Курсова робота

Тема роботи

Резерви покращення використання основних засобів на ВАТ «Пресмаш»

ЗМІСТ

crop. ВСТУП

1. Характеристика об’єкта досліджень

1.1 Характеристика продукції і умов функціонування

підприємства

1.2 Забезпеченість підприємства ресурсами: матеріально-

технічними, природними та трудовими

1.3 Аналіз основних техніко-економічних показників та оцінка

діяльності підприємства

2. Теоретичні та методичні питання аналізу основних засобів

2.1 Склад, структура та класифікація основних засобів

2.2 Характеристика показників використання технічного стану і

руху основних засобів

3. Аналіз використання основних засобів підприємства

3.1 Аналіз складу та структури основних засобів

3.2 Аналіз ефективності використання основних виробничих

засобів

3.3 Аналіз технічного стану та руху основних засобів

4. Оцінка резервів покращання використання основних засобів

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Основні фонди — це найважливіша частина національного багатства, як
підприємства в цілому, так і країни. Матеріальною основою виробничого
процесу виступають насамперед засоби праці, які характеризують технічний
і економічний рівень розвитку суспільства. На підприємствах сукупність
засобів праці, що застосовують, набуває економічної форми основних
фондів.

Основні фонди створюють необхідні умови для науково-технічного прогресу,
як фактора розвитку народного господарства і соціального розвитку
суспільства. Збільшення обсягу виробничих основних фондів, удосконалення
їх якісного складу виступають передумовою поліпшення умов праці,
підвищення її продуктивності. Зростання основних виробничих фондів, їх
удосконалення є з головною метою розвитку господарства.

Зміни в інвестиційній політиці значною мірою сприяють зростанню
виробничого апарату, а отже і активної частини засобів праці, приводять
до зміни галузевої структури основних фондів у бік підвищення частини
тих галузей, що сприяють розвитку науково-технічного прогресу,
підвищенню добробуту населення.

Підвищення активної частини основних фондів свідчить про зростання
технічного озброєння праці і сприяє поліпшенню використанню засобів
праці і підвищенню її продуктивності.

1. Загальна характеристика підприємства.

1.1. Характеристика продукції (робіт, послуг) умов функціонування
підприємниства.

Будівництво Івано-Франківського заводу механічних пресів розпочалося в
лютому 1975р.

Випуск продукції 20.05.1976р. виготовлена перша деталь. Протягом 1976 —
1977 років виготовлено:

засоби механізації і автоматизації для КПО;

валкова подача ВП—40;

правильно-розмотуваний пристрій НУ-160.

В 1975 році створена конструкторська служба. Вона працювала над
пристосуванням до власного виробництва котре випускали інші заводи
Букмату, в тому числі і над пресом К2132 розробки Барнаульського заводу
механічних пресів. З осені 1976 року під керівництвом головного
конструктора Л. Ю. Крайтмана відділ конструкторів заводу розпочав
самостійно працювати над створенням, автоматизованого ковальсько
пресового обладнання з широким примкненням електроніки та оснащення
промисловими роботами. Дослідно-експериментальний зразок преса зусиллям
160ТС і комплексу для штамповки деталей з стрічки з ЧПУ денмонструвався
на міжнародній виставці в Італії.

В жовтні 1980 року виготовлено перший прикарпатський прес К2132. слюсарі
складники Роман Гбур і Микола Дзюба завершили його випробування. Прес
може штампувати будь-які деталі з листових заготовок. До кінця року
виготовлено 18 таких пресів, кожнийвагою 9,2 т, зусилля 160 т. ч. В
серпні 1981 року виготовлено перший прес моделі КВ2132. Пізніше на його
базі виготовлено ряд нових модифікацій пресів. Наказом міністерства
верстатобудівної промисловості СРСР К1 від 01.01.82р. Побережський завод
пресових агрегатів спеціалізувавсяна випуск уніфікованих вузлів преса.
Ремонтно-будівельний цех реорганізований в ремонтно-будівельне
управління. 06.08.79р. Наказ №164 Міністерством верстатобудівної
промисловості СРСР створено виробниче об’єднання «Карпатпресмаш». В
об’єднання увійшли:

Івано-Франківський завод механічних пресів;

Побережський завод пресових агрегатів;

Галицький механічний завод;

Івано-Франківське ремонтно-будівельне управління.

З 1992р. об’єднання почало виконувати замовлення іноземних фірм. Преси
відправлялися в Англію, Францію, Німеччину, Італію, Швейцарію та інші
країни.

Об’єднаний завод дістав назву «Івано-Франківський завод механічних
пресів і автоматичних ліній». Він став базовим підприємством виробничого
об’єднання «Карпатпресмаш». Згідно наказу №85 від 12.03.88р.
Міністерства машинобудівної промисловості СРСР в об’єднання увійшли:

Івано-Франківський завод механізованих пресів і автоматичних

ліній;

Івано-Франківське спеціалізоване конструкторське бюро ливарних

і автоматичних ліній;

Побережський завод пресових агрегатів;

Галицький механічний завод;

Івано-Франківське ремонтно-будівельне управління;

— Івано-Франківський промислово-енергетичний вузол.

02.10.92р. завод механічних пресів відокремився від заводу Автомесмаш і

став самостійною механічною особою.

18.12.93р. на загальних зборах колективу створене орендне підприємство
«Пресмаш». Рішення міськвиконкому №420 від 18.12.93р. ОП. «Пресмаш»
зареєстроване, як юридична особа з правом виробничо-господарської
діяльності.

