Тема: Фінансові результати діяльності підприємства.

Поняття і види прибутку.

Поняття і види рентабельності.

Оцінка фінансового стану підприємства.

1. Ефективність виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності п-ва
виражається в досягнутих фінансових результатах.

Для визначення фінансового результату діяльності п-ва за звітний період
необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для
одержання цих доходів.

Доходи п-ва – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень
активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного
капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доходи – витрати = прибуток чи збиток

Прибуток — перевищення доходів звітного періоду над витратами звітного
періоду.

Збиток — перевищення витрат звітного періоду над доходами звітного
періоду.

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний
період необхідно дотримуватись принципів визначення доходів і витрат, а
саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських
операцій у тому звітному періоді, коли вони відбулися, а не на момент
отримання чи сплати грошових коштів, оскільки ці періоди часу не завжди
співпадають.

Принцип відповідності полягає у порівнянні доходів та витрат у звітному
періоді, тобто витрати, що здійснені у звітному періоді, повинні
порівнюватись з доходом, задля якого здійснені витрати цього звітного
періоду.

Виходячи з принципу періодичності, для визначення фінансового результату
доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами.
Звітним періодом є 1 рік, проміжними звітними періодами є квартал,
місяць.

Доходи підприємства класифікуються за видами діяльності, що здійснюються
цим підприємством. Такий підхід дає можливість враховувати особливості
кожного виду діяльності, відслідковувати зміни за видами діяльності та
забезпечувати інформацією для подальшого аналізу та прийняття
управлінських рішень.

Склад доходів п-ва наступний:

І Доходи від звичайної діяльності:

Доходи від операційної діяльності:

Дохід від реалізації:

Реалізація товарів

Реалізація готової продукції

Реалізація послуг

Дохід від інших операцій:

Реалізація інших оборотних активів

Операційний лізинг

Операційна курсова різниця

Відшкодування раніше списаних активів

Доходи від фінансових операцій:

Дохід від участі в капіталі

Інші фінансові доходи

Доходи від іншої звичайної діяльності:

Дохід від реалізації фінансових інвестицій

Дохід від реалізації основних засобів

Дохід від реалізації нематеріальних активів

Дохід від безкоштовно отриманих активів

ІІ Доходи від надзвичайних подій

За кожним видом діяльності дохід визначається під час збільшення активу
або зменшення зобов’язань, що приводить до зростання власного капіталу
(за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників
підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно
визначена. Водночас не визнаються доходи від інших сторін:

• суми ПДВ, акцизів та інших податків, що підлягають перерахуванню до
бюджету та позабюджетних фондів;

• суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором;

• суми попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;

• суми задатку під заставу або для на погашення позики, якщо це не
передбачене відповідним договором;

• надходження від первинного розміщення цінних паперів;

• сума авансу в рахунок оплати продукції;

• інші надходження, що належать іншим особам.

Доходами підприємства визнаються:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Однак цей стандарт не поширюється на деякі доходи підприємства,
пов’язані з:

• договорами оренди;

• дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій,
врахованих методом участі у капіталі (тобто за дивідендами з інвестицій
у спільні, дочірні та асоційовані підприємства);

• страховою діяльністю;

• змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових
зобов’язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) вказаних
активів та зобов’язань;

• змінами вартості інших поточних активів;

• природним приростом поголів’я тварин, виходом продукції сільського та
лісового господарства;

• видобуванням корисних копалин.

Дохід від діяльності підприємства визнається тоді, коли в результаті
господарської операції:

• збільшуються активи або

• зменшуються зобов’язання, і внаслідок цього відбувається зростання
власного капіталу.

