.

Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення (ВАТ “Оріана”) (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1 25011
Скачать документ

Курсова робота

з курсу „Економіка підприємства та фінанси”

Тема:

Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення (ВАТ “Оріана”)

Зміст

Вступ

Розділ I Загальна характеристика об’єкта дослідження

1.1. Характеристика продукції (робіт, послуг) і умов функціонування
підприємства ВАТ „Оріана”

Розділ II Теоретичні та методичні питання аналізу прибутку

2.1. Джерела формування та розподілу прибутку підприємства ВАТ „Оріана”

2.2. Показники прибутку

2.3. Аналіз динаміки показників прибутку підприємства ВАТ „Оріана”

2.4. Оцінка резервів підвищення прибутку

Висновоки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

На сучасному етапі, в умовах розвитку ринкової економіки в Україні,
розвитку великого, малого та середнього підприємництва, загострення
конкурентної боротьби, науково-технічного прогресу виникає потреба
аналізу. Аналізу фінансово-економічних результатів діяльності
підприємства. Це потрібно насамперед заради більш ефективного управління
підприємством для досягнення поставлених цілей, а саме: подальшого
розвитку підприємства, відтіснення конкурентів і завоювання більшої
частки ринку; особливо необхідним є аналіз при спробі підприємства
виходу на світовий ринок – для визначення реальних можливостей
підприємства.

Усі показники фінансово-економічних результатів діяльності підприємства
розділяють на 4 групи:

прибутковість;

ділова активність;

фінансова стійкість;

платоспроможність.

У даній курсовій роботі буде розглянуто групу показників прибутковості,
а саме: аналіз аспектів формування та розподілу прибутку на
підприємстві, вивчення їх динаміки, аналіз можливостей та шляхи їх
підвищення.

Ключовим показником у цій групі є прибуток. Саме цей показник, який
відображає у вартісній формі кінцевий результат діяльності підприємства
в умовах роботи за принципами самофінансування є головним у аналізі. У
прибутку акумулюються підсумки всіх сторін роботи підприємства:
зростання виробництва продукції та її реалізації відповідно до договорів
замовника, ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів, наявних в його розпорядженні.

Прибуток за сучасних умов є не тільки показником ефективності роботи
окремого підприємства, а й має важливе практичне значення. Він є
джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і
використовується ними для забезпечення господарської діяльності. Також
це одне з найбільших джерел фінансових ресурсів держави.

Отже, метою даної курсової роботи є аналіз показників прибутку
підприємства, його аспектів формування і розподілу, аналіз динаміки
показників прибутку пошук шляхів їх підвищення.

Для проведення аналізу прибутку слід використовувати такі джерела
інформації:

“Баланс підприємства “ (форма №1);

“Звіт про фінансові результати та їх використання” (форма №2);

Фінансовий план.

Розділ I.

Загальна характеристика об’єкта дослідження

1.1. Характеристика продукції (робіт, послуг) і умов функціонуван-

ня підприємства ВАТ „Оріана”

За об’єкт дослідження в даній курсовій роботі взято ВАТ “Оріана”.
Історія даного підприємства почалася ще в 1867 році, коли було створено
перше приватне підприємство з експлуатації запасів калійних руд.
Засновниками підприємства стали Альфред Потоцький і його компаньйони.
Першою продукцією тривалий час був природний каїніт. Згодом в 1928 році
побудовано збагачувальну фабрику для переробки сильвінітових руд в
хлористий калій, яка після реконструкції в 1966 році із каїнітової руди
одержувала калімагнезію, чистий сульфат калію і кухонну сіль.

Становлення концерну “Оріана” почалося в 60-ті роки з будівництва на
базі багатих покладів полімінеральних калійних руд Прикарпаття та
родовищ природного газу і нафти калійно-магнієвого виробництва –
Калуського хіміко-металургійного комбінату.

Концерн “Оріана” належав до багатогалузевих підприємств, в складі якого
працювали гірничодобувні, галургійні, металургійні, хімічні та
нафтохімічні заводи. Це був своєрідний господарський комплекс,
складовими якого були підрозділи різних галузей – виробництво
мінеральних добрив, кольорова металургія, хімія органічна і неорганічна,
машинобудівна, будівельна індустрія, велика соціальна сфера, сільське
господарство. До 1999 року в склад “Оріани” входило 8 заводів, на яких
вироблялося понад 100 видів різноманітної продукції та товарів народного
вжитку і працювало близько 17000 висококваліфікованих керівників,
інженерів, техніків, робітників. Найбільшим попитом користувалися такі
види продукції як етилен, пропілен, бензол, хлористий вініл,
поліхлорвінілові смоли, каустична сода, вінілові шпалери, тафтингові
покриття. Вагомим був і вклад підприємства у розвиток економіки України
і міжнародного співробітництва, що визнало ряд авторитетних міжнародних
організацій. За випуск конкурентноспроможної і якісної продукції,
інтеграцію в світову економіку, надійне ділове партнерство концерн був
нагороджений: міжнародною премією “Золотий Меркурій”, призами “Золотий
глобус” і “Арка Європи-Золота Зірка”, міжнародною нагородою “Краще
торгове ім’я 1994 року”, “Діамантова Зірка Якості”, “За якість продукції
і охорону навколишнього середовища”. Саме завдяки розвитку концерну
збагачувався бюджет міста й області. В 1995 році частка “Оріани” у
загальнопромисловому виробництві Івано-Франківської області становила
30%, а у загальнопромисловому виробництві України – 1%. За підсумками
роботи в 1995 році концерн увійшов в десятку кращих підприємств України.
1995 рік був піком розвитку концерну, після якого слідував тяжкий
занепад. Таке велике хімічне підприємство також не встояло перед
проблемами, які з’явилися в ці роки на Україні в умовах складної
економічної ситуації.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1650 від 19.10.98 року між
Фондом державного майна України та ПІІ “Шелтон” було укладено договір
доручення на здійснення уповноваженою особою функцій з управління
акціями ВАТ “Оріана”, які перебувають в державній власності. Відповідно
до цього договору на ПІІ “Шелтон”, як уповноважену за договором особу,
було покладено завдання по виконанню та контролю за виконанням ряду
завдань визначених в додатку до вказаного договору. Крім того ФДМУ та
іншими державними органами було внесено ряд пропозицій та доручень які,
хоча і не входять в завдання за договором, були враховані ПІІ “Шелтон”.

