реферат

на тему:

Основні питання розробки

та створення бізнес-плану

Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен чітко подавати
потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і
інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти чітко
розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху,
якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно
збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні
на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення,
застосовні практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних
фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися й обминути
потенційні труднощі й небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні
поставлених цілей.

Важливою задачею є проблема притягнення інвестицій, у тому числі й
закордонних, у діючі та розвиваючы підприємства. Для цього необхідно
аргументувати й обгрунтувати оформлення проектів (пропозицій), що
потребують інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується
бізнес-план.

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, який
використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує
процес функціонування фірми , показує, яким чином її керівники
збираються досягти свої цілі і задачі, у першу чергу підвищення
прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі
рости, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати
перспективні плани свого розвитку.

Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, в
нього вносяться зміни, пов’язані як із перетвореннями, що відбуваються
усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.

У зв’язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і
організаційної роботи, що має ціллю вивчення конкретного напрямку
діяльності фірми (продукту або послуг) на визначеному ринку й у
сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:

конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг ) — створення
нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення
потреб і т.д.);

всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності
організації, ціллю якого є її сильні і слабкі сторони, специфіка і
відмінності від інших аналогічних фірм;

вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних
механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних
задач.

Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію
розвитку фірми. Водночас він базується на загальній концепції розвитку
фірми, більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект
стратегії, дає техніко-економічне обгрунтування конкретним заходам.
Бізнес-план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін
реалізації котрої звичайно обмежений одним або декількома роками ( часто
кореспондуючими з термінами средне- і довгострокових кредитів), що
дозволяє дати достатньо чітку економічну оцінку наміченим заходам.

Бізнес-план дозволяє вирішувати цілий ряд задач, але основними з них є
такі:

обгрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;

розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу
обсягів продажів, прибутків на капітал;

визначення наміченого джерела фінансування реалізації обраної стратегії,
тобто засоби концентрування фінансових ресурсів;

добір робітників , що спроможні реалізувати даний план.

Кожна задача може бути вирішена тільки у взаємозв’язку з іншими.
Основний центр бізнес-план — концентрування фінансових ресурсів. Саме
бізнес-план — важливий засіб для збільшення капіталу компанії. Процес
упорядкування бізнес-плану дозволяє старанно проаналізувати почату
справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес пропозиції при
переговорах із майбутніми партнерами; він выдыграе важливу роль при
запрошенні на роботу основного персоналу фірми.

Таким чином, бізнес-план є не тільки внутрішнім документом фірми, але і
може бути використаний для притягнення інвесторів. Перед тим як
ризикнути деяким капіталом, інвестори повинні бути упевнені в
старанності проробки проекту й інформовані про його ефективність.
Передбачається, що бізнес-план добре підготовлений і викладений для
сприйняття потенційних інвесторів.

Бізнес-план складається з таких розділів:

Можливості фірми (резюме).

Види товарів (послуг).

Ринки збуту товарів (послуг).

Конкуренція на ринках збуту.

План маркетингу.

План виробництва.

Організаційний план.

Правове забезпечення діяльності фірми.

Оцінка ризику і страхування.

Фінансовий план.

Стратегія фінансування.

Розділ “Можливості фірми”.

Обсяг даного розділу не повинен перевищувати декількох сторінок. Його
текст повинний бути зрозумілий і не спеціалісту — гранична простота і
мінімум спеціальних термінів.

Робота над цим розділом надзвичайно важлива, оскільки якщо він не
зробить сприятливого твору на інвесторів і кредиторів, те далі
бізнес-план вони просто не стануть дивитися.

У цілому резюме повинно дати відповіді майбутнім інвесторам або
кредиторам фірми (у тому числі і її акціонерах) на 2 питання: “Що вони
одержать при успішній реалізації даного плану? ” і “Який ризик утрати
ними грошей? ”.

Цей розділ повинний розроблятися в самому кінці упорядкування
бізнес-плану, коли досягнута повна ясність по всіх інших питаннях.

У розділі “Можливості фірми (резюме)” визначаються в пріоритетному
порядку всі напрямки діяльності фірми, цільові ринки по кожному напрямку
і місце фірми на цих ринках. По кожному напрямку встановлюються цілі,
до яких фірма ринеться, стратегії їх досягнень, що включають перелік
необхідних заходів. По кожній стратегії визначаються відповідальні
особи.

