КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Планування діяльності підприємства

ЗМІСТ стор.

Вступ………………………………………………………….
………………………………….. 3

Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його

виробничої
програми……………………………………………………….
.. 3

Аналіз зовнішнього середовища підприємства………………. 3

Сегментація
ринку…………………………………………………………
4

Вивчення ємності ринку підприємства…………………………… 5

Оцінка конкурентноздатності товару підприємства………… 5

Планування ціни на товар підприємства…………………………. 7

Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства……. 10

Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для

виконання виробничої
програми…………………………………….. 10

2.1. Планування виробничої програми підприємства………………… 10

2.2. Планування виробничої потужності підприємства………………

2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні

виробничої
програми……………………………………………………….
13

2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання…………. 14

2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення

підприємства……………………………………………………
……………… 15

2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних

ресурсах……………………………………………………….
……….. 15

2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства……………. 19

2.6. Планування праці і персоналу на
підприємстві…………………… 22

2.6.1. Планування росту продуктивності праці………………… 22

2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та

керівників для виконання виробничої програми…….. 26

2.7. Планування фонду заробітної плати на підприємстві…………..
28

Розділ 3. Планування фінансової діяльності
підприємства………………….. 29

3.1. Планування зниження собівартості продукції

по окремим техніко-економічним факторам………………………. 29

3.2. Планування доходів і
надходжень………………………………………. 31

3.3. Фінансовий план
підприємства…………………………………………… 33

Висновки та
пропозиції……………………………………………………..
………………. 33

Список рекомендованої
літератури……………………………………………………..
34

Вступ

У вступі обґрунтовується і розкривається актуальність планування в
сучасних умовах, підкреслені його особливості і роль як функції
управління і регулювання діяльності підприємства. У вступі вказуються
мета і завдання курсової роботи, описуються методи збору матеріалу,
структура курсової роботи. Вказуються теоретичні основи планування
діяльності підприємства.

Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої
програми

1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства

Функціонування підприємства в ринкових умовах неможливе без
комплексного аналізу факторів зовнішнього середовища, які впливають на
його діяльність. До таких факторів, які не є контрольованими
підприємством, відносять: технологічні (рівень розвитку НТП); міжнародні
(вплив міжнародного ринку товарів); економічні (вплив інфляції, рівень
зайнятості, стабільність національної валюти); політичні (законодавство
країни ринку, урядові постанови укази президента); соціально-культурні
(відношення до підприємства різних груп населення); ринкові (можливість
проникнення на ринок, розподіл сегментів, перспектива розвитку ринку та
його структури); конкуренти (умови, що домінують на ринку товарів,
можливість співіснування, тощо).

Для оцінки загроз та можливостей впливу перерахованих факторів М.Х.
Мескон та М. Альберт пропонують перелік загроз та можливостей, з якими
підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі.

Вплив зовнішнього фактора на підприємство розраховується за формулою:

(1);

— оцінка впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства;

kФ — коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактора,
див. вихідні дані, табл.1, №1;

Y – значення впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства,
обирається самостійно.

Значення “Y” М. Мескон рекомендує приймати в межах (-50…+50). Оцінка
загроз та можливостей зовнішніх факторів наведена в таблиці 1:

Таблиця 1

Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів для підприємства

№ п/п Фактори зовнішнього середовища Коефіцієнт “kФ” Значення впливу
фактора “Y” Оцінка впливу фактора “Зн”

1 2 3 4 5

1 Економічні +1 +20 +20

2 Ринкові +2 -10 -20

3 Політичні +1 -20 -20

4 Технологічні +4 +30 +120

5 Конкурентні +1 -20 -20

6 Міжнародні +3 -30 -90

7 Соціальні +1 +10 +10

Примітка. Значення “Y” в таблиці вибрано довільно, а значення
коефіцієнта “k” – згідно вихідних даних.

Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по
шкалі Ф. Хедоурі (рис 1.).

На основі даного аналізу необхідно зробити висновок про маркетингові
можливості підприємства.

1.2. Сегментація ринку

Підприємство при плануванні свого місця на ринку повинно орієнтуватись
на його окремий сегмент – групу споживачів, які зайняті пошуком
однотипних товарів та згодні їх купити.

Сегментація здійснюється за наступними принципами: кожен із сегментів,
що розглядається має бути чітко вираженим; вибраний сегмент має бути
досить значимим, щоб забезпечити прибуток підприємству; сегмент має бути
доступним для застосування ефективних методів збуту.

В першу чергу необхідно визначитись, хто є споживачем товару: населення
чи організації. Населення є в основному споживачем товарів широкого
вжитку (ТШВ). Сегментація тоді здійснюється за такими ознаками:

Географічна – розташування регіону, чисельність та щільність населення,
структура комерційної діяльності, клімат, динаміка розвитку регіону,
рівень інфляції, тощо.

Демографічна – стать, вік, склад сім’ї та етап її життєвого циклу, сфера
діяльності, освіта, релігійні переконання, національність, тощо.

Психографічна – суспільний клас (тобто стабільні групи суспільства, яким
характерні споріднені цінності, уявлення, інтереси, поведінка), спосіб
життя, тип особистості.

Поведінкова – рівень знань, взаємовідносини, норми споживання, ступінь
використання товару, готовність купити товар, випадковість покупки,
тощо.

Організації є в основному споживачами товарів промислового призначення
(ТПП). Ознаки сегментації ринку ТПП подібні до ознак сегментації ринку
ТШВ. Відмінність полягає в тому, що ринок ТПП сегментують в основному за
географічними, а також за деякими соціально-економічними ознаками:
розміри підприємств-покупців, структура каналів збуту, організаційні
форми торгівлі, техніка і технологія закупівель. Другорядного значення
набувають демографічні, культурні та поведінкові ознаки.

Спочатку необхідно розділити покупців залежно від концентрації їхніх
складів. Чим ближче вони розміщені до підприємства-виробника, тим
більшою буде частота поставок і ширшим асортимент товарів, які
поставляються в одній пакувальній одиниці.

Демографічні ознаки сегментації ринку ТПП можуть стосуватись кількості
працюючих, галузі спеціалізації, наявних ресурсів, а також демографічних
особливостей осіб, що беруть участь у прийнятті рішень про купівлю.

Здійснивши сегментацію, виробник може вибрати той сегмент, на якому він
буде концентрувати свої маркетингові зусилля.

1.3. Визначення ємності ринку підприємства

Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом
певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною
ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку
визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до
потенційно можливої ємності ринку.

Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку
галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій
реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на
попередній період.

Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою

QРИНКУ = n1 * n2 (2);

Де QРИНКУ – загальна ємність ринку в натуральних показниках;

n1 – кількість покупців товару, чол., див. вихідні дані, табл. 1, № 2;

n2 – кількість покупок здійснених середнім покупцем, шт., див. вихідні
дані, табл. 1, № 3.

1.4. Оцінка конкурентоздатності товару

Конкурентосздатність – це сукупність якісних та вартісних характеристик
товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення
конкретних потреб.

Рівень конкурентноздатності можна оцінити за допомогою системи
одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників.

Одиничний показник – відображає відсоткове відношення дійсної величини
параметру до його величини, при якому елемент потреби повністю
задовольняється.