За час роботи на орендній формі господарювання (1993 — 1998рр.)
організація орендарів (голова управління Гевюк В. В., Зощак Б. М.) за
рахунок фінансово-господарської діяльності та внесків членів організації
орендарів створено колективний домовий фонд (майно) 8798226 гривень.

12.06.99р. організацію орендарів та фондом держмайна України підписано
договір про створення на базі ОП «Пресмаш». Відкрите акціонерне
товариство «Пресмаш».

24.06.99р. був зареєстрований статут ВАТ «Пресмаш». Згідно установчого
договору між засновниками головою управління ВАТ «Пресмаш» призначено
Кертевича Михайла Михайловича.

Матеріально-технічна база підприємства — це комплекс технологічного,
енергетичного, транспортного та інших видів обладнання, інструментів та
пристосувань, будівель і споруд, необхідних для здійснення процесу
виробництва. Під впливом науково-технічного прогресу і потреб
виробництва, в розвитку відбуваються постійні зміни. Вводять нові,
модернізують діючі машини і обладнання, вдосконалюють технологічні
процеси виробництва. Стан матеріально-технічної бази виробництва
характеризується не тільки кількістю, строком служби, степенем
механізації і автоматизації наявного обладнання, а й енергооснащеністю
виробництва, а також технічною структурою діючих основних фондів
(активною і пасивною частиною).

На формування матеріально-технічної бази підприємства впливають галузеві
особливості і масштаби виробництва, характер продукції, що
виготовляється методи організації виробництва, спеціалізація і
кооперація. Стан матеріально-технічної бази підприємства
характеризується за допомогою системи техніко-економічних показників,
яка включає оцінку рівня техніки, організації виробництва, використання
виробничих фондів і т. д. Найбільш загальні показники — це коефіцієнти
фондоозброєності, енергоозброєності праці, механізації і автоматизації
виробництва, коефіцієнти змінності роботи обладнання, коефіцієнт
придатності обладнання. Узагальнюючим показником рівня
матеріально-технічної бази є випуск продукції на 1грн. вартості основних
фондів, тобто фондовіддача.

Розряд даних показників у динаміці за 2001 — 2004 роки дає можливість
правильно оцінити роботу підприємства, виявити закономірності,
взаємо-зв’язані тенденції зміни цих показників, а також виявити причини
недоліків у роботі підприємства.

Для характеристики і аналізу основних ТЕП скористаємось методом рядів
динаміки та методом порівняння.

Основні ТЕП — техніко-економічні показники господарської діяльності
підприємств приведені в таблиці 1. Розрахунок динаміки, зміна основних
ТЕП приведені в таблиці 2. та в додатку 1.

Таблиця 1. Основні техніко-економічні показники вироничо-господарської
діяльності підприємства за 2001 — 2004 pp.

Показники 2001 2002 2003 2004

1. Обсяг товарної продукції, грн. 68190 25364 33975 71576 80925

2. Собівартість товарної продукції, грн. 50660 58483 26920 53900 61885

3. Затрати на 1 грн. товарної прдукції, грн. 0,74 j 0,78 0,79 0,75 0,76

4. Виробіток на одного працюючого, грн. 822 966 472 1556 3237

5. Балансовий прибуток, грн. 17386 16753 7039 17670 18630

6. Рентабельність, %. 34,3 28,6 26,1 32,8 30,1

7. Чисельність ПВП, чол. 83 78 72 46 25

8. Фондовіддача ОВЗ 0,38 0,41 0,19 0,39 0,44

Дані показники розраховуються й аналізуються в наступних частинах
проекту.

Розглянемо виробничо-технічну базу підприємства, до складу основних
фондів підприємства за станом на 1 січня 2001р. входить:

1. Будівлі і споруди:

Будівлі виробничі і невиробничі — 967914 грн.

2. Машини і обладнання — 807009 грн. в т. ч.

Силові машини і обладнання — 1002 грн.

Робочі машини і обладнання — 799005 грн. в т. ч.

Металорізальні верстати — 598786 грн.

Ковальсько-пресові машини і обладнання — 79049 грн.

Підйомно-транспортні і навантажувально-розвантажувальні машини і

обладнання- 121109 грн.

Машини і обладнання для електрогазозварювання — 6832 грн.

Вимірювальні і регулюючі прилади, пристрої та
лабораторне

обладнання — 737 грн.

Обчислювальна техніка — 2311 грн.

Транспортні засоби — 2297 грн.

Виробничий і господарський інвентар та приладдя — 12902 грн.

Всього основних фондів — 1991041 грн.

КР.МОз-04.00.000 ПЗ

Арк.

1.3. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності
підприємства.

Як уже відмічалось, ефективність виробничої діяльності, зокрема
використання основних фондів характеризуються системою
техніко-економічних показників, вибір яких залежить від складових
підприємств. Для аналізу динаміки основних техніко-економічних
показників вибрано такі показники: обсяг товарної продукції,
собівартість товарної продукції, затрати на продукцію.

Аналізуючі показники діяльності підприємства, необхідно розглядати їх у
тісному взаємозв’язку. За даними таблиць 1., 2. на підприємстві
спостерігалось скорочення обсягів виробництва в 2001 році на 31168 грн.
(31,4%), в 2002 р. на 23994 грн. (24,1%), в 2003 р. на 65383 грн.
(65,8%), 2003 р. на 18433 грн. (18,6%) в порівнянні з 2000 роком.
Найбільш інтенсивне скорочення обсягів виробництва спостерігається у
2003 році. До 2004 року ситуація щороку погіршувалась, це пояснюється
відсутністю оборотних коштів на ВАТ «Пресмаш».