У цьому ж розділі поміщається інформація, що дає уявлення про фірму, а
також усі необхідні дані, що характеризують її комерційну діяльність.

Розділ “Види товарів (послуг)”.

У цьому розділі бізнес-плану описуються всі товари і послуги, що робить
фірма.

Написанню даного розділу передує значна попередня робота з вибору
товарів або послуг, що повинні стати основою бізнесу фірми.

У розділі необхідно дати опис всіх існуючих і нових товарів і послуг,
запропонованих фірмою, відповівши на такі питання:

Які товари (послуги) пропонуються фірмою? Опишіть їх.

Наочне зображення товару (фотографія або малюнок).

Назва товару.

Які потреби (дійсні і потенційні) покликані задовольняти запропоновані
товари, послуги?

Наскільки змінюеться попит на дані товари (послуги)?

Чи дорогі ці товари (послуги)?

Наскільки дані товари (послуги) відповідають вимогам законодавства?

На яких ринках та в якій уяві вони продаються?

Чому споживачі віддають перевагу даним товарам (послугам) фірми? Що
складає їхня основна перевага? У чому їхні вади?

При відповіді на дане питання доцільно скласти таку таблицю на кожний
товар і послуги.

Переваги в порівнянні з аналогічними товарами конкурентів вади Заходи
для подолання вад

Якими патентами або авторськими посвідченнями захищені особливості
запропонованих товарів (послуг) або технології їхнього виробництва й
уявлення?

Які ціни, по яким продаються товари (послуги)? Які витрати на їхнє
виробництво? Який прибуток принесе продаж одиниці кожного товару
(послуги)?

Які основні техніко-економічні показники товарів (послуг)?

Чи має даний товар фірмову марку?

Як організоване післяпродажне обслуговування даних товарів, якщо це
технічні вироби?

та інші.

Розділ “Ринки збуту товарів (послуг)”.

Цей розділ спрямований на вивчення ринків і дозволяє підприємцю чітко
уявити хто буде купувати його товар і де його ніша на ринку.

Спочатку підприємцю необхідно знайти відповідь на такі питання:

На яких ринках діє або буде діяти фірма? Які типи ринків
використовуються фірмою?

Які основні сегменти цих ринків по кожному виду товару (послуги)?

Чи проранжирувані ринки (сегменти ринку), на яких діє або буде діяти
фірма, по комерційній ефективності й інших ринкових показниках?

Що впливає на попит на товари (послуги) фірми в кожному з цих сегментів?

Які перспективи зміни потреб покупців у кожному із сегментів ринків?

Як передбачається реагувати на ці зміни?

Якою уявою відбувається вивчення потреб і попиту?

Яка загальна й імпортна ємності кожного національного ринку і
використовуваного сегмента по всіх товарах (послугам) фірми?

Які прогнози розвитку ємності сегментів на кожному з ринків?

Яка реакція ринку на нові товари (послуги)?

Чи проводяться тестування ринку і спробні продажі?

Після відповіді на ці питання в даному розділі бізнес-плану необхідно
уявити:

Оцінку потенційної ємності ринку.

Оцінку потенційного обсягу продажу.

Оцінку реального обсягу продажу.

Розділ “Конкуренція на ринках збуту”.

Тут потрібно провести реалістичну оцінку сильних і слабких сторін
конкуруючих товарів (послуг) і назвати випускаючі їх фірми, визначити
джерела інформації, що вказують на те які товари є найбільше
конкурентноспроможними, порівняти конкуруючі товари (послуги) по
базисній ціні, характеристикам, обслуговуванню, гарантійним
зобов’язанням і іншим істотним ознакам. Цю інформацію доцільно уявити у
виді таблиці. Варто коротко обгрунтувати наявні гідності і вади
конкуруючих товарів (послуг). Бажано відобразити, які знання про дії
конкурентів можуть допомогти вашій фірмі створити нові або поліпшені
товари (послуги).

Варто показати гідності і вади конкуруючих фірм, визначити сферу кожного
конкурента на ринку, показати, хто має максимальну і мінімальну ціну,
чия продукція найбільше якісна. Бажано провести рангування конкурентних
позицій фірми, що дозволить більш точно визначити її положення і виявити
можливості для потенційних поліпшень. Для кожного з цільових ринків
треба порівняти позиції фірми з позиціями конкурентів.Ранг фірми і
головних конкурентів указується по 5- або 10-бальній системі. Для
кожного з цільових ринків треба порівняти транспортні витрати з
витратами в конкурентів, якість продуктів і упаковування, зіставити
можливості зниження цін, а також мати уявлення про рекламну кампанію й
імідж фірм.

