Удосконалення напрямів реалізації стратегії соціально-економічного
розвитку України

 

 В Україні стратегії соціально-економічного розвитку держави та їх
регіонів розробляються на основі нормативно-методичної бази, яка не є на
сьогодні досконалою, що підтверджує низька результативність її
використання. Тому далі доцільно розглянути існуючі програмні документи
щодо економічного та соціального розвитку (рис. 1).

Але існуючий механізм стратегічного управління в Україні, до складу
якого входять зазначені стратегії, має інформативний чи методичний
характер , але не містить чітких, конкретних цілей і засобів їх
впровадження та не ураховується на етапі планування та розробки бюджету.

Також неможливо не погодитися з думкою О.В. Панухника [2, с. 156], що на
сучасному етапі немає комплексної методики формування стратегічних
планів, а також системи стратегічного планування на макро- та мезорівнів
не пов’язані із системою мікрорівня ні в методичному, ні в
організаційному аспектах. Окреслені недоліки методичного забезпечення
стратегічного планування впливають на неефективність проведення
стратегічного аналізу та вибору стратегічних напрямів розвитку,
унеможливлюють формування дієвого механізму реалізації стратегічних
цілей, внаслідок чого низка стратегій не виконується.

 

Рис. 1. Законодавчі методи стратегічного управління України

 

На сьогодні необхідна розробка цілісної системи стратегічного планування
в державі, яка включала б наступні елементи, які зображені на рис. 2.

Згідно до рис. 2 необхідні розробка та впровадження у практику розробки
та формування Національної стратегії  соціально-економічного розвитку
України з урахуванням формування та реалізації, Державної стратегії
регіональної політики, методики використання стратегічних планів
господарювання підприємств та інших стратегічних документів, які
визначають організаційні, нормативно-правові та економічні аспекти
діяльності підприємств, що у перспективі призведе до передумови розробки
дієвих стратегічних планів та ефективних засобів їх реалізації.

Як уже зазначалось, стержнем управління соціально-економічними системами
є його планування.  Прогнози, програми і плани, які розробляються на
всіх рівнях національної економіки, — найбільш важливі інструменти
реалізації політики відповідних суб’єктів управління. Вони дозволяють
організувати чітку, продуману, всебічно обґрунтовану роботу для
досягнення поставлених перед суспільством і суб’єктами господарської
діяльності завдань [9, с .21].

 

Рис. 2. Система стратегічного планування економічного розвитку

 

Як показано на рис. 3 на всіх етапах розвитку економіки держава
проводить державне регулювання економічних процесів, в першу чергу їх
прогнозне та планове забезпечення.

Вибір пріоритетних напрямів розвитку спирається на результати
проведеного аналізу нинішнього соціально-економічного розвитку держави,
виявлених потенційних можливостей щодо можливих перспектив розвитку
різних аспектів господарського клімату. Виконання плану стратегічного
розвитку можливе тільки за наявності необхідного потенціалу для його
реалізації (рис. 4).

 

 

Рис. 3. Логіко-структурний механізм стратегії планування України

 

Але на сьогодні реалізація стратегічних планів соціально-економічного
розвитку перебуває на етапі розробки в планових документах. Зрозуміло,
що відсутність механізму оцінки реалізації стратегічних планів розвитку
негативно впливає на об’єктивну оцінку економічних процесів, що
відбуваються. Розробка й застосування такого механізму, загальні етапи
якого представлені на рис. 3, дозволить підтримувати і покращувати
високі темпи економічного зростання, високий рівень функціонування
соціальної компоненти економіки, що створить передумови для дієвої
інтеграції усіх учасників ринкових відносин на умовах забезпечення
гарантій щодо досягнення завдань майбутнього розвитку. Тому існує
необхідність розробки дієвого механізму впровадження стратегічних планів
соціально-економічного розвитку (рис. 5)

 

 

Рис. 4. Джерела фінансування виконання стратегічного плану
соціально-економічного розвитку в Україні

 

Слід зазначити, що розробка стратегії та стратегічного плану або
прогнозу це різні, але взаємозалежні процеси. Стратегія  сталого
розвитку – це процес, який полягає в забезпеченні економічної та
соціальної стабільності і спрямований на досягнення такого стану
системи., який може зберігатися тривалий час за допомогою властивих і
регулюючих засобів [10?с. 25].

Очевидно, що визначених на рис. 6 орієнтирів соціально-економічного
розвитку не можна досягнути без вдосконалення механізму реалізації
обраної стратегії.

 

Рис. 5. Етапи реалізації стратегічних планів соціально-економічного
розвитку України

 

Тому, погоджуючись з автором О.В. Мягкий [11, с.12], визначаємо, що
метою механізму реалізації стратегії соціально-економічного розвитку є:
підвищення якості реалізації стратегії з дотриманням методології цього
процесу, зосередженням уваги на відповідальності за розробку та її
реалізацію, вдосконалення функцій управління державою і контролю за
процесом реалізації стратегії, оцінкою ефективності здійснюваних заходів
із порівнянням зміни визначених показників та індикаторів.

