.

Статут приватного підприємства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
18 5142
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Статут приватного підприємства”

Підприємство – це статутний господарюючий суб’єкт. Статут підприємства
як локальний акт господарського законодавства нормативне визначає цілі і
предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни
статуту підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної
правоздатності підприємства як юридичної особи. Це один з найважливіших
правових актів підприємства, тому ст. 9 Закону України “Про підприємства
в Україні” спеціально визначає обов’язкові й альтернативні пункти, які
включаються до статуту підприємства.

Будь-яке підприємство (добровільне об’єднання підприємств) діє на
підставі власного статуту, тобто певного зібрання правил, що
регулюють сукупну їх діяльність, взаємовідносини з іншими господарюючими
суб’єктами.

Статут затверджується власником майна, а для державних підприємств –
власником майна за участю трудового колективу. В статуті підприємства
визначається найменування підприємства, його місце знаходження, предмет
та мета діяльності, органи управління підприємством, порядок їх
формування, компетенція та повноваження трудового колективу, порядок
утворення майна, характер організації трудових відносин, членства, умови
реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Статут має відповідати основним положенням закону України про
підприємства; він затверджується власником (власниками) чи засновником
(засновниками) підприємства (добровільного об’єднання підприємств), а
для державних підприємств — власником майна за участю відповідного
трудового колективу.

У статуті підприємства мають бути визначені:

його точне найменування і місцезнаходження;

власник (власники) або засновник (засновники);

основна місія і цілі діяльності;

органи управління та порядок їх формування;

компетенція (повноваження) трудового колективу і його виборних органів;

джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення
існування.

В найменуванні підприємства повинні бути відображені його конкретна
назва (завод, фабрика, майстерня тощо), вид (приватне, колективне,
державне, акціонерне товариство) та інше.

У статуті повинен бути визначений орган, що має право репрезентувати
інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада
підприємства, профспілковий комітет тощо). В нього можуть включатися
положення, зв’язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові
взаємини, які виникають на основі членства; про повноваження, порядок
створення та структуру ради підприємства; про товарний знак тощо.

Законодавство встановлює певні вимоги до змісту установчих документів.
Зокрема, згідно із статтею 9 Закону “Про підприємства в Україні” у
статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства,
його місцезнаходження, предмет та цілі діяльності, його органи
управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового
колективу та його виборних органів, порядок формування майна
підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.
У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика,
майстерня тощо) та організаційно-правова форма. До статуту можуть
входити положення, пов’язані з особливостями діяльності підприємства:
про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про
повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про
знаки для товарів і послуг тощо. У статуті також визначається й орган,
який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового
колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та ін.).

Існують додаткові вимоги й до установчих документів господарських
товариств. Стаття 4 Закону України “Про господарські товариства” вимагає
зазначення в установчих документах господарських товариств таких даних,
як відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад
засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та
порядок формування статутного фонду, порядок розподілу прибутків та
збитків, склад та компетенція органів товариства й порядок ухвалення
ними рішень, перелік питань, для ухвалення яких необхідна одностайність
або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих
документів і порядок ліквідації та реорганізації товариства.

Інші статті Закону України “Про господарські товариства” встановлюють
додаткові вимоги до змісту установчих документів. Зокрема, згідно із
статтею 51 цього Закону установчі документи товариства з обмеженою
відповідальністю, крім даних, зазначених у статті 4 цього Закону,
повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір,
склад та порядок внесення ними вкладів. А стаття 37 цього Закону
встановлює, що статут акціонерного товариства, крім даних, вказаних у
статті 4 цього Закону, повинен містити відомості про види акцій, що
випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів,
кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання
зобов’язань щодо викупу акцій, термін та порядок виплати частки прибутку
(дивідендів) раз на рік за підсумками календарного року.

Звернемо увагу, що відсутність таких відомостей в установчих документах
є підставою для відмови в державній реєстрації господарського
товариства.

Установчі документи складаються українською мовою. Якщо в роботі
державних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, що
працюють у місцях проживання більшості громадян інших, ніж українська,
національностей, використовуються поряд з українською і їхні національні
мови, установчі документи можуть бути складені цими національним мовами.