Розділ “План маркетингу”.

Розділ, присвячений маркетингу, є однієї з найважливіших частин
бізнес-плану, оскільки в ньому безпосередньо розповідаеться про характер
намічаємого бізнесу і засобах, завдяки яким можна розраховувати на
успіх.

Підприємець повинен підготувати такий план маркетингу, що спроможний
будити думку. Він повинний не просто уявити концепцію, але “продати”
бізнес як привабливу можливість для інвестицій, як кредитний ризик із
привабливими перспективами.

Крім того, розділ повинен бути написаний у такій манері, що була б
зрозуміла широкому колу людей — від менеджерів до членів ради
директорів.

Історія свідчить, що маркетинг є одним із важливих умов на шляху фірми
до успіху. Багато фірм, що мали привабливий, дійсно потрібний споживачу
товар, зазнали невдачі через неправильний маркетинг або узагалі
відсутності такого. Тому при оцінці бізнес-плану величезна увага буде
виділено цьому розділу. Якщо не визначена реальна потреба в товарах або
послугах, то ніякий талант, ніякі капітали не допоможуть фірмі домогтися
успіху в даній області.

У залежності від конкретної ситуації, що укладається на ринку з погляду
стана попиту, розрізняють декілька типів маркетингу:

Конверсійний маркетинг. Пов’язаний із наявністю негативного попиту,
тобто із ситуацією, коли більшість споживачів відхиляють даний товар або
послуги. Задача в цьому випадку складається в розробці такого плану
маркетингу, який би сприяв зародженню попиту на відповідні товари
(послуги).

Стимулюючий маркетинг. Пов’язаний із наявністю товарів, на котрі немає
попиту через повну байдужність або не зацікавленості покупців. План
маркетингу повинний визначити причини байдужності і намітити шляху по
його подоланню.

Маркетинг, що розвиває. Пов’язаний із попитом, що формується, на нові
товари. Використовується в ситуаціях, коли є потенційний попит. Задача
маркетингу складається в перетворенні потенційного попиту в реальний.

Підтримуючий маркетинг. Використовується при відповідності рівня попиту
рівню пропозиції. У цьому випадку необхідно проводити продуману
політику цін, цілеспрямовано здійснювати рекламну роботу і т.п.

Демаркетинг. Застосовується при надмірному перевищенні попиту над
пропозицією. Щоб у споживачів не створилося негативного уявлення про
можливості фірми задовольнити запити покупців, проводиться підвищення
цін, згортання рекламної діяльності і т.п. Одночасно приймаються заходи
для збільшення випуску продукції яка користуеться надмірно високим
попитом.

Протидіючий маркетинг. Використовується для зниження попиту, що із
погляду товариства розцінюється як ірраціональний (тобто на спиртні
напої, тютюнові вироби і т.п.)

Деякі види бізнесу потребують маркетингу, а тому ясного і переконливого
плану маркетингу. Для інших маркетинг менше важливий і немає
необхідності в настільки ретельній проробці присвяченого йому розділу.

Взагалі, маркетинг застосовується при таких умовах:

Насиченні ринку товарами, тобто при перевищенні пропозиції над попитом
(ринок покупця);

Гострої конкуренції, посиленні боротьби за покупця;

Вільних ринкових відносин, тобто можливості безадміністративних обмежень
вибирати ринки збуту і постачання, установлювати ціни, звістки
комерційну політику і т.д.;

Повної самостійності підприємств у виборі цілей фірми, управлінських
структур, окладів, у розрозділі засобів по статтях бюджету і т.д.

Проте при будь-якому бізнесі потрібно підтримка обсягу продажу на рівні,
спроможному забезпечити його виживання. Тому розумна програма
маркетингу грає критично важливу роль і вивчається дуже скрупульозно.
От основні проблеми, що повинні бути розглянуті в цьому розділі:

Визначення попиту і можливості ринку. У цій частині розділу варто
обгрунтувати попит на товар (послуги). Часто корисно починати аналіз
ринку з уявлення загальної картини, що склалася в галузі.

Як нерідко буває при упорядкуванні бізнес-плану, якість відповідної
інформації залежить від витраченої на її збір енергії. До числа гарних
джерел подібних даних ставляться торгові асоціації, література по
торгівлі, галузеві дослідження, думки експертів.