Груповий показник – поєднує одиничні показники та показує ступінь
задоволення потреби взагалі.

Інтегральний показник – чисельна характеристика конкурентноздатності
товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами
до групового показника за економічними параметрами.

Визначивши інтегральний показник, його значення порівнюють із
нормативним або із значенням інтегрального показника товару-зразка і
роблять висновок про конкурентноздатність товару.

До технічних параметрів конкурентноздатності товару відносять:
класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного
виду, класу, типу продукції; конструктивні (характеристики
конструкторсько-технічних рішень); нормативні (що відповідають
міжнародним стандартам, правилам); ергономічні (гігієнічні,
антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), які демонструють
відповідність товару властивостям людського комплексу; естетичні, які
характеризуються єдністю змісту і форми предмета.

До економічних параметрів відносять: енергомісткість та економічність у
споживанні сировини на одиницю продукції або здійснюваної роботи;
вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної
технології; надійність, періодичність та вартість ремонтів, вартість
запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його
кваліфікація, рівень заробітної плати.

Отже для визначення інтегрального показника конкурентноздатності
необхідно:

1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами;

Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами;

Визначити інтегральний показник конкурентноздатності;

Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень
конкурентноздатності товару.

Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах
визначається залежністю:

(3) ;

де аі – значення впливу одиничного показника, долі одиниці;

pi – параметричний індекс.

Приклад.

Припустимо, що підприємство випускає швейні машини. Для визначення
групового параметричного індексу за технічними параметрами виберемо 5-10
параметрів, які характеризують властивості продукції, що мають суттєвий
інтерес для споживача (див. табл. 2).

Таблиця 2

Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами

п/п Одиничний показник Значення % Значення, долі одиниці Оцінка
Параме-тричний

індекс Груповий параме-тричний індекс

1 2 3 4 5 6 7

1. Корисні та декоративні шви 40 0,4 4 0,75 0,3

2. Шви на шкіряних виробах 10 0,1 5 1 0,1

3. Робота з різними тканинами 30 0,3 4 0,75 0,225

4. Обробка петель 5 0,05 4 0,75 0,0375

5. Обробка краю виробу 15 0,15 3 0,6 0,09

ВСЬОГО 100 1 — — 0,7525

В колонці 4 вказано значення одиничного показника в долях одиниці
(колонка 3 /100). Параметричні індекси (колонка 6) визначаються на
основі тестування споживачів (колонка 5), тобто по оцінці, яку отримав
кожен із 5 параметрів. Оцінці “відмінно” відповідає параметричний індекс
1, “добре” – 0,75, “задовільно” – 0,6, “з недоліками” – 0,2, “з великими
недоліками” – 0,1.

Колонка 7 – добуток параметричного індексу (колонка 6) та значення
відповідного одиничного показника в долях одиниці (колонка 4). Значення
отримане у рядку “ВСЬОГО” колонки 7 і є тим значенням групового
параметричного індексу за технічними параметрами.

Аналогічно визначається груповий параметричний індекс за економічними
параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість
виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні затрати, вартість запчастин,
сервісне обслуговування. Розрахунок проводять в табличній формі
аналогічно таблиці 2.

Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за
формулою

(4);

— груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними
параметрами;

— груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними
параметрами.

Отримане значення інтегрального показника порівнюємо із аналогічним
значенням товару зразка (див. вихідні дані, табл. 1, № 4). Робиться
висновок про рівень конкурентноздатності продукції підприємства.

1.5. Планування ціни на товар підприємства

Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від
реалізації продукції.

При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би
забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та
рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під
впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у
регулюванні цін на певні види продукції.

Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість
продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура
ринку.

Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат
виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні
витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень
конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні
методи ціноутворення.

В курсовій роботі рекомендується використати метод орієнтований на
забезпечення максимального прибутку.

В першу чергу необхідно встановити залежність між ціною на одиницю
продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту”.
Зобразимо “криву попиту” (див. рис. 2) згідно вихідних даних, табл. 10.

Для встановлення рівняння “кривої попиту” доцільно використати канонічне
рівняння прямої, оскільки, як видно з рис. 2, залежність має лінійний
характер.

.

Таким чином, щоб встановити залежність між ціною і попитом необхідно
взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри
лінійного рівняння.

Приклад.

Нехай дані для побудови кривої попиту мають вигляд:

Ціна (Ц), грн. 10 20 30 40 50

Попит (N), шт. 32 24 16 8 0

Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої,
отримаємо:

Спростивши даний вираз отримаємо:

N=-0.8*Ц+40;

Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-0,8; в=40.

Нехай була встановлена залежність:

N = a*Ц + в (5);

Де N – попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;

Ц – ціна на одиницю продукції, грн.;

а, в – параметри лінійного рівняння.

Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):

П = Д – В (6);

Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за
одиницю продукції (Ц):

Д = N * Ц (7);

Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:

В = ВЗМПЛ * N + ВПОСТПЛ (8);

Де ВЗМПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції
в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 6;

N – обсяг реалізації, шт.;

ВПОСТПЛ — постійні затрати підприємства в плановому році, грн., див.
вихідні дані, табл. 1 № 5.

З формул (6), (7), (8) отримаємо:

П = N * Ц – ВЗМПЛ * N – ВПОСТПЛ (9);

Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від
ціни:

П = f (Ц) = а * Ц2 + в * Ц – ВЗМПЛ * а * Ц – ВЗМПЛ * в – ВПОСТПЛ =

а * Ц2 + (в – ВЗМПЛ * а)Ц – (ВЗМПЛ * в + ВПОСТПЛ) (10);

Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10)
досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію
П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):

П’ = 2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) (11);

Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у
точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо
вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває
максимального значення:

(12);

зобразимо графічно:

1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства

Необхідно зазначити, що точних методів визначення майбутнього об’єму
продажу товарів не існує. В попередньому параграфі було встановлено ціну
на одиницю продукції, при якій буде досягнуто максимального прибутку.
Маючи залежність N = а * Ц + в (5) , можна отримати приблизне значення
обсягу реалізації продукції у плановому році в натуральних одиницях.

2. Планування використання ресурсів підприємства для забезпечення
виконання виробничої програми

2.1. Планування виробничої програми підприємства

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в
плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості,
вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових
виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності
персоналу, транспорті.

Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва
продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному
виразі.

План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники
випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в
фізичних одиницях виміру (тонах, м2, м3, шт.).

План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні
показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція;
валова продукція.

Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою
організацією.

Плановий обсяг реалізованої продукції QРПЛ визначається за формулою:

, (13)

де QTіПЛ – обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах
підприємства, див. формула (15);

?QПзіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі
підприємства на початок і кінець планового періоду, див. вихідні дані,
табл. 1, № 7;

?QПвіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої,
але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду, див.
вихідні дані, табл. 1, № 8;

n – кількість видів товарної продукції.

Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому
році (QВіПЛ). Її величину приймаємо рівною на 10…15 % відсотків більшою
за плановий обсяг реалізації продукції (N):

, (14);

де N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках, див.
параграф 1.6.;

n – кількість видів товарної продукції (приймаємо 1).

Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових
одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих,
відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для
капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами,
інструментів та оснасток власного виробництва.

Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою:

, (15);

де QВіПЛ – план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках,
див. формула (14);

Ці – оптова ціна одиниці і-го виду продукції, див. формула (12);

n – кількість видів товарної продукції;

QП.Р.і – обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо
рівним 20…25 % від плану випуску продукції у вартісних показниках
(QВіПЛ * Ці);

m – кількість видів робіт промислового характеру.

Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і
виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва. Вона
оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується за
формулою:

QВАЛ=QТі+(QЗ.К-QЗ.П)+(QІ.К-QІ.П) (16);

де QЗ.К., QЗ.П – залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі
на кінець і початок періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 9;

QІ.К., QІ.П. – залишки інструментів і оснастки власного виробництва на
кінець і початок періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 10.

На основі приведених розрахунків складаються форми (див. табл.3, 4.):

Таблиця 3

План виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному
виразі

Найменування продукції Кількість продукції в натуральному виразі
Базисний період (на 5% менше за план)

очікуване виконання (факт) План в тому числі по кварталах

1 2 3 4

1. Державне замовлення (5% від QВПЛ)

Виробництво профілюючих видів продукції, всього

100 % від плану

100%

в тому числі: — експорт

10%

— нова продукція

20%

2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від QВПЛ)

2.1. Готові вироби, всього

в тому числі: — експорт

— нова продукція На 10…15% менше від плану 80%

10%

10%

2.2. Продукція із давальницької сировини

10%

2.3. Роботи промислового характеру і послуги на сторону

2%

2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в
товарну і валову продукцію

5%

2.5. Інші види продукції

3%

Всього

QВПЛ

Таблиця 4

План виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі

Найменування продукції Кількість продукції в грошовому виразі

В цінах базисного року В цінах планового року в т. ч. по кварталах

1 2 3 4

1. Державне замовлення (5% від QВПЛ)

Виробництво профілюючих видів продукції, всього

в тому числі: — експорт

— нова продукція

2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від QВПЛ)

2.1. Готові вироби, всього

в тому числі: — експорт

— нова продукція

2.2. Продукція із давальної сировини

Роботи промислового характеру і послуги на сторону

Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і
валову продукцію

Інші види продукції

Всього

При заповненні колонки “Кількість продукції в грошовому виразі в цінах
планового року” – дані з табл. 3, колонка “План” перемножуються на ціну
(12).

При заповненні колонки “В цінах базисного року” використовується індекс
цін, дивись вихідні дані, табл. 1, № 14.

2.2. Планування виробничої потужності підприємства

Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий
випуск продукції необхідної якості в номенклатурі, передбаченій на
плановий період при повному використанні обладнання та виробничих площ
при заданому режимі роботи, прийнятій технології та організації праці.

Діюча потужність підприємства (цеху, лінії) відображає потенційну
здатність виготовити протягом календарного періоду максимально можливу
кількість продукції, передбачену планом номенклатури.

Діючу потужність характеризують декілька показників: потужність на
початок планового періоду (вхідна); потужність на закінчення планового
періоду (вихідна); середньорічна потужність.

Середньорічна потужність (МС.Р.) обчислюється як середньозважена
величина, додаванням до вхідної потужності середньорічного приросту і
відніманням середньорічного вибуття потужностей, тобто за формулою:

, (17);

де МП – вхідна виробнича потужність, див. вихідні дані, табл. 1, № 11;

?Мі – приріст (“+”) або вибуття (“–”) виробничих потужностей в і-му
місяці, див. вихідні дані, табл. 1, № 12;

і – номер місяця.

При цьому вихідна потужність (яка буде вхідною в наступному році)
розраховується за формулою:

(18);

Приклад. На початок планового періоду МП=1000 од. В березні виведена
потужність на 50 од., в липні на 100 од. В квітні ввели в експлуатацію
потужностей на 150 од., а в серпні – на 150 од.

Середньорічна потужність рівна

850=1071 од.

Кінцева вихідна потужність підприємства, яка буде початковою на
майбутній плановий період, рівна:

МК=1000+150+150–50–100=1150 од.

2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми

На виробничу програму в основному впливає фонд часу роботи виробничого
обладнання, який залежить від режиму роботи підприємства. Планування
фонду робочого часу (ФРЧ) здійснюється з метою визначення кількості
робочих днів (годин), що будуть фактично відпрацьовані одним працівником
або одиницею обладнання протягом планового року. Визначення планового
ФРЧ здійснюється у табличній формі:

Таблиця 5

Баланс робочого часу на ____ рік

п/п Показник Фонд часу

працівника підприємства

1 2 3 4

1. Загальна кількість календарних днів * *

2. Кількість неробочих днів:

в т. ч. святкових

вихідних

*

*

*

*

3. Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд робочого часу)

*

*

4. Невиходи на роботу, всього:

чергові і додаткові відпустки

відпустки по вагітності

виконання державних обов’язків

через хворобу

навчання

неявка з дозволу адміністрації

прогули

простої *

*

*

*

*

*

*

*

* *

*

5. Корисний ФРЧ * *

2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання

Після розрахунку цехових планів виробництва визначають ступінь
відповідності виробничій програмі кожного робочого місця та його
виробничої потужності. Вирішення цієї задачі складається з розрахунку
дійсного фонду часу роботи обладнання та часу, необхідного для виконання
запланованої для цеху виробничої програми. В результаті порівняння цих
величин визначають: коефіцієнт завантаження обладнання; пропускну
спроможність обладнання; резерв або дефіцит обладнання.

Для галузей з безперервним процесом виробництва коефіцієнт
завантаженості машин, обладнання визначається як відношення річного
обсягу випуску продукції до суми добутків добової продуктивності роботи
одиниці обладнання на річний фонд часу роботи одиниці обладнання:

(19);

де QВПЛ – виробнича програма по і-му агрегату в натуральних показниках
або річний обсяг випуску продукції, див. формула (14);

МС.Р. – середньорічна потужність, див. формула (17);

– коефіцієнт використання фонду робочого часу, розраховується як
відношення корисного фонду робочого часу підприємства до номінального,
див. табл. 5;

2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства

2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах

Основне виробництво — потреба в сировині та матеріалах для випуску
готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом
прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується
для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за
формулою:

, (20);

де НQi – норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції,
див. вихідні дані, табл. 1, № 13;

QВПЛ – обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді, див.
формула (14);

n – кількість видів продукції, для виготовлення якої використовують
даний матеріал.

Незавершене виробництво – потреба в матеріалах для виконання плану
незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості
виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за
формулою:

, (21);

де QЗ.К.ПЛ – обсяг незавершеного виробництва на кінець планового
періоду в натуральних показниках;

QЗ.П.ПЛ – очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок
планового періоду в натуральних показниках;

n – кількість найменувань продукції незавершеного виробництва.

Щоб отримати значення QЗ.К.ПЛ та QЗ.П.ПЛ потрібно поділити відповідні
значення у вихідних даних табл. 1, № 9 на ціну одиниці продукції Ц, див.
формула (12).

