Реферат на тему:

Функції економічної теорії

Економічній теорії, як і будь-якій науці, властива
терретико-піз-навальна функція. Вона пояснює закономірності, процеси і
явища економічного життя суспільства.

Актуальним стає запровадження в економіці нових форм люд-ської
діяльності, які не тільки передбачають дематеріалізацію та
мініатюризацію виробництва, а й формують ноосферно-космічну економіку
(від грец. noos — розум). Остання грунтуватиметься пе-реважно на
використанні інтелектуального потенціалу людини і означатиме глибоку
інтеграцію національних господарств у спіль-ну систему міжнародного
поділу праці. За таких умов загальнопланетарне мислення, загальнолюдські
інтереси і цінності при вирі-шенні будь-яких проблем будуть
пріоритетними.

Проте абсолютизувати загальний процес транснаціоналізації виробничих
відносин і продуктивних сил недоцільно. В країнах ринкової економіки, що
розвиваються, та в тих, що переходять до ринкової економіки, безумовно,
ще довгий час національне пере-важатиме над інтернаціональним.

Контури нової парадигми в економічній теорії можуть бути оз-начені не
лише на основі глибокого вивчення найсуттєвіших тен-денцій,
закономірностей і законів розвитку економіки на глобаль-ному рівні, а й
за допомогою прагматичного узгодження супереч-ливої системи економічних
інтересів окремих країн, міждержав-них спільностей, різних підприємств і
організацій. Це зумовлює об’єктивну необхідність пошуку окремими
країнами та регіонами оптимального співвідношення різних форм власності,
який має грун-туватися на економічних (а не ідеолого-політичних) засадах
і регу-люватися передусім економічними законами і господарською
до-цільністю.

Будь-яке знання є цінним не само по собі, а тим, що служить практичним
цілям суспільства. Отже, економічна теорія не може обмежуватись простою
констатацією фактів чи описувати певні економічні закономірності. Її
теоретико-пізнавальну функцію має доповнювати практична функція.

Один з .принципів реалізації практичної функції економічної теорії
полягає в цілісному баченні економічних процесів. Так, неможливо
вирішити проблему, наприклад, реформи цін, не визна-чившись у питаннях
побудови банківської системи, організації бюджету, податкової політики,
рівня монополізації народного гос-подарства тощо.

Важливим принципом розробки практичних пропозицій на ос-нові
економічного аналізу є врахування не тільки економічних, а й
різноманітних соціокультурних чинників суспільного розвитку. Можна,
наприклад, високопрофесійно дослідити, виходячи з гло-бального рівня,
такі найсерйозніші проблеми, з якими стикається людство, як обмеженість
ресурсів або посилення неоднаковості умов життя в країнах з інертними
економічними системами. При цьому відомо, що у спробах стимулювання
виробництва та просування по шляху соціально-економічного прогресу
людину часто розглядають переважно як гомоекономікус (економічна
людина). Однак не слід забувати про традиційні структури потреб, системи
ціннісних орієн-тацій, ставлення до чужого і свого багатства, тобто
відкидати те, що зумовлює тип економічної культури і економічної
психології в окремих країнах.

Якщо теоретико-пізнавальна функція економічної теорії спря-мована на
розробку методологічних підходів і принципів аналізу соціальне
орієнтованої ринкової економіки, розгортання фундамен-тальних
досліджену/механізмів господарювання, соціоекологоекономічної культури
розвитку, то практична функція (на нинішньо-му етапі розвитку
Української держави) націлена на створення на-ціональних банків
економічної, соціальної та екологічної інформації, організацію центрів
досліджень, які забезпечують складання ефек-тивних програм розвитку
окремих областей (регіонів) країни, об-робку інформації, експертизу
рішень, що приймаються.

