АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про
фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів
підприємства за звітний період.
Основною метою фінансової звітності е надання інформації, корисної для
прийняття економічно правильних рішень.
Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові
результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і
приміток до фінансової звітності.
БАЛАНС
Загальні положення
1. Це Положення (стандарт) визначає зміст і форму балансу та загальні
вимоги до розкриття його статей.
2. Норми цього Положення (стандарту) застосовують до балансів
підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі – підприємства)
усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
3. Особливості складання консолідованого балансу визначає окреме
положення (стандарт).
4. Терміни, які використовують при цьому Положенні (стандарті), мають
наступне значення.
Активи – контрольовані підприємством у результаті минулих подій ресурси,
використання яких, як очікують, приведе до надходження економічних вигод
у майбутньому.
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після
вирахування його зобов’язань.
Довготермінові зобов’язання – всі зобов’язання, що не є поточними
зобов’язаннями.
Пов’язані сторони – підприємства, відносини між якими обумовлюють
можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий
вплив на прийняття фінансових та оперативних рішень іншою стороною.
Зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих
подій і погашення якої, як очікують, призведе до зменшення ресурсів
підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди.
Еквіваленти грошових коштів – короткотермінові високоліквідні фінансові
інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і
характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
Фінансові інвестиції – активи, які утримує підприємство з метою
збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості
капіталу або інших вигод для інвестора.
Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом
операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом
дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.
Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у
використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи
споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з
дати балансу.
Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення
діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них
продукції або товарів і послуг.
5. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та
неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну
дату.
6. У балансі відображають активи, зобов’язання і власний капітал
підприємства.
7. Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім
випадків, передбачених відповідними положенням (стандартами).
8. Підсумок активів балансу мусить дорівнювати сумі зобов’язань і
власного капіталу.
9. Форма балансу є додатком до цього Положення (стандарту). Для малих
підприємств може передбачатися скорочена форма балансу.
Визнання статей балансу
10. Актив відображають у балансі за умови, що оцінка його може бути
достовірно визначена й очікується отримання в майбутньому економічних
вигод, пов’язаних з його використанням.
11. Витрати на придбання та створення активу, що, відповідно до пункту
10 цього Положення (стандарту), не можуть бути відображені в балансі,
включають до складу витрат звітного періоду в звіті про фінансові
результати.
12. Зобов’язання відображають у балансі, якщо його оцінка може бути
достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у
майбутньому в результаті його погашення.
13. Власний капітал відображають у балансі одночасно з відображенням
активів або зобов’язань, що призводять до його зміни.
Зміст статей балансу
14. У статті “Нематеріальні активи” відображається вартість об’єктів,
віднесених до складу нематеріальних активів згідно з відповідними
положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та
залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у
встановленому порядку сума зношення. Залишкову вартість визначають як
різницю між первісною вартістю і сумою зношення.
15. У статті “Незавершене будівництво” показують вартість незавершеного
будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для
власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування
такого будівництва.
16. У статті “Основні засоби” наводять вартість власних та отриманих на
умовах фінансового лізингу об’єктів й орендованих цілісних майнових
комплексів, віднесених до складу основних засобів згідно з відповідними
положеннями (стандартами). У цій статті також наводять вартість інших
необоротних матеріальних активів.
У даній статті наводять окремо первісну (переоцінену) вартість, суму
зношення основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку балансу
включають залишкову вартість, яку визначають як різницю між первісною
(переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зношення на дату
балансу.
17. У статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відображають фінансові
інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, що не
можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент. У цій статті
виділяють фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями
(стандартами) обліковують методом участі в капіталі.
18. У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” показують
заборгованість фізичних та юридичних осіб, що не виникає в ході
нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців
з дати балансу.
19. У статті “Відстрочені податкові активи” відображають суму податку на
прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах через тимчасову
різницю між обліковою та податковою базами оцінювання.
20. У статті “Інші необоротні активи” наводять суми необоротних активів,
що не можуть бути внесені до наведених статей розділу “Необоротні
активи”.
21. У статті “Виробничі запаси” показують вартість запасів сировини,
основних і допоміжних матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів і
комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних та Інших
матеріалів, призначених для споживання у ході нормального операційного
циклу.
22. У статті “Тварини на вирощуванні та відгодівлі” відображають
вартість: дорослих тварин на відгодівлі й у нагулі, птиці, звірів,
дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та
молодняку тварин.
23. У статті “Незавершене виробництво” показують втрати на незавершене
виробництво і незавершені роботи (послуги),
24. У статті “Готова продукція” показують запаси виробів на складі,
обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання,
укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають
технічним умовам та стандартам. Продукція, що не відповідає наведеним
вимогам (крім браку), та роботи, не прийняті замовником, показують у
складі незавершеного виробництва.
25. У статті “Товари” показують вартість товарів, придбаних
підприємствами для подальшого продажу.
26. У статті “Векселі одержані” показують заборгованість покупців,
замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари),
виконані роботи та надані послуги, забезпечену векселями.
27. У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги”
відображають заборгованість покупців або замовників за надані їм
продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, забезпеченої
векселем). У підсумок балансу включають чисту реалізаційну вартість, яку
визначають шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву
сумнівних боргів.
