НАУКОВИЙ РЕФЕРАТ З ЕКОНОМІКИ

на тему:

“ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАТ “ПРИКАРПАТТЯ”

ПЛАН РОБОТИ

І. Вступ.

ІІ. Зовнішня економічна діяльність ЗАТ “Прикарпаття”

а) історична довідка;

б) акредитація підприємства в митному органі;

в) контракт – справа відповідальна;

г) заповнення вантажно-митних декларацій;

д) вантажний контроль.

ІІІ. Висновки.

ІV.Використана література.

І. ВСТУП

Правоздатність підприємства виникає з моменту його державної реєстрації
(ст. 26 Цивільного кодексу України). Цієї хвилини воно може не тільки
одержувати права та обов’язки, але й укладати будь-які угоди, не
заборонені законом. Самостійне здійснення підприємством
зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) – один із принципів
підприємництва, закріплений законодавчо (ст. 5 Закону України “Про
підприємництво” від 07.02.91 р. № 698-ХІІ).

Стаття 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від
16.04.91 р. № 959-ХІІ” говорить: “Всі суб’єкти зовнішньоекономічної
діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не
заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших
ознак”. А наступна його стаття затверджує, що суб’єкти ЗЕД “…мають
право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів
(контрактів), крім тих, що прямо або у виключній формі заборонені
законами України”.

ІІ. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЗАТ “ПРИКАРПАТТЯ”

Закрите акціонерне товариство “Прикарпаття” бере свій початок з 1939
року, коли на базі шкірзаводу був створений промкомбінат. На
промкомбінаті плавало 40 робітників. До його складу входило два млини,
миловарня, авторемонтна майстерня, хімцех, в якому виготовляли синьку,
свічки, крем для взуття і т.д.

В 1948 році було організовано деревообробку і лісопиляння.

В 1953 році почалось будівництво цеху металообробки. Чисельність
працівників виросла до 169 чоловік.

Починаючи з 1964 року промкомбінат уже спеціалізувався по металообробці
і виготовленню посуди оцинкованої.

В 1965 році промкомбінат був перейменований на металозавод. Чисельність
працюючих становила 420 чоловік, а випуск товарної продукції зріс у
дванадцять разів.

В 1968 році до складу метало заводу був приєднаний Ковалевський цех і в
1969 році метало завод був перейменований на Коломийський
дослідно-експериментального заводу в 1973 році було утворено виробниче
об’єднання металовиробів “Прикарпаття” . До його складу ввійшли:

Коломийський дослідно-експериментальний завод (дві площадки Коломия,
Ковалівка);

Долинський завод “Металіст”;

Букачівський завод металовиробів.

В 1982 році до складу ВАМ “Прикарпаття” увійшов Обертинський завод
металовиробів.

В 1992 році на базі ВАМ “Прикарпаття” було створено орендне підприємство
з правом викупу, а в 1994 році в квітні було засноване закрите
акціонерне товариство “Прикарпаття” шляхом викупу акцій на повну
вартість майна у відповідності з Законом України “Про приватизацію майна
державних підприємств”, “Про господарські товариства”.

В 1996 році із складу ЗАТ “Прикарпаття” відокремились окремі юридичні
особи на основі розподілу майна: Ковалевський з-д “Меткабель”
Мукачівський з-д, Долинський з-д “Металіст” і обертинський завод.

В даний час предметом діяльності товариства є:

а) виробництво та реалізація металовиробів (сейфів металевих,
промислових вентиляторів, оцинкованої посуди), кабельно-провідникової
продукції, електропобутових приладів та ін.;

б) здійснення торгівельної діяльності;

в) надання послуг населенню;

г) здійснення зовнішньоекономічної діяльності у встановленому
законодавством порядку;

д) надання транспортних послуг для внутрідержавних та міжнародних
перевезень;

У виробничу структуру підприємства входять такі основні і допоміжні
цехи.

І. Основні цехи.

Цех металообробки.

дільниця металевого посуду;

дільниця по встановленню вентиляторів центробіжних;

дільниця по встановленню сейфів металевих;

дільниця по виготовленню товарів народного споживання (електропаяльники,
електрорадіатори, граблі металеві і пластмасові, хлібні форми і т.д.

Кабельний цех.

дільниця по виготовленню радіочистотного кабелю марки РК;

дільниця по виготовленню проводу мідного марки ПШ;

дільниця пластмас (відра і тази пластмасові, совки для сипучих
продуктів, вішалки-плечки, коробти Бермана і т.д.).

ІІ. Допоміжні цехи.

Ремонтно-інструментальний цех.

Ремонтно-механічний цех.

Ремонтно-будівельна дільниця.

Транспортний цех.

Паросилове господарство.

