Реферат на тему:

Проектний аналіз.

Концепція проекту

План

Поняття проекту.

Класифікація проектів.

Управління проектом.

1.1 Поняття проекту

Визначення проекту Поняття проекту є одним з базових елементів
концепції проектного аналізу. Розглянемо значення терміну «проект» та
його змістовне навантаження в проектному аналізі. Різноманітність
тлумачень поняття «проект» свідчить про нерівнозначність підходів
авторів до його визначення.

Так, 1987 року Інститутом управління проектами (США) було запропоновано
таке визначення: «Проект є якимсь завданням з певними вихідними даними і
бажаними результатами (цілями), які обумовлюють спосіб його вирішення».
Вадами цього визначення було визнано як те, що спосіб вирішення завдання
обумовлюється не тільки і не завжди результатами (цілями) його
вирішення, так і те, що у визначенні проекту не згадано засоби його
реалізації.

Наведемо ще кілька спроб визначення поняття «проект», які зустрічаються
в літературі. Так, наприклад, «проект містить в собі задум (проблему),
засоби її реалізації (вирішення проблеми) і одержані внаслідок її
реалізації результати». Або ще:

«проект — це сукупність певних елементів (об’єктів матеріальної й
нематеріальної природи) і зв’язків між ними, що забезпечує досягнення
поставлених цілей».

Ці визначення можна вважати універсальними, методично виваженими й
достатньо повними. До їх вад можна віднести те, що в них практично
відсутній змістовий аспект.

Не торкаючись теоретичних суперечок про вади й переваги різних
визначень проекту, пропонуємо керуватися поняттям, яке найближче до
визначення, даного в методичних матеріалах Всесвітнього банку:

«Проект — це комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для
досягнення певних цілей протягом заданого часу при встановлених
ресурсних обмеженнях».

Ознаки проекту Проект, як і будь-яка діяльність, має ряд властивих
проекту йому рис, наявність яких допоможе здійснити ефективну реалізацію
проекту.

Основними рисами проекту є наступні:

— виникнення, існування та закінчення проекту у певному оточенні;

— зміна структури проекту з триванням його життєвого циклу;

— наявність певних зв’язків між елементами проекту як системи;

можливість відміни вхідних ресурсів проекту.

Виходячи з визначення проекту виділяють такі головні ознаки проекту:

— зміна стану проекту задля досягнення його мети;

— обмеженість у часі;

— обмеженість ресурсів;

— неповторність.

Зміна стану означає, що реалізація проекту завжди пов’язана зі змінами у
будь-якій системі і є цілеспрямованим її перетворенням з існуючого стану
на бажаний, який визначено в меті проекту.

Мета проекту — це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах
певного строку при заданих умовах реалізації проекту.

Визначення мети проекту передбачає постановку задачі, що вимагає:

— визначити результати діяльності на певний строк;

— дати цим результатам кількісну оцінку;

— довести, що ці результати можуть бути досягнуті;

— визначити умови, за яких ці результати мають бути досягнуті.

Мета проекту має свою структуру, яка може бути подана як ієрархія цілей
проекту.

Обмеженість у часі означає, що будь-який проект має термін початку і
термін завершення.

Обмеженість ресурсів означає, що будь-який проект має свій обсяг
матеріальних, людських та фінансових ресурсів, які використовуються за
встановленим і лімітованим бюджетом.

Неповторність означає, що заходи, які необхідно здійснити для реалізації
проекту, мають такий рівень інновацій, комплексності й структурованості,
який дозволяє відрізнити як один проект від іншого, так і проект від
програми та плану.

Концепція проекту у проектному аналізі 3 точки зору наукової
спеціалізації проектний аналіз є синтезом знань з різних аналізі
наукових дисциплін, сфокусованих на розв’язанні проблеми вибору
найкращого економічного розвитку, чи стосується це суспільства, чи
підприємства.

Проектний аналіз слід розуміти як динамічний процес, що відбувається у
двох площинах — часовій і предметній. У часовій площині провадяться
роботи, які забезпечують процес розвитку проекту, починаючи від
виникнення самої ідеї проекту і до його завершення. У предметній площині
здійснюється аналіз і розробка проекту в різних змістових аспектах.
Сполучною ланкою цих площин є особлива трійця, до якої входять мета
проекту, реально доступні ресурси та організаційні заходи.