28. У статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом”
показують дебіторську заборгованість фінансових і податкових органів, а
також переплату за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.
29. У статті “Дебіторська заборгованість за виданими авансами” показують
суму авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.
30. У статті “Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів”
показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що
підлягають надходженню.
31. У статті “Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків”
показують заборгованість пов’язаних сторін та дебіторську заборгованість
із внутрішньовідомчих розрахунків.
32. У статті “Інша дебіторська заборгованість” показують заборгованість
дебіторів, яка не може бути внесена до інших статей дебіторської
заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.
33. У статті “Поточні фінансові інвестиції”” відображають фінансові
інвестиції на термін, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно
реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами
грошових коштів).
34. У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображають кошти в
касі, на поточних та інших рахунках у банках, що можуть бути використані
для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті
окремо наводять кошти у національній та іноземній валютах. Кошти, що не
можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати
балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід
виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні
активи.
35. У статті “Інші оборотні активи” відображають суми оборотних активів,
що не можуть бути внесені до наведених вище статей розділу “Оборотні
активи”.
36. У складі витрат майбутніх періодів відображають витрати, що мали
місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать
до наступних звітних періодів.
37. У статті “Статутний капітал” наводять зафіксовану в установчих
документах загальну вартість активів, що є внеском власників (учасників)
до капіталу підприємства.
38. У статті “Пайовий капітал” наводять суму пайових внесків членів
спілок та інших підприємств, передбачену установчими документами.
39. У статті “Додатковий вкладений капітал” акціонерні товариства
відображають суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує
їхню номінальну вартість.
40. У статті “Інший додатковий капітал” відображають суму дооцінки
необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих
підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види
додаткового капіталу.
41. У статті “Резервний капітал” наводять суму резервів, створених
відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок
нерозподіленого прибутку підприємства.
42. У статті “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” відображають
або суму прибутку, реінвестовану в підприємство, або суму непокритого
збитку. Суму непокритого збитку наводять у дужках та вираховують при
визначенні підсумку власного капіталу.
43. У статті “Неоплачений капітал” відображають суму заборгованості
власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Цю суму
наводять у дужках і вираховують при визначенні підсумку власного
капіталу.
44. У статті “Вилучений капітал” господарські товариства відображають
фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених
товариством у його учасників. Суму вилученого капіталу наводять у
дужках, і вона підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного
капіталу.
45. У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображають
нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на
оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких
на дату складання балансу може бути визначена лише шляхом попереднього
(прогнозного) оцінювання, а також залишки коштів цільового фінансування
і цільових надходжень, отримані з бюджету та інших джерел.
46. У статті “Довгострокові кредити банків” показують суму
заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, що не
є поточним зобов’язанням.
47. У статті “Інші довгострокові фінансові зобов’язання” наводять суму
довготермінової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із
залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються
відсотки.
48. У статті “Відстрочені податкові зобов’язання” показують суму
податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах через
тимчасову різницю між обліковою і податковою базами оцінювання.
49. У статті “Інші довгострокові зобов’язання” показують суму
довготермінових зобов’язань, що не можуть бути внесені до інших статей
розділу “Довгострокові зобов’язання”.
50. У статті “Короткострокові кредити банків” відображають суму поточних
зобов’язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.
51. У статті “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”
показують суму довготермінових зобов’язань, що підлягає погашенню
протягом дванадцяти місяців від дати балансу.
52. У статті “Векселі видані” показують суму заборгованості, на яку
підприємство видало векселі для забезпечення поставок (робіт, послуг)
постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.
53. У статті “Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги”
показують суму заборгованості постачальникам і підрядчикам за
матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім
заборгованості, забезпеченої векселями).
54. У статті “Поточні зобов’язання за одержаними авансами” відображають
суму авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок
продукції, виконання робіт (послуг).
55. У статті “Поточні зобов’язання із розрахунків з бюджетом” показують
заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету,
включаючи податки з працівників підприємства.
56. У статті “Поточні зобов’язання з позабюджетних платежів” показують
заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним
законодавством.
57. У статті “Поточні зобов’язання зі страхування” відображають суму
заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне
страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування
його працівників.
58. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками”
відображають заборгованість підприємства його учасникам (засновникам),
пов’язану з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням
статутного капіталу.
59. У статті “Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків”
відображають заборгованість підприємства пов’язаним сторонам та
кредиторську заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.
60. У статті “Інші поточні зобов’язання” відображають суми зобов’язань,
що не можуть бути внесені до інших статей, наведених у розділі “Поточні
зобов’язання”.
61. До складу доходів майбутніх періодів включають доходи, отримані
протягом поточного або попередніх звітних періодів, що належать до
наступних звітних періодів.
Оцінювання та розкриття статей балансу
62. Оцінювання та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках
до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку.
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Загальні положення
1. Це Положення (стандарт) визначає зміст і форму Звіту про фінансові
результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
2. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові
результати підприємств, організації та інших юридичних осіб (далі –
підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
3. Особливості складання консолідованого звіту про фінансові результати
визначає окреме Положення (стандарт).
4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стандарті), мають
наступне значення.
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або
збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу (за
винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу
власниками).
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після
вирахування його зобов’язань.
Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або
зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу
(крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого
були здійснені ці витрати.
Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також
операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.
Метод участі в капіталі-метод, обліку інвестицій, згідно з яким
балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на
суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі
об’єкта інвестування.
Надзвичайна подія – подія або операція, яка чітко відрізняється під
звичайної діяльності підприємства, і яку не очікують, що вона
повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.
Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші
види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією
продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення
підприємства. Вони також забезпечують основну частку його доходу.
Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Асоційоване підприємство – підприємство, в якому інвестору належить
блокувальний (більше 25 відсотків) пакет акцій (голосів) і яке не є
дочірнім або спільним підприємством інвестора.
5. Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам
повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати,
прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
6. Формат Звіту про фінансові результати є додатком до цього Положення
(стандарту).
Для малих підприємств може передбачатися спрощена форма звіту про
фінансові результати.
Визнання доходів і витрат
7. За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, дохід у
Звіті про фінансові результати відображають у момент надходження активу
або погашення зобов’язань, що призводять до збільшення власного капіталу
підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).
8. За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати
відображають у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу
або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу
підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або
розподілу власниками).
9. Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних
періодів, то витрати відображають у Звіті про фінансові результати на
основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у
вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять
відповідні економічні вигоди.
10. Витрати слід негайно відображати у Звіті про фінансові результати,
якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому
стану, за якого їх визнають активами підприємства.
11. Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків,
передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Визначення прибутку (збитку) за звітний період
12. Доходи і витрати, що відповідають критеріям, викладеним вище,
наводять у Звіті про (фінансові результати з метою визначення чистого
прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні
положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).
13. У статті “Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг)” відображають загальний дохід (виручку) від реалізації
продукції, товарів або послуг, тобто без вирахування наданих знижок,
повернення проданих товарів і податків з продажу (податку на додану
вартість, акцизного збору тощо).
14. У статті “Податок на додану вартість” відображають суму податку на
додану вартість, включену до складу доходу (виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг).
15. У статті “Акцизний збір” підприємства-платники акцизного збору
відображають суму, враховану в складі доходу (виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг).
16. Підприємства, що сплачують інші збори або податки з обороту,
показують їх суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати.
17. У статті “Інші вирахування з доходу” відображають надані знижки,
повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу
(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
18. Чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт
послуг) визначають шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок
тощо.
19. У статті “Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг)” показують виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт,
послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг) визначають згідно з Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.
20. Валовий прибуток (збиток) розраховують як різницю між чистим доходом
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю
реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
21. У статті “Інші операційні доходи” відображають суми інших доходів
від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної
оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування
раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім
фінансових інвестицій) тощо.
22. У статті “Адміністративні витрати” відображають загальногосподарські
витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
23. У статті “Витрати на збут” відображають витрати підприємства,
пов’язані з реалізацією продукції (товарів) -витрати на утримання
підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку
продукції споживачам тощо.
24. У статті “Інші операційні витрати” відображають собівартість
реалізованих виробничих запасів, сумнівні (безнадійні) борги та втрати
під знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані
екологічні санкції, відрахування для забезпечення подальших операційних
витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної
діяльності підприємства (крім витрат, що входять до собівартості
продукції, товарів, робіт, послуг).
25. Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначають як
алгебраїчну суму валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу,
адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
26. У статті “Доход від участі в капіталі” відображають дохід, отриманий
від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік
яких ведуть методом участі в капіталі.
27. У статті “Інші фінансові доходи” показують дивіденди, відсотки та
інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які
обліковують методом участі в капіталі).
28. У статті “Інші доходи” показують дохід під реалізації фінансових
інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; доход від не
операційних курсових різниць та інші доходи, що виникають у процесі
звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю
підприємства.
29. У статті “Фінансові витрати” показують витрати на проценти та інші
витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.
30. У статті “Втрати від участі в капіталі” відображають збиток,
спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні
підприємства, облік яких проводять методом участі в капіталі.
31. У статті “Інші витрати” відображають собівартість реалізації
фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати
від не операційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових
інвестицій і необоротних активів; інші витрати, що виникають у процесі
звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з
операційною діяльністю підприємства.
32. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
визначають як алгебраїчну суму прибутку (збитку) від основної
діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших
витрат (збитків).
33. У статті “Податки на прибуток” показують суму податків на прибуток
від звичайної діяльності, визначену згідно з Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”.
34. Прибуток від звичайної діяльності визначають як різницю між
прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з
прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної
діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.
35. У статтях ”Надзвичайні доходи” і “Надзвичайні витрати” відображають
відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного
лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання
виникненню втрат від стихійного лиха І техногенних аварій, визначених за
вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від
надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутки або збитки від
інших подій та операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій,
наведеному в цьому Положенні (стандарті). Збитки від надзвичайних подій
відображають за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на
прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Зміст і
вартісну оцінку доходів або витрат від кожної надзвичайної події слід
окремо розкривати у примітках до фінансових звітів.
36. У статті “Податки з надзвичайного прибутку” відображають суму
податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.
37. Чистий прибуток (збиток) розраховують як алгебраїчну суму прибутку
(збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку,
надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
Елементи операційних витрат
38. У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться відповідні
елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші
операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї
діяльності протягом звітного періоду.