Зовнішньоекономічною діяльністю ЗАТ “Прикарпаття” займається з 1998
року. Здійснення зовнішньоекономічної діяльності – процес дещо
складніший, аніж підприємницька діяльність в межах України. У першу
чергу слід звернутися до банку і відкрити валютний рахунок. Після цього
необхідно зареєструватися на митниці як суб’єкт ЗЕД (зовнішньоекономічна
діяльність).

Для того щоб акредитувати підприємство в митному органі необхідно
підготувати та подати до підрозділу статистики митниці за місцем
реєстрації підприємства такі документи:

Облікову картку. Заповнюється підприємством за допомогою комп’ютера або
друкарської машинки.

Лист-заяву учасника ЗЕД.

Статут підприємства – оригінал і нотаріально завірену копію (оригінал
повертається).

Свідоцтво про державну реєстрацію.

Довідку органів статистики про занесення субота підприємницької
діяльності – юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств
та організацій України та присвоєння кодів.

Довідку уповноваженого банку про наявність розрахункового та валютного
рахунків.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Довідку про декларування (або відсутність) валютних цінностей, доходів
та майна, що належить резиденту України і знаходяться за її межами.

Наказ по підприємству про призначення осіб, уповноважених на роботу з
митницею.

ЗАТ “Прикарпаття” акредитується у Івано-Франківській митниці,
безпосереднє оформлення вантажів здійснюється на митному посту
“Коломия”.

Для юридичних та економічних гарантій у відносинах з іноземним партнером
необхідно скласти контракт, який відіграє також велику роль при
оформленні товару на митниці.

Контракт складається відповідно до наказу Міністерство економіки та
питань європейської інтеграції України “Про затвердження Положення про
форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 6 вересня 2001 р.
№ 201.

У контракті повинні бути такі розділи:

Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

Преамбула.

Предмет договору (контракту).

Кількість та якість товару (обсяг виконання робіт, надання послуг).

Базмені умови поставки товарів (приймання–здавання виконаних робіт або
послуг).

Ціна та загальна вартість договору (контракту).

Умови платежів.

Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).

Упаковка та маркування.

Санкції та рекламації.

Урегулювання спорів у судовому порядку.

Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити
сторін.

Копія контракту між ЗАТ “Прикарпаття” та німецькою фірмою “Haymann
Kollektionnen GmbH” додається. Підприємство всі ці роки працює з однією
фірмою. Починало підприємство зовнішньоекономічну діяльність із експорту
власних видів продукції металообробки. В даний час ЗАТ “Прикарпаття”
освоїло нові види продукції і експорт в 2003 році досягнув 36 видів
продукції металообробки.

Якщо в 1998 році частка експорту в загальному обсязі реалізованої
продукції складала п’ятнадцять відсотків, то уже в 2002 році частка
експорту становила п’ятдесят три відсотки. В 2002 році було відвантажено
продукції на експорт в сумі 768.0 тис. грн.

До договору (контракту) додається специфікація, в якій вказується
номенклатура товару і його кількість. Копія специфікації додається.

Після акредитації на митниці і укладення контракту слід визначитися з
транспортом, яким буде переміщатися товар.

Експорт може здійснюватися власним автомобілем, для цього автомобіль,
який використовується для міжнародних вантажних автоперевезень повинен
мати відповідний допуск, який спеціально оформлюється на митниці
перевізником.

Якщо угода на перевезення укладена із перевізником, усі питання
пов’язані з переміщеннями автомобіля через кордони, перевізник вирішить
сам.

За умовами контракту між ЗАТ “Прикарпаття” і німецькою фірмою “Haymann
Kollektionnen GmbH” поставка товару проводиться автотранспортом
“Покуття” і за його рахунок.

Розрахунки за товар проводяться шляхом попередньої оплати за кожну
партію окремо в розмірі 70 відсотків, а після одержання товару німецька
фірма сплачує решту 30 відсотків.

Митні витрати на відправлену продукцію відносяться за рахунок
“Продавця”.

За кожну експортну відправку підприємство в середньому несе митні
витрати в розмірі 700 грн., а саме:

сплата митних платежів Івано-Франківській митниці в середньому 240 грн.

за декларування – приватній виробничо-комерційній фірмі “Степ” м.
Коломия – 360 грн.;

торгово-промисловій палаті м. Івано-Франківськ за сертифікат походження
97 грн.

При експорті продукції підприємство оформляє такі документи:

-рахунок-фактуру в якій вказується назва товару, його кількість, ціна і
вартість як в національній валюті, так і в іноземній.