Завод був в скрутному становищі так як, основна продукція заводу зросла
в ціні, (із-за підняття цін на комплектуючі, що постачалися іншими
заводами). В зв’язку, з цим підприємство почало переходити на інші види
роботи: надання послуг іншим підприємством і населенню, які
користувалися попитом і забезпечили вихід.

Протягом всього адміністративного переходу спостерігається скорочення
чисельності працюючих в 2001 році, чисельність ТВП скоротилась на 15
чоловік (15,3%), в 2002 році на 20 чоловік (20,4%), в 2003 р. на 26
чоловік (26,5%), в 3004р. на 73 чоловіки (74,5%) в порівнянні з 2001
роком.

Виробіток на одного працюючого зменшувався в 2001 — 2003 pp. і різко
зростає в 2004 році. В 2001 р. зменшення виробітку склало 192 грн.
(18,9%), в 2002 році 48 грн. (4,7%), а в 2003 р.542 грн. (53,5%),
зростає в 2004 р. на 2223 грн. (219,2%), в порівнянні з 2000 р.

Зниження виробітку пов’язане з скороченням обсягів виробництва, а 2004
р. з їх ростом та значним скороченням чисельності. В 2004
р.спостерігається перевищення планового завдання по виробітку на одного
працюючого на 1681грн. (108,03%), що пов’язане як із перевиконанням
плану та обсягу товарної продукції, так із скороченням чисельності
працюючих.

Собівартість товарної продукції також має тенденцію до зниження до
2004р, що пов’язане із скороченням обсягів виробництва, проте темпи її
зниження нижчі від обсягу товарної продукції через зменшення нижчі від
обсягу товарної продукції через зменшення цін на послуги та продукцію.
Зростання собівартості в 2003 р. пов’язане як і зростанням обсягу
виробництва, так і затрат на матеріали. Через зростання цін на матеріали
та енергоресурси в 2003 р. підприємство не виконало планове завдання по
зниженню собівартості. Уникнути впливу показника обсягу вирівняти на
рівень собівартості вдалося за допомогою показника затрат на 1 грн.
товарної продукції. Зростання затрат на 1 грн. товарної продукції в 2003
р. склало 0,02 грн. (2,8%), в 2002 р. — 0,06 грн. (8,3%), в 2003 р. —
0,07 грн. (9,7%), в 2004 р. -0,04 грн. (5,6%) в порівнянні з 2000 р.

Фондовіддача основних виробничих фондів зменшується в 2001 р. на 32,1%,
в 2002 р. на 66,1%, в 2004 р. на 21,4%, що пов’язані з скороченням
обсягів виробництва і зростанням середньорічної вартості основних
виробничих фондів у 2000 р. Найбільш узагальнюючим показником, що
характеризує результати виробничо-господарської діяльності підприємства
зменшується в 2001 р. на 10311грн. (37,2%), в 2002 р. — 10944 грн., в
2003 р. — на 20658 грн. (74,6%), в 2004р. — на 9067 (32,7%), що
пов’язане із зростанням затрат на 1 грн. товарної продукції, скороченням
обсягів виробництва.

2. Теоретичні та методичні питання аналізу використання основних
засобів.

2.1. Призначення, склад та структура основних засобів.

Виробничий процес може функціонувати тільки в тому випадку, коли в
прокторі і в часі заданій його складовій частини: праця, предмети праці,
засоби праці, матеріальна продукція, послуги, роботи виробничого
призначення.

Засоби предмети праці — це засоби виробництва, вони складають
матеріально-технічну базу підприємства і їх прийнято ще називати
виробничими засобами.

Засоби праці — найбільш дорога частина виробництва і їх називають
основними засобами.

Таким чином, характерними ознаками основних засобів є:

багаторазова у виробничому процесі;

довготривалий строк служби;

збереження своєї натуральної форми на протязі всього часу

використання;

перенесення своєї вартості частинами на продукцію, що

випускається або виконанні роботи, надані послуги.

Структура основних засобів характеризується питомою вагою різних груп
основних засобів в загальній вартості їх в об’єднанні на підприємстві, в
цеху. Визначають показники галузевої, технологічної, вікової і т. п.
структур основних засобів.

Галузева структура основних виробничих засобів характеризується питомою
вагою вартості основних виробничих засобів окремої галузі в сумарній
балансовій вартості цих фондів в цілому по об’єднанні, підприємству.
Вікову структуру основних засобів характеризується питомою вагою різних
вікових груп основних засобів, в їх загальній вартості.

Технічна структура основних засобів характеризується питомою вагою
різних видів основних засобів в середині певної їх групи. В залежності
від виробничого призначення основні засоби поділяються на виробничі і
невиробничі основні засоби, котрі безпосередньо приймають участь у
виробничому прцесі (машини,

»»

прилади, обладнання) або створюють умови для його здійснення
(транспортні споруди, електросітки), або служать для зберігання та
переміщення предметів і продуктів праці, вони багаторазово беруть участь
в процесі виробництва і зберігають при цьому натуральну форму,
переносять свою вартість на продукт по частинах.

Невиробничі основні засоби служать для забезпечення побутових та
культурних потреб прауівників, вони не приймають участь у виробничому
процесі, а служать йому, не переносячи свою вартість на продукт
(вартість їх відшкодовується за рахунок відрахувань з національного
доходу).

