Корпорація Корпорація (акціонерне товариство) є зараз домінуючою формою
підприємницької діяльності. Її власниками вважаються акціонери, що мають
обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал
корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам.
Виокремлюють дві його частини. Одна частика розподіляється серед
акціонерів у вигляді дивідендів, друга — це нерозподілений прибуток, що
використовується на реінвестування. функції власності та контролю
поділені між акціонерами (власниками акцій) і менеджерами.

Переваги корпорації (акціонерного товариства) є достатньо відомими.

По-перше, корпорація є найефективнішою формою організації
підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залучення
необхідних інвестицій. Саме через ринок цінних паперів (фондову біржу)
вона може об’єднувати різні за розмірами капітали великої кількості
фізичних і юридичних осіб для фінансування сучасних напрямків
науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого
потенціалу.

По-друге, потужній корпорації значно простіше постійно збільшувати
обсяги виробництва або послуг. Це дає добру можливість отримувати
постійно зростаючий прибуток.

По-третє, кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену
відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх
акцій). Важливо й те, що окрема особа може зменшити свій власний
фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори
можуть пред’явити претензії лише корпорації як юридичній особі, а не
окремим акціонерам як фізичним особам.

По-четверте, корпорація — це організаційно-правовий утвір, який може
функціонувати дуже тривалий період (постійно), що створює необмежені
можливості для перспективного розвитку.

Корпоративна форма організації підприємницької діяльності, як і всі
інші, має відповідні недоліки:

1. Мають місце певні розбіжності між функціями власності і контролю, що
негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління
корпорацією. Розподіл функцій власності та контролю може призвести до
виникнення соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами і
акціонерами корпорації.

2. Корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю
отримуваного прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу. Адже
оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім
— дивіденди акціонерів, тобто фактично існує проблема подвійного
оподаткування.

3. У корпоративній формі бізнесу існують потенційні можливості для
зловживань з боку посадових осіб. Наприклад, керівництво корпорації може
організувати емісію акцій для покриття збитків , спричинених
безгосподарністю певних структурних ланок.

Кооператив — підприємство, організація,створені шляхом добровільного
обєднання осіб на пайовій основі для здійснення підприємницікої
діяльності.Кооперативи являються юридичними особами і функціонують на
початках самофінансування і самоуправління.

Функції підприємництва.

Розуміння сутності підприємництва зв’язано також з визначенням його ролі
в економіці різних рівнів системи господарювання. Конкретно роль і
значення підприємництва в економічному розвитку країни можна звести до
такого:

• По-перше, підприємництво слугує важелем для зміни структури економіки.
Для підприємців основний спонукальний мотив — можливість одержання
прибутку. Вони майже завжди концентрують свої дії на розвитку
перспективних напрямків господарської діяльності, віддача від яких може
перевершити середні показники.

• По-друге, розвиток підприємництва створює «поживне середовище» для
конкуренції. Забезпечуючи освоєння перспективних виробництв, підприємці
сприяють швидшому оновленню техніко-технологічної бази і номенклатури
продукції фірми. Вони стимулюють господарську активність, підтримуючи
конкуренцію й існуючий ринок.

• По-третє, підприємництво можна вважати каталізатором економічного
розвитку. Цей своєрідний прискорювач істотно впливає на структурну
перебудову в економіці; збільшення обсягів виробництва і надання послуг;
стимулювання інвестиційної діяльності; підвищення рівня попиту і
пропозиції; прискорення темпів економічного розвитку національної
економіки в цілому.

• По-четверте, підприємництво сприяє економії і раціональному
використанню всіх ресурсів. Діяльність підприємця нерозривно зв’язана з
господарським ризиком. Саме ця обставина є потужним стимулом економії
ресурсів, вимагає від підприємця детального аналізу рентабельності
проектів, відповідального ставлення до інвестицій, раціонального
витрачання ресурсу, найму робочої сили.

• По-п’яте, підприємництво забезпечує сильнодіючі стимули до
високоефективної праць У більшості випадків особистості, котрі мають
власний бізнес і завдяки цьому сильніші спонукальні мотиви, більше
заінтересовані в якісній і продуктивній праці, ніж наймані працівники.
Такий психологічний феномен вільної праці для одержання власного зиску
забезпечує ще більший виграш для економіки в цілому.

Розглянуті вище прояви значущості підприємницької діяльності дозволяють
зробити загальний висновок.

Підприємництво виконує особливу функцію в економіці і народному
господарстві, змістова сутність якої зводиться до оновлення економічної
системи, створення інноваційного середовища, що спричиняє руйнацію
традиційних структур і відкриття шляху до перетворень, зрештою стає тією
силою, котра прискорює рух економіки по шляху ефективності,
раціоналізації, бережливості і постійного оновлення.

Нагромаджений досвід усіх без винятку індустріальне розвинутих країн з
ринковою економікою соціального спрямування незаперечне підтверджує, що
підприємництво — необхідна умова досягнення економічного успіху.

Похожие записи