Таким чином, якщо активи збільшуються (або зобов’язання зменшуються),
але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не
визнається.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції пов’язане з
виконанням деяких умов, зокрема:

Передача покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на
продукцію. Здебільшого передача ризиків і вигод від володіння збігається
з передачею юридичного права власності або з передачею в управління
покупцеві. В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не
завжди одночасно з передачею юридичного права власності, наприклад:

а) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених
контрактом на реалізацію, а підприємство-продавець не має впевненості
стосовно його повернення;

б) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу, і цей монтаж є
істотною частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

в) одержання доходу від визначеної реалізації залежить від доходу, який
отримає підприємство-покупець від власної реалізації цих товарів;

г) одержання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який
отримає покупець від власної реалізації цієї продукції.

Якщо підприємство-продавець залишає тільки незначний ризик володіння,
операція вважається реалізацією і дохід визначається.

Управління і контроль за реалізованою продукцією. Якщо підприємство
залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою
продукцією, то дохід від такої реалізації не визнається.

Сума доходу достовірно визначена. Доходи, достовірну оцінку яких
здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає одному
з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності —
обачливості, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх
елементів (активів, зобов’язань тощо) за вартістю, яка має запобігати
заниженню зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів
підприємства.

Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення
економічних вигод, а витрати, пов’язані з реалізацією продукції,
достовірно визначені. Якщо існує невпевненість в отриманні доходів від
реалізації, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен
визнаватися.

Дохід від надання послуг визнається в тому періоді, у якому надаються
послуги:

• виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату
балансу;

• шляхом рівномірного його нарахування за певний період часу.

Згідно із цими методами дохід визначається в тих звітних періодах, у
яких надаються відповідні послуги.

Визнання доходу через посилання на ступінь завершеності операції
називають методом поетапного виконання.

Ступінь завершеності операції з надання послуг може бути оцінено такими
трьома методами;

вивченням виконаної роботи;

визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у
загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

визначенням питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з
наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат,
здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають
обсяг наданих послуг на ту саму дату.

Якщо надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій
(операцій) за певний період часу, то дохід визнається шляхом його
рівномірного нарахування за цей період.

Слід зазначити, що не визнається дохід у випадку обміну продукції
(товарів, робіт, послуг, інших активів), які є подібним за призначенням
та мають однакову справедливу вартість,

Якщо ж відбувається операція обміну подібними активами (роботами,
послугами), які мають різну вартість, або здійснюється обмін неподібними
активами (роботами, послугами), які мають однакову вартість, то дохід
визнається за вартістю отриманих активів (робіт, послуг).

При нерівноцінному обміні, коли відбувається доплата грошовими коштами,
дохід визнається за сумою активів, отриманих або які підлягають
отриманню, зменшених на суму переданих або одержаних грошових коштів.

У складі інших операційних доходів відображаються всі інші доходи, не
пов’язані із реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), до яких,
зокрема, належать:

дохід від реалізації іноземної валюти;

дохід від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів,
малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо);

дохід від операційної оренди активів;

дохід від операційної курсової різниці;

пеня, штрафи, неустойки, які визнані боржником або щодо яких отримано
рішення судових органів про стягнення;

доходи про відшкодування сум раніше списаних активів;

дохід від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час
операційного циклу, після закінчення строку позовної давності;

отримані гранти, асигнування і субсидії;

інші доходи від операційної діяльності.

У випадку використання активів підприємства іншими сторонами дохід
виникає у вигляді;

а) відсотків — плати за використання грошових коштів, їх еквівалентів
або сум, що заборговані підприємству;

б) роялті — платежів за використання нематеріальних активів підприємства
(патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів
тощо);

в) дивідендів — частини чистого прибутку, розподіленого між учасниками
(власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі
підприємства.