На виконання вказаних завдань ПІІ “Шелтон” було розроблено план заходів.
Умовно можна розділити комплекс поставлених завдань на дві групи:

1) відновлення виробництва та досягнення беззбиткової діяльності ВАТ
“Оріана”;

2) розробка заходів по реструктуризації ВАТ та погашенню кредиторської
заборгованості.

Оскільки дане підприємство не змогло виконати покладені на нього
зобов’язання, то в липні 1999 року ФДМУ передав контрольний пакет акцій
ВАТ “Оріана” (50% + 1 акція) в розпорядження обласній державній
адміністрації, у відомстві якої підприємство знаходиться і сьогодні. З
1999 року на “Оріані” почалася реструктуризація. Було створено дочірні
підприємства, які мають власний розрахунковий рахунок і знаходяться на
самостійному балансі.

Найприбутковішим на сьогодні є підприємство «ВІНІСІН» – спільне
україно-німецьке підприємство по випуску тафтингу. Це єдине в Україні
виробництво такого профілю. Виробництво сирого тафтингу здійснюється на
ткацьких станках з програмним управлінням з поліпропіленової нитки, яка
випускається на фабриці філаментної нитки. Готова продукція СП «ВІНІСІН»
– це тафтингове покриття шириною 4м і довжиною 20–30 м, згорнуте в рулон
і упаковане в поліетиленову плівку. За бажанням споживача вироби
розрізаються у вигляді готових виробів: килимів, доріжок різних розмірів
і широкої гамми кольорів. СП «ВІНІСІН» має 36 фірмових магазинів в
Україні.

Виробництво олефінів і поліетилену здійснюється на заводі “Поліолефін”.
Цей завод характеризують сучасна технологія виробництва продукції з
використанням новітньої промислової електронної техніки, висока
екологічна безпека, високоякісна продукція.

В основі технології виробництва олефінів – глибока переробка
нафтопродуктів воно є практично безвідходним виробництвом із замкнутим
технологічним циклом і мінімальним використанням теплоенергоресурсів.
Одержаний етилен переробляється на виробництві поліетилену цього заводу,
а також транспортується по трубопроводу в Угорщину.

В даний час ВАТ “Оріана” має наступну структуру управління: головним
органом на підприємстві є загальні збори акціонерів (оскільки “Оріана” є
відкритим акціонерним товариством), для управління підприємством в
період між проведенням загальних зборів створено спостережну раду. Для
перевірки діяльності спостережної ради створено також ревізійну комісію.
На чолі спостережної ради стоїть голова правління (президент). Йому
прямо підпорядковані перший віце-президент, головний бухгалтер і
помічник президента. Загальне керівництво ВАТ “Оріана” поділене між
віце-президентами: віце-президент з виробництва, з технічних питань, з
економіки і фінансів, віце-президент з комерційних питань, з транспорту,
соціальних питань і кадрів, директор з торгівлі. У підпорядкуванні
кожного з вище вказаних віце-президентів знаходяться певні структурні
підрозділи підприємства. Так у віданні віце-президента з економіки і
фінансів знаходиться планово-економічне управління, відділ приватизації
та цінних паперів, фінансове управління, відділ організації праці і
заробітної плати. Віце-президент з виробництва вирішує питання з охорони
праці і охорони природи, а також йому підвідомче виробниче управління,
управління з енергозабезпечення, санітарна лабораторія і управління
НОПСВ. Віце-президент з технічних питань і розвитку має в своєму
підпорядкуванні відділ головного архітектора, проектно-конструкторський
відділ, відділ головного механіка, енергетика, технічний відділ,
будівельно-монтажний, відділ з забезпечення вітчизняним та імпортним
устаткуванням, управління капітального будівництва, електроремонтний
цех, бюро з організації управління виробництвом, ремонтно-будівельний
цех, цех підготовки і укомплектації устаткування. Віце-президент з
комерційних питань займається проблемами забезпечення підприємства МТЗ
(матеріальними і товарними запасами). У підпорядкуванні віце-президента
з транспорту знаходиться транспортний відділ. Залізничне господарство і
АТЦ (автотранспортний цех). Віце-президент з соціальних питань і кадрів
займається питаннями кадрів на підприємстві і зв’язків з громадськістю.
У його підпорядкування знаходиться господарське управління, у склад
якого входять господарський цех і готель “Меркурій”, і відомство
будинками відпочинку “Вістова” (с.Вістова) і “Прикатпаття” (с. Коблево
Миколаївської області).