Основні виробничі засоби промисловості в залежності від їх виробничого
призначення і строків служби поділяються на такі групи:

Будівлі і будівельні об’єкти, які забезпечують умови праці на
підприємстві.

Споруди — комплекс інженерно-будівельних об’єктів, включаючи шахти,

нафтові свердловини, магістральні газопроводи, дороги,греблі, огорожі,

мости, труби, що забезпечують функціонування виробничих процесів.

Передавальні пристрої — це пристрої, за допомогою яких проводиться

передача електричної і теплової енергії, передача магнітної енергії від

машин двигунів до робочих машин, а також передача рідких і газоподібних

речовин. Це електросітки, теплосітки, лінії зв’язку, трубопроводи
для

перекачки води і пари.

Машини і обладнання:

Силові машини і обладнання — об’єкти прзначені для виробництва,

розподілу чи перетворення енергії генератора,
двигуна,

перетворювачі, трансформатори, дизелі, електродвигуни, газотурбіни.

Робочі машини і обладнання — апарати і обладнання, котрі беруть

участь у виробничому процесі обробки предметів праці на основі

застосування технологій, а також транспортні засоби, призначені для

переміщення предметів праці в процесі їх обробки. Сюди входять

металорізальні верстати, ковальсько-пресове обладнання, доменні і

мартенівські печі, підйомно-транспортні механізми,
конвейєри,

лабораторне обладнання.

Технологічне обладнання є найбільш активним елементом основних засобів
безпосередньо впливаючи на предмети праці, змінюючи їх форму чи
властивості ;ировини і матеріалів.

Допоміжне обладнання також відноситься до робочих машин, хоча воно не
5ере безпосередньо участь в технологічному процесі виготовлення
продукції, а виконує допоміжні функції по забезпеченню основного
виробництва інструментом, :пеціальним оснащенням.

Транспортні засоби, призначення котрих — переміщати предмети і засоби
праці

в межах підприємства і поза його межами. До них належать в’ючні і
механічні

засоби переміщення в т. ч. заводські локомотиви, вагони, автомобілі.

Інструмент — спеціальні види інструменти (ключі, свердла, різці,
елеватори,

лещата).

Виробничий інвентар — канцелярські столи, шафи, штори, друкарські
машини.

Господарський інвентар — килими, палатки, шафи.

Робоча і продуктивна худоба.

10. Інші основні засоби.

Сукупність вищенаведених елементів становлять склад основних засобів

підприємств, а їх величина в загальній вартості основних засобів (%) —
структуру

І*.

основних засобів.

Основні засоби обліковуються і оцінюються у натуральному і вартісному
виразі. Вартісна оцінка необхідна для планування виробництва,
вирахування техніко-економічних показників, для визначення значення і
обліку амортизаційних Відрахувань. В практиці роботи підприємств
застосовують три види оцінки основних засобів: початкова (первинна),
відновлювальна, залишкова.

Початкова вартість основних засобів — це вартість, що рівна фактичній
сумі

ат на придбання чи будівництва, величини транспортних витрат на доставку
і

іртості будівельно-монтажних робіт на місці експлуатації.

‘ Вп^В^ + В^+В^ (2.1)

Fоб„ — вартість обладнання в цінах придбання;

Втр — витрати на транспортування;

іВ0-.лг.р. — витрати на будівельно-матеріальні роботи.

Оцінка за початковою вартістю служить базою для обліку та контролю вних
засобів, визначення суми амортизаційних відрахувань і стеження

КР.МОз-04.00.000 ПЗ

Лрк.

зношення у грошовому виразі. Початкова вартість за вирахуванням
зношенням виражає вартість на величину зношення і її часто називають
залишковою вартістю

В, = Вп+Вкрм-А (2.2)

де В, — залишкова вартість основних засобів;

бч}л, — витрати на капітальний ремонт і модернізацію основних засобів за
весь

строк служби; А — амортизаційні відрахування.

Для врахування змін вартості основних засобів за тривалий час
експлуатацій служить відновлювальна вартість. Відновлювальна — це
вартість основних засобів в умовах, що склались на час їх оцінки.

Вартість за якою основні фонди обліковуються на балансі підприємства,
називаються балансовою вартістю основних засобів. Вартість основних
засобів на початок року — визначається балансовим методом, як
алгебраїчна сума вартості основних засобів на початок року, вибулих в
зв’язку з ліквідацією на протязі даного рокуі введення засобів в цьому
періоді:

в*.г.=Вп.Р+Ввл-Вю& (2.3)

Середньорічна вартість служить основою для обчислення розрахункової
рентабельності і плати за засоби та визначається за формулою:

В = (в„п+В^+В(і))/\2 (2.4)

де В — середньорічна вартість основних виробничих засобів; Вп.р., Вк.р.
— вартість відповідно на початок і кінець року; В(і) — балансова планова
чи фактична вартість основних виробничих засобів на

кожне 1-е число решти місяців даного року.

При розрахунку суми річної амортизації на плановий період необхідно
визначити середньозважену вартість:

Відповідальність за збереження основних засобів несуть посадові особи, в
віддані котрих вони знаходяться.

2.2. Характеристика показників використання технічного стану і руху
основних засобів.

Прискорення темпів науково-технічного прогресу скорочує строки служби
машин і обладнання, викликає необхідність швидкого оновлення техніки.
Оновлення та покращення технічного стану основних засобів досягається
модернізацією діючого і веденням в експлуатацію нового обладнання,
ліквідацією застарілої та зайвої техніки.

