Курсова робота

на тему:

Формування амортизаційної політики підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП
ст. 2

РОЗДІЛ І . Теоретичні засади формування амортизаційної політики
підприємства.
ст. 3

Роль і значення основних фондів та амортизаційної політики в ринкових
умовах господарювання.
ст. 3

Характеристика амортизації.
ст. 9

Методи нарахування амортизаційних відрахувань.
ст. 14

1.4.Огдяд нормативно — літературних джерел.
ст. 15

РОЗДІЛ ІІ . Практична частина на базі ВАТ Коломийської районної
друкарні ім. Шухевича.

2.1. Характеристика даної друкарні.
ст.16

2.2. Оцінка вартості основних фондів.
ст. 16

2.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань.
ст. 21

2.4. Вдосконалення амортизаційної політики підприємства .
ст. 26

ВИСНОВКИ
ст.28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ст.30

ВСТУП

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення виробництва
можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання
діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють
постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного
підприємства, а з іншого дають змогу збільшувати обсяг виробництва
продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість
виробів за рахунок скорочення питомої ваги амортизації й витрат на
обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу
і прибутковість.

Актуальність теми полягає у правильному використанні основних
фондів, нарахування амортизації що призведе до ефективного їх
використання, до зменшення витрат і тим самим до збільшення прибутку.

Метою даної роботи є формування амортизаційної політики
підприємства

Завдання :

виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів
основними засобами, тобто встановлення відповідності величини, складу та
технічного рівня засобів виробничій програмі підприємства;

оцінити технічний стан і віковий склад основних фондів, зокрема їх
активної частини;

визначення рівня використання основних засобів і факторів які впливають
на нього;

з’ясування ефективності використання обладнання в часі та за
потужністю;

розрахунок впливу використання основних засобів на обсяг продукції;

виявлення резервів підвищення ефективності використання основних
засобів;

Об’єктом дослідження є ВАТ Коломийська районна друкарня ім.
Шухевича.

Предметом дослідження є формування ефективної амортизаційної
політики друкарні; виявити фактори які на неї впливають і розробити
заходи щодо їх осунення.

В даній роботі використано такі методи дослідження як: порівняння
— зіставлені певні числові характеристики; групування — основні фонди
згруповано для кращого вивчення; метод відносних величин — обчислення
коефіцієнтів використання основних засобів; аналіз; та інші.

Курсова робота складається з двох розділів:

перший – теоретично розкрито суть і значення основних фондів та
амортизаційної політики в ринкових умовах господарювання;

другий – практично проаналізовано вартість основних фондів, за
прямолінійним методом нарахована сума амортизації, виявлено недоліки
роботи Коломийської районної друкарні і дано шляхи її вдосконалення.

РОЗДІЛ. I

Теоретичні засади формування амортизаційної політики підприємства.

Роль і значення основних фондів та амортизаційної політики в ринкових
умовах господарювання.

У період переходу до ринкових відносин, в умовах конкурентної
боротьби між товаровиробниками, підвищенню ефективності використання
основних фондів слід приділити особливу увагу оскільки від раціонального
використання основних фондів залежить ефективність діяльності
підприємства.

Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності,
що призначаються платником податку для використання у господарській
діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365
календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних
цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово
зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом. [12 ]

Не належать до основних засобів:

предмети терміном служби меншим за один рік незалежно від їхньої
вартості;

предмети вартістю до 1000 гривень за одиницю (за ціною придбання)
незалежно від терміну служби. Гранична вартість предметів, що не
належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів
України;

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування для підприємств
серійного і масового виробництва певних виробів або для виконання
індивідуальних замовлень незалежно від їхньої вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття а також постільні речі незалежно від
їхньої вартості і терміну служби;

формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства,
незалежно від вартості і терміну служби. [16. cт.302.]

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність
того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його
використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс
підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є
об’єкт основних засобів.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких
витрат:

а) суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за
виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

б) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що
здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних
засобів;

в) суми ввізного мита;

г) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням)
основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

д) витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

є) витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження
основних засобів;

ж) інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних
засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою
метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до
первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або
частково за рахунок позикового капіталу.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних засобів проходить
три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних
засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії
основні засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума
зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на
витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії
кругообігу основних засобів втрачається споживна вартість засобів праці,
їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.

На другій стадії відбувається перетворення частини основних
засобів, які перебувають в продуктивній формі, на грошові кошти через
нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення
споживної вартості частини основних засобів. Це поновлення здійснюється
заміною зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованої суми
зносу основних засобів.

Необхідною умовою правильного використання та відтворення основних
фондів є їх класифікація за такими ознаками:

1.Функціональне призначення.

Будинки (будинки виробничо-господарського,соціально-культурного
призначення та зайняті органами управління).

Споруди (об’єкти, що виконують технічні функції,- дороги, мости тощо).

Передавальні пристрої (об’єкти трансформації, перетворення і передачі
енергії та для переміщення речовин).