Таким чином, проектний аналіз є інструментом планування й розвитку
будь-якої діяльності. При цьому концепція проектного аналізу розглядає
проект як процес, котрий складається з ряду послідовних стадій, і як
структуру, елементами якої є цілі, ресурси та заходи.

Проектний аналіз можна визначити як метод, котрий дозволяє системно
оцінити вади й переваги проектів через встановлення логічних схем для:

— збирання та аналізу даних;

— визначення інвестиційних пріоритетів;

— розгляду альтернативних варіантів;

— аналізу існуючих проблем і врахування різних аспектів розробки та
реалізації проектів до прийняття рішення про їх фінансування.

Основними функціями проектного аналізу є:

— розробка впорядкованої структури збирання даних, яка б дала змогу
здійснювати ефективну координацію заходів при виконанні проекту;

— оптимізація процесу прийняття рішень на основі аналізу альтернативних
варіантів, визначення черговості виконання заходів і вибору оптимальних
для даного проекту технологій;

— чітке визначення організаційних, фінансових, технологічних, соціальних
та екологічних проблем, що виникають на різних стадіях реалізації
проекту;

— сприяння прийняттю компетентних рішень щодо доцільності використання
ресурсів для реалізації проекту.

Проектний аналіз — це також своєрідна філософія бізнесу, опанувавши яку,
можна успішніше вести свої справи.

Підприємницька діяльність вимагає постійних відповідей на запитання:

— як краще розпорядитися власними коштами?

— як залучити до реалізації проекту кошти інвесторів і кредити банків?

— як досягти найкращих результатів при найменших витратах?

— як узгодити свою діяльність з навколишнім середовищем? Щоб відповісти
на ці класичні запитання, насамперед потрібні базові знання в галузі
мікро- і макроекономіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та інших
дисциплін. Однак ці знання утворюють лише оболонку, в рамках якої
підприємець повинен, використовуючи досвід і навички, приймати конкретні
й відповідальні рішення. Методик прийняття рішень вони не дають. Тому в
світі і розвивається науковий напрям, відомий під назвою проектний
аналіз. На всі вищенаведені запитання ця дисципліна покликана дати
відповіді.

Проектний аналіз застосовується в рамках проектного підходу, тобто, коли
майбутня діяльність розглядається дискретно у вигляді проекту, який має
чотири ознаки: мету, чітко визначені засоби її досягнення, часові рамки
та обмежений бюджет. Цими ознаками проект різниться від програми й
плану.

Проектний аналіз — це сукупність методів і прийомів, за допомогою яких
можна розробити оптимальний проект у документальному вигляді і визначити
умови його успішної реалізації. Володіти такими методами й прийомами
повинен кожний, хто присвятив себе бізнесу. Повинні їх знати й ті, хто
створює умови для розквіту суспільства (державні службовці, причетні до
регулювання економіки), і ті, хто має справу з використанням своїх та
чужих грошей (банки, інвестиційні компанії, фонди).

Оточення проекту та його учасники Відповідно канонам методології,
необхідно визначити середовище, в якому виникає, існує і завершується
проект. Адекватне бачення оточення проекту має неабияке значення,
оскільки проект є породженням цього середовища і існує для задоволення
тих чи інших його потреб. Тому життєздатність проекту максимальною мірою
залежить від того, наскільки точно подано опис оточення проекту з
позиції його взаємодії з проектом.

Оточення проекту — це чинники впливу на його підготовку та реалізацію.

Зовнішні чинники поділяються на політичні, економічні, суспільні,
правові, науково-технічні, культурні та природні.

До політичних чинників належать політична стабільність, підтримка
проекту державними установами, міжнаціональні взаємини, рівень
злочинності, міждержавні стосунки.

До економічних — структура внутрішнього валового продукту, рівень
оподаткування, страхові гарантії, умови регулювання цін, рівень
інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської
системи, стан ринків, ступінь свободи підприємництва тощо.