В 2004р. відділ матеріально-технічного забезпечення працював на
задоволення потреб ВАТ „Оріана” матеріалами, обладнанням і запасними
частинами. Запчастини і обладнання, які в попередні роки отримували з
країн колишнього союзу, тепер через важкий фінансовий стан ВАТ „Оріана”
отримує через АТ “Граніт”. Нерентабельно використовувався транспорт.
Важкий стан ВАТ „ Оріана” частково був зумовлений неритмічністю поставки
хімічних реагентів. Погано ВАТ „Оріана” забезпечувалось також
контрольно-вимірювальними приладами, спецодягом, ріжучим інструментом,
засобами індивідуального захисту, паливно- мастильними матеріалами,
ізоляційними матеріалами.

ВАТ „Оріана” в 1999-2004рр. було добре забезпечене лісом та
лісо-матеріалами, нафтопродуктами, трубами, металом, цементом.

В зв’язку з значним скороченням об’єму робіт пройшло
скорочення чисельності працюючих.

Енергопостачаючими організаціями ВАТ „Оріана” є енргосистеми
“Прикарпатобленерго”, “Харківенрго”, “Вінницяенрго”. Енергією
забезпечувалось добре.

До основних техніко-економічних показників роботи підприємств відносять
такі:

обсяг виробництва;

продуктивність праці;

собівартість продукції;

прибуток балансовий;

рентабельність підприємства загальна;

рентабельність продукції.

Техніко-економічні показники ВАТ”Оріана” наведені в наступній таблиці.

Табл.1.1. техніко-економічні показники ВАТ”Оріана” за 1-3-ій роки.

п/п Показник/роки 2003 2004 2005

1 Обсяг виробництва, тис.грн. 127669,18 129027,21 157677,39

2 Продуктивність праці, тис. грн. 9214,00 9052,00 9587,00

3 Чисельність працюючих, чол. 13856,00 14254,00 16447,00

4 Прибуток балансовий, тис.грн. 7601,87 7775,29 8726,12

5 Прибуток від реалізації продукції (товарів, послуг),тис. грн. 5061,32
5176,79 5809,85

6 Прибуток від іншої реалізації, тис.грн. 1968,54 2294,50 2811,27

7 Прибуток від позареалізаційних операцій, тис.грн. 572,00 304,00 105,00

8 Рентабельність підприємства загальна,% 8,30 8,40 8,10

9 Рентабельність продукції,% 18,90 18,40 20,70

10 Собівартість продукції, тис.грн. 26779,49 28134,72 28066,92

11 Середньрічна вартість ОФ, тис.грн. 63834,59 64513,60 75084,47

12 Сер. залишок оборотних засобів, тис.грн. 27754,17 28049,39 32645,42

Динаміку цих показників (абсолютна зміна, темпи росту, темпи приросту)
наведені в таблиці 1.2.

Табл.1.2. Динаміка основних техніко-економічних показників ВАТ”Оріана”.

При аналізі основних техніко-економічних показників слід звернути увагу
на те, що в останній рік зріс обсяг виробництва продукції (зростаюча
його тенденція спостерігалася на протязі всіх трьох років): на 23,5% по
відношенню до базового року, абсолютне значення його змінилося на 30008
і 28650 тис. грн. відповідно до базового і попереднього років. Зріс
також і балансовий прибуток підприємства – 1124 тис. грн. (14,8%) і 950
тис. грн. (12,23%) по відношенню до базового і поперднього року
відповідно. В певній мірі це відбулося за рахунок підвищення
продуктивності праці та за рахунок незначного зниження собівартості
продукції: за базовим показником продуктивність праці зросла на 4,05%, а
за ланцюговим – на 5,91%, тобто спочатку (в попередньому році по
відношенню до базового) малося зниження даного показника – на 1,8%.
Собівартість продукції також носила нестійкий характер: спочатку вона
зросла на 5,1% (у попередньому році по відношенню до базового), а потім
впала – на 4,8% (по відношенню до того ж базового, що у абсолютному
вираженні склало 1287 тис. грн.). позитивною тенденцією є зростання
середньорічної вартості основних виробничих фондів, яке склало за
ланцюговими показниками 1,1% (679 тис. грн. в абсолютному вираженні) в
2-му році і 16,39% (10570 тис. грн.) в 3-році. Загалом же зріст склав
11249 тис. грн. у абсолютному своєму значені і у відносному – 17,6%.

Розділ II

Теоретичні та методичні питання аналізу прибутку

2.1. Джерела формування та розподіл прибутку підприємства.

Формування прибутку підприємства ВАТ „Оріана”

Прибуток – це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується
підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.
Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в
грошовому виразі як собівартість продукції.

Додатковий продукт – це вартість, створювана виробниками понад вартість
необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім
суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їх
суспільного розвтку.

Прибуток – це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої,
готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як
втілена у створеному прибутку вартість буде реалізована і набере
грошової форми.

Отже, прибуток – форма прояву додаткової вартості.

