 1993.

Щёкин Г. В. Практическая психология менеджмента: Науч.-практ. пособие.
—К.: Украина, 1994.

Щёкин Г. В. Работа с персоналом: вчера, сегодня, завтра // Персонал. –
1991. -№ 1.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020