Реферат на тему:
Структура системи економічної безпеки підприємництва. Її роль в
інфраструктурі детінізації економіки
Проблема утворення сприятливого клімату у підприємницькому середовищі в
плані економічної безпеки підприємництва набуває сьогодні особливого
значення, стає вирішальним чинником, що визначає перспективи розвитку
підприємництва і економічного розвитку країни в цілому.
Організаційна слабкість механізмів узгодження інтересів суспільства і
підприємців, недосконалість правового регулювання економічних відносин,
їх аморалізація, глобалізована тінізація провокують такі антигромадські
прояви у сфері підприємництва, як організована злочинність, корупція,
рекет, шахрайство, розкрадання, хабарництво, некомпетентність і
необов’язковість партнерів з бізнесу, шахрайство відносно контрагентів,
псевдобанкрутство, високий рівень підприємницьких ризиків, а
нерозвиненість інституту їх страхування, відсутність кваліфікованого
консультативного забезпечення ставлять під сумнів можливість успішного і
ефективного розвитку підприємництва. Усі ці діяння є потужними джерелами
тіньової економіки. Їх локалізація в межах інститутів економічної
безпеки підприємництва відіграє ключову роль в інфраструктурі
детінізації економіки.
На фоні зазначених обставин в Україні та країнах СНД починає формуватися
певна організаційно-правова система безпеки підприємництва. Створюються
різноманітні відомчі і міжвідомчі служби безпеки, які певною мірою
напрацьовують окремі напрями своєї діяльності. Це, в основному, напрями
фізичного і технічного захисту підприємницької діяльності. Щодо питань
економічної безпеки підприємництва, то тут ще необхідна серйозна як
теоретична, так і організаційно-практична робота з питань утворення
певної організаційно-правової інфраструктури безпеки. Слід відзначити,
що виявляти ризики та порушення, які посягають на економічну безпеку
підприємництва в силу їх природи і процесуально-правової структури, в
більшості випадків покликані не державні спецслужби, а служби
економічної безпеки тих суб’єктів підприємництва, яким завдаються
збитки. Така стратегія базується на тому, що ризики економічних
зловживань на перший погляд, як правило, знаходяться у сфері дії
цивільно-правових норм. Мотивом такої роботи є запобігання збитків від
різного роду ризиків та посягань. В умовах, що склалися, тільки такий
підхід дозволяє підприємцям, банкірам, страховикам забезпечити надійний
захист як від прорахунків щодо неефективного вкладення і використання
коштів, так і від різноманітних правопорушень, у тому числі і
криміногенного характеру. Як бачимо з характеру цих діянь, до проблем
детінізації природним шляхом залучається ціла “армія” служб економічної
безпеки. Як ефективніше їх використати – залежить від того, чи зможе
держава створити комплексну організаційно-правову інфраструктуру, в
межах якої будуть вирішуватись питання детінізації економіки. Хоча
попередження зазначених протиправних посягань на майно підприємств уже
відіграє певну роль в оздоровленні оперативної обстановки, а відповідно
і в питаннях детінізації економіки.
Питання безпеки підприємництва тісно пов’язане з підприємницькими,
фінансовими, кредитними, страховими та іншими ризиками, що супроводжують
фінансово-господарську діяльність. Підприємництво, його
фінансово-кредитне обслуговування, страхування кредитних,
підприємницьких та інших ризиків є невід’ємними, тісно пов’язаними
елементами успішного функціонування економіки.
Оскільки підприємництво на сучасному рівні розвитку практично не може
існувати без кредитів, тому на основі опрацювання систем і засобів
управління кредитними, страховими та іншими ризиками, пов’язаними з
ними, можна побудувати інфраструктуру економічної безпеки не тільки у
сфері банківської діяльності, а й підприємництві в цілому, що безумовно
впливає і на питання детінізації економіки. Саме кредитні і страхові
ризики найчастіше займають центральне місце серед інших видів ризиків,
що впливають на економічну безпеку підприємництва.
Тому, маючи на меті розробку ключових алгоритмів системи економічної
безпеки у сфері підприємництва, доцільно розглянути основні інститути
цієї системи, а саме:
– внутрібанківські засоби та системи економічної безпеки у сфері
кредитних відносин;
– організаційно-правові форми, структуру та принципи страхової справи як
фактора зниження ризиків у сфері підприємництва;
– інші види гарантій щодо зниження ризиків у сфері
фінансово-господарської діяльності;
– захист інформації з обмеженим доступом, її правовий режим.
Слід підкреслити, що комплексна система економічної безпеки
підприємництва передбачає більш широке коло систем і засобів управління
підприємницькими ризиками, особливо коли йдеться про створення цілісної
інфраструктури економічної безпеки у сфері підприємницької діяльності.
Розгляд цієї проблеми через призму запропонованих ключових інститутів
системи економічної безпеки дає змогу вийти на алгоритми створення
економічних фінансових, інформаційно-аналітичних, організаційних та
правових систем управління ризиками у сфері підприємництва, а відповідно
і перманентного впливу на проблеми детінізації економіки.
Наприклад, проблеми, що виникають у кредитних відносинах на сучасному
рівні господарювання, мають вирішальний характер. В умовах первинного
накопичення капіталів кредит є інструментом, без якого підприємництво і
особливо функціонування товарного виробництва неможливо взагалі. У
зв’язку з цим доцільно відзначити, що, коли в країні кредитний обіг
набуває стихійного характеру, кризи в економіці не уникнути. Це
стосується економіки з будь-якою формою власності.
компаній. Саме загальний інтерес згаданих суб’єктів підприємницької
діяльності є стимулом для забезпечення життєдіяльності один одного, а
паралельно може позитивно впливати на питання детінізації економіки. Цей
спільний інтерес і є центральною ланкою, яка визначає ключові позиції
структури управління фінансовими ризиками у банківській діяльності,
страхуванні, гарантійному забезпеченні зниження ризиків тіньових
процесів у підприємництві в цілому.
Стрижневими є також проблеми щодо захисту інформації з обмеженим
доступом. Вона стосується будь-якого напряму підприємницької діяльності
як у сфері виробництва, так і у сфері послуг чи інших напрямах
підприємництва.
Література:
Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М.,
1977. – С. 102 – 103 .
Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный
детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45.
Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна
НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с.
Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її
профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, – 2000. – С. 15.
Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та
суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні
(Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній
академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39.
Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. –
С. 8.
Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1973. – С. 68 – 76.
Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. –
311 с.
Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими
НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної
науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері
економічної діяльності (Національна юридична академія України ім.
Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21.
Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової
економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників //
Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23.
Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2;
Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1.
– С. 38.
Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С.
68.
Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41.
Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання
// Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М.
Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16;
Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист.
вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой
экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня
В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные
особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия.
Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54;
Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.:
Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая
экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120
– 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист
Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре
и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62
– 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и
право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая
криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С.
130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО:
Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы
теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86
– 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. //
Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра»
по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика
/ Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. –
159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы
СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и
реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.
Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С.
127.
Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної
злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44.
Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт
криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с.
Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду
справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24
Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної
злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, 2000. – С. 34
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