Показники руху основних засобів показують зміну у складі основних
засобів, динаміку їх зміни. Для загальної характеристики руху основних
засобів, а також коефіцієнт оновлення, приросту та компенсацію вибуття
основних засобів.

Коефіцієнт спустошення основних засобів характеризує процес загального
зростання вартості основних засобів без врахування їх в буття:

иє Кпост — коефіцієнт поспоступлення;

ВП0ст., Вч> — вартість основних засобів, що поступили за рік, на кінець
року.

Коефіцієнт оновлення характеризує інтенсивність оновлення
основних расобів.показує частку нововведень за рік в дію основних
засобів:

де К„„. — коефіцієнт оновлення;

В™*, Я*.,,. — вартість основних засобів відповідно до введених в дію за
рік та на кінець року.

Коефіцієнт вибуття відображає степінь інтенсивності вибуття
основних «собів із сфери виробництва:

ДеКтіт — коефіцієнт вибуття;

Вв1Іт, Епр — вартість основних засобів відповідно вибулих за рік та на
початок року.

Кефіцієнт приросту основних засобів характеризує збільшення їх вартості
з врахуванням вибуття і відображає відносне збільшення вартості основних
фондів за рахунок їх оновлення:

де Кпрщ>. — коефіцієнт приросту.

Вввеі)., Ввит,, ВЩ), — вартість основних засобів відповідно введених і
вибулих за рік

та на кінець року.

Коефіцієнт компенсації вибуття (структури поступлення) характеризує
інтенсивність приросту заміщення вибулих з виробництва основних засобів
новими засобами:

де Ккомп „ит — коефіцієнт компенсації вибуття;

В «вед., Ввит. — вартість введення і вибулих за рік основних засобів.

Джерелом інформації для рахунку показників руху основних засобів є дані
форми №11 річного звіту.

Показники стану та структури основних засобів.

Питома вага активної частини основних виробничих засобів характеризує
прогресивність структури основних виробничих засобів, відображаючи
частку їх активної частини (машин, апаратів, приладів) у відсотках до
загальної вартості засобів підприємства:

Питома вага морально застарілого обладнання Ам
визначається відношенням вартості всього діючого парку обладнання
підприємства Вп:

Показником, що характеризує технічний стан основних засобів, їх
придатність > коефіцієнт фізичного зношення, придатності, інтенсивності
оновлення основних шсобів, ліквідації.

Коефіцієнт придатності основних засобів відображає частку залишкової
вартості засобів в їх початковій вартості:

Показник забезпеченості підприємства основними засобами.

Оцінка рівня озброєності праці основними засобами проводиться за
показниками фондоозброєності, технічної озброєності, машиноозброєності
праці.

Загальним показником озброєності праці є фондоозброєність праці. Він
характеризує озброєність праці основними засобами:

По експлуатаційному стану і участі у виробничому процесі всі обладнання
можна розділити на дві групи: наявне і встановлене. Всі наявні
знаходяться на балансі підприємства верстати і машини, працюючі і не
працюючі за різних обставин, які знаходяться в монтажі і на складі
рахуються наявним обладнанням. До встановленого обладнання відносять
верстати і машини з моменту їх здачі в експлуатацію.

Коефіцієнт використання парку наявного уявлення визначається
відноршенням кількості всього діючого обладнання до кількості всього
наявного обладнання:

3. Аналіз використання основних засобів

підприємства.

3.1. Аналіз складу та структури основних засобів.

Для оцінки наявності основних засобів скористаємось таблицею З

Таблиця 3. Склад основних виробничих засобів ВАТ «Пресмаш» в цінах 2004
року (гри).

Аналізуючи дані табл. видно, що первісна вартість основних виробничих
засобів зростає з 2002 по 2003р і залишається незмінною в 2004 році, що
свідчить про збільшення кількості одиниць основних засобів з 2002 по
2003 р. Середньорічна балансова вартість у 2003р. в порівнянні з 2002р.
спала на 6099 гнр. (4,5%). Проте залишкова зменшується, пов’язано із
зменшенням основних виробничих засобів, особливо інтенсивно це
спостерігається у 2003 та 2004р. В 2003 і в 2004р. середньорічна
залишкова вартість в порівнянні з 2001р. зменшилась відповідно на 6099
грн (4,4%) і 10305 грн. (7,5%). Це пов’язано із зростанням зношення та
практично відсутнім введенням в дію основних засобів за останні роки.

Така ситуація зумовлена відсутністю грошови коштів підприємства, вільні
кошти направляються на виплату заробітньої плати і на закупку
матеріалів.

Аналіз структури основних виробничих засобів.

Аналізуючи загальний розмір основних засобів було виявлено тенденцію до
зростання їх балансової вартості до 2003р. та зменшення їх залишкової
вартості.

На основі таблиці 3 в таблиці 4 розрахована динаміка зміни активної та
пасивної частини основних виробничих засобів відповідно до початкової
вартості.

За аналізований період балансова вартість основних виробничих засобів
зростає. Аналізуючи структуру за балансовою вартістю видно, що зростання
відбувається за рахунок зростання активної частини основних засобів. Як
видно з таблиці 4 та табл. 5 величина активної частини основних засобів
зростає з 108399 грн. (61,02%) в 2001р. до 114112 грн.(62,23%) в 2003р.,
а в 2004р. залишається незмінною і рівна 69245 грн., а її частка в
загальній вартості основних виробничих засобів зменшується з 38,98% в
2001р. до 37,77% в 2004р.