Розрахунок показників прибутковості акцій
39. Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні
товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито
продають і купують на фондових біржах, враховуючи товариства, що
перебувають у процесі випуску таких акцій.
40. У статті “Середньорічна кількість простих акцій” наводять
середньозважену кількість простих акцій, що перебували в обігу протягом
звітного періоду.
41. У статті “Скоригована середньорічна кількість простих акцій”
показують середньорічну кількість простих акцій в обігу, скориговану на
кількість простих акцій, що можуть бути випущені в обіг згідно з
укладеними угодами (опціон, ф’ючерсний контракт тощо).
42. У статті “Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію”
наводять показник, що розраховується способом ділення суми чистого
прибутку або збитку, який належить власникам простих акцій, на
середньорічну кількість простих акцій.
43. У статті “Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту
акцію” відображають показник, що розраховується способом ділення
скоригованої суми чистого прибутку, який належить власникам простих
акцій, на скориговану середньорічну кількість простих акцій.
44. Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку, що
належить власникам простих акцій, та їх коригування здійснюють згідно з
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 “Прибуток на акцію”.
45. У статті “Дивіденди на одну просту акцію” відображають показник, що
розраховується способом ділення суми оголошених дивідендів на кількість
простих акцій, за якими сплачують дивіденди.
ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Загальні положення
1. Це Положення (стандарт) визначає зміст і форму Звіту про власний
капітал і загальні вимоги до розкриття його статей.
2. Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій
та інших юридичних осіб (далі підприємства) усіх форм власності (крім
банків і бюджетних установ).
3. Особливості складання консолідованого Звіту про власний капітал
визначає окреме положення (стандарт).
4. Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про
зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
5. Звіт про власний капітал складають за формою, наведеною у додатку до
цього Положення (стандарту).
6. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства мусять
додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за попередній рік.
Зміст статей звіту про власний капітал
7. У статтях “Залишок на початок року” та “Залишок на кінець року”
показують суми власного капіталу, наведені у балансі підприємства
відповідно на початок і кінець звітного періоду.
8. У статтях “Зміна облікової політики”, “Виправлення помилок” та “Інші
зміни” відображають суми коригувань, передбачених Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у
фінансових звітах”.
9. У статті “Скоригований залишок” показують залишок власного капіталу
на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.
10. У статтях розділу “Переоцінка активів” наводять дані, що
відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті
переоцінювання основних засобів та інших активів у порядку,
передбаченому відповідними положеннями (стандартами).
11. У статті “Чистий прибуток (збиток) за звітний період” показують суму
чистого прибутку (збитку) зі Звіту про фінансові результати.
12. У статтях розділу “Розподіл прибутку” наводять дані, що відображають
розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або
спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.
13. У статтях розділу “Внески учасників” наводять дані про збільшення
статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в
результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості
учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.
14. У статтях розділу “Вилучення капіталу” наводять дані про зменшення
власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи
анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення
номінальної вартості акцій або з інших причин.
15. У статтях розділу “Інші зміни в капіталі” наводять дані про всі інші
зміни у власному капіталі підприємства, що не були внесені до
вищезазначених статей, зокрема списання невідшкодованих збитків,
безкоштовно отримані активи та ін.
16. У статті “Разом змін у капіталі” наводять підсумок змін у складі
власного капіталу за звітний період, що визначають як суму скоригованого
залишку власного капіталу на початок року та всіх змін протягом звітного
року внаслідок переоцінювання активів, використання чистого прибутку,
вилучення капіталу та ін.
17. Дані у графах 3-11 наводять зі знаком “+” або “-“, що означає
збільшення або зменшення залишку відповідного елементу власного
капіталу.
Розкриття інформації у примітках до фінансових звітів
18. Усі підприємства розкривають у примітках до фінансових звітів
призначення та умови використання кожного елементу власного капіталу
(крім статутного капіталу).
19. Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансових звітів
інформацію про:
19. 1. Загальну кількість і номінальну вартість акцій, на які
передбачають здійснити передплату.
19. 2. Загальну кількість і номінальну вартість акцій, на які здійснена
передплата порівняно передбаченими величинами.
19. 3. Загальну суму коштів, одержаних у ході передплати на акції, у
такому розрізі:
19. 3. 1. Всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням
кількості акцій.
19. 3. 2. Вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із
зазначенням кількості акцій.
19. 3. 3. Загальна сума іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із
зазначенням кількості акцій і курсу, за яким валюту зараховано в обліку.
19.4. Акції у складі статутного капіталу за окремими типами і
категоріями:
19. 4. 1. Кількість випущених акцій із зазначенням неопла-ченої частини
статутного капіталу.
19. 4. 2. Номінальна вартість акції.
19. 4. 3. Зміни протягом звітного періоду в кількості акцій, що
перебувають в обігу.
19. 4. 4. Права, привілеї та обмеження, пов’язані з акціями, у тому
числі обмеження щодо розподілу дивідендів і повернення капіталу.
19.4. 5. Акції, що належать самому товариству, його дочірнім й
асоційованим підприємствам.
19. 4. 6. Перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють.
19. 4. 7. Кількість акцій, що перебувають у власності членів виконавчого
органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%.
19. 4. 8. Акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими
контрактами, із зазначенням їх термінів і сум.
19.5. Накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими
акціями.
