Зв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 10049
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Зв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами

ПЛАН

Вступ

1. Економічний аналіз і бухгалтерський облік

2. Економічний аналіз і статистика

3. Економічний аналіз і управління (маркетинг, менеджмент)

4. Економічний аналіз і планування

5. Економічний аналіз і математичне моделювання

Висновки

Вступ

У даному рефераті спробую з’ясувати, яке місце посідає економічний
аналіз у системі економічних та інших наук і які взаємозв’язки існують
між ними.

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а
загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук – діалектика.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з галузевими економіками,
організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами,
банківською справою і кредитуванням.

Особливу роль в економічному аналізі відіграють бухгалтерський облік та
статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й
надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі
склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика
аналізу збагатилася багатьма статистичними методами й прийомами
дослідження.

В економічному аналізі широко застосовуються сучасні обробки інформації,
економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й
технології виробництва.

Економічний аналіз як спеціальна галузь знань сформувався в результаті
диференціації суспільних наук.

Сформувавши в самостійну науку економічний аналіз, комплексно, системно
використовує дані, а в ряді випадків способи і прийоми дослідження,
властивій статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці й
іншим безпосередньо пов’язаним з ним наукам.

Але дотепер немає чітко виражених границь між економічним аналізом і
цими спеціальними дисциплінами. Найбільш тісні зв’язки існують між
бухгалтерським обліком і економічним аналізом.

1. Економічний аналіз і бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік був і є основним “постачальником” економічної
інформації на підприємстві. Бухгалтерський облік відбиває господарські
операції в первинній документації, записує їх у регістрах синтетичного й
аналітичного обліку й у бухгалтерській звітності. Складання балансу
допомагає проаналізувати стан господарських засобів і джерел їхнього
утворення, з’ясувати, чи всі резерви використані підприємством для
збільшення прибутку, з’ясувати, які недоліки гальмували господарську
діяльність у минулому звітному періоді.

Упровадження комерційного розрахунку і строге дотримання державної
дисципліни в області оподатковування помітно підвищує значення
“аналітичної діяльності” головних бухгалтерів акціонерних об’єднань,
пайових суспільств з обмеженою і необмеженою відповідальністю, державних
і часток підприємств.

2. Економічний аналіз і статистика

Тіснота зв’язку економічного аналізу і статистики виражається, по-перше,
у тому, що статистичний облік і звітність служать для аналізу, як і
бухгалтерський облік, необхідною інформаційною базою; по-друге, у тому,
що статистична наука, яка проблемно розробляє методи угруповань,
індексів, кореляції, регресії й ін., істотно поповнює арсенал
аналітичних способів і прийомів.

Верхня границя аналізу господарської діяльності підприємств об’єднань
проходить там, де завершується ведення бухгалтерського обліку, там, де
кінчається бухгалтерський баланс.

Можна отже сказати, що мікроаналіз – це справа бухгалтерів-аналітиків,
економістів-аналітиків, а макроаналіз – економістів статистиків. Однак у
першому і в другому випадках, економічний аналіз виступає як самостійна
наука.

3. Економічний аналіз і управління (маркетинг, менеджмент)

Наукова теорія управління відрізняється багатоскладністю функцій і
елементів. У якості системи управління, що складається, виступають:
планування, організація. Регулювання (координація), стимулювання і
контроль. А до основних принципів керування можна віднести:
демократичний підхід, колегіальність, індивідуальну відповідальність,
конкретність і оперативність керівництва, об’єктивність і наукову
обґрунтованість прийнятих рішень.

Навіть перелік окремих функцій і принципів керування визначає значення і
місце економічного аналізу в управлінському процесі.