Потреба в мастильних матеріалах на плановий період обчислюється з
врахуванням специфіки їх використання за формулою:

(22);

де Нм – норма витрат мастильних матеріалів на одну станко-годину роботи
даного обладнання, див. вихідні дані, табл. 2;

Nо – кількість працюючих одиниць обладнання, див. вихідні дані, табл. 2;

ФРЧКОР.П.ПЛ – корисний фонд робочого часу підприємства в плановому
році, днів, див. табл. 5;

kз – коефіцієнт змінності обладнання або кількість змін роботи
підприємства, див. вихідні дані, табл. 1, № 29;

tз – тривалість робочої зміни, год., див. вихідні дані, табл. 1, № 16.

При розрахунку потреби в інструменті спочатку визначається їх
номенклатура, а потім по кожному виду необхідний час роботи.

Річна потреба в інструменті обчислюється за формулою:

, (23);

де tм – машинний час роботи даним інструментом для виготовлення одиниці
продукції, годин, див. вихідні дані, табл. 3;

QВПЛ – річна програма випуску продукції, шт., див. формула (14);

L – довжина робочої частини інструменту, мм, див. вихідні дані, табл. 3;

l – довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм,
див. вихідні дані, табл. 3;

tЗАТ – час роботи інструменту між двома заточками, годин, див. вихідні
дані, табл. 3.

Потреба в матеріалах на ремонт обладнання залежить від виду і кількості
обладнання, яке необхідно ремонтувати, та виду ремонтних робіт і
обчислюється за формулою:

(24);

де kМ.Р. – коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне
обслуговування обладнання, див. вихідні дані, табл. 4;

Нк – норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному
ремонті обладнання, див. вихідні дані, табл. 4;

R1, R2, R3 – сума ремонтних одиниць обладнання, які підлягають
капітальному, середньому і малому ремонтам, див. вихідні дані, табл. 4 ;

kс.к – коефіцієнт, що показує співвідношення між нормами витрат
матеріалу при середньому та капітальному ремонтах, див. вихідні дані,
табл. 4;

kм. к – аналогічно kс.к, тільки при малому та капітальному ремонтах,
табл. 4.

Потреба в матеріалах на ремонт будівель на плановий період в натуральних
показниках визначається виходячи з питомої ваги матеріальних витрат в
загальній вартості ремонтних робіт за формулою:

(25);

де Qрем – обсяг ремонтних робіт, грн., див. вихідні дані, табл. 5 ;

Уз – питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %, див.
вихідні дані, табл. 5;

Ум – питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, %,
див. вихідні дані, табл. 5;

ЦМ.Р. – планова ціна одиниці матеріалу, грн., див. вихідні дані, табл.
5.

Розрахунки по плануванню витрат в матеріально-технічних ресурсах
рекомендується провести у таких таблицях:

Таблиця 6

Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану
основного виробництва

№ пп. Найменування ресурсу одиниці виміру Норма витрат на одиницю
продукції Плановий обсяг виробництва, шт. Потреба в ресурсі в
натуральних показниках ціна одиниці ресурсу, грн. витрати на придбання
ресурсів, грн.

1 2 3 4 5 6 7 8

1 матеріал 1 т

2 матеріал 2 т

3 матеріал 3 т

4 деталь 1 шт.

5 деталь 2 шт.

  ВСЬОГО   — — — —

Таблиця 7

Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану
незавершеного виробництва

№ пп. Найменування ресурсу одиниці виміру Норма витрат на одиницю
продукції Сальдо незавершеного виробництва, шт. Потреба в ресурсі, в
натуральних показниках Ціна одиниці ресурсу, грн. Витрати на придбання
ресурсів, грн.

1 2 3 4 5 6 7 8

1 матеріал 1 т

2 матеріал 2 т

3 матеріал 3 т

4 деталь 1 шт.

5 деталь 2 шт.

  ВСЬОГО   — — — —

Таблиця 8

Розрахунок потреби в мастильних матеріалах

№ Назва одиниці обладнання Кількість працюючих одиниць обладнання, шт.
Норма витрат 1-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину,
літрів Норма витрат 2-го виду мастильних матеріалів на 1-у
станко-годину, літрів Корисний фонд роботи обладнання, днів Коефіцієнт
змінності обладнання Тривалість робочої зміни, год. Потреба в мастильних
матеріалах 1-го виду, літрів Потреба в мастильних матеріалах 2-го виду,
літрів вартість придбання мастильного матеріалу 1-го виду, грн. вартість
придбання мастильного матеріалу 1-го виду, грн.

1 Станок 1

2 Станок 2

3 Станок 3

4 Верстат 1

5 Верстат 2

6 Верстат 3

  ВСЬОГО — — — — — —

Таблиця 9

Розрахунок потреби в інструменті

Номен-клатура інструментів Машинний час роботи для виготовлення одиниці
обладнання, годин Довжина робочої частини інструменту, мм Довжина
частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм Час роботи
інструменту між двома заточками, годин Річна потреба в інструменті, шт.
(округлюється до більшого цілого) Ціна одиниці інструменту, грн. Річна
сума витрат на придбання інструментів, грн.

Інструмент 1

Інструмент 2

Інструмент 3

ВСЬОГО — — — — — —

Таблиця 10

Розрахунок потреби в матеріалах на ремонт обладнання

Матеріали для ремонту обладнання одиниці виміру норма витрат матеріалів
на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті Сума ремонтних одиниць
обладнання, що підлягають ремонту: коефіцієнт, який враховує витрату
матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання коефіцієнт, який
характеризує співвідношення між нормами витрат матеріалу при: потреба в
матеріалі, в натуральних показниках ціна одиниці матеріалу, грн.
вартість придбання матеріалів для ремонту обладнання, грн.

капітальному середньому малому

середньому та капітальному ремонтах малому та капітальному ремонтах

Матеріал 1  

Матеріал 2  

Матеріал 3  

Матеріал 4  

ВСЬОГО — — — — — — — — — —

Таблиця 11

Розрахунок витрат на ремонт будівлі

№ Матеріали для ремонту будівель Одиниці виміру Обсяг ремонтних робіт,
грн. Питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, % Питома вага
даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, % Планова ціна
одиниці матеріалу, грн. Потреба в матеріалі в натуральних показниках
Витрати на придбання матеріалів, грн.

1 Матеріал 1  

2 Матеріал 2  

3 Матеріал 3  

4 Матеріал 4  

5 Матеріал 5  

6 Матеріал 6  

ВСЬОГО — — — — — —

2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства

Розробка балансу матеріальних ресурсів є останнім етапом підготовки
плану матеріально-технічного забезпечення. В балансі матеріальних
ресурсів визначається потреба в кожному з них, джерела і розміри
покриття потреби в ресурсах, кількість матеріалів, які необхідно завести
зі сторони (імпорт).

Оформлюється баланс у вигляді таблиці.

Таблиця 12

Баланс матеріальних ресурсів на _____ рік

Потреба Сума, грн. Джерела покриття

потреби Сума, грн.

1. Основне виробництво Див. табл. 6 1. Очікуваний залишок на початок
року 15% від потреби

“Всього”

2. Капітальне будівництво —

3. Заходи по вдосконаленню техніки —

2. Постачання по контрактах 70%

4. Ремонтно-експлуатаційні потреби Див. табл. 8, 10, 11

3. Мобілізація внутрішніх ресурсів 10%

5. Незавершене виробництво Див. табл. 7

4. Інші джерела постачання 5%

6. Утворення виробничих запасів —

7. Інші потреби —

Всього: 168485,747 Всього:

На основі балансів заповнюється форма “Постачання матеріалів і
комплектуючих по підприємству зі сторони”.