З теоретико-пізнавальною функцією пов’язана не тільки практич-на, а й
виховна функція економічної теорії. Її реалізація в широко-му розумінні
ґрунтується на необхідності переходу від адміністра-тивне організованого
суспільства до цивілізованого, економічно організованого, що ґрунтується
на консенсусі та гармонізації інте-ресів різних соціальних,
національних, територіально-економічних ,утворень.

Змістом виховної функції економічної теорії є формування еко-номічної
психології кожної людини, соціальної або професійної групи. З цієї точки
зору виховна функція тісніше пов’язана з прак-тичною, ніж з
теоретико-пізнавальною. Іншими словами, практич-на функція опосередковує
зв’язок теоретико-пізнавальної та ви-ховної функцій економічної теорії.

Досвід розвинених суспільств свідчить, що основою консенсусу інтересів і
цінностей не тільки великих (впливових), а й малих (не завжди інертних)
соціальних груп, життєздатності саморегульованої системи є вартісні
відносини, які відображають і поєднують соціальні, економічні та
політичні інтереси різних самодіяльних груп.

Розкриття змісту виховної функції економічної теорії можливе на основі
вивчення економічної поведінки людей (чи їхніх фахових груп) та
чинників, які її визначають. Вони включають мотивацію, спрямовану на
примноження достатку (сюди належить і підвищен-ня рівня кваліфікації),
мислення, яке відбиває економічні зв’язки та стосунки між суб’єктами, а
також вчинки, які грунтуються як на традиціях, так і на спеціальних
знаннях.

Особливість ситуації, яка складається сьогодні в Українській дер-жаві,
полягає в тому, що певні соціальні групи опановують ефек-тивну
економічну поведінку набагато швидше, ніж інші, і завдяки цьому виходять
на оперативний економічний простір. За цих об-ставин постає питання про
порівняння соціального ефекту, який дає група, що вийшла вперед, з тими
соціальними та економічними перевагами, які вона отримує.

Оволодіння економічною теорією є передумовою підвищення соціальної
активності різних груп суспільства, свідомого господа-рювання,
опанування сучасним економічним мисленням.

Логіка і структура курсу «Основи економічної теорії: політекономічний
аспект»

Сучасна економічна теорія, головним змістом якої є розвинена ринкова
економіка як загальнолюдська цінність, розкриває її сут-ність через
різні рівні аналізу: передусім, макро- і мікро-, а також глобально
економічний. Це закономірно, адже економічні процеси на цих рівнях у
своїй єдності та взаємодії обумовлюють органічну цілісність економічної
системи — ринкової економіки. Через названі рівні розкриваються
сукупність економічних відносин і закономір-ності їхнього розвитку,
тобто предмет вивчення економічних наук.

У відносинах ринкового господарства як системи виділяють еко-номічні
виробничі відносини, особливо відносини власності, які обумовлюють у
процесі дослідження політекономічний підхід до цієї складної системи.

Логіка сучасної економічної теорії багато в чому обумовлює логі-ку й»
вивчення як навчальної дисципліни у навчальних закладах усіх рівнів
акредитації. Тривалий час у вітчизняній практиці навчального процесу
було загальновизнано: логіка економічної теорії як науки і логіка її
викладу, побудови підручників не можуть збігатися.

Аналіз сучасної зарубіжної навчальної літератури показує про-тилежне. В
підручниках з економіксу, в яких синтезуються досяг-нення всіх
економічних наук і досліджуються закони ринкової еко-номіки, механізм
їхньої дії в реальній господарській ситуації, дося-гається подібний збіг
логіки економічної теорії та логіки її викладу. Прикладом є підручники
П. Самуельсона і Р. Нордхауза, К. Р. Макконнелла і С. Л. Брю, які
витримали понад десять видань, відомі в студентській аудиторії,
академічних і бізнесових колах. Окремі з них перекладені на російську і
українську мови, добре підготовлені методично, популярно написані.

¬ e

„f?ooooooooooooooooo

до теорії і від теорії до фактів, від конкретного до абстрактного і
нав-паки, визначення причинно-наслідкових зв’язків першого і наступ-них
порядків тощо.