Процес розрахунку прибутку (збитку) підприємства може бути розділений на
такі етапи:

1. Розрахунок валового прибутку (збитку)

2. Визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності

3. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності

4. Розрахунок чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Етап 1. Розрахунок валового прибутку (збитку):

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом
від реалізації продукції (товарів, робіт чи послуг) та собівартістю
реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг). Для цього визначимо
величину чистого доходу підприємств від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг):

Дохід від реалізації продукції – ПДВ, акцизний збір, інші податки і
збори, інші вирахування з доходу = чистий дохід від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)

Тепер визначимо величину валового прибутку (збитку) п-ва:

Валовий прибуток (збиток) = чистий дохід від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) – собівартість реалізованої продукції (товарів,
робіт, послуг)

Етап 2. Визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності:

Прибуток (збиток) від операційної діяльності обчислюють:

Прибуток (збиток) від операційної діяльності = валовий прибуток (збиток)
– адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати

Етап 3. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності:

Спочатку визначимо прибуток (збиток) від звичайної діяльності до
оподаткування:

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування = прибуток
від операційної діяльності ± дохід від участі в капіталі, інші фінансові
доходи, інші доходи ± фінансові витрати, втрати від участі в капіталі,
інші витрати

Далі визначаємо прибуток (збиток) від звичайної діяльності:

Прибуток = прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – податок
на прибуток

Збиток = збиток від звичайної діяльності до оподаткування + податок на
прибуток

Етап 4. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду:

Чистий прибуток (збиток) = фінансовий результат від звичайної діяльності
± дохід від надзвичайної діяльності, податок на прибуток від
надзвичайної діяльності, витрати від надзвичайної діяльності, зменшення
податку на прибуток від збитків надзвичайної діяльності

У позиціях “надзвичайні доходи” і “надзвичайні витрати” відображаються
відповідно:

невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи затрати на
запобігання виникненню втрати від стихійного лиха, техногенних аварій;

прибутки або збитки від інших подій та операцій, які належать до
надзвичайних подій.

Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на
яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок
цих збитків. У позиції “податки з надзвичайного прибутку” відображається
сума податків, що підлягають сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

Показники прибутку відображають абсолютний ефект діяльності п-ва.

2. Для характеристики ефективності використання ресурсів та поточних
затрат використовуються показники рентабельності.

Рентабельність характеризує результативність діяльності підприємства.

Показники рентабельності дозволяють оцінити, який прибуток отримує
підприємство з кожної вкладеної в активи гривні.

Існує система показників рентабельності.

1. Ефективність виробничої діяльності підприємства відображає показник
загальної рентабельності.

2. Ефективність використання поточних затрат живої і уречевленої праці
характеризує показник рентабельність продукції.

3. Прибуток від реалізації товару характеризує рентабельність продажів.

4. Одним з найважливіших показників фінансового аналізу є рентабельність
власного капіталу підприємства.

Загальна рентабельність (r1) визначається як відношення валового
прибутку (Пв) до середньорічної величини вартості основних та оборотних
активів (А):

r1 = Пв/А

Крім того, виділяють рентабельність запасів:

r11 = Пч/З

чистий прибуток
запаси

Рентабельність продукції (r2) обчислюють як відношення прибутку від
реалізації одиниці продукції (Пп) до собівартості одиниці продукції
(Сп):

r2 = Пп /Сп, або r2 = (Цп – Сп)/ Сп

Рентабельність продажів визначається за формулою:

r3 = Пр /Вр

прибуток від реалізації продукції
обсяг реалізованої продукції

Рентабельність власного (акціонерного) капіталу характеризує величину
прибутку, отриманого п-вом на його власний акціонерний капітал:

r2 = Пч /Ак

чистий прибуток
акціонерний капітал

3. Для оцінки фінансового стану фірми належить розрахувати та розглянути
окремі показники. Необхідно їх узагальнити й виконати остаточний аналіз.
Для цього використовують такі методи;

• аналіз тренду;

• зіставлення показників досліджуваного підприємства з галузевими;

• метод взаємозв’язку окремих фінансових показників за системою „Дюпон»;

• інші методи.

Аналіз тренду — це аналіз фінансових коефіцієнтів підприємства протягом
деякого періоду часу. Використовують для визначення рівня поліпшення або
погіршення фінансового стану підприємства. Щоб зробити аналіз тренду,
треба накреслити графік зміни відносних показників із роками і
простежити тенденцію зміни цих показників. Тут же можна здійснити
порівняння зі зміною середніх показників по галузі і зробити висновки
про зміну фінансового стану підприємства порівняно зі зміною середніх
показників галузі.