Таблиця 13

Постачання матеріалів і комплектуючих на _____ рік

Основні види матеріалів (комплектуючих), ціна за одиницю Обсяги
постачання

Всього в тому числі

Україна країни СНД Імпорт

1. Матеріали

Матеріал А

Всього, тонн 70% від потреби

Ціна за тонну

див. вихідні дані, табл. 9 Індекс 1,2 Індекс

1,3

Всього, грн.

Рівень забезпеченості, % 100% 50% 25% 25%

2. Комплектуючі

Деталь А

Всього, шт.

Ціна за штуку

Всього, грн.

Рівень забезпеченості

Таблиця заповнюється для матеріалів та деталей, що використовуються для
виконання плану основного виробництва.

Обсяги постачання з України, країн СНД, імпорт – розраховуються
відповідно до рівня забезпеченості.

На основі розрахунків, які приведені вище, розробляється план
матеріально-технічного забезпечення у вигляді зведеної форми (див.
таблицю 14).

В колонку “Найменування матеріальних ресурсів” заносять такі категорії:
матеріали та комплектуючі на виробництво продукції; мастильні матеріали;
матеріали на ремонт обладнання; матеріали на ремонт будівель.

Колонки 6-11 заповнюються на основі попередніх розрахунків. При цьому
категорії мастильні матеріали; матеріали на ремонт обладнання; матеріали
на ремонт будівель – відносяться в статтю витрат
“ремонтно-експлуатаційні потреби”.

Колонка 12 – сума значень колонок 6-11.

Колонка 14 – № варіанту.

Колонка 13 – розраховується як добуток одноденної потреби в ресурсі на
перехідний запас в днях (кол. 14). Одноденна потреба в ресурсі
визначається діленням потреби в ресурсі (кол. 12) на корисний фонд
робочого часу підприємства (табл. 5).

Колонка 15 “Загальна потреба в ресурсах, ”– сума значень колонок 13 та
12.

Розбивка загальної потреби в ресурсах по кварталам (колонки 16-19)
здійснюється довільно.

Розбивка загальної потреби в ресурсах по джерелах постачання (колонки
20-23) – на основі нормативів: очікувані залишки – 15% від загальної
потреби в ресурсах (кол. 15); мобілізація внутрішніх ресурсів – 70%;
ввіз матеріалів зі сторони – 10%; інші джерела – 5%.

Колонка 3 – значення приймаємо рівними 90% колонки 15.

Колонка 4 – значення приймаємо рівними 85% колонки 15.

Колонка 5 – значення приймаємо рівними 85% колонки 13.

Таблиця 14

Матеріально-технічне забезпечення підприємства на _____ рік

Найменування

матеріальних

ресурсів Одиниці

виміру Поточний рік Залишки

на 1.01. __р

поточний рік

звіт ______ рік ПЛАН

Потреба, статті витрат

План Факт

Основне

виробництво Капітальне

будівництво Заходи

плану

технічного

розвитку Ремонтно-

експлуатаційні

потреби Незавершене

виробництво Інші

потреби

1 2 4 3 5 6 7 8 9 10 11

Продовження таблиці 14

_______ рік ПЛАН

Всього потреба в ресурсах Перехідний запас

(план) Загальна потреба Джерела надходжень матеріалів

Абсолютний В днях Всього по кварталах Очікувані залишки Мобілізація
внутрішніх ресурсів Ввіз матеріалів зі сторони Інші джерела

І ІІ ІІІ IV

12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві

2.6.1. Планування росту продуктивності праці

Під продуктивністю праці розуміють ефективність затрати праці, яка
визначається кількістю продукції, виготовленої в одиницю робочого часу,
або витратами праці на одиницю продукції, тобто

(26);

де Q – обсяг продукції;

Т – затрати праці на весь обсяг виготовленої продукції, годин.

Перший показник – виробіток, другий – трудоємність продукції.

Загальна методика розрахунку зростання продуктивності праці передбачає
розгляд техніко-економічних факторів, які впливають на продуктивність
праці. Розрахунок підвищення продуктивності праці по техніко-економічних
факторах ведуть на основі показника відносної економії чисельності
працюючих за рахунок впливу цих факторів на рівень виробітку продукції.
При цьому:

1. Обчислюють вихідну чисельність працюючих на плановий період по
запланованому обсягу виробництва при умові збереження базисного
виробітку продукції.

(27);

де ЧВИХ.ПЛ – вихідна чисельність працюючих на плановий період, чол.;

QТіПЛ – плановий обсяг виробництва товарної продукції, прийнятий для
розрахунку продуктивності праці, грн., див. формула (15);

qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в
базовому періоді, грн./чол., див. вихідні дані, табл. 1, № 15;

ЧРБ – чисельність робітників в базовому періоді, чол.;

Кпр – темпи зростання обсягу виробництва продукції в плановому періоді,
%.

2. По кожному фактору, виходячи з призначених до впровадження заходів
технічного розвитку і організації виробництва, визначається економія
чисельності працюючих. Економія по всіх факторах сумується і
визначається загальна економія працюючих.

3. Визначається плановий приріст продуктивності праці за рахунок
впровадження організаційно-технічних заходів за формулою:

(28);

де ?ПП – плановий приріст продуктивності праці, %;

ЭЧ – економія чисельності працюючих по всіх факторах, чол.

Розглянемо детально розрахунок економії чисельності працюючих за
основними техніко-економічними факторами.

Структурні зрушення у виробництві (зміна долі виробництва структурних
підрозділів в загальному обсязі по підприємству).

Необхідність розрахунку впливу даного фактору на виробіток продукції
обґрунтовується тим, що в кожному структурному підрозділі підприємства
різні темпи зростання обсягів виробництва.

Вплив структурних зрушень у виробництві на продуктивність праці
визначається за формулою:

(29);

де ЭС.ЗЧ – відносна економія чисельності працюючих за рахунок впливу
структурних зрушень у виробництві, чол.;

ЧРіБ – чисельність працюючих в і-му структурному підрозділі в базовому
періоді, чол., розраховується згідно чисельності працюючих у базовому
періоді (вих. дані, табл. 8) та частки працюючих в і-му структурному
підрозділі (див. вихідні дані, табл. 6);

КПРі – темпи зростання обсягів виробництва продукції в і-му структурному
підрозділі підприємства в плановому періоді, %, див. вихідні дані, табл.
6;

Чвих. – вихідна чисельність працюючих в цілому по підприємству, чол.,
див. формула (27);

і – номер підрозділу, див. вихідні дані, табл. 6;

п – кількість структурних підрозділів – 3.

Б. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація, модернізація
виробництва, зміна конструкцій та технічних характеристик виробів,
впровадження нових видів матеріалів, впровадження передової технології).