Демократичний підхід до управлінського процесу знаходить вираження в
першу чергу у використанні в народному господарстві усіх форм власності
(державної, колективної, часткової). Якщо при державній формі власності
аналіз, як з повною підставою вважалося раніше, відіграє важливу роль у
науковій розробці планів і нормативів, у контролі за їхнім неухильним
виконанням і дотриманням, то при колективній і особливо приватної формах
власності, ця роль сторазово зростає. Координація, чи регулювання робіт
(функція управління), єдиноначальність і колегіальність (принципи
керування) у тім чи іншому ступені припускають використання форм і
методів економічного аналізу. На державних підприємствах це традиційно,
як було прийнято і раніше (хоча практично і не завжди в достатній мері).
У колективно-власницьких підприємствах принцип єдиноначальності і
колегіальності виявляється більш чітко.

Найтіснішим образом аналіз пов’язаний і з таким важливим принципом
управління, як режим економії. Упровадження діючого комерційного
розрахунку в усі галузі господарства, забезпечення кращих результатів
при найменших витратах, дотримання найсуворішого режиму економії
вимагають постійного спостереження за всіма доданками виробничої
собівартості, глибокого аналізу витрат по статтях і елементам. При цьому
особливо ретельно повинні аналізуватися непродуктивної витрати і втрати.
Тільки повсякденний контроль за такими витратами і втратами, оперативний
аналіз факторів, їх що обумовили, допоможуть виключити нераціональні
витрати живої й упредметненої праці. Дотримання режиму економії підвищує
економічну ефективність виробництва, збільшує прибуток і розширює
можливості матеріального стимулювання.

Дуже важливе значення конкретність і оперативність управління,
об’єктивність і наукова обґрунтованість прийнятих рішень здобувають в
умовах ринкової економіки.

4. Економічний аналіз і планування

Кожне підприємство в ринкових умовах повинне починати свою справа з
ретельно розробленого і науково обґрунтованого бізнес-плану, складання
якого починається з докладного аналізу самої ідеї “справи, що
починається,”, з оцінки його розумності, реалістичності,
перспективності, фінансовій результативності.

Бізнес-план необхідно у першу чергу самому власнику (приватному або
колективному). Без нього неможливо організувати колектив акціонерів,
ділових співтоваришів, що повинні бути в повному курсі справи; неможливо
залучити інвесторів, без яких далеко не завжди можна обійтися; зовсім
нереальним стає одержання кредитів у державних і комерційних банках.

Бізнес-план виробничого підприємства будується по наступній зразковій
схемі, що включає наступні розділи: резюме; ціль виробництва – перелік
товарів, що випускаються, (їхньої відмінності і переваги в порівнянні з
продукцією інших виробників); оцінка ринку збуту (пошук необхідної
інформації і її аналіз); конкурентноздатність по основних параметрах
(обсяг виробництва і продажу, якість продукції, рівень цін, середній
прибуток); стратегія маркетингу; план виробництва (виробничі потужності,
сировинні ресурси, кадри); організаційні принципи (виробничі служби,
їхня координація, взаємодія і підконтрольність); правовий статус
підприємства; комерційний ризик і заходи, які його обмежують
(профілактика, страхування); фінансовий план (включаючий дані про
реалізацію продукції, про доходи і витрати, грошовому виторзі й інших
надходженнях, баланс активів і пасивів, аналітичний розрахунок
беззбитковості); стратегія фінансування (очікуване повернення вкладень);
товарно-матеріальне забезпечення отриманих кредитів, одержання прибутку
не нижче середньогалузевої норми.

Любою з перерахованих розділів бізнес-плану неможливо відповідним чином
обґрунтувати без використання майже всього арсеналу аналітичних способів
і прийомів, у тому числі і математичних.

Тому, економічний аналіз тісно зв’язаний з математикою.

5. Економічний аналіз і математичне моделювання

Зв’язок аналізу і математики визначається тим, що тієї й іншої області
знань властиве вивчення кількісних відносин.

Математика являє собою науку про кількісні відносини і просторові форми
дійсного світу. Даючи таке визначення математики як науки, малося на
увазі, по-перше, що математика не може відриватися від зовнішнього
світу, від матеріальної дійсності, хоча математичні побудови і приймають
надзвичайно абстрактну форму; по-друге, що хід математичних досліджень
просторових форм і кількісних відносин дійсного світу в чистому виді
вимагає їхнього відокремлення,

Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках
поширюється в першу чергу на область змінних величин, зв’язаних між
собою функціональною залежністю. Сама змінна величина з’явилася у свій
час поворотним пунктом у математику. Поворотним пунктом у математику
була Декартова змінна величина. Завдяки цьому в математику ввійшли рух і
тим самим діалектика, і завдяки цьому ж стало необхідним диференціальне
й інтегральне числення.

Вивчення змінних величин, вимір залежності одних змінних величин від
інших зводяться до визначення значення функції. Зв’язок між змінними
величинами математично виражається у виді функціональних рівнянь.
Наприклад, рівняння функціонального зв’язку двох перемінних має
наступний загальний вид: у =f(x), де в є функцією аргументу х. До
функціональних рівнянь, власне кажучи, відносяться диференціальні й
інтегральні рівняння.

В економіці постійно приходиться мати справа зі змінними величинами.
Економічні перемінні, що мають якісну і кількісну визначеність, можуть
бути у функціональній залежності друг від друга. Вивчення кількісних
співвідношень і функціональних залежностей економічних перемінних є
однієї з задач математики.

Однак зв’язок між економічними явищами і показниками далеко не завжди
виражається у функціональній формі. Часто приходиться мати справа з
кореляційною залежністю. Ця залежність характерна тим, що крім
досліджуваних основних факторів на даний показник впливають і побічні
фактори, виділити і методологічно ізолювати дію яких не завжди можливо.
Такі зв’язки вивчаються за допомогою кореляційного і регресійного
аналізу.

Неодмінною передумовою кореляційного аналізу є масова основа: на базі
одиничних даних виявити ті чи інші закономірності, вплив найважливіших
факторів (в умовах одночасного впливу другорядних факторів) не можна.
Тільки спираючи на досить великий обсяг даних, можна простежити за
змінами в досліджуваному показнику під впливом основного фактора і за
умови нібито сталості інших факторів, хоча, у дійсності ці останні, у
свою чергу, змінюються, що і позначається в тім чи іншому ступені на
одержуваних результатах. У силу цього зв’язок між досліджуваними
ознаками не може бути повної; вона завжди часткова, хоча тіснота зв’язку
і неоднакова.

Кореляційний аналіз спирається на солідний математичний апарат. Так,
прямолінійна кореляція ґрунтується на рішенні нормальних рівнянь;
криволінійна – рівнянь параболи 2-го порядку, 3-го порядку, n-го
порядку, рівнянь гіперболи й інших типів кривих.

Кореляційний аналіз може привести до реальних результатів тільки в тому
випадку, якщо він виходить із правильних теоретичних передумов. Отже, і
тут примат залишається за економічною теорією. Тільки попередній аналіз
якості економічного явища забезпечує вірне визначення ознак, виявлення
основних і побічних факторів, що об’єктивно існують кількісних
співвідношень.

Застосування математики в економіці приймає форму
економіко-математичного моделювання. За допомогою економіко-математичної
моделі зображується той чи інший дійсний економічний процес. Така модель
може бути сконструйована тільки на основі глибокого теоретичного
дослідження економічної сутності процесу. Тільки в цьому випадку
математична модель буде адекватна дійсному економічному процесу, буде
об’єктивно відображати його.

Висновки

Отже, сформувавши в самостійну науку, економічний аналіз комплексно,
системно використовує дані, а в ряді випадків способи і прийоми
дослідження, властивій статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку,
математиці й іншим наукам. Дотепер немає чітко виражених границь між
економічним аналізом і цими спеціальними дисциплінами.

Економічний аналіз тісно зв’язаний із рядок економічних і неекономічних
дисциплін. Ці зв’язки з відокремленням аналізу не тільки не звужуються,
а, навпаки, стають ще більш численними, що обумовлено в першу чергу
місцем аналізу в системі економічних наук, його методологічним
характером і тією роллю, що він виконує в системі управління
виробництвом на підприємстві.