 

Рис. 6. Етапи розробки стратегії сталого соціально-економічного розвитку

 

Як видно з рис. 7, механізм реалізації стратегії соціально-економічного
розвитку за своєю сутністю повинний: являти собою циклічний процес
планування на принципах управління заходами в напрямі досягнення цілей
за допомогою моніторингу; бути заснованим на повторюваних циклах аналізу
прийняття рішень, плануванні та впровадженні завдань із конкретними
цілями та визначеним терміном їх вирішення; містити постійний моніторинг
та оцінку досягнення цілей за змістом стратегії та обраними заходами;
сприяти координації дій виконавців стратегії із застосуванням
моніторингу, аналізу та наявністю джерел фінансування заходів.

 

8

:

X

Z

:

Z

<Рис. 7. Механізм реалізації стратегії соціально-економічного розвитку   Моніторинг необхідно розглядати як ключовий елемент у структурі механізму реалізації стратегії, що підтверджено зарубіжною практикою та дозволяє забезпечити не тільки якість реалізації самої стратегії, але й розвиток соціально-економічної сфери країни – як головної мети загальнодержавної політики [11, с. 13] (рис. 8).   Рис. 8. Механізм моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку   Таким чином, управління механізмом моніторингу залежить від організації дії та використання інструментарію за визначеними функціями та принципами, що є основою ефективної та якісної реалізації стратегії соціально-економічного розвитку за умов належного контролю та оцінки.   Висновки Хоча кожна стратегія є унікальною за своєю природою, а процес її формування та прийняття буде постійно ускладнюватись особливостями ситуації, можна виокремити деякі загальні вимоги до цього процесу, які полягають у такому:  - ситуаційна виправданість розробки, прийняття та реалізації стратегії, яка сприяє вирішенню виникаючої проблеми, запобігає її загостренню;  - існування чіткої уяви про механізм (алгоритм) реалізації, а саме мету дії, завдання, порядок їх виконання (організацію, мотивацію, контроль), можливості вчасно визначати необхідні організаційні зміни в системі, орієнтуючись при цьому на досягнення кінцевої мети;  - максимальне використання потенційних можливостей системи та навколишнього середовища в процесі реалізації стратегії;  - ресурсна забезпеченість усіх етапів підготовки та реалізації стратегії;  - можливість адекватного корегування стратегії при зміні ситуації;  - відкритість доступу виконавців до інформації. Разом з тим аналіз організаційного, методичного та інформаційного забезпечення процесу розробки і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку та дослідження структури самої стратегії показує, що цей процес потребує вдосконалення за наступними напрямками: - формування стратегії потребує удосконалення, починаючи з базового рівня складання, оскільки показники, які подаються підприємствами для врахування їх у стратегії, у більшості випадків недостатньо обґрунтовані реальними можливостями виробництва і станом справ, що склався; - сучасна кон’юнктура вкрай нестабільна в усіх своїх формах — економічній, технічній, соціальній і політичній. Тому необхідно здійснювати прогнози на 1–5 років з урахуванням перспективи. Тому показники стратегії соціально-економічного розвитку повинні постійно переглядатися й уточнюватися. Варто також запровадити сценарне планування, яке зумовлює розробку 2–3 варіантів розвитку подій на всю глибину прогнозного періоду; - більшої уваги потрібно приділити питанню створення і контролю за діяльністю відділу зі складання і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку; - необхідно використовувати спеціальні методи узгодження цілей та ресурсів, встановлення кількісних співвідношень між ними з урахуванням фактора часу, раціоналізації шляхів та способів використання ресурсів.   Література 1. Л. Лаврів  Оцінювання методичного забезпечення стратегічного планування в Україні / Лілія Лаврів // Наука молода. – 2008. - № 9. –  С. 39 – 42. 2. О.В. Панухник Методичне забезпечення стратегічного планування в регіонах України / Панухник О.В. // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 1. – С. 152 – 157. 3.  Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків" . - Програму затверджено Постановою КМ  N 14 ( 14-2008-п ) від 16.01.2008. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0001120-08. 4.  Розпорядження Президента України «Про підготовку проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки». - № 372/2001-рп від 21.12.2001. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data2008/base54/ukr54104.htm. 5.  Послання Президента України до Верховної Ради України. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. - Стратегія  вiд 30.04.2002. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0001100-02. 6. Указ  Президента України «Про Стратегію економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 роки». - Указ  вiд 28.04.2004  № 493/2004. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=493%2F2004&myid=dCCM fOm7xBWMqjUEZiwqiQoEHdlYAsFggkRbI1c. 7. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року». - від 21 липня 2006 р. N 1001. – Київ. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP061001.html. 8.  Указ Президента України «Про Стратегію національної безпеки України». - Стратегія  вiд 12.02.2007  № 105/2007. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=105%2F2007. 9.  Савченко В.Ф. Теоретичні засади регулювання соціально-економічного розвитку держави та регіонів / В.Ф. Савченко // Наукові праці. -2008. – Том 99 (випуск 86). – С. 18 – 23. 10.  Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізм реалізації / Відп. ред.. Долішній М.І. – Луцьк: Настир’я, 2001. – 527 с. 11. Мягкий В.О. Моніторинг реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону: механізм формування / В.О. Мягкий // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2009. - № 3(46). – С. 10 – 16. 12.   Дороніна Н. В. Системний підхід до формування антикризової стратегії в державному управлінні / Н.В. Дороніна //  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2007-2/doc/1/05.pdf. - С. 1 – 10.

Похожие записи