Реферат на тему:

Стратегічні аспекти інвестування розвитку АПК

На сучасному етапі соціальне благополуччя населення і стабільність у
суспільстві прямо залежить від стану справ в економіці, яка в процесі
переходу до цивілізованих ринкових відносин супроводжується появою
якісно нових потреб в прискореному вирішенні проблеми фінансування
підприємств з різною організаційно-правовою формою власності та новими
реформаційними перетвореннями.

Оскільки сільськогосподарські підприємства функціонують у сфері бізнесу,
їм, як і будь-яким іншим організаціям, потрібні кошти для придбання
основних засобів (або сплачувати орендну плату), відшкодовувати поточні
витрати, бути платоспроможним щодо боргових зобов’язань, мати резервні
кошти для господарського маневру, розширюючи і удосконалюючи свій
бізнес, де велика роль повинна відводитися інвестиційній стратегії
розвитку сільського господарства України, яка повинна випливати із
загальної стратегії його розвитку.

Нинішня інвестиційна ситуація в Україні розвивається в умовах скорочення
об’ємів накопичення, суттєвого спаду його частки в ВВП, скорочення
бюджетних капіталовкладень слабкої інвестиційної мотивації
підприємницької діяльності. Тому  для залучення в галузь АҐІК
відповідного обсягу інвестицій необхідне сприятливе інвестиційне
середовище -як внутрішнє, так і зовнішнє.

Інвестиції в основний капітал сільського господарства в порівнянних
цінах за 1991-2000 рр. скоротилися з 11,8 млрд. до 496 млн.грн., або
приблизно в 24 рази, а їх частка в загальному обсягу інвестицій у
національну економіку за цей час знизилася з 21,3% у 1990 р. до 3,7% у
2000 р., тобто в 6 разів.[1].

Сільськогосподарське виробництво до цього часу залишається галуззю з
найвищим ступенем інвестиційного ризику в державі. Інвестиційна
стратегія України є визначальною в загальній стратегії розвитку даного
сектора економіки, а фінансовий стан галузі завдяки своїй надмірній
збитковості і заборгованості не дозволяє розраховувати на суттєві
інвестиції з боку виробника. Світовий досвід свідчить про те, що для
стабільного економічного росту інвестиції повинні бути на рівні І9-25%
ВВП.

Ідеальним джерелом поповнення капіталу для сільськогосподарських
підприємств є залучення інвестицій та прийняття рішення про вкладення
власних (внутрішніх), позичкових і залучених фінансових, майнових та
інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

Важливий момент в прийнятті рішення щодо інвестицій — необхідність
проведення змістовних SWOT та SPACЕ аналізів не тільки
виробничо-збутової діяльності та витрат, але й розроблення сценарного
прогнозу з виявленням існуючих можливостей та загроз для розвитку
підприємств. Розроблений аналіз та прогноз нададуть можливість
підприємству виключити можливість прийняття поспішних імпульсивних
рішень.

z

Jr

В даному випадку держава повинна регулююче впливати на інвестиційну
діяльність підприємства шляхом проведення кредитної політики з розумною
податковою, на основі диференціації суб’єктів і об’єктів оподаткування,
податкових ставок і пільг.

В умовах формування ринкових відносин науково обґрунтовані інвестиційні
регіональні програми розвитку АПК є важливою підоймою управління
інвестиційним процесом у галузях і підприємствах агропромислового
комплексу на основі проектів та організаційних заходів для досягнення
соціально-економічних цілей за рахунок місцевих і залучених джерел
фінансування.

В даній ситуації основополагаючим фактором є стимулювання
довгострокового банківського кредитування з впровадженням механізму
захисту прав кредиторів.

Залучені фінансові ресурси доцільно направляти у стратегічно важливі
сфери, зокрема аграрно-промислово-фінансові групи та інтегровані
формування, регіональні інтегровані проекти і програми, при цьому слід
врахувати спроможність підприємств засвоїти інвестиції в тих чи інших
об’ємах.

 Значні проблеми стратегічного характеру мають місце в аграрному
виробництві стосовно джерел іноземних інвестиційних надходжень.

Щоб зменшити кризові тенденції та забезпечити розвиток агарних
формувань, необхідно створювати сприятливі умови для інвестиційної
діяльності у модернізацію підприємств.

Стимули вкладання капіталу в сільськогосподарські підприємства не такі
потужні, то впровадження акціонерного  механізму  дозволить
переорієнтуватися на розвиток укрупненого високотехнологічного товарного
виробництва зерна, цукрових буряків, соняшнику, підвищити продуктивність
тваринництва.

Подальше зростання асигнувань в сферу агропромислових досліджень
сприятиме  підвищенню значення інформаційних технологій, координації
міжгалузевих зв’язків, інтеграції наукової і виробничої діяльності з
загальнонаціональними і глобальними тенденціями в науково-технічному і
економічному розвитку держави.

На нашу думку, всі інвестиції повинні сприяти розповсюдженню досягнень в
області техніки і технологій; створювати додаткові робочі місця;
забезпечувати виробництво конкурентоспроможної продукції і появу нових
інфраструктурних об’єктів, налагоджувати більш ефективну реалізацію на
зовнішніх ринках. Вся направленість інвестиційної політики в сільському 
господарстві  повинна  полягати  в тому,  щоб  комерційний  інтерес
інвесторів призвести у відповідність з народногосподарськими інтересами,
що, у свою чергу, дасть змогу стабілізувати фінансовий ринок країни,
покращити його дисципліну та ділову культуру.

Література:

1. Трегобчук В. Інноваційно-інвестиційний розвиток національного АПК:
проблеми, напрями і механізми.// Економіка України.- 2006.- №2 — с.6.

Похожие записи