.

Планування заходів щодо поліпшення використання транспортних засобів на ВАТ “Коломиягаз” (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 17870
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни Планування діяльності підприємств

Планування заходів щодо поліпшення використання транспортних засобів на
ВАТ “Коломиягаз”

Зміст

Вступ………………………………………………………….
…………………………………….ст.4-6

1. Загальна характеристика підприємства………………..……ст.7-16

1.1 Особливості діяльності підприємства, умов його роботи,
вироблювальної продукції та виконуваних робіт…………..………….….ст.7-9

1.2 Виробнича та організаційна структура ВАТ„Коломиягаз”…….ст.10-14

1.3 Матеріально-технічна база ВАТ „Коломиягаз”…….……..…….ст.15-16

2. Методичні основи виконання проекту ………..…………..ст.17-37

2.1 Загальна характеристика та умови використання різних видів
транспорту……………………………………………………..
…………………………..ст.17-18

2.2 Характеристика вантажопотоків і систем вантажоперевезень на
підприємствах
галузі…………………………………………………………
…………….ст.19-24

2.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності управління
транспортним
обслуговуванням…………..……………………………………ст.25-29

2.4 Характеристика факторів, що впливають на ефективність

транспортного обслуговування
………………………………………………………ст.30-31

2.5 Методика аналізу ефективності використання
транспортних засобів ……………………………………………………..….ст.32-37

3. Аналіз ефективності транспортного обслуговування ….ст.38-57

3.1 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності
підприємства……………………………………………………
……………………………..ст.38-41

3.2 Аналіз та оцінка основних вантажопотоків та систем вантажоперевезень
на підприємстві….…………………………………………ст.42-48

3.3 Аналіз рівня організації виробництва та праці в транспортному
господарстві……………………………………………………………….…….
.….ст.49-53

3.4. Застосування економіко-математичного методу для прогнозування…54

3.4 Кореляційно-регресійний аналіз…….…………..………..……………ст.55-59

3.5 Резерви підвищення ефективності транспортного обслуговування
підприємства…………………………………………………………………..….ст.60

4. Заходи по вдосконаленню організації та підвищення ефективності
транспортного обслуговування……………….ст.61-66

Висновки і пропозиції……………………………………………….ст.67-68

Список використаної літератури……………………………………ст.69

Вступ

Транспортне господарство підприємства здійснює відповідно до вимог
виробничого процесу переміщення основних і допоміжних матеріалів,
напівфабрикатів, готової продукції, обладнання, інструментального
оснащення, відходів. Транспортні операції забезпечують і обумовлюють
ритмічний хід виробничого процесу.

Транспортні операції завжди пов’язані з підйомом і переміщенням
вантажів, а тому відносяться до числа важких і трудоємких. Тому
раціональна організація транспортного господарства повинна передбачати
їх широку і послідовну механізацію.

Вся сукупність транспортних робіт на підприємстві здійснюється з
допомогою трьох взаємозалежних видів транспорту: зовнішнього,
міжцехового та внутрішньоцехового.

Зовнішній транспорт забезпечує зв’язок площадки підприємства, його
базисних, ресурсних і паливних складів, а також складів готової
продукції з станцією залізничної дороги, з пристанню, з місцевими
підприємствами і складами контрагентів.

Міжцеховий транспорт служить для переміщення вантажів на території
заводу між його окремими цехами, а також між ними і складами.

Внутрішньоцеховий (внутрішньоскладський) транспорт призначений для
здійснення транспортних операцій в межах окремих цехів і складів.
Внутрішньоцеховий транспорт, в свою чергу, може поділятися на
загальноцеховий та міжопераційний. Загальноцеховий призначений для
транспортування вантажів між внутрішньоцеховими складами, виробничими
ділянками або лініями. Міжопераційний транспорт забезпечує транспортний
зв’язок окремих робочих місць послідовно працюючих в технологічному
процесі виготовлення виробу.

Управління зовнішнім і міжцеховим транспортом, як правило,
концентрується в транспортному цеху (відділі) підприємства.

Управління внутрішньоцеховим транспортом є функцією керівників

відповідних цехів або дільниць і здійснюється через цехову диспетчерську

службу.

Основними завданнями транспортного господарства є:

Забезпечення чіткого та безперебійного функціонування виробничих
технологічних процесів;

Своєчасна доставка на підприємства та в його підрозділи необхідних
матеріальних ресурсів;

Оптимальне використання всіх транспортних засобів відповідно до
виробничих та природно-кліматичних умов;

Виконання необхідного комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт;

Проведення необхідного комплексу робіт з ремонту та обслуговування
транспортних засобів;

Забезпечення підвищення економічної ефективності транспортного
обслуговування.

Для ефективного вирішення названих завдань за транспортним господарством
закріплюються такі функції:

Організація транспортних перевезень і навантажувально-розвантажувальних
робіт;

Керівництво експлуатацією транспортних засобів і спецтехніки;

Планування транспортних перевезень і навантажувально-розвантажувальних
робіт;

Планування і організація ремонтного обслуговування транспортних засобів;

Облік транспортних і навантажувально-розвантажувальних робіт;

Звітність про виконані роботи та надані послуги;

Аналіз результатів роботи з питань транспортного обслуговування.

Об’єктом аналізу є Коломийське УЕГГ, період дослідження – 2002-2004 роки

Метою курсового проекту є аналіз рівня планування та праці транспортного
господарства підприємства, виявлення резервів та розробка заходів щодо
його покращення.

1. Загальна характеристика підприємства

1.1 Особливості діяльності підприємства, умов його роботи.
Характеристика вироблюваної продукції та виконуваних робіт

Предметом діяльності Коломийського УЕГГ є:

постачання природного газу, транспортування природного газу
розподільчими газопроводами. Постачання скрапленого газу споживачам;

удосконалення і розвиток системи газопостачання, підвищення надійності,
ефективності та безпеки її функціонування;

виконання підрядних робіт по газифікації промислових,
сільськогосподарських, комунально-побутових і приватних об’єктів;

видача технічних умов на газопостачання об’єктів, погодження
проектно-кошторисної документації;

розробка і виготовлення проектно-кошторисної документації на газифікацію
промислових, сільськогосподарських, комунально-побутових і приватних
об’єктів та виконання робіт по ізоляції труб;

виконання пуско-налагоджувальних робіт на газифікованих об’єктах;

здійснення технічного нагляду за будівництвом та експлуатацією об’єктів
газопостачання;

виготовлення обладнання і запасних частин для газового господарства;

установка і наладка газового обладнання на автомобілях, ремонт
побутових газових балонів та ГБУ усіх форм власності;

перевірка та ремонт контрольно – вимірювальних приладів газового
господарства і газових лічильників;

виробництво товарів народного споживання та промислового значення, а
також роздрібна торгівля цими товарами;

заправка автомобілів усіх форм власності (роздрібна торгівля) скрапленим
газом, в тому числі пересувного автотранспорту;

надання торгово-посередницьких, складських та транспортно-експедиційних
послуг;

здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів
автотранспортом;

проведення зовнішньоекономічної діяльності з питань експорту, імпорту
товарів і послуг;

закупівля та виробництво сільськогосподарської продукції, переробка
плодів та фруктів, продуктів рослинництва та тваринництва, а також
оптова та роздрібна торгівля продуктами рослинництва і тваринництва;

організація громадського харчування через мережу їдалень, кафе, барів та
інших закладів.

Коломийське УЕГГ є окремою юридичною особою і входить до складу ДК ”Газ
України”. Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та
інші рахунки в установах банків, круглу печатку зі своєю повною назвою,
фірмовий знак (символіку), а також інші необхідні реквізити.

На підприємстві діють два підрозділи:

дільниця природного газу;

дільниця скрапленого газу.

Основним постачальником газу для споживачів району є ДК ”Газ України”.
Транспортується газ магістральними мережами високого тиску
“Прикарпаттрансгаз” до замірної дільниці ГРС (газорозподільча станція),
де встановлені автоматизовані дублюючі засоби.

Підприємство веде контроль за будівництвом газопроводів і споруд на них,
за герметизацію вводів, за очисткою димових і вентиляційних каналів,
проводить експлуатацію газопроводів і споруд згідно вимог “Правил
безпеки у газовому господарстві”. З 1996 року проводиться встановлення
газових лічильників.

