Реферат на тему:
Розрахунки з діловими партнерами як важливий об’єкт обліку, аналізу і
контролю підприємницької діяльності
Ринкові умови господарювання вимагають приведення до дії факторів, які
здійснюють безпосередній вплив на ефективність управління. Вирішенню
цієї проблеми сприяє раціоналізація інформаційного забезпечення.
Збільшення обсягів та різновидів інформації зумовлює система
суспільно-господарських відносин і, зокрема, фінансових відносин на
рівні держави і на рівні суб’єктів господарської діяльності. Фінансове
середовище зумовлює функціонування та взаємодіє з системою розрахунків,
яка опосередковує фінансово-господарську діяльність. Розрахунки, маючи
постійно діючий, динамічний характер, потребують певних управлінських
впливів, що виробляються в системі фінансового менеджменту на основі
переробки чисельних потоків різноманітної економічної інформації,
провідна роль у загальній сукупності якої належить обліковій та
аналітичній інформації.
Ринкова трансформація економіки України зумовила зміни в системі
управління підприємствами різних галузей. Ці зміни передовсім торкнулися
системи постачання сировини і матеріалів, а також збуту продукції.
Відсутність централізованого розподілу сировини, обладнання та готової
продукції зумовила необхідність вивчення діловими одиницями ринку, його
інфраструктури, конкурентів та партнерів задля утримання своїх позицій
на ринку та отримання прибутку.
Такі важливі фінансові показники як платоспроможність та ліквідність
обчислюються, виходячи з облікових даних про заборгованість за
розрахунками та характеризують фінансовий стан кожного окремого
підприємства, і держави взагалі, впливають на рівень їхньої
інвестиційної привабливості, кредитоспроможності, загальної
рентабельності діяльності. В Україні такий стан не можна назвати
позитивним: оборотні кошти не іммобілізовані в запасах
товарно-матеріальних цінностей, а зосереджені майже на 70% в
дебіторській заборгованості, також в структурі пасиву балансу половина
джерел є залученими. З цього можна дійти висновку, що незабезпеченість
підприємств власними оборотними коштами викликана недоліками в
управлінні заборгованістю, як дебіторською, так і кредиторською. Крім
того, статистичні дані свідчать про те, що ця заборгованість
характеризується, в свою чергу, достатньо високим рівнем питомої ваги
простроченої заборгованості. Тобто в Україні продовжується криза
неплатежів між підприємствами як за внутрішніми, так і за зовнішніми
розрахунками, несвоєчасні надходження до бюджету та позабюджетних
фондів, за іншими операціями.
?????????M?ними особами одночасно з відчуженням майна, виконанням робіт,
наданням послуг, що передбачає виникнення певних прав і зобов’язань
покупців та постачальників перед підприємством, тобто призводить до
виникнення дебіторської чи кредиторської заборгованості. Суб’єкти
господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем,
замість виконання фінансових зобов’язань по платежах перед партнерами.
Відсутність майнової відповідальності за невиконання власних договірних
зобов’язань дає їм змогу ухилятись від взаєморозрахунків з партнерами. В
поглиблення платіжної кризи вносить свою частку і неврегульованість
бюджетної системи, що стосується несвоєчасної оплати державних
зобов’язань, які здійснюються за рахунок бюджету.
Реформаторські зрушення в економіко-політичній системі України
потребують нових підходів до регулювання суспільно-економічних відносин
і зокрема сфери бухгалтерського обліку. З 2000 р. керівники та
бухгалтери отримали можливості самостійного обрання прийомів та способів
обліку, які формують облікову політику підприємства. Однак практика
свідчить, що більшість з них розглядають цей принцип як декларативний та
не приводять його до реалізації. Одними з причин такого становища є
недостатня теоретична розробка питань оцінки заборгованості і
недосконала методика відображення інформації про розрахунки в системі
рахунків бухгалтерського обліку, суперечності між фінансовим та
податковим обліком. Одним із ймовірних шляхів зміцнення фінансового
становища підприємств є контроль за фактичним станом їх розрахунків,
динамікою дебіторської та кредиторської заборгованості, виявлення фактів
навмисного спотворення облікових даних суб’єктами господарських
зв’язків. Серед них: питання обліку договірних зобов’язань і прав;
порядку нарахування резерву сумнівних боргів та списання безнадійної
заборгованості; створення умов покращення облікової інформації та
приведення її у відповідність до потреб зовнішніх і внутрішніх
користувачів.
Додаткового осмислення потребує ряд питань, пов’язаних із зростанням
ролі розрахунків з діловими партнерами як важливішого об’єкта обліку,
аналізу і контролю підприємницької діяльності.
Література:
Власова І.О. Проблеми класифікації заборгованості // Вісник
Технологічного університету Поділля. Науковий журнал: серія “Економічні
науки”. – Хмельницький: ТУП, 2003. – №5. – ч. 2, том 1 (55). – С.
119-124.
Сурніна К.С. Розрахунки в системі бухгалтерського обліку: історичний
аспект // Культура народов причерноморья. Научный журнал Крымского
научного центра НАН Украины и Миннауки. – 2000. – № 14. – С.32-35.
Канцедал Н.А. Потенційні права підприємства за простроченим договором:
визнання та облік // Становлення та розвиток обліку, контролю і аналізу
в Україні: Тези доп. Міжнар. наук. конф. 16-17 берез. 2006 р. – К.:
КНЕУ, 2006. – С.145-149.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