19. 6. Суму, включену (або не включену) до складу зобов’язань, коли
дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.
20. Всі інші підприємства наводять у примітках до фінансових звітів
інформацію про:
20. 1. Розподіл часток статутного капіталу між власниками. 20. 2. Права,
привілеї або обмеження щодо цих часток. 20. 3. Зміни в складі часток
власників у статутному капіталі.
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТИ
Загальні положення
1. Це Положення (стандарт) визначає зміст і форму Звіту про рух грошових
коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.
2. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових
коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі –
підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
3. Особливості складання консолідованого Звіту про рух грошових коштів
визначає окреме Положення (стандарт).
4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стандарті), мають
наступне значення.
Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до
запитання.
Група – материнське підприємство та його дочірні підприємства.
Еквіваленти грошових коштів – короткотермінові високоліквідні фінансові
інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і
характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
Не грошові операції – операції, що не потребують використання грошових
коштів та їх еквівалентів.
Інвестиційна діяльність – придбання і реалізація тих необоротних
активів, а також тих фінансових інвестицій, що не є складовою частиною
еквівалентів грошових коштів.
Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші
види діяльності, що не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів та їх
еквівалентів.
Фінансова діяльність – діяльність, що призводить до змін розміру і
складу власного та позикового капіталу підприємства.
5. Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам
фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про
зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах
(далі – грошові кошти) за звітний період.
6. У Звіті про рух грошових коштів наводять дані про рух грошових коштів
протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та
фінансової діяльності.
7. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми,
що належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо
у складі відповідних видів діяльності.
8. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до Звіту про рух грошових
коштів не вносять.
9. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що
виникають у результаті операційної, інвестиційної та фінансової
діяльності.
10. Не грошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди,
бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не
вносять до Звіту про рух грошових коштів.
11. Звіт про рух грошових коштів складають за формою, наведеною в
додатку до цього Положення (стандарту). Рух грошових коштів у результаті
операційної діяльності
12. Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначають
шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до
оподаткування на суми:
• змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості,
пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;
• наведені у не грошових статтях;
• наведені у статтях, пов’язаних з рухом грошових коштів у результаті
інвестиційної та фінансової діяльності.
13. У статті “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до
оподаткування” відображають прибуток або збиток від звичайної діяльності
до оподаткування за звітний період, наведений у Звіті про фінансові
результати.
14. У статті “Амортизація необоротних активів” відображають
амортизаційні відрахування з матеріальних і нематеріальних необоротних
активів, нараховані протягом звітного періоду.
15. У статті “Збільшення (зменшення) забезпечень” відображають зміну (у
графі “Надходження” – збільшення, у графі “Видаток” – зменшення) у
складі забезпечень подальших витрат і платежів, не пов’язаних з
інвестиційною та фінансовою діяльністю.
16. У статті “Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць” у
графі “Надходження” відображають збитки, у графі “Видаток” – прибутки
від курсових різниць унаслідок перерахунку статей балансу в іноземній
валюті, не пов’язаних з операційною діяльністю.
17. У статті “Збиток (прибуток) від не операційної діяльності” у графі
“Надходження” відображають збиток, у графі “Видаток” – прибуток від
володіння (дивіденди, відсотки тощо) і реалізації фінансових інвестицій,
а також від продажу основних засобів, нематеріальних активів, інших
довготермінових активів, інших прибутків і збитків від інвестиційної та
фінансової діяльності.
18. У статті “Витрати на сплату відсотків” відображають витрати на
сплату відсотків за користування кредитами і позиками, нараховані
протягом звітного періоду.
19. У статті “Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в
чистих оборотних активах” відображають різницю між сумами грошових
надходжень і видатків, відображених відповідно до п. 13-18 цього
Положення (стандарту).
20. У статті “Зменшення (збільшення) оборотних активів” у графі
“Надходження” відображають зменшення, у графі “Видаток” – збільшення
статей у балансі оборотних активів (крім статей “Грошові кошти та їх
еквіваленти”, “Поточні фінансові інвестиції” й інших статей не
операційних оборотних активів), що відбулися протягом звітного періоду.
21. У статті “Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів” у графі
“Надходження” відображають зменшення, у графі “Видаток” – збільшення у
складі витрат майбутніх періодів, що відбулися протягом звітного
періоду.
22. У статті “Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань” у графі
“Надходження” відображають зменшення, у графі “Видаток” – збільшення у
статтях розділу балансу “Поточні зобов’язання” (крім статей
“Короткострокові кредити банків”, “Поточна заборгованість по
довгострокових зобов’язаннях”, “Поточні зобов’язання по розрахунках з
учасниками”, зобов’язань по відсотках та інших зобов’язань, не
пов’язаних з операційною діяльністю).
23. У статті “Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів” у графі
“Надходження” відображають збільшення, у графі “Видаток” – зменшення у
складі доходів майбутніх періодів протягом звітного періоду.
24. У статті “Грошові кошти від операційної діяльності” відображають
різницю між сумами надходжень і видатків, відображених відповідно до п.
19-23 цього Положення (стандарту).
25. У статті “Сплачені відсотки” відображають суми грошових коштів,
використаних на сплату відсотків за коригування кредитами і позиками.
26. У статті “Сплачені податки з прибутку” показують використання
грошових коштів для сплати податків з прибутку за умовами, що їх
конкретно не ототожнюють з фінансовою або інвестиційною діяльністю.