Прибуток є об’єктивною економічною категорією, тому на його формування
впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері
виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток – це підсумковий показник, результат
фінансово-господарської діялбності підприємств як суб’єктів
господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу
багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку в залежності від
сфери діяльності підприємства, галузі господарства, форми власності,
розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що
відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єктів
господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових
результатів діяльності; галузь господарства; установлені ззаконодавством
форми обліку фінансових результатів.

Прибуток – це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного
господарства – це результат діяльності окремих підприємств, галузей
економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін
упорядку обліку фінансових результатів.

Отже, узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його
прибуток. Загальна сума отриманого підприємством прибутку визначається
як балансовий прибуток.

Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства від усіх видів
діяльності за звітній період, отримана як на території України, так і за
її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від
реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукцію допоміжних
і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних
фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей,
інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також
прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також
позареалізаційних операцій.

Отримання балансового прибутку пов’язане з кількома напрямками
діяльності підприємства. До них відносять:

Основна діяльність

Діяльність, що не є основною

Діяльність, пов’язана зі здійсненням фінансових інвестицій

Діяльність, пов’язана з отриманням позареалізаційних прибутків

Фінансовий прибуток підприємства формується:

Прибуток від реалізації продукції

Прибуток від іншої реалізації

Прибуток від позареалізаційних операцій

Прибуток від фінансових інвестицій

Рис.2.1. Схема формування прибутку підприємств

Основна діяльність. Її результатом є прибуток від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток займає в основному
питому вагу в складі балансового прибутку. Прибуток від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відніманням з виручки
від реалізації суми податку, податку на додану вартість, акцизного
збору, ввізного мита, митних зборів, а також витрат, що включаються в
собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Залежно
від сфери, виду діяльності підприємства, мають місце деякі особливості
формування цього прибутку, методики його розрахунку.

Діяльність, що не є основною для даного підприємства, але пов’язана з
реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг. Її
визначають як прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від іншої реалізації може бути отриманий за реалізацію на
сторону продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв. У
цьому разі прибуток розраховувався так само, як і від реалізації
продукції основної діяльності. Прибуток від реалізації основних фондів,
нематеріальних активів розраховується відніманням від ціни їх реалізації
ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток від
реалізації цінних паперів обчислюється як різниця між ціною їх
реалізації і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключають
витрати, пов’язані з реалізацією.

Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації може значно коливатися на
окремих підприємствах і в окремі періоди.

Діяльність, пов’язана зі здійсненням фінансових інвестицій. У результаті
підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від
вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки від
володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків за державними
цінними паперами, облігаціями підприємств, за депозитними рахунками в
банках. Обсяг цього прибутку і його питома вага в балансовому прибутку
мають тенднцію до зростання, що є обумовлено розвитком ринкової
економіки, фондового ринку.

На обсяг названого прибутку справляє вплив обсяг фінансових інвестицій,
їхнє спрямування і структура, умови оподаткування. Слід зазначити, що з
другого півріччя 2003р. Прибуток, отриманий від володіння корпоративними
правами та державними цінними паперами суб’єктами господарювання
оподатковується.

Діяльність, пов’язана з отриманням позареалізаційних прибутків і
виникненням позареалізаційних витрат (збитків) підприємств.

До них включають:

прибутки і збитки минулих років, що були виявлені у звітному періоді;

невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж,
аварій);

надходження боргів, списаних раніше як безнадійні;

штрафи, пені, неустойки, що надходили за порушення господарських
договорів суб’єктамигосподарювання у зв’язку із застосуванням фінансових
санкцій;

штрафи, отримані за несвоєчасне погашення податкового кредиту
здержавного бюджету;

кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми
власності, щодо якої минув термін позовної давності;

дебіторська заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності;

прибуток від завищення цін і тарифів;

курсова різниця від операцій в іноземній валюті;

прибуток (збиток) від ліквідації основних засобів;

вартісна різниця відвантаженої та отриманої частини виконаного повністю
бартерного контракту;

прибуток (збиток) від спільної діяльності.

Слід звернути увагу, що отримання прибутку суб’єктами господарювання
пов’язане з діяльністю не тільки на території України, а й за її межами.
Засоби або майно, отримані підприємством безкоштовно, до складу прибутку
не включалися.

Прибуток ВАТ “Оріана” складається з прибутку від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг), прибутку від іншої реалізації (в даному
випадку основу складає продукція допоміжних обслуговуючих виробництв),
від позареалізаційних операцій. Нижче наведені значення цих прибутків у
вигляді таблиці.

Табл.3.2. Склад балансового прибутку ВАТ “Оріана”.

Показник/роки 2003 2004 2005

Прибуток балансовий, тис.грн. 7601,87 7775,29 8726,12

прибуток від реалізації продукції (товарів, послуг), тис.грн. 5061,32
5176,79 5809,85

прибуток від іншої реалізації,тис.грн. 1968,54 2294,50 2811,27

прибуток від позареалізаційних операцій, тис.грн. 572,00 304,00 105,00

Рис.3.4. Склад балансового прибутку у 2003 році.

Рис.3.5. Склад балансового прибутку у 2004 і 2005 роках відповідно.