Машини та обладнання:

? силові машини й обладнання (об’єкти, що виробляють теплову
енергію та перетворюють різного роду енергію у механічну);

? робочі машини й обладнання (об’єкти, що призначені для
механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці);

?вимірювальні прилади;

? регулюючі прилади та пристрої;

? лабораторне обладнання ;

? обчислювальна техніка;

? медичне обладнання;

? комп’ютерна техніка та її комплектуючі;

? інші машини та обладнання (телефони, факси, копіювальна техніка
тощо).

Транспортні засоби ( всі види засобів пересування, які призначені для
переміщення людей і вантажів).

Інструмент.

Виробничий інвентар і приладдя (предмети, які служать для полегшення
виробничих операцій, — робочі столи, верстати тощо).

Господарський інвентар (предмети конторського та господарського
облаштування).

робоча і продуктивна худоба.

Бібліотечний фонд.

інші основні фонди (багаторічні насадження, документація з типового
проектування).

Формування бухгалтерської інформації про основні фонди підприємства.

Земельні ділянки.

Капітальні витрати на поліпшення земель.

Будинки, споруди та передавальні пристрої.

Машини та обладнання.

Транспортні засоби.

Інструменти, прилади та інвентар.

Робоча і продуктивна худоба.

Багаторічні насадження.

Інші основні засоби.

Роль у процесі господарської діяльності.

Активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі).

Пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва).

Сфера використання.

Виробничі (беруть участь у процесі виробництва і переносять свою
вартість на вироблений продукт).

Невиробничі (використовуються у невиробничій сфері підприємства).

Форма власності.

Власні.

Орендовані.

Характер участі у процесі виробництва.

Діючі.

Ті, що перебувають у запасі чи на консервації.

Рівень технічної придатності.

Обладнання, яке можна використовувати у виробництві.

Обладнання, що потребує капітального ремонту.

Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів
укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої
ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які
обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості
підприємства. Ясна річ, що для забезпечення нормального функціонування
активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі,
споруди, інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.

Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів
підприємств, є : рівень автоматизації і механізації, рівень
спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення
підприємств. Кожний фактор по різному впливає на структуру основних
засобів. Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок:
оновлення та модернізації устаткування; ефективнішого використання
виробничих приміщень; установлення додаткового устаткування на вільній
площі; ліквідації зайвого й мало ефективного устаткування.

Важливим фактором підвищення ефективності виробничо-господарської
діяльності, постійним джерелом фінансування їхнього розвитку є
амортизаційні відрахування. Відповідно до чинних законодавчих актів
підприємства формують свою амортизаційну політику, яка складається із
сукупності способів управління порядком нарахування й використання
амортизаційних відрахувань. Ефективність амортизаційної політики
залежить від того, настільки точно визначено терміни експлуатації
активів, що вводяться в дію, а також від вибору підприємством методу
нарахування амортизації.

Важливим етапом амортизаційної політики стало схвалення Указом
Президента України від 07.03.2001 року №169/2001 Концепція
амортизаційної політики. Метою даної концепції проголошено визначення
напрямів та механізмів удосконалення амортизаційної політики як чинника
активізації інвестиційної діяльності в державі. Згідно з Концепцією
амортизаційна політика в Україні має бути спрямована на підвищення
фінансової заінтересованості суб’єктів господарювання у здійсненні
інвестицій в основний капітал за рахунок коштів власних амортизаційних
фондів.

Для цього, за переконанням авторів концепції , необхідна реалізація
заходів за такими напрямами:

? створення економічної та правової бази для запровадження
раціональних рівнів споживання, відшкодування та оновлення основного
капіталу;

? обмеження державного регулювання у сфері амортизаційної політики
та стимулювання інвестиційної ініціативи суб’єктів господарювання;

? відмова від суцільного примусового нарахування амортизаційних
відрахувань за єдиним методом та запровадження кількох методів
нарахування амортизації, надання суб’єктам господарювання права вибору
конкретного методу нарахування амортизаційних відрахувань, а також права
самостійно встановлювати конкретні строки служби основного капіталу у
визначених законом межах;

? розмежування практики нарахування амортизаційних відрахувань
відповідно до її економічної та податкової ролі;

? стимулювання суб’єктів господарювання до застосування прискореної
амортизації та її інвестиційного спрямування шляхом надання податкових
знижок.

Для проведення заходів у таких напрямах у Концепції пропонується:

? запропонувати нарахування амортизаційних відрахувань на всі
основні фонди (крім землі);

? закріпити за суб’єктами господарювання право на використання
коштів власного амортизаційного фонду та заборонити будь-які
централізовані вилучення з нього;

? надавати податкові знижки тільки тим суб’єктам господарювання,
які мають документальне підтвердження інвестиційного використання коштів
амортизаційного фонду;

? збільшити кількість методів нарахування амортизаційних
відрахувань;

? розробити класифікацію основного капіталу за групами відповідно
до характеру й строків його використання та зносу;

? запровадити для кожної групи основного капіталу економічно
обґрунтовані індикативні норми для нарахування економічної амортизації
та діапазони припустимих відхилень, у межах яких суб’єкти господарювання
обирають конкретні норми економічної амортизації самостійно;

? затвердити максимальні граничні рівні податкової амортизації, в
межах яких її обсяг може перевищувати обсяг економічної амортизації.