27. У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показують
надходження або видаток коштів, відображених у статті “Грошові кошти від
операційної діяльності”, з урахуванням видатку коштів, відображених
відповідно до п. 25 – 26 цього Положення (стандарту).
28. У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відображають
надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в
процесі операційної діяльності.
29. У статті “Чистий рух коштів від операційної діяльності” відображають
результат руху коштів від операційної діяльності з урахуванням руху
коштів від надзвичайних подій.
Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності
30. Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначають
на основі аналізу змін у статтях розділу балансу “Необоротні активи” та
статті “Поточні фінансові інвестиції”.
31. У статті “Реалізація фінансових інвестицій” відображають суми
грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов’язань інших
підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (інші, ніж
надходження за такими інструментами, які визнають як еквіваленти
грошових коштів, або за такими, які утримують для дилерських або
торговельних цілей).
32. У статті “Реалізація необоротних активів” відображають надходження
грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а
також інших довготермінових необоротних активів (крім фінансових
інвестицій).
33. У статті “Реалізація майнових комплексів” показують надходження
грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських
одиниць (за вирахуванням грошових коштів, реалізованих у складі
майнового комплексу).
34. У статті “Отримані відсотки” відображають надходження грошових
коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позик, наданих
іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою
установою).
35. У статті “Отримані дивіденди” відображають суми грошових надходжень
у вигляді дивідендів як результат придбання акцій або боргових
зобов’язань інших підприємств, а також часток участі у спільних
підприємствах (крім виплат за такими інструментами, які визнають як
еквіваленти грошових коштів, або за такими, які утримають для дилерських
або торговельних цілей).
36. У статті “Інші надходження” показуються надходження грошових коштів
від повернення авансів (крім авансів, пов’язаних з операційною
діяльністю) і позик, наданих іншим сторонам (інші надходження, ніж
аванси та позики фінансової установи), надходження грошових коштів від
ф’ючерсних контрактів, форвардних контрактів, опціонів тощо (за винятком
тих контрактів, які укладають для основної діяльності підприємства, або
коли надходження класифікують як фінансову діяльність), та інші
надходження, не передбачені у вищезазначених статтях.
37. У статті “Придбання фінансових інвестицій” відображають виплати
грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов’язань інших
підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші, ніж
виплати за такими інструментами, які визначають як еквіваленти грошових
коштів, або за такими, які утримують для дилерських або торговельних
цілей).
38. У статті “Придбання необоротних активів” показують виплати грошових
коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших
необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
39. У статті “Придбання майнових комплексів” відображають грошові кошти,
сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці
(за вирахуванням грошових коштів, придбаних у складі майнового
комплексу).
40. У статті “Інші платежі” показують аванси (крім пов’язаних з
операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим
сторонам (крім авансів і позик фінансових установ), виплати грошових
коштів за ф’ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами
тощо (за винятком випадків, коли такі контракти укладають для
операційної діяльності підприємства або виплати класифікують як
фінансову діяльність); інші платежі, не передбачені у вищезазначених
статтях.
41. У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показують різницю
між сумою грошових надходжень і видатків, відображених відповідно до п.
31 – 40 цього Положення (стандарту).
42. У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відображають
надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в
процесі інвестиційної діяльності.
43. У статті “Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності”
відображають результат руху коштів від інвестиційної діяльності з
урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.
Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності
44. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначають на
основі змін у статтях балансу за розділом “Власний капітал” і статтях,
пов’язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: “Забезпечення
наступних витрат і платежів”, “Довгострокові зобов’язання” і “Поточні
зобов’язання” (“Короткострокові кредити банків” і “Поточна
заборгованість по довгострокових зобов’язаннях”, “Поточні зобов’язання
по розрахунках з учасниками” тощо).
45. У статті “Надходження власного капіталу” відображаються надходження
грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що ведуть до
збільшення власного капіталу.
46. У статті “Отримані позики” відображають надходження грошових коштів
у результаті утворення боргових зобов’язань (позик, векселів, облігацій,
а також інших видів короткотермінових і довготермінових зобов’язань, не
пов’язаних з операційною діяльністю).
47. У статті “Інші надходження” показують інші надходження грошових
коштів, пов’язані з фінансовою діяльністю.
48. У статті “Погашення позик” відображають виплати грошових коштів для
погашення отриманих позик.
49. У статті “Сплачені дивіденди” показують суми дивідендів, сплачені
грошовими коштами.
50. У статті “Інші платежі” показують використання грошових коштів для
викуплення раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів
орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою і за
іншими платежами, пов’язаними з фінансовою діяльністю.
51. У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показують різницю
між сумою грошових надходжень і видатків, відображених відповідно до п.
45 – 50 цього Положення (стандарту).
52. У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відображають
надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в
процесі фінансової діяльності.
53. У статті “Чистий рух коштів від фінансової діяльності” відображають
результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху
коштів від надзвичайних подій.
Зміна величини грошових коштів за звітний період
54. У статті “Чистий рух коштів за звітний період” показують різницю між
сумою грошових надходжень і видатків, відображених у статтях: “Чистий
рух коштів від операційної діяльності”, “Чистий рух коштів від
інвестиційної діяльності” та “Чистий рух коштів від фінансової
діяльності”.