Зростання активної частини основних засобів за балансовою вартістю
відбувається за рахунок зростаня частки машин і обладнання при незмінних
величинах транспортних засобів та зменшення величини господарсьго
інвентаря.

Отже, основні засоби підприємства по початковій вартості зростають,
проте щороку нижчими темпами по залишковій вартості вони зменшується,
особливо відчутно це спостерігається в 2001-2002рр., що пов’язано з
практично відсутнім рухом основних засобів. Частка основних засобів в
загальновиробничих фондах підприємства зростає, що пов’язано з
зменшенням частки оборотних засобів. Відсутність зростаня основних
засобів пов’язана з невеликим обсягом реалізації, великими податками,
платою за комунальні послуги, а отже неможливістю створення прибутків.

В структурі основних виробничих засобів переважає активна частина над
пасивною. Така картина пояснюється тим, що активна частина швидше
зношується і має менший строк служби, ніж будівлі, котрі складають
пасивну частину, а також відсутнім нововведенням активної частини через
скрутне фінансове становище.

Таблиця 4. Динаміка зміни активної та пасивної частини основних засобів
по початковій вартості за 2001 — 2004рр.

Динаміка зміни активної та пасивної частин основних засобів по
залишковій вартості за 2001 — 2004рр.

ь структурі основних засооїв спостерігається зменшення активної частини
основних засобів по залишковій вартості, хоча і присутній її ріст по
балансовій вартості, це пов’язано з фізичним зношенням основних засобів.
Відсутність їх поновлення в 2002 та 2003р., і більш швидкі темпи
зростання робочих машин і обладнання транспортних засобів і
господарського інвентаря в порівнянні з будівлями.

Для характеристики частки прогресивних груп обладнання та морально-

застарілого обладнання в загальній вартості основних виробничих засобів

скористаємося таблицею 5. ;

Таблиця 5. характеристика основних виробничих засобів ВАТ «Пресмаш»за
2001-2004 роки.

Середньорічна частка морально-застарілого обладнання щороку зменшується
по залишковій вартості/ що пов’язане з їх зношенням по балансовій
вартості зменшується до 2002р., оскількив подальші роки не було вибуття
основних засобів.

3.2 Аналіз використання основних виробничих

засобів.

Підсумковим станом аналізу використання основних виробничих засобів є
аналіз їх використання. Перш за все, загальну економічну ефективність
використання основних виробничих засобів на підприємстві дають
узагальнюючі вартісні показники.

Для їх аналізу скористаємося табл.6.

Таблиця 6. Розрахунок узагальнюючих показників ефективності використання
основних виробничих засобів.

Виробництво в 2001р. пов’язане з конверсією і в результаті чого
скоротився випуск продукції.яка була прибуткова, виробництво в деяких
підрозділах підприємства було зупинено. Крім того, через розрив
взаємозв’язків припинилось постачання за межі України. Різке зростання
цін на необхідні матеріали та комплектуючі вироби спричинило збої з їх
постачанням, усе це призвело до подорощення виробів, отже ускладнело їх
збут. Скорочення обсягів основного виробництва призвело до скорочення
обсягів допоміжноговиробництва. В період найбільшої кризи підприємство
дещо змінило свій профіль, перейшло на господарський розрахунок, стало
надавати послуги саме. Аналізуючи

узагальнюючі показники слід виділити, що фондовіддача основних
виробничих засобів, в тому числі їх активної частини падає в 2002,
2003рр. і зростає в 2004р. фондовіддача основних виробничих засобів і їх
активної частини відповідно в 2002р. на 0,15 (26,8%) і 0,26 (28,3%), в
2003р. на 0,37 (66,1%) і 0,62 (67,4%), в 2004р. — 0,12 (21,4%) і 0,21
(22,8%) в порівнянні з 2002р. Проте спостерігається перевищення в 2004р.
фактично показника фондовіддачі над плановим на 0,05. Зниження
фондовіддачі в 2002-2003рр. обумовлено скороченням обсягів виробництва,
а її зростання в 2004р.

Фондомісткість продукції показує скільки основних засобів припадає на
одиницю продукції, вона зростає в 2002р. на 0,65 (36,3%), в 2003р. на
347 (143,9%), у 2004р. — 0,48 (26,8%), проте в 2004р. спостерігається
скороченя фактичного значення фондомісткості в порівнянні з плановим, що
вказує на зниження ефективності використання основних засобів в
2002-2003рр. і її зростання в 2004р.

Як і фондовіддача, фондорентабельність, яка показує величину прибутку,
одержаного підприємством на одну гривню вартості основних виробничих
засобів зменшується в 2002р. на 0,07 (43,7%), в 2003р. на 0,12 (75%), в
2004р. на 0,06 (51,5%), що вказує на погіршення використання основних
виробничих засобів в 2002-2003рр. і деяке покращення їх використання в
2004р.

Розглянемо зміну показників екстенсивного та інтенсивного використання
обладнання та їх вплив на фондовіддачу основних виробничих засобів.

Таблиця 8. Розрахунок часткових показників використання

основних виробничих засобів.