Як видно з таблиці і з малюнків, найбільшу частку у всіх роках складає
прибуток від звичайної діяльності (від реалізації продукції), що є
звичайним явищем – в середньому 66%. Що стосується прибутку від іншої
реалізації, то на даному підприємстві цей показник є відносно великим –
26, 30 і 32 відсотки відповідно у 1, 2 і 3-му роках, причому є помітною
його чітка тенденція до зростання, але це відбувається не за рахунок
прибутку від основної діяльності, а за рахунок прибутку від
позареалізаційних операцій. Велика частка прибутку від іншої реалізації
та його зростання на даному підприємстві зумовлене високими потужностями
допоміжних і обслуговуючих виробництв, що перевищують власні потреби: у
2 році показник зріс на 2,3%, а в 3-му ще на 12,3%. Найменшою виявилася
частка прибутку від позареалізаційних операцій – 8, 4 і 1%,–причому
бачимо, стрімкий і стабільний його спад.

Прибуток від основної діяльності складається із прибутків від реалізації
наступних видів продукції: хімічної промисловості, металургійної
промисловості, товарів широкого вжитку тощо.

На ВАТ ”Оріана” до прибутку від іншої реалізації відносять:

прибуток від лізингових операцій;

прибуток від реалізації нематеріальних активів;

від реалізації матеріальних цінностей.

До прибутку від позареалізаційних операцій на об’єкті дослідження
відносять:

прибутки або збитки минулих років, виявлені у звітному періоді;

проценти за надані кредити;

прибутки від курсових різниць;

результати операцій з цінними паперами;

сплачені підприємству штрафи, пов’язані з недотриманням договорів
поставок.

Розподіл прибутку підприємства ВАТ „Оріана”

Прибуток є важливим показником ефективності виробничо- господарської
діяльності, а також джерелом формування централізованих і
децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення
різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування
фінансових ресурсів держави, фінансуванням державних видатків. Це
досягається вилученням у підприємств частиниприбутку. По- друге,
прибуток є джерелом формування фінасових ресурсів самих підприємств і
використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі
прибутку можна виділити два етапи:

Розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є
держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників
одержує свою частку прибутку; пропорція розподілу прибутку між державою
і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб
і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової
політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток
економіки в цілому.

Пропорція розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством
складається під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має
податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Ця політика
реалізується в сумі податків, що сплачується за рахунок прибутку, у
визначенні об’єктів господарювання, ставках оподаткування, у порядку
надання податкових пільг.

Другий етап – розподіл і використання прибутку, що залишився в
розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому
можуть створюватись цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Рис.2.2. Схема використання прибутку підприємства.

Отже, із загальногоприбутку сплачується податок; решта поступає в повне
розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і
рішеннями власників.

Відповідно до принципових (головних) напрямів використання цей прибуток
можна розділити на дві частини: 1) прибуток, що спрямовується за межі
підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу
підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на
сціальну підтримку тощо (розподілений прибуток); 2) прибуток, що
залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку
(нерозподілений прибуток). Останній спрямовується на створення
резервного та інвестиційного фондів. Резервний фонд є фінансовим
компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або
джерелом покриття додаткової потреби в них. Його формування є
обов’язковим для господарських товариств, орендних підприємств,
кооперативів.

Цю загальну схему розподілу прибутку можна конкретизувати стосовно
підприємств із різними організаційно правовими формами. Це стосується
насамперед акціонерних товариств (підприємств). Як відомо, власники
акцій одержують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів
(доходу інвесторів на вкладений капітал). Щодо акціонерного підприємства
дивіденди можнарозглядати як плату за залучений від продажу акцій
капітал.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою
проблемою, яка істотно та неоднозначно впливає на фінансову
стабільність і перспективи розвитку підприємства. Спрямовання достатньої
суми прибутку на виплату дивідендів і високий рівень таких збільшують
попит на акції і підвищують їхній ринковий курс. Водночас обмежується
власне джерело фінансування, ускладнюється розв’язання завдань
перспективного розвитку підприємства.

Зрозуміло, що низький рівень дивідендів призводить до протилежних
наслідків. З урахуванням цих обставин акціонерне товариство
(підприємство) мусить вибрати таку дивідендну політику, яка відповідала
б конкретним умовам його діяльності.

Основними варіантами дивідендної політики можуть бути: 1)виплата
постійного рівня дивідендів протягом кількох років; 2) виплата
дивідендів із щорічним певним зростанням; 3) спрямування на дивіденди
встановленої (нормативної) частки чистого прибутку; 4) виплата
дивідендів із залашку прибутку після фінансування інвестиційних потреб;
5) виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій. Кожний із
цих варіантів має свої переваги й недоліки і застосовується, як правило,
не постійно, а в межах певного перспективного періоду з урахуванням
економічної кон’юктури та фінансового стану підприємства.

Частина прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, визначається
відповідно до вибраного варіанта дивідендної політики. Досвід зарубіжних
корпорацій свідчить, що частка величини цього прибутку у чистому
прибутку коливається в межах 30-70%.

Отриманий підприємством прибуток є предметом розподілу, він
використовується для задоволення різноманітних потреб: здійснюються
відрахування до бюджету ( 31 %), дивіденди власникам акцій (в середньому
30%), відрахування в резервний фонд та на інвестиційні потреби. Розподіл
прибутку ВАТ за 1-3 роки наведений в таблиці 3.3.

Табл.3.3. Розподіл прибутку підприємства за 3 роки.

Показник/роки 2003 2004 2005

Податки на прибуток 2356,5789 2410,34044 2705,0976

Дивіденди 2128,5228 2254,83461 2705,0976

Резервний фонд 836,2054 777,529175 785,35092

Інвестиційні потреби 1254,3081 1307,80407 1500,8929

Інші напрямки використання 1026,25 1024,78 1029,68

Зобразимо це графічно на наступному малюнку:

Рис.3.6. Розподіл прибутку підприємства.

Усі напрямки використання прибутку на об’єкті дослідження за 1-3 роки у
процентному відношенні є майже одинаковими, але все ж є певні зміни та
динаміка: поступове незначне зниження грошових коштів у резервному фонді
та зростаючі (також незначно) відрахування на інвестиційні потреби та на
виплати дивідендів.

2.2. Показники прибутку

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства,
науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції,
усіх форм інвестування; він слугує джерелом сплати податків. Враховуючи
значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на його
зростання.

Загальна величина прибутку має такі джерела утворення:

прибуток від реалізації продукції;

прибуток від позареалізаційних операцій;

прибуток від іншої реалізації.

Загальна величина прибутку визначається:

П = ВД – ВВ – А; (2.2.1)

де ВД – валовий дохід підприємства;

ВВ- валові витрати виробництва — це загальна сума витрат на виробничу і
комерційну діяльність підприємства;

А- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів
підприємства.

При більш детальному розгляді формула матиме такий вигляд:

Пб = (Д1 – В1) + (Д2 – В2) +(Д3 – В3) – А; (2.2.2)

де В1, В2, В3, – витрати виробництва від реалізації продукції (послуг),
від позареалізаційних операцій, від іншої реалізації відповідно; Д1,2,3
– відповідно валовий дохід від цих операцій.

Тобто Пб = Пр+ Ппр.+ Пін.; (2.2.3)

де Пр – прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг);

Ппр. – прибуток від позареалізаційних операцій;

Пін – прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) є основною складовою
загального балансового прибутку.

Пр = ВД – Sвир. – ПДВ – АЗ; (2.2.4)

де Sвир. – витрати виробництва на виготовлення продукції і зарплати
працівників (повна собівартість виробництва);

ПДВ – податок на добавлену вартість;

АЗ – акцизний збір.

Прибуток від позареалізаційних операцій визначається як різниця між
доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій, і витратами на їх
виконання.

Ппр. = Д2 – Sпр.; де Sпр. – витрати на виконання позареалізаційних
операцій.
(2.2.5)

Прибуток від іншої реалізації обчислюється як різниця між ціною продажу
і ціною придбання матеріальних цінностей та майна підприємства.

Пін. = Цприд. – Цпрод. ; (2.2.6)

де Цприд. і Цпрод. – ціна продажу і ціна придбання відповідно.

Загальний прибуток визначається за такою формулою:

Пб = (Д1,2,3 – ЗП; де (Д1,2,3 – сумарна величина доходу підприємства, ЗП
– зарплата працівників підприємства.(2.2.7)

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства
отриманий прибуток порівнюють із здійсненими витратами. Витрати можна
розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто
собівартість продукції (робіт, послуг); і також витрати можна розглядати
як авансовану вартість (авансовий капітал) для забезпечення виробничої
та фінансово-господарської діїльності підприємства.

2.3. Аналіз динаміки показників прибутку підприємства ВАТ „Оріана”

На сучасному етапі розвитку економіки в Україні, створення все більшої і
більшої кількості нових підприємств між ними загострюється конкурентна
боротьба. Це призводить до того, що залишаються лише ті, керівники яких
здатні ефективно керувати підприємством і досягати поставлених цілей. У
значній степені допомагає їм у цьому аналіз фінансово-економічних
результатів діяльності підприємства і подальше коректування його роботи,
із врахуванням одержаних результатів. Аналіз деяких показників з цієї
групи і буде розглянуто у цьому розділі, а саме показники прибутку і
рентабельності. У таблиці 3.1. наведено ці показники по ВАТ “Оріана” за
три роки.

Табл.3.1. Показники прибутку і рентабельності ВАТ “Оріана”

Рис.3.1. Балансовий прибуток ВАТ”Оріана” за 1-3-ій роки.

Як видно з таблиці і на рисунку, балансовий прибуток на об’єкті
дослідження можна відзначити чіткою тенденцією до зростання – у 1 році
ріст склав 2,3%, у 3 – 12,2% – тут мається на увазі ланцюговий показник;
а по відношенню до базового 1 року – прибуток зріс на 14,8%.

Загалом за три роки балансовий прибуток збільшився на 1124 тис. грн. Це
відбувалося завдяки зростанню прибутку від основної діяльності та
прибутку від іншої реалізації.

Рис.3.2. Динаміка прибутків від основної діяльності та від іншої
реалізації.

Прибуток від основної діяльності ( тобто прибуток від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) зріс: у 1 – на 2,3%; у 3 – по
відношенню до 2-го на 12,3%, і по відношенню до базового 1-го – на
14,8%. Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг))
визначається як різниця між обсягом реалізованої продукції у чинних
цінах та їх повною собівартістю. Обсяг реалізації продукції в
аналізовані роки характеризувався зростанням, відповідно зростав і
прибуток. Зростання зумовлене вкладеннями у підприємство інвестицій,
зокрема значна їх частина була спрямована на відновлення основних
фондів. Цим же можна пояснити зростання прибутку від іншої реалізації: у
2-му – 17%, і ще на 22,5% у 3-му; а по відношенню до базового – на
42,8%. У абсолютному вираженні ж прибуток від основної діяльності
збільшився на 748 тис. грн., а прибуток від іншої реалізації – на 842
тис. грн.