55. У статті “Залишок коштів на початок року” показують залишок грошових
коштів на початок року, наведений у балансі.
56. У статті “Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів” показують
суму збільшення або зменшення залишку грошових коштів в іноземній валюті
внаслідок коливань валютного курсу протягом звітного періоду.
57. У статті “Залишок коштів на кінець року” наводять різницю між сумою
грошових надходжень і видатків, відображених у статтях: “Залишок коштів
на початок року”, “Чистий рух коштів за звітний період” та “Вплив зміни
валютних курсів на залишок коштів”. Розрахований таким чином показник
мусить дорівнювати наведеному в балансі залишку грошових коштів і
грошових еквівалентів на кінець звітного періоду.
Розкриття інформації про рух грошових коштів
58. У примітках до фінансової звітності наводять (розкривають)
інформацію про:
а) склад грошових коштів;
б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, що
об’єднують кілька видів грошових потоків;
в) не грошові операції інвестиційної і фінансової діяльності;
г) наявність значного сальдо грошових коштів, що є в наявності у
підприємства і недоступні для використання групою, до якої належить
підприємство.
59. У випадку придбання або продажу майнових комплексів протягом
звітного періоду наводять (розкривають) інформацію про:
а) загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;
б) частину загальної вартості майнового комплексу, сплаченої або
отриманої у формі грошових коштів;
в) суму грошових коштів у складі активів придбаних чи реалізованих
майнових комплексів;
г) суму активів (крім грошових коштів) і зобов’язань придбаного або
реалізованого майнового комплексу відповідно до окремих статей.
Аналіз грошових потоків
Потенційні інвестори або кредитори перш ніж прийняти рішення вивчають
фінансові звіти підприємства, але особливу увагу приділяють Звітові про
грошові кошти, адже цей звіт дає відповідь на запитання про вміння
підприємства розпоряджатися коштами. Ще більшу увагу інвестори та
кредитори приділяють прогнозам підприємства щодо використання ним
коштів, які вони збираються вкласти.
Бізнес-план, яким би він не був правдивим і продуманим, без прогнозу
грошових потоків серйозний кредитор не візьме до уваги.
Разом з цим, не слід забувати, що бізнес-план потрібен будь-якому
підприємству не лише тоді, коли воно щось у когось просить. Бізнес-план
необхідний перш за все самому підприємству. Його фінансову частину варто
розраховувати на кожен рік наперед, а з початком нової справи – тим
більше.
Однак бізнес-план – це надто сильно сказано. Розглядати всі його розділи
не є нашою метою. Ми обмежимося лише його фінансовою частиною, адже ні
технологічна, ні маркетингова, ні організаційна, включаючи кадрову, нас
не стосуються.
Найбільше ж приділимо уваги плану грошових потоків -сазії-тіош, оскільки
інші складові нам знайомі: Баланс (форма 1), Звіт про фінансові
результати (форма 2).
Ні факт отримання доходів, ні завданих витрат, а відповідно, й одержання
фінансового результату не можуть залежати від стану розрахунків, тобто
від того, коли саме грошові кошти було отримано чи сплачено. У зв’язку з
цим цілком зрозумілим має бути порядок визначення величини фінансового
результату, відображеного у формі 1 (Баланс) і формі 2 (Звіт про
фінансові результати). Цей порядок вже відомий нам як метод нарахувань.
Віддавши покупцеві товар у кредит – зареєстрували виручку, адже вона
незабаром надійде. Разом з цим, записуємо витрати, завдані у зв’язку з
отриманням саме цієї виручки (доходів від реалізації). Таким чином
визначають прибутки або збитки.
Прибуток – це збільшення власності, збиток – її зменшення. Власність і
гроші — не одне і те ж, вони лише
вимірюються грошовими одиницями. Одержаний у звітному періоді прибуток
практично ніколи не дорівнює сумі залишків на грошових рахунках.
Прибуток – це збільшення власності, а не грошових залишків. Можна
одержати добрі прибутки (позитивний фінансовий результат), але при цьому
вчасно не отримати оплату від покупців і, як наслідок, не мати змоги
розрахуватися навіть за тими зобов’язаннями, що виникли у результаті
завданих витрат, пов’язаних з очікуваними і вже відображеними доходами.
Інший короткий приклад. Сума заробітної плати належить до витрат тоді,
коли її вважають заробленою. Отже, ця сума обов’язково вплине на
формування фінансового результату, тому не може бути не врахованою при
складанні Балансу і Звіту про фінансові результати. Однак залишків
грошових коштів ще не видана сума не може зменшити.
Користувачі фінансової звітності (особливо ті, хто вклав у підприємство
свої кошти), аналізуючи фінансово-майновий стан, неодмінно захочуть_
знати, як “себе почувають” ті наймобільніші, найліквідніші активи, без
допомоги яких основна мета бізнесу вкрай рідко може бути досягнута, адже
лише у виняткових випадках прибуток отримують без допомоги грошей.
Прибуток – це мета, гроші – засоби для її досягнення.
Досягнуту мету як збільшення суми власного капіталу дуже виразно
показано у формі 1 – в Балансі. Відомості про те, яким чином отримано
такий фінансовий результат, а також його складові цілком вичерпно
викладено у формі 2-у Звіті про фінансові результати.