Ступінь детальності і докази, що варто призвести, залежать від частки
ринку, що потрібно завоювати для досягнення успіху.

Після визначення загальних параметрів ринку варто встановити об’єкти
ринку, їхньої характеристики і значення. Можна описати ринок із погляду
бажаних атрибутів виробу, демографії, географії, особливостей
психології.

Аналогічною уявою в плані будуть послідовно розглядатися і всі інші
об’єкти ринку. На додаток до опису в плані варто дати оцінку
порівняльної принадності кожного з об’єктів. Які ринки мають першорядне
значення? Чому? Чи буде це відносне значення змінюватися з часом.

Конкуренція й інші зовнішні чинники. Майже напевно на діяльність фірми
будуть впливати зовнішні чинники, що здатне контролювати лише в
незначній мірі або взагалі не здатне робити це. Найбільше значним із
них є конкуренція.

Ступінь конкуренції. Ціллю в даному випадку є розгляд того, що може
скласти справжню конкуренцію і відповідну реакцію на неї. Можливо,
удадуться конкретні фірми, продукцію або послуги, що складуть
конкуренцію. У таких випадках доцільно зазначити профіль кожного
конкурента, його сильні і слабкі сторони і можливий вплив, що усе це
може вплинути на становлення бізнесу.

Майбутні джерела конкуренції. У той час як деякі (звичайно старі)
виробництва перебувають у стані стабільності і розвиваються поступово, є
множина динамичных ринків, що знаходяться в стані швидкої і безупинної
зміни. Часом можна пророчити такі зміни в структурі ринку.
Занепокоєність із приводу майбутньої конкуренції особливо важлива при
розробці нового продукту або послуги, коли велика можливість появи
“наслідувачів” у новій галузі.

Стратегія маркетингу. Визначивши відповідний ринок і його можливості,
необхідно зупинитися на тому, як планований бізнес будет використовувати
ці можливості. Повинна бути подана стратегія маркетингу, що пояснює як
бізнес організує проведення своїх планів у життя для досягнення бажаного
обсягу продажів. Для цього необхідно приділити увагу кожному з
найважливіших інструментів маркетингу, наявних у розпорядженні компанії.

Стратегія збуту і розрозділи. Необхідно визначити як бізнес має намір
довести свої товари і послуги до споживача. Чи використае власні
служби збуту або ж будуть використані ділери, дистрибьюторы,
посередники?

У деяких випадках організація мережі по продажі і поширенню товару є
порівняно нескладною справою і потрібно освітити лише основні моменти.
У інших же дати більш докладний опис.

При власній службі збуту варто зазначити, потрібно чи спеціальне
підготування для її робітників. Наприклад, для продажу технічної
продукції персонал повинний мати відповідні знання.

Стратегія ціноутворення. Одним із найважливіших елементів плану
маркетингу є ціноутворення. Ціна пов’язана з такими чинниками
маркетингу, як характеристика й уява товару і фірми й ін. Ціна на товар
повинна мати безпосередню зв’язок із його якістю. Важливо, щоб ціни
належною уявою відбивали рівень якості й імідж фірми, що вона хоче
створити для своєї продукції.

При аналізі використовуваних на фірмі засобів ціноутворення доцільно
виходити з таких положень. Можлива ціна товару може визначатися,
виходячи з:

собівартості продукції;

ціни конкурентів на аналогічний товар або товари-замінники;

унікальних гідностей товару;

ціни, обумовленої попитом на товар.

На основі собівартості звичайно оцінюється мінімально можлива ціна
товару (послуги), що відповідає найменшим витратам.

На основі аналізу цін конкурентів визначається середній рівень цін

Максимально можлива ціна встановлюється для товарів, що відрізняються
високою якістю або унікальними гідностями.

Випливає також роздивитися політику знижок і зміни цін, а також вплив
цінової стратегії в цілому на валовий прибуток.

Якщо розроблений детальний прейскурант і він може допомогти рецензенту
розібратися в суті, варто призвести його в скороченому виді. Можливо
помістити його цілком у додатку.

Реклама, зв’язки з громадськістю, просування товару. Багато починаючі
або розвиваючі фірми, що знаходяться на ранній стадії, не мають значні
засоби для реклами, якщо взагалі їх мають. Підприємці, наприклад,
можуть установлювати контакти з місцевими засобами інформації, що часто
пишуть про новий бізнес в окрузі. У такий спосіб можна одержати
безкоштовну рекламу.

При наявності служби зв’язків із громадськістю (public relations) її
задачами є:

Систематичне створення сприятливого відношення до фірми широких мас
населення;

Здійснення торгових презентацій;

Проведення інституціональної реклами;

Надання консультаційних послуг.

Розділ “План виробництва”.

Цей розділ готується тільки тими підприємцями, що готуються зайнятися
виробництвом товарів. При написанні варто відповісти на такі питання:

Де будуть виготовлятися товари — на діючому або знову утворюваному
підприємстві?

Наскільки вдало выбрано місце розташування фірми, виходячи з близькості
до ринку, постачальникам, доступності робочої сили, транспорту і т.д. ?

Які виробничі потужності будуть потрібні і як вони будуть вводитися рік
від року?

Які основні засоби будуть потрібні для організації виробництва? Яка
динаміка їхньої зміни на перспективу? Дану інформацію доцільно уявити у
виді такої таблиці:

Найменува-ння Фізичний стан Існуючі можливості Вади або додаткові
потреби і заходи для їхнього задоволення

Земля

Будинки і спорудження

Устаткування

Які можливі затруднення при організації виробництва?

Де, у кого і на яких умовах закупається сировина?

Схема виробничих потоків.

Чи передбачена охорона навколишньої cреды?

Які будуть витрати виробництва? Динаміка їхньої зміни?

Розділ “Фінансовий план”.

Цей розділ необхідно присвятити плануванню фінансового забезпечення
діяльності фірми з метою найбільш ефективного використання наявних
коштів.

У цьому розділі необхідно розробити сукупність таких планово-звітних
документів:

Оперативний план (звіт).

План (звіт) прибутків і витрат.

План (звіт) прямування коштів.

Балансовий звіт (план).

Подібний перелік документів не зовсім звичний для українських
підприємців, але він відповідає вимогам світової практики, що спирається
на декілька іншу систему бухобліку.

Оперативний план (звіт) відбиває за кожний період результати взаємодії
фірми і її цільових ринків по кожному товару і ринку. Цей документ
повинен розроблятися службою маркетингу.

План (звіт) про прибутки і витрати по виробництву товарів показує, чи
одержить фірма прибуток від продажу кожного з товарів. Цей документ
розробляється економічною службою фірми по кожному з товарів.

План (звіт) про прямування коштів показує процес надходжень і витрати
грошей у процесі діяльності фірми. Він розробляється фінансовою службою
фірми.

Балансовий звіт підводить результати економічної і фінансової діяльності
фірми за звітний період. Він звичайно розробляється бухгалтерією.

У зазначених планово-звітних документах відбиваються плановані і
фактичні розміри показників за звітний період. Тривалість
планово-звітних періодів у залежності від конкретних умов може
змінюватися в межах: місяць, квартал, півроку, рік.

Роздивимося зразковий склад показників і форму їхній уявлення в
оперативному плані (звіті). Ці показники визначаються по кожному товару
або послузі, що дозволяє порівнювати їх між собою по економічній
ефективності (див. табл.).

Показники Місяць

(квартал, рік) Усього за період.

План Факт План Факт

Ринковий потенціал фірми в одиницях даного товару

Ціна товару

Обсяг продажів в одиницях товару

Частка фірми в галузевому ринку по даному товарі

Кількість товарів в одиницях зроблених фірмою

Запаси даного товару на складах фірми на кінець звітного періоду

Ця сукупність показників покликана дати уявлення керівництву фірми про
ту частку ринку, що завойована фірмою по кожному товару і який
передбачається завоювати в майбутньому періоді.

Другим документом був названий план (звіт) про прибутки і витрати.
Структура цього звіту досить проста. У нього звичайно включають такі
показники (див. табл.):

Показники Місяць

(квартал, рік) і т.д. Усього за період

План Факт

План Факт

Виторг від продажу даного товару

Виробничі витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією товарів по
статтях

Загальновиробничі витрати по статтях

Податки і відрахування

Чистий прибуток

Прибуток, що залишається в розпорядженні фірми

За даними цього плану (звіту) можна встановити, чи приносить фірмі
прибуток даний товар, можна порівняти різноманітні товари по
прибутковості з тим, щоб прийняти рішення про доцільність їхнього
подальшого виробництва.

Заключним документом є балансовий звіт. У ньому утримується повний
перелік активів фірми і пасивів. Цей документ показує чисту вартість і
ліквідність фірми. Кредитори, як правило, запитують балансовий звіт.
Останній також необхідний при подачі податкової декларації.

Похожие записи