В загальному характеризуючи динаміку показників прибутку можна сказати,
що вона в основному є зростаючою; вийняток складає лише прибуток від
позареалізаційних операцій:

Рис.3.3. Динаміка прибутку від позареалізаційних операцій.

У 2-му він скоротився на 47% (268 тис.грн.), а у 3-му ще на 65% (199
тис. грн.); загалом же спад склав 82% і 467 тис. грн. До таких невтішних
результатів привело виявлення збитків минулих років.

2.4. Оцінка резервів підвищення прибутку підприємства.

Виявлення резервів підвищення прибутку повинне спиратися на комплексний
техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення
техніко-економічних показників роботи підприємства й організаційного
рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних
фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв’язків
тощо. В даній курсовій роботі було проведено короткий аналіз
техніко-економічних показників та їх динаміки і тепер можна визначити
деякі резерви підвищення прибутку.

На ВАТ “Оріана” є вираженим такий резерв, як постійне удосконалення
засобів виробництва. Впровадження нової техніки, комплексна механізація
й автоматизація виробничих процесів, удосконалювання технології,
упровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити
собівартість продукції і цим самим підвищити прибуток. Це відбудеться
внаслідок того, що неустаріле (тут мається на увазі морально, хоча це
опосередковано відноситься і до нового обладнання фізично) потребує
меншої кількості обслуговуючих працівників. А це в свою чергу приведе до
зниження витрат на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції – або
знизиться кількість працівників при незмінному об’ємі виробництва, або
збілишиться обсяг при тій же величині працівників. Збільшення обсягу
виробництва, як відомо приводить до зниження витрат в розрахунку на
одиницю продукції. Однак значно легше сказати, ніж досягнути збільшення
обсягу виробництва, це завдання не з простих. Підприємству слід шукати
нові ринки збуту продукції – і в Україні, і за кордоном. На думку
фахівців продукція даного підприємсва має шанси завоювати певну частку
закордонного ринку, оскільки відрізняється значно нижчою ціною, але для
цього необхідні певні зусилля в плані просування продукції (а для цього
потрібні певні витрати і в першу чергу – наявність маркетингових
спеціалістів високого класу, що у нас може стати перешкодою; хоча слід
сказати, ВАТ на даний час поставляє свою продукцію і за кордон). Щодо
розширення частки українського ринку, то незавадило б виділити деякі
кошти на рекламу, це обов’язково принесло б результати.

Слід також відмітити, що з ростом обсягу випуску продукції прибуток
підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості,
але і внаслідок збільшення кількості продукції, що випускається. Таким
чином, чим більший обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більше
сума одержуваного підприємством прибутку.

Підвищення прибутку може відбутися також за рахунок підвищення
продуктивності праці. З ростом продуктивності праці знижуються витрати
праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома
вага заробітної плати в структурі собівартості. Для цього підприємство
повинне активно використовувати різноманітні мотиваційні засоби:
перевести якомога більше працівників на відрядну форму оплати праці,
працівникам погодинної форми у більшому розмірі оплачувати роботу в
понад урочний час, забезпечувати доставку працівників на роботу та з
роботи за узгодженими маршрутами, надавати матеріальну допомогу
працівникам з нагоди ювілейних та інших визначних дат. Враховуючи
специфіку роботи слід також проводити профілактичне оздоровлення та
медичне обстеження працівників за рахунок підприємства, організовувати
санаторно-курортне лікування для працюючих та інвалідів праці.

Важливе значення в боротьбі за зниження собівартості та підвищення
прибутку має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках
виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення
на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні
витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат по
обслуговуванню виробництва і керуванню й інших непродуктивних витрат.

Висновки і пропозиції

В даній курсовій роботі було наведено основні техніко-економічні
показники роботи ВАТ ”Оріана”, проведено аналіз фінансово-економічних
показників та їх динаміки, аналіз аспектів формування і розподілу
прибутку підприємства. Для цього було використано баланс підприємства і
звіт про фінансові результати його діяльності.

Виходячи із всіх цих даних було наведено шляхи підвищення прибутку
підприємства. Головними з них виявились:

вдосконалення засобів виробництва;

збільшення обсягу виробництва;

підвищення продуктивності праці;

економія матеріальних ресурсів.

Слід сказати, що найбільш дієвим є третій з вищенаведених аспектів. Для
втілення його в життя потрібні невеликі капіталовкладення (особливо
відносно перших двох шляхів), при цьому найбільшу увагу слід приділити
мотивації працівників. Перші два шляхи передбачають великих
капіталовкладень, але слід сказати, що перший також потягне за собою і
підвищення продуктивності праці. Одним з шляхів як досягнути збільшення
обсягу виробництва є випуск нових видів продукції, це є необхідним з
точки зору психологічного впливу на споживачів. Але для досягнення
повної віддачі від цього необхідно вжити заходів для донесення
інформації про нову продукції, про її переваги та нові властивості
(такими вона повинна обов’язково володіти) до потенційного споживача.