Економія чисельності за рахунок механізації та автоматизації
виробництва, впровадження нового обладнання, нових технологій
розраховується за формулою:

(30);

де ЭМЧ – відносна економія чисельності за рахунок заміни старого
обладнання новим, чол.;

NО.заг. – загальна кількість обладнання, шт. , див. вихідні дані, табл.
7;

NО.1 – кількість обладнання, що не підлягає технічному вдосконаленню,
шт. , див. вихідні дані, табл. 7;

NО.2 – кількість нового обладнання, шт., див. вихідні дані, табл. 7;

NО.3 – кількість модернізованого обладнання, шт. , див. вихідні дані,
табл. 7;

КПП2, КПП3 – темпи зростання продуктивності праці відповідно нового і
модернізованого обладнання, %, див. вихідні дані, табл. 7;

kt2, kt3 – коефіцієнти, які враховують термін дії нового і
модернізованого обладнання, див. вихідні дані, табл. 7;

УП2,3 – питома вага працівників, які обслуговують нове і модернізоване
обладнання, в загальній чисельності працюючих, %, див. вихідні дані,
табл. 7.

Коефіцієнти kt2 і kt3 визначаються діленням кількості місяців дії нового
і модернізованого обладнання (див. вихідні дані, табл. 7) на кількість
місяців планового періоду.

В. Економія робочої сили зі зміною трудоємності продукції визначається
за формулою:

(31);

де Т0 і Т1 – трудоємність одиниці продукції до і після впровадження
заходів, нормо-годин, див. формула (32);

QВПЛ – обсяг випуску продукції в плановому періоді, шт., див. формула
(14);

ktД – коефіцієнт терміну дії заходу розраховується як відношення часу
тривалості заходу (див. вихідні дані, табл. 1, № 18) до корисного фонду
робочого часу підприємства;

ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому році,
годин, див. табл. 5;

kнв – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого, див. вихідні
дані, табл. 1, № 19.

(32);

де qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в
базовому періоді, грн. на чоловіка в рік, див. вихідні дані, табл. 1, №
15;

ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому
періоді, днів, див. табл. 5;

tЗ – тривалість робочої зміни, год, див. вихідні дані, табл. 1, № 16.

Значення Т1 – величина Т0 зменшена на відсоток вказаний у вихідних
даних, табл. 1, № 17.

Г. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни кількості робочих
днів в плановому періоді (ЭР.ДЧ), (тривалість відпусток, зменшення
невиходів на роботу по хворобі, ліквідація прогулів), обчислюється за
формулою:

(33);

де ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому
періоді, днів, див. табл. 5;

ФРЧКОР.Р.Б – корисний фонд робочого часу робітника у базовому періоді,
днів, див. вихідні дані, табл. 1, № 21;

Ур – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих, %, див.
вихідні дані, табл. 1, № 20.

Д. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни обсягів виробництва
обчислюється за формулою:

(34);

де ЭВПЧ – економія чисельності за рахунок зміни обсягів виробництва,
чол.;

Кпр і Кр – темпи зростання відповідно обсягів виробництва та чисельності
робітників, %;

Темпи зростання обсягів виробництва – виходячи з даних таблиці 3:

(35);

де QВПЛ – обсяг виробництва у плановому році, шт., див. формула (14);

QВБ – обсяг виробництва у базисному році, див. табл. 3, “Всього”.

Темпи зростання чисельності робітників — див. вихідні дані, табл. 1, №
22.

Величина зростання продуктивності праці по кожному окремому фактору
обчислюється за формулою:

(36);

де ЭФіЧ – економія чисельності працюючих по окремому і-му фактору, чол.,
формули (29)-(34);

ЭЧ – загальна економія працюючих по всіх факторах, формула (38).

Загальний приріст продуктивності праці рівний сумі приростів по окремих
факторах:

(37);

(38);

n – кількість факторів, які впливають на зростання продуктивності праці,
шт.

Зведений розрахунок зростання продуктивності праці за рахунок
техніко-економічних факторів ведуть в табличній формі (див. таблицю 15).

Визначаємо виробіток на одного працівника у плановому році (qПЛ):

(39);

Таблиця 15

Зведений розрахунок зростання продуктивності праці на _____ рік

№ п/п Фактори зростання продуктивності праці Зміна чисельності
працюючих, чол. Приріст продуктивності праці, %

1 Структурні зрушення у виробництві +10 -5

2 Підвищення технічного рівня виробництва -73 +36

3 Зміна трудоємності виробництва -17 +8

4 Зміна реального фонду робочого часу +27 -13

5 Зміна обсягів виробництва -9 +4

Всього -51 +25

2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та керівників для
виконання виробничої програми

Якщо на дільниці чи в цеху випускається однорідна продукція, то планова
чисельність працюючих визначається по нормах виробітку, тобто

(40);

де QВПЛ – плановий обсяг випуску продукції, шт., див. формула (14);

Ц – ціна одиниці продукції, грн., див. формула (12);

kНВ – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого, див. вихідні
дані, табл. 1, № 19;

qПЛ – виробіток продукції в плановому році, грн./чол., див. формула
(39).

Чисельність робітників, необхідних для експлуатації машин, апаратів,
обладнання визначається по нормах обслуговування обладнання:

(41);

де NО.заг – кількість машин, обладнання та інших об’єктів, що підлягають
обслуговуванню, шт. , див. вихідні дані, табл. 7;

kЗ – коефіцієнт змінності (число змін роботи підприємства за добу, шт.)
, див. вихідні дані, табл. 1, № 29;

kс – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової,
див. формула (42);

Но – норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає
обслуговуванню одним робітником, див. вихідні дані, табл. 1, № 23.

Коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової
визначається відношенням номінального фонду робочого часу в днях до
планового числа робочих днів:

(42);

де ФРЧНОМ.Р.ПЛ – номінальний фонд робочого часу робітника в плановому
році, днів, див. табл. 5;

ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника в плановому році,
днів, див. табл. 5.

Планування чисельності керівників та спеціалістів проводять на основі:
трудоємності управління; нормативного методу; числа робочих місць.

Планування чисельності керівників і спеціалістів по числу робочих місць
передбачає спочатку розробку організаційної структури управління, див.
рис. 4, а потім штатного розкладу кожного структурного підрозділу.

Вивільнення персоналу або додаткова потреба в персоналі визначається
шляхом порівняння планової потреби в персоналі з його фактичною
наявністю на початок планового періоду. Такий розрахунок проводять у
вигляді форми (див. таблицю 16).

Таблиця 16

Потреба в персоналі та джерела забезпечення

№ п.п. Назва показників Одиниці виміру Базовий рік План

План Фактичне виконання

1 2 3 4 5 6

1. Товарна (валова) продукція

тис. грн. 95% кол. 6 85% кол. 6 Формула (15)

те саме в % до попереднього року % — —

2. Виробіток на одного робітника грн./чол

Вих. дані, табл. 1, № 15 Вих. дані, табл. 1, № 15 Формула (39)

те саме в % до попереднього року %

продовження таблиці 16

1 2 3 4 5 6

3. Чисельність персоналу у звітному році, всього

чол.

в т. ч.: — робітників чол.

Вих. дані, табл..8

— спеціалістів чол.

Згідно рис. 4

4. Потреба в персоналі, всього чол.

в т. ч.: — робітників чол.

Формула (40)

— спеціалістів чол.

Згідно рис. 4

5. Додаткова необхідність в персоналі, всього

чол.

П. 4 – П. 3

в т. ч.: — робітників чол.

— спеціалістів чол.