Установчі документи підписуються засновником (засновниками),
прошиваються і нумеруються. Якщо власником (власниками) суб’єкта
підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), то її (їхні)
підпис (підписи) на установчих документах засвідчується нотаріусом. А
якщо засновником (засновниками) є юридична особа, то підписи відповідних
посадових осіб засвідчуються печатками цієї юридичної особи. Установчі
документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству.
Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству
несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають
документи для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Загалом, варто підготувати п’ять примірників установчих документів. До
органу державної реєстрації оформлені документи подаються в трьох
примірниках, з них два — оригінали, а один — нотаріально засвідчена
копія. За бажанням заявника орган державної реєстрації може прийняти ще
додатково дві-три копії установчих документів для внесення відміток про
державну реєстрацію. Ці копії повертаються разом з видачею свідоцтва про
державну реєстрацію.

Під час підготовки установчих документів потрібно звернутися по допомогу
до юриста, оскільки він знає, як підготувати установчі документи так,
щоб врахувати всі вимоги законодавства й відобразити в цих документах
інші відомості, що не суперечать законодавству і є важливими для
діяльності майбутнього підприємства.

Взірець

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

Засновник приватного підприємства

фірми “Моя справа””

П.І.Б. ______________

_________________ 2003 року

 

 

 

 

 

СТАТУТ

ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

ФІРМИ “МОЯ СПРАВА”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2003 р.

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Приватне підприємство фірма “МОЯ СПРАВА” створене на підставі
частини першої статті 42 Конституції України, Законів України “Про
підприємництво” та “Про підприємства в Україні.

1.2. Засновником (надалі –власник) підприємства є:

(Прізвище, ім’я, по батькові ) м. Київ, адреса

паспорт ______________________________.

1.3. Підприємство є юридичною особою за законодавством України.
Підприємство набуває права юридичної особи з дня його державної
реєстрації, яка здійснюється в порядку передбаченим законодавством
України.

1.4. Підприємство має право від свого імені укладати договори, набувати
майнові і особисти немайнові права і нести обов’язки пов’язані з його
діяльністю, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражному суді і
третейському суді. Воно здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, яка
не суперечить законодавству України і відповідає цілям передбаченим
статутом підприємства.

1.5. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові і будь-які інші,
в тому числі валютні, рахунки в установах банків, печатку зі своєю
назвою і символікою, кутовий та інші штампи, фірмовий знак.

1.6. Підприємство має право створювати філіали, представництва,
відділення та інші відособлені підрозділи з правами відкриття поточних і
розрахункових рахунків і затверджує положення про них.

1.7. Підприємство керується в своїй діяльності законодавством України і
цим статутом.

1.8. Назва підприємства:

повна назва – приватне підприємство “МОЯ СПРАВА”;

скорочена назва – фірма “ МОЯ СПРАВА ”.

1.9. Місцезнаходженням підприємства є місце проживання власника
(засновника) – (АДРЕСА) м. Київ, Україна.

 

2. Мета та предмет діяльності підприємства

2.1. Підприємство створюється для здійснення підприємницької діяльності
з метою одержання прибутку.

2.2. Предметом діяльності підприємства є:

– виробництво ………………………………..;

– оптова та роздрібна торгівля …………………….. продукцією;

– виробництво товарів народного споживання;

– виробництво харчових продуктів;

– громадське харчування;

виробництво сільськогосподарської продукції;

переробка сільськогосподарської продукції;

оптова торгівля товарами народного споживання;

роздрібна торгівля товарами народного споживання;

оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування;

оптова та роздрібна торгівля тютюновими виробами та алкогольними
напоями;

оптова торгівля товарами виробничо-технічного призначення.

– здійснення всіх видів зовнішньоекономічної діяльності передбачених
ст.4 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” в межах
предмету діяльності підприємства.

Власник підприємства може прийняти рішення про розширення сфери
діяльності підприємства, яка передбачена цим статутом.

Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до діючого
законодавства з отриманням необхідних ліцензій.

 

3. Порядок розподілу прибутків та збитків

3.1. Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської
діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і
витрат на оплату праці. З балансового прибутку підприємства сплачуються
проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться
передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

3.2. Чистий прибуток, отриманий після вказаних розрахунків,
використовується за рішенням власника на його розсуд.

3.3. Підприємство відповідає по своїм зобов’язанням усім своїм майном.
Збитки підприємства відшкодовуються за рахунок коштів, які є у
підприємства. При нестачі цих коштів – за рахунок реалізації майна
підприємства.

Підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника, а
власник – за зобов’язаннями підприємства.

 

4. Порядок утворення майна підприємства та його використання

4.1. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а
також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному
балансі.

4.2. Майно підприємства належить йому на праві власності.

4.3. Джерелами формування майна підприємства є:

– грошові та матеріальні внески власника;

– доходи одержані від реалізації продукції, а також від інших видів
господарської діяльності;

– доходи від цінних паперів;

– кредити банків та інших кредиторів;

– придбання майна іншого підприємства, організації;

– безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій,
підприємств і громадян;

– інші джерела не заборонені законодавчими актами України.

4.4. Підприємство має право продавати іншим підприємствам, організаціям
та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове
користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування,
транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а
також списувати їх з балансу.

4.5. Підприємство має право продавати, обмінювати, здавати в оренду
громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності.

 

5. Компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних
органів

5.1. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю
працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору
/контракту, угоди/, а також інших форм, що регулюють трудові відношення
працівника з підприємством.

5.2. Трудовий колектив розглядає і затверджує проект колективного
договору; розглядає і вирішує згідно з статутом питання самоврядування
трудового колективу; визначає і затверджує перелік і порядок надання
працівникам підприємства соціальних пільг; бере участь у матеріальному і
моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і
раціоналізаторську діяльність.

5.3. Повноваження трудового колективу реалізуються загальними зборами та
їх виборним органом, члени якого обираються таємним голосуванням на
зборах трудового колективу строком на 2 роки не менше як 2/3 голосів.

 

6. Орган управління підприємства

6.1. Органом управління підприємства є директор. Директор вирішує усі
питання діяльності підприємства, за винятком тих, що належать до
виключної компетенції власника. Власник підприємства може прийняти
рішення про передачу частини повноважень, що належать йому, до
компетенції директора.

При найнятті (призначенні) власником або уповноваженим ним органом
керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт, в якому
визначаються права, строки найняття, обов’язки і відповідальність
керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови
його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням
гарантій, передбачених контрактом та законодавством України.

6.2. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності
підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції власника
даного підприємства. Власник майна не має права втручатися в оперативну
діяльність керівника підприємства.

6.3. Директора підприємства може бути звільнено з посади до закінчення
строку контракту на підставах, передбачених у контракті або
законодавством України.

6.4. Заступники директора підприємства, керівники та спеціалісти
підрозділів апарату управління і структурних підрозділів, а також
майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з посади
директором підприємства.

Директор підзвітний власнику і організує виконання його рішень. Директор
не вправі приймати рішення, обов’язкові для власника.

Директор діє від імені підприємства в межах, встановлених Законом
України “Про підприємства в Україні”.

Директор має право без довіреності виконувати всі необхідні дії від
імені підприємства.

 

7. Припинення діяльності підприємства

Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом його
реорганізації /злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення/ або
ліквідації.

Реорганізація підприємства відбувається за рішенням власника.

При реорганізації підприємства вся сукупність прав та обов’язків
переходить до його правонаступників.

Підприємство ліквідується:

а) за рішенням власника;

б) на підставі рішення суду або арбітражного суду;

в) у разі визнання його банкрутом;

г) за поданням органів, що контролюють діяльність підприємства, у разі
систематичного або грубого порушення ним законодавства.

 

8. Ліквідаційна комісія

Ліквідація підприємства провадиться призначеною власником ліквідаційною
комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності підприємства
за рішенням суду або арбітражного суду – ліквідаційною комісією, що
призначається цими органами.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження
по управлінню справами підприємства.

Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує
інформацію підприємства в одному з офіційних /республіканському і
місцевому/ органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами
своїх претензій, оцінює наявне майно підприємства, виявляє його
дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до
оплати боргів підприємства третім особам, складає ліквідаційний баланс
та подає його власнику підприємства або органу, що призначив
ліквідаційну комісію.

 

 П.І.Б. _________________

__________________ 2003 року

Використана література

1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка
підприємства – К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ – 2000”, 2001. – 298
с.

2. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного –
Вид 2-ге. – К.: КНЕУ, 2000.

3. Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних
ситуацій: Навч. Посібник. / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 1999.

4. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного
вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші – К.: КНЕУ, 2000.

5. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник/ За ред.
С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 457 с.

PAGE

PAGE 3

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020