Конкретна система амортизаційних списань відображає певні
економічні закономірності і фактично є результатом балансування
економічних інтересів держави і підприємства. Зауважимо, що в Україні
існує низка особливостей обліку амортизації. Ці особливості зумовлені
відмінностями податкового і бухгалтерського обліку.

Так, при податковому обліку:

амортизації підлягають витрати на придбання, виготовлення виробничих
фондів, їхній капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші
поліпшення. Безкоштовно отримані фонди і невиробничі фонди не
амортизуються;

нарахування амортизації відбувається щоквартально;

використовується єдиний для усіх груп метод нарахування амортизації з
різними коефіцієнтами;

база для нарахування амортизації – балансова (залишкова) вартість груп
основних фондів на початок (перше число) звітного кварталу;

амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 здійснюється до
досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподаткованих
мінімумів доходів громадян.

амортизація основних фондів 2-4 груп здійснюється до досягнення
балансовою вартістю групи нульового значення.

Балансова вартість основних засобів 1 групи зменшується при виведенні
об’єкта основних фондів з експлуатації будь якому разі.

Стосовно бухгалтерського обліку варто зауважити, що:

амортизуються будь які основні засоби, які перебувають на балансі
підприємства, в тому числі виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані;

нарахування амортизації проводиться щомісяця за кожним об’єктом окремо;

амортизується первинна вартість основних засобів з урахуванням
поліпшень, які привели до зростання економічних вигід від використання
об’єкта;

використовується вибірково будь-який із 6 методів нарахування
амортизації;

Як бачимо, бухгалтерський облік амортизації основних засобів
ліберальніший порівняно з податковим обліком. Це дає змогу
удосконалювати амортизаційну політику підприємства.

1.2. Характеристика амортизації.

Протягом тривалого функціонування в господарській діяльності
суб’єктів господарювання основні фонди зазнають зазнають фізичного та
економічного зносу, а також техніко-економічного старіння.

Фізичний знос основних фондів виникає внаслідок втрачання ними
своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, що призводить до
економічного спрацювання, тобто до поступового зменшення їхньої
первісної реальної вартості, що зумовлене не тільки функціонуванням
основних фондів, а й їхньою бездіяльністю. На темпи і розміри фізичного
спрацювання засобів праці впливає сукупність чинників, які можна
поділити на дві групи: дія навколишнього середовища та експлуатаційне
навантаження. Під впливом чинників навколишнього середовища значна
частина основних засобів піддається корозії, втрачає свій первісний
стан, а інколи зазнає повного руйнування і назавжди виходить з ладу.
Вплив експлуатаційного навантаження може проявлятися у двох формах:
екстенсивній та інтенсивній. В залежності від співвідношення цих
форм визначають швидкість і розміри фізичного спрацювання основних
засобів. Внаслідок фізичного спрацювання основних фондів погіршуються
їхні техніко-економічні та соціальні характеристики – знижується
продуктивність, збільшуються експлуатаційні витрати, змінюється режим
роботи тощо.

Розрізняють фізичне часткове та фізичне повне спрацювання основних
фондів. Часткове спрацювання можна усунути. Це означає, що споживні
вартості основних фондів відновлюються за рахунок ремонту. Повного
спрацювання не можна усунути, воно зумовлює необхідність ліквідації
зношених фондів та заміни їх новими. Між окремими видами спрацювання і
старіння основних засобів праці та формами їхнього відтворення існує
певний зв’язок (рис.1.1.).

Рис.1.1. Види фізичного спрацювання і техніко-економічного старіння
основних засобів та форми їхнього усунення.

Процес відтворення основних засобів має низку характерних ознак,
зокрема:

основні засоби поступово переносять свою вартість на вироблену
продукцію;

у процесі відтворення основних засобів одночасно відбувається рух
їхньої споживчої вартості;

за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в
грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готову
продукцію;

основні засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу.

Техніко-економічне старіння основних фондів – це процес їхнього
знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного
спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Воно
характеризується поступовою втратою засобами праці своєї споживної
вартості внаслідок удосконалення наявних та створення нових засобів
виробництва, запровадження нової прогресивної технології, старіння
продукції, що виробляється з допомогою цих засобів
виробництва.[17.ст.123.]

Техніко-економічне старіння властиве найбільш активній частині
основних засобів, зокрема знаряддям праці, обчислювальній техніці,
транспортним засобам та ін. Наявність на підприємстві значної кількості
знецінених в результаті дії технічного прогресу засобів праці завдає
їм відчутних економічних збитків.