Аналізуючи часткові показники використання основних виробничих засобів
можна відмітити, що використання обладнання в часі погіршилось.
Спостерігалося зменшення коефіцієнта змінності з 1,38 в 2002р. і в
зв’язку з переходом підприємства на однозмінну роботу ще більш
скоротилось в 2003-2004рр. Низький рівень в 2003р. пояснюється простоєм.
Значне зростання показників спостерігається в 2004р. Все наявне
встановлення обладнання підприємства є діючим. Через поломки обладнання
простоїв не спостерігалося. Коефіцієнт екстенсивного використання
обладнання зменшується з 0,67 в 2002р. до 0,3 в 2003р. і зростає до 0,71
в 2004р., що пояснюється недопрацюванням обладнання планового часу через
простої основного виробництва, об’єднання.

Цим же пояснюємо скорочення в 2002р.-2003р. коефіцієнта інтенсивного
використання обладнання, воно не працювало в напруженому режимі, адже не
було в цьому потреби. В 2004р. в зв’язку з реорганізацією виробництва
спостерігається покращення використання обладнання, як за потужністю,
так і за часом, проте воно все-таки використовується на 50%.

Таблиця 9. Розрахунок показників для факторного аналізу впливу зміни
показників на рівень фондовіддачі.

Рівень фондовіддачі основних виробничих засобівзалежить від багатьох
показників, визначимо їх вплив на фондовіддачу. Визначимо сумісний
кількісний вплив факторів на зміну рівня фондовіддачі за 2003-2004рр.
Для цього обраховуємо необхідні фактори за допомогою таблиці 9.

Розраховуємо фондовіддачу за 2003р.

Фй=0,62хО,95хО,54х8,32х1,08х4,46х(1/1286,5)х1,87=0,019

Розраховуємо фондовіддачу за 2004р.

Фе=0,б2хО,95хО,94х1,48х1,35хЗ,14х(1/І286,5)х15,91=0.044

Отже в 2004р. фонодовіддача зросла в порівнянні з 2003р. на:

фв=0,044-0,019=0,025

Розраховуємо зміннуфондовіддачу за рахунок:

— коефіцієнта змінності роботи обладнання:

Фв(КЗМ)=0,62хО,95х(0,94-0,54)х8,32х1,08х4,46х(Ш286,5)х 1,87=0,0137

частки амортизаційних відрахувань в затратах на виробництво:

Фв(К„.*)=0,б2хО,95хО,94х(],48-8,32)х},08х4,46х(1/1286,5)х1,87=0,0265

коефіцієнт кооперування виробництва:

Фв(Кк)=0,62хО,95хО,94х1,48х(1І35-1,08)х4,46х(1/1286,5)х1,87=0,0015

матеріаломісткість продукції:

Фв(КЛІ)=0,62хО,95хО,94х1,48х1,35х(3,14-4,4б)х(1/128б,5)х1,87=0,002

— продуктивність одиниці обладнання:

Ф(1(Ппд.оЄ,,}=0,62хО,95хО,94х
1,48*1,35*3,14*(ї/128б,5)х(15,91-1,87)=0,0379 Таким чином найбільше
вплинуло на фондовіддачу зростання продуктивності роботи обладнання, при
відсутності впливу інших факторів, за рахунок зростання продуктивності
одиниці обладнання фондовіддача зросла на 0,0379, далі за впливом іде
частка амортизаційних відрахувань в затратах на виробництво, при
відсутності впливу інших факторів, фондовіддача знизилась на 0,0265.

За рахунок зростання коефіцієнта змінності роботи обладнання
фондовіддача зросла на 0,0197, за рахунок зростання коефіцієнта
кооперування виробнича фондовіддача зросла на 0,0015, а за рахунок
зменшення матеріаломісткості продукції — знизилась на 0,002. Значний
вплив на фондовіддачу має частка амортизаційних відрахувань в затратах
на виробництво. Прогнозування рівня фондовіддачі показало, що
спостерігається тенденція до її зростання. Аналіз часткових показників
ефективності використання основних засобів показав зниження коефіцієнтів
обладнання екстенсивного, інтенсивного та інтегрального використання
обладнання з 2002 по 2003рр. і їх зростання в 2004р. Все наявне і
встановлене обладнання є діючим. Отже, для подальшого зростання
фондовіддачі необхідно звернути увагу на підвищення продуктивності
одиниці обладнання, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання,
тобто при наявності роботи і замовлень переходити на домінуючий режим
роботи.

3.3 Аналіз технічного стану та руху основних

засобів.

Для аналізу основних засобів скористаємося таблицею 10.

Таблиця 10. Вихідні дані основних виробничих засобів, грн.

Як вже згадувалось в попередньої^ році 2003-2004рр. не було руху
основних виробничих засобів, тому розрахунок зроблено за один рік,
розглянемо коефіцієнти 2003-2004рр. рівні 0.

Таблиця 12. Динаміка показників руху основних виробничих засобів.

Таблиця 11. Розрахунок показників руху основних виробничих засобів.

Аналізуючи результати розрахунків показників руху основних виробничих
засобів на підприємстві за 2002-2004рр. слід виявити, що інтенсивність
руху дуже низька. В 2002р. було введено основних виробничих засобів на
суму 26грн.

становило 0,01% загальної, вибуття основних засобів не було. Темп
зростання оновлення основних виробничих засобів складає в 2002р. — 1,4%
в порівнянні з 2001р., темп зростання приросту основних засобів в 2002р.
— 2,6% в порівнянніз 2001р. Як видно, найбільш інтенсивний рух основних
засобів спостерігається з 2002р., в порівнянні з значною вартістю
основних виробничих засобів — є низькими.

Така картина може спостерігатися у випадку низької зношеності основних
виробничих засобів і відсутності потреби їх оновлення або у випадку , що
характерне для даного підприємства, — це відсутність коштів для
поповнення парку обладнання. Реальну картину отримаємо проаналізувавши
технічний стан основних виробничих засобів.

