Реферат на тему:

Правовий аспект створення АІС та вдосконалення системи документального
контролю в контексті дерегуляції і детінізації економіки

Правовий аспект концепції вдосконалення системи документального
контролю через створення і функціонування єдиної автоматизованої
інформаційно-аналітичної та пошуково-ідентифікаційної системи АІС
“Режимно-облікові бланки та їх користувачі” в контексті його сучасних
завдань полягає, перш за все, у розробці комплексного, несуперечливого,
технологічно-обґрунтованого правового механізму капітало- і
документообігу, взаємоузгодженого з чинною правовою системою країни.

У цьому контексті необхідно відмітити, що значну частину
організаційно-технологічних, загально-правових, кримінально- й
адміністративно-правових пропозицій, які до певної міри стосуються і
правового аспекту концепції правового, технічного і технологічного
аспектів документального контролю в сучасних умовах, ми виклали у
попередніх главах роботи. Вони органічно пов’язані з даною частиною
розробки теми. Тому на даному етапі дослідження проблем детінізації
економіки запропоновану систему фінансово-господарського обороту
інтегрувати необхідно органічно цивільно-правовий документообіг,
створивши цілісну інфраструктуру документально-контрольної системи, що
розробляється.

До цього необхідно додати, що правовий аспект концепції документального
контролю в контексті його сучасних завдань полягає у:

– підвищенні статусу і позитивного впливу “режимно-облікових бланків” на
суспільно-економічні відносини за рахунок їх переведення з суто
формального (доринкового) стану бланків “суворого обліку” та “суворої
звітності” в реально захищені (в технічному та технологічно-правовому
плані) режимно-облікові бланки. У чому полягає суть їх захищеності та
який широкий спектр проблем передбачається вирішити за рахунок
переведення цієї категорії бланків у розряд “захищених”, ми показали
вище. Тут ми лише відмітимо, що саме від строку здійснення
організаційно-правового забезпечення процесу переведення цієї категорії
бланків у розряд “захищених” залежить, чи своєчасно змінимо ми їх
формальний статус на новий, реальний статус захищених бланків. Саме в
результаті цих змін вони можуть стати реальним, одним із важливих
інструментів детінізації економіки. Якщо вони залишаться у старому,
формальному статусі бланків суворого обліку, з доринковою системою
виготовлення, неможливістю прослідкувати їх виготовлення, облік, рух,
пошук, ідентифікацію і т. ін. (як бланків, так і
підприємств-користувачів), то ми будемо й далі займатися самообманом і,
тим самим, блокувати детінізацію економіки;

– наданні правових підстав створення єдиної інформаційно-аналітичної та
пошуково-ідентифікаційної автоматизованої системи “Режимно-облікові
бланки та їх користувачі” (далі – АС РОБК);

– правовому закріпленні принципів і технологій функціонування зазначеної
системи;

– визначенні прав і обов’язків системних адміністраторів, виробників
бланків (Держзнаку і Національного банку України), їх видавників
(Банкнотно-монетного двору НБУ і поліграфічних підприємств Мінфіну та
ін.), реалізаторів бланків (підприємств-ділерів), користувачів бланками
(суб’єктів підприємницької діяльності, організацій, установ) щодо
суворого дотримання ними правил збору і надання нормативно визначеної
інформації, необхідної для наповнення відповідних баз даних системи
“Режимно-облікові бланки та їх користувачі”, а також дотримання
суб’єктами цивільно-правового обороту правил ідентифікації партнерів при
вступі з ними у економічні відносини, перевірки їх повноважень, прав,
обов’язків та наданих ними сумнівних режимно-облікових документів;

– забезпеченні розвитку АС РОБК, її вдосконаленні, а на цій основі:
раціоналізації документообігу, універсалізації й уніфікації
режимно-облікових бланків документів; збільшення їх позитивного впливу
на різні підвиди документообігу в сфері суспільно-економічних відносин;
оптимізації капітало- і документообігу в цілому та в контексті
детінізації суспільно-економічних відносин, у цілях оподаткування і
підняття ефективності економіки.

Вирішити запропоновані заходи і створити за їх допомогою ефективний
комплексний, несуперечливий, технологічно-обґрунтований правовий
механізм, забезпечити його відповідною інфраструктурою можливо шляхом
інкорпорації всього комплексу законодавчих і підзаконних нормативних
актів із цих питань та системної їх переробки з урахуванням
кодифікованих галузей права. Питання, що є прерогативою підзаконних
актів, доцільно об’єднати в одному нормативному акті з урахуванням
природних повноважень Держзнаку Міністерства фінансів України з цих
проблем та правових обов’язків інших учасників цивільного обороту
країни.