Економічна теорія — це модель, спрощена картина чи схема сутності
економіки, її функціонування. Така модель дає змогу кра-ще зрозуміти
дійсність саме тому, що вона ігнорує її деталі, які можуть маскувати
головне. В педагогічній роботі, для того щоб до-нести матеріал до
студентів, неминуче доводиться не раз спрощу-вати вже спрощене. Як це
зробити і не допустити зниження теоре-тичного рівня, залежить від
теоретичної підготовки авторів підруч-ників та їхньої педагогічної
майстерності. Проте в усіх випадках головним змістом підручників мають
бути передусім два розділи:

теорія мікроекономіки та її практичні аспекти і теорія макроекономіки,
включаючи проблеми і суперечності та роль держави, еконо-мічної
політики. В окремих підручниках вони займають за своєю порядковістю
різне місце: спочатку або макроекономіка, або мікроекономіка. Однак це
не порушує зв’язку логіки наукового дослі-дження ринкової економіки та
логіки її викладу. Іншими словами, ці дві центральні частини і
визначають структурну побудову під-ручників. Відступ від цієї структури
призвів би до порушення логі-ки навчального процесу при вивченні курсу
основ економічної теорії студентами, вніс би хаос, непослідовність,
втрату методологічного стержня курсу. Тільки через проблеми цих двох
частин у їх взає-мозв’язку розкриваються економічні закони і категорії,
закономір-ності та принципи ринкової економіки як системи. Від однієї до
кожної наступної теми ускладнюється матеріал, розширюються знання
студентів про нові закони і категорії, закономірності та принципи, які
виражають сутність економічних відносин ринкової економіки.

Хоча за своїм обсягом частини з макро- і мікроекономіки займа-ють в
цьому підручнику менше місця, ніж у інших, але вони є центральними.
Підручник підготовлено для студентів економічних ви-щих навчальних
закладів і факультетів, у яких дисципліну «Основи економічної теорії»
студенти вивчають починаючи з І курсу. Він закладає методологічні
підвалини вивчення комплексу дисциплін, які формують економіста
відповідно до сучасних вимог. Макро- і мікроекономіка, як і міжнародна
економіка і міжнародні еконо-мічні відносини, вивчаються на старших
курсах як окремі дисциплі-ни. Студенти одержать фундаментальні знання з
основних розділів економічної теорії в органічному зв’язку з реаліями
ринкової еко-номіки. Саме з цього виходили автори підручника, визначаючи
об-сяг розділів, коло проблем, які в них розглядаються, викладаючи
загальні теоретичні основи конкретних економічних дисциплін.

Як і в кожному підручнику, викладу основної частини матеріалу передує
вступна частина до економічної теорії, в якій розкрива-ються предмет
економічної теорії, її функції, основні методи піз-нання
соціально-економічних явищ.

Ринкова економіка кожної країни є широко інтегрованою в сві-тове
господарство, що органічно обумовлено світовим поділом праці, зростаючою
взаємозалежністю держав. Макро- і мікроекономічні проблеми кожної з них,
ефективність розв’язання їх великою мі-рою залежать від ступеня
входження в світове співтовариство. Водночас становлення і розвиток
світового господарства породили свої, властиві суто йому проблеми і
суперечності, обумовили необ-хідність трансформації міжнародних
економічних відносин. Еко-номічна теорія була б чимось завуженим,
обмеженим, без розкриття цих проблем. Визнані в світі підручники логічно
завершуються вик-ладом матеріалу про світове господарство. В підручнику
цьому при-свячена спеціальна його частина. Авторський колектив
максималь-но врахував при визначенні логіки і структури курсу надбання
сві-тової та вітчизняної економічної думки і педагогічної практики,
практики підготовки підручників і навчальних/посібників.