Порівняння показників досліджуваного підприємства із середніми
галузевими показниками передбачає складення таблиці, в якій за кожним з
показників робиться конкретний висновок. Кількість та види показників
при тому обирає на власний розсуд аналітик підприємства. Проведемо таке
порівняння для умовного підприємства.

На рис. 1. наведено схему, яка називається таблицею Дюпон і показує
взаємозв’язок між прибутком на інвестований капітал, обіговістю активів,
чистим доходом та часткою кредитного капіталу.

У лівій частині схеми досліджено чистий дохід від реалізації та загальну
величину активів підприємства. Поділивши величину чистого прибутку на
виторг від реалізації, визначимо, який процент від кожної гривні
реалізації відкладається для власників акцій.

Далі, щоб визначити, скільки разів щорічно підприємство „обертає» свої
сумарні активи, виторг від реалізації ділиться на загальну суму активів.
Результат множення дає значення коефіцієнта прибутковості активів
(КППВ).

Якщо б підприємство фінансувалося лише за рахунок власного
(акціонерного) капіталу, то значення коефіцієнта прибутковості власного
капіталу та значення коефіцієнта прибутковості після вирахування
податків та процентів були б однакові, тому що величина загальної
вартості активів дорівнювала б величині власного (акціонерного)
капіталу.

Якщо ж підприємство використовує позиковий капітал, величина цих
коефіцієнтів неоднакова. Якщо величина власного (акціонерного) капіталу
менша, ніж 100%, то коефіцієнт прибутку власного капіталу (КПВК) має
бути більший, ніж коефіцієнт прибутковості після вирахування процентів
та податків (рентабельність активів) (КППВ).

Особливістю є те, що коефіцієнт прибутковості активів після вирахування
податків та відсотків (КППВ) повинен бути помножений на мультиплікатор
власного (акціонерного) капіталу:

КПВК = КППВ*мультиплікатор акціонерного капіталу = КППВ*(1+власний
капітал / позичковий капітал) = КППВ*(загальна вартість активів /
власний капітал)

Рівняння Du Pont показує, як пов’язані коефіцієнти прибутковості
продажів, коефіцієнти загального обігу вартості активів та використання
позиченого капіталу при визначенні прибутку на власний (акціонерний)
капітал.

Це рівняння також може бути використане для аналізу можливостей
поліпшення функціонування підприємства.

Дані про чистий прибуток підприємства можуть бути використані відділом
маркетингу для аналізу можливості збільшення ціни реалізації, маючи на
меті підвищення прибутку, або її зменшення для стимулювання продажів як
результати до переходу виробництва нової продукції або освоєння нових
ринків тощо. Бухгалтери обліку витрат виробництва можуть дослідити різні
статті затрат і працювати над їх зменшенням.

Частина схеми, де наведені дані про обіг капіталу, дає інформацію для
аналізу капітальних затрат на основні фонди та пошуку шляхів їх
зменшення. Працівники фінансового відділу підприємства можуть отримати
інформацію для аналізу альтернативних можливостей фінансової стратегії,
збільшуючи чи зменшуючи обсяги позичкового капіталу.

До показників фінансового стану фірми належать коефіцієнти ліквідності,
ділової активності, рентабельності, платоспроможності та управління
кредитами і коефіцієнти ринкової активності.

Коефіцієнти ліквідності дозволяють визначити здатність п-ва на протязі
звітного періоду оплатити короткострокові зобов’язання. До них належать:
коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності, коефіцієнт швидкої
(миттєвої) ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошові кошти
: короткострокові зобов’язання), значення якого повинно бути вищим 0,2 і
показник номінальної вартості капіталу або чистий оборотний капітал
(оборотні активи – короткострокові зобов’язання). Чистий оборотний
капітал необхідний для підтримання фінансової стійкості п-ва, його
наявність служить для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором
вкладень, надає фінансову незалежність п-ву в умовах уповільнення
оборотних активів (наприклад, при затримці погашення дебіторської
заборгованості чи труднощами зі збутом, знеціненні чи втратах оборотних
активів та ін.). Нестача чистого оборотного капіталу може привести до
банкрутства, нездатності погасити зобов’язання. Значне перевищення
чистого капіталу над оптимальною потребою свідчить про неефективне
використання ресурсів.