Таким узагальнюючим нормативним документом може бути Положення “Про
організацію документообігу та систему режимно-облікових бланків в
Україні”, затверджене постановою Кабінету Міністрів та Національного
Банку України. Концептуальна схема зазначеного Положення може мати такий
вигляд:

Фрагмент проекту Положення

“Про організацію документообігу та систему режимно-облікових бланків в
Україні”

Додаток до постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку
України

від _________ 199__ р. № ___________

Загальні положення

Ст. 1. Мета вдосконалення організації документообігу.

Метою вдосконалення організації документообігу, що супроводжує
внутрішній та зовнішній цивільний оборот країни, є:

– створення комплексної системи протидії тінізації економіки,
попередження і розкриття фактів “відмивання“ доходів незаконного
походження;

– підвищення статусу і позитивного впливу режимно-облікових бланків
документів на обмеження криміногенного потенціалу в сфері
суспільно-економічних відносин;

– документування фінансово-господарських та інших цивільно-оборотних
операцій, пов’язаних з переуступкою прав власності або передачею під
заставу, заклад, на збереження чи оперативне управління майна, майнових
прав, або прав інтелектуальної власності, здійснених резидентами та
нерезидентами на митній території України;

– надання правових підстав створення єдиної інформаційно-аналітичної та
пошуково-ідентифікаційної автоматизованої системи “Режимно-облікові
бланки та їх користувачі” (далі – АС РОБК);

– правове закріплення принципів і технології функціонування зазначеної
системи;

– визначення обов’язків адміністраторів АС РОБК, виробників бланків
(Держзнаку і Національного банку України), їх видавників
(Банкнотно-монетного двору НБУ і поліграфічних підприємств Мінфіну та
ін.), реалізаторів і користувачів бланками (суб’єктів підприємницької
діяльності, організацій, установ) щодо суворого дотримання ними правил
збору і надання нормативно визначеної інформації, яка повинна
представлятись до відповідних баз даних автоматизованої системи
“Режимно-облікові бланки та їх користувачі”, а також дотримання
суб’єктами цивільного обороту правил ідентифікації партнерів при вступі
з ними у економічні відносини, перевірки їх повноважень, прав,
обов’язків та наданих ними сумнівних режимно-облікових документів;

– забезпечення розвитку АС РОБК, її вдосконалення, а на цій основі:
раціоналізація документообігу, універсалізація та уніфікація
режимно-облікових бланків документів; збільшення їх позитивного впливу
на різні підвиди документообігу в сфері суспільно-економічних і
соціально-правових відносин; оптимізація капітало- і документообігу в
контексті детінізації суспільно-економічних відносин у цілях
оподаткування і збільшення ефективності економіки.

Ст. 2. Визначення термінів.

Цивільний оборот – цивільно-правове визначення сукупного економічного
обороту країни за певний період часу, що витікає з договірних і
позадоговірних інститутів зобов’язального права між підприємствами,
об’єднаннями всіх форм власності, установами банківської чи
парабанківської системи, іншими юридичними і фізичними
особами-суб’єктами цивільного обороту з приводу вилучення, успадкування,
дарування, купівлі-продажу, переуступки прав власності (передачі під
заставу, заклад, на збереження чи оперативне управління) майна, майнових
прав, реалізації прав інтелектуальної власності, надання послуг,
виконання робіт, тобто сукупність операцій, що супроводжують рух
(цивільний оборот) речей, прав, дій як з використанням
цивільно-правових, так і з використанням фінансово-господарських
інструментів.

Суб’єкти цивільного обороту – резиденти і нерезиденти, що здійснюють
цивільно-оборотні операції на митній території країни, а також державні
органи і недержавні організації (комерційні банки як агенти валютного
контролю, приватні нотаріальні контори і т. ін.), що беруть участь у
процесах цивільного обороту речей, прав, дій.

Документообіг в Україні являє собою процес руху визначених нормами права
бланків документів, що супроводжують внутрішній і міжнародний цивільний
оборот країни, для яких на правовому, технічному та
технологічно-обліковому рівнях визначено вільний або строго
регламентований режим виготовлення, обліку та обігу.