Техніко-економічне старіння буває двох видів: першого і другого
виду. Перший проявляється у втраті частини вартості засобів праці без
відповідного фізичного спрацювання, а завдяки здешевленню їх
виготовлення у нових умовах, тобто з урахуванням досягнень
науково-технічного прогресу. Таким чином, при техніко-економічному
старінні першого виду споживча вартість основних засобів не змінюється,
а змінюється лише їх вартість за рахунок здешевлення.

Другий вид характеризується скороченням тривалості їх дії,
обумовленої не зниженням їх продуктивності, а тим, що подальша
експлуатація старих засобів праці в поєднанні з новими призводить до
збільшення витрат виробництва.

Безперервний процес виробництва потребує постійного
відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів.
Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове
відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні
відрахування.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості всіх видів
засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.
Об’єктом амортизації є вартість основних фондів (крім землі).Для
відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне
підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну
грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й
техніко-економічного старіння. Ці відрахування включаються до
собівартості продукції, реалізуються під час продажу товарів, а потім
накопичується у спеціальному амортизаційному фонді, що служить
відновленню основних фондів.

Основні фонди – це сукупність засобів праці, які мають свою
вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалого
періоду часу, зберігаючи при цьому натуральну речову форму і переносять
свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, в міру
свого спрацювання.

Для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунків
щорічних сумарних обсягів амортизації згідно з Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» основні фонди підприємства за
функціональним призначенням поділяють на такі групи:

I. Перша група — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та
передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.

II. Друга група – автомобільний транспорт, вузли та запчастини до
нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та
інструменти.

ІІІ. Третя група – будь-які інші основні фонди, не включені до
першої, другої та четвертої груп.

IV. Четверта група – електронно-обчислювальні машини, інші машини для
автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення,
пов’язані з ним засоби зчитування або друку інформації, інші
інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких
перевищує вартість малоцінних товарів.[11. ст.95.]

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта
основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається
за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) — В(а-1) — А(а-1), де:

Б(а) — балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи
1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) — балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів
групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення
капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень
основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що
передував розрахунковому;

В(а-1) — сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта
основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що
передував розрахунковому.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під
визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю
відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в
експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової
вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу
основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних
фондів установлюється Міністерством фінансів України.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати
щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та
нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за
формулою:

Кі = [I(а-1) — 10]:100 , де

І(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якого провадиться
індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Амортизація нараховується за всіма об’єктами, що перебувають в
експлуатації станом на перше число даного місяця. За об’єктами основних
фондів, що введені або вибули з експлуатації в середині даного місяця,
нарахування амортизації починається або припиняється з першого числа
наступного місяця. Наприклад, якщо об’єкт основних фондів введений в
експлуатацію (або вибув) 20 січня поточного року, то нарахування
амортизації починається або припиняється з 1 лютого поточного року.

Суми амортизаційних відрахувань за податковим методом
визначається за квартал за затвердженими в законодавчому порядку нормами
амортизації. Так , згідно з чинним податковим законодавством, норми
амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з
груп основних фондів на початок розрахункового кварталу в таких
розмірах:

Група 1 – 2%

Група 2 – 10 %

Група 3 – 6%

Група 4 – 15%

У 2004 році підприємства застосовують норму амортизації залежно від
часу здійснення витрат на придбання основних фондів.(таблиця 1.1.)

Придбані до 01.01.04р. Придбані після 01.01.04 р.

Група основних фондів Норма, % Група основних фондів Нові об’єкти Ті, що
були в експлуатації

Норма, %

1 1,25 1 2 1,25

2 6,25 2 10 6,25

3 3,75 3 6 3,75

4 15 4 15 15

Таблиця 1.1.Норми амортизації в 2004 році.

Амортизації підлягають витрати на:

— придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного
виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної
худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до
початку плодоношення;

— самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих
потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які
були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

— проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та
інших видів поліпшення основних фондів;

— капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме:
іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення
землі.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу
валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

— вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

— вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

— придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх
подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих
(складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого
продажу іншим особам;

— утримання основних фондів, що знаходяться на консервації;

— створення та/або придбання аудіовізуальних творів.

. Амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 провадиться до
досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкта
відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного
податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 проводиться до досягнення
балансовою вартістю групи нульового значення.

Методи нарахування амортизаційних відрахувань.

Відповідно до П(С)БО-№7 амортизацію основних засобів нараховують,
застосовуючи такі методи:

Прямолінійний. Для застосування цього необхідно знати первісну вартість
даного об’єкта основних фондів, а також строк його служби і ймовірну
ліквідаційну вартість (вартість його реалізації після закінчення строку
служби). За ним річна сума амортизації визначається діленням вартості,
яка амортизується на очікуваний період часу використання об’єкта
основних засобів. Його зручно використовувати для нарахування
амортизації на такі об’єкти, як нерухомість.

Недоліком цього методу вважають саме рівномірність зносу. Справа в
тому, що багато активів, наприклад такі, як вантажні автомобілі,
втрачають велику частину своєї вартості вже в перші роки експлуатації.

Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації
визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного
року та річної норми амортизації. Річна норма амортизації у відсотках
обчислюється як різниця між одиницею та результатом добування кореня
n-го степеня з частки від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його
первісну вартість, де n- кількість років корисного використання об’єкта;

Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума
амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на
початок звітного року та річної норми амортизації, яка обчислюється,
виходячи зі строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.

Кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток
вартості що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний
коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до
кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму
показників кількості років його корисного використання (1+2+3+…+n).

Виробничий , за яким місячна сума амортизації визначається як добуток
фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої
ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням
вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт,
послуг), що його підприємство очікує виробити з використанням об’єкта
основних засобів. Доцільно застосовувати у разі, коли обсяги виконаних
робіт можуть бути визначені достатньо точно.

У практичній діяльності підприємства особливе місце в процесах
відтворення основних засобів належать методам прискореної амортизації.
Методи прискореної амортизації основних засобів сприяють прискоренню
процесу їхнього оновлення. Якщо порівняти з прямолінійним методом, вони
передбачають більші розміри амортизації в перші роки експлуатації
основних засобів, ніж в останні, з постійним зменшенням амортизаційних
відрахувань протягом строку корисного використання.

Огляд літературно-нормативних джерел

Назва підручника або статті Характеристика

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»,
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000
року № 92.

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку
інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, а
також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05. 1997
року № 283/97 – ВР із змінами і доповненнями, в т. ч. внесеними Законом
України від 24.12.2002 року № 349 – ІV. Стаття 8 цього закону визначено
і роз’яснено поняття амортизації, встановлено норми і методи
нарахування амортизаційних відрахувань.

Борщ Н. Амортизація: податковий і бухгалтерський облік. – 2-ге вид.,
перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2002. – 152с.

Розглянуто порядок відображення в бухгалтерському і податковому обліку
операції отримання, ремонту, поліпшення, переоцінки, вибуття, оренди
основних засобів та інших необоротних активів, а також методи
нарахування амортизації та порядок відображення інвентаризації.

Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства.
Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336с.

Розкрито і показано суть техніко-економічного планування. Розділ 13
характеризується плануванням амортизаційної політики і ефективного
відтворення основних фондів.

Петрович Й. М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін., Економіка
підприємства:Підручник-За загальною редакцією Й.М. Петровича. – Львів:
«Магнолія плюс», — 2004. – 680 с.

Послідовно викладено теоретичні і практичні питання формування і
розвитку економіки підприємства. В розділі 4 розкрито суть основних
засобів.

Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства.
– Львів: ЛБІНБУ, 2000. – 485с.

Проаналізовано господарсько-фінансову діяльність промислового
підприємства, зокрема ефективність використання, забезпеченість
основними фондами, розділ 4.

Фінанси підприємств: Підручник А.М. Поддєрьогін. 5-те вид., перероб. та
допов. – К. КНЕУ, 2004. – 546с.

Висвітлено сутність і організацію фінансів підприємств, організацію
розрахунків і кредитування підприємств, формування і розподілу прибутку,
оподаткування підприємств, фінансування відтворення основних засобів.

Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 508 с.

Дає змогу опанування з методами організації ефективного господарювання
на рівні підприємства, набуття необхідної теоретичної і практичної
інформації про управління ринковою економікою на сучасному етапі її
розвитку.

РОЗДІЛ. ІІ

Практична частина на базі ВАТ друкарня ім. Шухевича

2.1. Характеристика даної друкарні.

Дане товариство є Відкритим Акціонерним товариством, друкарня ім.
Шухевича. Яке за класифікацією видів економічної діяльності є :
целюлозно – паперова діяльність; видавнича справа яка здійснюється
відповідно до діючого законодавства в Україні і статутних документів
підприємства.

Статутні документи зареєстровані від 10 червня 1991 року. Воно
займається друком газет, брошур, буклетів та інших видів видавничої
справи. Вартість основних фондів на підприємстві на кінець звітного
періоду 32,400 тисяч гривень, вартість статутного капіталу 41,300
тисяч гривень.

2.2. Оцінка вартості основних фондів.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна
об’єднати в три групи, які характеризують:

забезпечення підприємства основними засобами;

стан основних засобів;

? ефективність використання основних засобів.

Необхідність виокремлення в самостійну групу показників відтворення
засобів праці, які характеризують процес їхнього руху, технічний стан і
структуру, зумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно і
безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання
застосованих у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.

Рис.2.1.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства
основними фондами, належать: фондомісткість, фондоозброєність,
коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні
підприємства.

Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами
визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як
відношення вартості основних фондів до чисельності працівників
підприємства. Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним
фактором.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні
підприємства визначається як відношення вартості основних фондів до
вартості майна підприємства.

Стан основних фондів характеризують через такі коефіцієнти: знос
; придатність; оновлення і вибуття основних фондів.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних фондів, що її
списано на витрати виробництва у попередніх періодах. Визначається
відношення суми зносу основних фондів до їх балансової вартості.