Показники ділової активності дозволяють проаналізувати, на скільки
ефективно п-во використовує свої активи. Сюди належать коефіцієнт
оборотності активів (коефіцієнт трансформації; він характеризує
ефективність використання всіх активів п-ва – як необоротних, так і
оборотних), коефіцієнт обіговості необоротних активів (річний обсяг
продажів : середньорічна вартість необоротних активів), коефіцієнт
оборотності основних активів (показує, скільки разів протягом періоду
відбувається повний цикл виробничої діяльності; чим більше, тим краще)),
коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів (показує швидкість,
з якою запаси пересуваються на п-ві та за його межами), середній період
покриття дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності
дебіторської заборгованості (визначає, скільки разів в середньому
дебіторська заборгованість перетворилась в грошові кошти на протязі
звітного року і розраховується як виручка від реалізації : середньорічна
вартість дебіторської заборгованості), коефіцієнт оборотності
кредиторської заборгованості (показує, скільки п-ву потрібно оборотів
для сплати виставлених йому рахунків і визначається як собівартість
реалізованої продукції : середньорічна вартість кредиторської
заборгованості) і тривалість операційного циклу (визначає, скільки днів
в середньому потрібно для в-ва, продажу і оплати продукції п-ва і
розраховується як коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості +
коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів).

Показники рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність
фірми. До них належать коефіцієнт прибутковості продажів (його можна
використовувати при встановленні цін на продукцію), коефіцієнт
прибутковості активів (його можна використовувати при для оцінки
конкурентоспроможності порівняно з показниками галузі), коефіцієнт
прибутковості власного капіталу (показує доходність вкладів акціонерів у
капітал п-ва) і основний коефіцієнт доходності (показує спроможність
активів фірми давати поточний дохід).

Показники платоспроможності та управління кредитами – це показники
структури капіталу, які характеризують міру захищеності інтересів
кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення у п-во, а
також ступінь незалежності п-ва з позиції джерел його фінансування. Сюди
належать коефіцієнт заборгованості (показує залежність від зовнішніх
джерел фінансування <1), коефіцієнт покриття процентних платежів (характеризує спроможність п-ва своєчасно здійснювати річну виплату відсоткових платежів), коефіцієнт покриття постійних витрат, коефіцієнт власності або фінансової незалежності (власний капітал : пасив балансу), коефіцієнт залученого капіталу (позичковий капітал : пасив балансу), і коефіцієнт фінансової залежності (позичковий капітал : власний капітал). Показники ринкової активності включають різні співвідношення, які характеризують вартість та доходність акції п-ва. Це такі показники як коефіцієнт відношення ціни акції до прибутку на акцію (показує, скільки платять інвестори за отримання 1 гривні прибутку), коефіцієнт відношення ринкової вартості акції до її балансової вартості (звичайно перевищує 1. Це означає, що інвестори платять за акції більше, ніж вони коштують за даними бухобліку), прибуток на одну акцію ((чистий прибуток – дивіденд на привілейовані акції) : кількість звичайних акцій в обігу), балансова вартість однієї акції ((акціонерний капітал – вартість привілейованих акцій) : кількість звичайних акцій в обігу), норма дивіденду (дивіденд на одну акцію : ринкова вартість акції), доходність акції ((дивіденди +(ціна продажу акції – ціна купівлі акції)) : ціна купівлі акції) і коефіцієнт виплати дивідендів (дивіденд на одну акцію : чистий прибуток на одну акцію; цей показник не повинен перевищувати 1, може варіювати від 0 до 0,9). PAGE

Похожие записи