Таблиця 13. Розрахунок показників технічного стану основних виробничих
засобів.

Зношення основних виробничих засобів, проте щороку воно зростає, рух
основних виробничих засобів низький, пов’язаний з низьким рівнем їх
зношення та відсутністю коштів на оновлення парку обладнання, з цим
пов’язано і поступове зростання зношення обладнання.

4. Оцінка резервів покращення основних засобів.

Анліз та узагальнення методів роботи підприємства дозволяє встановлювати
наступні шляхи використання основних засобів та підвищення фондовіддачі.
Технічне і технологічне вдосконалення та модернізація обладнання:

Збільшення потужності агрегатів;

Заміна застарілого обладнання, що сприяє підвищенню

продуктивності всього діючого парку обладнання на нове, технічно і

технологічно більш досконале, потужне і з меншими затратами енргії

на виготовлення продукції;

Механізаціята автоматизація в роботі обладнання через;

Оптимальне навантаження в процесі виробництва;

Своєчасне та якісне обслуговування та ремонт обладнання в

міжремонтний період;

Підвищення цінності роботи обладнання;

Правильне ведення технологічного процесу, що дозволяє уникнути

простою в роботі обладнання.

Підвищення інтенсивної роботи обладнання:

Вдосконалення техніки і технології виробництва;

Забезпечення постачання матеріалів , що відповідають необхідним

стандартам для зниження часу на допоміжні і підготовчі процеси;

Найбільше використання парку обладнання;

Забезпечення зумовлення для стабільної і рівномірної роботи без

простоїв.

Аналіз використання основних засобів на підприємстві показав, можливі
варіанти покращення показників ефективності використання основних
засобів. Зростає зношення основних засобів, низькі показники руху
основних засобів, а також їх віковий склад. Обладнання і машини довго
експлуатуючись зменшують частину прогресивних груп обладнання, особливо
робота машини зменшується, що вказує на необхідність оновлення парку
обладнання, шляхом зміни зайвого обладнання, що не бере участь в
виробничому процесі шляхом її продажу, виручені кошти направити на
оновлення парку обладнання. Високий вплив на зміну фондовіддачі, частки
амортизаційних відрахувань, матеріальних затрат,

показав факторний аналіз. Покращення інтенсивності використання
обладнання можна досягнути також встановленням більш потужного
обладнання, яке б мало високу продуктивність та порівняно невеликі
витрати електроенергії.

Підвищення ефективності використання обладнання можна досягнути шляхом
покращення використання парку обладнання в часі, підприємство володіє
необхідним пакетом для забезпечення виробничого процесу. Покращення
екстенсивного використання обладнання сприяє зменшення простоїв, часу на
підготовчі та допоміжні операції, збільшення часу роботи обладнання, що
досягається шляхом покращення організації виробництва через проведення
заходів по розширенню виробничого інструменту. В результаті освоєння
раціональних методів, і прийомів праці робітником по виготовленні деталі
на токарних верстатах, зменшується витрата часу на виконання цього
комплексу прийомів.

r

[ Висновки і пропозиції:

ь \

г Провівши оцінку основних виробничих засобів підприємства «Пресмаш»
можна сказати, що з динаміки основних техніко-економічних показників
видно, що .знижуються прибутки, виготовлення деталей, проте збільшується
собівартість цих деталей, продуктивність праці, чисельність працюючих. В
свою чергу для підвищення цих показників потрібно впроваджувати нове,
потужне, легке у користуванні і застосуванні обладнання.

З розрахунком показників використання основних засобів бачимо, що
фондовіддача і фондоозброєння має тенденцію до збільшення, натомість
спадає фондоємність. Опрацьовуючи аналіз руху основних засобів бачимо,
що їх оновлення знаходиться на низькому рівні. Це пов’язано з тим, що
прибутки падають і мало виділяється коштів на оновлення основних
виробничих засобів, а показник є низьким, оскільки обладнання є старим.

В даній курсовій роботі зроблено висновки та пропозиції і проведено
аналіз складу та структури основних виробничих засобів, а також наведено
цифровий матеріал, що є необхідним для аналізу.

Список використаних джерел.

«Анализ финансово-гозяйственой деятельности

предприятий й обьединений». Учебник, под редакцией В.Й.

Рьібина, пер. й доп. ФинансьІ й статистики, 1989р. -391 cm.

Демченков B.C., Милета В.Й. системний анализ

деятельности предприятий. ФинансьІ й стан, 1990р. — 182ст.

Статистика промишлености: Учебник В.Е.Адамов,

З.В.Верилес, З.М.Воронина й др. под редакцией В.Е. Адамова. —

М.: ФинансьІ й статистика 1987р. — 456 cm.

Статистика промишлености: Учебник В.Е.Адамов,

З.В.Верилес, З.М.Воронина й др. под редакцией В.Е.Адамова. —

М.: Финансы и статистика 1987р. — 458 cm.

А.И.Емов » Статистика промишлености» Учебник пер. й доп.

М.: ФинансьІ й статистики, 1983р.

Зкономика нефтяной й газовой промишлености: Учебник для

вузов Ф.Ф.Дунаев, В.И.Егоров, Н.Н.Победоносцева,

Е.С.СьІролятников.-М: Недра, 1983р.

7. Коробов М.Я. «Фінанси промислового підприємства», Підручник

К.Либідь, 1995р. -160 cm.

Похожие записи