6. Забезпечення додаткової потреби в персоналі:

а) за рахунок прийняття:

робітників

спеціалістів

б) за рахунок випускників навчальних закладів:

робітників

спеціалістів

чол.

чол.

чол.

чол.

Розподіл – самостійно

2.7. Планування фонду оплати праці (ФОП) на підприємстві

Плановий фонд заробітної плати – це сума грошових коштів, передбачених
в плановому періоді для виплати працівникам по тарифних ставках, окладах
і відрядних розцінках, а також премій з фонду заробітної плати і всіх
видів доплат до заробітної плати.

Для розрахунку планового фонду заробітної плати використовують наступні
методи: укрупнений, прямого рахунку, нормативний, по елементах.

В курсовій роботі пропонується використати метод прямого рахунку. Даний
метод оснований на визначенні планової чисельності персоналу по
категоріях і їх середньорічної заробітної плати.

Плановий фонд заробітної плати обчислюється за формулою:

(43);

– середньорічна заробітна плата одного працівника і-ої категорії в
плановому періоді, грн.;

– планова чисельність і-ої категорії персоналу, грн.;

n – кількість категорій персоналу.

Розрахунок планового фонду оплати праці здійснюється в такій
послідовності: 1) складається штатний розпис підприємства; 2) для кожної
з категорій персоналу, відповідно до систем оплати праці прийнятих на
підприємстві, а також виходячи з величини середньомісячної зарплати в
даній галузі, розраховується середньомісячна зарплата (посадовий або
місячний оклад); 3) розраховується зарплата усіх штатних одиниць
відповідно річна та місячна – див. табл. 17.

Таблиця 17

Штатний розпис підприємства

№ Назва посад Число штатних одиниць Посадовий оклад, грн./міс. Зарплата
усіх штатних одиниць

1. Працівники

ВСЬОГО

Формула (40) + (41)

2. Керівники і спеціалісти

ВСЬОГО Згідно рис. 4

3. Обслуговуючий персонал

прибиральниця

сторож

ВСЬОГО

РАЗОМ

Розраховується загальний плановий фонд оплати праці (ФЗПЗАГПЛ):

(44);

де ФЗПОСН.ПЛ – фонд основної зарплати на плановий рік, грн. (табл. 17,
кол. 6, “Всього”);

ФЗПДОД.ПЛ – фонд додаткової зарплати на плановий рік, грн. – приймаємо
20% ФЗПОСН.ПЛ.

3. Планування фінансової діяльності підприємства

3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим

техніко-економічним факторам

Економія затрат за рахунок підвищення технічного рівня виробництва
розраховується по плану технічного розвитку і організації виробництва.
Сума економії по цих факторах складається із зменшення витрат
матеріальних ресурсів та витрат на оплату праці.

Економія від зниження матеріальних витрат визначається за формулою:

(45);

де НQ0 і НQ1 – норма витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю
продукції до і після проведення відповідних заходів. Норму витрат
матеріалів до проведення заходів НQ0 беремо з вихідних даних, табл. 1, №
13. Норма витрат після проведення заходів – це величина НQ0 зменшена на
відсоток вказаний у вихідних даних, табл. 1, № 24;

ЦМ – ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, грн. , див. вихідні
дані, табл. 9;

QВіЗАХ – кількість продукції, виготовленої з початку введення заходу до
кінця планового періоду, шт., визначається виходячи з величини планового
виробництва продукції QВПЛ (див. формула (14)) та часу дії заходу,
тобто:

QВіЗАХ = QВПЛ*(12-NМ)/12,

де NМ – номер місяця коли було впроваджено захід, див. вихідні дані,
табл. 1, № 25.

Зниження собівартості продукції за рахунок впливу структурних зрушень у
виробництві рівна:

(46);

де СВБ – собівартість 1-го виробу в базовому році, грн., див. формула
(47);

QВБ і QВПЛ – обсяг виробництва в натуральному вираженні відповідно в
базовому та плановому періодах, див. таблиця 3 “Всього”.

(47);

де ВЗМБ – змінні затрати на виробництво одиниці продукції у базисному
році, грн./шт. , див. вихідні дані, табл. 1, № 27;

ВПОСТБ — постійні затрати у базисному році, грн., див. вих. дані, табл.
1, № 26;

QВБ – обсяг виробництва у базисному році, шт.

Зниження собівартості за рахунок зміни обсягів виробництва визначається
за формулою:

(48);

– темпи приросту товарної продукції в плановому періоді в порівнянні з
базовим роком, % (величину товарної продукції у базисному році (QТБ)
беремо з табл. 16, п.1, кол. 5).

= (QТПЛ — QТБ) / QТБ*100.

Економія на амортизаційних відрахуваннях рівна:

(49);

де АБ і АПЛ – загальна сума амортизаційних відрахувань в базовому та
плановому періодах, грн., для визначення використовується величина
постійних затрат у базовому та плановому роках (вих. дані, табл..1, № 5,
26) та питома вага амортизації в постійних затратах (див. вихідні дані,
табл. 1, № 28);

QТБ і QТПЛ – обсяг товарної продукції в базовому та плановому періодах
відповідно, грн., див. табл. 16, п. 1, кол. 5 та кол. 6 відповідно.

3.2. Планування доходів і надходжень

Планування доходів та надходжень грошових засобів проводять на основі
розрахунку руху грошових потоків на підприємстві, для забезпечення
контролю за використанням коштів в ході господарської діяльності.

Джерелами доходів та надходжень є:

прибуток від виробничо-господарської діяльності;

амортизаційні відрахування;

пасиви.

Розглянемо детально методику планування основних джерел доходів та
надходжень.

І. Прибуток.

План по прибутках складають: в цінах і умовах виробництва планового
року; в цінах і умовах попереднього року; по діючих цінах та умовах
виробництва. Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є
балансовий прибуток, який складається з:

прибутку від реалізації продукції;

прибутку від реалізації основних фондів, які не використовуються;

фінансових результатів комерційної діяльності (доходи від здачі
приміщень в оренду, короткотермінові вклади тощо).

Прибуток від реалізації продукції розраховується по окремих видах
господарської діяльності.

Величину прибутку від реалізації і-го виду продукції можна визначити за
формулою:

(50);

де QРіПЛ – вартість реалізованої продукції і-го виду в цінах
підприємства, грн. див. формула (13);

ПБ – платежі до бюджетів, грн.;

СРіПЛ – повна собівартість і-ого виду реалізованої продукції;

n – кількість видів продукції.

В курсовій роботі в якості платежів до бюджетів виступатиме єдиний
податок, який становитиме 8% від обсягу реалізації продукції.

Розрахунок планової суми прибутку ведуть методом прямого рахунку по
кожному виду продукції з сумуванням результату в цілому по підприємству.

Загальний обсяг планового прибутку від реалізації продукції
розраховується як сума прибутків по всіх видах продукції, тобто:

(51);

Прогнозований обсяг прибутку розраховується за формулою:

(52);

де Прфакт – фактичний прибуток, отриманий у звітному році;

Іі – прогнозний річний індекс інфляції.

Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції по підприємству
ведуть у формі таблиці.