До суспільних — умови та рівень життя, рівень освіти, свобода
пересування, соціальні гарантії та пільги, розвиненість системи охорони
здоров’я, свобода слова, місцеве самоврядування тощо.

До правових — стабільність законодавства, права людини, права власності,
права підприємництва тощо.

До науково-технічних — рівень розвитку фундаментальних та прикладних
наук, рівень інформаційних та промислових технологій, рівень розвитку
енергетики, транспорту, зв’язку та комунікацій тощо.

До культурних чинників належать рівень освіченості, історично-культурні
традиції, релігійність тощо.

До природних — кліматичні умови, наявність природних ресурсів, вимоги до
захисту навколишнього природного середовища тощо.

До внутрішніх належать чинники, пов’язані з організацією проекту.
Організація проекту є розподілом прав, відповідальності та обов’язків
між учасниками проекту.

Серед головних учасників проекту виділяють ініціаторів, замовників,
інвесторів, керуючих та контракторів.

Ініціатор проекту — особа, яка є автором ідеї проекту, його попереднього
обгрунтування та пропозицій щодо здійснення проекту. Ним може бути
будь-який учасник проекту.

Замовник проекту — головна особа, яка зацікавлена у здійсненні проекту
та досягненні його мети і буде користуватися його результатами. Замовник
висуває основні вимоги до проекту, його масштаб, забезпечує його
фінансування за власні кошти та за кошти інвесторів, що залучаються,
укладає угоди щодо забезпечення реалізації проекту, керує процесом
взаємодії між всіма учасниками проекту.

Інвестор проекту — особа, що здійснює інвестиції у проект та зацікавлена
у максимізації вигід від своїх вкладень. Може бути як банківською, так і
небанківською установою, фізичною особою. Якщо проект не є
інвестиційним, замість інвестора виступає організація, що фінансує
проект.

Керуючий проектом — юридична особа, якій замовник та інвестори делегують
повноваження щодо управління проектом:

планування, контроль та координація дій учасників проекту. Керуючий
проектом для виконання своїх функцій утворює команду проекту у складі
виконавців, які реалізують ці функції.

Контрактор проекту — особа, що за угодою з замовником бере на себе
відповідальність за виконання певних робіт, пов’язаних з проектом.

До учасників проекту відносять також субконтракторів, постачальників,
органи влади, споживачів продукції проекту тощо.

Учасники проекту можуть виступати у декількох обличчях, наприклад,
замовники можуть бути й інвесторами, інвестори — керуючими проектом
тощо.

До внутрішніх чинників відносяться взаємини між учасниками проекту,
професіоналізм команди проекту, стиль керівництва проектом та засоби
комунікації.

Взаємини між учасниками проекту повинні бути такими, щоб їх інтереси
були узгоджені.

Професіоналізм команди проекту повинен забезпечити досягнення його мети.

Стиль керівництва проектом визначає психологічний клімат та атмосферу у
команді проекту, впливає на її творчу активність та працездатність. Він
має відповідати нормам і правилам сучасного менеджменту.

Засоби комунікації визначають повноту, достовірність та оперативність
обміну інформацією між учасниками та неабияким чином забезпечують успіх
проекту.

1.2. Класифікація проектів

Основні властивості проектів До основних властивостей проекту, за
якими вони можуть бути класифіковані на
типи,відносять:масштаб,складність, якість та тривалість.

За масштабом проекти поділяються на малі, середні, великі та
надвеликі.На практиці до малих проектів відносять проекти вартістю до 10
млн амер. доларів, до середніх — від 10 до 50 млн USD, до великих — від
50 до 100 млн USD, до надвеликих — більше 100 млн USD.

За складністю проекти поділяються на монопроекти, муль-типроекти та
мегапроекти.

Монопроект — це окремий проект певного виду і масштабу.

Мультипроект — це комплексний проект, який складається з декількох
монопроектів, що вимагає багатопроектного управління.

Мегапроект — це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки
тощо, який складається з декількох монопроектів та мультипроектів,
об’єднаних однією метою.

За якістю проекти поділяються на звичайної якості та бездефектні. На
відміну від звичайних до бездефектних проектів висуваються особливі
вимоги щодо якості. Їх вартість може бути значною.

За тривалістю проекти поділяються на короткострокові (до З років),
середньострокові (від 3 до 5 років) та довгострокові (більше 5 років).

Види проектів Очевидно, що всі проекти є інвестиційними, але вони
можуть бути комерційними або некомерційними.

У Законі України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції трактуються як
усі види майнових та інтелектуальних цінностей, котрі вкладаються в
об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті яких
створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. З цього
визначення випливає, що будь-яке використання ресурсів потребує
вкладення цінностей у вигляді людських, матеріальних та фінансових
ресурсів, тобто здійснення інвестицій. Якщо однією з цілей проекту є
одержання прибутку, він належить до комерційних, якщо тільки соціального
ефекту — до некомерційних.

В Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція
трактується як «господарська операція, яка передбачає придбання основних
фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в
обмін на гроші або майно». Стосовно ринку цінних паперів інвестицію
розглядають як придбання цінних паперів інвестором.

У проектному аналізі інвестиція трактується в найширшому змісті як
вкладення коштів, майнових та інтелектуальних цінностей в матеріальні й
нематеріальні активи, корпоративні права й цінні папери з метою
одержання прибутку або соціального ефекту.

Таким чином, інвестиційний проект можна визначити як «комплекс
взаємопов’язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей,
однією з котрих є одержання прибутку або соціального ефекту протягом
заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях».

Різновидом інвестиційних проектів є інноваційні проекти, які мають за
мету розробку і впровадження нових технологій, «ноу-хау» та інших
інновацій, що забезпечують розвиток підприємства.

За характером та сферою діяльності виділяють такі види проектів:
промислові, проекти дослідження й розвитку, організаційні, економічні та
соціальні.

Промислові проекти — це проекти, спрямовані на випуск та продаж нових
продуктів і пов’язані, як правило, з будівництвом споруд, удосконаленням
технологій, розширенням присутності на ринку і т.п.

Проекти дослідження та розвитку зосереджені на науково-дослідній
діяльності, розробці програмних засобів опрацювання інформації, нових
матеріалів та конструкцій тощо.

Організаційні проекти націлені на реформування системи управління,
створення нової організації, проведення конференцій та семінарів тощо.

Економічні проекти мають на меті приватизацію державних підприємств,
розвиток ринку капіталів, реформування системи оподаткування та інші
макроекономічні перетворення.

Соціальні проекти пов’язані з реформуванням системи соціального захисту,
охорони здоров’я, подоланням наслідків природних, екологічних та
соціальних потрясінь та іншими чинниками соціального характеру.

І.3. Управління проектом

Для досягнення стабільних позитивних результатів проекти повинні бути
легкокерованими. Розробка легкокерованих проектів вимагає діяльності в
двох паралельних напрямах. По-перше, необхідно залучити всіх, хто робить
ставку на проект (тобто всіх, хто може виграти при здійсненні проекту),
до визначення конкретних цілей проекту і засобів їх досягнення.
По-друге, необхідний пошук такого варіанту (серед наявних варіантів),
який би забезпечував економне витрачання ресурсів при реалізації
проекту.

Управління проектом (Progekt Management) — це процес керівництва та
координації людських, матеріальних та фінансових ресурсів протягом
життєвого циклу проекту шляхом застосування сучасних методів та техніки
управління для досягнення визначених у проекті результатів за складом та
обсягом робіт, вартістю, часом, якістю та задоволенню інтересів
учасників проекту.

Управління проектом базується на системному підході. Його реалізує
команда проекту. При цьому методи проектного аналізу застосовуються як
складова у процесі управління проектом.

Для розуміння процесу управління проектом наводимо сис-темноорієнтовану
модель управління проектом.

Управління проектом складається з таких секцій:

• стратегічне управління проектом (управління системою цілей);

• оперативне управління проектом (управління системою діяльності);

• інструментальне управління проектом (управління діючою системою).

