РЕФЕРАТ

на тему:

“Сутність і методи обчислення рентабельності”

Вступ

1. Поняття рентабельності

Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки.
Пояснення терміну «рентабельність» не визичає різних думок, оскільки під
ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток.
Рентабельність прибутку визначається як відношення прибутку до капіталу
(активам), рентабельність витрат — як відношення прибутку до
собівартості (витрат), рентабельність продаж відношення прибутку до ціни
(виручки від реалізації).

При розрахунках показників рентабельності також виходять з різними
величинами, складаючих прибуток, — балансовий прибуток, прибуток від
реалізації, чистий прибуток.

Показники рентабельності являються відносними характеристиками
фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони
вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в
співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового
обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного
середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини
вони є обов’язковими елементами порівняного аналізу та оцінки
фінансового стану підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об’єднати в
слідуючи групи:

1) показники рентабельності продукції;

2) показники рентабельності капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів
рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в
звітності підприємства.

Наприклад:

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції
базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків
рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру
авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал
(власні кошти + довгострокові зобов’язання); акціонерний (власний)
капітал.

Наприклад:

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує
ступінь використання підприємством фінансових рушіїв для підвищення
доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

Дані показники — практичні. Вони відповідають вимогам власників.
Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність)
всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів —
віддача на інвестуємий капітал; власників та засновників — доходність
акцій.

Кожний з перерахованих показників легко моделюється по факторним
залежностям. Розглянемо наступну залежність:

Ця формула розкриває зв’язок між рентабельністю всіх активів (або
виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі
(показників обороту виробничих фондів).

Економічний зв’язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи
підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно
прискорювати обіг виробничих активів.

Розглянемо ще одну фактичну модель рентабельності:

Як бачимо рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від
змінений рівня рентабельності продукції, швидкість обороту сукупного
капіталу та співвідношення власного та займаного капіталу.

Вивчення цих залежностей має доказну ціну для оцінки фінансового стану
підприємства, оцінки степені результатів своєї діяльності.

З цієї залежності виходить, що при інших рівних умовах віддача
акціонерного капіталу підвищується при збільшенні займаних коштів в
складі сукупного капіталу.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку
рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак
замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів.

Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової
«готівки», широко використовується в країнах з розвинутою ринковою
економікою. Вона більше приоритетна, тому що операції з грошовими
потоками є признакою інтенсивного типа виробництва ознакою «здоров’я»
економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї
концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота
минається лише на початковій стадії.

Наприклад:

Дані показники дають уяву про ступінь важливостей підприємства
забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими
коштами в зв’язку з використанням його виробничого потенціалу.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність
пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення
рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх
факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об’єм
використовуємих ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від
реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою
в тісному функціональному зв’язку [3, с.62].

Підприємство на сам перед звертає свою увагу на проблеми контролю за
змінами промислової виробничості і стараються знизити роль зовнішнього
фактору, або фінансової виробничості. Однією з вимог процвітання
підприємства являється розширення ринку збуту продукції за рахунок
зниження ціни за пропоновані товари. Оскільки цей процес не
супроводжується зниженням цін на використовуємі ресурси, то роль
дефлятора ціни в формуванні доходності підприємства знижується. Це
«природним» шляхом переключає сферу вимог керівництва на контроль за
зміненням промислової виробничості, тобто за внутрішніми факторами:
зниження матеріалоємності і трудоємкості продукції, підвищення віддачі
основних фондів, машин та обладнання.

2. Методи розрахунку основних показників рентабельності

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть
використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації
продукції^ (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від
інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток
зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних
варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий
капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума
прибутку, отримана підприємствами, об’єднаннями, іншими
госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь
економіки.

На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній
низькорентабельних і збиткових підприємств.

Основні показники рентабельності:

Рентабельність продукції;

Рентабельність продаж;

Рентабельність активів;

Рентабельність текучих активів;

Рентабельність власного акціонерного капіталу.

1. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням
прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної
собівартості реалізації продукції (С):

(2)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції
на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.

2. Рентабельність продаж (RОS) визначається як відношення прибутку від
реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків, включаємих в
ціну продукції (В):

(3)

Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності
підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над
взаємозв’язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат
виробництва і реалізації продукції.

3. Рентабельність активів (КОА) визначається як відношення прибутку
(балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за
якийсь період (Аср):

(4)

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу,
оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво
капіталу, як власного так і заємного.

Рентабельність активів також можна представити як ефективність
використання матеріальних і фінансових ресурсів: рентабельності продаж і
оборачуваємості активів (Оа):

(5)

Чим менше доля прибутку в ціні, тим більше повинна бути швидкість
обороту, щоб рентабельність вкладень в підприємство була достатньою. І
навпаки, чим нижче швидкість обороту, тим більше повинна бути доля
прибутку в ціні товару.

4. Рентабельність поточних активів (Рта) уявляє собою відношення чистого
прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів
(оборотних коштів) підприємства (Ат.ср):

(6)

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що
вкладена у поточні активи.