Таблиця 18

Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції, тис. грн. по
підприємству на _____ рік

Показник Базовий рік Плановий рік

План Фактичне виконання В цінах базисного року В цінах планового року

1 2 3 4 5

1. Товарна продукція, грн. 95% кол. 5 85%

кол. 5

Формула (15)

2. Сальдо залишків продукції на складі, грн. 95% кол. 5 85%

кол. 5

Вих. дані, табл. 1, №7

3. Сальдо залишків продукції відвантаженої, але не оплаченої споживачем,
грн. 95% кол. 5 85%

кол. 5

Вих. дані, табл. 1, №8

4. Реалізована продукція, грн. (П.1 – П.2 – П.3)

5. Собівартість реалізованої продукції, грн. формула (53)

6. Відрахування до бюджетів (8% від П.4)

7. Прибуток підприємства від реалізації продукції

П.4 – П.5 – П.6

Собівартість реалізованої продукції розрахуємо за формулою:

(53);

де QРі – вартість реалізованої продукції, грн., табл. 18, п.4;

Ц – ціна одиниці продукції, грн. (для панового року – з формули (12),
для базового – ціна планового року поділена на індекс цін, вих. дані,
табл. 1, № 14);

ВЗМ – змінні витрати у плановому або базовому році, грн./шт. вих. дані,
табл. 1, № 6, 27;

ВПОСТ — постійні витрати у плановому або базовому році, грн. вих. дані,
табл. 1, № 5, 26;

Загальний балансовий прибуток по підприємству оформлюють у вигляді
таблиці 19.

Таблиця 19

Зведений прибуток по підприємству на _____ рік, тис. грн.

Показники Базовий рік Плановий рік

План Факт Всього По кварталам

І ІІ ІІІ IV

1.Прибуток від реалізації продукції основного виробництва

2. Прибуток від комерційної реалізації

)

4. Балансовий прибуток

п.4)

3.3. Фінансовий план підприємства

Фінансовий план підприємства складається у вигляді балансу доходів і
витрат, а також розрахункових форм для визначення статей балансу.

Баланс доходів та витрат складається з таких розділів:

доходи і надходження засобів;

витрати і відрахування засобів;

платежі в бюджет;

асигнування із бюджету.

Фінансовий план складається на основі наступних даних:

фактичних даних бухгалтерського балансу на 1 число планового періоду;

показників плану виробництва і реалізації продукції;

кошторису затрат на виробництво;

даних про обсяги планових інвестицій;

розрахунку відпускних цін;

норм амортизаційних відрахувань;

ставок платежів в бюджет;

результатів аналізу виконання плану за попередній період.

Структура фінансового плану показана в таблиці 20.

Таблиця 20

Баланс доходів та витрат (фінансовий план) підприємства на _____ рік,
грн.

Показники плану Базовий рік Плановий рік

План Фактичне виконання В цінах базового року В цінах планового року

1 2 3 4 5

1. Доходи і надходження засобів

Балансовий прибуток, таблиця 19

Амортизаційні відрахування, формула (49)

Мобілізація внутрішніх ресурсів в кап-будівництво

Планові накопичення економії в кап-будівництві

Інші джерела

Довгостроковий кредит

Приріст пасивів

Всього доходів і надходжень

2. Витрати і відрахування

Відрахування в:

Фонд накопичення

Фонд використання

Резервний фонд

Прибуток в розпорядженні підприємства

Інші витрати

Всього витрат і відрахувань

3. Платежі в бюджет, всього, таблиця 18

4. Асигнування з бюджету, всього

Висновки

У висновках узагальнюються планові показники, отримані в попередніх
розрахунках по кожному пункту плану курсової роботи.

Список рекомендованої літератури

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996
року. //Голос України. 1996. — 13 липня.

Закон України “Про власність” //Відомості Верховної Ради України. –
1991. — №20. – С.5.

Про підприємства в Україні: Закон України, 27 березня 1991 . //Відомості
Верховної Ради України. 1991. — №24.

Про підприємництво: Закон України //Галицькі контракти. – 1998. — №10.-
с.129-140.

Про оподаткування доходів підприємств і організацій: Закон України, 21
лютого 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1992. — №23. –
С.333.

Про податок на додану вартість: Закон України, 20 грудня 1991 р.
//Відомості Верховної Ради України. – 1992. — №14. – С.184.

Алексеева М. Планирование деятельности фирмы. – М.: Финансы и
статистика, 1997, — С.246.

Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її
ресурсне обґрунтування. – Київ. КДТЕУ. – 2000.

Бугулов В.Н. Ценообразование в условиях рынка.: -К.: МАУП. – 1996.

Экономика, организация и планирование промышленного производства /В.И.
Выборнов, Ф.П. Висюлин и. др. /Под общ. ред. Н.А. Лисицина. – Мн.:
Выщ.шк., — 1990. – С.446.

Ильин А.И. Планирование на предприятии/Учеб. пособие. В 2 ч. Ч. 1.
Стратегическое планирование. – Мн.: ООО «Мисанта». – 1998. – С.296.

Ильин А.И. Планирование на предприятии/Учеб. пособие. В 2 ч. Ч. 1.
Стратегическое планирование.Ч. 2. Тктическое планирование. – Мн.: ООО
«Новое знание», — 2000, С. 719.

Ильин А.И. Управление предприятием.: Справочник руководителя. – Мн.:
Выш. шк., — 1997. – С.275.

Котлер Ф. Основы маркетинга: — М.: Прогресс, 1993.

Павлов В.І. Основи підприємництва: бізнес-планування /Навчальний
посібник. Т.1. – Луцьк: Надстир’я, — 1998.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд.
перераб и доп. –Мн.: ИП «Экоперспектива», — 1999. – С. 668.

Турченюк М.О., Полюхович О.Г. Управління використанням матеріальних
ресурсів. — РДТУ. – Рівне. — 1999.

Турченюк М.О. Маркетинг. Ч.1 Стратегія і тактика маркетингової
діяльності підприємства: Конспект лекцій. – РДТУ. – Рівне: 1997. –
С.-81.

Турченюк М.О. Маркетинг. Ч.2 Стратегія і тактика маркетингової
діяльності підприємства: Конспект лекцій. – РДТУ. – Рівне: 1998. –
С.-137.

Тян Р.Б. Планирование деятельности предприятия. /Учебное пособие. – К.:
МАУП. – 1998. – С.152.

Зразок оформлення титульної сторінки

.

Ціна грн. коп

Підписано до друку

Формат 60х84 1/16 Обсяг ____др.арк.

Замовлення Тираж_______примірн.

Рівне, РДТУ, Соборна,11

-5 0 +5

Велика загроза

Нейтральний вплив

Великі можливості

Рис. 1. Шкала Ф. Хедоурі для оцінки можливостей та загроз впливу
зовнішніх факторів на діяльність підприємства.

Ціна, грн.

Попит, шт.

Рис. 2. Крива попиту

N

Ц

П

Ц

max

П = f (Ц)

Рис. 3. Залежність прибутку від ціни на продукцію

А Н А Л О Г І Ч Н О

Назви посад — самостійно

Заступник директора

Менеджер

Бухгалтер

Економіст

Головний бухгалтер

Директор

Економіст

Менеджер

Рис 4. Приклад структури апарату управління підприємством

Міністерство освіти і науки України

Український державний університет водного господарства та
природокористування

Кафедра регіонального управління

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

“Планування діяльності підприємства”

Виконав:_________________

Перевірив:_______________

Рівне — 2002

Похожие записи