Система документообігу бланків містить:

– комплекс нормативно-визначених форматизованих або неформатизованих,
стандартизованих або нестандартизованих, уніфікованих або неуніфікованих
чи з галузево-напрямковими особливостями бланків;

– правила застосування всіх видів нережимних та режимно-облікових
бланків, що використовуються у внутрішньому та зовнішньому цивільному
обороті країни;

– систему врахування та обігу нережимних бланків документів, а також
інформаційно-аналітичну, пошуково-ідентифікаційну автоматизовану систему
фіксації виготовлення, обігу та обліку режимно-облікових бланків
документів.

Система режимно-облікових бланків – це нормативно-визначені правила та
технічні засоби здійснення комплексу операцій, пов’язаних зі створенням,
функціонуванням, використанням, наповненням відповідною інформацією і
подальшим розвитком єдиної інформаційно-аналітичної та
пошуково-ідентифікаційної системи “Режимно-облікові бланки та їх
користувачі”, а також технологічні правила раціоналізації
документообігу, що обслуговує внутрішній та зовнішній цивільний оборот
країни.

Автоматизована система “Режимно-облікові бланки та їх користувачі” (далі
– АС РОБК) є єдиною інформаційно-аналітичною, пошуково-ідентифікаційною
державною автоматизованою системою обліку, руху, пошуку та ідентифікації
документів, забезпечення можливості обміну інформацією між
різноманітними підсистемами:

– у складі локальної комп’ютерної мережі;

– у складі корпоративної комп’ютерної мережі;

– засобами Інтернет та електронної пошти;

– за допомогою дискет та аналогічних магнітних носіїв інформації.

Система АС РОБК забезпечує вирішення таких основних завдань:

– створення, заповнення, оперативне ведення та актуалізацію бази даних
серійних номерів бланків документів суворого обліку та суворої
звітності, наявних у продавців та покупців, з оперативним відстеженням
усіх змін їх характеристик;

– формування необхідних звітів (у т. ч. статистичних) із відображенням
їх у запропонованій формі.

АС РОБК структурно складається з таких основних інформаційних масивів:

0ooooooooooccccccccccUUUUU

RAU$XxXOX(Y¬Y&Zo[1/4\J]Pdoooooooooooooooooooooooooooo

ані та надані продавцям для реалізації;

– довідник продавців документів суворого обліку та звітності з їх
географічними та іншими реквізитними характеристиками;

– база даних покупців бланків документів суворого обліку та звітності з
можливістю контролю однозначного тлумачення назви підприємства
відповідно до присвоєного ОКПО;

– база даних серійних номерів бланків документів суворого обліку та
звітності, що придбані підприємствами та використовуються ними у процесі
господарської діяльності.

Режимно-облікові бланки документів – це визначені нормами права
стандартизовані, уніфіковані чи з галузево-напрямковими особливостями
бланки документів, для яких на правовому, технологічно-обліковому рівнях
визначено суворий, підконтрольний (через АС РОБК) установам Держзнаку
України режим виготовлення, обліку, передачі, отримання, збереження,
руху, використання, списання звітності, пошуку та ідентифікації бланків
документів, що супроводжують фінансово-господарський, внутрішній та
зовнішній цивільний оборот країни.

Категорії режимно-облікових бланків – “бланки суворого обліку”, “бланки
суворої звітності”, “інформаційно-індентифікаційні бланки документів”.

Бланки суворого обліку – всі види стандартизованих режимно-облікових
бланків, що супроводжують фінансово-господарський оборот капіталів,
внутрішній та зовнішній цивільний оборот країни, складання угод та інших
дій, пов’язаних з суспільно-економічною діяльністю, і передбачають
процес їх заповнення безпосередньо під час проведення тієї чи іншої
прибутково-видаткової первинної чи синтезованої фінансово-господарської
операції, угоди, оплати послуг і т. ін.

Бланки суворої звітності – всі види стандартизованих режимно-облікових
бланків, що супроводжують фінансово-господарський оборот капіталів,
процес складання угод, виникнення прав і обов’язків, інших дій,
пов’язаних із суспільно-економічною діяльністю, зміст і обсяг (номінал)
операції, прав і обов’язків їх пред’явника і т. ін., занесені в такі
документи під час їх друку інталіо або іншим типографським способом.

Інформаційно-ідентифікаційні бланки документів – стандартизовані
режимно-облікові бланки документів, які засвідчують особу, подію, право,
освіту, трудовий стаж, повноваження, вчений ступінь, вчене звання, акти
громадянського стану і т. ін. Усі вони, окрім громадянських паспортів і
військових посвідчень системи СБУ, МВС, інших воєнізованих державних
органів, виготовляються під контролем Держзнаку України і підлягають
включенню в єдину інформаційно-аналітичну та пошуково-ідентифікаційну
систему “Режимно-облікові бланки та їх користувачі”.