І перший, і другий документи свідчать про стан справ з точки зору
фінансів. Проте ні Баланс, ні Звіт про фінансові результати не дають
уявлення, наскільки міцними є грошові позиції підприємства, тобто чи
вистачає в нього коштів на покриття різних зобов’язань, включаючи
виплати заробітної плати і придбання нових активів, необхідних для
безперервного ведення фінансово-господарської діяльності.
Успішність фінансово-господарської діяльності підприємства, безумовно,
залежить від стабільності його грошових позицій.
Однак щоб діяльність була ритмічною, слід навчитися регулювати як
величину, так і напрямки грошових потоків.
Для того, щоб користувач звітності міг отримати повну картину ведення
бізнесу, до Балансу та Звіту про фінансові результати варто додати ще
один – Звіт про рух грошових коштів.
Cash-flow у дослівному перекладі означає “готівковий потік”. Зважаючи на
те, що готівкою наші зарубіжні колеги і партнери називають не лише ті
гроші, які тримають в руках, тобто касу (cash), а всі без винятку
грошові надходження і оплати, що проходять за касовими (готівковими) і
банківськими (безготівковими) рахунками підприємства, ми також
називатимемо cash-flow весь грошовий потік. “Живі гроші” – такий термін
неофіційно використовують у нас. Ним називають усі надходження і
перерахування, що не є бартерним обміном чи тимчасовими боргами,
зарахованими до обсягів реалізації чи авансів виданих (дебіторська
заборгованість) або неоплачених витрат чи авансів отриманих
(кредиторська заборгованість).
Прибуток сьогодні – гроші завтра, гроші сьогодні – прибуток завтра. Ми
вже знаємо, що це не слід вважати непорозумінням, оскільки фінансовий
результат формується не з наявності чи відсутності платіжних засобів, а
завдяки їх циркуляції в обігу.
У країнах з високою правовою захищеністю власників зовнішні користувачі
фінансової звітності, як правило, не мають доступу безпосередньо до
облікових даних, що відображають рух на грошових рахунках. Замість цього
вони завжди можуть почерпнути потрібну їм інформацію з даних
спеціального звіту cash-flow. Арифметичний і логічний зв’язок його даних
з даними Балансу і Звіту про фінансові результати не залишає сумнівів
щодо достовірності наведеної в ньому інформації.
Звіт cash-flow надзвичайно простий для тих, хто його складає, і водночас
с надзвичайно важливим для тих, хто ним користується.
В основі звіту cash-flow – так званий касовий метод визначення
результатів діяльності. Однак не слід його плутати з відомим нам
донедавна касовим методом визначення фінансових результатів. Вся
“касовість” останнього полягала лише в тому, що визначення суми
нарахованих витрат на обсяги “касової” реалізації залежало від розмірів
питомої ваги витрат на виробництво в загальних обсягах виробництва.
Американці, наприклад, такого способу взагалі не знають. Та й у нас він
уже відійшов в історію, а тому навряд чи є сенс сперечатись з приводу
доцільності (недоцільності) його застосування при визначенні величини
фінансового результату. Касовий метод, про який йде мова, – це метод
визначення результатів діяльності, за яким і доходи, і витрати
визначають винятково за оплатою, незалежно від часу фактичного
здійснення відповідних операцій. І хоча його не можна використовувати
при визначенні фінансових результатів через відсутність у його основі
зв’язку з кінцевим продуктом, значення показника суто грошових
надходжень і видатків важко переоцінити.
Як саме визначити такий касовий показник, не вдаючись до ведення задля
цієї мети окремого обліку, а застосовуючи лише синтезовані дані Балансу
і Звіту про фінансові результати, буде показано нижче на умовному
прикладі і в коментарях до нього. Незважаючи на те, що Баланс та Звіт
про фінансові результати складають на підставі методу нарахувань, а Звіт
про рух грошових коштів – на касовій основі, зв’язок між цими трьома
важливими документами найтісніший. Все, що сказано нижче, служить для
доведення такого зв’язку.
5. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Отже, після проходження практики, на основі звіту можна зробити
висновки, що ВАТ “Коломиясільмаш” створена з метою здійснення
підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів
товариства, а також його працівників. Засновником товариства є держава в
особі Фонду державного майна України, тобто воно є юридичною особою з
дня державної реєстрації його статуту.
Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням коштів,
структури їх джерел, швидкості обігу капіталу, спроможністю підприємства
оплачувати свої зобов’язання в повному обсязі.
Щодо оподаткування товариства треба сказати, що оподаткований прибуток
підлягає оподаткуванню за ставкою 30% до перенесення збитків на наступні
квартали, оскільки товариство несе лише збитки. Існує товариство за
рахунок бартерних операцій, та за рахунок приміщення, яке воно здає в
оренду. Отже, товариство є збиткове.
Для того щоб товариство краще функціонувало потрібно провести
капітальний ремонт, модернізацію основних засобів, устаткування,
закупити нове обладнання, навіть, за необхідності, змінити персонал
підприємства або провести його кваліфікацію.
Але для покращення такого стану товариства потрібні інвестиції, які
повинна надати держава, оскільки засновником товариства є держава в
особі фонду державного майна України.
У випадку визнання товариства банкрутом порядок ліквідації товариства, а
також утворення та роботи його ліквідаційної комісії визначається
законодавством України про банкрутство.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter