Реферат на тему:

Категорії інформації з обмеженим доступом, її правовий режим і вплив на
проблеми детінізації економіки

Перш ніж розпочати розгляд проблем взаємодії учасників
фінансово-господарських відносин між собою та з відповідними державними
органами, визначимо категорії інформації з режимом обмеженого доступу та
деякі концептуальні аспекти, що заважають гармонізації інформаційних
відносин та розв’язанню проблем економічної безпеки у сфері
підприємництва. Це насамперед те, що:

1. Права і обов’язки власників інформації з обмеженим доступом, а також
організацій, яким така інформація повинна надаватися, в існуючих
правових нормах розглядаються окремо, хоча за своєю природою вони є
взаємопов’язаними.

2. Підстави віднесення інформації до категорій з обмеженим доступом у
Законі “Про інформацію” визначені нечітко, правове поле інформаційних
відносин не має механізму взаємного зв’язку між користувачами і не
стимулює утворення системи економічної безпеки учасників
фінансово-господарських відносин, з одного боку, і не утворює
комплексної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки
– з іншого.

3. Структура і зміст ринкових відносин, що базуються на конкуренції між
суб’єктами підприємництва, ускладнюють проблему взаємного обміну
інформацією.

4. Оскільки метою інститутів банківської і комерційної таємниці є
передусім встановлення режиму безпечної діяльності учасників
підприємницьких відносин, то подолання суперечностей у питаннях їх
взаємодії можна вирішити тільки шляхом комплексного підходу при
опрацюванні нормативної бази, що регулює доступ до тієї чи іншої
категорії інформації, а також через утворення спільної системи
колективної економічної безпеки для всіх суб’єктів підприємницької
діяльності.

Разом із тим, конкретизувати ці питання можливо тільки після детального
правового аналізу відповідної нормативної бази, що лежить в основі
визначення категорій закритої інформації, а також аналізу порядку
надання такої інформації та гарантій її законного використання.

Чинним законодавством визначені три категорії інформації з обмеженим
доступом до неї:

— інформація, що складає банківську таємницю;

— інформація, що містить комерційну таємницю;

— конфіденційна інформація.

Щодо першої категорії інформації, Закон України від 20.03.91 “Про банки
і банківську діяльність” не дає визначення банківської таємниці. Проте,
виходячи з редакції ст. 52, банківську таємницю складають відомості про
операції, рахунки і вклади клієнтів, а також кореспондентів банків.

Поняття комерційної таємниці дано в ст. 30 Закону України від 27.03.91
“Про підприємства в Україні”: “Під комерційною таємницею підприємства
маються на увазі відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною
інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що
не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може
завдати шкоди його інтересам”. 

Стаття 1 цього Закону визначає: “Підприємництво – самостійний
господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та
здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою
одержання відповідного прибутку (доходу)”. Виходячи з наведеного
визначення, до числа підприємств у цьому розумінні можна віднести і
комерційні банки.

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про інформацію”, конфіденційна
інформація за своїм правовим режимом належить до інформації з обмеженим
доступом. Її складають “…відомості, які знаходяться у володінні,
користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і
поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов”.

Як бачимо, Закон не дає визначення інформації, що становить комерційну
таємницю чи є конфіденційною, а замість цього надає необмежені права її
власникам у частині встановлення переліку відповідних відомостей.

У зв’язку з цим розглянемо, які відомості до числа таких, що складають
комерційну і конфіденційну таємницю (за змістом наведених нами статей
Закону “Про підприємства в Україні” і Закону “Про інформацію”), на
практиці відносять банківські установи.

Відомості, що складають комерційну таємницю

1. Відомості про принципи управління банком:

— про підготовку, прийняття і виконання окремих рішень керівництва банку
з усіх нижчеперелічених питань;

— про перспективні плани і методи управління банком;

— про факти підготовки, мету і проведення ділових переговорів, про
предмет і цілі нарад, засідання органів управління банку;

— документація управління, ради банку, загальних зборів акціонерів;

— відомості і документи, що стосується питань ділової політики банку.

2. Відомості про фінансову діяльність банку:

— ті, що розкривають планові і фактичні показники фінансового плану;

— бюджет банку;

— майновий стан банку;

— про обіг банківських коштів;

— про рівень прибутку банку;

— про банківські операції;

— про фінансові операції банку;

— про специфіку міжнародних розрахунків з іншими банками;

— про планові та звітні дані за валютними операціями;

— про стан рахунків клієнтів банку і операції, що по них проводяться;

— про величину активних і пасивних операцій;

— про джерела кредитних ресурсів банку;

— про стратегію і тактику з валютних і кредитних питань;

— про методи розрахунків, структуру і розмір знижок;

— про кредитні та валютні відносини з іноземними банками і фірмами;

— про умови за договорами (контрактами);

— про умови платежів за контрактами;

— матеріали аудиторських перевірок і ревізій банку та його філій;

— про порядок користування печаткою і штампами банку;

— відомості про порядок оформлення гарантій банку.

3. Відомості у сфері програмного забезпечення банку:

— комп’ютерні програми, що використовуються в роботі банку і його філій;

— ті, що зберігаються на магнітних носіях в електронно-обчислювальних
машинах банку;

— про паролі і коди, що використовуються допущеними до цієї роботи
службовцями банку при входженні у банківські комп’ютерні мережі.

4. Відомості про клієнтів і партнерів банку:

— систематизовані відомості про клієнтів банку і його контрагентів за
договорами;

— про відносини банку з іноземними партнерами.

5. Інші відомості:

a

 

?-L!oe#?%?’oooooooooocccccccccccccccc

3oooooooooooooooooooooooooooo

&

— про порядок і стан організації охорони і пропускного режиму, систему
сигналізації;

— ті, що складають комерційну таємницю чи конфіденційну інформацію
клієнтів і контрагентів банку;

— інформація служби безпеки банку.

Перелік відомостей, що належать до конфіденційних

1. Відомості про персонал банку:

— ті, що знаходяться в особових справах службовців банку;

— про зміни в кадровій політиці банку, що плануються;

— про чисельність і склад службовців, про фонд їх заробітної плати, а
також про наявність вакантних робочих місць.

2. Відомості про систему матеріально-технічного забезпечення банку:

— про транспортні й енергетичні потреби банку;

— про маршрути і цілі поїздок банківського транспорту;

— про розміщення складських і підсобних приміщень, режим надходження
цінностей, устаткування тощо, а також про систему їх охорони.

Література:

Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М.,
1977. – С. 102 – 103 .

Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный
детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45.

Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна
НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с.

Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її
профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, – 2000. – С. 15.

Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та
суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні
(Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній
академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39.

Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. –
С. 8.

Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1973. – С. 68 – 76.

Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. –
311 с.

Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими
НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної
науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері
економічної діяльності (Національна юридична академія України ім.
Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21.

Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової
економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників //
Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23.

Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2;
Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1.
– С. 38.

Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С.
68.

Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41.

Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання
// Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М.
Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16;
Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист.
вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой
экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня
В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные
особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия.
Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54;
Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.:
Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая
экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120
– 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист
Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре
и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62
– 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и
право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая
криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С.
130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО:
Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы
теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86
– 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. //
Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра»
по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика
/ Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. –
159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы
СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и
реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.

Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С.
127.

Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної
злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44.

Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт
криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с.

Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду
справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24

Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної
злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, 2000. – С. 34

Похожие записи