Модель ідентифікації важливих для економіки України характеристик
випускників ВНЗ

Отримання відповіді на це питання дозволить сформувати завдання до
системи ВНЗ, рішення яких дадуть можливість роботодавцям активно
залучати випускників до економічної діяльності та суттєво зменшать ризик
роботодавця. До того ж рішення цієї задачі дозволить розділили ВНЗ за
об’єктивними критеріями, причому цю стратифікацію буде проводити
роботодавець і ринковими методами, а не МОН України за допомогою
чиновницького підходу.

Рішення поставленої задачі здатне надати новий імпульс розвитку
економіки України, що вкрай важливо в умовах економічної кризи.

  Базова модель.

Як відомо, у ВНЗ студент отримує знання, вміння та навички. Роботодавця
ж цікавлять виключно вміння та навички випускника – причому переважно
саме навички.

Відомо [7,8], що процес формування вмінь та навичок (а навички визначає
роботодавець, як правило, як вміння виконати роботу із зданою якістю в
заданий час) триває певний час. Нехай рівень вмінь та навичок студента
можна охарактеризувати певним параметром А, який змінюється з часом t –
тобто функцією А(t). Звичайно, А(t) є зростаючою функцією, тобто
А?(t)>0, що відповідає ситуації, коли із навчанням величина цього
параметра зростає.

В якості моделі для функції навчання оператора виберемо таку

                                                 (1)

Тут а0 – начальне значення рівня навичок випускника, а? — найвище
(асимптотичне) значення його навичок, а k>0 характеризує швидкість
навчання навичкам.

Як показано в [7,8], така модель описує основні закономірності процесу
навчання людини.

Задача ідентифікації індивідуальних характеристик випускника в процесі
навчання.

Мета ідентифікації – визначити рівень навичок випускника з метою
подальшого їх використання роботодавцем.

Так як функція А(t), яка характеризує рівень навичок випускника має три
параметри, то для її повної ідентифікації необхідно визначити значення
А(t)  для трьох довільних значень часу t1, t2 і t3: це дозволить,
використовуючи (1), знайти а0, а?, і k.

Дуже важливою обставиною є та, що функція А(t) допускає багатоваріантну
ідентифікацію. Зокрема, значення k можна визначити взагалі із довільного
процесу навчання, так як ним задається темп (швидкість) засвоєння
оператором будь-яких навичок [7]. Відзначимо, що саме ця обставина
покладена в основу використання рівня освіти оператора (бакалавр,
магістр) в економічно розвинених країнах [4]. Зокрема, саме це впливає
величину на заробітної плати випускника.

Таким чином, можна розбити задачу ідентифікації індивідуальних
характеристик навчання випускника на два незалежних методи.

Перший метод застосовується для визначення k. Цю величину, внаслідок її
універсальності, можна визначити, використавши набори стандартних задач
чи тестів при засвоєнні оператором загальних знань, — тобто таких, які
не включають в себе спеціальних навичок. Наприклад – використовуючи
тестову систему на рівні загальних дисциплін на першому-другому курсах
навчання студентів у ВНЗ.

Неважко бачити, що, вимірюючи рівень засвоєння знань А(t) протягом трьох
різних послідовних моментів часу t1, t2 і t3, значення k знаходиться як
рішення такого трансцендентного рівняння:

                                                             (2)

В якості А(t) може братися кількість балів, отриманих студентом в рамках
одного й того ж тесту, який застосовується для визначення рівня його
знань. Найбільш доцільно застосовувати цей метод для тестування
матеріалу, який засвоєний студентом самостійно.

Відмітимо, що саме цей метод широко використовується в ВНЗ економічно
розвинених країн, де завдання (письмові) роздаються студентам ще до
початку читання курсу (наприклад, виставляються на веб-сторінці
викладача) та сповіщається графік здачі викладачу підготовленого
рішення, а на їх виконання відводиться від 15 до 40% підсумкової оцінки.
Цікаво, що відбір обдарованих студентів навіть в умовах СРСР та України
здійснюється завжди виключно за таким же методом, — але ця інформація не
повідомляється роботодавцеві.

Однак роботодавцю потрібно знати не тільки швидкість навчання
випускника, йому потрібно знати рівень мінімальних навичок студента у
сфері ведення його бізнесу та рівень максимально можливого їх зростання.

Тому для ідентифікації цих характеристик (відповідно а0 та а?) повинні
бути використано інший метод. Так як ці параметри характеризують рівень
специфічних навичок, і тому повинні бути ідентифіковані виключно із
діяльності студентів у спеціалізованому інтер’єрі. Причому цей інтер’єр
повинен відповідати саме тій діяльності, яку студенти будуть здійснювати
в умовах підприємства чи фірми.