, де

Кз – коефіцієнт зносу;

Зо – сума зносу;

Фк – балансова вартість основних фондів;

Показник зносу може визначатись також у відсотках на початок і
кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних фондів.

Сума нарахованого зносу дорівнює 6,3 тис.грн. балансова вартість
становить 187,7 . отже коефіцієнт зношеності дорівнює 0,034 .

Коефіцієнт придатності розраховується за формулами:

Кп= 1-Кз, або Кп= 100%-Кз де

Кп – коефіцієнт придатності основних фондів;

Кз — коефіцієнт зносу;

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних фондів
придатна до експлуатації в процесі господарської діяльності і на даній
друкарні становить

Коефіцієнти оновлення і вибуття розраховують за формулами:

; де

Ко – коефіцієнт оновлення;

Фу – вартість уведених основних фондів;

Кв — коефіцієнт вибуття;

Фв — вартість вивединих;

Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність
введення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених
основних фондів за визначений період у загальній вартості основних
фондів на кінець звітного періоду.

Отже, бачимо що за звітній рік дана друкарня не придбала жодного
основного засобу. Це є негативним явищем яке згодом призведе до
накопичення застарілого обладнання і буде стримувати зростання
економічної ефективності основних фондів.

Коефіцієнт приросту розраховується за формулою:

Оскільки коефіцієнт оновлення дорівнює 0 то і неможливо розраховувати
коефіцієнт приросту.

До показників, які характеризують ефективність використання
основних фондів: фондовіддача, рентабельність основних фондів, сума
прибутку на одну

гривню основних фондів.

Фондовіддача визначається як відношення обсягу виготовленої
продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Середньорічна вартість основних фондів становить 159,1тис. грн.

тобто на одну гривню виробленої продукції припадає 0,27 тис.грн.
основних фондів.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник
дає можливість визначити вартість основних фондів на одну гривню
виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства
основними фондами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати
тенденцію до збільшення, а фондомісткість – до зменшення.

Відносним показником ефективності використання основних фондів є
рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

П = 2,8 тис.грн. Scep=159,1 тис. грн.

Показники Попередній рік Звітній рік Відхилення

Обсяг продукції 43,5 39,8 — 3,7

Cередньорічна вартість, тис. грн. 134,1 159,1 +25

Фондовіддача 0,30 0,27 — 0,3

Фондомісткість 3,3 3,7 +0,4

Талиця 2.1. Аналіз показників ефективності використання основних фондів.

2.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань.

Таблиця 2.2. Звіт про основні засоби.

Державне статистичне спостереження

Конфіденційність статистичної інформації забезпечується

статтею 21 Закону України «Про державну статистику»

Порушення порядку подання або
використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою

відповідальність, яка встановлена
статтею 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Звіт про основні засоби, нарахування податкової та економічної

амортизації і використання амортизаційних відрахувань

у 2004 році

Подають:

Терміни подання

підприємства, організації та установи всіх форм власності та видів

економічної діяльності органу державної статистики за

місцезнаходженням

Не пізніше 20

лютого після

звітного року

Найменування організації — складача інформації

Районна друкарня

Поштова адреса М. Коломия вул Шашкевича, 6

Коди організації — складача

За СДРПОУ

тсригорії

(КОАТУУ)

виду

економічної

діяльності

(КВЕД)

Форми власності

(КФВ)

Організацйно-правової форми господарювання

(КОПФГ) Міністерства, іншого центрального органу, якому підпорядкована
організаці-складач інформації (КОДУ)

1

2

3

4

5

6

02466814

2610600000

22,22,0

32

01005

Код рядка Яка амортизація нараховується на підприємстві (необхідну
клітинку закреслити-X)

101 Податкова

102 Економічна і податкова одночасно X

Таблиця 2.3. вибір виду та методу амортизації

Код рядка Методи нарахування амортизації (необхідне закреслити-X)

103 Прямолінійний X

104 Зменшення залишкової вартості

105 Прискореного зменшення зальшкової вартості

106 Кумулятивний

107 Виробничий

108 Податковий

II. Вартість основних засобів та сума нарахованої амортизації згідно з
податковим обліком

Таблиця 2.4. Нарахування амортизації по групах.

Код рядка Групи основних засобів Вартість основних засобів на початок
року Збільшення вартості основних засобів Зменшення вартості основних
засобів Вартість основних засобів на кінець року Сума нарахованої
амортизації за рік

А Б 1 2 3 4 5

201 Усього сума рядків202-205 44,0

5,3 32,4 6,3

202 У тому числі 1

203 2 5,1

1,6 3,2 0,3

204 3 38,9

3,7 29,2 6,0

205 4

.