Водночас підручник має відмінності не стільки логічного, скіль-ки
структурного характеру. Вони не порушують логіку курсу, на-впаки,
сприяють її глибшому освоєнню в специфічних умовах на-вчального процесу
в Україні. В новій державі лише формуються ринкові відносини, зроблено
перші суперечливі кроки. Студенти економічних спеціальностей фактично не
знайомі з ринковою еко-номікою як загальнолюдським надбанням. Спосіб
життя і мислення не проникнуті ринковою ідеологією. Для глибокого
сприйняття роз-ділів макро- і мікроекономіки студентами І курсу, які
взагалі ще не вивчали інших суспільних дисциплін, виникла потреба ввести
в структуру підручника два розділи: «Загальні основи
соціально-еко-номічного прогресу» і «Загальні основи товарного
виробництва і ринкової економіки». Особливе місце відводиться останньому
розділу, завдання якого — познайомити студентів з кореневими
характеристиками ринкової економіки, основними рушійними си-лами її,
ринковим господарством, його суб’єктами, структурою су-часного ринку,
його функціями в найзагальніших рисах з основни-ми законами і
категоріями товарного виробництва. Особливий ак-цент зроблено на
висвітлення соціальних проблем ринкової еконо-міки, місця в ній людини з
її економічними інтересами, її праці, суперечливості ринкової економіки.
Крім того, це посилює політ-економічний аспект економічної теорії.

Логіка та структура підручника сприятимуть одержанню студен-тами
вихідних знань про економічні відносини, поведінку людей в процесі
виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріаль-них благ і послуг,
економічні закони і принципи, які визначають її;

проблеми ефективного використання обмежених виробничих ре-сурсів чи
управління ними з метою досягнення максимального за-доволення
матеріальних потреб людини.

Пошуки раціональної структури підручника обумовлені ще од-нією
проблемою — переходом до ринкової економіки, який не буде коротким.
Виникло питання, як відбити цю проблему в підручнику, акцентувати увагу
на ній. Реалізуються два підходи. Один з них — вклинювати матеріали
перехідної економіки в окремі розділи в контексті питань, які в них
розглядаються. Доцільним вважається виділення спеціальної частини
«Особливості економік перехідного типу», в якій наводиться їхня
узагальнена характеристика, висвіт-люються напрями трансформацій, моделі
переходу, складності.

Студентам слід мати уявлення про ті основні теоретичні та ме-тодологічні
ідеї, які формували і продовжують розвивати сучасну економічну теорію.
Це сприятиме вихованню економічної культу-ри, надасть необхідної
гнучкості мисленню студентів-економістів, прищепить реалізм та
альтернативність в прийнятті рішень.

Нинішній стан економічної науки, як світової, так і вітчизняної, не може
бути адекватно зрозумілий без знання історичного проце-су її розвитку.
Саме тому в підручнику прослідковуються найважливіші віхи генезису
економічної науки впродовж останніх трьох століть, тобто з того часу,
коли економічна теорія сформувалась як наукова дисципліна. Підручник
узагальнює досягнення світової економічної науки, різних її шкіл і
відображає доробок таких інте-лектуальних гігантів, як А. Сміт, К.
Маркс, А. Маршалл, Л. Вальрас, Дж. Кейнс, М. Фрідмен, Дж. Гелбрейт, Д.
Белл. Поглиблене вивчен-ня цього матеріалу передбачене в курсі «Історія
економічних вчень» та ряді спецкурсів і спецсемінарів з актуальних
проблем історії економічної теорії.

У цілому підручник спрямований на розкриття політекономічного аспекту
економічної теорії. Сучасний політекономічний аспект економічної теорії
полягає у взаємозв’язку класичної економічної теорії та економіксу.
Такий аспект поєднує в собі розкриття ефектив-ності використання
обмежених економічних ресурсів з метою за-доволення потреб суспільства
як центральної проблеми економік-су, економічного ефекту, виробництва та
соціальної його результа-тивності, яка завжди знаходилась в центрі уваги
політичної еко-номії, хоч і дещо в абстрактному вигляді.

Похожие записи