РЕФЕРАТ

на тему:

“Статутний капітал – джерело фінансування підприємств”

План

1. Вступ.

2. Фінансово-господарська діяльність підприємств та місце статутного
капіталу в ній.

3. Формування статутного капіталу державного підприємства.

4. Формування статутного капіталу акціонерного товариства.

5. Формування статутного капіталу товариства з обмеженою
відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і
повного товариства.

6. Статутний капітал командитного товариства.

1. Вступ

Ринкова економіка являє собою розвиток підприємств різних
організаційно-правових форм, що засновані на різних видах приватної
власності, поява нових власників — як окремих громадян, так й трудових
колективів підприємств.

З’явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво — це
господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом та
реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів,
необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється,
по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності,
самостійністю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за
прийняття рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не
виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко
орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції
досягається й задоволення суспільних потреб. Це важливіша причина
зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності.
Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої
підприємствам самостійності але й необхідності фінансувати особисті
витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що
залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім
того, необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якої
вигідно виробляти товари, отримувати прибуток,знижати витрати.

2. Фінансово-господарська діяльність підприємств,

економічний зміст статутного капіталу

Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої
організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування
статутного капіталу.

Статутний капітал (інколи вживають ще термін – статутний фонд) це
виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним
законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень
у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що
закріплені за підприємством на праві власності або повного
господарського відання. За рахунок статутного капіталу підприємство
формує свої власні (основні та оборотні) кошти.

Порядок і джерела формування статутних капіталів залежить від
типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В
Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у
чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, “Про
підприємство в Україні”, “Про господарські товариства”.

Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає
масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не
існує прямого зв’язку між розмірами статутних капіталів підприємств
різних галузей і обсягом виробництва товарів та послуг на них, бо
останнє визначається ще й такими факторами, як попит, пропозиція і ціна
на товари та послуги, розмір залучених кредитів та інших позикових
фінансових ресурсів. У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на
можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства.

Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується
в статуті або установчому договорі, які в обов’язковому порядку
подаються до органів влади під час державної реєстрації підприємства.
Контролюючі державні органи (фінансові, податкові), а також банки у
взаємовідносинах постійно слідкують за розміром статутного капіталу
кожного підприємства і за тим, щоб він був відповідним чином оплачений:
адже замало лише задекларувати в статуті певний розмір статутного
капіталу, треба вжити заходи до того, щоб кошти (або майно,
нематеріальні активи) надійшли в розпорядження підприємства реально від
усіх юридичних і фізичних осіб, що мають частки в статутному капіталі та
є його власниками. У статутні капітали також надходить майно (будівлі,
машини, устаткування, транспортні засоби, сировина, матеріали, інші
товарно-матеріальні цінності) цінні папери, а також нематеріальні
активи. До нематеріальних активів належить вартість права користування:

· результатами інтелектуальної праці у вигляді винаходів, промислових
зразків, технологій, ноу-хау, звітів про науково-дослідницьки роботи і
іншими об’єктами інтелектуальної власності;

· землею, водою або іншими природними ресурсами;

· будівлями, обладнанням.

Законодавство України передбачає мінімальні розміри статутних
капіталів, нижче яких державна реєстрація підприємства не допускається.
Ці мінімальні розміри не є сталими. У зв’язку з інфляційними явищами в
економіці нерідко змінюються в законодавчому порядку.

Розмір статутного капіталу підприємства в процесі його
господарської діяльності також змінюється, при цьому всі зміни розміру
статутних капіталів на державних підприємствах у бухгалтерському обліку
знаходять відображення безпосередньо на однойменному рахунку, в той час
як на малих підприємствах, у господарських товариствах, підприємствах з
іноземними інвестиціями вони знаходять відображення лише після
відповідної державної перереєстрації зміни розміру статутного капіталу.

Додаткові кошти державному підприємництву на збільшення
обсягу виробництва можуть бути виділені з держ. Бюджету або за рахунок
перерозподілу коштів інш. підприємств даної галузі. Акціонерне
підприємство може випустити акції, товариство з обмеженою
відповідальністю і інші господарські товариства – збільшити суми внесків
усіх учасників до статутного капіталу підприємства. Незалежно від типу
підприємства і форми власності статутний капітал може зрости за рахунок:

· безпосереднього приєднання до нього частини одержаного прибутку на
приріст власних фінансових ресурсів;

· введення в дію об’єктів капітальних вкладень за рахунок власних
коштів;

· індексації основних засобів у зв’язку з інфляцією, а згідно з діючим
законодавством збільшує балансовий прибуток підприємства, який
спрямовується на капітальні вкладення;

· до оцінки оборотних засобів.

На державних підприємствах сума статутного капіталу може зменшуватися
при реалізації об’єктів 2-ї і 3-ї груп основних засобів.

3. Формування статутного капіталу державного підприємства.