Види економічної діяльності Код (розділу, підкласу, групи згідно КВЕД)
Номер рядка Наявність на початок року Надійшло у звітному році Вибуло у
звітному році Наявність на кінець року Наявність за відрахуванням зносу
Амортизація (знос) основних засобів за рік Вартість основних засобів на
які повністю зараховано амортизацію

Без урахування індексації та переоцінки звітного року З урахуванням
індексації усього У т. ч введено в дію нових основних засобів усього У
т. ч ліквідовано основних засобів

На початок року На кінець року

А Б В 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Усього по підприємству

100 187,7

49,0 49,0 138,7 44,0 32,4 6,3 59,5

Основні засоби за видами економічної діяльності

187,7

49,0 49,0 138,7 44,0 32,4 6,3 59,5

Таблиця 2.5. Бухгалтерський облік за видами діяльності.

Таблиця 2.6. Бухгалтерський облік за групами.

Код рядка Групи основних засобів Первісна (переоцінена) вартість
Залишкова вартість на

Вартість основних засобів на початок року Збільшення вартості основних
засобів У тому числі Зменшення вартості основних засобів У тому числі
Вартість основних засобів на кінець року Сума нарахованої амортизації за
рік Початок року Кінець року

Введення в дію нових за рахунок будівництва Придбання Полі-пшен-ня

Лікві-дація Продаж

Нових Тих, що були у використанні

Но-вих Тих що були у викорис-танні

А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

301 Усього сума рядків (302-317) 187,7

49,0 49,0

138,7 6,3 44,0 32,4

302 Земельні ділянки

X X

X

X X X

303 Капітальні витрати на поліпшення земель

304 Будинки, споруди

305 Машини і обладнання 167,0

34,5 34,5

132,5 6,0 38,9 29,2

306 Транспортні засоби

307 Інструменти прилади інвентар 20,7

14,5 14,5

6,2 0,3 5,1 3,2

308 Робоча та продуктивна худоба

309 Багаторічні насадження

310 Інші основні засоби

311 Бібліотечні фонди

312 МНМА

313 Тимчасові споруди

314 Природні ресурси

315 Тара

316 Предмети прокату

317 Інші необоротні матеріальні активи

Таблиця 2.7. Склад основних засобів підприємства на кінець звітнього
року.

Найменування показника

№ рядка

Наявність на кінець року

Усього У т.ч. за основним видом діяльності

А

Б

1 2

Усього (сума рядків 202-217)

201

138,7 138,7

Земельні ділянки

202

Капітальні витрати на поліпшення земель

203

Будинки. споруди та передавальні пристрої

204

Машини та обладнання

205

132,5 132,5

Транспортні засоби

206

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

207

6,2 6,2

Робоча і продуктивна худоба

208

Багаторічні насадження

209

Інші основні засоби

210

Бібліотечні фонди

211

Малоцінні необорогні матеріальні активи

212

Тимчасові (нетитульні) споруди

213

Природні ресурси

214

Інвентарна тара

215

Предмет прокату

216

Інші необоротні матеріальні активи

217

довідка:

Незавершені капітальні інвестиції

301

2.4. Вдосконалення амортизаційної політики підприємства .

Для забезпечення відтворення основних засобів важливе значення має
вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання і
використання основних засобів є важливим фактором підвищення
ефективності діяльності підприємства.

У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і старіють
морально. Рівень фізичного зносу основних засобів визначається у процесі
нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

по-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини
основних засобів;

по-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат
на основні засоби;

по-третє, як засіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення
виведених з виробничого процесу основних засобів або для вкладення
коштів у нові виробництва.

Система показників, яка може вичерпно характеризувати
ефективність основних фондів, охоплює два блоки: перший – показники
ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці;
другий – показники рівня використання основних фондів у цілому та
окремих їхніх видів. Чинна система показників ефективності
відтворення основних фондів в Україні потребує вдосконалення щодо
методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін
відтворення засобів праці.

Як бачимо, дана друкарня в процесі своєї діяльності неефективно
використовує основні фонди це видно з таблиці 2.1. У звітному році
фондовіддача становила 0,27 , що на 0,3 менше ніж в попередньому році.

Фондомісткість становить 3,7 , тобто збільшилась в порівнянні з минулим
роком на 0,4. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до
збільшення, а фондомісткість – до зменшення. В даному випадку навпаки,
що свідчить про незадовільну роботу друкарні.

Проаналізувавши коефіцієнт введення можна сказати, що за даний
рік не було придбано і введено в експлуатацію жодного об’єкта основних
засобів. Коефіцієнт вибуття становить 0,26 тобто 26% основних фондів
було виведено з експлуатації.

Причинами такого різкого скорочення основних засобів може бути:

? поганих технічний стан обладнання;

? застарілі технології;

? низький попит на дану продукцію;

? нерентабельність основних фондів.

Заходи що покращення даної ситуації:

? реконструкція діючої друкарні;

? модернізація основних засобів;

? залучення інвестицій;

? введення нових більш якісне і матеріаломістке обладнання;

? заміна або ремонт діючих потужностей;

Дана друкарня нараховує амортизацію використовуючи прямолінійний
метод. Сума нарахованої амортизації за рік дорівнює 6,3 тис. грн.,
зокрема на будинки і споруди – 6,0 ; на інструменти, прилади, інвентар
– 0,3.

На кінець звітного періоду вартість основних фондів становить 138,7
тис. грн.