До етапів управління проектом відносяться:

• початок та побудова проекту;

• поточне управління та узгодження;

• криза проекту;

• завершення проекту.

Етапи управління проектом мають відповідне змістовне навантаження:

1. Етап початку та побудови проекту

1.1. Стратегічне управління

проектом

Аналіз зовнішнього оточення проекту,аналіз учасників, визначення мети
та ієрархії цілей, обмежень та складності, аналіз беззбитковості
проекту, вибір критеріїв ефективності проекту, оцінка ризиків проекту,
розгляд альтернатив них варіантів проекту

1.2. Оперативне управління

проектом

Аналіз проекту по аспектах, розробка проектної документації, скринінг,
розробка календарного плану робіт

1.3. Інструментальне управління проектом

Організація проекту та визначення його команди, форм зв’язків,
матеріального та нормативно-методичного забезпечення, прогнозування
продажу і розрахунок витрат проекту, пошук джерел фінансування

2. Етап поточного управління та узгодження

2.1. Стратегічне управління проектом

Паблік рілейшенс, специфікація продукції, управління організаційною
структурою, управління укладанням контрактів, ревізія

2.2. Оперативне управління проектом Планування та контроль

2.3. Фінансове планування

Управління ресурсами, управління ризиком

2.4. Контроль Моніторинг та оцінка, регулювання коригуючих впливів,
контроль виконання робіт, контроль витрат, контроль якості

2.5. Інструментальне управління проектом

Керівництво проектом, техніка спільної роботи, підвищення кваліфікації
кадрів, запровадження певних культурних та етичних норм

3. Етап кризи проекту

3.1. Стратегічне управління проектом

Зміна цілей, зміна вимог до проекту, управління змінами

3.2. Оперативне управління проектом

Покращення проекту (нові цілі — нові результати), аналіз покращеного
проекту

3.3. Інструментальне управління проектом Підтримання консенсусу або
усунення конфлікту, зміна або переміщення персоналу

4. Етап завершення проекту

4.1. Стратегічне управління проектом

Скорочення проекту, завершення справ

4.2. Оперативне

управління

проектом

Оцінка стану проекту, розробка документації для завершення проекту,
передача досвіду

4.3. Інструментальне управління проектом

Управління переходом права власності, здійснення заходів щодо
скорочення проекту, оцінка персоналу

Ця модель демонструє зв’язок проектного аналізу та управління проектом.

Висновки

Проект — це комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для
досягнення певних цілей протягом певного часу при встановлених ресурсних
обмеженнях.

Головними його ознаками є: мета, чітко визначені засоби її досягнення,
часові рамки та обмежений бюджет.

Мета проекту — це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах
певного строку при заданих умовах реалізації проекту.

Проектний аналіз розглядається як сукупність методів і прийомів для
розробки та оцінки проекту, як інструмент планування та розвитку
діяльності та як певна філософія бізнесу.

Оточення проекту розглядається як зовнішні та внутрішні фактори впливу
на його підготовку і реалізацію.

Зовнішнє оточення проекту залежить від політичних, економічних,
науково-технічних та інших факторів впливу.

Внутрішнє оточення проекту залежить від організації проекту, зокрема від
складу його учасників та розподілу між ними прав, повноважень та
відповідальності.

Головними учасниками проекту є ініціатор, замовник, інвестор, керуючий
проектом та контрактор.

Головними властивостями проекту є масштаб, складність, якість та
тривалість. За характером та сферою діяльності виділяють промислові,
організаційні, економічні, соціальні та проекти розвитку.

Всі проекти поділяються на комерційні та некомерційні.

Інвестиційний проект — це комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених
для досягнення певних цілей, однією з котрих є одержання прибутку або
соціального ефекту протягом заданого часу при встановлених ресурсних
обмеженнях.

Управління проектом є процес керівництва та координації ресурсів проекту
протягом його життєвого циклу шляхом застосування сучасної технології
прийняття рішень для досягнення встановлених цілей. Проектний аналіз є
складовою управління проектом.

Література: “Проектний аналіз” відповідальний редактор Москвін С.О.

Київ, Лібра, 1999

PAGE

PAGE 1

Похожие записи