Статутний капітал державного підприємства, що перебуває у
загальнодержавній або комунальній державній власності, — це сума коштів
і вартість матеріальних ресурсів, що безоплатно виділені державою в
постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах
повного господарчого відання. Чинним законодавством встановлено, що
здійснюючи право повного господарчого відання, підприємство володіє,
користується, розпоряджається цими ресурсами, чинить по відношенню до
них будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності
підприємства. Розмір статутного капіталу державного підприємства
визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому.

Джерелом формування статутного капіталу державного
підприємства є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з
державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств – у
порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових
ресурсів – за розпорядженням державних органів, що виконують функції по
управлінню держ. майном (Капітал державного майна, міністерства і
відомства України).

В сучасних умовах державні підприємства, як правило
нарощують свої статутні капітали за рахунок власних нагромаджень –
прибутку. Частину чистого прибутку вони спрямовують на розвиток
виробництва – реконструкцію, придбання нового устаткування тощо.

Частина прибутку може спрямовуватися до статутного капіталу
на приріст власних оборотних коштів. Така потреба виникає у підприємства
у зв’язку з необхідністю збільшити нормативи запасів оборотних активів,
що, як правило, залежить від росту обсягів виробництва товарів та
послуг. Статутний капітал приватизованого підприємства визначається в
процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства згідно з
положенням, яке затверджене спеціально урядовою постановою.

4. Формування статутного капіталу акціонерного товариства.

У відповідності з Законом України “Про господарські товариства”
акціонерні товариства формують свої статутні капітали за рахунок
реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи куплі-продіжу на
капіталовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товариств) або
шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження
акцій через відкриту підписку і купівлю-продіж на біржі (у закритих
акціонерних товариствах). Таким чином, у закритих акціонерних
товариствах 100 відсотків статутного капіталу належать засновникам.
Законодавством встановлено, що засновники відкритих акціонерних
товариств зобов’язані викупити 25 % всіх акцій, тобто їхня частка в
статутному капіталі не може бути нижчою за 25 %.

На стадії заснування при створенні відкритого акціонерного
товариства юридичні та фізичні особи, які виявили бажання купити акції,
тобто стати акціонерами нового підприємства повинні внести на рахунок
засновників не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися.

5. Формування статутного капіталу товариства з обмеженою
відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і повного
товариства.

Товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою
відповідальністю і повні товариства формують статутні капітали з внесків
учасників. Ці внески оцінені в національній валюті, визначають частку
учасників у статутному капіталі, причому у товариствах з обмеженою
відповідальністю сума внеску кожного з учасників являє собою межу його
відповідальності за зобов’язаннями товариства. В товариствах з
додатковою відповідальністю і повних товариствах учасники відповідають
за їхні борги сумою своїх внесків у статутний капітал, а якщо сума
статутного капіталу недостатня для покриття боргів товариства, то
додатково ще й майном, що належить кожному учаснику.

6. Командитне товариство

Командитне товариство включає учасників, які формують
статутний капітал на засадах повного товариства, а а також вкладників,
які відповідають за зобов’язаннями товариства лише у межах свого вкладу
до його статутного капіталу.

Визначений установчими документами розмір статутного капіталу
чи то акціонерного товариства, чи то будь-якого іншого господарського
товариства у пасиві бухгалтерського балансу знаходить відображення у
повній сумі незалежно від розміру коштів, що фактично надійшли від
продажу акцій. Заборгованість акціонерів і учасників по внесках у
статутний капітал обраховується на окремому бухгалтерському рахунку в
активі балансу. Фінансова служба підприємства повинна слідкувати, щоб
кошти надходили до статутного капіталу своєчасно і в повному обсязі.
Законом передбачено, що протягом одного року з дня проголошення і
реєстрації статутного капіталу він повинен бути сплачений повністю.

Викуп акцій, а також внески часток у статутні капітали
акціонери і учасники товариств можуть здійснювати не лише перерахуванням
грошей чи готівкою, але й за рахунок натуральних внесків (майно,
матеріальні активи).

При створенні статутного капіталу акціонерного товариства,
тобто в процесі продажу емітованих ним акцій, товариство може отримувати
кошти, які являють собою різницю між продажною (ринковою), і номінальною
вартістю акцій. Зростання обсягу виробництва товарів і послуг потребує
нарощування статутних капіталів господарських товариств.

Акціонерне товариство збільшує свій статутний капітал за
рахунок:

· додаткового випуску акцій

· спрямування прибутку на приріст статутного капіталу шляхом збільшення
номінальної вартості акцій.

Частина статутного капіталу підприємства будь-якої
організаційно-правової форми може формуватися за рахунок інвестицій
іноземних юридичних або фізичних осіб.

Список використаної літератури:

1. Основи економічної теорії. Політекономічний аспект. / Г.Н. Климка,
В.П Нестеренка.

2.Фінансова діяльність підприємства : О.М.Бандурка, М.Я.Коробов,
П.І.Орлов, К.Я.Петрова. Київ “Либідь” 1998

Похожие записи