Режимно-облікові операції – всі види цивільно-оборотних операцій,
пов’язаних з відчуженням, переуступкою прав власності, передачею під
заставу, заклад на збереження чи в оперативне управління майна, майнових
прав, реалізацією послуг, прав інтелектуальної власності чи виконання
робіт, фіксація (документування) яких здійснюється у нормативно
визначеному порядку на бланках, віднесених до категорії
режимно-облікових.

Режимно-облікові документи – всі види документів, оформлених на бланках,
віднесених до категорії режимно-облікових.

Виходячи з цілей і завдань даного дослідження, тобто визначення
методологічних основ пізнання феномена “тіньова економіка” і розробки
алгоритмів системи державних заходів щодо протидії тінізації
суспільно-економічних відносин, з причин необхідності більш
поглибленого, окремого дослідження проблем, пов’язаних з розробкою
такого положення, ми утримаємось від його повного конструювання.

Разом з тим, ми вважаємо за доцільне визначити хоча б орієнтовні назви
норм, які доцільно включити в такий нормативний акт, що, в певній мірі,
надасть йому логіко-структурну завершеність.

Так, у ст. 2 даного проекту Положення (визначення термінів) доцільно
розкрити також зміст таких термінів:

– Адміністратори автоматизованої системи “Режимно-облікові бланки та їх
користувачі”.

-…

– Виробники режимно-облікових бланків документів.

-…

– Видавники режимно-облікових бланків.

-…

– Реалізатори режимно-облікових бланків документів.

-…

– Користувачі режимно-обліковими бланками документів.

-…

Ст. 3 Права й обов’язки адміністраторів автоматизованої системи
“Режимно-облікові бланки та їх користувачі.”

-…

Ст. 4 Права й обов’язки виробників режимно-облікових бланків (далі –
РОБ).

-…

Ст. 5 Права й обов’язки видавників РОБ.

-…

Ст. 6 Права й обов’язки реалізаторів РОБ.

-…

Ст. 7 Права й обов’язки користувачів РОБ.

-…

Ст. 8 Документи суворого обліку:

– (включається повний перелік таких бланків згідно з наведеною вище
класифікацією їх ознак).

Ст. 9 Документи суворої звітності:

– (повний перелік таких бланків).

Ст.10 Інформаційно-ідентифікаційні документи:

– (повний перелік таких бланків).

Ст. 11 Порядок виготовлення, руху, обліку РОБ.

–…

Ст. 12 Порядок ввезення РОБ із-за кордону.

–…

Ст. 13 Порядок надходження та обліку РОБ.

–…

Ст. 14 Порядок використання РОБ.

–…

Ст. 15 Єдина державна автоматизована система – АС РОБК.

–…

Ст. 16 Контроль за порядком виготовлення, обліку, використання РОБ та
відповідальність за його порушення.

–…

Наведене вище фрагментарне викладення даного проекту Положення є лише
алгоритмом для його повної розробки. В ньому може бути сконструйовано
ряд інших норм. Однак, як відмічалось вище, це питання потребує більш
поглибленого вивчення в окремих темах дослідження з врахуванням
специфіки деяких галузей народного господарства, напрямів
фінансово-господарської діяльності чи інших складових, що містяться в
широкому та різноманітному полі цивільного обороту країни.

Приклад такого дослідження і віднесення на його основі бланків до
категорії режимно-облікових ми наведемо нижче на базі вивчення порядку
створення, реєстрації та ліквідації підприємств-суб’єктів
підприємницької діяльності.

Література:

Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М.,
1977. – С. 102 – 103 .

Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный
детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45.

Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна
НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с.

Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її
профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, – 2000. – С. 15.

Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та
суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні
(Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній
академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39.

Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. –
С. 8.

Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1973. – С. 68 – 76.

Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. –
311 с.

Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими
НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної
науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері
економічної діяльності (Національна юридична академія України ім.
Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21.

Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової
економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників //
Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23.

Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2;
Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1.
– С. 38.

Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С.
68.

Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41.

Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання
// Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М.
Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16;
Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист.
вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой
экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня
В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные
особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия.
Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54;
Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.:
Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая
экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120
– 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист
Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре
и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62
– 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и
право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая
криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С.
130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО:
Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы
теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86
– 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. //
Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра»
по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика
/ Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. –
159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы
СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и
реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.

Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С.
127.

Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної
злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44.

Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт
криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с.

Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду
справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24

Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної
злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, 2000. – С. 34

Похожие записи