В процесі діяльності підприємство використовує наявний комплекс
технологічного, енергетичного, транспортного та іншого обладнання,
будівлі і споруди, передавальні пристрої. Проте значна частина основних
фондів підприємства не відповідає вимогам сьогоднішнього часу і є, як
морально, так і фізично застарілою. Коломийське УЕГГ виділяє кошти на
придбання нових сучасних технічних засобів, проте їх розміру недостатньо
для повного оновлення основних фондів.

Коломийське УЕГГ зобов’язане:

охороняти навколишнє середовище від забруднення та інших шкідливих
впливів;

забезпечувати безпеку виробництва, дотримуватись санітарно-гігієнічних
норм і вимог щодо захисту здоров’я його працівників, населення і
споживачів продукції;

сплачувати штрафи місцевим органам влади у випадках передбачених
законодавством.

Отже, завданням Коломийське УЕГГ є виконання комплексу робіт з
експлуатації систем газопостачання, проектування, будівництво і ремонт
газових мереж, в тому числі на замовлення населення, а також одержання
прибутку від усіх видів виробничої, торгової, фінансової та іншої
діяльності дозволеної законодавчими актами України з метою задоволення
соціальних та економічних інтересів трудового колективу.

1.2 Виробнича та організаційна структура

Коломийського УЕГГ

Під виробничою структурою розуміють сукупність виробничих підрозділів і
служб даного підприємства, співвідношення і взаємозв’язок між ними.
Іншими словами це склад усіх виробничих підрозділів (цехи, служби,
дільниці, обслуговуючі господарства), форми їх побудови, розміщення
виробничих зв’язків. Виробнича структура залежить від форм і методів
організації виробничих процесів, на які можуть впливати такі чинники як
характер виконуваних робіт, особливості і технологія їх виконання,
масштаби виробництва, форми виробничих зв’язків з іншими підприємствами
тощо.

Організаційна структура управління призначена для спільної діяльності
працівників управління – керівників, фахівців, технічних виконавців. У
сформованій системі управління між працівниками розподілено конкретні
функції, обов’язки, відповідальність, повноваження, встановлено порядок
ділових стосунків.

Основною структурною одиницею на підприємстві виступає служба –
виробничий адміністративний підрозділ, в завдання якого входить
виконання певного виду робіт.

Схема виробничої структури Коломийського УЕГГ показана на рисунку
1.2.1.

Рисунок 1.2.1 – Виробнича структура Коломийського УЕГГ

Як видно з даного рисунка, до структури ВАТ відносяться дві дільниці –
дільниця природного та дільниця зрідженого газу, а також підприємство
займається іншою діяльністю.

В свою чергу дільниці поділяються на служби. Так, до дільниці природного
газу входять:

• аварійно-диспетчерська служба (АДС);

• внутрідомова служба (ВДС);

• служба підземних газопроводів (СПГ);

• служба катодного захисту газопроводів від корозії (СКЗ);

• служба обліку і реалізації природного газу;

• проектно-кошторисна група.

У функції дільниці природного газу входить облік обсягів поступлень та
реалізації природного газу, облік витрат газу при транспортуванні, а
також його витрат на власні потреби підприємства. У складі цієї дільниці
СПГ займається роботами по газифікації, здійснює щоденний контроль за
станом газопроводів, проводить оперативну ліквідацію витоків газу,
перевірку загазованості газових колодців та ін.; ВДС проводить перевірку
справності газових лічильників та їх опломбування з метою запобігання
несанкціонованого і неконтрольованого втручання в їх механізм; АДС, яка
створена з метою оперативного реагування на скарги споживачів при
аваріях та нещасних випадках.

Інша діяльність Коломийського УЕГГ включає в себе газифікацію житлового
та комунально-побутового фонду, установку газових лічильників, підсобне
господарство, яке займається годівлею худоби та птиці, ковбасний цех,
цех по виготовленню олії.

Дільниця зрідженого газу веде контроль за дотриманням вимог безпеки при
транспортуванні газу, контроль за якістю зварних швів на балонах, а
також займається обліком реалізації зрідженого газу.

Представлена вище виробнича структура, враховуючи характер виконуваних
робіт, особливості і технологію їх виконання, форми виробничих зв’язків
з іншими підприємствами та інші фактори, забезпечує даному підприємству
нормальну роботу і виконання поставлених перед ним завдань. Можливі
напрямки удосконалення виробничої структури ВАТ: правильний розподіл
функцій служб та встановлення чітких взаємовідносин і спільної
координації дій між ними.

Організаційна структура Коломийського УЕГГ зображена на рисунку 1.2.2.

Рисунок 1.2.2 – Організаційна структура Коломийського УЕГГ

Так, начальник управління має в своєму підпорядкуванні:

головного інженера, якому в свою чергу підпорядковані інженер-метролог,
інженер по проектуванню, механік, майстер СПГ, старший майстер служби
зрідженого газу, старший майстер служби природного газу, інженер по
охороні праці (ОП), техніці безпеки (ТБ), безпеки руху (БР), майстер
СКЗ;

головного економіста, який очолює планово-економічний відділ (ПЕВ);

головного бухгалтера, який очолює бухгалтерію;

начальника служби обліку і реалізації природного газу.

Начальник Коломийського УЕГГ самостійно вирішує усі питання поточної
діяльності підприємства, використовує усе закріплене за ним майно
відповідно до його виробничого призначення, видає накази та
розпорядження, обов’язкові до виконання усіма підлеглими.

Планово-економічний відділ розробляє поточні і перспективні плани,
координує усю планову роботу на підприємстві, забезпечує облік та
контроль виконання планових завдань.

Бухгалтерія здійснює облік грошових витрат підприємства, основних і
оборотних засобів, заробітної плати; складає бухгалтерську документацію,
здійснює планування, облік і аналіз фінансів; визначає доходи і витрати
підприємства; здійснює оперативну фінансову роботу, розрахунки з
постачальниками і споживачами, виконує прихідно-витратні операції
через касу управління тощо.

Важливою умовою забезпечення ефективної роботи апарату управління
підприємством є правильний розподіл і координація праці спеціалістів і
службовців, забезпечення правильного підбору та використання
управлінських кадрів на основі чіткого розподілу обов’язків, підвищення
відповідальності виконавців, впровадження ефективної системи оплати
праці на підприємстві. Ефективне управління підприємством неможливе без
правильної розстановки, чіткого визначення обов’язків та
відповідальності кожного виконавця. Організація праці працівників
апарату управління регламентується нормативними документами: єдиною
номенклатурою посад, положенням про структурні підрозділи, посадовими
інструкціями та посадовими регламентами.

1.3 Матеріально-технічна база Коломийське УЕГГ

Матеріально-технічна база підприємства – це комплекс технічного,
енергетичного, транспортного та інших видів обладнання, інструментів,
приладів, будівель та споруд, а також матеріальних ресурсів, які
необхідні для здійснення процесу виробництва. Специфіка
матеріально-технічної бази підприємства в великій мірі залежить від його
спеціалізації, виробничих процесів, рівня їх концентрації та розподілу
праці, її кооперації, масштабів виробництва, глибини розподілу сукупного
виробничого процесу підприємства.

Стан матеріально-технічної бази виробництва характеризується кількістю,
строком служби, степенем механізації і автоматизації наявного
обладнання.

На формування матеріально-технічної бази підприємства впливають галузеві
особливості і масштаби виробництва, характер продукції, що
виготовляється, методи організації виробництва, насамперед спеціалізація
і кооперування.

В процесі діяльності підприємство використовує наявний комплекс
технологічного, енергетичного, транспортного та іншого обладнання,
будівлі і споруди, передавальні пристрої. Проте значна частина основних
засобів підприємства не відповідає вимогам сьогодення і є, як морально
так і фізично застарілою. Коломийське УЕГГ виділяє кошти на придбання
нових сучасних технічних засобів, проте їх розміру не достатньо для
повного відновлення основних засобів.

Дані про балансову вартість та коефіцієнт придатності основних засобів
наведені в Додатку А.

