Реферат на тему:

Організація управління підприємством та його змінами

Із формуванням і розвитком економіки правильна організація управління
на підприємстві має визначальне значення. Останнім часом погляди вчених
направлені на створення такої структури підприємства, яка б динамічно
відображала її участь у процесах економічного середовища з метою
пристосування до мінливих зовнішніх умов. Їх раціональне поєднання і
розподіл на підприємстві функцій щодо їх дослідження, аналізу,
групуванню і формуванню пропозицій є сутністю раціональної організації
управління на підприємстві. Адже процес управління включає функції
планування, організації, мотивації і контролю. Найкраще було б
розподілити підрозділи підприємства залежно від сфери його дослідження і
функціонування:

1. ресурси. В сучасному світі обмеженість ресурсів і їх раціональне
використання стає все більш нагальним питанням. Особливо це стосується
підприємств, які базують свою діяльність на використанні природних
ресурсів, їх обробці і продажу. Тому підрозділи, які займаються цими
питаннями на промислових підприємствах є основною ланкою організаційної
структури підприємства;

2. забезпечення підприємства стратегічною, методологічною базою,
постановкою оперативних, поточних, тактичних і стратегічних завдань, що
визначається місією фірми на ринку;

3. відділ персоналу, який передбачає проведення політики щодо кадрового
забезпечення підприємства, мотиваційної політики, оплати праці,
стимулювання і заохочення працівників. Адже саме персонал є «двигуном»
підприємства, що реалізує його завдання і основні цілі.

Сьогодні навіть консервативно налаштовані компанії вважають за можливе
відмовитись від суто ієрархічного підходу в організації його основний
акцент роблять на цільові групи та взаємовідносинах між ними [1, с. 68].

Для побудови організаційної структури необхідно врахувати всі фактори з
метою забезпечення максимальної відповідності структури управління
середовища господарювання. Так виділяють чотири основні групи
ситуаційних факторів: зовнішнє середовище, технологія роботи, стратегія
фірми, поведінка працівників фірми, які необхідно досліджувати.

?????????=?теризують процес функціонування свого підприємства як
виживання, наголошуючи, що економічні труднощі і невизначеність
майбутнього не дозволяють здійснювати довгостроковий прогноз розвитку
підприємства і формування моделі його функціонування [1, с. 69].

Організація повинна бути всебічно динамічною, здатною до перетворень, що
є головним фактором успіху будь-якої організації. Однак із розвитком
демократизації управління, що спостерігаються в усьому світі,
організація підприємства призводить до використання керівниками органів
самоврядування як такої ланки, яка є найбільш чутливою до будь-яких змін
як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі. Головною метою такої
співпраці є врахування керівництвом знань, досвіду, пропозицій трудового
колективу, оскільки самоврядування як організаційна ланка підприємства
здійснює більш практичне вирішення завдань і проблем.

Якщо в організації плануються зміни, то це практично завжди спричиняє
стан невизначеності. Тому успішність заходів, які проводяться, багато в
чому залежать від того, наскільки колектив був залучений у цей процес і
на скільки якісні і прозорі цілі організаційних змін. Загальне бачення
майбутнього дозволяє згуртувати весь персонал заради досягнення
загальної мети. Адже зміни не будуть доцільними, якщо колектив не буде
бачити ясні цілі, критерії їх досягнення і переваги нового стану.

Вибір та пошук ефективної методики формування організаційної структури
управління підприємством є важливим елементом діяльності фірми. Тому
структура фірми розглядається як найважливіший чинник, що визначає форму
діяльності всього колективу та окремих його членів [3, с. 162].

Висновки. З метою забезпечення ефективного управління організацією можна
виділити декілька критеріїв, що беруть за основу при формуванні
структури: функціональний, залежно від цілей, ієрархічність і
делегування повноважень. Найбільш раціональні пропозиції полягають у
закріпленні за певними підрозділами сфер їх відповідальності,
координація діяльності цільовими групами, формування таких цілей на
підприємстві взагалі і по кожному підрозділу зокрема, які б не
суперечили місії фірми, розвиток самоврядування як ефективного способу
слідкування за змінами і реагування на них.

Література:

Бова Т.В.// Економіка та держава- № 5,- 2006,-с. 68-70.

Васильєв О.І..// Формування ринкових відносин в Україні-№ 6,-2006,-с.
78-80.

Транченко Л.В.// Актуальні проблеми економіки-№ 4, -2006,-с. 158-164.

Похожие записи