5. Рентабельність власного акціонерного капіталу (RОЕ) визначається як
відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу
підприємства (Кс) за якийсь період:

(7)

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і
характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів,
величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в
підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього
показника відбиває ступінь привабливості об’єкта для вкладень коштів
акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на
одну акцію, тим вище потенційні дивіденди [8, с.153].

На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає
показник рентабельності активів.

В ринковій економіці придається велике значення порівнянням прибутку з
прибуткоутворюючими факторами і базами її формування.

При стандартній оцінці фінансового стану підприємства пропонується
західними методиками:

По-перше, використання системи взаємозв’язаних показників
рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для
робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації
(менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);

По-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з
елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;

По-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу
показників рентабельності по секторам основної діяльності, по
підприємствам — аналогам і підприємствам — конкурентам.

Для цієї мети розроблена система показників рентабельності, котра
об’єднує три основним класи показників (табл. 1.)

1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку
(доходу).

2. Показник рентабельності, розрахований в зв’язку з використанням
виробничих активів.

3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних
грошових коштів.

Таблиця 1.

Система фінансових коефіцієнтів рентабельності

Основні класи показників рентабельності Фінансові коефіцієнти
рентабельності

1 2

1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу)

1.1 .Коефіцієнт обмеженого рівня валового прибутку

1.2.Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку від основної (операційної)
діяльності

1.3.Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку всієї діяльності підприємства

1.4.Коефіцієнт обмеженого рівня чистого прибутку

1.5.Коефіцієнт критичної рентабельності

2.Показник рентабельності, розрахований в зв’язку з використанням
виробничих активів 2.1.Коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих

активів

2.2.Коефіцієнт віддачі на інвестований капітал

2.3.Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал

3.Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних
грошових коштів 3.1.Коефіцієнт рентабельності відбору

3.2.Коефіцієнт рентабельності совокупного капіталу

3.3.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

3.4.Коефіцієнт обслуговування боргу

Висновки

Отже, рентабельність безпосередньо зв’язана з отриманням прибутку. Однак
її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що
вимірюється у відсотках.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних
витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють
наявність значної кількості показників рентабельності.

Класифікація показників рентабельності:

Госпрозрахункова рентабельність

— рентабельність окремих видів продукції (робіт послуг): прибуток від
випуску, реалізації (собівартість); прибуток від випуску, реалізації
(собівартість за мінусом матеріальних витрат); прибуток від випуску
реалізації (вартість за оптовими цінами).

— рентабельність підприємств, організації установ: балансовий прибуток
(авансова вартість); прибуток від основної діяльності (поточні витрати,
собівартість); прибуток від основної діяльності (обсяг реалізації за
оптовими цінами);

— рентабельність галузей економіки: прибуток галузі (головний капітал);
прибуток галузі (поточні витрати); прибуток галузі (обсяг реалізації).

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може
групуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації.
При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість
(виробнича або повна); собівартість за виключенням матеріальних витрат
(рентабельність щодо заново створеної вартості; вартість в оптових цінах
(вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть
використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації
продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від
інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток
зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різних варіантах
(весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал,
основний капітал, оборотний капіталі.

Для розрахунку рентабельності галузей береться загальна сума прибутку,
отримана підприємствами, об’єднаннями, іншими госпрозрахунковими
формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень
рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і
збиткових підприємств.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність
вкладення коштів у нього та раціональність їхнього використання.
Підприємство є рентабельним, якщо суми виручки від реалізації продукції
досить не тільки для покриття витрат на виробництво та на реалізації, а
й на утворення прибутку.

Список використаної літератури

Закон України «Про підприємництва в Україні» від 4 лютого 1998 р.

Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства —
К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ — 2000», 2001. — 298 с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного – Вид
2-ге. – К.: КНЕУ, 2000.

Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій:
Навч. Посібник. / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 1999.

Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення
дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші – К.: КНЕУ, 2000.

Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. Посібник / За ред.
С.Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2001.

Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник.- К., 2001.

Краюхина Г.А. Экономический анализ – М.,1998.

Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємства – К., 2000.

Покропивного С.Ф. Економіка підприємства – К., 2000.

Прибуток від реалізації

Об’єм продаж

Балансовий прибуток

Об’єм продаж

«оподаткований» прибуток

Об’єм продаж

Чистий прибуток

Об’єм продаж

Чистий прибуток

Всі активи

Чистий прибуток

Інвестиційний капітал

Чистий прибуток

Акціонерний капітал

Чистий прибуток

Всі активи

Чистий прибуток

Об’єм продаж

Об’єм продаж

Всі активи

=

х

Чистий прибуток

Акціонерний капітал

Чистий прибуток

Обсяг продаж

Чистий прибуток

Сукупний капітал

Чистий прибуток

Акціонерний капітал

Чистий прибуток грошових коштів

Обсяг продаж

Чистий прибуток грошових коштів

Сукупний капітал

Чистий прибуток грошових коштів

Власний капітал

І т.д.

Похожие записи