Експорт товару за умовами контракту здійснюється в Євро;

міжнародну товаро-транспорту накладну (СМR);

митну декларацію;

сертифікат походження товару;

Вантажну митну декларацію (копія додається) заповнює митний брокер. Вона
складається у п’яти примірниках. У вантажно митній декларації (МВФ)
вказується назва експорту і його місцезнаходження; назва одержувача і
його місцезнаходження; опис товару і його кількість; фактура вартість
товару; вид транспорту та ін.

Після відправки товару, на протязі п’яти днів Івано-Франківська митниця
на зворотній стороні. ВМД повинна поставити гербову печатку і
підтвердити, що задекларовані товари вивезені за межі території України
в повному обсязі.

Цей запис є підставою податкових органів для експортного відшкодування
податку на додану вартість.

Наша держава робить все, щоб запобігти незаконному відтоку закордон
валютних цінностей, іншого майна, що належать суб’єктам ЗЕД.

На сьогодні законодавчо-нормативна база з цього питання нараховує чималу
кількість документів. Найважливіші з них:

Закон України “Про порядок розрахунків в іноземній валюті від 23.09.94
р. № 185/94-ВР.

Постанова НБУ “Про порядок здійснення контролю та одержання ліцензій за
експортними, імпортними та лізинговими операціями від 24.03.99 р. № 136.

Указ Президента України “Про невідкладні заходи з повернення в Україні
валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” від 18.06.94
р. № 319/94.

Валютний контроль здійснюється через податкові органи, а також через
уповноважені банки.

Суб’єкти ЗЕД зобов’язані декларувати валютні цінності, доходи та майно,
що належить їм і знаходяться за межами України. Валютна декларація
(копія додається) надається щоквартально до органів податкової служби
(за місцем реєстрації підприємства як платника податків). У декларації
вказується сума експортованої продукції за звітний період і сума
одержаної виручки; вказується майно, якщо воно знаходиться за межами
України; наявність рахунків в банках інших країн; сума неповерненої
валютної виручки і ін.

Якщо на протязі 90 календарних днів з дати оформлення ВМД підприємство
недоодержало валютну виручку, тобто експортувало продукції на більшу
суму, ніж поступило валюти на рахунок в банку, тоді податкові органи за
кожний день прострочки нараховувати пеню в розмірі 0,3% від суми
недодержавної виручки. ЗАТ “Прикарпаття” в 2001 році німецька фірма
недоперерахувала 360 дол. США, і підприємству було нараховано 865 грн.
пені податковою інспекцією м. Коломиї.

Пеня нараховувалась до моменту, поки ця сума не поступила на валютний
рахунок підприємства.

Іноземна валюта поступає в банк і зараховується на валютний рахунок
експортера.

50% валюти підлягає обов’язковій продажі і зараховується на його
поточний рахунок.

Другою частиною вимоги підприємство може розпоряджатись на свій суд (на
закупівлю обладнання, сировини і матеріалів за межами України, на
закордонні відрядження).

По заяві підприємства-експортера (копія додається) банк може продати на
між валютній біржі і решту 50% валюти, яка теж зараховується на його
поточний рахунок.

ІІІ. ВИСНОВКИ.

Для зміцнення економічної незалежності нашої держави важливе значення
має активне (позитивне) сальдо торговельного балансу, тобто перевищення
експорту над імпортом.

Так як Україна має запальне від’ємне сальдо торговельного балансу,
поліпшення роботи наших підприємств, збільшення обсягів експозиційних
операцій може зменшити цей дефіцит.

ЗАТ “Прикарпаття для збільшення обсягів експортованої продукції освоїть
в 2003 році нові види продукції металообробки, а саме поливалки овальної
місткістю 3 л, конуси зрізані висотою 23 см, 29 см. Частку експортну в
загальному обсязі виробництва планується довести до 65%.

Вивчається можливість збуту продукції на ринках Прибалтики та Росії.

В 2003 році укладений договір з Вологодським оптико-механічним та
Рязанським механічним заводом (Росія) на виготовлення стрічки кабельної
тканої для приладів електричних машин.

Підприємство постійно працює над поліпшенням якості своєї продукції,
підвищенням її конкурентноздатності, проводиться штрихове кодування
продукції.

З метою вивчення коньюктури світового ринку, підписання контрактів з
іноземними фірмами, вивчення конкурентів, проведення рекламної політики
на підприємстві необхідно створити відділ маркетингу.

ІV. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

Закон України “Про підприємництво” від 07.02.91 р. № 698-ХІІ.

Закон України “Про зовшіньоекономічену діяльність” від 16.04.91 р. №
959-ХІІ.

Закону України “Про порядок розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94
р. № 185/94-ВР.

Статут закритого акціонерного товариства “Прикарпаття”.

Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета Все про бухгалтерський
облік”. (№54 від 14.06.2002 р., № 107 від 20.11.2002 р.).

Похожие записи