Отже, як бачимо з наведених даних, технічний стан основних засобів на
підприємстві є неоднаковим для кожного виду. Коефіцієнт придатності
коливається в діапазоні 61-97%, тобто частина обладнання вже закінчує
служити і потребує заміни новим, більш продуктивним обладнанням. Рух
основних засобів тобто введення в дію нових і вибуття старих засобів
характеризується коефіцієнтом оновлення та вибуття, які розраховуються
відновленням вартості введених або вибутих ОЗ до початкової їх вартості
відповідно на початок і кінець року. Наявність і рух ОЗ на 1.01.04р.
представлено в Додатку Б.

Отже видно, що у 2003 році підприємство оновлює свої основні засоби.
Вартість введених ОЗ склала 1185446 грн., а вибутих – 71708 грн.

Відповідно коефіцієнт оновлення та вибуття склали 18,2% і 13,2%.
Найбільшу питому вагу у вартості введених ОЗ мала вартість споруд. Щодо
вибутих ОЗ, то вони відносяться до двох груп: “транспортні засоби” та
“машини і обладнання” оскільки ці ОЗ мають порівняно невеликий строк
служби.

Доцільним є проведення аналізу технічного рівня підприємства, дані якого
наведені в Додатку В. Технічний рівень виробництва – це рівень розвитку
матеріальної бази, техніки і технології робіт та якості їх виконання.
Дані свідчать про те, що середньорічна вартість ОЗ підприємства зросла з
5432040 грн. – 2002р. До 5980173 грн. – 2003р. Відповідно зросла і сума
нарахованого зносу, а саме на 5,5%, що є негативним фактором. Слід
відмітити зростання вибуття ОЗ та коефіцієнт оновлення. Зростання
коефіцієнту оновлення відбулося за рахунок збільшення асигнувань на
оновлення ОЗ.

2. Методичні основи виконання проекту

2.1 Загальна характеристика та умови використання різних видів
транспорту

Транспортне обслуговування підприємств забезпечує, як доставку вантажів
і працівників на виробничі об’єкти, так і виконання послуг виробничого
характеру дорожно-будівельною і спецтехнікою, що бере безпосередню
участь в різних технологічних операціях підприємств.

Різнотипність транспортних засобів і спецтехніки вимагає ретельного
підходу до їх вибору в конкретних виробничих і природно-кліматичних
умов. При цьому одним з найскладніших питань є правильний підбір техніки
для вантажоперевезень.

Транспорт промислових підприємств підрозділяється на кілька видів по
призначенню і місцеві дії, видам транспортних засобів, способу їхньої
дії.

За призначенням і місцем дії транспорт підрозділяється на зовнішній,
міжцеховий і внутріцеховий.

За видами транспортних засобів промисловий транспорт підрозділяється на:
а) залізничний, б) безрейковий, в) механічний.

За способом дії — на перериваний (автомобілі, електрокари, автотягачі,
бруківки крани, рольганги й ін.) і безупинний (конвеєри, транспортери
усіх видів).

Для ефективної роботи транспорту велике значення має правильний вибір
транспортних засобів. При виборі останніх необхідно враховувати
потужність вантажопотоків, відстані між їх початковими і кінцевими
крапками, характер матеріали-габарити, що транспортується,
фізико-механічні та інші властивості й особливості.

Характер транспортних засобів повинний цілком відповідати технічним і
організаційним особливостям виробництва, що обслуговується. От чому на
підприємствах масового виробництва найбільш прийнятним видом
внутріцехового транспорту звичайно є конвеєри, а на підприємствах
серійного виробництва — електрокари й інші види транспорту. Зі зміною
обсягу виробництва, автоматизацією і механізацією основних процесів, як
правило, міняються і транспортні засоби.

Вирішуючи питання про вибір транспортних засобів, необхідно враховувати
їхній вплив на продуктивність праці. Продуктивність праці на промислових
підприємствах багато в чому залежить не тільки від механізації і
автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт на ділянках залізничного,
автомобільного і водяного транспорту. Вона залежить також від
механізації й автоматизації доставки матеріалів і напівфабрикатів на
робочі місця, застосування піднімальних засобів на робочих місцях
основного виробництва для переміщення і підйому ваг.

2.2 Характеристика вантажопотоків і систем вантажоперевезень на
підприємствах галузі

Вантажопотік — це кількість вантажів, що переміщується між окремими
пунктами за прийняту одиницю часу. На промислових підприємствах
розробляються схеми вантажопотоків, які характеризують переміщення
вантажів на підприємстві та за його межами і є основою раціональної
організації транспортного господарства.

Схема вантажопотоків надзвичайно складна і її можна виділити в такі
групи:

а) переважна більшість вантажів направляється на базу
матеріально-технічного постачання відповідних підприємств і організацій,
а також в організації матеріально-технічного постачання загального
призначення (територіальні органи постачання);

б) другий вантажопотік — перевезення із центральних та територіальних
баз на склади підприємств;

в) третій вантажопотік — перевезення із складів підприємств і
організацій безпосередньо на робочі місця: в польові розвідувальні
партії, на бурові, на дільниці будівельних робіт;

г) четвертий вантажопотік — перевезення вантажів місцевого значення та
постачання: лісоматеріалів, будівельних матеріалів, глини, палива і
мастил з районних підприємств нафто-постачання тощо.

Перевезення вантажів першої групи здійснюється, переважно, транспортом
загального користування; перевезення вантажів другого, третього та
четвертого вантажопотоків найчастіше здійснюють транспортні підприємства
відомчого підпорядкування: управліннями технологічного транспорту та
спецтехніки, власним транспортом.

При доставці вантажів можуть використовуватись такі системи перевезень:
маятникова, променева, кільцева.

Маятникова система перевезень використовується при перевезеннях вантажів
між двома постійними пунктами: постачальник-споживач. Ними можуть бути:
два сусідні робочі місця, склад – робоче місце, підприємство виробник і
підприємство споживач і т.п.

Вона може бути односторонньою, коли транспорт рухається в одну сторону з
вантажем, а назад порожняком:

Потреби в транспорті при цій системі вираховуються за формулою:

, (2.2.1)

– плановий обсяг вантажів;

– час навантаження постачальника;

– час розвантаження споживача;

– час транспортування;

– коефіцієнт нерівномірності вантажопотоків;

– номінальна вантажопідйомність транспортного засобу;

– коефіцієнт використання вантажопідйомності;

– тривалість зміни.

Двохсторонньою, коли транспорт рухається туди і назад з вантажем:

При чому кількість транспортних засобів:

, (2.2.2)

Змішаною, коли транспорт рухається між пунктами без певної
закономірності – з вантажем і без вантажу в ту чи іншу сторону:

При цій системі транспортні засоби використовуються по різному:
найповніше використовується транспорт при двохсторонній системі,
найгірше – при односторонній системі.

Променева система перевезень використовується в тих випадках, коли
підприємство споживач одержує матеріальні ресурси з різних баз
(складів), від кількох постачальників, або коли один постачальник
(склад, база) забезпечує ресурсами кількох споживачів (цехів). Така
система дуже характерна для доставки вантажів із складів підприємства до
певних об’єктів.

В залежності від характеру руху транспортних засобів (з вантажем чи без
вантажу) слід розрізняти променеву односторонню, променеву двохсторонню
та променеву змішану системи.

В залежності від напрямку руху вантажів слід розрізняти променеву
відцентрову систему, коли вантажі рухаються від одного постачальника до
кількох споживачів, та променеву доцентрову, коли вантажі рухаються від
кількох постачальників до одного споживача.

Променева відцентрова система перевезень

Променева доцентрова система перевезень

Розрахунок потреби в транспорті в променевій односторонній системі:

, (2.2.3)

де m – кількість постачальників чи споживачів.

Розрахунок потреби в транспорті в променевій двосторонній системі:

, (2.2.4)

В тих випадках, коли обслуговується кілька постійних пунктів, що
зв’язані послідовною доставкою від одного до іншого та обов`язковим
поверненням транспорту в вихідний пункт (склад) використовується
кільцева система перевезень.

В залежності від напрямку руху вантажів розрізняють: кільцеву систему із
згасаючим вантажопотоком та кільцеву систему із наростаючим
вантажопотоком.

При кільцевій системі із згасаючим вантажопотоком доставка вантажів
поступово зменшується, а на останньому перегоні транспорт рухається
порожняком.