Для вирішення цієї задачі в загальному випадку потрібно знати А(t)
протягом трьох різних послідовних моментів часу ? t1, t2 і t3: тоді
задача зводиться до рішення системи трьох алгебраїчних трансцендентних
рівнянь, які випливають із (1).

l

~

?

e

ue

th

ue th

th

th

???d?d????????oe

???d?d????????oe

-Однак для випадку, коли значення k відомо (наприклад, із застосування
першого методу), задача зводиться до рішення системи двох лінійних
алгебраїчних рівнянь

                                                            (3)

Як видно із (3), задача спрощується в тому смислі, що потрібна
інформація про рівень виконання студентом його функціональних обов’язків
(професійних знань) всього в два різні моменти часу. Для цього потрібно
значно менше часу та зусиль, аніж для вимірювання рівня професійних
знань для трьох послідовних моментів часу.

Задача (3) може бути вирішена в рамках ВНЗ очевидним чином за умови, що
бакалаврська дипломна робота та магістерська дисертації (дипломна робота
спеціаліста) присвячені вирішенню тієї ж самої проблеми.

Економічні вимоги до реформування системи вищої освіти в Україні.

Таким чином, наявність двох методів ідентифікації економічно важливих
для роботодавця характеристик студента вимагає відповідно двоступеневої
системи оцінювання у ВНЗ. Перший метод використовується на молодших
курсах, а другий – на старших.

Застосування методу визначення k за формулою (2) є достатньо очевидним і
може бути легко адаптовано сучасною системою вищої освіти. Правда, при
цьому прийдеться переосмислити роль та значення загальних дисциплін, які
дозволяють провести об’єктивне оцінювання вмінь та навичок студента.
Наприклад, насамперед таких як вища математика, фізика та хімія.

Натомість задача розробки методу визначення параметрів а0 і а? є для
системи вищої освіти України дуже нетривіальною задачею. Насамперед, ці
параметри повинні бути визначені в умовах реального, практичного
застосування вмінь та навичок студента. Тобто в умовах того інтер’єру
діяльності, який тотожний до майбутньої економічної діяльності
випускника.

Для рішення цієї задачі необхідно докорінним чином змінити існуючу
систему вищої освіти в Україні. Насамперед, потрібно старшокурсників
«помістити» в умови реальної економічної діяльності. Зробити це можна
двома способами: або «відправивши» їх на виробництво на термін не менше
ніж півроку, або створити такі умови, щоб викладачі створили інтер’єр
сучасної економічної діяльності в рамках ВНЗ. В економічно розвинених
країнах застосовуються обидва способи одночасно, що створює ефект
синергії.

Зацікавленість роботодавця можна описати наступним чином:

1.        параметр а0 має приймати найвище значення для інтер’єру, який
відповідає інтересам бізнесу роботодавця;

2.        параметр k має бути визначений;

3.        параметр а? має бути визначений.

Загалом, створення зазначених вище умов – це, по суті, реформування
інституту вищої освіти в Україні. Деталі будуть описані в окремій
роботі.

Висновки.

1. Поставлено загальну задачу про ідентифікацію тих характеристик
випускника, які є важливими для його активної участі в економічній
діяльності.

2. Обґрунтована модель для опису динаміки економічно важливих
характеристик випускника.

3. Вирішена задача ідентифікації економічно важливих характеристик
випускника та розроблено методі для її застосування на практиці.

4. Проаналізовано економні вимоги до реформування системи вищої освіти
України.

 

Список використаних джерел:

Acemoglu D. Introduction to Modern Economic Growth / D. Acemoglu. –
Princeton: Princeton University Press, 2009. – 1072 p. ISBN
978-0-691-13292-1.

Mas-Collel A. Microeconomic Theory / A. Mas-Collel, M.D. Whinston, J.R.
Green. ? Oxford: Oxford University Press, 1995. – 977 p. ISBN
0-19-510268-1.

Шиян А.А. Теоретико-ігровий аналіз раціональної поведінки людини та
прийняття рішень в управлінні соціально-економічними системами.
Монографія / А.А. Шиян. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2009. – 404 с.
ISBN 978-966-641-306-5.

Spence M. Job Market signalling / M. Spence  // Quarterly Journal of
Economics. – 1973. – Vol.87. – P.355-374.

Шиян А.А. Теоретико-игровая модель для управления эффективностью
взаимодействия «преподаватель – ВУЗ» / А.А Шиян // Управление большими
системами.  – М.: ИПУ РАН, 2007. – Вып. 18.– С. 141-159.

Шиян А.А. Теоретико-ігрове моделювання ефективності взаємодії «викладач
– ВНЗ» в умовах урахування переговорної сили сторін / А.А. Шиян,  С.М.
Злепко, В.О. Корнієнко // Вісник Вінницького політехнічного інституту. –
2008. — №1. – С. 27-30.

Новиков Д.А. Закономерности итеративного научения / Д.А. Новиков. – М.:
Институт проблем управления РАН, 1998. – 77 с.

Новиков Д.А. Модели обучения в процессе работы / Д.А. Новиков //
Управление большими системами.  – М.: ИПУ РАН, 2007. – Вып. 19.–. –
С.5-22.

Похожие записи