ВИСНОВКИ

Ефективне використання основних виробничих фондів та виробничих
потужностей має важливе значення для підприємства, оскільки їх повніше
використання сприяє зменшенню потреб у введенні в експлуатацію нових
виробничих потужностей, веде до збільшення обсягів випуску продукції.

Основними напрямками поліпшення використання основних фондів
підприємства:

Зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації
зайвого та швидке залучення і виробництво не установленого устаткування.

скорочення і ліквідація внутрішньо змінних простоїв шляхом підвищення
рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи
обладнання.

підвищення якості ремонтного обслуговування основних фондів.

Удосконалення виробничої структури основних фондів.

Модернізація діючого устаткування машин і механізмів.

Швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових
технологічних ліній агрегатів, устаткування.

Економічне стимулювання раціонального використання основних фондів.

Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей
народного господарства України спостерігається низький рівень
ефективності і відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття
машин і устаткування тобто найбільш активної частини основних фондів на
промислових підприємствах, коливаються в межах відповідно 5-6 та 2-3%
загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає
50-55% загальної вартості. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне
завдання прискорення й підвищення ефективності і відтворення основних
фондів, зростання технічного рівня застосування засобів праці. За
сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки
інтенсифікації відтворення основних фондів:

• усебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України,
радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого
задоволення народногосподарського попиту на достатньо широку
номенклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення
виготовлення нових поколінь техніки і закінчених систем машин, розробка
та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не
виготовлялись або імпортувались з інших країн;

• зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках
науково-технічного прогресу, форсованому розвитку передовсім
наукомістких виробництв істотному підвищенні техніко-організаційного
рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах
різних галузей народного господарства;

• докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її
обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу;

• дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного,
організаційного та економічного розвитку; різке збільшення масштабів
вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних
машин та устаткування, перехід від практики одиничної зміни спрацьованих
знарядь праці до систематичного, комплексного оновлення
техніко-технологічної бази взаємозв’язаних виробничих ланок підприємств;

• створення ринкового економічного механізму країни, спроможного
забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління
виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і
сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій.

Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації
відтворювальних процесів потребує не лише активної діяльності самих
підприємств, а й мобілізація власних фінансових коштів. У повному
обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки
безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та
іноземного капіталу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств:
Навч. Посіб. Для самост. Вивчення дисципліни. – 2-ге вид., випр. і доп.
– К.: Знання-Прес, 2006. – 287с.

Борщ Н. Амортизація: податковий і бухгалтерський облік. – 2-ге вид.,
перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2002. – 152с.

Гриньова В.М., Колода В.О. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – 2-е вид.,
перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424с.

Економіка підприємства: Підручник За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид.
2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.

Економічний аналіз: Навч. посібник/ за ред. М.Г. Чумаченка. – вид.
2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556с.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05. 1997
року № 283/97 – ВР із змінами і доповненнями, вт. ч. Внесеними Законом
України від 24.12.2002 року № 349 – ІV.

Кузьмін О.Є., Князь С.В., Тувакова Н.В. Амортизаційна політика
підприємств//Фінанси України. – 2002. — №12. – с. 20-24.

Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств. Підручник для студентів
вищих закладів освіти. – Львів:»Магнолія Плюс». – 2004. – 367 с.

Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства.
Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336с.

Орлов П., Орлов С. Державна амортизаційна політика та її відбиття в
стандартах бухгалтерського обліку.//Економіка України. – 2001. — №3. –
ст.30-34.

11. Петрович Й. М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін., Економіка
підприємства: Підручник-За загальною редакцією Й.М. Петровича. –
Львів: «Магнолія плюс», — 2004. – 680 с.

12. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»,
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000
року № 92.

Стадницький Ю., Саган Т. Амортизаційна політика вУкраїні: історія
розвитку, існуючий стан та шляхи удосконалення// Економіст. – 2002. —
№12.- ст.34-38.

Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. Посіб. —
К.: Знання. – 2004. – 654с.

15. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового
підприємства. – Львів: ЛБІНБУ, 2000. – 485с.

16. Фінанси підприємств: Підручник А.М. Поддєрогін. 5-те вид., перероб.
та допов. – К. КНЕУ, 2004. – 546с.

17. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 508 с.

PAGE

Види спрацювання і старіння основних засобів праці

Фізичне спспрацюваня

Техніко-економічне старіння

Усувне

Не усувне

Повне

Часткове

Форми усунення спрацювання і старіння засобів праці

Ремонт

Заміна

Модернізація

Коефіцієнт приросту

Коефіцієнт вибуття

Абсолютна сума прибутку на одну гривню основних фондів

Коефіцієнт вартості основних фондів у майні підприємства

Коефіцієнт оновлення

Рентабельність основних фондів

Фондоозброєність

Коефіцієнт придатності

Фондовіддача

Коефіцієнт зносу

Фондомісткість

Показники стану основних фондів

Показники ефективності використання основних фондів

Показники забезпечення підприємства основними фондами

Показники

Похожие записи