У першу чергу серед наук, з якими зв’язаний економічний аналіз, потрібно
виділити економічну теорію, що, вивчаючи економічні закони, механізм
їхньої дії, створює теоретичну основу для розвитку всіх економічних
дисциплін. При проведенні аналітичних досліджень необхідно враховувати
дію економічних законів. У свою чергу аналіз певним чином сприяє
розвитку економічної теорії.

Численні аналітичні дослідження накопичують відомості про прояв тих чи
інших економічних законів. Вивчення цих відомостей дозволяє формулювати
нові, раніше невідомі закони, робити глобальні прогнози розвитку
економіки країни чи світової економіки.

Тісно пов’язаний аналіз з галузевими економіками. Глибокий аналіз
фінансово-господарської діяльності підприємства неможливо провести, не
знаючи економіки галузі й організації виробництва на підприємстві, які
аналізується. У свою чергу результати економічного аналізу
використовуються для удосконалювання організації виробництва,
впровадження наукової організації праці, передового досвіду і т.д.
Аналіз сприяє підйому економіки конкретних підприємств і галузі в
цілому.

Економічний аналіз зв’язаний також із плануванням і управлінням
виробництвом. В аналізі широко використовуються різні планові матеріали.
Аналіз створює інформаційну базу для розробки планів і вибору найбільш
доцільних управлінських рішень.

Тісні зв’язки існують між бухгалтерським обліком і економічним аналізом,
який виник на базі бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є
основним постачальником економічної інформації про господарську
діяльність підприємств.

Зв’язок економічного аналізу і статистики виражається, в тому, що
статистичний облік і звітність служать для аналізу так само, як і
бухгалтерський облік, необхідною інформаційною базою; а також в тому, що
статистична наука, що проблемно розробляє методи угруповань, індексів,
кореляції, регресії й інші, істотно поповнює арсенал аналітичних
способів і прийомів. Аналітичні розробки статистиків зв’язані переважно
з масовими соціально-економічними процесами, з визначеними статистичними
сукупностями на галузевих, регіональних і народногосподарських рівнях.

Можна, отже, вважати, що мікроаналіз – це справа бухгалтерів-аналітиків,
економістів-аналітиків, а макроаналіз – економістів-статистиків.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з фінансуванням і кредитуванням
підприємств. Без знання діючого порядку фінансування і кредитування
відповідних галузей національної економіки, взаємозв’язків з фінансовими
і кредитними органами й установами неможливо кваліфіковано проводити
аналіз. Разом з тим ставки виплат у бюджет, умови одержання кредитів,
відсотки виплат за користування кредитами й інший фінансово-кредитний
інструментарій постійно удосконалюються з урахуванням результатів
аналізу, що показує ефективність впливу цих способів на виробництво.

Тісно пов’язаний економічний аналіз із низкою неекономічних наук. Серед
наук неекономічного напрямку, з якими в першу чергу зв’язаний аналіз, –
це математика і технологія. Необхідність рішення складних економічних
задач з’явилася могутнім стимулом розвитку математики, наприклад,
виникнення математичного програмування. З використанням в аналітичних
дослідженнях математичних методів аналіз став більш глибоким і
обґрунтованим. За допомогою цих методів він може проводитися
оперативніше, охоплювати найбільшу кількість об’єктів, вивчати значно
більше інформації.

Таким чином, економічний аналіз є синтезованою наукою, що сформувалася
шляхом інтеграції цілого ряду наук і об’єднала окремі їхні елементи. У
свою чергу результати економічного аналізу використовуються іншими
науками при вивченні тих чи інших сторін господарської діяльності.

Використана література

Баканов М.И. – “Теория економического анализа”, М, 1996

Івахненко В.М. “Курс економічного аналізу: навчально-методичний посібник
для самостійного вивчення дисципліни”, К, КНЕУ, 2000.

Ізмайлова К.В. “Фінансовий аналіз”, навчальний посібник, К, МАУП, 2000.

Коробов М.Я. “Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств:
навчальний посібник – К, Товариство “Знання”, 2001.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018