РЕФЕРАТ

на тему:

Мета і завдання економічного аналізу, основні його категорії

ПЛАН

1. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗА УМОВ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

2. ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

3. КАТЕГОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Економічний аналіз за умов ринкових відносин

Курс економічного аналізу займає провідне місце в системі економічної
освіти. Це зумовлено значенням економічного аналізу в управлінні різними
за формою суб’єктами підприємницької діяльності та характером знань, що
становлять його зміст. Саме цим пояснюється те, що дану навчальну
дисципліну студенти вивчають на всіх факультетах і всіх спеціальностях
економічних вузів. Економіст будь-якого профілю повинен в достатній мірі
володіти навичками аналітичної роботи.

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись
на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи
набуті студентами знання, він допоможе майбутнім фахівцям оцінювати
окремі господарські ситуації та розв’язувати комплексні економічні
проблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових і державних
установах. Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на
підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші
елементи цієї роботи та дає змогу правильно оцінити роботу підприємства
і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви,
уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її
серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності
виробництва.

Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли
на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише
виявляти недоліки в роботі підприємства, а й розкривати можливі резерви
підвищення ефективності роботи підприємства при мінімальних затратах
ресурсів.

За цих умов аналіз забезпечує можливість об’єктивної оцінки економічних
результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в
галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний
економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та
якості його трудових затрат.

Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме
економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між
результатами діяльності підприємств та витраченими ресурсами.

Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з
тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у
розвинутих країнах виявив цілу низку об’єктивних закономірностей і дав
змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів,
«підігнати» товар під наявний на ринку попит. У результаті відбулась
переорієнтація виробництва, а слідом за ним і попиту. Почалось
становлення так званого ринку покупця — практичне втілення концепції
маркетингу.

Для виправлення диспропорцій, як на мікро- так і на макрорівнях
необхідний економічний аналіз, як засіб контролю. Аналітичні розрахунки
важливо будувати з урахуванням фактичного стану суспільства та
економіки. Наприклад, зараз для України актуальним є досвід високо
розвинутих країн. Однак об’єктивний аналіз повинен брати до уваги й ті
матеріальні передумови, що забезпечили успіх цим країнам: специфічна
матеріально-технічна база, сформовані основи приватної власності та її
правовий захист з урахуванням особливостей економіки України.

Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в
управлінні тісно пов’язані з усією системою вдосконалення господарського
механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності
виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки. Важливо
відзначити, що підходи до економічного аналізу за умов ринкової
економіки відрізняються від тих, що були характерні
командно-адміністративній системі господарювання.

2. Предмет, мета і завдання економічного аналізу

Економічний аналіз — це комплексне глибоке вивчення роботи підприємств,
їх підрозділів та інших господарських формувань для об’єктивної оцінки
її результатів і виявлення можливостей дальшого підвищення ефективності
господарювання. Розглянемо основні визначення економічного аналізу, які
існують на даному етапі його розвитку (табл. 1).

Таблиця 1. Основні теоретичні підходи до визначення економічного аналізу

Джерело Визначення

Калина А. В., Конєва М.І., Ященко В. О. Сучасний економічний аналіз і
прогнозування: Навч.-метод. посібник. — К.: МАУП, 1998 Економічний
аналіз — це система способів вивчення (на підставі даних обліку,
звітності, планів та інших джерел) досягнутих результатів і стану
господарської діяльності, можливих варіантів її покращання з метою
контролю за виробництвом та обґрунтуванням управлінських рішень,
направлених на підвищення ефективності господарювання (с. 18)

Курс экономики: Учебник / Под ред. Б.А. Райзберга. — ИНФРА-М, 1997
Економічний аналіз дає можливість судити про становище підприємства на
певний момент та є основою, необхідною передумовою розробки стратегічних
рішень, що визначають перспективи розвитку фірм (с. 85)

Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современний
зкономический словарь. -М: ИНФРА, 1996 Економічний аналіз — виведення
економічних закономірностей із відповідних фактів економічної дійсності,
розкладання економіки на окремі частини, які називають  економічними
категоріями, та їх аналіз (с. 12)

Русак Н.А., Русак В. А. Финансовый анализ субьекта хозяйствования:
Справ, пособие. -Мн.: Виш. шк., 1997 Економічний аналіз — дослідницький
Та оціночний процес, головною метою якого є розробка найбільш
обґрунтованих пропозицій та прогнозів зміни економічних умов
функціонування суб’єкта господарювання (с. 5)

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. -Мн.: ИП
«Экоперспектива», 1998 Економічний аналіз — це функція управління, яка
забезпечує науковість прийняття рішень (с. 11)

Экономический анализ хозяйст-венной деятельности предприятий и
объединений: Учебник / Под ред. С.Б. Барнгольц. — М.: Финансы и
статистика, 1986 Економічний аналіз — це комплексне вивчення роботи
підприємств, їх структурних підрозділів з метою об’єктивної оцінки її
результатів та виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності
господарювання (с. 12)

Об’єктами аналізу є: виробництво і реалізація продукції, її
собівартість, фінансово-виробничі ресурси та ефективність їх
використання, фінансові результати, фінансовий стан та інвестиційна
діяльність підприємства.

Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх
підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на
досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат. Існує значна
кількість визначень щодо предмета економічного аналізу. Розглянемо
основні з них у таблиці 2.

Таблиця 2. Основні визначення предмета економічного аналізу

Джерело Визначення

Анализ хозяйственной деятельности / И.А. Белобжецкий, М.Ф. Дьячков и
др.; Под ред. В. А. Белобродовой. -М.: Финансы и статистика, 1985
Предметом дослідження даного курсу є господарські процеси та явища в
рамках підприємств,  виробничих об’єднань. Аналіз базується  на
комплексі цифрових даних облікових та звітних та системі методичних
прийомів їх вивчення, що забезпечує взаємопов’язану характеристику
різних сторін діяльності підприємств в її числовому вираженні (с. 4)

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория зкономического анализа. — М.: Финансы
и статистика, 1997 Під предметом економічного аналізу розуміють
господарські процеси підприємств, об’єднань, асоціацій,
соціально-економічна ефективність та кінцеві фінансові результати їх
діяльності, які складаються під впливом об’єктивних та суб’єктивних
факторів, що отримують відображення   через систему економічної
інформації (с. 22)

Калина М.Б., Майданчик Б.И. Внутриотраслевой анализ зффективности работы
предприятий и обьединений. -М.: Финансы, 1977 Предметом економічного
аналізу є економіка госпрозрахункових ланок народного господарства, що
розглядається під кутом зору процесу   взаємодії факторів та умов
виробництва, їх сукупний та окремий вплив на досягнення максимальних
результатів /при найменших ресурсах (с. 4)

Савицкая Г.Ф. Теория анализа хозяйственной деятельности. — Мн.: Институт
современнмх знаний, 1999 Предметом аналізу господарської діяльності є
причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів (с. 20)

Теория зкономического анализа хозяйственной деятельности / Под ред. А.Д.
Шеремета. -М.: Прогресс, 1982 Безпосереднім предметом економічного
аналізу є економіка виробництва, що розглядається у взаємодії з
технічною стороною виробництва, природними умовами, розвитком виробничих
колективів (с. 15)

Функционально-стоимостной анализ издержек производства / Под ред. Б.И.
Майданчика. — М.: Финансы и статистика, 1985 Предмет аналізу діяльність
госпрозрахункових    ланок суспільного виробництва, що розглядається як
процес взаємодії факторів та умов виробництва: їх сукупний та окремий
вплив на досягнення заданих результатів при найменших ресурсах. Ця
діяльність досліджується комплексно з урахуванням безпосереднього та
опосередкованого впливу з фінансово-економічних та техніко-економічних
позицій (с.6)

Шеремет А.Д., Протопопов В.А. Анализ зкономики проммшленного
производства. -М.: Высш. шк., 1984 Предметом економічного аналізу є
економічна сторона господарської діяльності (с. 20)

Зкономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и
обьединений / Под ред. С.Б. Барнгольц й Г.М. Тация. -М.: Финансы и
статистика, І986 Предметом економічного аналізу є діяльність конкретних
підприємств та її ефективність, що відображається в системі плану,
обліку та звітності й інших джерелах інформації (с. 11)

У багатьох підручниках з економічного аналізу або зовсім не наводиться
визначення його мети, або вона обмежується тільки виявленням резервів.
Це надто вузьке визначення. Більш вдалим і науково обґрунтованим буде
таке.

Мета економічного аналізу — сприяння виконанню бізнес-планів підприємств
і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, шляхом пошуку
можливих резервів, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної
роботи з метою підвищення ефективності діяльності підприємств та
поліпшенню показників їх діяльності, завдяки підготовці проектів
оптимальних управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

? об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через
порівняння результатів з витратами;

? оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і
обґрунтованості норм споживання ресурсів;

? виявлення забезпеченості підприємства фінансово-виробничими ресурсами;

? виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються,
і вивчення причинних зв’язків;

? пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

? опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та
здійснення контролю за їх виконанням;

? узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних
управлінських рішень.

3. Категорії економічного аналізу

Понятійний апарат економічного аналізу включає специфічні (що несуть
головне змістове навантаження) категорії — ресурси, фактори, причини,
резерви виробництва.