Кільцева система із згасаючим вантажопотоком:

Потреба в транспорті для даної системи обчислюється:

, (2.2.5)

де n – кількість споживачів.

При кільцевій системі з наростаючим вантажопотоком вантажі доставляються
на центральний склад; перший перегон транспорт рухається порожняком, а
дальше йде поступове наростання вантажу аж до моменту розвантаження на
центральному складі.

Кільцева система із наростаючим вантажопотоком

Потреба в транспорті для даної системи обчислюється:

, (2.2.6)

Всі розглянуті системи можна об’єднати в одну групу – групу маршрутних
перевезень, оскільки рух транспорту відбувається за заздалегідь
встановленим твердим розкладом.

При виборі оптимальної системи перевезень за основний критерій можна
прийняти коефіцієнт використання пробігу, що визначається за формулою:

Квп=Lв/(Lв+Lбв), де
(2.2.7)

Lв – шлях пройдений транспортним засобом з вантажем, км.

Lбв – шлях пройдений транспортним засобом без вантажу, км.

Найбільше значення цей показник має при маятниковій або променевій
двохсторонній системах (Квп=1), дещо знижується при кільцевій системі, а
найнижче значення приймає при маятниковій і променевій односторонній
системах (Квп = 0,5).

Крім маршрутних перевезень, на практиці можуть зустрічатись і разові
перевезення, коли вони виконуються за окремими заявками і бувають
випадковими як по напрямках, так і по кількості перевезених вантажів.
Треба зазначити, що разові перевезення є до певної міри неминучими,
зокрема в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва.

На підприємстві виділяють два основні вантажопотоки – “склад
підприємства – робоче місце” (використовується променева відцентрова
двохстороння система вантажоперевезень), “склад підприємства
постачальник” (використовується променева доцентрова одностороння
система вантажоперевезень).

В даному випадку транспортний цех обслуговує конкретне підприємство. При
такій організаційній формі вся відповідальність за технічний стан
транспортних засобів лежить на підприємстві. Рівень використання
транспортних засобів набагато нижчий ніж в попередньому випадку (це
зумовлене наявністю спеціальних транспортних засобів, які призначенні
для сезонного використання). Розрахунок здійснюється як включення послуг
в собівартість виконуваних робіт.

2.3 Методика оцінки рівня планування та ефективності управління
транспортним обслуговуванням

При оцінках рівня організації та ефективності управління транспортним
обслуговуванням всі показники розбивають на дві групи: загальні та
спеціальні.

До загальних показників відносять показники ритмічності, безперервності,
надійності, пропорційності, паралельності виробничих процесів. Для
характеристики рівня організації праці також можна використати такі
загальні показники, як коефіцієнт використання робітників за
кваліфікацією, коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт
трудової дисципліни.

1. Коефіцієнт паралельності:

, (2.3.1)

– тривалість виробничого циклу при паралельному виконанні робіт (при
паралельній формі руху);

– фактична тривалість виробничого циклу за даних умов.

2. Коефіцієнт ритмічності:

, (2.3.2)

– щоденне відхилення недоданої продукції в прийнятих одиницях;

t – тривалість аналізованого періоду;

– плановий випуск продукції.

В окремих випадках коефіцієнт ритмічності визначають так:

, (2.3.3)

– фактичний випуск продукції за відповідні періоди, але не вищий
планового показника.

3. Коефіцієнт безперервності:

, (2.3.4)

– тривалість технологічної основної частини виробничого циклу.

4. Коефіцієнт прямоточності:

, (2.3.5)

– тривалість транспортних операцій.

5. Рівень пропорційності можна оцінити за допомогою показника
середньоквадратичного відхилення:

, (2.3.6)

– пропускна здатність відповідного етапу, процесу, цеху чи операції;

– обсяг виробництва за планом;

m – кількість етапів робіт, операцій, процесів.

6. Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією характеризує
відповідність рівня кваліфікацій виконуваних робіт і визначається за
формулою:

, (2.3.7)

– середній кваліфікаційний розряд робітників;

– середній розряд виконуваних робіт.

7. Коефіцієнт використання робочого часу характеризує рівень
використання максимально можливого робочого часу і визначається за
формулою:

, (2.3.8)

– ефективний, фактично відпрацьований час одним робітником або групою
робітників за даний період часу;

– максимально можливий фонд робочого часу за даний період часу,
людино-днів чи людино-годин.

Цей показник можна визначати за формулою:

, (2.3.9)

– втрати робочого часу в процесі виконання роботи.

8. Коефіцієнт трудової дисципліни характеризує втрати часу, що мають
місце при порушенні трудової дисципліни і визначається за формулою:

, (2.3.10)

– внутрішньозмінні втрати часу;

– цілоденні втрати робочого часу;

– тривалість зміни, год;

– плановий фонд робочого часу одного робітника в даному періоді, год;

– кількість робітників, що допустили порушення трудової дисципліни;

– загальна кількість робітників.

До спеціальних показників, що характеризують рівень організації
транспортного обслуговування відносять:

1. Коефіцієнт технічної готовності рухомого складу автотранспорту, який
характеризує частку технічно справних автомобілів у загальному парку
автомобілів, що знаходяться на підприємстві:

, (2.3.11)

– кількість автомобіле-днів в автогосподарстві;

– кількість автомобіле-днів в ремонті;

– кількість автомобіле-днів в технічному обслуговуванні.

2. Коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію характеризує ступінь
ефективного використання рухомого складу і визначається за формулою:

, (2.3.12)

– кількість втрачених автомобіле-днів через організаційно-технічні
простої.

3. Коефіцієнт використання вантажопідйомності характеризує кількість
вантажу, що припадає в середньому на одиницю вантажопідйомності
транспортного засобу. Розрізняють статичний та динамічний коефіцієнти
вантажопідйомності.

Статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності визначається за
кількістю перевезених вантажів, а динамічний — за кількістю виконаної
роботи.

, (2.3.13)

, (2.3.14)

– фактично перевезена кількість вантажів, т,

– номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

– фактично виконана робота з вантажоперевезень, т-км;

– номінальний обсяг роботи з вантажоперевезень, т-км.

4. Коефіцієнт нерівномірності перевезень характеризує повноту
використання транспортних засобів і визначається за формулою:

, (2.3.15)

– максимально можливий вантажопотік за даний період часу;

– середній вантажопотік за той же період часу.

5. Коефіцієнт використання пробігу характеризує ефективність
використання рухового складу при перевезенні вантажів і визначається за
формулою (2.2.7).

6. Коефіцієнт централізації транспортного обслуговування

характеризує рівень використання централізованих транспортних засобів
для транспортного обслуговування виробництва:

, (2.3.16)

– обсяг транспортного обслуговування, виконаного в централізованій
формі, у прийнятих одиницях вимірювання (т, т-км, грн.);

– загальний обсяг транспортного обслуговування в прийнятих одиницях
вимірювання.

Даний показник можна визначати в цілому або за окремими видами
транспортного обслуговування.

Для оцінки ефективності використання транспортних засобів можна
використати і загальноприйняті показники:

продуктивність праці;

собівартість перевезень та величину транспортних витрат, що
приходиться на одиницю виконуваних робіт.

Аналіз названих показників дає можливість виявити резерви та накреслити
напрямки можливого підвищення рівня організації та ефективності
транспортного обслуговування виробництва.

2.4 Характеристика факторів, що впливають на ефективність

транспортного обслуговування

Наявність залежності між досліджуваною функцією та виробничими
факторами, які описуються певними економічними показниками,
встановлюються в результаті логічного аналізу, який дозволяє виявити
внутрішню сутність явища та причин, що його породжують.

На ефективність транспортного обслуговування підприємства впливає ряд
факторів, які можна класифікувати за певними ознаками: природні,
матеріально-технічні, технологічні, організаційні, соціально-економічні.

До природних факторів відносять: кліматично-географічні умови
(середньорічна температура, вологість повітря); метеорологічні умови
(кількість опадів, швидкість вітру).

Матеріально-технічні фактори класифікуються наступним чином: стан
основних засобів (питома вага активної частини основних засобів,
коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт зношення,
коефіцієнт придатності); технічна характеристика транспортних засобів
(конструктивні особливості машин і обладнання, рівень пристосованості
обладнання до виконання робіт); рівень використання транспортних засобів
(коефіцієнти екстенсивного та інтенсивного використання обладнання).

Технологічні фактори: режим плановості роботи транспортних засобів
(змінність роботи обладнання, коефіцієнт завантаження, коефіцієнт
вантажопідйомності, коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію,
коефіцієнт використання пробігу ); рівень прогресивності транспортних
засобів (вікова характеристика обладнання); параметри, що характеризують
технологічну дисципліну (кількість аварій через порушення правил
технічної експлуатації обладнання).

Організаційні фактори: режим роботи транспортного господарства
(коефіцієнти змінності, безперервності, ритмічності роботи); форма
організації транспортного обслуговування; рівень автоматизації та
механізації (кількість автоматизованих робочих місць).

Соціально-економічні фактори: рівень соціальної захищеності транспортних
працівників (доля соціальних виплат та матеріальної допомоги працівникам
у структурі фонду оплати праці транспортного персоналу); рівень
економічного стимулювання транспортних працівників (доля преміальних
виплат у структурі фонду оплати праці).

Для проведення кореляційно-регресійного аналізу оберемо узагальнюючий
показник обсяг транспортних перевезень. На даний показник впливають
фактори: продуктивність праці, коефіцієнт вантажопідйомності, затрати на
1 грн. продукції, коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією,
коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію, коефіцієнт використання
пробігу.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності характеризує кількість
вантажу, що припадає в середньому на одиницю вантажопідйомності
транспортного засобу.

Коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію характеризує ступінь
ефективного використання рухомого складу.

Коефіцієнт використання пробігу характеризує ефективність використання
рухомого складу при перевезенні вантажів.

Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією характеризує
відповідність рівня кваліфікації робітників кваліфікації виконуваних
робіт.

2.5 Методика аналізу ефективності використання транспортних засобів

Суть поняття „методика” полягає в тому, що проведенню аналізу передує
визначення його основних етапів, видів, методів і прийомів. Методика
виконання роботи містить наступний перелік основних етапів:

визначення мети та завдань аналізу;

встановлення системи показників, їх економічної сутності та
взаємозв’язків;

визначення періоду досліджень;

вибір видів економічного аналізу в залежності від його мети та завдань;

збір статистичних даних та їх первинна обробка;

вибір способів та прийомів економічного аналізу;

безпосередній аналіз системи показників;

узагальнення одержаних результатів та виявлення резервів;

розробка заходів щодо реалізації даних резервів;

розрахунок ефективності запропонованих заходів та їх впливу на

загальні результати діяльності.

Методом економічного аналізу є спосіб підходу до вивчення
виробничо-господарської діяльності підприємства. Аналіз базується на
використанні методів деталізації явищ і процесів, порівняння,
взаємопов’язаного вивчення і визначення причинних звичок, математичного
моделювання.

В процесі аналізу широко застосовують ряди динаміки, групування, середні
величини, показники варіації, графічні методи.

Одним з найважливіших методів аналізу є використання рядів динаміки. За
допомогою цього методу можна уникнути випадкових висновків. Для
характеристики та аналізу динаміки процесу чи явища використовують
показники абсолютного приросту (y, темпів росту t, темпів приросту (t,
середньорічні темпи росту показника Tсер.

Абсолютний приріст визначається за формулами:

(ул = уt – yt-1 (2.5.1)

(yб = yt – y0
(2.5.2)

Темпи росту:

(2.5.3)

(2.5.4)

Темпи приросту:

Тпрл =( Трл – 1)100 (2.5.5)

Тпрб = (Трб – 1)100 (2.5.6)

Середньорічний темп приросту:

(2.5.7)

Для визначення тенденції зміни показника за тривалий період при
коливанні даних використовується вирівнювання на основі методу найменших
квадратів.

При цьому на основі типу закономірності використовується рівняння прямої
або параболи. Якщо в основі закономірності зміни лежить безперервний
постійний приріст або спад абсолютного рівняння – застосовується
рівняння прямої:

(2.5.8)

– розмір початкового рівня;

– розмір середнього абсолютного рівня значення.

Параметри прямої визначаються вирішенням системи двох рівнянь:

, (2.5.9)

Якщо в основі закономірності зміни показників лежить прискорення, а не
швидкість, і прискорення є постійною величиною, то вирівнювання
проводиться по параболі. Рівняння параболи:

, (2.5.10)

У цьому випадку параметри кривої зміни показники визначаються рівняннями
системи трьох рівнянь:

, (2.5.11)

Даний метод дає можливість оцінити в кількісному вираженні зміни
досліджуваного показника.

Деталізація показників господарської діяльності – це метод вивчення
предметів і явищ, за допомогою якого ціле розділяють на складові
частини. Така деталізація забезпечує глибину і конкретність пізнання
явищ, господарського процесу, дає можливість виявити причини, що
зумовлюють кінцевий результат.

Метод порівняння. Порівняння є одним з основним методів економічного
аналізу, оскільки дає великі можливості для всестороннього дослідження
господарської діяльності, їх характеристики, виявлення резервів і
факторів покращення техніко-економічних показників.

В залежності від мети дослідження фактичні результати порівнюють з
планом, з показниками попередніх періодів тощо.

Порівняння фактичних результатів роботи з плановими показниками дає
можливість визначити ступінь виконання плану, виявляти недоліки в роботі
підприємства в плановому періоді, порушення планової дисципліни і
планових пропорцій.

Порівняння фактичних результатів з даними за попередній період роботи,
особливо за ряд років, дає можливість виявити тенденцію зміни, зрушення,
охарактеризувати досягнення підприємства, визначити середні показники,
темпи зміни.

Метод групування. Першочергове значення в економічному аналізі має метод
групування, суть якого полягає в розчленуванні складних і багатообразних
явищ на типові, однорідні групи за суттєвими ознаками.

Явища володіють як суттєвими, так і несуттєвими ознаками. Встановлення
суттєвих ознак і групування за ними явищ, які розглядаються, сприяє
виявленню закономірностей, визначенню причин і зв’язків, тенденцій
зміни.

Графічний метод. Застосування цього методу в економічному аналізі
обумовлене тим, що часові ряди і ряди розподілу зручніше розглядати і
аналізувати при їх графічному зображенні. В аналізі застосовують
графіки, діаграми часових рядів, діаграми порівняння, криві розподілу
кореляційного поля тощо. Особливо широко використовуються діаграми для
порівняння планових показників зі звітними, для характеристики зміни
показників у часі, для показників структури того чи іншого явища.

Кореляційно-регресійний аналіз. Мета кореляційного аналізу – кількісне
визначення випадкової складової (виявлення зв’язку між випадковими
змінними та оцінка його тісноти). Задача регресійного аналізу включає
встановлення форми зв’язку і кількісне визначення регулярної складової
за допомогою рівняння регресії y=f(x), яке дістають шляхом застосування
методу найменших квадратів. Якщо зв’язок між двома змінними лінійний, то
рівняння регресії має вигляд:

,
(2.5.12)

Коефіцієнт лінійної регресії b – це значення абсолютної зміни
економічного показника (залежної змінної) y результаті зміни фактору
виробництва (незалежної змінної) на одну одиницю.

(2.5.13)

(2.5.14)

. З наведених вище припущень випливає, що параметр а – це вибіркова
характеристика сукупності. Довірчі межі для а:

(2.5.15)

Довірчі межі для b:

(2.5.16)

на рівні значимості (наприклад 0,05), якщо число ступенів свободи n,
шукаємо за таблицею t – розподілу Стьюдента.

Тісноту зв’язку між змінними залежного у і незалежного х характеризує
коефіцієнт:

(2.5.17)

невід’ємна, то із зростанням х значення у спадають.

Квадрат коефіцієнта кореляції R. (коефіцієнт детермінації) характеризує
міру варіації значень у, яка зумовлюється змінами значень х. Якщо
вибірки малі (n4. Заходи щодо підвищення ефективності транспортного обслуговування виробництва на Коломийському УЕГГ Захід 1. Переобладнання автомобілів для роботи на зрідженому газі. Більшість автомобілів на підприємстві використовують як паливо бензин або солярку. Пропонуємо переобладнати автомобілі для роботи на зрідженому газі. Покажемо як скорочення часу на заправку автомобілів вплине на коефіцієнт використання робочого часу транспортного господарства підприємства. Крім того, за рахунок зміни палива зменшаться витрати на заправку машин, що дозволить зменшити витрати на 1 грн товарної продукції. Переобладнання буде проведено на 7-ми автомобілях. В таблицях 4.1 та 4.2 подані вихідні дані та розрахунки економії робочого часу та коефіцієнта використання робочого часу. Розрахунок коефіцієнта робочого часу проводиться за формулою 2.16. Таблиця 4.1 - Вихідні дані дня розрахунку. Кількість заправок бензином 125л Кількість заправок газом 98л Час на заправку бензином (з урахуванням часу на поїздку до заправки і назад), год 0,63год Час на заправку газом (з урахуванням часу на поїздку до заправки і назад), год 0,67год Таблиця 4.2- Розрахунок економії робочого часу . Затрати часу на заправку бензином (з урахуванням часу на поїздку до заправки і назад),, л-год 78,75 Затрати часу на заправку газом (з урахуванням часу на поїздку до заправки ї назад), л-год 65,66 Економія часу, л-год. 13,09 Показник Впровадження заходів до після Тр – ефективний фактично відпрацьований час 8-ма робітниками за даний період часу, л-год 3360 3373 Ткр – максимально можливий фонд робочого часу 8-ми працівників, за даний період, л-год 4984 4984 Коефіцієнт використання робочого часу 67,42% 67,67% Таблиця 4.3- Розрахунок коефіцієнта використання робочого часу. Як бачимо впровадження даного заходу призвело до зростання коефіцієнта використання робочого часу на 0,25%. При переобладнанні автомобіля ЗІЛ-431410 для роботи на зрідженому газі встановлюється 8 балонів. Вартість 1-го балону 150 грн, вартість установки балону- 100 грн. В загальному на 7 автомобілів необхідно встановити 56 балонів. Загальні виграти на закупівлю і встановлення газових балонів на автомобілі складуть 56*(150+100)=14000 грн. За 2002 рік 7-ма автомобілями пройдено 39142,5 км з середнім розходом пального 35 л на 100 км. Загальні витрати палива склали 13700 л по ціні 1,65 грн/л. Витрати на паливо склали 1,65*13700=22605 грн. Вартість однієї заправки 8-ми балонів зрідженим газом становить 50грн Одна заправка розрахована на 400 хм. Необхідна кількість заправок на рік становитиме 39142.,5км/400км=98. Загальні витрати на зріджений газ : 50*98=4900 грн Витрати на пальне до впровадження заходу 22605 грн. При впровадженні заходу сумарні витрати складуть 14000+4900=18900грн. При незмінній величині пройденого шляху очікується отримати економічний ефект в розмірі 22605-18900=3705 грн. Впровадження даного заходу призведе до зміни собівартості продукції: АСо/о=(Спз/Сда)*100-100, (4.1) де Спз, Сдз - собівартість продукції після і до впровадження заходудз=3124,12 тис. грн Спз=3124,12 тис.грн - 3,705 тис.грн=3120,415 тис.грн ?С=(3120,415/3124,12)*І00-І00=-0,І2% Отже, впровадження заходу призведе до зменшення собівартості продукції на 0,12%. Захід 2. Підвищення кваліфікації ремонтників транспортного господарства. Оскільки в транспортному господарстві Коломийське УЕГГ за аналізований період спостерігається невідповідність між середнім кваліфікаційним рівнем робітників та середнім розрядом виконуваних робіт ( розряд робітників є нижчим, ніж розряд виконуваних робіт). Коефіцієнт відповідності середнього тарифного розряду7 робітників та розряду виконуваних робіт становить 0,903. Отже, доцільно запропонувати захід по підвищенню кваліфікації ремонтників транспортного господарства. Підвищення кваліфікації робітників дозволить збільшити норми виробітки, продуктивності праці, одержати економію на заробітній платі та знизити собівартість робіт. Для визначення числа робітників, які повинні підвищити кваліфікацію, необхідно переглянути норми виконання робіт в транспортному господарстві. Результати аналізу подані в таблиці 4.4. Таблиця 4.4 - Виконання норм ремонтниками у транспортному господарстві. Назва показника Значення показника 1. ССЧ робітників цеху, осіб 56 2. ССЧ робітників, розряд яких нижчий від розряду виконуваних робіт, осіб 9 3. ССЧ робітників, які не виконують норму виробітку, осіб 9 4. Середній відсоток виконання норм виробітку даною групою робітників, % 90,3 Розрахуємо підвищення рівня виконання норм виробітку для робітників, які раніше їх не виконували: (4.2) Рвн=Нпз-Ндз/Ндз*100 Нпз, Ндз - відповідно середній % виконання норм виробітку даною групою робітників до і після впровадження заходу, %. Тоді, за формулою (4.2) Рвн=100-90,3/90,3*100=10,74 Відносна економія чисельності робітників: ?Ч=Чп*Рвн/100 (4.3) де Чп - чисельність робітників, які підвищили рівень виконання норми виробітку за рахунок підвищення кваліфікації, осіб. Тоді за формулою (4.3) ?Ч=9*10,74/100=0,97=1 особа Визначимо річний економічний ефект: (4.4) де Зср- середньорічна зарплата робітника, грн; Нс-нарахування на соціальні потреби, %. Отже, згідно формули (4.4) Е=1(2580+39,2*2580/100)=3591,36 грн. Покажемо вплив даного заходу на зміну собівартості продукції. Сдз=3124,12 тис.грн Спз=3124,12-3,59136=3120,529 тис.грн ?С=(3120,529/3124,12)*100-100=-0,11% Таким чином, впровадження даного заходу призведе до зменшення собівартості на 0,11%. Вплив запропонованих заходів на техніко-економічні показники показано в таблиці 4.5. Таблиця 4.5- Вплив заходів на ТЕП Показники Фактичне значення 2002 Заходи Проектоване значення 1 2 Обсяг товарної продукції, тис.грн. 1882 0 0 1882 Собівартість продукції,тис.грн 3124,12 -0,12% -0,11% 3116,82 Витрати на 1 грн товарної продукції, грн 1,66 -0,12% -0,11% 1,65 Економічний ефект, тис.грн 3,705 3,591 Висновки В загальному по підприємству можна сказати, що воно є збитковим, неефективно використовує наявні трудові, матеріальні ресурси. Собівартість продукції надзвичайно висока, в зв’язку з чим підприємство зазнає значних збитків. Щодо продуктивності праці то вона є низькою, а її коливання зумовленні зменшення обсягів виробництва продукції, скороченням персоналу. Підвищення продуктивності праці на нашому підприємстві не є вмотивоване величиною заробітної плати, величина якої є надзвичайно низькою. Підприємство неефективно використовує фонд робочого часу, кваліфікація робітників не відповідає кваліфікації виконуваних робіт, підприємство покидає висококваліфікований персонал. Матеріально-технічна база підприємства застаріла, основні фонди практично не оновлюються. Обладнання на підприємстві є морально застарілим і зношеним, енергомістким, а тому очікувати, що на ньому можна буде виготовити конкурентноздатну продукцію не варто. Тільки через те, що підприємство входить до військово-промислового комплексу до нього не була застосована процедура банкрутства, оскільки підприємство вже на протязі 8 років є збитковим і з кожним роком збитки значно зростають. Щодо транспортного господарства то тут слід відмітити невисокий рівень використання робочого часу, невисоку величину показника трудової дисципліни. Негативними показниками є невисокий рівень використання вантажопідйомності транспортних засобів та коефіцієнту використання транспортних засобів. Тому на підприємстві рекомендується переглянути і вдосконалити систему вантажоперевезень, максимізувати коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортних засобів. Також доцільно провести ряд заходів щодо покращення трудової дисципліни на підприємстві в цілому і в транспортному відділі зокрема. Рекомендується також привести розряд робітників відповідно до розряду виконуваних ними робіт. Зміна кон'юнктури ринку, неконкурентна здатна продукція, відсутність ринків збуту впливають на обсяги виробництва, що коливаються. Збитковість виробництва пояснюється перевищенням витрат на 1 грн. товарної продукції. Надзвичайно різкий рівень фондовіддачі вказує на неефективне використання наявних основних фондів і тією величиною, яка характеризує ефективність виробництва на підприємстві. Негативним явищем є низький рівень заробітної плати, що спричинює скорочення чисельності працюючих з кожним роком. Ріст заробітної плати є незначним, тому він не є впливовим фактором на підвищення продуктивності праці. Позитивним моментом є те, що підприємство Коломийське УЕГГ на даний час забезпечене всіма необхідними ресурсами (як матеріальними так і трудовими) для виробництва продукції. На жаль підприємство працює тільки на внутрішньому ринку і немає партнерів за кордоном. Проблемою залишається, як було сказано, все наявне технічне обладнання, що куплене за часів СРСР і в переважній більшості є морально застарілим і зношеним. Це теж негативно впливає га собівартість продукції і підвищує збитки підприємства. Підприємство Коломийське УЕГГ на даний момент немає додаткових коштів для закупівлі нового обладнання. Отже, Коломийське УЕГГ є збитковим - воно нерентабельне і неприбуткове. На даному етапі існує незадовільний стан роботи. За рахунок певного відношення до ВПК до розглядуваного підприємства не була застосована процедура банкрутства. Література Економіка підприємства : Підручник/За заг. ред. С.Ф.Покропивного.-Вид. 2-ге, перероб. та доп.- К.: КНЕУ,2000р. Лесюк О.І. Організація виробництва: Навчальний посібник для студентів спеціальності „Економіка підприємства".- Івано-Франківськ.Місто НВ,2002р. Лесюк О. І., Федишин М. Ф. "Організація і управління виробництвом: нафто-газовий комплекс", Івано-Франківськ, 1999 р. О.О. Орлов Планування діяльності промислового підприємства : підручник -К.: Скарби, 2002р. Тимош І.М. Економіка праці: Навч.посіб.- Т.: Астон, 2001р. Таблиця 4- Показники для аналізу Роки Квартал У Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 1998 1 2 3 4 57024 57792 61120 58387 891 903 955 912 0,352 0,322 0,345 0,399 1,380 1,250 1,300 1,260 0,501 0,503 0,502 0,500 0,043 0,036 0,054 0,056 0,539 0,670 0,579 0,609 1999 1 2 3 4 40960 47616 54200 54464 640 744 800 851 0,310 0,380 0,365 0,350 1,480 1,540 1,430 1,610 0,500 0,501 0,502 0,504 0,060 0,054 0,050 0,052 0,463 0,657 0,567 0,597 2000 1 2 3 4 35200 40000 41280 39552 550 625 645 618 0,342 0,356 0,340 0,344 1,780 1,840 1,650 1,560 0,501 0,500 0,501 0,503 0,058 0,059 0,058 0,059 0,584 0,504 0,541 0,588 2001 1 2 3 4 27434 25056 25520 27666 473 432 440 477 0,311 0,315 0,310 0,316 1,330 1,400 1,420 1,390 0,505 0,504 0,503 0,500 0,061 0,067 0,063 0,065 0,505 0,511 0,528 0,587 2002 1 2 3 4 25816 25648 24640 26600 461 458 440 435 0,301 0,305 0,306 0,301 1,510 1,660 1,600 1,620 0,500 0,501 0,504 0,503 0,058 0,058 0,059 0,059 0,540 0,541 0,545 0,541 Додаток А Основні засоби ВАТ ”Коломиягаз” №п/п Склад основних засобів Балансова вартість, грн.. Коефіцієнт придатності % 1 Будівлі, споруди та передавальні пристрої З них будівлі Споруди Передавальні пристрої 4658927 1145717 301553 3211657 74,39 69,81 97,85 2 Транспортні засоби, прилади та інструменти З них транспортні засоби Прилади та інструменти Інформаційні системи, включаючи ЕОМ, та інші машини для автоматичного обчислення інформації 471881 451725 3559 13128 60,76 64,34 97,32 3 Інші основні засоби 247496 78,51 Всього 5423304 Додаток Б Наявність та рух ОЗ на ВАТ ”Коломиягаз” № Назва показника Залишок на поч. року Введено в дію Вибуло Залишок на кін. року Коеф. оновлення Коеф. вибуття грн. % грн % Грн.. % грн % % % 1 Будівлі, споруди та передавальні пристрої 4658997 85,9 1080094 91,1 5739094 87,7 18,8 2 Машини та обладнання 247709 4,5 35985 3 38411 53,6 245283 3,7 14,7 15,6 3 Транспортні засоби 451725 8,3 60830 5,1 33297 66,4 479258 7,3 12,7 6,9 4 Інструменти, прилади та інвентар 20156 0,4 8537 0,8 28693 0,4 29,7 5 Інші ОЗ 44787 5,4 44787 0,9 6 Разом 5423304 100 1185446 100 71708 100 6537042 100 18,1 13,2 Додаток В Показники технічного рівня ВАТ ”Коломиягаз” № Показники Роки Темп росту, % 2002 2003 1 Середньорічна вартість ОЗ, грн. 5432040 5980173 110,1 2 Сума нарахування зносу, грн. 1314650 1386687 105,5 3 Коефіцієнт придатності ОЗ, % 75,9 67,5 88,9 4 Вартість введених ОЗ, грн.. 601987 1185446 196,9 5 Коефіцієнт оновлення, % 11,1 18,1 163,1 6 Вартість вибулих ОЗ, грн. 60378 717808 118,8 7 Коефіцієнт вибуття, % 12,3 13,2 107,3 Додаток Г Розрахунок динаміки основних ТЕП. № Показники Роки Приріст Темпи росту, % Темпи приросту, % 2001 2001 2002 2001 2002 2002 2003 2002 2003 л б л б л б 1 Кількість газифік-х квартир: - природнім газом 11256 11987 13278 731 1291 2022 106,5 110,8 117,9 6,5 10,8 17,9 - скрапленим газом 15685 13299 12958 -2386 -341 -2727 84,8 97,4 82,6 -15,2 -2,6 -17,4 2 Протяжність вуличної газової мережі, км 456,2 468,9 497,2 12,7 28,3 41 102,8 106 108,9 2,8 6 8,9 3 Відпущено природного газу споживачам, тис.м3 45684 50358 51264 4674 906 5580 110,2 101,8 112,2 10,2 1,8 12,2 4 Відпущено скрапленого газу споживачам, т 856 528 362 -328 -166 -494 61,7 68,6 42,3 -31,4 -31,4 -57,7 5 Чисельність основних робітників, чол. 286 289 301 3 12 15 101,1 104,2 105,2 1,1 4,2 5,2 6 Обсяг реалізації продукції, робіт, послуг, грн. 1032658 1235781 1345612 203123 109831 312954 119,7 108,9 130,3 19,7 8,9 30,3 7 Собівартість природного газу, грн./тис.м3 11,2 15,2 19,5 4 4,3 8,3 135,7 128,3 174,1 35,7 28,3 74,1 8 Собівартість зрідженого газу, грн./т 512,5 620,5 762,4 108 141,9 249,9 121,1 122,9 148,8 21,1 22,9 48,8 9 Рентабельність, % 1,05 1,3 1,5 0,25 0,2 0,45 123,8 115,4 142,9 23,8 15,4 42,9 10 Продуктивність праці, тис.грн./чол 1,064 0,680 1,124 -0,013 0,006 -0,007 53,57 140 75 -46,43 40 -25 Додаток Д Графічна інтерпретація динаміки основних ТЕП ВАТ ”Коломиягаз” Додаток А Таблиця1 Вихідні дані Роки квартал Y Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 1998 1 2 3 4 57024 57792 61120 58387 891 903 955 912 0,352 0,322 0,345 0,399 1,380 1,250 1,300 1,260 0,501 0,503 0,502 0,500 0,043 0,036 0,054 0,056 0,539 0,670 0,579 0,609 1999 1 2 3 4 40960 47616 54200 54464 640 744 800 851 0,310 0,380 0,365 0,350 1,480 1,540 1,430 1,610 0,500 0,501 0,502 0,504 0,060 0,054 0,050 0,052 0,463 0,657 0,567 0,597 2000 1 2 3 4 35200 40000 41280 39552 550 625 645 618 0,342 0,356 0,340 0,344 1,780 1,840 1,650 1,560 0,501 0,500 0,501 0,503 0,058 0,059 0,058 0,059 0,584 0,504 0,541 0,588 2001 1 2 3 4 27434 25056 25520 27666 473 432 440 477 0,311 0,315 0,310 0,316 1,330 1,400 1,420 1,390 0,505 0,504 0,503 0,500 0,061 0,067 0,063 0,065 0,505 0,511 0,528 0,587 2002 1 2 3 4 25816 25648 24640 26600 461 458 440 435 0,301 0,305 0,306 0,301 1,510 1,660 1,600 1,620 0,500 0,501 0,504 0,503 0,058 0,058 0,059 0,059 0,540 0,541 0,545 0,541 Мах Міn 61120,00 24640,00 955,00 432,00 0,40 0,30 1,84 1,25 0,51 0,50 0,07 0,04 0,67 0,46 Середнє значення 39798,75 637,50 0,33 1,50 0,50 0,06 0,56 Відхилення (стандартне) 13475,18234 189,1722968 0,028092В91 0,16560813 0,001618967 0,007138736 0,050726429 Розмах варіації 36480,00 523,00 0,10 0,59 0,01 0,03 0,21 Загальна дисперсія 181580539 35786,15789 0,000789211 0,027426053 2.62105Е-06 5.09616Е-05 0,002573171 Сума дисперсій 181616325,2 Дисперсия воспроизводимостн 11351020,33 Таблиця 2- Коефіцієнти парної кореляції між показником У та факторами Х1 - Хб Y Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 У 1 X1 0,99608471 1 X2 0,748153887 0,727309369 1 X3 -0,350434175 -0,388439347 -0,066123042 1 X4 -0,17549393 -0,168757265 -0,305503381 -0,178439402 1 X5 -0,747188026 -0,754907594 -0,3404492 0,281583617 -0,0000455 1 X6 0,50928083 0,521654043 0,485825283 -0,236732522 0,000474248 -0,55843447 1 Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Коефіцієнт кореляції У до 0,99608471 0,748153887 -0,350434175 -0,17549393 -0,747188026 0,50928083 Розрахункові значення t-критерію 50,38947299 5,042529859 -1,67329748 -0,797204927 -5,027779923 2,64649323 Критичні значення t-критерію 2,100923666 2,100923666 2,100923666 2,100923666 2,100923666 2,100923666 Півщирина довірчого інтервалу 0,0036715 0,206828407 0,412089798 0,455312448 0,207506908 0,34793519 від до 2,104595121 2,307752073 2,513013464 2,556236114 2,308430574 2,448858856 2,097252211 1,894095259 1,688833868 1,645611219 1,893416758 1,752988476 Таблиця З- Коефіцієнти надійності Y Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 У 1 X1 569,9914759 1 X2 7,599605046 6,905479409 1 X3 1,786589853 2,045840465 0,297009838 1 X4 0,809772176 0,776828751 1,506894617 0,824249893 1 X5 7,564977093 7,849187138 1,722140994 1,367726329 0,000203658 1 X6 3,075170837 3,205084936 2,843915237 1,121554505 0,002120904 3,629138195 1 Таблиця 5-Дисперсионньш анализ ОТ 85 М5 Р Значимость Р Регрессия 6 3431839754,65 571973292,44 408,7660083 0,000000000000049 Остаток 13 18190487,1 1399268,239 Итого 19 3450030242 Таблиця 6-Коефіцієнти рівняння регресії Козффициентьі Стандартная ошибка і-статистика Р-Значение Нижние 95% Верхние 95% Нижние 95,0% Верхние 95,0% У-пересечение -52292,29872 93497,73069 -0,559289496 0,585471212 -254281,8266 149697,2292 -254281,8266 149697,2292 Переменная X 1 68,71213565 3,994001215 17,20383444 2,51683Е-10 60,08362227 77,34064902 60,08362227 77,34064902 Перегиенная X 2 27389,64331 19368,02453 1,414168144 0,180812963 -14452,42176 69231,70838 -14452,42176 69231,70838 Переменная X 3 2431,276453 2031,292973 1,196910778 0,252712872 -1957,064372 6819,617279 -1957,064372 6819,617279 Переменная X 4 83909,82473 182467,7646 0,459861088 0,653212332 -310287,7386 478107,3881 -310287,7386 478107,3881 Переменная X 5 -44188,632 76183,19472 -0,580031228 0,571810274 -208772,3863 120395,1223 -208772,3863 120395,1223 Переменная X 6 -7348,408079 7316,551252 -1,004354077 0,333537078 -23154,85303 8458,036871 -23154,85303 8458,036871 У=А0+А1*Х1*+А2*Х2+АЗ*ХЗ+А4*Х4+А5*Х5+А6*'Хб Отримане рівняння регресії : У=52292,299+68,7І2*Х1+27389,643*Хг +2431,276*Х3+83909,825*Х4 - 44188,632*Х5-7348,408*Хв Перевірка отриманої моделі на інформативність,адекватність,стійкість. 1).Визначаємо коефіцієнт детермінації Регрессионная статистика Множественный R 0,997360236 R-квадрат 0,994727441 Нормированныїй R-квадрат 0,992293953 Стандартная ошибка 1182,906691 Наблюдения 20 F-критерій Фішера 758,6726786 2). Перевірка на адекватність F - критерій Фішера 74984,59405 Таблиця 7-Вихідні дані для визначення F-критерій Фішера Уі Усер (Уі-Усер)А2 Утеор (Уі-Утеор)л2 57024 57792 61120 58387 39798,75 2183505984 58083,71264 1122990,873 2112321600 57315,18748 227350,1829 1817487424 61409,98204 84089,58317 2057983225 59361,25123 949165,4525 40960 47616 54200 54464 3942835264 39686,25242 1622432,907 3151250496 47830,68936 46091,52104 2455400704 51887,69118 5346772,074 2429306944 55296,9235 693761,5509 35200 40000 41280 39552 4699376704 34360,96613 703977,8347 4064317504 40525,56619 276219,8213 3902750784 40847,73394 186853,9478 4121640000 38674,03126 770829,106 27434 25056 25520 27666 5824437124 27928,26209 244295,0097 6193060416 24997,68591 3400,532743 6120245824 25424,77646 9067,522075 5789079396 27287,06175 143594,1958 25816 25648 24640 26600 6074020096 26710,01724 799266,8208 6100234816 27050,27376 1966371,707 6258708544 25890,79351 1564484,405 5952431104 25404,39462 1429472,22 Разом 85250393953 18190487,27 Таблиця 8-Зміна показника за рахунок резервів росту Фактичне значення Хі Хісер Резерви росту Упл Зміна функції, % 61120 955 637,50 21816,10307 82936,10307 135,6938859 0,345 0,33 410,8446496 61530,84465 100,6721935 1,3 1,50 -486,2552907 60633,74471 99,20442524 0,502 0,5 167,8196495 61287,81965 100,274574 0,054 0,06 265,131792 61385,13179 100,4337889 0,609 0,56 -360,0719959 60759,928 99,41087697 PAGE PAGE 1 PAGE ??????????????? Цех 3 Цех 1 Центральний склад Цех 2 Цех 3 Цех 2 Цех 1 Центральний склад Цех №3 Центральний склад Цех №2 Цех №1 Цех №3 Цех №2 Цех №1 Центральний склад Цех Центральний склад Цех Центральний склад Цех Центральний склад Майстер СКЗ Старший майстер природного газу Старший майстер зрідженого газу Майстер СПГ Головний механік Інженер по проектуванню Інженер по ОП, ТБ і БР Майстер служби Планово – економічний відділ Бухгалтерія Інженер - метролог Головний інженер Начальник служби реалізації природного газу Головний економіст Головний бухгалтер Начальник Коломийського УЕГГ Проектно - кошторисна група Ковбасний цех, олійня Служба обліку і реалізації природного газу Цех по ремонту балонів Установка газових лічильників С К З С П Г Підсобне господарство Служба реалізації зрідженого газу В Б С А Д С Районний пункт наповнення балонів (РПНП) Газифікація житлового та комунально-побутового фонду Дільниця природного газу Інша діяльність Дільниця зрідженого газу Коломийське УЕГГ

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019