Що стосується економії матеріальних ресурсів, то цей метод є найбільш
простим, зусилля які необхідно для цього прикласти не потребують ніяких
капіталовкладень, але й ефект від нього є найбільш незначним.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою
проблемою, яка істотно та неоднозначно впливає на фінансову
стабільність і перспективи розвитку підприємства. Спрямовання достатньої
суми прибутку на виплату дивідендів і високий рівень таких збільшують
попит на акції і підвищують їхній ринковий курс. Водночас обмежується
власне джерело фінансування, ускладнюється розв’язання завдань
перспективного розвитку підприємства.

При аналізі основних техніко-економічних показників слід
звернути увагу на те, що в останній рік зріс обсяг виробництва продукції
(зростаюча його тенденція спостерігалася на протязі всіх трьох років):
на 23,5% по відношенню до базового року, абсолютне значення його
змінилося на 30008 і 28650 тис.грн. відповідно до базового і
попереднього років. Зріс також і балансовий прибуток підприємства – 1124
тис.грн. (14,8%) і 950 тис.грн. (12,23%) по відношенню до базового і
поперднього року відповідно. В певній мірі це відбулося за рахунок
підвищення продуктивності праці та за рахунок незначного зниження
собівартості продукції: за базовим показником продуктивність праці
зросла на 4,05%, а за ланцюговим – на 5,91%, тобто спочатку (в
попередньому році по відношенню до базового) малося зниження даного
показника – на 1,8%. Собівартість продукції також носила нестійкий
характер: спочатку вона зросла на 5,1% (у попередньому році по
відношенню до базового), а потім впала – на 4,8% (по відношенню до того
ж базового, що у абсолютному вираженні склало 1287 тис.грн.). позитивною
тенденцією є зростання середньорічної вартості основних виробничих
фондів, яке склало за ланцюговими показниками 1,1% (679 тис. грн. в
абсолютному вираженні) в 2-му році і 16,39% (10570 тис.грн.) в 3-році.
Загалом же зріст склав 11249 тис.грн. у абсолютному своєму значені і у
відносному – 17,6%.

Список використаної літератури:

Ворст Й., Ревентлоу П., „Економіка фірми”, Москва, 1994.

Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу : Навчальний
посібник – 3-е вид. перероб. – М.: Фінанси і статистика, 1998 – 416с.

Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства – Львів:
Виробництво “Спалон” 1998 – 212с.

Економіка виробничого підприємства: Навчальний посібник Й.М. Петрович.,
І.О. Будицева. та ін.; За ред. Й.М.Петровича – Л.Оскарп,1996 – 325с.

Економіка підприємства : Навчальний посібник / А.В.Шегда, П.М.
Литвиненко, М.П. Накаба., та ін.; За. ред. А.В.Шегди – 2-ге вид/ спор. –
К: Знання – Прес, 2000 – 286с.

Економіка підприємства : Навчальний посібник – 2-ге вид., доп. – К:
“Каравела”, Львів “Новий світ – 2000”, 2001 – 320с.

Економіка підприємства: Навч. посібник / За ред. О.П.Крайник / – Львів:
“Інтелект – Захід”: , 2003 – 208с.

“Економіка підприємтсва: Навчально методичний посібник”, Київ, 1999.

Економіка підприємства : Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. –
Вид 2-ге, перероб. та доп . – К.: КНЕУ , 2000 – 528с.

Економіка підприємства: Уведення в спеціальність: Навч. пос. / За наук.
і заг. ред. д-ра економічних наук, професора В.А.Ткаченка – Київ: Центр
навчальної літератури, 2003 – 288с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й.М.Петровича.- Львів:
“ Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча – 2004 – 680с.

Мец В.О., “Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового
стану підприємства”, Київ, 1999.

Мочерний С.В. Бізнес віл “А” до “Я” – Львів: Світ, 1993 200с,

Національні стандарти. Регістри бухгалтерського обліку. – К.:
Бухгалтгерія. Бліц-інформ, 2005. №5.

Петрова Й.М., Будіщева І.О., “Економіка виробничого підприємства”,
Львів, 1996.

Петрова Й.М., Будіщева І.О., “Основи виробничого підприємництва”,
Ч.1,Ч.2, Львів, 1994.

Примак Т.О. Економіка підприємства. – К.: МАУП. 1999. – 108 с.

Тарасенко Н.Ф. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства.
– Львів: ЛБІ НБУ, 2000 – 485с.

Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навч. пос. – 3-є видання,
перероблене. – Львів: “Новий Світ – 2000” 2004 – 344с.

Філімоненков О.С. Фінанси підприємств : Навчальний посібник. – К:
Кондор, 2005 – 400с.

Фінанси підприємств : Підручник для студентів вищих закладів освіти. –
Львів: „Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча. – 2004 – 367с.

Фінанси підприємств : Навчальний посібник – 2-ге вид., перероб. і доп. –
К.: „Знання-Прес”, 2004 – 424с.

Шваб Л.І. Економіка підприємства : Навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів – 2-ге вид. – К: “Каравела”, 2005 – 568с.

PAGE

PAGE 2

Прибуток, що залишається на підприємстві як джерело фінансування
(нерозподілений прибуток)

Прибуток, що спрямовується за межі підприємства (розподілений пибуток)

Прибуток після оподаткування (чистий прибуток)

Резервний фонд

Інвестиційні потреби

Інші напрями використання прибутку

Виплати власникам

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019