Характеризуючи ресурси виробництва в навчальній літературі, як правило,
дотримуються загальновживаного за радянських часів поділу їх за
складовими частинами на трудові, матеріальні та засоби праці. Проте за
ринкових умов цей поділ потребує уточнення й коригування відповідно до
світового досвіду, який виділяє такі групи: трудові, матеріальні,
фінансові та земельні ресурси, Стосовно П(С)БО, що запроваджені в
Україні, доцільно використовувати термін “фінансово-виробничі ресурси”,
оскільки, виходячи з загальновідомого кругообігу ресурсів, у сучасних
умовах фінансові ресурси неможливо розглядати окремо від виробничих,
причому, виробничі ресурси на певному етапі є похідною від фінансових і
навпаки. Функціонування підприємства передбачає використання й
відтворення необоротних, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Вихідним моментом діяльності будь-якого підприємства є кругообіг та
перевтілення ресурсів. Фінансові ресурси формуються із власних,
запозичених та резервної суми ресурсів, представляють собою джерела
формування економічних (виробничих та інших) ресурсів і відображаються в
пасиві балансу підприємства. Економічні ресурси представляють собою суму
виробничих та інших ресурсів і групуються в активі балансу. Виробничі
ресурси складаються з необоротних, матеріальних та трудових ресурсів і
представляють собою ресурси, що безпосередньо беруть участь у процесі
виробництва. До складу економічних ресурсів суб’єктів господарювання
належать інші ресурси, які представляють собою грошові кошти та їх
еквіваленти, дебіторську заборгованість, фінансові інвестиції тощо,
тобто ті ресурси, які безпосередньо не задіяні у виробничій сфері.

Фінансово-виробничі ресурси представляють собою комплексну
взаємозалежність та взаємозв’язок складових ресурсного потенціалу
підприємства, що формується залежно від потреб виробництва з метою
отримання економічних вигод у майбутньому.

Класифікації факторів і резервів виробництва в теорії економічного
аналізу завжди приділялося багато уваги, проте й досі на це питання
немає однозначної відповіді.

Розгляньмо такі визначення:

Фактори — це рушійні сили розвитку будь-яких процесів і явищ, які
відбуваються на підприємстві і визначають їх характер і результат.
Фактор – це причина, яка впливає на певний результат (наслідок).

Причини — умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори,
розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників
роботи; вони деталізують вплив факторів.

На результати діяльності підприємств впливають численні та різноманітні
фактори.

В економічній літературі фактори виробництва групуються за різними
ознаками.

Принципи групування факторів, які рекомендуються в літературі, мають ряд
суттєвих недоліків: вони або не охоплюють усіх факторів, або допускають
їх повторюваність у різних групах (порушується принцип економічної
однорідності, надмірне дроблення, то звуження або спрощення).

Однією з найбільш вдалих класифікацій факторів виробництва є майже
традиційна їх класифікація (табл. 3).

Таблиця 3. Схема класифікації факторів економічного аналізу

За економічним змістом Виробничо-економічні та соціально-економічні

За мірою впливу на результати роботи Основні і другорядні

За рівнем залучення резервів Інтенсивні та екстенсивні

За внутрішнім змістом Кількісні і якісні

За часом дії Постійні і тимчасові

За рівнем деталізації Прості і складні

За рівнем охоплення Загальні і специфічні

За порядком дії Першого, другого і n-го порядку

За характером дії Об’єктивні та суб’єктивні

За способом визначення впливу Прямі і розрахункові

За об’єктами маркетингового середовища Демографічні, економічні,
природні, науково-технічні, політичні, культурного порядку

Резерви — це невикористані можливості підвищення ефективності
виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок
запровадження певних заходів.

Класифікація резерві підвищення ефективності виробництва

1. За місцем утворення: внутрішньо-виробничі, галузеві, регіональні,
національні;

2. За простими моментами процесів праці: поліпшення використання
трудових ресурсів; засобів праці; предметів праці.

3.За способами виявлення: явні (негативні відхилення і втрати
відображені в звітності); приховані (виявлені через порівняння з іншими
об’єктами).

4.За напрямами мобілізації на базі вдосконалення: — якості продукції на
стадії її проектування і виготовлення; — підготовки виробництва; —
техніки виробництва; — технології виробництва; — організації виробництва
і праці; — організації управління; — економічного стимулювання.

5. За строками використання: поточні, перспективні.

Список використаної літератури

Бутинець Ф.Ф., Мних Е.В., Олійник О.В. Економічнй аналіз. Практикум,
Навчальний посібник для студентів вузів, — Житомир: ЖІТІ, 2000. –416 с.

Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І.
Горбатюк; За ред. акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка.- К.: КНЕУ, 2001.-
540 с.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – Навч. посібник.- К:
”Знання-Прес”, 2000.- 207 с.

Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності.
–К.: ЗАТ “Нічлава”, 1999.- 204 с.

Мельник В.М. Основи економічного аналізу (короткий
теоретико-методологічний курс): навчальний посібник.- Ірпінь, 2000. 183
с.

Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві.- Вид. 3-є,
перероблене і доповнене. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 209 с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи